Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

у нас проблемы со способом защиты.

А если пойти от обратного: мы уверены, что договор не заключался (е неукладеним). Можем ли мы потребовать от банка возврат незаконно полученного (ст. 1212 ГКУ) незаконное приобретение и сохранение имущества без достаточных правовых оснований?

В иске в мотивировочной части доказываем неукладенисть.

Вариант...

Первый минус - имущественный спор...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

а если просить признать недействительным, а в качестве доказательной базы приводить , как противоречащие зак-ву пункты( их отсутствие), в процессе все сводить к тому, что в договоре отсутствуют существенные условия или стороны не достигли согласия, или п. такой-то не отвечает предусмотренным зак-ом нормам, порядку и т.д., чтобы в конце концов суд вынужден был в мотивировочной части указать, что нет в договоре, того чего нужно, т.е. он незаключенный, посему в иске на недействительность отказать.

Имея на руках такой вердикт уже потом требовать по1212ГКУ или отбиваться от взысканий банка.

ну а проще ничего не подавать первым, а все выше в теме изложенное использовать в запереченнях против иска банка имхо. ?????

еще как вариант - роазрыв договора, если есть док-ва, что договор нарушено, валюта не выдавалась и не получалась, обязательство не было выполнено надлежащим образом имхо

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а если просить признать недействительным, а в качестве доказательной базы приводить , как противоречащие зак-ву пункты( их отсутствие), в процессе все сводить к тому, что в договоре отсутствуют существенные условия или стороны не достигли согласия, или п. такой-то не отвечает предусмотренным зак-ом нормам, порядку и т.д., чтобы в конце концов суд вынужден был в мотивировочной части указать, что нет в договоре, того чего нужно, т.е. он незаключенный, посему в иске на недействительность отказать.

Имея на руках такой вердикт уже потом требовать по1212ГКУ или отбиваться от взысканий банка.

ну а проще ничего не подавать первым, а все выше в теме изложенное использовать в запереченнях против иска банка имхо. ?????

еще как вариант - роазрыв договора, если есть док-ва, что договор нарушено, валюта не выдавалась и не получалась, обязательство не было выполнено надлежащим образом имхо

Как показывает практика обязательства почему-то должны быть выполнены заемщиком, а для банка ничего обязательного не существует. Сегодня спрашиваю у операционистки отделения банка: "Почему я положила 1000,00 дол. на счет для погашения кредита, а вы мне купили только на 500,00 долларов франков, а остальные доллары остались висеть на счету." Отвечает: "У вас по графику были только начислены проценты - вот мы их и купили." Говорю, что для подтверждения таких действий со стороны банка укажите мне ссылки на пункт договора по которому вы погасили только проценты, а тело нет и копию заявок где я писала о том, чтобы купили франки только на погашение процентов, а на тело мне не нужно было ничего покупать. Сидит и смотрит. Здесь уже "не обнять и плакать". А больно-больно уничтожать банковскую систему, которая так нагрела людей.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как показывает практика обязательства почему-то должны быть выполнены заемщиком, а для банка ничего обязательного не существует. Сегодня спрашиваю у операционистки отделения банка: "Почему я положила 1000,00 дол. на счет для погашения кредита, а вы мне купили только на 500,00 долларов франков, а остальные доллары остались висеть на счету." Отвечает: "У вас по графику были только начислены проценты - вот мы их и купили." Говорю, что для подтверждения таких действий со стороны банка укажите мне ссылки на пункт договора по которому вы погасили только проценты, а тело нет и копию заявок где я писала о том, чтобы купили франки только на погашение процентов, а на тело мне не нужно было ничего покупать. Сидит и смотрит. Здесь уже "не обнять и плакать". А больно-больно уничтожать банковскую систему, которая так нагрела людей.

больно-больно уничтожать банковскую систему, которая так нагрела людей.

которая так нагрела людей------------------------- нагреают место у компа и телека и платят и на дядю в суде надеются

заместь того чтоб на улицу и бунт поднять

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

больно-больно уничтожать банковскую систему, которая так нагрела людей.

