Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности договора ипотеки

ANTIRAID · July 20, 2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2015 року

м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сімоненко В.М.,

суддів: Григор’євої Л.І., Охрімчук Л.І., Яреми А.Г.,

Гуменюка В.І., Сеніна Ю.Л.,

Лященко Н.П., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи – орган опіки та піклування при Якимівській селищній раді та орган опіки та піклування при Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області, про визнання недійсним договору іпотеки за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, зазначивши, що на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 за договором позики на суму 28 тис. доларів США між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 16 серпня 2012 року був укладений договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка і житловий будинок АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що договір іпотеки укладено без попередньої згоди органу опіки і піклування, чим порушені житлові права малолітньої ОСОБА_4, 7 жовтня 2011 року народження, яка з народження постійно проживає у спірному житловому будинку, ОСОБА_1 просила про визнання його недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Рішенням Якимівського районного суду від 11 лютого 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення суду апеляційної інстанції скасовано та залишено в силі рішення суду першої інстанції.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України заступник Генерального прокурора України просить скасувати ухвалу касаційного суду та залишити в силі рішення апеляційного суду, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей».

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в заяві доводи та заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України Насадчук Ж.Д. та позивачки ОСОБА_1, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до змісту пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, установивши, що спірне майно є місцем проживання матері малолітньої дитини, виходив з того, що малолітня дитина у спірному будинку на момент укладення договору іпотеки не проживала та не була зареєстрована.

Разом з тим в ухвалах від 4 лютого 2015 року, 28 січня 2015 року, 4 грудня 2014 року, 12 лютого 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, задовольняючи позовні вимог про визнання іпотечного договору недійсним, виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки спірною квартирою разом з батьками мала право користуватися й малолітня дитина, тому при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» необхідний попередній дозвіл органів опіки і піклування.

Викладене свідчить про те, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров‘я, в якому вона проживає.

Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації за цим місцем проживання сама по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

У справі, яка переглядається, суд установив, що 16 серпня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, предметом якого був житловий будинок АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 – дочка ОСОБА_2, на момент укладення договору іпотеки проживала та була зареєстрована в спірному житловому будинку, спірний житловий будинок є єдиним та постійним місцем її проживання.

Установлено також, що ОСОБА_4 є малолітньою дочкою ОСОБА_1, яка є матір‘ю-одиначкою.

Однак установивши місце постійного проживання матері малолітньої ОСОБА_4 у спірному нерухомому майні, переданому в іпотеку, суд дійшов помилкового висновку в порушення вимог статті 29 ЦК України про відсутність доказів щодо проживання за цією адресою малолітньої дитини, оскільки за встановлених судом фактичних обставин справи її проживання, а отже, і право на користування житловою площею за цією адресою презюмується, якщо не буде встановлено інше.

За таких обставин передача нерухомості в іпотеку відбулася всупереч вимогам статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» без передньої згоди органу опіки та піклування, спірний договір іпотеки не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, а тому на підставі статті 215 ЦК України він підлягає визнанню недійсним як такий, що порушує майнові права малолітньої дитини.

До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїх ухвалах від 4 лютого 2015 року, 28 січня 2015 року, 4 грудня 2014 року, 12 лютого 2014 року.

Саме з цього виходив у своєму рішенні апеляційній суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов.

Отже, у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції, погодившись із висновками суду першої інстанції, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому рішення суду першої інстанції та ухвала касаційного суду підлягають скасуванню, а рішення суду апеляційної інстанції – залишенню в силі.

Керуючись статтями 355, 360-3, 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 вересня 2014 року скасувати, а рішення апеляційного суду Запорізької області від 10 квітня 2014 року залишити в силі.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.

Головуючий

Судді В.М. Сімоненко

Л.І. Григор’єва

В.І. Гуменюк

Н.П. Лященко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

А.Г. Ярема

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ 6-396цс15

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/4ABBFF2409040208C2257E7D0025DF17

logoped · July 20, 2015

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

Указанное касается и случаев продажи банком от своего имени жилья (предмета ипотеки) по застереженню в договоре ипотеки.

у.zaporozhskiy · July 20, 2015

Вывод о презюмировании факта проживания ребенка до 10 лет вместе с родителями:великолепен.

ANTIRAID · July 20, 2015

Вывод о презюмировании факта проживания ребенка до 10 лет вместе с родителями:великолепен.

