Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Obelix]

нету ножек - нет подарочка

[alexburko]

Только... Почему договор признан недействительным, ведь он незаключенный? Или это тактика?

[НБ Украины]

нету ножек - нет подарочка

 

А если есть «ножки» и в квитанции указано: «Поповнення поточного рахунку»?

Почему же Вы отказываетесь «подарочек» забирать?

Після початку судового розгляду, відповідач уточнив свою позицію і в письмових поясненнях (а.с.81-83) зазначив, що підставами для звільнення стали такі порушення з боку ОСОБА_2:

- порушив посадовий обов'язок щодо здійснення контролю правильності проведення операцій відділення (в т.ч. правильності оформлення первинних касових документів та меморіальних документів; правомірність анулювання та сторнування операцій), передбачений абз. 14 ч.8 «Управління операційним та внутрішнім контролем» посадової інструкції;

- порушив посадовий обов'язок контролю виконання персоналом відділення законодавчих та внутрішньобанківських документів, які відносяться до діяльності відділення, передбачених абз. 1 ч.9 «Управління ризиками відділення» посадової інструкції;

- порушив посадовий обов'язок та не забезпечив управління ризиками відділення, які пов'язані з роботою з клієнтами (ідентифікація клієнтів, у тому числі при поповненні валютного рахунку через банкомат, проведення фінансового моніторингу, робота з простроченою заборгованістю та інші кредитні ризики), передбачений абз. 5 ч.9 посадової інструкції «Управління ризиками відділення».

Зазначені дії позивача суперечать ч.1, ч.2 ст. 238, ч. 1 ст. 1066 ЦК України, ч.ч.3,4 ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п. 20.1. ст.20 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.22.3. ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.8 Інструкції про ведення касових операцій банками в України, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 N 174.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32745681

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що мала у відповідача поточний вклад "Пенсійний", на рахунок якого НОМЕР_2 з 1 червня 2003 року перераховувалась її пенсія та зарплатний вклад, на рахунок якого НОМЕР_1 з 1 грудня 2003 року перераховувалась її заробітна плата. Однак працівниками відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 із зазначених рахунків було викрадено 8860 гривень та 1701 гривню відповідно, що підтверджується вироком Чаплинського районного суду Херсонської області. Таким чином з її рахунків було викрадено кошти на загальну суму 10561 гривню. Під час розгляду кримінальної справи відносно вище вказаних осіб, її було визнано потерпілою, у зв'язку з чим, нею було заявлено цивільний позов на вказану суму, разом з тим, у вироку помилково зазначено що кошти в сумі 10561 гривні їй відшкодовано банком, хоча вказаних грошей вона не отримувала. На даний момент гроші їй не повернуто. Враховуючи, що відповідач безпідставно не повертає її гроші протягом 6 років (з 2007 року по 2011 рік), на підставі ст.625 ЦК України вважає, що з нього має бути стягнуто 5% річних за користування пенсійними коштами, що складає 2658 гривень та інфляційні втрати за вказаний період, що складають 5750,14 грн. Крім того, неправомірними діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 3 000 гривень. Просить Стягнути з відповідача на її користь 10561 грн. боргу, 2658 грн. відсотків, інфляційні в розмірі 5750, 14 грн., моральну шкоду - 3000 грн., а всього 21969, 14 грн., та судові витрати, в тому числі на оплату послуг юридичної консультації в сумі 300 грн.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32642395

У січні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» та просив визнати недійсним пункт 5.2 договору банківського рахунку №660/Ф01.1-10 від 29 грудня 2008 року, укладеного між ним та ПАТ «Укрсоцбанк», стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1481071,86 грн. як безпідставно набуті (том І, а.с.2-10). В процесі слухання справи, ОСОБА_2 змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним пункт 3.2. договору банківського рахунку №660/ФО1.1-10 від 29.12.2008 р., укладеного між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його користь грошові кошти в сумі 612391,69 грн., у якості повернення безпідставно набутих (том ІІ, а.с.63-64). В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 29 грудня 2008 року, він уклав із Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір банківського рахунку №660/Ф01.1-10. Згідно пункту 1.1. якого, останній зобов'язався відкрити поточний рахунок № 2620/НОМЕР_1 та надавати послуги розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов укладеного Договору, Правил обслуговування банківських поточних рахунків фізичних осіб, відкритих в Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку «Укрсоцбанк». З вказаного рахунку, банком, без доручення позивача, списувались грошові кошти у загальному розмірі 76616 доларів США, що станом на 30.04.2013 року за курсом НБУ складає 612 391,69 грн. Зазначену суму позивач просить стягнути на його користь, у якості повернення безпідставно набутих грошових коштів.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32550362

Як встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відкрила у Надвірнянському відділенні №4 Івано-Франківської філії ПАТ КБ "ПриватБанк" рахунок та отримала соціальну картку №4627081242703127 для отримання виплат при народженні дитини та виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В період з 01.01.2011 року по 25.01.2013 року відповідач списав з її карткового рахунку 3073 грн. 58 коп. на погашення кредиту позичальника ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_2 є поручителем за його зобов'язаннями.

Проте такі дії ПАТ КБ "ПриватБанк" є незаконними.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ "Про банки та банківську діяльність", банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти.

