Recommended Posts

Есть судебный процесс по взысканию ипотеки в счет погашения задолженности по кредиту и исполнительное производство по взысканию долга по решению суда по тому же кредиту, где уже ту же ипотеку арестовали и планируют выставить на торги, т.к. денег у должника нет.

Действия кредитора (взыскателя) понятны. А как можно использовать эту ситуацию в пользу должника? Например, требовать у суда отказа в иске по взысканию ипотеки на основании того, что ДВС уже взыскивает долг за счет этой же ипотеки. Или может есть какие то другие решения или практика в такой ситуации для должника?

Share this post


Link to post
Share on other sites

В качестве апа темы, скажите, в чем выражается "денег у должника нет"? Вообще нет доходов, или есть незначительные, которые не скоро покроют долг? У меня ситуация в которой непонятно, можно ли остановить обращение взыскания на ипотеку тем, что есть офиц.доходы. Спасибо. 

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 час назад, alext сказал:

Вообще нет доходов, или есть незначительные, которые не скоро покроют долг?

Да.

ПС. Но на самом деле взыскателю деньги не нужны, ему нужна ипотека, которая в 4 раза дороже долга, иначе по деньгам можно было бы как то договариваться. Но есть вторая "сторона медали": исполнение решения суда в ДВС деньгами не решает вопрос закрытия ипотеки (по крайней мере взыскатель об этом заявляет). Вот такая ситуация... (

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
23 часа назад, ais сказал:

Есть судебный процесс по взысканию ипотеки в счет погашения задолженности по кредиту и исполнительное производство по взысканию долга по решению суда по тому же кредиту, где уже ту же ипотеку арестовали и планируют выставить на торги, т.к. денег у должника нет.

Действия кредитора (взыскателя) понятны. А как можно использовать эту ситуацию в пользу должника? Например, требовать у суда отказа в иске по взысканию ипотеки на основании того, что ДВС уже взыскивает долг за счет этой же ипотеки. Или может есть какие то другие решения или практика в такой ситуации для должника?

Здравствуйте! Взыскать предмет ипотеки в судебном порядке можно, но в пределах исковой давности тех обязательств должника, которые подтверждаются кредитором надлежащим образом и по ним еще не истек срок исковой давности. Посмотрите на здесь на форуме постановы БП-ВС и КЦС-ВС по пропуску сроков обращения с иском о взыскании. Посмотрите истек ли срок обязательств, в счет удовлетворения которых заявлено требование о взыскании предмета ипотеки и заявляйте суду требование о применении исковой давности по таким обязательствам. 

  • Like 1
  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 минуты назад, Marina-NET сказал:

Взыскать предмет ипотеки в судебном порядке можно, но в пределах исковой давности тех обязательств должника, которые подтверждаются кредитором надлежащим образом и по ним еще не истек срок исковой давности.

Это понимаю. Срок давности думаю не истек, т.к. подавалось два иска практически одновременно (по долгу и по ипотеке), просто по долгу уже принято решение и его взыскивают в ДВС, а суд по взысканию ипотеки ещё продолжается (1-я инстанция не торопится).

ПС. суд по взысканию ипотеки длится более 3-х лет - это на что-то может повлиять либо как-то использовать?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Если кредитный договор на 20 лет, то как исполнение решения суда сокращает ИД? 

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, alext сказал:

Если кредитный договор на 20 лет, то как исполнение решения суда сокращает ИД? 

Вкратце где то так: если должник перестал платить и ему кредитор предъявил требование возврата всего кредита, то тем самым меняется срок кредитного договора и начинается отсчет исковой давности (главное чтобы должник не прервал этот срок своими действиями). ИД обеспечивает КД и живет пока должник не погасит свои обязательства по КД.

  • Like 1
  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 минуты назад, ais сказал:

ИД обеспечивает КД и живет пока должник не погасит свои обязательства по КД

Непонятно это предложение. Пример. Суд в 2019 постановил взыскать 20 тыс. долл. С з.п. начали отчислять. Какие новые сроки получаются? Пока не соберется вся сумма? Отдельный момент по ипотеке. Когда можно будет ее отменить по давности, если мораторий?

Share this post


Link to post
Share on other sites
9 минут назад, alext сказал:

Непонятно это предложение.

Исковая давность относится как к предъявлению требования (иска) по взысканию долга, так и взысканию за счет ипотеки. Кредитор (если срок давности позволяет) может подать иск и на взыскание за счет ипотеки. Но если долг взыскан, то этот иск можно отклонить.
С мораторием, если я не ошибаюсь, ситуация ничего не меняет, т.е. ипотеку могут взыскать (если иск по ипотеке проигран), но после его окончания.

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 минут назад, ais сказал:

С мораторием, если я не ошибаюсь, ситуация ничего не меняет, т.е. ипотеку могут взыскать (если иск по ипотеке проигран), но после его окончания.

Учитывая, что курс вырос в 5 раз, еще и проценты и штрафы, то мораторий отменять это заживо хоронить людей. 

Вы с одной стороны ищите выход для своего клиента, а отвечая мне пишите как вердикт, что это всё будет бесконечно :)

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, alext сказал:

Вы с одной стороны ищите выход для своего клиента, а отвечая мне пишите как вердикт, что это всё будет бесконечно :)

Это не вердикт, это просто мое мнение на то, что вы спрашиваете и не более.

Например, если долг еще не взыскан в полном объеме, но срок исковой давности вышел, то подача кредитором иска по взысканию ипотеки думаю будет бесперспективной (если не забыть заявить об исковой давности в возражениях на иск).

Share this post


Link to post
Share on other sites
12 часов назад, ais сказал:

Да.

ПС. Но на самом деле взыскателю деньги не нужны, ему нужна ипотека, которая в 4 раза дороже долга, иначе по деньгам можно было бы как то договариваться. Но есть вторая "сторона медали": исполнение решения суда в ДВС деньгами не решает вопрос закрытия ипотеки (по крайней мере взыскатель об этом заявляет). Вот такая ситуация... (

Еще как решает, помимо долгоиграющей хотелки взыскателя...

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites
40 минут назад, Лев сказал:

Еще как решает, помимо долгоиграющей хотелки взыскателя...

Согласен, решает, но как мне кажется при условии, что срок давности не вышел и не появится решение суда по взысканию за счет ипотеки, и подачи иска на возмещение по ч.2 ст.625 ЦКУ. В итоге возможная перспектива двойного взыскания, а главное не снятие ипотеки, я об этом. Или как то не так?

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 03.01.2020 в 23:27, ais сказал:

Есть судебный процесс по взысканию ипотеки в счет погашения задолженности по кредиту и исполнительное производство по взысканию долга по решению суда по тому же кредиту, где уже ту же ипотеку арестовали и планируют выставить на торги, т.к. денег у должника нет.

Действия кредитора (взыскателя) понятны. А как можно использовать эту ситуацию в пользу должника? Например, требовать у суда отказа в иске по взысканию ипотеки на основании того, что ДВС уже взыскивает долг за счет этой же ипотеки. Или может есть какие то другие решения или практика в такой ситуации для должника?