которая так нагрела людей------------------------- нагреают место у компа и телека и платят и на дядю в суде надеются

заместь того чтоб на улицу и бунт поднять

Ок, куда идти и когда бунтовать? Тема сейчас пойдет в другое русло. :rolleyes:

Н-да, думаю, что всем бы хотелось за нарушения банки наказать через суды, но как вы написали "в суде на дядю надеяться" практически у всех не получается. Дяди там не настоящие, а подделки.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ок, куда идти и когда бунтовать? Тема сейчас пойдет в другое русло. :rolleyes:

Н-да, думаю, что всем бы хотелось за нарушения банки наказать через суды, но как вы написали "в суде на дядю надеяться" практически у всех не получается. Дяди там не настоящие, а подделки.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.32

Не расстраивайтесь. Все еще впереди.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-1002/11

05 травня 2011 року Київський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді Попревича В. М.,

при секретарі Коломак Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», Національного банку України в особі Донецького управління про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 783- 0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк", визнання недійсним договору іпотеки № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" та договору поруки № 783 - 0071005/Zфпор-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ „Укрпромбанк". Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що кредитний договір споживчого кредиту № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р. є недійсним, в зв'язку з відсутністю у боржника на момент його укладення індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена пп. «г»п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», і яка б дозволяла використовувати ОСОБА_1 іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за кредитним договором. Недійсність основного кредитного зобов'язання тягне недійсність договору іпотеки (майнова порука) № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р. та договору поруки № 783 - 0071005/Zфпор-08 від 27.06.2008 р., чим порушуються права позивачів як сторін недійсного забезпечувального зобов'язання. Крім того, укладення кредитного договору порушує права споживачів, передбачені Законом України „Про захист прав споживачів".

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник АТ «Дельта Банк»проти позову заперечував, посилаючись на законність укладення спірного кредитного договору на підставі банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку до письмового дозволу.

Представник Національного банку України в особі Донецького управління у судовому засіданні заперечував проти позову на аналогічних підставах.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню .

Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" укладено кредитний договір № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк". Згідно розділу 1 договору кредиту банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначеній розділі 1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати і повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату користування кредитом в виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому договорі. Відповідно розділу 1 договору кредиту банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту - 103 700; валюта кредиту - долари США; цільове призначення кредиту - споживчі цілі - придбання земельної ділянки за адресою: Донецька область, с. Білосарайська коса, вул. Азовська 596.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань перед ТОВ „Укрпромбанк" за кредитним договором, між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" 27.06.2008 було укладено договір іпотеки № 7831005/Zфквіп-08, за яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банкові земельну ділянку за адресою: Донецька область, с. Білосарайська коса, вул. Азовська 59 б, на яку банк може звернути стягнення у разі порушення ОСОБА_1 своїх зобов’язань за кредитним договором.

27.06.2008 р. ОСОБА_2 уклала з ТОВ „Укрпромбанк" договір поруки № 783 - 0071005/Zфпор-08 від 27.06.2008 р., відповідно до умов якого вона виступила майновим поручителем ОСОБА_1 за зобов'язаннями останнього перед ТОВ „Укрпромбанк" всім своїм майном.

Позивачі стверджують, що у них при укладенні спірного договору кредиту була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

В письмових поясненнях факт відсутності вказаної індивідуальної ліцензії відповідачі не спростували.

У п. 1.1., п. 1.6.-1.9., п. 2.6.-2.10 спірного договору кредиту зазначено, що усі платежі для повернення суми кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом повинні здійснюватися позичальником у валюті платежу кредиту в строки та на умовах, встановлених договором тобто у доларах США

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. 32 Закону України „Про національний банк України" № 679-ХІV від 20.05.1999 грошовою одиницею України є гривня. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»зазначено, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня... Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК ; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Стаття 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»встановлює загальні вимоги до здійснення комерційними банками банківських операцій та передбачає для вчинення яких банківських операцій комерційним банкам слід отримати банківську ліцензію та письмові дозволи.

Разом з тим, режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства визначається Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищенаведеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Декрету, до валютних цінностей відноситься іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрету Національний банк України видає індивідуальні га генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

Згідно п. «г»ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції, зокрема індивідуальна ліцензія потребується у разі використання іноземної валюти на території України як

засобу платежу.

Отже, індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. Також за змістом аналізованої ст. 5 Декрету, ліцензії на право вчинення операцій з валютними цінностями, видаються лише юридичним особам.

Згідно ч. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії.

Разом з цим, у відповідача, а відтак і у позивача, як встановлено судом в ході розгляду справи, на момент укладення спірного договору кредиту індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюті при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту була відсутня.

ТОВ „Укрпромбанк" надав суду банківську ліцензію, дозвіл та додаток до даного дозволу. Однак, посилання відповідачів на достатність вказаної банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку письмового дозволу на використання іноземної валюти як засобу платежу при виконанні спірного договору кредиту, спростовується наступним.

Відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 р. N 483, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється:

- якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями);

- у випадках, передбачених законами України.

Згідно розділу 1 оспорюваного договору кредиту банк здійснює видачу кредиту позичальнику однією сумою шляхом видачі готівкових коштів. Крім того, представник позивачів пояснив суду, що укладанню оспорюваного договору кредиту передувала ціла низка заяв та анкет від імені позичальника, які (заяви) в подальшому були предметом розгляду кредитного комітету банку. У своєму відзиві ТОВ „Укрпромбанк" не заперечив про подання заяви позичальником та її розгляд на кредитному комітеті.

З аналізу наведеного розділу договору кредиту, а також з фактичних обставин вбачається, що єдиним ініціатором вчинення валютної операції з надання валютного кредиту є саме позичальник, який звернувся з заявою до банку з проханням видати кредит. Докази, що ініціатором видачі кредиту ОСОБА_1 був ТОВ „Укрпромбанк" у судовому засіданні не були надані.

Отримувачем за такою операцією також є позичальник, так як банк видає йому готівкові кошти. Випадків, передбачених законодавством, в яких позичальник ОСОБА_1 має право використовувати іноземну валюту як засіб платежу за відсутності індивідуальної ліцензії також не передбачено.

Крім того, п. 1.2. вказаного Положення, регламентує порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання безготівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

ОСОБА_1, в свою чергу, використовував готівкову іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за спірним договором кредиту, вносячи готівкою долари США в касу ТОВ „Укрпромбанк".

Так, згідно спірного договору кредиту передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця в розмірі та строки, визначені у графіку платежів.

шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

Отже, сторонами у вказаному пункті договору погоджено, що сплатою кредиту (виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором) вважається внесення готівки позичальником в касу банку, і саме з цього моменту позичальник вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання перед банком, використовуючи при цьому готівкову іноземну валюту як засіб платежу.

Вказане підтверджується і наданими ОСОБА_1 квитанціями, де в призначенні платежу вказано: „Погашення кредиту за договором № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р".

Отже, вказаними документами підтверджується факт використання при сплаті кредиту ОСОБА_1 саме готівкової іноземної валюти. Перерахування в подальшому ТОВ „Укрпромбанк" цих коштів на будь-які транзитні рахунки не стосується позичальника, так як його обов'язок зі сплати кредиту є виконаним з моменту внесення готівки в касу банку, як це передбачено договором кредиту, та підтверджується призначенням платежу у вказаних квитанціях: «Внесення готівки на поточний рахунок».

Згідно п. 1.1. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 № 200, ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні.

Відповідно до п. 6.2. Правил, фізичні особи - резиденти можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу у випадках, передбачених підпунктами "а", "в" та "е" пункту 6.1 цієї глави, зокрема у разі: сплати мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), митних зборів та фінансових санкцій відповідно до митного законодавства України; сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами; оплати товарів і послуг у зоні, що звільнена від сплати мита та податків.

Згідно п. 6.3. Правил фізичні особи, а також юридичні особи - резиденти та іноземні представництва можуть використовувати на території України готівкову іноземну валюту як засіб платежу в разі оплати дипломатичним представництвам, консульським установам іноземних держав дозволів на в'їзд (віз) до цих країн фізичним особам, які виїжджають у приватних справах та в службові відрядження.

Таким чином, ОСОБА_1 чинним законодавством не було надано права здійснювати використання готівкової іноземної валюті при здійсненні платежів за спірним договором кредиту та внесення плати за користування кредитом на користь ТОВ „Укрпромбанк" шляхом внесення доларів США в касу ТОВ „Укрпромбанк".

Посилання ТОВ „Укрпромбанк" на те, що Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»не передбачається отримання індивідуальної ліцензії на «перерахування іноземної валюти»суперечить наведеному вище пп. «г»п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача 1 - ТОВ „Укрпромбанк" на лист Національного банку України від 07.12.2009 «Про правомірність укладення валютних договорів в іноземній валюті», так як згідно ст. 56 Закону України «Про Національний банк України»нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку.

Крім того, у своєму ж листі від 02.06.2000 «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», НБУ дотримувався прямо протилежної позиції, зокрема вказуючи на таке: „ наявність у банку генеральної ліцензії (письмового дозволу) не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно ст. 5 Декрету мають проводитись виключно на підставі індивідуальної ліцензії НБУ".