Згідно із ст.1071 ЦК України та ст.59 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Пунктом 7.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах №492 від 12.11.2003 року, затвердженої постановою правління Національного Банку України, передбачено, що видаткові операції за поточними рахунками фізичних осіб здійснюються за розпорядженням власника або за його дорученням на підставі довіреності, засвідченої нотаріально.

Між Банком та його клієнтом ОСОБА_2 існують цивільно-правові відносини, підставою виникнення яких є цивільно-правовий договір (зарахування виплат при народженні дитини та виплат по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; депозитний вклад) - договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування. Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року №135, розрахунково-касове обслуговування - це надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Наслідком укладення такого договору, серед іншого, є виникнення у банку певних зобов'язань перед клієнтом. Зокрема, це зобов'язання щодо здійснення розрахункових банківських операцій, до яких згідно із загальноприйнятими нормами банківського обороту належать зарахування, видача або перерахування грошових коштів, дії банку з вчинення безготівкових розрахунків, поточних валютних операцій тощо.

Зазначені зобов'язання банку щодо здійснення розрахункових банківських операцій відповідно до ст.1071 ЦК України повинні здійснюватись за розпорядженням клієнта.

Відповідно до ч.3 ст.1066 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що кошти, які надходять на соціальну картку №4627081242703127 ОСОБА_2 у ПАТ КБ "ПриватБанк", є власністю клієнта банку, а не відповідача, який має право здійснювати операції за вказаним рахунком лише на підставі розпорядження, доручення клієнта або рішення суду чи на договірних засадах.

Будь-яких розпоряджень, доручень клієнта ОСОБА_2 щодо списання з її особового рахунку коштів у сумі 3073 грн. 58 коп. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4, чи відповідного судового рішення про списання цих коштів на адресу відповідача не надходило.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32161460

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31447355

Відповідно до ст. 1066 ЦК України банк має право користуватися грошовими коштами на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Згідно ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускаються.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги те, що будь-яких підстав для вчинення відповідачем здійснених ним вищезазначених дій не встановлено, колегія суддів вважає дії Банку з блокування платіжної карти позивача неправомірними, а отже позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні позивачем грошовими коштами, що знаходяться на його платіжній картці НОМЕР_1 підлягають задоволенню.

Відповідачем не надано доказів порушення законодавства чи умов договорів про відкриття карткових рахунків з боку позивача, а посилання відповідача про те, що картковий рахунок використовується позивачем незаконно, з метою отримання прибутку від здійснення підприємницької діяльності - є лише припущенням.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32134510

Відповідно, до ст. 1071 ЦК України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 розпорядження на списання грошових коштів з його рахунку банку не надавав, рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова наявність заборгованості за кредитним договором не встановлена, а тому грошові кошти з карткового рахунку позивача були списані ПАТ КБ «Приватбанк» безпідставно.

Позивач, також, просив суд стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на свою користь моральну шкоду у розмірі 50000 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно абз. 2 п. 5 цієї ж постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак, в судовому засіданні було доведено спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку із безпідставним списанням грошових коштів з його рахунку, яку суд оцінює у розмірі 1000 гривень.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31793675

Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи і перекази коштів в Україні» Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Відповідно до п.8 ст. 8 Закону За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згідно з ст. 32 Закону України «Про платіжні системи і перекази коштів в Україні», банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31492872

Згідно зі ст. 610 ЦКУ «порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначений змістом зобов'язання (неналежне виконання)».

Оскільки кошти фактично знаходилися на поточному рахунку, Позивач згідно ст. 1066 ЦК України, ст. 20, 21, 22 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та дефініції поточного рахунку в ст. 7.1.2 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", 03.04.2012 р. письмово вимагав здійснити переказ коштів з поточного рахунку №996800-256 на свій рахунок в банку ЕРДЕ у сумі 24,10 тр. унцій золота. ВАТ КБ "Надра" проігнорував цю вимогу - копія поточного звіту за операціями по поточному рахунку 996800-256 з 03.07.2008р. по 07.06.2012 р. підтверджує невиконання переводу.

Згідно ст. 32 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" «У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.» Згідно ст. 8.4 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" «Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.»

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31494945

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=185#entry58988 сообщение #3700 11.08.12 17:04

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=265#entry75953 сообщение #5294 06.08.13 18:10

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=242#entry67406 сообщение #4833 21.02.13 08:56

 

[Бонар]

Добрий день,

 

Можливо це вже також  в минулому, але в мене таке запитання :

 

ГКУ каже:

 

"ЦІНИ І ЦІНОУТВОРЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

     Стаття 189. Ціна у господарських зобов'язаннях

     1. Ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення
вартості  продукції  (робіт,  послуг),  яку  реалізують   суб'єкти
господарювання.

     2. Ціна  є  істотною  умовою  господарського  договору.  Ціна
зазначається в договорі у  гривнях.  Ціни  у  зовнішньоекономічних
договорах  (контрактах)  можуть  визначатися в іноземній валюті за
згодою сторін.

     3.   Суб'єкти   господарювання   можуть   використовувати   у
господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані  ціни  та
регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення  від
державних фіксованих цін.

     4. При   здійсненні   експортних   та  імпортних  операцій  у
розрахунках з іноземними контрагентами  застосовуються  контрактні
(зовнішньоторговельні)  ціни,  що  формуються  відповідно до цін і
умов світового ринку та індикативних цін."