Пять лет за это боролись

Vladimir AB · July 20, 2015

Чи можливо дану постанову застосувати, коли кредит брався в банку на купівлю житла і договір іпотеки (цього ж житла) підписувався в день підписання кредитного договору. У позичальніці на момент підписання були 2 дітей до 10 років

logoped · July 20, 2015

Вывод о презюмировании факта проживания ребенка до 10 лет вместе с родителями:великолепен.

Ст. 29 ЦК Украины

3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

logoped · July 20, 2015

Чи можливо дану постанову застосувати, коли кредит брався в банку на купівлю житла і договір іпотеки (цього ж житла) підписувався в день підписання кредитного договору. У позичальніці на момент підписання були 2 дітей до 10 років

конечно

правове значення для вирішення питання про визнання договору недійсним, має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Постанова ВСУ № 6-63цс12 від 11.07.2012 року

Vladimir AB · July 20, 2015

конечно

правове значення для вирішення питання про визнання договору недійсним, має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Постанова ВСУ № 6-63цс12 від 11.07.2012 року

Дякую, але ж договір купівлі-продажу житла, і кредит з іпотекою оформлялись в один день. Тобто, діти фактично не мали ще права користування чи проживання в квартирі.

пароплав · July 20, 2015

я розумію, що радіти варто тільки тим, хто був зареєстрований (мама,тато) на момент укладання іпотечного договору в іпотечній квартирі/будинку, якщо ні - то й застосувати це рішення не можна.

Ось з цього зроблено висновок:

спірне майно є місцем проживання матері малолітньої дитини

ОСОБА_1 – дочка ОСОБА_2, на момент укладення договору іпотеки проживала та була зареєстрована в спірному житловому будинку, спірний житловий будинок є єдиним та постійним місцем її проживання.

Vladimir AB · July 20, 2015

я розумію, що радіти варто тільки тим, хто був зареєстрований (мама,тато) на момент укладання іпотечного договору в іпотечній квартирі/будинку, якщо ні - то й застосувати це рішення не можна.

Ось з цього зроблено висновок:

От напевно і не підходить тим, хто в один день брав кредит, купував житло і передавав в іпотеку, і звичайно там ще прописаний (зареєстрований) не був, хоча і були діти

у.zaporozhskiy · July 21, 2015

Чи можливо дану постанову застосувати, коли кредит брався в банку на купівлю житла і договір іпотеки (цього ж житла) підписувався в день підписання кредитного договору. У позичальніці на момент підписання були 2 дітей до 10 років

Да.

пароплав · July 21, 2015

Да.

обгрунтуйте.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7693#entry144803

Vladimir AB · July 21, 2015

Да.

Все-таки ключовим моментом є реєстрація одного з батьків в момент укладення договору іпотеки. Тому - ні

Bolt · July 21, 2015

Все-таки ключовим моментом є реєстрація одного з батьків в момент укладення договору іпотеки. Тому - ні

Это подходит для тех случаев, когда жильё не покупается, а оформляется кредит под залог своей собственной квартиры... то есть своя квартира отдаётся в ипотеку... Для приобретаемого жилья в ипотеку это не подходит, так как чисто физически не реально...

Bolt · July 21, 2015

Маємо успішну судову практику вирішення кредитних спорів

У кожному конкретному випадку потрібен ретельний аналіз документів.

Мы тоже маемо не менее успешную и что с того... )

Ну мне пока трудно представить как это можно делать не видя документов... )

А вообще если Вы не обратили внимание так сходу, то у нас тут не принято себя рекламировать...

getikalex · July 21, 2015

Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові.

Ну наконец то !!!! Это главная фишка.

Респект Верховному Суду.

logoped · July 21, 2015

Ну наконец то !!!! Это главная фишка.

Респект Верховному Суду.

Респект Ростиславу Кравцу

Vladimir AB · July 22, 2015

Это подходит для тех случаев, когда жильё не покупается, а оформляется кредит под залог своей собственной квартиры... то есть своя квартира отдаётся в ипотеку... Для приобретаемого жилья в ипотеку это не подходит, так как чисто физически не реально...

Підтримую, саме це я і говорив : logoped сказал(а) 20 Июл 2015 - 13:52:

конечно

правове значення для вирішення питання про визнання договору недійсним, має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні.