Слід також залишити без уваги як доказ висновок науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, наданий відповідачем 1, так як, по-перше, даний висновок не є висновком судової експертизи, який може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. По-друге, проведення експертизи з юридичних питань в цивільному судочинстві не допускається, та як юридичну оцінку обставинам справи та юридичний аналіз справи здійснює виключно суд, який володіє необхідними юридичними знаннями.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що чинним на момент укладення спірного кредитного договору законодавством України не було передбачено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право громадянам України здійснювати валютні операції, зокрема виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, в силу імперативних положень ст. ст. 192, 533 ЦК України, п. «г»ч. 4 ст. 5 Декрету.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування

Отже, оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

Судом встановлено, що 30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»та Національним банком України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь ОСОБА_3, відповідно до якого ТОВ «Укрпромбанк»відступив, а АТ «Дельта Банк»набув права вимоги до боржників по кредитних договорах.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов'язання.

За таких обставин, приймаючи до уваги доведеність вимог позивача щодо недійсності кредитного договору № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., в забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків за яким було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" договору іпотеки № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р. та договору поруки № 783 - 0071005/Zфпор-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ „Укрпромбанк", останні підлягають визнанню судом недійсними на підставі ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з розділу «Застосування правових наслідків недійсності правочину»Листа Верховного Суду України «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24.11.2008, «Згідно зі статтями 215 і 216 ЦК суди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.

Стосовно положення ч. 2 ст. 215 ЦК про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо.

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов'язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 ЦК як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 ЦК є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. Реституцію цілком можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки у ст. 16 ЦК немає вичерпного переліку способів захисту цивільних прав».

Отже, з метою надання повного правового захисту правам та інтересам позивача, виходячи з зацікавленості позивача щодо застосування наслідків недійсності договору іпотеки, за яким позивач заставив належне йому нерухоме майно, вбачається за можливе в порядку застосування реституції за недійсним договором іпотеки виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 3188 від 17.06.2008 про державну реєстрацію Договору іпотеки № МL 700/1198/2008 від 17.06.2008, та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 3188 від 17.06.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки № МL 700/1198/2008 від 17.06.2008.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 192, 203, 215, 216, 227, 533, 548 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк», Національного банку України про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки - задовольнити.

Визнати недійсним Договір кредиту № 783-0071005/ФКВ від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк".

Визнати недійсним Договір іпотеки № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк".

Визнати недійсним договір поруки № 783 - 0071005/Zфпор-08 від 27.06.2008 р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ „Укрпромбанк"

В порядку застосування недійсності Договору іпотеки № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк":

- виключити з Державного реєстру іпотек запис за № 2916 від 27.06.2008 про державну реєстрацію Договору іпотеки № МL № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р.;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 2917,55 від 27.06.2008 про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за Договором іпотеки № 7831005/Zфквіп-08 від 27.06.2008 р..

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15666814

МL 700/1198/2008 від 17.06.2008!

Почему он здесь? Случайно ли?

Вода камень точит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

МL 700/1198/2008 від 17.06.2008-?

а що договора можуть мати однакову нумерацію?

адже міста, банки, споживачі різні??

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Немножко информации о транзитном счете 3739... от сотрудника банка по швейцарскому франку.

Этот счет открывается банком на его усмотрение для прохождения иностранной валюты. Он может открываться, как под клиента так и быть общим. И представляете себе ситуацию, что когда он общий то банк им пользуется как хочет. Поэтому и не могут дать нам распечаток по счету. Далее валюта со счета 3739... должна распределяться по счетам. И, предположим банк открыл для нас кредитные счета 2233, 2203. Но открытие любого счета для клиента должно проходить только через подписание договора или доп.соглашения. Вопрос у кого-то есть допсоглашения на открытие таких счетов? У меня нету. И?... :rolleyes:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Интересна апелляция решения, выложенного НБ Украины. Запилят наверное такое "красивое" решение...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Немножко информации о транзитном счете 3739... от сотрудника банка по швейцарскому франку.

Этот счет открывается банком на его усмотрение для прохождения иностранной валюты. Он может открываться, как под клиента так и быть общим. И представляете себе ситуацию, что когда он общий то банк им пользуется как хочет. Поэтому и не могут дать нам распечаток по счету. Далее валюта со счета 3739... должна распределяться по счетам. И, предположим банк открыл для нас кредитные счета 2233, 2203. Но открытие любого счета для клиента должно проходить только через подписание договора или доп.соглашения. Вопрос у кого-то есть допсоглашения на открытие таких счетов? У меня нету. И?... :rolleyes:

интересно, где эта сотрудник нормативку черпает? :o

где вы берете франки которые вносите в кассу для дальнейшего зачисления на 3739? бр-бр?