 

Якщо у оспорюваному договорі є тільки сума кредиту в доларах, а розмір процента не виражено ні в гривнях,

ні в долларах то це ж означає , що такої істотної умови немає в тексті договорі? Крім того, якщо мова про доллари то повинно бути якесь посилання щодо курсу(механізму) придбання ?

 

Цікаво що використання валюти ж знову не передбачено в внутріукраїнських договорах, а лише в ЗЕД...

 

Дякую.

[НБ Украины]

в нашем суде никем не  заверенная копия мемориального валютного ордера - внутрибанковский документ, непредусмотренный НПА, в котором плательщиком указан географический объект а получателем - отделение банка является доказательством того что петров получил кредит, и поэтому он должен .

в нашем суде принимают и рассматривают иски от представителя , полномочия которого подтверждаются ксерокопией нотариальной доверенности  при отсутствии оригинала и самого заявленого представителя.

перечислять могу еще на пару страниц, какое у нас правосудие... в этом и печалька

У Х В А Л А

Іменем України

12.12.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Готри Т.Ю., Панька В.Ф.

при секретарі: Балаж Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржив в апеляційному порядку рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року, яким у задоволенні ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що суд дійшов безпідставного висновку, що внаслідок ненадання оригіналу кредитного договору та доказів видачі кредитних коштів свідчать про відсутність обґрунтування позовних вимог. В матеріалах справи міститься належним чином завірена копія кредитного договору, ордер розпорядження з паспортними даними ОСОБА_2, що свідчить про отримання кредиту останнім. Стверджує, що в заяві про видачу готівки помилково зазначено прізвище ОСОБА_3 та її дані, але підпис в заяві виконано саме Відповідачем. Посилається на те, що даний договір не визнано недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував це недоведеністю позовних вимог, через ненадання позивачем оригіналу кредитного договору та наявністю у матеріалах справи ряду розбіжностей, які усунути без оригіналу кредитної справи неможливо.

З даним висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог повністю погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження своїх позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду копію кредитного договору від 27.07.2005 року №MKS0SK00000010 згідно якого ОСОБА_2 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит на суму 10 000 грн. (а.с.5, 6).

У своєму запереченні на позов відповідач заперечував факт отримання кредитних коштів (а.с.27-29).

ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується заявою про видачу готівки та ордером розпорядження.

Однак, наявна в матеріалах справи заява про видачу готівки №3 від 30.05.2005 року стосується видачі кредиту у розмірі 2500 грн. ОСОБА_3 за кредитною угодою № MKS0SK00000011 (а.с.7), тобто ця заява не має жодного відношення до даної справи, а тому є неналежним доказом.

Що стосується ордеру розпорядження № MKS0SK00000010 від 27.05.2005 року про надання кредиту (а.с.7), то він також не свідчить про отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 10 000 грн., що підтвердив у судовому засіданні в апеляційній інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, представник апелянта визнав, що належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів є касовий чек, однак ні оригінал, ні копія такого у апелянта не збереглися.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що належним та допустимими доказами ПАТ КБ «ПриватБанк» не довів факту отримання відповідачем кредитних коштів, а тому в нього відсутнє право вимагати стягнути заборгованість за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27988989

6-52743св12

У х в а л а

іменем україни

25 березня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Таким чином, касаційну скаргу на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року слід відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Н.А. Горелкіна І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30611267

 

 

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно із пунктом 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо порядку приймання банком готівки відповідно до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України, визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

 

[golf]

У Х В А Л А

Іменем України

12.12.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Кеміня М.П.,

суддів - Готри Т.Ю., Панька В.Ф.

при секретарі: Балаж Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржив в апеляційному порядку рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року, яким у задоволенні ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що суд дійшов безпідставного висновку, що внаслідок ненадання оригіналу кредитного договору та доказів видачі кредитних коштів свідчать про відсутність обґрунтування позовних вимог. В матеріалах справи міститься належним чином завірена копія кредитного договору, ордер розпорядження з паспортними даними ОСОБА_2, що свідчить про отримання кредиту останнім. Стверджує, що в заяві про видачу готівки помилково зазначено прізвище ОСОБА_3 та її дані, але підпис в заяві виконано саме Відповідачем. Посилається на те, що даний договір не визнано недійсним в судовому порядку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував це недоведеністю позовних вимог, через ненадання позивачем оригіналу кредитного договору та наявністю у матеріалах справи ряду розбіжностей, які усунути без оригіналу кредитної справи неможливо.

З даним висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог повністю погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підтвердження своїх позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надав суду копію кредитного договору від 27.07.2005 року №MKS0SK00000010 згідно якого ОСОБА_2 отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит на суму 10 000 грн. (а.с.5, 6).

У своєму запереченні на позов відповідач заперечував факт отримання кредитних коштів (а.с.27-29).

ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується заявою про видачу готівки та ордером розпорядження.

Однак, наявна в матеріалах справи заява про видачу готівки №3 від 30.05.2005 року стосується видачі кредиту у розмірі 2500 грн. ОСОБА_3 за кредитною угодою № MKS0SK00000011 (а.с.7), тобто ця заява не має жодного відношення до даної справи, а тому є неналежним доказом.

