Определение апелляционного суда Львовской области об отказе ТОВ "Кредитные инициативы" в обращении взыскания на предмет ипотеки по кредитному договору

[у.zaporozhskiy]

на предмет ипотеки в ТОВ "КИ".

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38678050

 

Державний герб України

Справа №  438/846/13                              Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.  

Провадження №  22-ц/783/2746/14                     Доповідач в 2-й інстанції:   Гірник Т. А.  

Категорія:27  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 травня 2014 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді-  Гірник Т.А.

суддів -  Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретар -  Глинський О.А.

з участю   представників  відповідача  ОСОБА_2 -  ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за  апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальності «Кредитні ініціативи» на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 17 січня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та стягнення витрат по оплаті судового збору, -  

В С Т А Н О В И Л А:

          У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю  «Кредитні ініціативи» звернулось  з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки   - житловий будинок, площею 274,7 кв.м. що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0629 га, що знадиться за цією ж адресою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №122/Кр/73 від 04.04.2008 року, яка станом на 31.03.2013 року становить 146614,45 грн. Виселити відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку з житлового приміщення по АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

          Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 17 січня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

          Рішення суду оскаржив  ТзОВ «Кредитні ініціативи»  в особі  представника - ОСОБА_6, діючи за довіреністю від 10.12.2013 року .

          Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, винесеним з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Мотивує тим, що суд зробив помилковий висновок, про те, що позивачем не доведено та не надано належних доказів переходу до нього права вимоги за  кредитним договором. В обґрунтування свого висновку суд послався на обставини, встановлені у цивільній справі №2-289/11 за позовом ПАТ «Промінвестбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №159/Кр/97 від 12.06.2008 року та №122/Кр/73 від 04.04.2008 року. Такими обставинами на думку суду факт списання ПАТ «Промінвестбанк» безнадійної заборгованості за кредитним договором №122/Кр/73 від 04.04.2008 року. Однак   сторонами у даній справі були інші особи ніж у даній справі, крім того предметом даного  позову є звернення стягнення на предмет іпотеки, тоді як у справі №2-289/11 предметом спору було стягнення заборгованості за кредитним договором. Тому  рішення  у цій справі немає преюдиційного значення для вирішення даного спору.

В силу дії ст. 1077 ЦК України, клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. На підтвердження переходу до позивача права грошової вимоги, останнім було надано суду копію договору відступлення прав вимоги від 17.12.2012 року, укладеного між ТзОВ «Кредитні  ініціативи» та ПАТ «Промінвестбанк», а  також витяг з додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги (реєстру позичальників). Відповідно до вказаного договору відбулось відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №122/Кр73 від 04.04.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Однак виносячи дане рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки зазначеним доказам та не взяв їх до уваги, а виніс рішення виключно на підставі поданих відповідачем доказів. Вказує, що на сьогоднішній день зобов'язання відповідача перед позивачем за кредитним договором №122/Кр73 від 04.04.2008 року, як  і на день винесення оскаржуваного рішення залишаються невиконаними, тому у позивача є всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.  

У запереченнях  на апеляційну скаргу  відповідач та його представники просять  рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача  при розгляді справи за апеляційною скаргою звертають увагу на те, що  апеляційна скарга підписана не уповноваженим представником позивача, оскільки  володіють даними про  припинення повноважень директора  ТОВ «Кредитні ініціативи» з 14.04.2014 року. Позивачем у справі не надано доказів переходу права вимоги  за договорами з банком, а  долучені до справи копії документів з врахуванням вимог ч.2 ст. 64 ЦПК України не є належними доказами у справі. Звертають увагу на те, що  у передбаченому законом порядку відповідач не був повідомлений про заміну кредитора  у збов»язанні, суд підставно врахував, як встановлені  та такі, що не підлягають доказуванню обставини  рішенням Бориславського міського суду Львівської області від  7 лютого 2013 року  у справі за позовом банку до боржника ОСОБА_2  за кредитним договором .

          Інші учасники процесу в судове засідання  не з»явились, належним чином повідомлені про розгляд справи за апеляційною скаргою, про що до справи  долучено  розписки про отримання судових повісток. Тому  судова колегія  вважає можливим продовжувати розгляд справи за апеляційною скаргою, що відповідає вимогам ч. 2 ст.  305 ЦПК України.  

                 Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що   апеляційна скарга  до задоволення не підлягає.

           Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається   як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповіднсті до  вимог ст. 213 ЦПК України,  рішення суду  повинно бути  законним і  обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши  всі вимоги  цивільного  судочинства, вирішив справу згідно із законом.  Обргунтованим є рішення, ухвалене  на основі  повно  і всебічно  з»ясованих  обставин, на які  сторони  посилаються  як на підставу  своїх  вимог  і заперечень, підтверджених  тими доказами, які  були досіджені  в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Матеріалами справи встановлено, що 4 квітня 2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської області, Філія ліквідована) та ОСОБА_2  укладено кредитний договір №122/Кр73, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 120 000,00 грн. на споживчі цілі.

