Постановление ВСУ по пересмотру об отказе в признании недействительными торгов без оценки и с нарушенным сроком и информацией о торгах


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      0
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      0
    • Нет
      2
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

ПОСТАНОВА 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2016 року м. Київ

Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Охрімчук Л.І.,
суддів: Барбари В.П., 
Берднік І.С., Колесника П.І., 
Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Сімоненко В.М.,
Жайворонок Т.Є., Потильчака О.І., Яреми А.Г.,
 
розглянувши на спільному судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа – публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки за заявами ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, рішення Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2015 року та рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року, 
 
в с т а н о в и л и :

У березні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції (далі – ВДВС Луцького РУЮ), ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів, акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. 

Позивачі зазначали, що на виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором 16 листопада 2012 року на прилюдних торгах було реалізовано предмет іпотеки – жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 169,3 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці S_1 АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_2.

Посилаючись на те, що ці прилюдні торги було проведено з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку», зокрема: реалізація предмета іпотеки відбулась без судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на це майно; не допущено до участі у торгах ОСОБА_3, гарантійний внесок для участі в яких вона оплатила; у торгах брав участь тільки один покупець; повідомлення про прилюдні торги опубліковано з пропуском установлених законодавством строків; повна необхідна інформація про майно в повідомленні відсутня; державний виконавець змінив порядок і спосіб виконання судового рішення та видав акт про реалізацію предмета іпотеки, замість акта про проведені прилюдні торги; крім того, незважаючи на пропуск строків сплати коштів за придбане майно, виданий акт не містить відомостей про сплачену за придбане майно суму коштів і дати їх перерахування та інших відомостей; майно (будинок), у якому були зареєстровані та проживали діти, було передано на реалізацію без згоди органу опіки та піклування; відсутня належна експертна оцінка нерухомого майна; акт уцінки майна не відповідає законодавству (відсутні обов’язкові реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження), – уточнивши позовні вимоги в процесі розгляду справи, позивачі просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації спірного майна від 16 листопада 2012 року, протокол проведення цих торгів від 16 листопада 2012 року та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 4 грудня 2012 року.

Суди розглядали справу неодноразово.
 
Ковельський міськрайонний суд Волинської області рішенням від 11 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ВДВС Луцького РУЮ, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнив: визнав недійсними прилюдні торги, проведені 16 листопада 2012 року за адресою: вул. Коперніка, 8а у м. Луцьку Волинської області, з реалізації жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 169,3 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці S_1 АДРЕСА_1 і є власністю ОСОБА_2 (лот № 8, ціна об’єкта без ПДВ – 405 тис. 75 грн, переможець торгів – ОСОБА_5); визнав недійсним протокол проведення прилюдних торгів з реалізації зазначеного майна, затверджений 16 листопада 2012 року Луцькою філією приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі – Луцька філія ПП «СП «Юстиція»; ПП «СП «Юстиція»); визнав недійсним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 4 грудня 2012 року, складений державним виконавцем ОСОБА_6, затверджений 4 грудня 2012 року начальником ВДВС Луцького РУЮ. 
 
Апеляційний суд Волинської області рішенням від 29 липня 2015 року рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року скасував у частині задоволення позову до ОСОБА_4 і ухвалив у цій частині нове рішення про відмову в позові; виключив з мотивувальної частини рішення суду такі підстави визнання недійсними прилюдних торгів від 16 листопада 2012 року, як: відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мали неповнолітні; продаж майна за наявності одного учасника. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 25 листопада 2015 року рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року та рішення Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2015 року залишила без змін.
 
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, рішення Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2015 року та рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року ОСОБА_5 просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судами касаційної інстанції статей 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» та норм Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення; у редакції, яка була чинною на час проведення прилюдних торгів); невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України від 26 серпня, 23 вересня, 22 жовтня 2014 року, 28 січня, 18 листопада 2015 року висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
 
На обґрунтування заяви ОСОБА_5 надала копії: постанови Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року, постанов Верховного Суду України від 26 серпня, 23 вересня, 22 жовтня 2014 року, 28 січня, 18 листопада 2015 року.

У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, рішення Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2015 року та рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України підстави невідповідності зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах статей 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження».
 