Що стосується ордеру розпорядження № MKS0SK00000010 від 27.05.2005 року про надання кредиту (а.с.7), то він також не свідчить про отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 10 000 грн., що підтвердив у судовому засіданні в апеляційній інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк». Зокрема, представник апелянта визнав, що належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів є касовий чек, однак ні оригінал, ні копія такого у апелянта не збереглися.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що належним та допустимими доказами ПАТ КБ «ПриватБанк» не довів факту отримання відповідачем кредитних коштів, а тому в нього відсутнє право вимагати стягнути заборгованість за кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, що у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 10, 58-60, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Свалявського районного суду від 01 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

Судді

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27988989

6-52743св12

У х в а л а

іменем україни

25 березня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Таким чином, касаційну скаргу на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року слід відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 1 серпня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Н.А. Горелкіна І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30611267

 

 

Відповідно до пункту 3 глави 2 розділу ІІІ «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внутрішньобанківськими операціями.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно із пунктом 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України дана правова позиція щодо порядку приймання банком готівки відповідно до «Інструкції про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України, визначена Верховним Судом України обов’язковою та доведена до судів інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 10 інформаційного листа № 10-1390/0/4-12 від 27.09.12 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів із зобов’язань, що виникають із договорів та інших правочинів».

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

 

Видать не везет только Привату....?!!  Ведь есть справедливость ...!  А некоторые до сих пор как попугаи .... вам деньги перечислили....

[Бонар]

Добрий день, я про "своє": Крутиться в голові "надано"-"видано".. А потім думаю: "А може у філога запитати?". Питаю чи чсом не синоніми надано та видано?  Філолог: "Слова близькі за змістом, але мають смислові відтінки. "Надано" більше стосується нематеріальних речей. Надати інформацію, приміром. "Видано" - більш предметне. Видати спорядження."  Це звичайно не нормативка але для власного розуміння суті явища. Банк зобовязався надати і підписом і печаткою підтверджує своє бажання чи можливість надати. Це й же запис на рахунку 2203 н-д вказує на запис в якомусь бухгалтерському журналі: клієнту надана можливість отримати кредит, але це не означає що кредит отриманий...  Десь так.

[sofi]

Добрий день, я про "своє": Крутиться в голові "надано"-"видано".. А потім думаю: "А може у філога запитати?". Питаю чи чсом не синоніми надано та видано?  Філолог: "Слова близькі за змістом, але мають смислові відтінки. "Надано" більше стосується нематеріальних речей. Надати інформацію, приміром. "Видано" - більш предметне. Видати спорядження."  Це звичайно не нормативка але для власного розуміння суті явища. Банк зобовязався надати і підписом і печаткою підтверджує своє бажання чи можливість надати. Це й же запис на рахунку 2203 н-д вказує на запис в якомусь бухгалтерському журналі: клієнту надана можливість отримати кредит, але це не означає що кредит отриманий...  Десь так.

да не партесь вы так. какая разница, надано или выдано, если ни того ни другого не было.

Предлагаю перечитать Ильфа и Петрова, всегда занимательно и очень познавательно, прямо руководство к действию в наших переходных условиях .

и, заметьте, шо Корейко  и Ося плохо кончили,  ну а Шура Балаганов - чем не будущий заемщик в2007м.

Вобщем, так, извините, и свихнуться мона, если принимать все за чистую монету.

Вы что не видите как все повернулось, с правами и свободами граждан у нас никогда не считались, а теперь и подавно. Но раньше то хоть интерес державы блюли, даже очень сильно чересчур, за хранение валюты срок паяли, а то и вышку. А теперича объяснили, что валюта чужинская нам как раз впору, своя деревянная, нафиг нада. Запустили в оборот. Ну канешна не всем мона с валютой баловать, а токмо избранным, у кого лицензия на ...

и фигня, шо валюты на сам деле не было, главное запись есть. 

Новая полит-эконом категория - виртуальная валюта в украине = эквивалент, только платить приходится очень даже реально.

[НБ Украины]

да не партесь вы так. какая разница, надано или выдано, если ни того ни другого не было.

Предлагаю перечитать Ильфа и Петрова, всегда занимательно и очень познавательно, прямо руководство к действию в наших переходных условиях .

и, заметьте, шо Корейко  и Ося плохо кончили,  ну а Шура Балаганов - чем не будущий заемщик в2007м.

Вобщем, так, извините, и свихнуться мона, если принимать все за чистую монету.

Вы что не видите как все повернулось, с правами и свободами граждан у нас никогда не считались, а теперь и подавно. Но раньше то хоть интерес державы блюли, даже очень сильно чересчур, за хранение валюты срок паяли, а то и вышку. А теперича объяснили, что валюта чужинская нам как раз впору, своя деревянная, нафиг нада. Запустили в оборот. Ну канешна не всем мона с валютой баловать, а токмо избранным, у кого лицензия на ...

и фигня, шо валюты на сам деле не было, главное запись есть. 

Новая полит-эконом категория - виртуальная валюта в украине = эквивалент, только платить приходится очень даже реально.

Нацбанк временно отказался от рефинансирования банков без обеспечения

…

По ее словам, механизм бланкового рефинансирования использовался в кризисный период, когда банки нуждались в поддержке ликвидности, но в настоящий момент Нацбанк предоставляет банкам рефинансирование только под обеспечение ценных бумаг.

http://antiraid.com....o...ost&p=59467 сообщение #3718 21.8.2012 12:59

Вы не задумывались над тем, почему курс гривны к иностранным валютам в 2008 году так быстро возрос, почти в два раза?

