Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Siringa]

А что мне это даст, если банк подтвердит?

Если банк подтвердит полученную от Вас сумму в франках, попросите его написать как были использованы полученные от Вас средства и куда (на какие счета) распределены.

Ну а потом, если речь дойдет до признания того факта, что стороны должны вернуть друг другу полученное, то Вы будете настаивать на том, что от банка получили гривны (естесна не в качестве кредита, а с "левого" счета, и хотите их вернуть), а письмо от банка будет подтверждением того факта, что банк получил от Вас сумму в франках, и обязан вернуть Вам сумму в франках. Ну как-то так. ;-)

[НБ Украины]

А что мне это даст, если банк подтвердит?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=33588 сообщение #99 27.05.2011 11:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43470 сообщение #2118 16.12.2011 19:51

Первый вариант - статья 1172 ГК Украины

Рішення

іменем україни

16 квітня 2008 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Берднік І.С.,

Данчука В.Г., Лященко Н.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку (далі -АКБ) "Укрсоцбанк", третя особа - ОСОБА_2, про стягнення суми, процентів, відшкодування шкоди, за касаційною скаргою АКБ "Укрсоцбанк" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суми депозитних вкладів з урахуванням процентів за договорами, повернути кошти за договорами банківських рахунків, а також відшкодувати завдану моральну шкоду.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2007 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1Стягнуто з АКБ "Укрсоцбанк" на користь позивача 19 тис. доларів, що еквівалентно 95 950 грн., - залишок вкладу за договором банківського вкладу від 17 січня 2003 року № 600/37-94022 та 349 99 доларів США, що еквівалентно 1 767 грн. 39 коп., а також 15 500 доларів США, 12 тис. доларів США, що становить відповідно 75 750 грн. та 60 600 грн. за договором банківського рахунку; крім того, з відповідача на користь ОСОБА_1стягнуто 2 тис. грн. моральної шкоди, усього 238 592 грн. 44 коп.

У касаційній скарзі АКБ "Укрсоцбанк" порушує питання про скасування постановлених у справі судових рішень і ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1про стягнення суми, процентів, відшкодування шкоди, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що між сторонами було укладено договори банківського вкладу та банківського рахунку, що підтверджено письмовими доказами, залученими до матеріалів справи.

Висновок суду про відшкодування шкоди, завданої працівником юридичної особи під час виконання своїх обов'язків, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України є правильним і відповідає вимогам закону.

Однак, ухвалюючи рішення про задоволення позову про стягнення моральної шкоди, суд не врахував, що відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як убачається з укладеного сторонами договору банківського рахунку в іноземній валюті, за порушення зобов'язання відшкодування моральної шкоди договором не передбачено.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив стягнути моральну шкоду відповідно до вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Проте п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

На ці положення закону не звернув уваги й апеляційний суд, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Наведене свідчить про те, що рішення судів у частині відшкодування моральної шкоди ухвалено в порушення норм матеріального закону, тому вони підлягають скасуванню в цій частині.

Що стосується судових рішень у частині стягнення суми депозитних вкладів з урахуванням процентів за договорами, то доводи касаційної скарги є необґрунтованими і правильність висновків суду не спростовують, а тому рішення в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 341, 343, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2007 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

У решті - рішення Галицького районного суду м. Львова від 14 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 серпня 2007 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: М.П. Пшонка

І.С. Берднік

В.Г. Данчук

Н.П. Лященко

Головуючий М.В. Патрюк

Судді: М.П. Пшонка

І.С. Берднік

В.Г. Данчук

Н.П. Лященко

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1885083

Дополнительно:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14526003

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9229744

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8117143

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8731958

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1407935

...

Или второй вариант - статья 1177 ГК Украины.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Балюка М.І., Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., -

　　розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", третя особа – ОСОБА_9, про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про стягнення суми банківського вкладу, процентів і інфляційних втрат, відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 16 березня 2005 року між нею та банком було укладено договір банківського вкладу, за умовами якого вона внесла на рахунок банку грошові кошти в сумі 200 тис. грн., і в подальшому - 20 тис. євро та 10 тис. доларів США, а банк взяв на себе зобов`язання у визначені договором строки повернути суму банківського вкладу й сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами.