По кредитным обязательствам обеспеченным ипотекой суд взыскал сумму. Открыто ИП в рамках которого предмет ипотеки выставляют на торги. При этом в отдельном производстве слушается спор о взыскании этой же ипотеки. Просить отказать на основании исполнительных действий не получится, суд не удовлетворит. В исполнительном производстве взыскивается сумма по решению суда, но не ипотека. Ипотека с согласия ипотекодержателя может быть реализована в счет погашения суммы долга (ситуация с ИП). В таком случае предмет спора (о взыскании ипотеки) не будет иметь место.

Разбирайтесь с ИП (должны быть нарушения), с первым решением, а второе производство можно остановить. Можно ещё проработать варианты, но в любом случае "висит" долг по кр/отношениям обеспеченным ипотекой.

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 часа назад, babaika сказал:

Ипотека с согласия ипотекодержателя может быть реализована в счет погашения суммы долга (ситуация с ИП).

Здесь не совсем понял. В ИП по взысканию долга с согласия ипотекодержателя ипотека может быть реализована в счет погашения долга, т.е. должно быть дано это согласие, а без него ипотеку исполнитель осуществлять действия с ипотекой (описывать, оценивать, выставлять на торги) не может. Так?

2 часа назад, babaika сказал:

В таком случае предмет спора (о взыскании ипотеки) не будет иметь место.

Т.е. если в материалах ИП есть согласие ипотекодержателя на реализацию ипотеки в счет погашения долга, то это есть основание для отказа в иске по взысканию той же ипотеки. Так?

2 часа назад, babaika сказал:

Разбирайтесь с ИП (должны быть нарушения), с первым решением

пытаюсь, но пока не очень результативно )

2 часа назад, babaika сказал:

а второе производство можно остановить.

это вы имеете ввиду судебное производство или уже если будет второе ИП?

2 часа назад, babaika сказал:

Можно ещё проработать варианты, но в любом случае "висит" долг по кр/отношениям обеспеченным ипотекой.

Да, этот висяк надо как то закрывать, иначе ипотеку не снять.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Кстати, хорошая подсказка по поводу сроков давности по взысканию ипотеки, если есть решение суда по взысканию долга. У меня дело было в прошлом году, где суд отказал взыскании ипотеки в связи с тем, что прошли сроки.  В 2013 году банк суд вынес решение о взыскании долга, поэтому ДВС удерживало из зарплаты должников. В 2018 году кредитор подал в суд о взыскании ипотеки, но суд отказал по срокам давности  ( в отзыве указывали постановление ВС об изменении сроков в связи с досрочным требованием и постановления ВС об отказе взыскании ипотеки по срокам давности). Кредитор даже в аппеляцию не подавал ибо нет смысла. 

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
4 часа назад, Николай Михайлович сказал:

постановление ВС об изменении сроков в связи с досрочным требованием и постановления ВС об отказе взыскании ипотеки по срокам давности

Можете найти эти постановления? 

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 05.01.2020 в 12:43, babaika сказал:

В исполнительном производстве взыскивается сумма по решению суда, но не ипотека. Ипотека с согласия ипотекодержателя может быть реализована в счет погашения суммы долга (ситуация с ИП). В таком случае предмет спора (о взыскании ипотеки) не будет иметь место.

Спасибо. Дошло ))

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 06.01.2020 в 14:23, Николай Михайлович сказал:

об изменении сроков в связи с досрочным требованием

При досрочном требовании по кредиту,   отсчет ИД по ипотеке  идет без учета "зависания" дела о взыскании денег в суде?

Первое событие - досрочное требование, второе - суд на взыскание суммы денег(например суд длился 3 года), третье ипотека. Как идет отсчет ИД? 

Share this post


Link to post
Share on other sites
14 минут назад, alext сказал:

При досрочном требовании по кредиту,   отсчет ИД по ипотеке  идет без учета "зависания" дела о взыскании денег в суде?

Имеет значение только дата подачи иска... Суд пусть хоть 10 лет идёт, это ведь гражданское производство, а не уголовное...

  • Thanks 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
14 минут назад, alext сказал:

Первое событие - досрочное требование, второе - суд на взыскание суммы денег(например суд длился 3 года), третье ипотека. Как идет отсчет ИД? 

Сколько длится суд вообще не имеет значения, хоть и 20 лет, значение имеет только дата подачи иска... Срок исковой давности считается на момент подачи иска, если умели подать, то значит успели, а потом пусть суд идёт годами, это не имеет значения...

Share this post


Link to post
Share on other sites
18 минут назад, alext сказал:

Первое событие - досрочное требование, второе - суд на взыскание суммы денег(например суд длился 3 года), третье ипотека. Как идет отсчет ИД? 

Сколько времени прошло между досрочным требованием и подачей иска...? Только это имеет значение для отсчёта срока исковой давности...!

Share this post


Link to post
Share on other sites
1 минуту назад, Bolt сказал:

Сколько длится суд вообще не имеет значения, хоть и 20 лет, значение имеет только дата подачи иска... Срок исковой давности считается на момент подачи иска, если умели подать, то значит успели, а потом пусть суд идёт годами, это не имеет значения...

На момент подачи второго иска? Прерывание срока давности на время суда не работает? 

Share this post


Link to post
Share on other sites
2 минуты назад, Bolt сказал:

Сколько времени прошло между досрочным требованием и подачей иска...? Только это имеет значение для отсчёта срока исковой давности...!