Может быть из-за неучтенных вкладов в иностранной валюте (http://antiraid.com....indpost&p=34898 сообщение #367 22.6.2011 22:55) и псевдовалютных кредитов, которые оформлялись с 2005 по 2008 годы?

Псевдовалютные кредиты – «черная дыра» в банковской системе Украины.

http://antiraid.com....o...st&p=61229) финансистов недобросовестных банков, они выявили схемы уклонения от налогов в банках и легализаци доходов, полученных преступным путем, из-за масштабных нарушений валютного законодательства и кассовой дисциплины в банках Украины.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=261#entry72058 сообщение #5201 23.05.13 10:00

Комітет ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

РІШЕННЯ

від 25 квітня 2012 р., протокол № 100

Щодо звіту про стан запобігання та протидії

легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним

шляхом, або фінансуванню тероризму за 2011 рік

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією вирішив:

1. Інформацію першого заступника Голови Державної служби фінансового моніторингу України Фещенка О. Ю. щодо представленого (листи від 26 березня 2012 р. № 1288/0330-02 та від 23 квітня 2012 р. № 1760/0330-02-2) відповідно до вимог частини другої статті 25 Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” звіту про стан запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за 2011 рік взяти до відома.

2. Рекомендувати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку розглянути питання стосовно приведення законодавчих актів України у відповідність до оновлених Стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і Директив Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу у сфері фінансового моніторингу.

http://crimecor.rada.gov.ua/komzloch/control/uk/publish/article?art_id=49606&cat_id=49599

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3506#entry73514 сообщение #7 25.07.13 10:01

Министерство финансов разработало новый вариант законопроекта о введении уголовной ответственности за фальсификацию банковской отчетности. Данной версией (есть в распоряжении «Известий») предусмотрены более жесткие санкции в отношении банкиров, чем предыдущей: максимальный размер штрафа предлагается увеличить с 500 тыс. рублей до 1 млн рублей, а срок, на который осужденного могут лишить свободы, — с двух лет до четырех.

Согласно законопроекту, в Уголовном кодексе (УК) предложено прописать новый состав преступления, дополнив еще одним пунктом статью 195 («Неправомерные действия при банкротстве»).

Ответственность, как следует из текста поправок, будет предусмотрена за внесение в банковскую отчетность заведомо неполных или недостоверных сведений о сделках, обязательствах, имуществе и финансовом положении кредитной организации, а также за предоставление таких сведений в Центральный банк.

При этом в документе оговаривается, что указанные действия должны быть совершены с целью сокрытия признаков банкротства либо оснований для отзыва лицензии.

http://izvestia.ru/news/554357

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

17.08.2012 № 346

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

17 вересня 2012 р.

за № 1590/21902

ПОЛОЖЕННЯ

про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1590-12

В Украине работа только начинается в этом направлении …

 

[golf]

Ст. 215 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

 

Как можно прокоментировать п2. 2 абзац ?

[golf]

и тут же ст 216...Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

[golf]

суд сослался на ст 533 чем апеллировать ?

 

Стаття 533. Валюта виконання грошового зобов'язання

1. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

2. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

3. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

[Бонар]

Нб України публікував статті про позабалансові рахунки в німецьких банках... Я ніколи не користувався такими рахунками. Вони призначені для обліку чужих активів. Я вчитався в бухгалтерські поняття . І до мене прийшло таке просвітлення: я все думаю чому банк не показує зарахування або відкриття кред лінії. мабуть слід читати "нарахування кредитного ліміту " на 2203 , а відразу  видачу з каси це не правильно. Порушується правило подвійного запису. АЛЕ правило подвійного запису не стосується позабалансових рахунків. Може криво пояснюю. Банк показує заборгованість не "свою" а тієї фізособи яка на тому заробляє %%.

"Позабалансові рахунки не кореспондують між собою  і не кореспондують з балансовими рахунками, на нихе не поширюється правило подвійного запису." Якщо 2203 балансовий і по ньому не має зарахування  - означає що кошти не його а чужі. Балансовий рахунок не взаємодіє з операцією по видачі з каси(пуста графа навпроти 2203). Отже, інтереси банку не зачіпались. десь.так ...  це правило використовують для підприємсвт організацій.; для банків метод подвійного  запису повинен бути скрізь, як я дочитався. тим не менше це і показує відсутність взаємозвязку між рахунками.

Изменено August 22, 2013 пользователем Бонар

[economix_a]

В суд были банком поданы фальшивые первичные документы мемориальные ордера дотированные 2007-2008годом, документы с мокрыми штампами и подписями шариковой ручкой, на них отсутствуют обязательные реквизиты, кто получатель не известно, код плательщика и получателя один и тот же, в период 2007-2008 года, банк имел другое название, но в данных мемориальных ордерах указано уже теперешнее названии, и на штампах тоже, была в суде подан «Заява про фальшивість доказу в порядку ст.185 ЦПК України»  реакции судьи ноль, (может это копии, я этого не знаю), подал заявление в милицию, тоже ноль, отказали, с теми же словами, подскажите, как правильно поступить, что бы все таки добиться правосудия?

Заранее благодарен.

[Бонар]

В суд были банком поданы фальшивые первичные документы мемориальные ордера дотированные 2007-2008годом, документы с мокрыми штампами и подписями шариковой ручкой, на них отсутствуют обязательные реквизиты, кто получатель не известно, код плательщика и получателя один и тот же, в период 2007-2008 года, банк имел другое название, но в данных мемориальных ордерах указано уже теперешнее названии, и на штампах тоже, была в суде подан «Заява про фальшивість доказу в порядку ст.185 ЦПК України»  реакции судьи ноль, (может это копии, я этого не знаю), подал заявление в милицию, тоже ноль, отказали, с теми же словами, подскажите, как правильно поступить, что бы все таки добиться правосудия?