Где сказано что наличная инвалюта может зачисляться на транзитный счет?

Где сказано, что на открытие сч2203 составляется договор счета?

а вы что, до сих пор этим бандитам платите?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Немножко информации о транзитном счете 3739... от сотрудника банка по швейцарскому франку.

Этот счет открывается банком на его усмотрение для прохождения иностранной валюты. Он может открываться, как под клиента так и быть общим. И представляете себе ситуацию, что когда он общий то банк им пользуется как хочет. Поэтому и не могут дать нам распечаток по счету. Далее валюта со счета 3739... должна распределяться по счетам. И, предположим банк открыл для нас кредитные счета 2233, 2203. Но открытие любого счета для клиента должно проходить только через подписание договора или доп.соглашения. Вопрос у кого-то есть допсоглашения на открытие таких счетов? У меня нету. И?... :rolleyes:

220 это гривневый щот а транзит это корзина с которой банк берет и как хочет распределяет

тоесть конвертирует бакс в гривну и раскидывает по тем грив щетам что были открыты

ну а куда идет разница то сама прикинь

распределяется делится чтоб рты закрыть ну и посмотри на их достаток

разница просто воруется потому что нет у банка в бугалтерии валютного щота на который должна падать валюта для перекрытия тела

а это уже не просто хищение а хищение в особо крупном групой лиц в сговоре

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А у меня по ипотечному гривневый кредит на кассу выдали с 2233, - с транзитника... Сказал об этом ихнему юристу, - начал чесать репку...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

То есть, исходя из логики про 2203 - наши все договора есть "неукладеними".

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Стаття 1046. Договір позики

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

То есть, исходя из логики про 2203 - наши все договора есть "неукладеними".

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.33

Частина друна статті 1054. Кредитний договір

...

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

То есть не подходит?

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 – 2010 роки)*

від 7 жовтня 2010 року

При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги законодавства, що стосуються їх чинності. Вони встановлені як ЦК України (статті 1048 – 1052, 1054), так і Законом України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”. Зокрема, це:

- досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов’язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

Я что-то в указанных ЦК и ЗУ не могу найти такого.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

То есть не подходит?

Я что-то в указанных ЦК и ЗУ не могу найти такого.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.34

Подходит. Только не забывайте, что договор займа - реальный договор, а кредитный договор - консенсуальный договор.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Подходит. Только не забывайте, что договор займа - реальный договор, а кредитный договор - консенсуальный договор.

Понятно, то есть, нужно использовать "цепочку", вовсю применяемую нашими судьями, кстати, в своих решениях:

позика ст.1046 + ч.2 ст.1054

(как Вы раньше и указывали, в принципе)

Йивгений, если Луспеник сказал, значит, так и есть! :)

(на самом деле, кроме как в этих Узагальненнях, я тоже такого не видел в законах нигде...)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

интересно, где эта сотрудник нормативку черпает? :o

где вы берете франки которые вносите в кассу для дальнейшего зачисления на 3739? бр-бр?

Где сказано что наличная инвалюта может зачисляться на транзитный счет?

Где сказано, что на открытие сч2203 составляется договор счета?

а вы что, до сих пор этим бандитам платите?

Это все понятно. Здесь вопрос в другом. В договоре указан только счет 3739 для погашения кредита и соответственно кредит был выдан со счета 3739... Плюс банк сам открыл для кредита счет 2233, 2238. Вот отсюда начинается вопрос. Может ли банк открывать для клиента счета если они не прописаны в договоре - не важно какие: текущие, депозитные, кредитные?
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Тут вопрос поставлен очень правильно :-)

Если банк НЕ имеет права открывать на клиента без его согласия (подписи и заявки) балансовые счета - все понятно - они 3,14дорасы и все такое...

НО! Если банк ИМЕЕТ право открывать на клиента без его согласия (подписи и заявки) балансовые ВНУТРИБАНКОВСКИЕ счета, то это, Господа - ЖОПА!

Ведь по аналогии - они могут открывать эти счета, проводить по ним операции тихонечко, тем более если это транзитники...и делать нас - ДОЛЖНИКАМИ им без нашего ведома и согласия...ололо....интереееснооо....