Более 5 лет. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

  • Similar Content

    • By ANTIRAID
      Постанова
      Іменем України
      15 січня 2020 року
      м. Київ
      Справа № 367/6231/16-ц
      Провадження № 14-529 цс 19
      Велика Палата Верховного Суду у складі:
      судді-доповідача Пророка В. В.,
      суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
      розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд», Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області, треті особи: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Нельзін Максим Сергійович, виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, про визнання недійсними електронних торгів, скасування протоколу про проведення електронних торгів, акта державного виконавця, свідоцтва про придбання майна та державної реєстрації права власності
      за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року, ухвалене в складі колегії суддів Голуба С. А., Іванової І. В., Таргоній Д. О.
      ІСТОРІЯ СПРАВИ
      Короткий зміст позовних вимог
      1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що в межах виконавчого провадження № 45946085, відкритого на підставі виконавчого листа від 18 серпня 2014 року № 367/1637/14-ц, виданого Ірпінським міським судом Київської області, про стягнення з нього на користь виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області боргу в сумі 147 329,30 грн представники відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області (далі, в залежності від контексту, - ВДВС Ірпінського МУЮ або державний виконавець) порушили Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Закон про ВП 1999) та Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, далі - Тимчасовий порядок), здійснюючи відповідну реалізацію майна, яке належить йому на праві власності, а саме 5/100 ідеальних часток дитячого садка, розташованого у АДРЕСА_1 (далі - арештоване майно), за ціною 329 689,00 грн.
      Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
      2. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року позов задоволено повністю:
      2.1. визнані недійсними результати електронних торгів з продажу арештованого майна ОСОБА_1 (лот № 99536), проведені Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - ДП «Інформаційний центр»)19 жовтня 2015 року (далі - спірні торги);
      2.2. скасований протокол проведення цих електронних торгів від 19 жовтня 2015 року № 124714 (далі - протокол електронних торгів), згідно з яким переможцем у них є Товариство з обмеженою відповідальністю «Євразіябуд Трейд» (далі - ТОВ «Євразіябуд Трейд»);
      2.3. скасований акт державного виконавця про реалізацію майна боржника від 02 листопада 2015 року, виданий на підставі протоколу електронних торгів та затверджений начальником ВДВС Ірпінського МУЮ Шевченком С. П.;
      2.4. визнане недійсним та скасоване свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М. С. 04 листопада 2015 року (далі - приватний нотаріус) щодо арештованого майна (далі - свідоцтво про придбання нерухомого майна);
      2.5. скасована державна реєстрація права власності ТОВ «Євразіябуд Трейд» на арештоване майно, здійснена приватним 04 листопада 2015 року відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна; вирішене питання судових витрат.
      3. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні торги щодо арештованого майна були проведені за ціною, визначеною Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна експертна група» (далі - ТОВ «Міжрегіональна експертна група»), яке не залучалось до участі у виконавчому провадженні № 45946085 як суб`єкт оціночної діяльності відповідно до постанови державного виконавця про призначення експерта від 19 травня 2015 року. Крім того, державним виконавцем не були дотримані вимоги статей 13, 58 Закону про ВП 1999, оскільки суб`єкт оціночної діяльності Ярковий С. В. , залучений до проведення відповідної оцінки, не мав на це належних повноважень у розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Суд також установив порушення права боржника подати заперечення на результати визначення вартості відповідного майна, оскільки звіт з його незалежної оцінки державним виконавцем на адресу боржника не направлявся.
      4. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року задоволені апеляційні скарги ТОВ «Євразіябуд Трейд» та ВДВС Ірпінського МУЮ: рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 жовтня 2016 року скасоване та ухвалене нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
      5. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Позивач обґрунтовує свої вимоги саме тим, що державним виконавцем допущені порушення при підготовці прилюдних торгів, а це може бути лише предметом окремого оскарження.
      Короткий зміст вимог касаційної скарги
      6. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зокрема, касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції.
      Позиція інших учасників справи
      7. 20 вересня 2019 року ТОВ «Євразіябуд Трейд» через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.
      Рух справи в суді касаційної інстанції
      8. Ухвалою ВССУ від 24 квітня 2017 року відкрите касаційне провадження в цій справі.
      9. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
      10. Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
      11. У квітні 2018 року касаційна скарга разом з матеріалами цієї цивільної справи передана до Верховного Суду.
      12. 04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України. Згідно із цією нормою суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
      13. Свою ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтовує необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного раніше Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
      14. 01 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
      Позиція Великої Палати Верховного Суду
      (І) Щодо відступу від висновку Верховного Суду
      15. Щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного раніше Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
      16. Предметом спору у цій справі, зокрема, є оскарження електронних торгів у виконавчому провадженні шляхом примусового продажу арештованого майна.
      17. У постанові від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (адміністративне провадження № К/9901/8843/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював такий правовий висновок: «Лише після виділення в натурі частки боржника з майна, яке перебуває у спільній частковій власності, виникає право передавати майно на реалізацію та згодом приймати рішення про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу».
      18. Натомість у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 686/25616/13-ц (провадження № 61-371св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду сформулював інший правовий висновок у контексті оскарження результатів прилюдних торгів з реалізації майна боржника, яке не було виділене в натурі: «За змістом статті 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності. Відповідно до положень частини другої статі 366 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку. Аналіз наведених норм у сукупності свідчить про те, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, на неї кредитором може бути звернуте стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів, а тому результати прилюдних торгів у справі не можуть бути визнані недійсними у зв`язку з тим, що 2/3 частки домоволодіння боржника не виділено в натурі».
      19. Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність є різновидом права власності, що ускладнена множинністю суб`єктів. Крім того, специфіка правовідносин спільної власності полягає в єдності об`єкта права власності відносно зазначеної множинності суб`єктів такого права.
      20. Відповідно до статті 177 ЦК України частка у праві спільної власності є об`єктом цивільних прав.
      21. Так, частиною 1 статті 356 ЦК України передбачено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
      22. З урахуванням наведеного, правовий режим спільної власності може передбачати визначення часток кожного із співвласників у праві спільної власності (спільна часткова) або відсутність такого визначення у праві спільної власності (спільна сумісна). Згідно з наведеним критерієм спільна власність поділяється на спільну часткову і спільну сумісну.
      23. Розмір часток у праві спільної часткової власності вважається рівним. При цьому, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.
      24. За змістом статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
      25. Відповідно до положень частини другої статі 366 ЦК України кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.
      26. Правовий аналіз положень статей дає підстави для висновку, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав та на неї кредитором може бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу шляхом вимоги продажу цієї частки з публічних торгів.
      27. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).
      28. Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.
      29. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об?єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
      (ІІ) Щодо доводів касаційної скарги по суті
      30. Разом з тим, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
      31. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконанні у ВДВС Ірпінського МУЮ перебував виконавчий лист № 367/1637/14-ц, виданий 18 серпня 2014 року Ірпінським міським судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Ірпінської міської ради боргу в розмірі 147 329,30 грн.
      32. 26 грудня 2014 року державний виконавець ВДВС Ірпінського МУЮ Голяченко І. П. прийняв постанову № 45946085 про відкриття виконавчого провадження.
      33. Боржником рішення суду в добровільному порядку не було виконано, тому 19 січня 2015 року державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника.