Заранее благодарен.

експертизу вимагайте. дослідіть оригінали. дослідіть копії. пишіть заперечення, може доповнення до позовної заяви продумайте...

[Бонар]

Дочитався цікаву річ:   "Під час здійснення операцій необхідно розрізняти дату операції та дату валютування. Дата операції - це дата відображення у бухгалтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені грошові кошти за цією операцією. Дата валютування - це дата реального (фактичного) зарахування або списання коштів за операцією."

 

http://www.vuzlib.org/nbu/11-3.htm

 

виявляється я це все знав , просто в банківській справі це все так "модно" називається..)

Изменено August 24, 2013 пользователем Бонар

[economix_a]

експертизу вимагайте. дослідіть оригінали. дослідіть копії. пишіть заперечення, може доповнення до позовної заяви продумайте...

У кого вимагати?. Доповнення до позивної заяві надав, суддя вирішив що йому і так все ясно, що то напевно якісь копії чогось, а міліція дала відповідь, що поки справа розглядається в суді, то вони до закінчення розгляду, не можуть провести повноцінну та всебічну перевірку.

[centurion]

Дочитався цікаву річ:   "Під час здійснення операцій необхідно розрізняти дату операції та дату валютування. Дата операції - це дата відображення у бухгалтерському обліку операції в день її здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені грошові кошти за цією операцією. Дата валютування - це дата реального (фактичного) зарахування або списання коштів за операцією."

 

http://www.vuzlib.org/nbu/11-3.htm

Если деньги вносились во время операционного часа работы кассы, то они обязательно должны быть зачислены на счёт в этот же операционный день.

[Бонар]

У кого вимагати?. Доповнення до позивної заяві надав, суддя вирішив що йому і так все ясно, що то напевно якісь копії чогось, а міліція дала відповідь, що поки справа розглядається в суді, то вони до закінчення розгляду, не можуть провести повноцінну та всебічну перевірку.

в банку ж вимагайте через суд (через клопотання через канцелярію) . то шо суддя каже то добре, але ви пишіть. "все ясно" ще не означає те шо вам треба...

[Бонар]

Я знайшов  недолік свого іпотечного  договору: нотаріус посилається в 1.4.1. що зобовязання виконуєтьсяв порядку передбаченому п. 1.1 Основного зобовязання. АЛЕ в КД в п. 1.1. вказується лише ліміт заборгованості, а не порядок погашення заборговангості - а це я думаю має бути згідно 168 постанови нбу , а кредитний ліміт це максимальна заборгованість яка зменшується щодня незалежно від того взяв чи не взяв сурогати. В самому кд немає додатку з печатками з підписами про порядок погашення(тіло, % т.д.) Що скажите?

 

ЗУ про іпотеку каже ст. 18 : "

Іпотечний договір  укладається  між  одним   або   декількома іпотекодавцями  та  іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.  Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: ... 2)  зміст  та  розмір основного зобов'язання, строк і порядок його  виконання  та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне  зобов'язання;  (  Пункт  2  частини  першої  статті 18 із змінами,  внесеними  згідно  із  Законом N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005 ) 

4) ...     У  разі  відсутності  в іпотечному договорі однієї з вказаних вище  істотних  умов  він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Але тепер шо можна сказати : то це виходить шо іпотечний договір неукладений?

[golf]

на мой взгляд и убеждение  цку и зпс расматривают вопрос между надавачем и споживачем !!!

то откуда и как надавач взял - это его предпринимательская тайна  и расматривается по уку тоесть не может и не должно расматриватся по цпку !!!!! при нарушении банком внутренних операций и последовательности о которых вам стало известно то это может быть расмотрено только по заяве от потерпевшего или гражданина который выявил преступную деятельность ... разделите правочин \\ дог кредита\\ от незаконной деятельности \\\ не правочин -не кредит\\

не путайте этого

ставьте вопрос проще

если получение произошло в соответствии с зу то фин услуга споживчий кредит -- получили !!!

если есть нарушения в процедуре-порядке получения  то кредит не получен

 

еще раз повторяю все очень просто \\\\ старой водки не бывает .... она либо есть либо ее нет !!\\

Оказывается есть и старая водка... банк в суд не предоставил ни одного первичного документа выдачи нал. дол.и принятия в кассу от меня оных...но решение было принято на основании того что , банк гривну перечислил значит кредит получен ... бл.....тво натуральное ...и еще мне мило улыбается ...

[golf]

Ну если Вы готовы в суде устраивать спектакль, то тогда конечно.

теперь судьи нам устраивают спектакли ...

[stairtov]

Оказывается есть и старая водка... банк в суд не предоставил ни одного первичного документа выдачи нал. дол.и принятия в кассу от меня оных...но решение было принято на основании того что , банк гривну перечислил значит кредит получен ... бл.....тво натуральное ...и еще мне мило улыбается ...