Посилаючись на те, що співробітниця банку, яка обслуговувала операції за вказаним договором банківського вкладу, перебуває під слідством, банк відмовляється повернути суму банківського вкладу та проценти за користування ним, просила стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на її користь суму банківського вкладу, проценти за користування сумою банківського вкладу, інфляційні втрати та 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У листопаді 2008 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про відшкодування майнової й моральної шкоди, а ОСОБА_6 уточнила заявлені позовні вимоги та, посилаючись на те, що кошти, внесені до банку за договором банківського вкладу, були їхньою спільною власністю та що вони визнані потерпілими в кримінальній справі, порушеній за фактом заволодіння ОСОБА_9 грошовими коштами з використанням свого службового становища, просила стягнути з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на їхню користь 624 856 грн. 50 коп. майнової шкоди та на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 45 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, й на користь ОСОБА_8 10 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково: стягнуто з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на її користь 200 тис. грн. у рахунок повернення суми депозитного вкладу, 18 тис. грн. процентів за користування сумою банківського вкладу, 104 тис. грн. інфляційних втрат, 5 тис. грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; стягнуто з акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" 1 700 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 5 березня 2009 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2008 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні заявлених нею позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди й залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що шкода ОСОБА_6 була завдана з вини працівника банку під час виконання ним свої трудових обов`язків, тому обов`язок по відшкодуванню завданої ОСОБА_6 майнової та моральної шкоди слід покласти на акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк"; крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" повинен сплатити ОСОБА_6 проценти за користування сумою банківського вкладу та відшкодувати інфляційні втрати.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, апеляційний суд виходив із того, що укладений між банком і ОСОБА_6 договір банківського вкладу є нікчемним, і оскільки позивачка визнана потерпілою в кримінальній справі, завдана їй майнова шкода підлягає відшкодуванню на підставі ст. 1177 ЦК України.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна.

Судом установлено, що 16 березня 2005 року між ОСОБА_6 і акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" було укладено договір банківського вкладу в гривні з правом поповнення коштів, за умовами якого ОСОБА_6 внесла на рахунок банку грошові кошти в сумі 200 тис. грн., і у подальшому - 20 тис. євро, 10 тис. доларів США, а банк взяв на себе зобов`язання у визначені договором строки повернути суму банківського вкладу та сплатити проценти за користування ним.

Указаний договір від імені банку було підписано його працівником – ОСОБА_9, проти якої за фактом видачі клієнтам підроблених договорів і відсутності грошових коштів на депозитних рахунках осіб у Львівській філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" прокуратурою Львівської області 26 вересня 2005 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 1.1.1 договору банківського вкладу від 16 березня 2005 року внесення клієнтом грошових коштів підтверджується банком шляхом видачі виписки.

Така виписка банком не видавалась, грошові кошти, внесені ОСОБА_6 за умовами договору банківського вкладу від 16 березня 2005 року, на рахунках банку відсутні.

За змістом ст. ст. 1058, 1059 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Суд першої інстанції у порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, установивши, що шкода була завдана ОСОБА_6 працівником банку ОСОБА_9 під час недобросовісного виконання нею своїх трудових обов`язків, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до правил ст. 1172 ЦК України, які застосовуються в деліктних правовідносинах, обов`язок відшкодувати шкоду, завдану працівником банку під час виконання ним своїх трудових обов`язків, слід покласти на акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", однак одночасно застосував і правила ст. 625 ЦК України, які передбачають відповідальність за порушення договірних зобов`язань, залишивши при цьому поза увагою, що підстави та межі відповідальності за порушення грошового зобов`язання за ст. 625 ЦК України не є тотожними підставам і розміру відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником, згідно з правилами ст. 1172 ЦК України.

Разом із тим, згідно із ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюються законом.

Апеляційний суд у порушення ст. ст. 303, 316 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув; залишив поза увагою, що правила ст. 1177 ЦК України передбачають покладення обов`язку відшкодувати шкоду, завдану майну фізичної особи внаслідок злочину, на державу і застосування правил указаної статті можливе за умови, якщо внаслідок злочину фізичній особі завдано майнову шкоду й при цьому не встановлено особу, яка вчинила злочин, або вона є неплатоспроможною, і не врахував, що грошовими коштами ОСОБА_6 заволоділа ОСОБА_9 під час виконання своїх трудових обов`язків, за фактом таких неправомірних дій ОСОБА_9 порушено кримінальну справу, питання платоспроможності ОСОБА_9 не було предметом судового розгляду і дійшов необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення в частині заявлених ОСОБА_6 позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2008 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 5 березня 2009 року в частині заявлених ОСОБА_6 позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

А.Г. Ярема

Судді:

М.І. Балюк

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14759027

Дополнительно:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8038636

...

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 6 від 27.03.92

м.Київ

Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди

…

5. При розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК ( 1540-06 ) суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї

організації.

…

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92

[economix_a]

Уважаемые НБ Украины, Siringa, и все форумчане, спасибо вам, как всегда, вы мне помогли понять линию моих действий, я по своей наивности думал, что банк добровольно после моего заявления исправит, то, что натворил, и вернет деньги обратно на счет, а я в свою очередь верну те гривны, что получил, хотя и служба безопасности банка признала, что подписи фальшивые и документы кривые, но все равно сказали, что только через суд я могу вернуть эти деньги, и вижу что другого пути нет.

[Judge]

В НБУ обещают банкам вернуть проблемные кредиты (12:10 | 24.01.2012)

Национальный банк Украины будет поддерживать коммерческие банки в вопросах возращения проблемных кредитов заемщиками. Об этом на встрече с представителями Европейской Бизнес Ассоциации (ЕВА) заявил первый заместитель председателя НБУ Юрий Колобов.