На обґрунтування заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надало копію постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заявах ОСОБА_5 і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли висновку про те, що заяви підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
 
За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. 
 
Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених частиною першою статті 355 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 19 грудня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, на забезпечення якого між банком і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є належний їй на праві власності жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 169,3 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці S_1 АДРЕСА_1. 

У зв’язку з неналежним виконанням кредитором зобов’язань за кредитним договором Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 26 грудня 2008 року, яке набрало законної сили, стягнув з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 1 млн 38 тис. 366 грн 71 коп. кредитної заборгованості.

11 травня 2012 року державний виконавець ВДВС Луцького РУЮ відкрив виконавче провадження зі стягнення цієї кредитної заборгованості та наклав арешт на майно боржників.

25 вересня 2012 року між ВДВС Луцького РУЮ та ПП «Юстиція» укладено договір про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки).

31 липня 2012 року державний виконавець виніс постанову про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання (далі – Експерт) для участі у виконавчому провадженні під час примусового виконання судового рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» 1 млн 38 тис. 366 грн 71 коп. кредитної заборгованості та судових витрат, за якою ухвалено Експерту надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) щодо вартості описаного й арештованого майна, а саме жилого будинку АДРЕСА_1.

10 серпня 2012 року між ВДВС Луцького РУЮ (замовником), ПАТ «Райффазен Банк Аваль» (платником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант ЛТД» (далі – ТОВ «Атлант ЛТД») (виконавцем) було укладено договір, за яким замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання щодо проведення експертної оцінки з метою визначення ринкової вартості зазначеного арештованого майна. 

Призначені на 16 жовтня 2012 року прилюдні торги були перенесені на 16 листопада 2012 року, про що 1 листопада 2012 року ПП «СП «Юстиція» розмістило оголошення на відповідному сайті державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Переможцем проведених 16 листопада 2012 року торгів стала ОСОБА_5.

16 листопада 2012 року директор Луцької філії ПП «СП «Юстиція» затвердив протокол проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

4 грудня 2012 року начальник ВДВС Луцького РУЮ затвердив акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. 

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що спірні прилюдні торги проведено з порушенням Тимчасового положення, зокрема: майно на прилюдних торгах було продано за наявності одного учасника; повідомлення про проведення прилюдних торгів було опубліковане з пропуском строку та не містило всієї необхідної інформації про об’єкт нерухомого майна; до участі у торгах була неправомірно не допущена ОСОБА_3; державний виконавець змінив порядок і спосіб виконання рішення (виконувалось рішення про стягнення заборгованості, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки); акт уцінки не відповідає законодавству; майно (будинок), право користування яким мали діти, було передано на реалізацію без дозволу органу опіки та піклування; розрахунок за придбане на прилюдних торгах майно проведено з пропуском установленого строку; акт про прилюдні торги не містить усіх необхідних відомостей; відсутня експертна оцінка реалізованого майна, та вважав, що результат розгляду справи може вплинути на права та обов’язки ОСОБА_4. 

Скасувавши рішення суду першої інстанції у частині задоволення позову до ОСОБА_4 та ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в позові, а також виключивши з мотивувальної частини рішення вказівку суду на такі підстави визнання недійсними прилюдних торгів, як: відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мали неповнолітні; продаж майна за наявності одного учасника, апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, вважав, що ОСОБА_4 не був ні учасником спірних прилюдних торгів, ні набувачем реалізованого на торгах майна, а його проживання у спірному будинку не свідчить про порушення прав під час проведення прилюдних торгів; крім того, на час проведення спірних прилюдних торгів неповнолітні діти були позбавлені права користування спірним приміщенням на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2010 року. Апеляційний суд також зазначив, що торги проведено за участі трьох учасників. При цьому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що підставою визнання спірних прилюдних торгів недійсними є опублікування спеціалізованою організацією повідомлення щодо проведення прилюдних торгів з пропуском строку та без усієї необхідної інформації про об’єкт нерухомого майна, а також відсутність звіту про оцінку арештованого нерухомого майна для його реалізації на прилюдних торгах.
 
