alexburko

Будет. Сводным первичным документом.

Можна отримати дозвіл, якщо від централізованих мереж від'єднуватись всім під'їздом або цілим будинком. Рішення по конкретному дозволу чи відмові приймається міжвідомчою комісією управління житлово-комунального господарства міської ради, - аналізують технічні можливості та питання адаптації: аналіз стану та видів мереж та т.п.. В Тернополі міськрада свого часу проводила такі обстеження, після чого зафіксували всі дозволи в реєстрі, створеному під ці цілі. Плюс проводили легалізацію уже існуючих, але не зданих в експлуатацію систем індопалення, - протягом певного часу. Зараз облаштовувати опалення в окремих квартирах у будинках, підключених до централізованих систем заборонено. Окрім випадків, вказаних вище (всі будинокм або підїздом). Регулюється питання постановою КМУ (під рукою немає, потрібно пошукати).

Вирішити не вдасться без прийняття нестандартних ходів, а саме, - рішення сесії міськради. Якщо у Вас є дозвіл на виконання робіт від техвідділу міськради, - проблем немає. Але, він відсутній, то Ви підпадаєте під заборону на нове облаштування інд.опалення. Збирайтесь всією сотнею разом, звертайтесь до депутат, нехай виносить питання на виконком. Дадуть лімітований дозвіл, - отримаєте техумови, виготовите проект, проплатите всі квитанції і все буде добре. Доведеться побігати. Юридичного вирішення питання за наявного нормативного регулювання, - немає.

Тут вопрос: как признать недействительность того, чего...нет?

Могут проверить в зависимости от внутренней политики банка. Могут и оштрафовать при обнаружении, хотя, если платите, то с учетом ситуации с платежами по ипотекам могут и закрыть глаза. Используют в случае войны (из-за срыва платежей) в суде. Ипотека сохраняется, несмотря на реконструкцию (это на всякий случай).

Да, Валентина Николаевна еще тот шпециалист... Видали, плавали...

В данном случае договор будет ничтожным, если подтверждается факт его заключения без разрешения органа опеки. Недействительность такого договора установлена законом (статті 18 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-III “Про охорону дитинства” (далі – Закон “Про охорону дитинства”) та статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року №2623-IV “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”). Для установления факта его ничтожности и, соответственно, для возможности применения последствий ничтожной сделки, нужно установить факт проживания детей в ипотечной недвижимости. В этом установлении вся сложность этой категории дел (у меня в работе два таких как раз). Проблема в том, что суды принимают во внимание факт прописки детей, - связывают право пользования с регистрацией, что в корне неверно. По этому вопросу уже высказывался Минюст, но суды упорно правят свое.

Только никто еще не видел ту удочку, на которой тот крючочек обитает...

Ні, проте хоч щось. Законодавчо колізія не врегульована, але за наявності роз'яснення мінюсту і зважаючи на дві полярні позиції постанов ВСУ, як елементу прецедентного права (ст.360-7 ЦПК), - всі шанси.

Ось ще яскравий приклад. До речі, якраз декілька днів назад суд першої інстанції Луцька послався у своєму рішенні на таку позицію ВСУ щодо преюдиційних рішень: ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ ЛИСТ від 05.12.2011 р. Справи, що виникають із сімейних правовідносин 1. Встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності на підставі статті 74 СК України пов'язується з набранням законної сили рішенням суду, яким такі юридичні факти встановлені. У зв'язку із цим визнання недійсним на підставі статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України "Про іпотеку" договору іпотеки, який був укладений за два роки до цього, не впливає на зміст правовідносин, які склалися у зв'язку із укладенням такого договору, оскільки на момент укладення оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був чоловік, який при посвідченні договору зазначив, що на момент придбання квартири фактичних шлюбних відносин ні з ким не підтримував (постанова від 7 листопада 2011 року N 6-44цс11). Витяг з даної постанови: …У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув уваги на те, що як встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю, так і встановлення належності їм майна на праві спільної сумісної власності пов'язується з набранням законної сили рішенням суду (30 вересня 2010 року) та що на момент укладення (18 грудня 2007 року) оспорюваного правочину єдиним власником спірної квартири (предмета іпотеки) був ОСОБА_3…. Постанова прийнята в результаті перегляду рішень касаційної інстанції з підстав неоднакового правозастосування касаційною інстанцією одних і тих же норм права, опублікована на сайті ВСУ і підлягає під застосування ст.360-7 ЦПК України (як в ній і вказано). В той же час: Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 р. Спори, що виникають із сімейних правовідносин 2. Згідно зі ст. 74 СК якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу. Тобто при застосуванні ст. 74 СК слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК суд повинен встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період, упродовж якого було придбано спірне майно (постанова Верховного Суду України від 20 лютого 2012 р. у справі № 6-97цс11). Позиція ВССУ після вказаних «свіжих» висновків ВСУ так і не мінялась…. Отже, є одночасно дві контраверсійні позиції. Як боротись? Застосовувати закон при колізії: правильна постанова ВСУ була видана пізніше, є лист Мінюсту щодо правозастосування у випадку колізії, - застосовується той акт, що виданий пізніше, навіть якщо попередній не скасований.

Хитро.

Шикарное постановление. По состоянию на сегодняшний день у многих заемщиков появляются хорошие шансы.

Именно.

Снимает ипотеку тот нотариус, который ее оформлял. В том числе.

ДРСУ живет своей жизнью. Они точно так же себя ведут, позволяя банкам рейдерские схемы по ст.37 ЗУ"Об ипотеке". ВСУ лавочку уже прикрыл, - право собственности только через суд. Надо думать. Ситуация бредовая, но не безвыходная.

Процесуальні питання, - безперечно. Що стосується матеріального права, то ні, ст.5 ЦК.

Не получается у тебя плохишом побыть... Договор ипотеки ВССУ трактует как раз как договор ЗАЛОГА (а не поруки, забыл? ) Ипотека, - это договор залога недвижимого имущества, по определению. Это нотариус будет крутить носом, но именно для него, "родимого", и надо получить обязывающее решение, предварительно запасшись его письменным отказом в проведении нотариального действия.

Тут Дельте " в помощь" ГК, - замена взыскателя никак не влияет на срок давности, прямая норма: Стаття 262. Позовна давність у разі замін сторін у зобов'язанні1. Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

А если иск об устранении препятствий в пользовании и прекращении ипотеки в связи с исковой давностью по кредиту? Самостоятельно ипотечный договор не может являться основанием для взыскания, это ведь договор обеспечения. Стаття 266. Застосування позовної давності до додаткових вимог1. Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

И вот тут надо судье давать постановление ВСУ, в котором говорится о правоприменении в делах, где с одной стороны выступает финучреждение, а с другой - физлицо-потребитель: применяется специальный закон, - "О финуслугах". Правда, пока судьи шарахаются, когда им предлагаешь изменить правоприменение со ст.1046 ГКУ на закон "О финуслугах". Но то пока...

Выписал, так как приватовские "умники" и "умницы" трактуют "возобновление" действия карточки как возобновление действия договора и включают новый отсчет исковой давности.

Yes, только в данном случае надо следить, чтобы среди общего бардака налоговик не забыл вовремя наложить налоговый арест... Хоть взятку давай, чтоб арестовали, парадокс!

Случаи, когда задолженность оплачивается должником напрямую кредитору в обход ОГИСа (по незнанию) довольно часты. Каким образом в таком случае признать ИЛ не подлежащим исполнению?

Нет, не распространяются. Закон не имеет обратной силы, - ст.5 ГК Украины.

Битая ссылка, перезалейте пожалуйста.