"Мы практически всегда поддерживаем банки в этих вопросах. Мы понимаем, что основой привлекательности страны для инвесторов является защита прав собственности и прав кредиторов", — сказал он.

Колобов напомнил, что в прошлом году Национальный банк всячески отстаивал интересы коммерческих банков в вопросах возвращения валютных кредитов. "Нам это удалось. И судебных исков стало гораздо меньше", — добавил он.

Также Колобов сообщил, что сейчас рабочая группа, в которую входят представители НБУ, рассматривает инициативу, суть которой сводится к двум вещам. "Если доказан факт выдачи кредита, то он должен быть однозначно возвращен, и также должна быть упрощена работа с залогом по кредиту", — пояснил он.

Напоним, Национальный банк Украины упростил для украинских банков процедуру оформления погашения физическими лицами валютных кредитов. Об этом говорится в постановлении Нацбанка № 465 от 22 декабря 2011 года (регистрация в Минюсте 10 января 2012 года).

PS Интересно, почему никто даже не пытается всячески отстаивать интересы граждан ? Ведь "Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави" (ст. 3 КУ) Ладно, граждане для них никто, но где сообщения про "забезпечення стабільності грошової одиниці, яка є основною функцією Національного банку України" по ст. 99 КУ ? И вообще, на каком основании НБУ выступает адвокатом коммерческих банков и прямо об этом говорит ?

Мне кажется, что нужно на такие сообщения обращаться в Генпрокуратуру, ведь согласно ст. 6 ЗУ Про засади запобігання і протидії корупції, забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості ... у тому числі:

1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

[alexburko]

У НБУ, что называется, "маска сползает"... Правильно, а чего стесняться, и так все всем откровенно по барабану, - и прокуратуре, и милиции, чем Нацбанк хуже?...

А эта пресловутая Постанова №465, - очередная манипуляция: пункт об обязательности использования текущего счета при валютном кредитовании отменили отнюдь не "для облегчения жизни заемщиков" (покращили уже так, что дальше некуда), а из-за... запрета валютного потребительского кредитования вообще, как такового. Пункт стал просто не нужен, вот и все...

Для того, кто разобрался в нормативке, это ничего не меняет, поскольку все осталось так, как и было: только через текущий счет.

P.S. В очередной раз убеждаюсь в тупости и "желтизне" канала UBR...

Вести с полей.

Мной были поданы письменные возражения на иск банка о взыскании денежной задолженности по кредитному договору и обращение взыскания на залоговый автомобиль. (так можно?)

В возражении указано, что кредитных сумм в долларах США, как указано в исковом заявлении заемщиком не получалось. Был приведен установленный НПА НБУ порядок выдачи валютных кредитов в наличной форме и, соответственно, указан перечень надлежащих и допустимых доказательств, необходимых для доказывания банком получения денег заемщиком.

Как я и ожидал, пробежав глазами по тексту Возражения, юристом банка был незамедлительно сделан акцент на договорном праве, мол, мы договорились о другом порядке выдачи, так что все Возражения - в сад... Я отметил, что договорное право не есть безграничным и банк должен был учитывать требования своего Дозвола на проведение валютных операций (а в Дозволе у банка такого права не было), и очень жаль, что я не могу обсуждать положения договора именно в этом судебном производстве. Но все же порядок доказывания установлен законодательством, и статью 59 ГПК никто не отменял, поэтому тут есть незадача...

Ну да ладно. Банк все-таки принес в суд заяву на выдачу наличных, именно ту, которую показывал в свое время и мне, - "кривую"...

На что мной незамедлительно "из рукава" была предъявлена Заява о фальшивости доказательства по ст. 185 ГПК с требованием исключить данную "бомагу" из доказательств по делу. В Заяве очень подробно обоснована вся ее ничтожность, недействительность и контраверсийность, крыть там нечем (банк, оказывается, выдал 20 000 долларов человеку, не проверив его паспортные данные, о как, - не заполнены паспортные данные и место жительства предъявителя. Проводка расшифровывается как выдача гривны или валютного перевода, а мы здесь обсуждаем валютный кредит вообще... и т.д.)

Судья задал вопрос: нелогично, если не получали, то с чего тогда платили три года подряд? В ответ было подано письменное Пояснение в порядке ст.27 ГПК о том, что платежи осуществлялись мной, как встречное выполнение договора поручителем (договор поруки - приложен), и прекратились на основании той же ст.538 ГК, когда я обнаружил, что кредит не выдан.

В результате 40-минутного "фехтования"

1. Ухвалой суда вытребовано у банка кредитное дело с оригиналами документов (что нового они там увидят - непонятно...).

2. Заседание перенесено на 9 февраля.