Крім того, суди дійшли висновку про те, що прилюдні торги є недійсними, оскільки відбулися з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, та що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про іпотеку», оскільки спірні прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки проводились на виконання судового рішення про стягнення з відповідачів кредитної заборгованості, а судове рішення про звернення стягнення на це майно як на предмет іпотеки відсутнє.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції у нескасованій та незміненій частинах та висновками апеляційного суду. 
 
Разом з тим у постановах Верховного Суду України, наданих ОСОБА_5 для порівняння, містяться такі висновки:

- оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) підставою недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. Що стосується порушень вимог статей 47, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо закінчення виконавчого провадження), допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова від 26 серпня 2014 року); 

- що стосується порушень вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених цим Законом, щодо визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна до призначення прилюдних торгів, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Таким чином, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова від 23 вересня 2014 року);

- проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме частини п’ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження»; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення (постанови від 22 жовтня 2014 року; 28 січня 2015 року);

- сам по собі факт неналежного повідомлення боржника щодо проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яку повинні встановити суди, – це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, крім наявності порушень норм закону під час проведення прилюдних торгів, повинно бути порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (постанова від 18 листопада 2015 року). 

У постанові Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року, наданій ОСОБА_5 для порівняння, міститься висновок про те, що недотримання вимог щодо змісту оголошення про прилюдні торги (відсутність додаткових відомостей, передбачених пунктом 3.10 Тимчасового положення), що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними; інші порушення підготовки та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які не вплинули на результат торгів (відсутність відомостей про земельну ділянку, на якій розташоване приміщення, що є предметом прилюдних торгів; оцінка та реалізація майна за ціною, значно більшою, ніж заборгованість боржника за об’єднаним виконавчим провадженням), також не є підставою для визнання цих торгів недійсними. 
 
У постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, наданій ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для порівняння, міститься висновок про те, що оскільки виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням. 

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (статті 18, 24–27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статтями 55, 85 Закону). Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Оскільки, як убачається із заяви про перегляд судових рішень і матеріалів справи, підставами для пред’явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є як недодержання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», так і недодержання спеціалізованою організацією вимог Тимчасового положення, то при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно було встановити такі факти: чи порушено вимоги Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи порушено права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати торгів. 
 
Отже, існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції статей 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» та норм Тимчасового положення, а також невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, що оскаржується, викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах цих норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні вказаних норм матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять з такого. 
 
Загальний порядок реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів визначено нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення.

Нерухоме майно передається на реалізацію з прилюдних торгів за ціною та у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», при цьому умови, процедура підготовки та порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а також розрахунків за придбане майно й оформлення результатів торгів визначені Тимчасовим положенням. 

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (пункт 2.2 Тимчасового положення), та передбачено певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки до проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); по-третє, правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Відповідно до пункту 3.5 Тимчасового положення (у редакції, чинній на час проведення спірних прилюдних торгів) cпеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів – не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Зміст інформаційного повідомлення визначений пунктом 3.6 Тимчасового положення.
 
Згідно з пунктом 3.11 Тимчасового положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. 
 
У справі, яка переглядається, суди вважали, що опублікування спеціалізованою організацією повідомлення про проведення прилюдних торгів з пропуском строку та без усієї необхідної інформації про об’єкт нерухомого майна є однією з підстав визнання спірних прилюдних торгів недійсними. 

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 

Виходячи з положень зазначеної правової норми сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, передбачених пунктами 3.5, 3.6 Тимчасового положення, що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. 

Окрім наявності зазначених порушень при проведенні прилюдних торгів, розглядаючи спір, суди повинні встановити, чи були порушені права й законні інтереси особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. 

Аналогічний правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року та у постанові Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року, наданих заявником для порівняння.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, установивши, що повідомлення про проведення прилюдних торгів було опубліковане з пропуском установленого законом строку та без усієї необхідної інформації про об’єкт нерухомого майна, суди не з’ясували, чи були порушені права й законні інтереси позивачів під час проведення прилюдних торгів унаслідок неналежного опублікування оголошення про їх проведення, у чому полягало це порушення та чи вплинуло воно на результат торгів. 
 
Крім того, суди дійшли висновку, що підставою визнання проведених спірних прилюдних торгів недійсними є також відсутність експертної оцінки реалізованого майна.
 