      34. 30 квітня 2015 року державним виконавцем складено акт опису й арешту майна та описано майно боржника, а саме 5/100 ідеальних часток дитячого садка, що розташований на АДРЕСА_1 .
      35. 19 травня 2015 року державним виконавцем прийнято постанову про призначення експерта Яркового С. В., який має сертифікат за № 17132/14, виданий 29 жовтня 2014 року Фондом державного майна України.
      36. Відповідно до експертного звіту від 25 травня 2015 року, наданого ТОВ «Міжрегіональна експертна група» як оцінювачем, вартість 5/100 ідеальних часток дитячого садка, що розташований на АДРЕСА_1 , становить 659 378,00 грн без урахування податку на додану вартість.
      37. 19 жовтня 2015 року проведені треті електронні торги в СЕТАМ, на яких було продано зазначене майно боржника ОСОБА_1 за ціною 329 689,00 грн.
      38. Згідно з протоколом електронних торгів переможцем торгів став учасник № 3 ? ТОВ «Євразіябуд Трейд».
      39. 02 листопада 2015 року начальник ВДВС Ірпінського МУЮ Шевченко С. П. затвердив акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна.
      40. 04 листопада 2015 року приватним нотаріусом видане свідоцтво про придбання нерухомого майна та зареєстроване право власності на 5/100 частини дитячого садка за ТОВ «Євразіябуд Трейд».
      41. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
      42. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
      43. Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом про ВП 1999, ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні, чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.
      44. Згідно з вимогами частин першої та третьої статті 62 Закону про ВП 1999 крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
      45. Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
      46. Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
      47. Апеляційний суд вірно вказував, що до предмета доказування в даній справі належало дотримання порядку проведення прилюдних торгів, а саме встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим порядком, а саме: правил які визначають процедуру підготовки, проведення електронних торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час та місце проведення електронних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення електронних торгів ( розділ 5); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 7).
      48. Разом із тим порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом про ВП 1999, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, частиною сьомою статті 24, частиною четвертою статті 26, частиною третьою статті 32, частиною третьою статті 36, частиною другою статті 57, статей 55, 85 цього Закону).
      49. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що дії державного виконавця при підготовці проведення прилюдних торгів Кирильчуком Д. М. оскаржувались в судовому порядку з тих самих підстав, з яких заявлений і цей позов.
      50. Доводи, викладені ОСОБА_1 у касаційній скарзі, вже були оцінені судом апеляційної інстанції та визнані такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи, а отже висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
      51. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
      52. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
      Щодо судових витрат
      53. Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення та оскаржуваного судового рішення без змін, то судові витрати у такому випадку перерозподілу не підлягають. Витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на особу, яка подала касаційну скаргу.
      Керуючись частиною першою статті 400, статтею 404, частиною третьою статті 406, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
      постановила:
      1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
      2. Рішення Апеляційного суду Київської області від 22 березня 2017 року залишити без змін.
      Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,є остаточною і оскарженню не підлягає.
      Суддя-доповідач
      В. В. Пророк
      Судді:
      Н. О. Антонюк
      Л. М. Лобойко
      С. В. Бакуліна
      Н. П. Лященко
      В. В. Британчук
      О. Б. Прокопенко
      Ю. Л. Власов
      Л. І. Рогач
      Д. А. Гудима
      О. М. Ситнік
      Ж. М. Єленіна
      О. С. Ткачук
      О. Р. Кібенко
      В. Ю. Уркевич
      В. С. Князєв
      О. Г. Яновська
      Джерело: ЄДРСР 87393444
    • By ANTIRAID
      ПОСТАНОВА
      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
      22 січня 2020 року
      м. Київ
      Справа № 823/1387/17
      Провадження № 11-804апп19
      Велика Палата Верховного Суду у складі:
      судді-доповідача Князєва В. С.,
      суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
      розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
      за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року (судді Епель О. В., Карпушова О. В., Степанюк А. Г.),
      У С Т А Н О В И Л А :
      Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
      1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі - ДВС), треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), про:
      - визнання протиправною бездіяльності державного виконавця ДВС, що полягає у непоновленні строку для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення шостого поверху за номерами: І, ІІІ, 5, 4, 3, 2, 1 загальною площею 641,2 кв. м за адресою: АДРЕСА _1 (лот № 188297);
      - зобов`язання державного виконавця ДВС поновити строк для повного розрахунку за придбане позивачем указане нерухоме майно.
      2. Позов мотивовано тим, що 03 січня 2017 року відбулися електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, за результатами яких позивач став переможцем. Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас
      від 05 січня 2017 року про забезпечення позову в цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця зупинено електронні торги щодо реалізації вищевказаного арештованого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів. На підставі вказаної ухвали та в порядку статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» 06 січня 2017 року було зупинено вчинення виконавчих дій, унаслідок чого строк на розрахунок за придбане майно був перерваний до моменту усунення обставин, що стали підставою для його переривання. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого
      2017 року скасовано вказану ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкас, на підставі якої було зупинено виконавче провадження. 07 серпня
      2017 року позивач звернувся до ДВС із заявою, у якій повідомив про усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, та з вимогою поновити строк на перерахування коштів за придбане нерухоме майно. Однак відповідачем строк для повного розрахунку за придбане позивачем на електронних торгах майно не поновлено, що стало підставою для звернення з цим позовом.
      Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
      3. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 01 листопада 2018 року позов задовольнив.
      4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі.
      5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що цей спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки оскаржувана бездіяльність була допущена державним виконавцем у ході процедури реалізації майна на підставі та на виконання судового рішення у цивільній справі, що відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлює підсудність такого спору суду, який видав виконавчий лист, тобто Придніпровському районному суду міста Черкас.
      6. Крім того, правовідносини щодо здійснення розрахунків за майно, придбане на торгах, зокрема з приводу поновлення строків таких розрахунків, є цивільно-правовими, а не публічними.
      Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
      7. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
      8. Скаржник зазначає, зокрема, що спір у цій справі має бути вирішений за правилами адміністративного судочинства, оскільки він оскаржує бездіяльність державного виконавця як суб`єкта владних повноважень при виконанні публічно-владних управлінських функцій.
      9. Також позивач указує, що законодавчо не урегульовано порядку судового оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, тому, на думку скаржника, слід застосувати статтю 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
      Позиція інших учасників справи
      10. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
      Рух касаційної скарги
      11. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
      від 23 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.
      12. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою
      від 02 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДВС, треті особи: ОСОБА_2 , ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
      Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
      13. Державним виконавцем ДВС 24 жовтня 2014 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45221508 щодо виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду міста Черкас від 29 листопада 2010 року № 2-6798/2010 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу в сумі 2 786 423,88 грн шляхом звернення стягнення на нежитлові приміщення шостого поверху за номерами: І, ІІІ, 5, 4, 3, 2, 1, загальною площею 641,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1
      14. ПП ОСОБА_3 18 липня 2016 року складено висновок оцінювача, відповідно до якого ринкова вартість указаного об`єкта склала з
      ПДВ 1 350 000,00 грн, сума ПДВ - 225 000,00 грн, сума без ПДВ - 1 125 000,00 грн.
      15. ДВС 02 листопада 2016 року подано до Черкаської філії ДП «СЕТАМ» заявку щодо реалізації вказаного арештованого майна, зберігачем якого є боржник, шляхом проведення електронних торгів із стартовою ціною 1 125 000,00 грн.