Банк обещал принести Дозвол (хорошо). На требование, в частности, мемориального ордера о перечислении безналичной валюты на текущий счет, ответил: "Банковская тайна"... На требование договора текущего счета клиента ответил, что договором не предусмотрено открытие текущего счета, хотя пункт 3.9 договора гласит о том, что клиент поручает банку списывать платежи с текущего счета, открытого клиенту банком. Сам счет не указан, но упоминание о нем есть. Ответ - ступор...

Оспорил расчеты, юрист банка попытался что-то объяснить и был срезан арифметическим действием, сложением, - ступор...

Акцентировал на важности проверки правильности очередности зачисления сумм на соответствующие счета тела, процентов и т.д. просил показать движение средств, для этого попросил выписку по текущему счету (там все было бы видно: когда, сколько и куда), - ступор...

Приготовил ходатайство о проведении судебно-экономической экспертизы заявы на выдачу наличных...

Совет. Просчитывайте все ходы противника на 5-10 шагов вперед и готовьте ответные шаги заранее, если бы я не приготовил заранее сразу несколько правильно составленных процессуальных документов, - с очень большой вероятностью был бы просто срезан буквально вчера на первом же заседании по сути. (бр-р-р )

[Йивгеней]

Кто крайний к Алексу на практикумы и коллоквиумы?

[НБ Украины]

Если я Вас правильно понял, то другими словами, на основании положений ЦПК суд должен установить, что на самом деле имели место кредитные отношения в гривне. В результате такого определения иск банка по валюте отклоняется, а кредитный договор в гривне (установленный де-факто судом) - есть ничтожен в силу отсутствия письменной формы. Суд может применить последствия ничтожного договора, -... реституция.

Но. Зачем помогать банку в решении его вопросов, педалируя сейчас в суде на определении факта гривенного кредита? Доказательств выдачи валюты у банка все равно нет, пусть ему откажут, а банк дальше пусть сам думает, что ему с этим делать...

И второе. Для того, чтобы постановить реституцию, надо установить размеры платежей, а в моем случае банк... отказывается подтверждать письменно получение от меня валюты в кассу банка (и это при недействительных квитанциях на погашение у меня на руках, засада!...). То есть - опять спор. Судья реституцию не сможет применить чисто технически...

 

Сообщение #1519 6.10.2011 10:08  http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=76#entry39558  корректируется изменениями в Гражданский кодекс Украины: 

"...

2. Остается изучить внимательно правовые последствия ничтожного договора: п.5 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 октября 2009г. №9 "О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании правочинов недействительными" http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 . Обратите внимание на часть четвертую ст.258 Гражданского кодекса Украины. После полного погашения Вами валютного кредита, который банк надлежаще не исполнил, через 5-10 лет (прим. с 15.01.2012 - через 3 года после осуществления платежа безналичной гривной или выдачи наличной национальной валюты) Вы не получите иск с требованием применить к Вам последствия недействительности ничтожного договора кредита гривной (наличной или безналичной), который реально был исполнен? И что, будете дважды платить?

..."

"Стаття 258. Спеціальна позовна давність

1. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

2. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу);

5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу);

7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).

{ Частину третю статті 258 виключено на підставі Закону N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

{ Частину четверту статті 258 виключено на підставі Закону N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }"

Когда была осуществлена оплата на автосалон безналичной гривной?

Может стоит помочь недобросовестному банку в решении его вопросов и подать письменное заявление о применнии исковой давности к правовым последствиям недействительности ничтожного договора (части третья и четвертая статьи 267 ГК Украины).

Для примера:

"...

Однак з висновком судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Правило ч. 5 ст. 261 ЦК України є спеціальною нормою стосовно ч. 1 ст. 261 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (чч. 4, 5 ст. 267 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи, з позовом до суду про стягнення неустойки ОСОБА_3 звернувся 16 квітня 2009 року. в той час як право на позов виникло у нього у червні 2006 року.

29 грудня 2009 року ЗАТ "Позняки-Жил-Буд" заявило про застосування позовної давності в спорі (а.с. 98).

Ухвалюючи рішення, суд зазначених обставин і вимог закону не врахував та неправильно застосував норму матеріального права, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

..."

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12393685　

Но по Гражданскому кодексу Украины 1963 года был предусмотрен иной порядок применения исковой давности:

"...

Згідно з вимогами ст.ст.71, 75 ЦК України 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки і позовна давність застосовується судом незалежно від заяв сторін.

..."

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/829604

 

[economix_a]

Банк в своих письмах ссылается на то, что кредитные деньги, как и указанно в кредитном договоре, (кредит выдается путем перечисления франков на мой текущий валютных счет 2620) зачислил мне на счет, но я ведь этими франками, ни как не воспользовался, без моей подписи и моего на то разрешения, их тут же сняли с моего счета, и выдали гривну, прав ли банк, когда говорит, что я кредит все-таки получил во франках, в тот момент, когда франки зашли мне на счет?