Так, частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, передбаченими статтею 58 цього Закону, за частиною першою якої визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». 

Частинами другою – четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

Якщо сторона виконавчого провадження не реалізувала свого права оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. 

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством. 

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, виставленого на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності (пункти 2.6, 3.2, 3.4 Тимчасового положення). Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі й повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути чинним. 
 
У справі, яка переглядається, суди дійшли висновку, що прилюдні торги проведено з порушенням Тимчасового положення, оскільки відсутній звіт про оцінку арештованого нерухомого майна, однак залишили поза увагою, що постановою державного виконавця від 31 липня 2012 року було залучено Експерта для оцінки майна, яке передавалось на реалізацію, а також був укладений договір між ВДВС Луцького РУЮ, ПАТ «Райффазен Банк Аваль» та ТОВ «Атлант ЛТД» від 10 серпня 2012 року щодо проведення експертної оцінки зазначеного майна з метою визначення його ринкової вартості згідно з указаною постановою державного виконавця у зв’язку з виконанням судового рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффазен Банк Аваль» кредитної заборгованості в розмірі 1 млн 38 тис. 366 грн 71 коп. Однак, пославшись на невідповідності у цих документах номера виконавчого провадження, прізвищ державного виконавця та власника спірного майна, суди не встановили, чи визначалась вартість майна боржника, яке передавалось на реалізацію в порядку, передбаченому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», та чи вплинули ці невідповідності у виконавчих документах на результат прилюдних торгів та чи порушено під час проведення прилюдних торгів унаслідок цього права й законні інтереси осіб, які їх оспорювали.

Саме такий по суті висновок міститься й у судових рішеннях, наданих заявниками для порівняння.

Отже, у справі, яка переглядається Верховним Судом України, суди неправильно застосували норми статей 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ухвалених у цій справі.

Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 57–60, 131–132, 137, 177, 179, 185, 194, 212–215 ЦПК України, визначено обов’язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів. 

Судові рішення у справі, що переглядається, ухвалені без установлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи, зокрема не містять висновків, чи були порушення норм закону, які б вплинули на результат проведених прилюдних торгів та чи були порушені права й законні інтереси осіб, які їх оспорюють, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. 

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

Водночас відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною першою статті 3602 ЦПК України справи розглядаються Верховним Судом України за правилами, встановленими главами 2 і 3 розділу V цього Кодексу, а тому Верховний Суд України не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність процесуальної можливості з’ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду України ухвалити нове судове рішення, а тому справу слід передати на розгляд до суду першої інстанції згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України.

Керуючись пунктами 1, 4 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 3603, частиною першою, підпунктом «а» пункту 1 частини другої статті 3604 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 
 
п о с т а н о в и л и :

Заяви ОСОБА_5 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, рішення Апеляційного суду Волинської області від 29 липня 2015 року та рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
 
Головуючий Л.І. Охрімчук
Судді: В.П. Барбара
І.С. Берднік 
В.І. Гуменюк
Т.Є. Жайворонок
П.І. Колесник 
Н.П. Лященко
О.І. Потильчак
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема 

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі № 6-3174цс15

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. 

Виходячи з положень зазначеної правової норми сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, передбачених пунктами 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. 

Окрім наявності зазначених порушень при проведенні прилюдних торгів, розглядаючи спір, суди повинні встановити, чи були порушені права й законні інтереси особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. 

У справі, яка переглядається, суди дійшли висновку, що прилюдні торги проведено з порушенням Тимчасового положення, оскільки відсутній звіт про оцінку арештованого нерухомого майна, однак залишили поза увагою, що відповідною постановою державного виконавця було залучено суб’єкта оціночної діяльності для оцінки майна, яке передавалось на реалізацію, та укладено договір щодо проведення експертної оцінки зазначеного майна з метою визначення його ринкової вартості згідно з указаною постановою державного виконавця у зв’язку з виконанням судового рішення про стягнення солідарно з боржників на користь банку кредитної заборгованості. Однак, пославшись на невідповідність у цих документах номера виконавчого провадження, прізвища державного виконавця та власника спірного майна, суди не встановили, чи визначалась вартість майна боржника, яке передавалось на реалізацію в порядку, передбаченому статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», та чи наявність зазначених невідповідностей у виконавчих документах вплинула на результат прилюдних торгів та чи порушено внаслідок цього права й законні інтереси осіб під час проведення прилюдних торгів, які їх оспорювали.

Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук

http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/F93909BEC717A1ADC2257FF100214EB2

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

ВСУ своим постановлением дошел уже до полного абсурда и формализма в пользу банка. Так, при отсутствии предусмотренного законодательством уведомления, надлежащей оценки, нарушении прав малолетних, и многого другого ВСУ пришел к выводу о допустимости нарушения законодательства и единственной причиной отмены привел необходимость выяснить о нарушении прав истцов проживающих в ипотеке и не допущенных к торгам.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

А что, по мнению ВСУ  факт неведения о проведения торгов не может теперь расцениваться как нарушения прав должника.

Ну это такая мелочь - ну потом узнает, как квартиру заберут..... подумаешь....

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 17.07.2016 в 23:29, ANTIRAID сказал:

и многого другого ВСУ пришел к выводу о допустимости нарушения законодательства и единственной причиной отмены привел необходимость выяснить о нарушении прав истцов проживающих в ипотеке и не допущенных к торгам.

Чем дальше, тем веселее.

В 17.07.2016 в 23:26, ANTIRAID сказал:

Виходячи з положень зазначеної правової норми сам по собі факт недотримання вимог щодо строків опублікування оголошення про проведення прилюдних торгів та його змісту, передбачених пунктами 3.5, 3.6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), що не вплинуло на результат торгів, не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. 

Окрім наявності зазначених порушень при проведенні прилюдних торгів, розглядаючи спір, суди повинні встановити, чи були порушені права й законні інтереси особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. 

Можно не сообщать о торгах, проводить их по просроченной оценке проводить, малолетние зарегистрированы - не повезло им, что они родились у таких родителей, но "нарушений прав нет, как они могут быть"?:blink:

Цитата

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 months later...
В 01.08.2016 в 10:58, ремикс сказал:

А что, по мнению ВСУ  факт неведения о проведения торгов не может теперь расцениваться как нарушения прав должника.

Ну это такая мелочь - ну потом узнает, как квартиру заберут..... подумаешь....

 

 

В 17.07.2016 в 23:29, ANTIRAID сказал:

ВСУ своим постановлением дошел уже до полного абсурда и формализма в пользу банка. Так, при отсутствии предусмотренного законодательством уведомления, надлежащей оценки, нарушении прав малолетних, и многого другого ВСУ пришел к выводу о допустимости нарушения законодательства и единственной причиной отмены привел необходимость выяснить о нарушении прав истцов проживающих в ипотеке и не допущенных к торгам.

Ребята, вопрос:

Решением хозяйственного суда установлен порядок реализации имущества: путем продажи на публичных торгах по стоимости, указанной в договоре ипотеки на момент его подписания.

 

Вопрос должен ли исполнитель несмотря на то, что в решении установлена стоимость предмета ипотеки проводить оценку?

вопрос срочный.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 час назад, y.voronizhskiy сказал:

Вопрос должен ли исполнитель несмотря на то, что в решении установлена стоимость предмета ипотеки проводить оценку?

на підставі якої норми він повинен робити оцінку?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

25 минут назад, пароплав сказал:

на підставі якої норми він повинен робити оцінку?

Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

1. Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно доЗакону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

2. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

4. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

 

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1620-15

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

22.12.2015  № 2710/5

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
23 грудня 2015 р. 
за № 1620/28065

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016}

Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів

II. Передача майна на реалізацію

1. Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

21 минуту назад, y.voronizhskiy сказал:

Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

1. Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно доЗакону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

2. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

3. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

4. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

5. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

 

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1620-15

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

22.12.2015  № 2710/5

 

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
23 грудня 2015 р. 
за № 1620/28065

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016}

Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів

II. Передача майна на реалізацію

1. Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

 

Эти нормы безнадежно устарели.....

Вот вам новый ЗУ (на всякий случай) ... http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

Стаття 58. Визначення вартості, оцінка майна боржника

 

18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

{Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 2831/5 від 29.09.2016}

так коли відкрито виконавче провадження? коли здійснили продаж? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

16 минут назад, babaika сказал:

Эти нормы безнадежно устарели.....