      16. Торги відбулися 03 січня 2017 року, їх переможцем визнано ОСОБА_1 , стартова ціна та ціна продажу склала 956 250,00 грн, сума сплаченого гарантійного внеску становила 47 812,50 грн, зазначені суми мали бути сплачені переможцем до 18 січня 2017 року.
      17. Ухвалою Придніпровського районного суду міста Черкас від 05 січня
      2017 року у справі № 711/8423/16-ц, зокрема, зупинено електронні торги щодо реалізації арештованого нерухомого майна та заборонено посадовим особам ДВС вчиняти дії щодо складання акта про проведення електронних торгів.
      18. 06 січня 2017 року державним виконавцем зупинено виконавче провадження з примусового виконання зведеного виконавчого провадження від 15 липня
      2016 року № 52781771 про стягнення з ОСОБА_2 на користь
      ПАТ «Укрсоцбанк» та держави коштів на загальну суму 3 081 531,43 грн до втрати чинності ухвали Придніпровського суду міста Черкас від 05 січня 2017 року у справі № 711/8423/16-ц.
      19. Ухвалою Придніпровського суду міста Черкас від 03 лютого 2017 року у справі № 711/8423/16-ц (провадження № 4-с/711/93/16, № 4-с/711/5/17), зокрема, визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця ДВС щодо непризначення рецензування звіту про оцінку майна від 18 липня 2016 року та зобов`язано його вчинити відповідні дії.
      20. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 лютого 2017 року у справі № 22-ц/793/602/17 скасовано ухвалу Придніпровського районного суду міста Черкас від 05 січня 2017 року, а заяву про забезпечення позову у цивільній справі щодо бездіяльності посадових осіб ДВС направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
      21. 29 травня 2017 року державним виконавцем у виконавчому провадженні № 45221508 прийнято постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна від 18 липня 2016 року.
      22. ФОП ОСОБА_4 09 червня 2017 року складено рецензію на звіт проведення незалежної оцінки ринкової вартості нежитлових приміщень, відповідно до якої вартість об`єкта оцінки не може бути використана як початкова під час продажу майна на прилюдних торгах у ході реалізації виконавчого провадження.
      23. 29 червня 2017 року державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої при примусовому виконанні виконавчого листа Придніпровського районного суду міста Черкас № 2-6798/201, виданого 29 листопада 2010 року, призначено експертну оцінку вказаних нежитлових приміщень.
      24. У звіті від 03 липня 2017 року № MV-170703-01 про проведення незалежної оцінки зазначених нежитлових приміщень встановлено їх початкову ринкову вартість - 6 669 500,00 грн.
      25. Державним виконавцем 08 серпня 2017 року прийнято постанову ВП № 45221508 про зняття майна з реалізації.
      26. 09 серпня 2017 року до ДВС надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої позивач просив поновити строк на перерахування коштів за вказане нерухоме майно.
      27. 31 серпня 2017 року ДВС подано до Черкаської філії ДП «СЕТАМ» заявку щодо реалізації арештованого майна вартістю 6 669 500,00 грн шляхом проведення електронних торгів, які, однак, не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.
      28. Ухвалою Придніпровського суду міста Черкаси 01 березня 2018 року визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця ДВС
      від 08 серпня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 45221508 про зняття майна з реалізації та зобов`язано припинити подальшу його реалізацію.
      29. 15 серпня 2018 року до відповідача надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до якої
      ПАТ «Укрсоцбанк» просило повернути виконавчий лист від 29 листопада 2010 року № 2-6798/2010 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу на загальну суму 2 786 423,88 грн на підставі статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» без подальшого примусового виконання.
      30. 16 серпня 2018 року державним виконавцем прийнята постанова ВП № 45221508 про повернення виконавчого документа стягувачу.
      31. Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність державного виконавця щодо непоновлення строку для повного розрахунку за придбане на електронних торгах нерухоме майно та з метою поновлення такого строку звернувся до суду з цим позовом.
      ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
      Релевантні джерела права й акти їх застосування
      32. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
      33. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
      34. Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
      35. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
      36. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
      37. Як убачається із позовних вимог та матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв`язку із проведенням електронних торгів, за результатами проведення яких складено протокол та визначено переможцем позивача. При цьому метою звернення з цим позовом є здійснення розрахунку за придбане на торгах майно.
      38. Положеннями пункту 1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок), визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.
      39. Пунктом 1 розділу VIII Порядку визначено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня система автоматично формує та розміщує на веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація, зокрема: стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності).
      40. Згідно з пунктом 1 розділу Х Порядку на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.
      41. Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
      42. Статтею 655 ЦК визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
      43. Частиною четвертою статті 656 ЦК визначено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
      44. Таким чином, набуття майна за результатами електронних торгів є різновидом договору купівлі-продажу, власником такого майна є боржник, продавцями - державний виконавець та організатор торгів, а покупцем - переможець електронних торгів.
      45. Тому спір у правовідносинах щодо набуття речових прав на реалізоване на електронних торгах майно за своїм характером є приватноправовим, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень, та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
      46. Аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловлювала у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц, від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.
      Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
      47. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду підтримує висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі є приватноправовим.
      48. Доводи скаржника щодо належності цієї справи до юрисдикції адміністративних судів не знайшли свого підтвердження під час її розгляду у суді касаційної інстанції.
      49. Разом з тим, Велика Палата Верховного Cуду не погоджується із мотивуванням суду апеляційної інстанції в частині посилання на ту обставину, що оскаржувана бездіяльність була допущена державним виконавцем у ході процедури реалізації майна на підставі та на виконання судового рішення у цивільній справі, що обумовлює підсудність такого спору суду, який видав виконавчий лист, тобто Придніпровському районному суду міста Черкас.
      50. З цим позовом ОСОБА_1 звернувся не як учасник виконавчого провадження, а як особа - переможець торгів та покупець майна, на яке звернуто стягнення в рамках виконавчого провадження, тобто як учасник договірних правовідносин, і позов фактично спрямовано на усунення порушення його речових прав на придбане на торгах майно.
      51. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Cуду вважає за необхідне змінити рішення суду апеляційної інстанції, виключивши з його мотивувальної частини посилання на те, що спір має бути вирішений за правилами цивільного судочинства у зв`язку з тим, що правовідносини пов`язані із виконанням судового рішення у цивільній справі.
      52. Водночас решті доводів касаційної скарги суд не надає оцінки з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, а отже, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
      Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
      53. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції частково підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
      54. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд.
      55. Положеннями статті 351 КАС визначено, що підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
      Висновки щодо розподілу судових витрат
      56. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
      57. З огляду на те, що за результатами розгляду касаційної скарги Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про часткову зміну рішення суду апеляційної інстанції, але виключно щодо мотивів його прийняття, то відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
      58. Велика Палата Верховного Суду не ухвалює нового судового рішення та не змінює його резолютивну частину, відтак розподіл судових витрат не здійснюється.
      Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
      П О С Т А Н О В И Л А :
      1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
      2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в решті рішення суду залишити без змін.
      Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
      Суддя-доповідач
      В. С. Князєв
      Судді:
      Н. О. Антонюк
      О. Р. Кібенко
      Т. О. Анцупова
      Л. М. Лобойко
      С. В. Бакуліна
      Н. П. Лященко
      В. В. Британчук
      О. Б. Прокопенко
      Ю. Л. Власов
      Л. І. Рогач
      М. І. Гриців
      О. М. Ситнік
      Д. А. Гудима
      О. С. Ткачук
      В. І. Данішевська
      В. Ю. Уркевич
      Ж. М. Єленіна
      О. Г. Яновська
      Джерело: ЄДРСР 87393422
    • By ANTIRAID
      Державний герб України
      УКРАЇНА
      Господарський суд
      Житомирської області
      ______________________________________________________________________
      _____________________________________________________________________________
      10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