короче говоря хоть и тема старая и много водыутекло и много копий сломано ... каждый сразу кидается на решение своего шкурного вопроса не связывая его с другими не меннее важными законами ... все шас жалуются на суд на исплнительную на сам банк ... но вопрос гораздо проще чем кажется !!!! поставте себя на место тогоже сужьи исполнителя и банка ... ну и какие ограничения вам видны много инструкций и постанов .законов ...а как их обойти ??? да очень просто !!!!! тут то и вспоминает грамотный юрист что мы живем в резервации украина в которой нет построенного конституционного строя \\\щас многие начнут ..опять про громады\\ да нет про другое ...дело в том что для проведения любой сделки и любого судебного или двс действия надо подтверждение того кто в процесе принимает участие ...заходя в суд видим вывеску с гербом !!! двс тоже державна !!! ипрчие казусы как мвс и даи .нбу кабмин .. вроде все правильно государство на страже своих интересов ...

НО КТО ВАМ ВДОЛБИЛ В БОШКУ ЧТО ЭТО ГОСУДАРСТВО И ПОЧЕМУ ВЫ В ЭТО ПОВЕРИЛИ !!

ВЫ ЧТО ПРОВЕРИЛИ !! ВАМ ЧТО ПОКАЗАЛИ РЕГИСТРАЦИОННЫЕ ДОКУМЕНТЫ ... А ВЕДЬ КАЖДЫЙ КИОСТ ИЛИ ОРГАНИЗАЦИЯ НА ВИДНОМ МЕСТЕ ПОКАЗЫВАЕТ КЕМ И КОГДА СОЗДАНО КАКАЯ ФОРМА СОБСТВЕННОСТИ И КАК ЗАРЕГИСТРИРОВАНО !!!

КАК ЗАРЕГИСТРИРОВАНО !!! А РЕГИСТРАЦИЯ ТО ЛЕВАЯ  только вывеска соответствует субъекту публичного права -гос установа ... а что за ней на самом деле .... А НА ДЕЛЕ --- НЕТ ТОЙ ГОС УСТАНОВЫ ..НЕТ УЧРЕДИТЕЛЯ -ПУБЛИЧНОЙ ОСОБЫ...ДА И САМА РЕГИСТРАЦИЯ СООТВЕТСТВУЕТ СПД \СУБЬЕКТ ПИДПРЫЕМНИЦКОЙ ДИЯЛЬНОСТИ  ЄДРПОУ

 

\\

   Згідно ст. 80 ЦК України Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

   Згідно ч.1ст. 82 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

  Згідно ч.1 ст. 89 ЦК України  Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

  Згідно ч.2 ст. 89 ЦК України Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. 

   Згідно ч.4 ст. 91 ЦК України  Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

   Згідно ч.4 ст. 87 ЦК України Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.\\

 

ПРИ ЭТОМ СТ 8  ГКУ  ЗАПРЕЩАЕТ ПУБЛИЧНОЙ ОСОБЕ ЗАНИМАТСЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ

 

А ДАЛЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЫЙ ШОК ... ОКАЗЫВАЕТСЯ У НАС НЕТ ПОСТРОЕННОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО СТРОЯ КУДА НЕ ГЯНЬ ОДНИ ПРЕДПРЕНИМАТЕЛИ !!!!!!  заметть что предприниматель не может создать публичну особу !!!

 

в итоге выходит что нас окружает не гос службы их нет только одни вывески !!! 

ПРОСТО ДЖУНГЛИ       

ТАК КАК БУДЕТ РАБОТАТЬ СУДЬЯ НАЛОГОВИК МЕНТ ДВСНИК НАЦБАНК КАБМИН ...ЕСЛИ ИХ НЕ СУЩЕСТВУЕТ

 просто какойто базар с перемешанными ценниками и не более

[stairtov]

короче говоря хоть и тема старая и много водыутекло и много копий сломано ... каждый сразу кидается на решение своего шкурного вопроса не связывая его с другими не меннее важными законами ... все шас жалуются на суд на исплнительную на сам банк ... но вопрос гораздо проще чем кажется !!!! поставте себя на место тогоже сужьи исполнителя и банка ... ну и какие ограничения вам видны много инструкций и постанов .законов ...а как их обойти ??? да очень просто !!!!! тут то и вспоминает грамотный юрист что мы живем в резервации украина в которой нет построенного конституционного строя \\\щас многие начнут ..опять про громады\\ да нет про другое ...дело в том что для проведения любой сделки и любого судебного или двс действия надо подтверждение того кто в процесе принимает участие ...заходя в суд видим вывеску с гербом !!! двс тоже державна !!! ипрчие казусы как мвс и даи .нбу кабмин .. вроде все правильно государство на страже своих интересов ...

НО КТО ВАМ ВДОЛБИЛ В БОШКУ ЧТО ЭТО ГОСУДАРСТВО И ПОЧЕМУ ВЫ В ЭТО ПОВЕРИЛИ !!

ВЫ ЧТО ПРОВЕРИЛИ !! ВАМ ЧТО ПОКАЗАЛИ РЕГИСТРАЦИОННЫЕ ДОКУМЕНТЫ ... А ВЕДЬ КАЖДЫЙ КИОСТ ИЛИ ОРГАНИЗАЦИЯ НА ВИДНОМ МЕСТЕ ПОКАЗЫВАЕТ КЕМ И КОГДА СОЗДАНО КАКАЯ ФОРМА СОБСТВЕННОСТИ И КАК ЗАРЕГИСТРИРОВАНО !!!