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Это все понятно. Здесь вопрос в другом. В договоре указан только счет 3739 для погашения кредита и соответственно кредит был выдан со счета 3739... Плюс банк сам открыл для кредита счет 2233, 2238. Вот отсюда начинается вопрос. Может ли банк открывать для клиента счета если они не прописаны в договоре - не важно какие: текущие, депозитные, кредитные?

ну вы запутали...

о каком договоре вы спрашиваете?

Плюс банк сам открыл для кредита счет 2233, 2238.

а как банк должен был вам кредит отображать у себя, где, на транзитном счете? )))

все- таки, где вы берете нормативку о кредитном счете, в плане счетов такого вообще нет, в Постановах , в цку , зу о банках, гку -тоже. Откуда дровишки?

алгоритм действий должен быть таким - 1) вы обратились в банк с целью открыть счет,2) банк проводит идентификацию, 3) составляется договор на открытие счета и рко (текущ, вкладн, карточный) , других не знаю, не предусмотрено 4) открывается счет и вы туда что нибудь вносите или вам перечисляют и т.д.

Впервые слышу о договоре на кредитный счет. Есть договор кредита, в котором указывается откуда кому как (пути и сроки) деньги будут переданы и как (пути и сроки) их возвращать. - обязательства., консесуальный

когда начинается выполнение обязательств - передача денег - вступает в силу ч.2ст1054 - позыка, реальный. имхо

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

а как банк должен был вам кредит отображать у себя, где, на транзитном счете? )))

все- таки, где вы берете нормативку о кредитном счете, в плане счетов такого вообще нет, в Постановах , в цку , зу о банках, гку -тоже. Откуда дровишки?

алгоритм действий должен быть таким - 1) вы обратились в банк с целью открыть счет,2) банк проводит идентификацию, 3) составляется договор на открытие счета и рко (текущ, вкладн, карточный) , других не знаю, не предусмотрено 4) открывается счет и вы туда что нибудь вносите или вам перечисляют и т.д.

Впервые слышу о договоре на кредитный счет. Есть договор кредита, в котором указывается откуда кому как (пути и сроки) деньги будут переданы и как (пути и сроки) их возвращать. - обязательства., консесуальный

когда начинается выполнение обязательств - передача денег - вступает в силу ч.2ст1054 - позыка, реальный. имхо

Ага, как вы все по полочкам разложили. Так вот в кредитном договоре указано, что я возвращаю кредит, % на счет 3739... Получен кредит также со счета 3739. Ни о каком другом счете в договоре речь не идет. И почему банк вместо выписки счета 3739 дает выписку счета 2233, т.е. по счету который у меня нигде не указан и говорит, что это мой счет. Вот и приехали - откуда я знаю что это мой счет и почему он должен быть моим? В кредитном договоре он не указан. Я никаких допсоглашений не подписывала. И речь не идет о договоре на кредитный счет, а о том, что кредитный счет 2233 должен был быть указан в моем кредитном договоре. Так понятно? :rolleyes:
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Тут вопрос поставлен очень правильно :-)

Если банк НЕ имеет права открывать на клиента без его согласия (подписи и заявки) балансовые счета - все понятно - они 3,14дорасы и все такое...

НО! Если банк ИМЕЕТ право открывать на клиента без его согласия (подписи и заявки) балансовые ВНУТРИБАНКОВСКИЕ счета, то это, Господа - ЖОПА!

Ведь по аналогии - они могут открывать эти счета, проводить по ним операции тихонечко, тем более если это транзитники...и делать нас - ДОЛЖНИКАМИ им без нашего ведома и согласия...ололо....интереееснооо....

чтобы сделать нас должниками должна быть расписка о плучении в долг, грубо говоря (квитанция, выписка со счета о перечислении. заява на получение налички) и т.д.
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ага, как вы все по полочкам разложили. Так вот в кредитном договоре указано, что я возвращаю кредит, % на счет 3739... Получен кредит также со счета 3739. Ни о каком другом счете в договоре речь не идет. И почему банк вместо выписки счета 3739 дает выписку счета 2233, т.е. по счету который у меня нигде не указан и говорит, что это мой счет. Вот и приехали - откуда я знаю что это мой счет и почему он должен быть моим? В кредитном договоре он не указан. Я никаких допсоглашений не подписывала. И речь не идет о договоре на кредитный счет, а о том, что кредитный счет 2233 должен был быть указан в моем кредитном договоре. Так понятно? :rolleyes:

а кто дал кредит? ))) кто вам на 3739 деньгу забросил, может это кто благотворительную помощь оказал? )))

вот и скажите им в лоб, что кредит от банка не получали , а вы еще и платите, за что и кому?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...