Постанова ВСУ № 6-63цс12 від 11.07.2012 року

Дякую, але ж договір купівлі-продажу житла, і кредит з іпотекою оформлялись в один день. Тобто, діти фактично не мали ще права користування чи проживання в квартирі.

І суди факт про "чисто физически" візьмуть за основу

Bolt · July 22, 2015

Підтримую, саме це я і говорив : logoped сказал(а) 20 Июл 2015 - 13:52:

Дякую, але ж договір купівлі-продажу житла, і кредит з іпотекою оформлялись в один день. Тобто, діти фактично не мали ще права користування чи проживання в квартирі.

І суди факт про "чисто физически" візьмуть за основу

Абсолютно верно... Вы правы... В данном случае дети не имели права ни проживання, ни користування... А по другому и быть не могло... Так как физически невозможно, поскольку права на проживание в этой квартире не имел никто до момента оформления всех этих договоров, а они оформляются одновременно и только после этого появляются права собственности и всё, что с ней связано...

Vladimir AB · July 22, 2015

Абсолютно верно... Вы правы... В данном случае дети не имели права ни проживання, ни користування... А по другому и быть не могло... Так как физически невозможно, поскольку права на проживание в этой квартире не имел никто до момента оформления всех этих договоров, а они оформляются одновременно и только после этого появляются права собственности и всё, что с ней связано...

+ все - таки реєстрація одного із батьків також має в даному випадку ключову роль, а її бути не може.

Bolt · July 22, 2015

+ все - таки реєстрація одного із батьків також має в даному випадку ключову роль, а її бути не може.

Даже чисто технически не может человек раньше зарегистрироваться в квартире, ещё не купив её...

NIKI · July 22, 2015

Vladimir AB сказал(а) 22 Июл 2015 - 15:39:

+ все - таки реєстрація одного із батьків також має в даному випадку ключову роль, а її бути не може.

Нет.Думаем, что исходя из правових висновків Верховного ( а он фактически это и указал прямо в своему Правовому Висновку к этой Постанове -

Відсутність реєстрації ....не є підставою для відмови в позові.

Факт регистрации таким образом это вторична обставина . А головна и первична - это ФАКТ ПРОЖИВАННЯ И КОРИСТУВАННЯ на момент укладання договору ипотеки . Причем очевидно , что такое проживание должно иметь характер постоянного , а не временного . И если такой факт можно доказать - тогда есть шанс ссылаться на эти правовые висновки Верховного . Собственно , установиши факт именно проживання - Верховный и пришел к выводу что в таком случае есть охраняемое законом и право пользования жилой площадью ребенком.

Суть тут сводится именно к доказательству факту постоянного проживанния. Что и пишет Верховный - за встановлених судом фактичних обставин справи її проживання, а отже, і право на користування житловою площею .

Кстати это может быть полезно и при сносе обычных договоров купли - продажи жилья.

Bolt · July 22, 2015

Vladimir AB сказал(а) 22 Июл 2015 - 15:39:

Нет.Думаем, что исходя из правових висновків Верховного ( а он фактически это и указал прямо в своему Правовому Висновку к этой Постанове -

Відсутність реєстрації ....не є підставою для відмови в позові.

Факт регистрации таким образом это вторична обставина . А головна и первична - это ФАКТ ПРОЖИВАННЯ И КОРИСТУВАННЯ на момент укладання договору ипотеки . Причем очевидно , что такое проживание должно иметь характер постоянного , а не временного . И если такой факт можно доказать - тогда есть шанс ссылаться на эти правовые висновки Верховного . Собственно , установиши факт именно проживання - Верховный и пришел к выводу что в таком случае есть охраняемое законом и право пользования жилой площадью ребенком.

Суть тут сводится именно к доказательству факту постоянного проживанния. Что и пишет Верховный - за встановлених судом фактичних обставин справи її проживання, а отже, і право на користування житловою площею .

Кстати это может быть полезно и при сносе обычных договоров купли - продажи жилья.

То есть в момент оформления договоров купли-продажи и ипотеки, человек уже там оказывается жил... То есть по Вашему в начале человек начинает жить в квартире, причём на постоянной основе (типа тестер), а потом как нибудь просто оформляет договор купли-продажи и ипотеки, то есть уже потом, после того как продавец его впустил (вместе с ребёнком) жить в квартиру на постоянную основу... проживающий в этой квартире не имея конечно денег, покупает (вот так просто вдруг) эту квартиру за счёт кредитных средств и оформляет это соответствующими договорами...