      E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
      УХВАЛА
      "14" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1043/13
      Господарський суд Житомирської області у складі
      судді Шніт А.В.
      розглянувши скаргу вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" на постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Чернеги В.О. №46394768 від 03.07.2018 та постанову державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 у справі за позовом
      Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропак"
      до Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостамашу"
      про стягнення 332280,92грн
      за участю представників сторін:
      від скаржника: не з`явився;
      від ДВС: не з`явився;
      від стягувача: не з`явився;
      ВСТАНОВИВ:
      Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.09.2013 (суддя Гансецький В.П.) позов задоволено частково; стягнуто з Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостамашу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропак" 280000,00грн боргу по орендній платі згідно договору оренди екскаваторів №1 від 01.01.2011, 12269,15грн 3% річних, 823,13грн інфляційних нарахувань та 5862,02грн судового збору; в решті позову відмовлено.
      На виконання вищезазначеного рішення 08.10.2013 видано наказ №906/1043/13.
      23.07.2018 до суду від Спільного підприємства "Щорсівський Гранітний Кар`єр Укооппостачмашу" надійшла скарга за вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 на постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Чернеги В.О. №46394768 від 03.07.2018 та постанову державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області ФедотюкВ.П. №46394768 від 03.07.2018 (а.с. 211-214, т.1), згідно якої скаржник просить:
      - визнати неправомірною та скасувати постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ЧернегиВ.О. ВП №46394768 від 3 липня 2018 року про скасування процесуального документу;
      - визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ФедотюкВ.П. №46394768 від 03.07.2018 про відновлення виконавчого провадження;
      - зобов`язати начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області скасувати постанову ВП №46394768 від 3 липня 2018 року про скасування процесуального документу;
      - зобов`язати начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області скасувати постанову ВП №46394768 від 3 липня 2018 року про відновлення виконавчого провадження.
      Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 23.07.2018 скаргу вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" передано на розгляд судді Шніт А.В.
      Ухвалою господарського суду від 24.07.2018 скаргу Спільного підприємства "Щорсівський Гранітний Кар`єр Укооппостачмашу" за вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018прийнято до розгляду суддею Шніт А.В.; розгляд скарги призначено на 01.08.2018.
      Ухвалою суду від 01.08.2018 (а.с. 33-34, т.2) постановлено:
      - зупинити розгляд скарги вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" на постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Чернеги В.О. №46394768 від 03.07.2018 та постанову державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2018 у справі № 910/16159/17;
      - розгляд заяви Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" від 30.07.2018 про залишення скарги на дії Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області без розгляду відкласти в наступне судове засідання після поновлення провадження у справі.
      07.11.2019 представником Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" подано до суду клопотання про поновлення розгляду скарги вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" на постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Чернеги В.О. №46394768 від 03.07.2018 та постанову державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 (а.с. 137, т.3).
      Ухвалою суду від 12.11.2019 поновлено розгляд скарги за вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 та призначено судове засідання на 20.11.2019.
      Ухвалою суду від 05.12.2019 відкладено розгляд скарги на 17.12.2019.
      17.12.2019 Коростенським міськрайонним відділом ДВС подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження №46394768. Згідно супровідного листа відділ ДВС просить розгляд скарги здійснювати без участі представника ДВС (а.с. 195-205, т.3).
      Представник боржника в судовому засіданні 17.12.2019 подав клопотання від 05.12.2019 (вх.№02-44/2012/19 від 17.12.2019) (а.с.207, т.3) про залишення без розгляду заяви СП "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" вх.№ 02-44/884/18 від 30.07.2018 про залишення скарги без розгляду (а.с.2-3, т.2). Клопотання мотивовано тим, що заява підписана Погорілим В.П., однак рішенням Господарського суду м.Києва від 20.04.2018 у справі №910/16159/17, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників СП"Щорсівський гранітний кар`єрУкооппостачмашу", оформлені протоколом від 06.09.2017, яким було призначено керівником підприємства Погорілого В.П.
      Ухвалою суду від 17.12.2019 постановлено задовольнити клопотання СП "Щорсівський гранітний кар`єрУкооппостачмашу" від 05.12.2019 (вх.№02-44/2012/19 від 17.12.2019) та залишити без розгляду заяву СП "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" вх.№ 02-44/884/18 від 30.07.2018 про залишення скарги без розгляду; розгляд скарги відкласти на 14.01.2020 (а.с. 210-211, т.3).
      13.01.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання боржника про розгляд скарги без участі представника боржника. Згідно клопотання боржник підтримує вимоги, викладені у скарзі, у повному обсязі.
      На день розгляду скарги стягувач та ДВС повноважних представників в судове засідання не направили.
      Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.
      Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
      Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.326 ГПК України).
      Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
      Згідно ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
      Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
      Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
      09.02.2015 відкрито виконавче провадження №46394768 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/1043/13 від 08.10.2013 про стягнення із СП "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" на користь ТОВ «Агропак» 298954,30грн (а.с.196, т.3).
      18.05.2017 директором ТОВ «Агропак» Масловським В.П. подано до Коростенського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області заяву, згідно якої вказує, що борг, зокрема, згідно наказу Господарського суду Житомирської області №906/1043/13 погашено в повному обсязі (а.с.223, т.1).
      03.08.2017 головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки борг в сумі 298954,30грн сплачено (а.с. 199, т.1).
      23.01.2018 в.о. начальника Коростенського міськрайонного ВДВС в ході проведення виконавчих дій встановлено, що відсутні платіжні доручення про перерахування боргу та винесено постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2017 (а.с.200, т.3).
      В матеріалах справи містяться копії квитанцій до прибуткового касового ордера Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропак», згідно яких у період з 01.02.2017 по 04.05.2017 прийнято від СП "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" 298954,30грн на підставі договору №1 від 01.01.2011 та рішення №906/1043/13 (а.с.36-49, т.3).
      Ліквідатором ТОВ «Агропак» Холоденко О.В. подано скаргу №05-18 від 25.05.2018 на дії державного виконавця, згідно якої він просить визнати неправомірною та скасувати постанову Коростенського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області від 03.08.2017 про закінчення виконавчого провадження №46394768 та поновити виконавче провадження (а.с.227-229, т.1). Ліквідатор вказує, що виконавчі провадження були закриті на підставі підроблених квитанцій до прибуткових касових ордерів. Зазначає, що Масловський В.П. не мав повноважень діяти від імені ТОВ «Агропак».
      Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.05.2018 внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропак» (а.с.242-249, т.1).
      08.06.2018 головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки встановлено, що борг у сумі 298954,30грн сплачено (а.с.201, т.3).
      03.07.2018 головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області при розгляді постанови від 03.07.2018 про скасування процесуального документа встановлено, що до відділу ДВС надійшла скарга ліквідатора ТОВ «Агропак» №05-18 від 25.05.2018, на підставі якої встановлено, що виконавче провадження було закінчено на підставі підроблених квитанцій до прибуткових касових ордерів. Крім того, державний виконавець, виносячи відповідну постанову, не перевірив повноваження особи, що подала заяву, а Масловський В.П. не мав повноважень діяти від імені ТОВ «Агропак». На підставі вищевикладеного головним державним виконавцем 03.07.2018 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №46394768 (а.с.105, 106, т.2).
      04.12.2019 головним державним виконавцем Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №46394768, оскільки борг погашено (а.с.205, т.3).
      Боржник зазначає, що заборгованість перед стягувачем погашено в повному обсязі, а підстави для скасування постанови від 08.06.2018 про закінчення виконавчого провадження були відсутні. Крім того, боржник вказує, що станом на 18.05.2017 (дату подання заяви до ВДВС про погашення боргу (а.с.223, т.1) Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить відомості про керівника ТОВ «Агропак» - Масловського В.П., а тому у Масловського В.П., як керівника стягувача, були повноваження на подання відповідної заяви (а.с. 232-241, т.1).
      Згідно п.8 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