[НБ Украины]

Банк в своих письмах ссылается на то, что кредитные деньги, как и указанно в кредитном договоре, (кредит выдается путем перечисления франков на мой текущий валютных счет 2620) зачислил мне на счет, но я ведь этими франками, ни как не воспользовался, без моей подписи и моего на то разрешения, их тут же сняли с моего счета, и выдали гривну, прав ли банк, когда говорит, что я кредит все-таки получил во франках, в тот момент, когда франки зашли мне на счет?

Часть первая статьи 8 и статья 1069 Гражданского кодекса Украины: "Если в соответствии с договором банковского счета банк осуществляет платежи со счета клиента, ..."

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43541 сообщение #2127 18.12.2011 18:36

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=42411 сообщение #2008 28.11.2011 16:07

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43470 сообщение #2118 16.12.2011 19:51

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43472 сообщение #2119 16.12.2011 20:06

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43495 сообщение #2122 17.12.2011 14:10

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43502 сообщение #2124 17.12.2011 15:39

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=43556 сообщение #2129 18.12.2011 23:28

[economix_a]

¹С момента распоряжения заемщиком денежными средствами с текущего счета согласно статьи 1066 Гражданского кодекса Украины. Один из вариантов выдачи псевдовалютных швейцарских франков физлицам, псевдовалютных кредитов на пополнение оборотных средств юрлицам: мемориальным ордером банк зачислил на счет валюту и мемориальным ордером списал со счета (кстати, при проверке выясняется, что банк на межбанк не выходил с продажей якобы Вашей валюты). Какое Вы имеете отношение к мемориальным ордерам, и надлежащим ли образом банк выполнил статью 1071, часть вторую статьи 1054, статью 1046, часть первую статьи 334 Гражданского кодекса Украины, статей 1.37, 1.38, 6.3, 7.1.2, 7.1.4, 21, 22, 26 Закона Украины "О платежных системах и переводе денежных средств в Украине"

Уважаемый НБ Украины, я конечно не юрист, и про договорное списание я понял, здесь все четко, да и банк сам признал, что он сел в лужу со списанием франков с моего текущего счета, а вот, про переход права власності тут мне не понятно, банк утверждает, что деньги на мой счет зашли, и значит автоматически стали моими, а значит кредит именно я и взял, а то, что этими деньгами не я распорядился, то это не имеет отношения к кредиту, и тут уже виноваты работники а не сам банк, и только суд вправе сказать кто тут виноват, в приведенных вами статьях ГКУ, нигде прямо не сказано, что право власності наступает с момента распоряжения мною деньгами со счета, может я чего-то не уловил?

[НБ Украины]

Уважаемый НБ Украины, я конечно не юрист, и про договорное списание я понял, здесь все четко, да и банк сам признал, что он сел в лужу со списанием франков с моего текущего счета, а вот, про переход права власності тут мне не понятно, банк утверждает, что деньги на мой счет зашли, и значит автоматически стали моими, а значит кредит именно я и взял, а то, что этими деньгами не я распорядился, то это не имеет отношения к кредиту, и тут уже виноваты работники а не сам банк, и только суд вправе сказать кто тут виноват, в приведенных вами статьях ГКУ, нигде прямо не сказано, что право власності наступает с момента распоряжения мною деньгами со счета, может я чего-то не уловил?

Каким образом Вы в договоре банковского счета урегулировали порядок исполнения заявления на продажу иностранной валюты?

　

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 8. Аналогія

1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

　

Стаття 1069. Кредитування рахунка

1. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

2. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1071. Підстави списання грошових коштів з рахунка

1. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

2. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом. { Частина друга статті 1071 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

[sofi]

перечитав все сообщения в данной теме о договорном списании, договоре банковского счета так и не поняла; если кто может, объясните в двух словах:

-в Кредитном договоре говорится о том что позычальнык безвидклычно доручае банку при настанні строків виконання будь яких грошових зобовязань за цим Договором самостійно списувати грошові кошти в необхідній сумі з будь -яких рахунків Позичальника відкритих в банку, а також з тих рахунків, які буде відкрито йому в майбутньому.

- приналежні мені договори банківського карткового рахунків такого списання не передбачають.

По кредитному д. договорились о списании, но по (самостоятельним) договорам рахункив такой договоренности нету. На мой взгляд тогда уж должна быть такая договоренность указана и в договоре рахунка?

в общем, так и не разобралась, договорились мы с банком о списании или нет?

[Siringa]

Неожиданно сегодня получила повторный ответ НБУ на мою жалобу от 12.12.2011, которую с ответом первым уже выкладывала в сообщении #2171. Копия жалобы была направлена в прокуратуру, а прокуратура отфутболила НБУ, вот НБУ теперь отвечает еще раз. На сей раз юрысты НБУшечка напысалы целых 3 страницы текста крупным шрифтом, для сравнения ответ мне был всего лишь на страничко с хвостиком.

Картинки оригинала ниже. Я же хочу привести отдельные цитаты, которые меня заинтересовали.

Итак:

1) "... банк може використовувати внутрішньобанківські рахунки з метою управлыння заборгованістю за наданим кредитом"

2) "... Відповідно до п 5 розділу Інструкції про касові операції - банки самостійно визначають перелік касових операцій та інших послуг, що пропонують клієнтам.