Вот вам новый ЗУ (на всякий случай) ... http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/page

В данном случае - сайт лиги подвел.

Стаття 57. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника

1. Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

2. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

3. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

4. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

5. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

6. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

 

ЗУ об ипотеке: 

Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів,у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

 

ч. 2 ст. 43 Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Как я понимаю, в любом случае, должна быть проведена оценка несмотря на то, что в решении установлена начальная стоимость предмета.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE29431.html

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

5 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

В данном случае - сайт лиги подвел.

Стаття 57. Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника

1. Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

2. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

3. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

4. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

5. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

6. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

 

ЗУ об ипотеке: 

Стаття 41. Реалізація предмета іпотеки на прилюдних торгах

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів,у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

 

ч. 2 ст. 43 Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Как я понимаю, в любом случае, должна быть проведена оценка несмотря на то, что в решении установлена начальная стоимость предмета.

В любом случае, оценка должна быть не менее 90 % стоимости.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

18 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

В любом случае, оценка должна быть не менее 90 % стоимости.

Щодо  статті 43 її можуть протрактувати таким чином, що якщо немає згоди сторін або якщо не визначено рішенням суду ціну то вона визначатиметься згідно оцінки і ця ціна не може бути нижчою за 90% від проведеної оцінки

Изменено пользователем пароплав
помилився з цифрою )
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

9 минут назад, пароплав сказал:

Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE29431.html

Меня интерсует ч. 2 ст. 43 за об ипотеке  -  Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки

 

Мне нужно оспорить передачу на торги, самое явное, что я увидел, это отсутствие оценки.

ч. . 2 ст. 43 за об ипотеке предусматривает оценку в любом случае

фраза после при цьому относится і к рішенню суду і за згодоб між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

п.с. теперь понятно для чего ВСУ решил что оценка должна быть установлена в решении суда, если человек не борется в судебном производстве, то его имущество значительно проще реализовать, так как оценку установить суд и с которой будет почти ничего невозможно сделать.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

5 минут назад, пароплав сказал:

Щодо  статті 41 її можуть протрактувати таким чином, що якщо немає згоди сторін або якщо не визначено рішенням суду ціну то вона визначатиметься згідно оцінки і ця ціна не може бути нижчою за 90% від проведеної оцінки

Могут протроктовать так, но мне нужно ее как раз в другом плане протрактовать.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

5 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

Могут протроктовать так, но мне нужно ее как раз в другом плане протрактовать.

 

думаю, що трактовка буде саме така :( хоча вважаю, що це не справедливо і порушує законний інтерес боржника продати майно за якомога більшою ціною 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

15 минут назад, y.voronizhskiy сказал:

фраза после при цьому относится і к рішенню суду і за згодоб між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

можете подати в інститут моваознавства, як з лінгвістичної точки зору "слово при цьому" до чого відноситься. Ми колись подавали такий запит ( по ч. 2 ст. 18 Закону Про виконавче )правда відповідь була не на нашу користь тому ми не подавали його до суду. 

П.с. думаю має бути судова практика з цього питання (ст. 43 закону про іпотеку)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4 минуты назад, пароплав сказал:

можете подати в інститут моваознавства, як з лінгвістичної точки зору "слово при цьому" до чого відноситься. Ми колись подавали такий запит ( по ч. 2 ст. 18 Закону Про виконавче )правда відповідь була не на нашу користь тому ми не подавали його до суду. 

П.с. думаю має бути судова практика з цього питання (ст. 43 закону про іпотеку)

До этого вопрос был неактуален, хотя возможно что-то и есть.

Спасибо за участие.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 years later...

Якусь маячню несе ВС. Виходить наступне, торги відбулись за неправильною оцінкою і іншими порушеннями і якщо боржник її не оскаржив, в подальшому він (боржник) не може в загальному порядку визнавати результати торгів з цих підстав недійсними.  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 19.12.2018 в 10:51, Yonblund сказал:

Якусь маячню несе ВС. Виходить наступне, торги відбулись за неправильною оцінкою і іншими порушеннями і якщо боржник її не оскаржив, в подальшому він (боржник) не може в загальному порядку визнавати результати торгів з цих підстав недійсними.  

Да ВС много чего сейчас несёт...))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...