Вы сами поняли, что Вы написали... Давно так не смеялся...)))

NIKI · July 22, 2015

То есть в момент оформления договоров купли-продажи и ипотеки, человек уже там оказывается жил... То есть по Вашему в начале человек начинает жить в квартире, причём на постоянной основе (типа тестер), а потом как нибудь просто оформляет договор купли-продажи и ипотеки, то есть уже потом, после того как продавец его впустил (вместе с ребёнком) жить в квартиру на постоянную основу... проживающий в этой квартире не имея конечно денег, покупает (вот так просто вдруг) эту квартиру за счёт кредитных средств и оформляет это соответствующими договорами...

Вы сами поняли, что Вы написали... Давно так не смеялся...)))

Не стоит так обсуждать . Мы здесь не для выяснения отношений . Если у Вас есть мнение - просто изложите это юридическим языком. Это будет полезно и Вашему опоненту ( коим мы для Вас не являемся ) и для людей. Вы просто невнимательно прочитали то, что было изложено . И на свой лад пытаетесь изменить написаное . Мы не писали - " ... потом как нибудь просто оформляет договор купли-продажи и ипотеки, то есть уже потом, после того как продавец его впустил (вместе с ребёнком) жить в квартиру на постоянную основу... проживающий в этой квартире не имея конечно денег,.."

Мы имеем реальный практический случай и конкретые фактические обстоятельства , которые и принял ко вниманию Верховный суд. А кроме этого - следует учитывать , что жизнь очень разнообразна . И ситуации безусловно бывают разные . Да. Вполне реально , что предметом ипотеки может быть квартира майнового поручителя скажем , в которой действительно ранее на тех или иных основаниях уже постоянно проживала скажем дочь или сын такого поручителя вместе с ребенком , но ребенок не был зарегистрирован в ней. Или такой случай нереальный на Ваш взгляд. Суть то нашого мнения изложенного выше состоит в том , что мы не согласны с утвердждением что " реєстрація одного із батьків також має в даному випадку ключову роль" . Именно ключевую. Ключевую роль , по нашему мнению , в суде будут иметь доказательства именно проживания и пользования указаным жильем ребенком . Этот наше мнение - и мы имеем на это право . А Вы имеете право на свое мнение .Что мы вместе с Вами и излагаем здесь .А уже остальные будут оценивать это изучая разные мнения и определяя истину для себя.

Р.С. у нас на практике был случай - когда в квартире длительное время снимали и проживали в ней квартиранты .Потом - а это был 2008 год хозяева квартиры задумали ее продавать и квартиранты , взяв кредит выкупили ее . Так что случаи , как видите , бывают разные.

Mira · July 23, 2015

Vladimir AB сказал(а) 22 Июл 2015 - 15:39:

Нет.Думаем, что исходя из правових висновків Верховного ( а он фактически это и указал прямо в своему Правовому Висновку к этой Постанове -

Відсутність реєстрації ....не є підставою для відмови в позові.

Факт регистрации таким образом это вторична обставина . А головна и первична - это ФАКТ ПРОЖИВАННЯ И КОРИСТУВАННЯ на момент укладання договору ипотеки . Причем очевидно , что такое проживание должно иметь характер постоянного , а не временного . И если такой факт можно доказать - тогда есть шанс ссылаться на эти правовые висновки Верховного . Собственно , установиши факт именно проживання - Верховный и пришел к выводу что в таком случае есть охраняемое законом и право пользования жилой площадью ребенком.

Суть тут сводится именно к доказательству факту постоянного проживанния. Что и пишет Верховный - за встановлених судом фактичних обставин справи її проживання, а отже, і право на користування житловою площею .

Кстати это может быть полезно и при сносе обычных договоров купли - продажи жилья.

Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови у позові

Взяли и выдернули слово и пишете что регистрация родителей не обязательна.

Войти

Постановление ВСУ по пересмотру о недействительности договора ипотеки

Считаете Вы решение законным и справедливым? 3 голоса

1. Считаете Вы решение законным?

2. Считаете Вы решение справедливым?

Recommended Posts

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете Вы решение законным и справедливым?
3 голоса