3) "Інструкцією 337 установлено заг. вимоги до банків щодо здійснення касових операцій та порядок оформлення касових документів. Банк на підставі Інструкції 337 ... зобовязаний розробити і затвердити внутрішні положення про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких зокрема визначається порядок видачі готівки іноземної валюти при оформленні двостороннього договору про іпотечний кредит.

Я так понимаю, что теперь надо бы написать любимой банке письмо (исчо одно ;-), приложить ответ НБУ и стребовать с банки это самое внутришне положення.

[Siringa]

В конце письма НБУ, чтоб я совсем не расстраивалась написали:

"Поряд з цим вважаємо, що викладена у Вашому зверненні інформація буде використана при здійсненні банківського нагляду, зокрема при плануванні та проведенні наступної планової перевірки."

[Бонар]

Неожиданно сегодня получила повторный ответ НБУ на мою жалобу от 12.12.2011,......

Я так понимаю, что теперь надо бы написать любимой банке письмо (исчо одно ;-), приложить ответ НБУ и стребовать с банки это самое внутришне положення.

Ну да, так можно и нужно сделать... Я нашел по своему банку некоторые публичные Инструкции в Интернете ... Попробуйте просто задать поиск в гугле... для начала. Внутребанковские публичные инструкции не могут противоречить позиции НБУ...

Я от додивився у себе : кредитний догов. пiдписаний керуючим фiлiалом, а дог. страх. iпотеки також ним тiльки вiн вже заступничк керуючого фiлii..

в один той же день два договори а в одному вiн ЗАСТУПНИК керуючОГО на пiдставi довiренностi вiд 2006 року (дог. страх.iпотеки) а в креж.договорi вiн КЕРУЮЧИЙ на пiдставi довiренностi вже вiд 2007 року...липа скрiзь.....

[Siringa]

Ну да, так можно и нужно сделать... Я нашел по своему банку некоторые публичные Инструкции в Интернете ... Попробуйте просто задать поиск в гугле... для начала. Внутребанковские публичные инструкции не могут противоречить позиции НБУ...

Я от додивився у себе : кредитний догов. пiдписаний керуючим фiлiалом, а дог. страх. iпотеки також ним тiльки вiн вже заступничк керуючого фiлii..

в один той же день два договори а в одному вiн ЗАСТУПНИК керуючОГО на пiдставi довiренностi вiд 2006 року (дог. страх.iпотеки) а в креж.договорi вiн КЕРУЮЧИЙ на пiдставi довiренностi вже вiд 2007 року...липа скрiзь.....

Да бросьте Вы, какие мелочи: заступил, и стал керувать (шутю...) Мож он две зарплаты одновременно получал и в отделе кадров проходил по двум статьям ;-)))

А чего банки в договорах пишут, дык это ж фобос и деймос какой-то. К примеру, мне после полугодового продолжительного и кропотливого труда отдела юрыстофф ПИБ прислал текст доп. соглашения.

В Допе просто предлагают сделать изменения в преамбуле кредитного договора, и называть кредитный договор Договором про внесення змин.

Вот так это выглядит в оригинальной банковской редакции

Преамбулу Кредитного договору викласти у наступній редакції: «Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», далі – «банк», який є юридичною особою за законодавством України, в особі директора філії «Центральне відділення ПАТ Промінвестбанк по м. Києву та Київській області» Клименка Ігоря Віталійовича, що діє на підставі довіреності, посвідченої ..., однієї сторони, та Ольга Володимирівна, особа якої посвідчується ..., далі – «Позичальник», з іншої сторони, надалі разом іменовані «Сторони», уклали цей Договір про внесення змін та доповнень (далі - договір) до Договору про іпотечний кредит № 10479-к від 21 червня 2006 року (далі – Кредитний договір) про наступне:

Почему я должна согласиться переименовать Кредитный договор в Договор про внесення змин? У меня еще нет той травы, что потребляют банковские юристы, да и пью я преимущественно напитки не крепче 20% ;-)))

Далее по тексту Допа:

По всьому тексту Кредитного договору слова та цифри «позичковий рахунок №22338550382510/840» у відповідних відмінках замінити словами та цифрами «рахунок №37392501253109/840» у відповідних відмінках.

Почему во всем договоре? т.е. и в том пункте, где Банк обязовывался выдать кредит со счета 2233?

Якщо Банк хоче змінити номер рахунку, з якого мав видаватися кредит у 2006 р., чи означає це, що Банк усвідомлює, що ним не було видано кредит з позичкового рахунку №22338550382510/840, як це зазначено було в договорі №10479-к від 21.06.2006 або було видано не в повному обсязі чи не в тій валюті, як зазначено у договорі? І саме тому Банк хоче вказати інший рахунок, з якого він хоче «довидати» кредит?