      Зважаючи на те, що боржником подано державному виконавцю копії квитанцій до прибуткового касового ордера Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропак», згідно яких у період із 01.02.2017 по 04.05.2017 прийнято від СП "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" 298954,30грн на підставі договору №1 від 01.01.2011 та рішення №906/1043/13, доказів підробки чи недійсності вказаних документів матеріали виконавчого провадження та матеріали справи не містять, суд вважає, що у в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Чернеги В.О. були відсутні підстави для винесення постанови ВП №46394768 від 03.07.2018 про скасування процесуального документу. Таким чином, були відсутні у головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Федотюк В.П. підстави для винесення на підставі неї постанови у виконавчому провадженні №46394768 від 03.07.2018 про відновлення виконавчого провадження.
      Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
      Статтею 339 Господарського процесуального кодексу Українивизначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права.
      Відповідно до ч.1 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
      У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2 ст.343 ГПК України).
      Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що скаржник підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для визнання неправомірною та скасування постанови в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ВП №46394768 від 03.07.2018 про скасування процесуального документа та постанови державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 про відновлення виконавчого провадження.
      У зв`язку з наведеним, суд вважає, що вимоги скарги ґрунтуються на належних та допустимих доказах, доведені у встановленому законом порядку, відтак є обґрунтованими.
      За таких обставин, скарга в частині визнання неправомірною та скасуванні постанови в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ВП № 46394768 від 03.07.2018 про скасування процесуального документа та постанови державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 про відновлення виконавчого провадження підлягає задоволенню.
      Оскільки оскаржувані постанови вже скасовані судом, вимога боржника про зобов`язання начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області скасувати постанову ВП №46394768 від 3 липня 2018 року про скасування процесуального документу та про зобов`язання начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області скасувати постанову ВП №46394768 від 3 липня 2018 року про відновлення виконавчого провадження не підлягає задоволенню.
      Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст.233,234,339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -
      УХВАЛИВ:
      1. Скаргу вх.№02-19/58/18 від 23.07.2018 Спільного підприємства "Щорсівський гранітний кар`єр Укооппостачмашу" на постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Чернеги В.О. №46394768 від 03.07.2018 та постанову державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 задовольнити частково.
      2. Визнати неправомірною та скасувати постанову в.о. начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Чернеги В.О. ВП №46394768 від 03.07.2018 про скасування процесуального документу.
      3. Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Федотюк В.П. №46394768 від 03.07.2018 про відновлення виконавчого провадження.
      4. В іншій частині скарги відмовити.
      Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
      Повний текст ухвали складено: 20.01.2020.
      Суддя Шніт А.В. Друк:
      1 - в справу
      2 - позивачу (рек. з пов.) вул. Ігорева, 5, смт.Калинівка, Броварський р-н Київська обл., 07433
      3 - відповідачу (рек. з пов.) вул.Куренівська,буд.16-Б, м.Київ, 04073;
      4 - Коростенському міськрайонному відділу ДВС ГТУЮ в Житомирській області (11500, м. Коростень, вул. Сосновського, 28-г) (рек. з пов.)
      http://reyestr.court.gov.ua/Review/87022014
    • By ANTIRAID
      ПОСТАНОВА
      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
      22 січня 2020 року
      м. Київ
      Справа № 340/25/19
      Провадження № 11-669апп19
      Велика Палата Верховного Суду у складі:
      судді-доповідача Князєва В. С.,
      суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
      розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
      за касаційною скаргою Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року (суддя Черниш О. А.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року ( судді Круговий О. О., Прокопчук Т. С., Шлай А. В.),
      У С Т А Н О В И Л А :
      Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
      1. ОСОБА_1 у січні 2019 року звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просила:
      - визнати неправомірною відмову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо зняття арешту з майна, належного на праві власності ОСОБА_2 , накладеного постановою від 13 грудня 2011 року у виконавчому провадженні № 23555996;
      - зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області зняти арешт з майна, належного на праві власності ОСОБА_2 , у вказаному виконавчому провадженні.
      2. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_2 , при оформленні спадщини з`ясувала, що постановою відповідача від 13 грудня 2011 року у виконавчому провадженні № 23555996 накладено арешт на майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 . При цьому при зверненні до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про зняття арешту з майна, позивачці було відмовлено у задоволенні такої заяви.
      Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
      3. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2019 року позов задовольнив.
      4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 24 квітня 2019 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року залишив без змін.
      5. Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем не доведено наявності відкритого виконавчого провадження та не підтверджено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_2 , а наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про цей арешт перешкоджає позивачці зареєструвати у визначеному законом порядку право власності на відповідне майно. При цьому невиконання відповідачем свого обов`язку щодо необхідності зняття арешту з майна ОСОБА_2 при завершенні виконавчого провадження є протиправним.
      Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
      6. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, зокрема, про порушення судами правил предметної юрисдикції; указує на те, що виконавче провадження відкрите за виконавчим документом, виданим у цивільній справі, тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
      Позиція інших учасників справи
      7. У відзиві на касаційну скаргу позивачка, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
      Рух касаційної скарги
      8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 05 червня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 26 червня 2019 року призначив її до розгляду.
      9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27 червня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
      10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
      Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
      11. ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_2 та прийняла спадщину у встановлений законом строк.
      12. Під час оформлення свідоцтва про право на спадщину на майно позивачці стало відомо, що згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у реєстрі 13 грудня 2011 року зареєстровано обтяження на все невизначене майно, власником якого є ОСОБА_2 , на підставі постанови про арешт майна боржника від 13 грудня 2011 року б/н, винесеної підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області.
      13. ОСОБА_1 14 грудня 2018 року звернулась до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , за результатами розгляду якої відповідач листом від 20 грудня 2018 року зазначив про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки, оскільки на виконанні у відділі примусового виконання рішень відсутні виконавчі провадження, боржником за якими виступає ОСОБА_2 , до того ж відповідач зазначив, що виконавче провадження № 23555996, боржником за яким виступав ОСОБА_2 , завершене у 2012 році та знищене.
      14. При цьому суди встановили, що арешт на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , накладено постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області б/н від 13 грудня 2011 року у виконавчому провадженні № 23555996, відкритому за виконавчим листом № 2-620, виданим 14 грудня 2010 року Кіровським районним судом міста Кіровограда, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Індекс-банк» коштів у сумі 1 258 771,47 грн. Дане виконавче провадження завершено у 2012 році, а 29 лютого 2016 року знищене у зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що складено акт.
      15. Вважаючи відмову в занятті арешту на майно протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
      ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
      Релевантні джерела права й акти їх застосування
      Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
      16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
      17. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
      18. Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
      19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
      20. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
      21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
      22. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
      23. Положеннями частини першої статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
      24. Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
      Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
      У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