04.04.2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (в особі керуючого Філією «Відділення Промінвестбанку в м.Борислав Львівської області, Філія ліквідована) та ОСОБА_2, укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Бориславського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №509, згідно умов якого для забезпечення вимоги іпотекодержателя ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» що випливають з кредитного договору №122/Кр73 від 04.04.2008 року, іпотекодавцем ОСОБА_2 передано в іпотеку житловий будинок, позначений на плані літерою «А-2», цегляний, загальною площею 274,7 кв.м., житловою площею 124,8 кв.м., складається з семи житлових кімнат, однієї кухні та півпідвалу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок належить Іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 907545, виданого виконавчим комітетом Бориславської міської ради 24.11.2006 року на підставі рішення № 502 від 16.11.2006 року, зареєстрованого в Дрогобицькому державному комунальному міжміському бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 24.11.2006 року в книгу за номером запису 4097, реєстраційний номер 16877585 та  земельна ділянка площею 0,0629 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер земельної ділянки - 4610300000:10:017:0258. Земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 432194, виданого Бориславською міською радою 31.05.2007 року на підставі рішення 14 сесії 5 скликання від 23.02.2007 року № 203 Бориславської міської ради, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.439.00246.

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 07 лютого 2013 року у цивільній справі №2-289/11р., провадження 2/438/40/2013, за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №159/Кр97 від 12.06.2008 року та №122/Кр73 від 04.04.2008 року, в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» - відмовлено.

17 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк  укладено договір відступлення прав вимоги та договір  про передачу прав за договорами забезпечення, за якими банк передав (відступив), а позивач набув усіх прав вимоги первісного кредитора (Банку) зокрема, і за кредитним договором №122/Кр73, укладеним між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 4.04.2008 року та за укладеним 4.04.2008 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем ОСОБА_2 договором іпотеки. Вказане вбачається із копій вказаних договорів та витягів із додатків до них .

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним   договором    здійснюється    без    необхідності    отримання    згоди    іпотекодавця,    якщо    інше    не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним  договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин    про    відступлення    прав    за    іпотечним    договором    підлягає    нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом

Крім цього, відповідно до ст. 4 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, квартиру може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, крім випадків, якщо власником земельної ділянки та житлового будинку, будівлі, споруди, квартири, розташованих на ній, є та сама особа.

Також із змісту п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Згідно із статями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Таким чином судом вірно встановлено, що за відсутності належних та допустимих доказів, зокрема повідомлення боржника про відступлення прав за іпотечним договором та витягу про реєстрація у Державному реєстрі іпотек не можливо встановити та ідентифікувати, що саме за договором про відступлення права вимоги та передачу прав за договором забезпечення право вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки передано  ТзОВ «Кредитні  ініціативи», як це передбачено ч. 2 ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

Враховуючи вищенаведені обставини справи у їх об»єктивній сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням вимог закону.

Мотиви апеляційної скарги  про безпідставне врахування судом першої інстанції як встановлених у справі обставин  втрати права вимоги  банку за кредитним договором  № 122/КР 73  від 04.04.2008 року, внаслідок чого припинено основне зобов»язання, а отже і припинено дію договору іпотеки, на підставі якого подано цей позов,  згідно  рішення  Бориславського міського суду Львівської області від 07.02.2013 року - не спростовують  висновків  колегії суддів про  правильність  в цілому  висновків суду в оскаржуваному рішенні  про відмову у позові .

Інші доводи апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити, оскаржуване рішення - залишити без змін.

Керуючись ст.303, 304,  п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ст.313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

       Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»  відхилити.

          Рішення  Бориславського міського суду Львівської області від 17 січня 2014 року залишити без змін.

            Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена  у касаційному порядку  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції  протягом двадцяти днів з дня набрання  ухвалою законної сили.

Головуючий                                        

          Судді            
 

[у.zaporozhskiy]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42949689

В этом деле, правда, открыли кассационное производство, но надеемся на лучшее.

[ais]

 

...апеляційна скарга підписана не уповноваженим представником позивача, оскільки володіють даними про припинення повноважень директора ТОВ «Кредитні ініціативи» з 14.04.2014 року.

Кто то владеет более расширенной информацией по этому поводу?

О ком именно идет речь?

На основании чего?

Кто теперь директор?

и т.д.

 

Является ли это фактом, о которым можно заявлять у себя суде?

 

P.S. это действительно очень важно. Например у меня в судах многие документы, в т.ч. и доверенности, подписаны Конько после указанной выше даты!

[frau]

Правильно,ли я понимаю, что если у банка отсутствует право требования основного обязательства из-за истечения срока исковой давности и закона о ЗПП,то исходя из норм ст.24 з-на "Об ипотеке",право требования на ипотеку не может быть передано.