Ну и на "закуску" мне было предложено "слегка" изменить сроки насчитывания процентов: т.е. не с первого по последний день с оплатой в последний раб. день, как было в договоре, а с последнего дня предыдущего месяца по предпоследний текущего. При этом естесна в декабре проценты насчитываются с последнего дня ноября по последний календарный день декабря. Только вот почему-то отдельный режим насчитывания для последующего января не предусмотрен. т.е. за последние 3-4 декабря банк не против насчитывать 2 раза проценты. ;-)

Вообщем снова 9 листов мелкого печатного текста в ценном письме с описью с моими замечаниями и пояснениями подготовлено к отправке банку.

[НБ Украины]

перечитав все сообщения в данной теме о договорном списании, договоре банковского счета так и не поняла; если кто может, объясните в двух словах:

-в Кредитном договоре говорится о том что позычальнык безвидклычно доручае банку при настанні строків виконання будь яких грошових зобовязань за цим Договором самостійно списувати грошові кошти в необхідній сумі з будь -яких рахунків Позичальника відкритих в банку, а також з тих рахунків, які буде відкрито йому в майбутньому.

- приналежні мені договори банківського карткового рахунків такого списання не передбачають.

По кредитному д. договорились о списании, но по (самостоятельним) договорам рахункив такой договоренности нету. На мой взгляд тогда уж должна быть такая договоренность указана и в договоре рахунка?

в общем, так и не разобралась, договорились мы с банком о списании или нет?

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Глава 68

ДОРУЧЕННЯ

Стаття 1008. Припинення договору доручення

1. Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:

1) відмови довірителя або повіреного від договору;

2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

3) смерті довірителя або повіреного.

2. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

3. Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page16

Глава 72

БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

2. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

3. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

4. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

1. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

2. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

3. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

4. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Стаття 1073. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта

1. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page17

[economix_a]

Стаття 1073. Правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта

1. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page17

[/size]

В том-то и дело, что банк отказывается немедленно вернуть деньги мне на счет, которые сам же без моего согласия списал, а просто говорит, идите в суд.

[alexburko]

Сообщение #1519 6.10.2011 10:08 http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39554 корректируется изменениями в Гражданский кодекс Украины:

"...

2. Остается изучить внимательно правовые последствия ничтожного договора: п.5 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 6 октября 2009г. №9 "О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании правочинов недействительными" http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 . Обратите внимание на часть четвертую ст.258 Гражданского кодекса Украины. После полного погашения Вами валютного кредита, который банк надлежаще не исполнил, через 5-10 лет (прим. с 15.01.2012 - через 3 года после осуществления платежа безналичной гривной или выдачи наличной национальной валюты) Вы не получите иск с требованием применить к Вам последствия недействительности ничтожного договора кредита гривной (наличной или безналичной), который реально был исполнен? И что, будете дважды платить?

..."

... Я подготовил отдельное заявление о применении исковой давности судом в случае использования судом своего права применения последствий недействительности ничтожного договора по собственной инициативе суда (договор - от 2007 года, сейчас - 2012, исковая давность - 3 года).

Дополнительно подготовил ходатайство, где указал, что применить последствия недействительности ничтожного договора ввиду пропуска срока давности, по собственной инициативе суда, - не представляется возможным.

Вопрос: как это правильно оформить процессуально, а то получается, что я указываю суду, что ему делать? К тому же, в судебном заседании факт выдачи гривны установил пока что... я, а не суд, я его просто хорошо обосновал, как парировать такое возможное замечание судьи?

[centurion]

... Я подготовил отдельное заявление о применении исковой давности судом в случае использования судом своего права применения последствий недействительности ничтожного договора по собственной инициативе суда (договор - от 2007 года, сейчас - 2012, исковая давность - 3 года).

Дополнительно подготовил ходатайство, где указал, что применить последствия недействительности ничтожного договора ввиду пропуска срока давности, по собственной инициативе суда, - не представляется возможным.

Вопрос: как это правильно оформить процессуально, а то получается, что я указываю суду, что ему делать? К тому же, в судебном заседании факт выдачи гривны установил пока что... я, а не суд, я его просто хорошо обосновал, как парировать такое возможное замечание судьи?

Алекс,Вы всего лишь используете свои процессуальные права,грамотно подкрепляя документами и обосновываете свою позицию доказательствами,за что Вам честь и хвала. И на этом стоять,иначе судья и юрист банка будут уводить в сторону.А судья пусть понимает ситуацию как хочет.Ведь банк,когда проплачивает судью,не думает об этической стороне вопроса? Я тоже новичок борьбы в суде,но это усвоил чётко.

[alexburko]

Алекс,Вы всего лишь используете свои процессуальные права,грамотно подкрепляя документами и обосновываете свою позицию доказательствами,за что Вам честь и хвала. И на этом стоять,иначе судья и юрист банка будут уводить в сторону.А судья пусть понимает ситуацию как хочет.Ведь банк,когда проплачивает судью,не думает об этической стороне вопроса? Я тоже новичок борьбы в суде,но это усвоил чётко.