      25. З наведеної норми вбачається, що зняття арешту з майна здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови. Така постанова може бути винесена на підставі постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби лише у разі порушення порядку накладення арешту, в усіх інших випадках - виключно на підставі рішення суду.
      26. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент звернення позивачки до суду з позовом) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
      27. Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
      28. Так, підставою цього позову позивачка визначила наявність арешту, накладеного на невизначене майно спадкодавця, що перешкоджає їй в оформленні її спадкових прав на нерухоме майно.
      29. За таких умов позов спрямовано на захист цивільних прав позивачки, пов`язаний з оформленням права власності на спадкове майно та фактично є різновидом негаторного позову.
      30. Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди помилково розглянули в порядку адміністративного судочинства справу за позовом ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_2 - боржника у виконавчому провадженні № 23555996, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого судом цивільної юрисдикції, оскільки цей спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
      Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
      31. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.
      32. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
      33. За правилами частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
      Висновки щодо розподілу судових витрат
      34. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
      35. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
      Керуючись статтями 2, 19, 345, 349, 354, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
      П О С Т А Н О В И Л А :
      1. Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити частково.
      2. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року скасувати.
      3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії закрити.
      Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
      Суддя-доповідач
      В. С. Князєв
      Судді:
      Н. О. Антонюк
      О. Р. Кібенко
      Т. О. Анцупова
      Л. М. Лобойко
      С. В. Бакуліна
      Н. П. Лященко
      В. В. Британчук
      О. Б. Прокопенко
      Ю. Л. Власов
      Л. І. Рогач
      М. І. Гриців
      О. М. Ситнік
      Д. А. Гудима
      О. С. Ткачук
      В. І. Данішевська
      В. Ю. Уркевич
      Ж. М. Єленіна
      О. Г. Яновська
      Джерело: ЄДРСР 87144568
    • By ANTIRAID
      ПОСТАНОВА
      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
      22 січня 2020 року
      м. Київ
      Справа № 320/247/19
      Провадження № 11-807апп19
      Велика Палата Верховного Суду у складі:
      судді-доповідача Князєва В. С.,
      суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
      розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії
      за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року (суддя Лисенко В. І.)
      та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (судді Ключкович В. Ю., Парінов А. Б., Беспалов О. О.),
      У С Т А Н О В И Л А :
      Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
      1. ОСОБА_1 у січні 2019 року звернувся до суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Бориспільський МВ ДВС ГТУЮ у Київській області), у якому просив скасувати постанови від 01 березня 2017 року про відкриття виконавчого провадження № 53495732 і про накладення арешту на майно позивача та включення його до реєстру боржників у межах виконавчого провадження № 53495732.
      Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
      2. Суддя Київського окружного адміністративного суду ухвалою від 21 січня 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі.
      3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 04 березня 2019 року ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року залишив без змін.
      4. Судові рішення мотивовано тим, що оскаржувані постанови винесені у виконавчому провадженні на підставі виконавчого листа, виданого Голосіївським районним судом міста Києва. Вироком цього суду позивача було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 357, частиною другою статті 189, частиною четвертою статті 191 та частиною п`ятою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК), а також задоволено цивільні позови та стягнуто із засудженого ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 131 658,53 грн. Суди керувалися положеннями статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
      Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
      5. ОСОБА_1 у касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи про публічно-правовий характер цього спору, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відкрити провадження у справі.
      Позиція інших учасників справи
      6. Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надав.
      Рух касаційної скарги
      7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 травня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 05 серпня 2019 року призначив її до розгляду.
      8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 серпня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
      9. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 28 серпня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
      Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
      10. Судами встановлено, що вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року у справі № 1-19/12 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 357, частиною другою статті 189, частиною четвертою статті 191 та частиною п`ятою статті 185 КК.
      11. Цим же вироком задоволений цивільний позов ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» матеріальну шкоду в розмірі 121 658,53 грн.
      12. На виконання вироку Голосіївським районним судом міста Києва 19 квітня 2016 року видано виконавчий лист № 1-19.
      13. Постановами державного виконавця Бориспільського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 01 березня 2017 року відкрито виконавче провадження № 53495732, накладено арешт на майно ОСОБА_1 та включено його до реєстру боржників.
      14. Вважаючи вказані постанови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
      ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
      Релевантні джерела права й акти їх застосування
      Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
      15. Велика Палата Верховного Суду вже висловила правову позицію щодо юрисдикції цього спору у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 752/14248/18 (провадження № 14-520цс19), відповідно до якої оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні, має відбуватися у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК), і підтримує цей висновок з огляду на таке.
      16. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
      17. За визначенням пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
      18. Відповідно до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
      19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
      20. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
      21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
      22. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
      23. Положеннями частини першої статті 287 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
      24. Підстави та порядок звернення й розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачені статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
      25. Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 128 КПК форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, установленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
      26. Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
      27. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
      28. Згідно зі статтею 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
      29. Враховуючи те, що нормами КПК не встановлено порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб щодо виконання судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні, то таке оскарження має відбуватися у порядку цивільного судочинства.
      30. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 28 березня 2018 року у справі № 724/689/16-а, від 21 листопада 2018 року у справі № 569/12295/16-ц та інших.
      31. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає правильним висновок судів про відмову у відкритті провадження у справі.
      Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
      32. Згідно зі статтею 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
      33. Відповідно до статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
      34. Переглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, які, ухвалюючи судові рішення, не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права.
      Висновки щодо розподілу судових витрат
      35. За правилами частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
      36. Отже, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
      Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду
      ПОСТАНОВИЛА :
      1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
      2. Ухвалу судді Київського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року залишити без змін.
      Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
      Суддя-доповідач
      В. С. Князєв
      Судді:
      Н. О. Антонюк
      О. Р. Кібенко
      Т. О. Анцупова
      Л. М. Лобойко
      С. В. Бакуліна
      Н. П. Лященко
      В. В. Британчук
      О. Б. Прокопенко
      Ю. Л. Власов
      Л. І. Рогач
      М. І. Гриців
      О. М. Ситнік
      Д. А. Гудима
      О. С. Ткачук
      В. І. Данішевська
      В. Ю. Уркевич
      Ж. М. Єленіна
      О. Г. Яновська
      Джерело: ЄДРСР 87144998