Спасибо за ответ, но здесь вопрос не в этике, судья может отмести эти доводы по указанным мною основаниям, и задача, - не дать ему возможности это сделать.

Необходимо процессуальное действие, вот я и ищу ответ на вот такой процессуальный вопрос: как это грамотно обосновать?...

Вот вопросы просительной части из моего ходатайства:

1. У позові ПАТ «Промінвестбанк» до ...... про стягнення заборгованості за кредитним договором №02-4/443 від ....... року в іноземній валюті та у зверненні стягнення на заставне майно, - відмовити;

2. Встановити у рішенні суду факт, що на виконання кредитного договору ПАТ «Промінвестбанк» фактично було видано кредит у національній валюті, - гривні;

3. Встановити у судовому рішенні факт нікчемності фактично укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ....... кредитного договору у національній валюті через відсутність письмової форми згідно ч.2 ст.1055 ЦК України;

4. Не застосовувати наслідки нікчемного правочину з власної ініціативи суду через сплив строків позовної давності за таким правочином.

Как-то не так, как правильно его оформить с процессуальной точки зрения?

[НБ Украины]

... Я подготовил отдельное заявление о применении исковой давности судом в случае использования судом своего права применения последствий недействительности ничтожного договора по собственной инициативе суда (ничтожный кредитный договор исполнен в 2007 году путем перечисления безналичной гривны на автосалон, сейчас - 2012, исковая давность - 3 года).

Дополнительно подготовил ходатайство, где указал, что применить последствия недействительности ничтожного договора ввиду пропуска срока давности, по собственной инициативе суда, - не представляется возможным.

Вопрос: как это правильно оформить процессуально, а то получается, что я указываю суду, что ему делать? К тому же, в судебном заседании факт выдачи гривны установил пока что... я, а не суд, я его просто хорошо обосновал, как парировать такое возможное замечание судьи?

Какое возможное замечание судьи?

[economix_a]

Каким образом Вы в договоре банковского счета урегулировали порядок исполнения заявления на продажу иностранной валюты?

Только путем подписание мною платежного поручения, и я его не подписывал, а банк это сделал за меня, но ведь суть то дела не меняет, тут нюанс, банк украл мои деньги, но тут же говорит, что к самому кредиту, это отношение не имеет, так как на счет деньги зашли, а значит, я кредит получил, счет ведь мой!

Другими словами банк дал, тут же украл, но я все равно должен, потому что дал мне на счет.

[НБ Украины]

Спасибо за ответ, но здесь вопрос не в этике, судья может отмести эти доводы по указанным мною основаниям, и задача, - не дать ему возможности это сделать.

Необходимо процессуальное действие, вот я и ищу ответ на вот такой процессуальный вопрос: как это грамотно обосновать?...

Вот вопросы просительной части из моего ходатайства:

1. У позові ПАТ «Промінвестбанк» до ...... про стягнення заборгованості за кредитним договором №02-4/443 від ....... року в іноземній валюті та у зверненні стягнення на заставне майно, - відмовити;

2. Встановити у рішенні суду факт, що на виконання кредитного договору ПАТ «Промінвестбанк» фактично було видано кредит у національній валюті, - гривні;

2. Встановити факт нікчемності кредитного договору у національній валюті між ПАТ «Промінвестбанк» та ....... , який вув виконаний __._________.2007 року шляхом перерахування безготівкових коштів в сумі ________,00 грн на поточний рахунок .......(автосалон);

3. Через сплив позовної давності відмовити в задоволені позову ПАТ "Промінвестбанк" до ........ про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину до кредитного договору у національній валюті, який був виконаний __.__________.2007 року шляхом перерахування безготівкових коштів в сумі ________,__ грн на поточний рахунок ........ (автосалон).

Как-то не так, как правильно его оформить с процессуальной точки зрения?

После внимательного изучения заявления на выдачу налички Вам не запрещается подавать дополнение к заявлению о фальшивости доказательства, которое ранее, в заседании, Вы уже предоставили суду.

[НБ Украины]

Только путем подписание мною платежного поручения, и я его не подписывал, а банк это сделал за меня, но ведь суть то дела не меняет, тут нюанс, банк украл мои деньги, но тут же говорит, что к самому кредиту, это отношение не имеет, так как на счет деньги зашли, а значит, я кредит получил, счет ведь мой!

Другими словами банк дал, тут же украл, но я все равно должен, потому что дал мне на счет.

Все правильно, кредит предоставляется путем зачисления денежных средств на текущий счет мемориальным ордером (иначе нельзя), но далее владелец счета сам распоряжается данными средствами, или поручает распоряжаться кому либо (доверенность, договорное списание).

А если банк ошибочно зачислил на Ваш текущий счет денежные средства (перепутал сумму кредита и дал большую сумму), но затем списал с Вашего счета, как ошибочно зачисленные? Вы в таком случае тоже получили кредит?

Стаття 1069. Кредитування рахунка

1. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.