КАК ЗАРЕГИСТРИРОВАНО !!! А РЕГИСТРАЦИЯ ТО ЛЕВАЯ  только вывеска соответствует субъекту публичного права -гос установа ... а что за ней на самом деле .... А НА ДЕЛЕ --- НЕТ ТОЙ ГОС УСТАНОВЫ ..НЕТ УЧРЕДИТЕЛЯ -ПУБЛИЧНОЙ ОСОБЫ...ДА И САМА РЕГИСТРАЦИЯ СООТВЕТСТВУЕТ СПД \СУБЬЕКТ ПИДПРЫЕМНИЦКОЙ ДИЯЛЬНОСТИ  ЄДРПОУ

 

\\

   Згідно ст. 80 ЦК України Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

   Згідно ч.1ст. 82 ЦК України на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

  Згідно ч.1 ст. 89 ЦК України  Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

  Згідно ч.2 ст. 89 ЦК України Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи. 

   Згідно ч.4 ст. 91 ЦК України  Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

   Згідно ч.4 ст. 87 ЦК України Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.\\

 

ПРИ ЭТОМ СТ 8  ГКУ  ЗАПРЕЩАЕТ ПУБЛИЧНОЙ ОСОБЕ ЗАНИМАТСЯ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ

 

А ДАЛЕЕ ЕЩЕ БОЛЬШЫЙ ШОК ... ОКАЗЫВАЕТСЯ У НАС НЕТ ПОСТРОЕННОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО СТРОЯ КУДА НЕ ГЯНЬ ОДНИ ПРЕДПРЕНИМАТЕЛИ !!!!!!  заметть что предприниматель не может создать публичну особу !!!

 

в итоге выходит что нас окружает не гос службы их нет только одни вывески !!! 

ПРОСТО ДЖУНГЛИ       

ТАК КАК БУДЕТ РАБОТАТЬ СУДЬЯ НАЛОГОВИК МЕНТ ДВСНИК НАЦБАНК КАБМИН ...ЕСЛИ ИХ НЕ СУЩЕСТВУЕТ

 просто какойто базар с перемешанными ценниками и не более

\\\\\

             Відповідач  :                                  Юридична особа  з назвою

                                                       Орджонікідзевський відділ  державної виконавчої служби

                                             Харківського міського управління  юстиції

(ід.код: 34952498)

                                              61007, м. Харків , вул..2-й П’ятирічки, буд.18,тел..93-30-44

 

                                                                     По справі № 820/5887/13-а

                                                                    Головуючий суду першої інстанції: Сліденко А.В

                                                                 

                                                                Заява

про  відвід судді  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В від  розгляду справи № 820/5887/13-а.

      Харківським окружним адміністративним  судом розглядається справа     № 820/5887/13-а  за позовною заявою Лобян А.В.  про скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження №38753308 , що винесені субєктом господарської діяльності — приватною юридичною особою з назвою ”Орджонікідзевський  відділ  державної виконавчої служби   Харківського міського управління  юстиції    в Харківської області Міністерства юстиції України” на підставі документів , що  не є виконавчими документами згідно із ЗУ “Про виконавче провадження“.    

   У судовому засіданні від ___.___.2013р.  за моїм клопотанням Суддя  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В оголосив, що він має посвідчення судді     Харківського окружного адміністративного суду  серія ____ №______________. 

   Відповідно до  п.2.2, 2.3 Положення  про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних(далі -  Положення) , затвердженого  рішенням Ради суддів України від 23 травня 2008 р. N 70, Виготовлення та видача посвідчень проводиться Державною судовою адміністрацією України на підставі Указу  Президента України про призначення на посаду судді.

    Відповідно до  п.2.8 Положення  З метою впорядкування обліку посвідчень встановлюється така індексація нумерації бланків посвідчень:

бланки посвідчень для місцевих адміністративних судів мають серію МА та п'ятизначну нумерацію від 00001 до 99999;

 Посвідчення судді Харківського окружного адміністративного суду  Сліденко А.В має   серія ____ №____________, що не відповідає вимогам  п.2.8 Положення .   

 Таким чином  Сліденко А.В діє на підставі недійсного посвідчення  , що   дає обґрунтовані підстави вважати , що Сліденко А.В не є суддею , який  складав присяги судді і  має  обов'язок  чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.  

   Дана обставина прямо порушує моє право на розгляд моєї справи безстороннім і неупередженим судом, встановленим законом, яке мені гарантовано ч.1  ст.6   Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., яка є частиною національного законодавства.

  Відповідно до п.4 ч.1 ст..27 КАС України Суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

   У зв'язку з вищенаведеним,  вважаю неможливим розгляд справи № 820/5887/13-а   суддею  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В

          На підставі вищенаведеного, керуючись   ч.1  ст.6   Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.124, 129 Конституції  України,   ст.5, 18 ,19, 54, 55  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів”, ст.10  ЗУ”Про статус суддів”  ст. 27, 49, 50 КАС України,                                              

                                                                   Прошу

1. Відвести суддю  Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В від розгляду    справи № 820/5887/13-а  з огляду на обґрунтовані   сумніви  у    безсторонності  та неупередженості  судді  оскільки  відсутні  докази прийняття ним  присяги судді  згідно ст.10 ЗУ”Про статус суддів” та  ст.55  ЗУ”Про судоустрій і статус суддів” , а його посвідчення є  недійсним.   

2. За наслідками розгляду цього клопотання постановити письмову ухвалу та видати її на руки   для забезпечення права на її оскарження.                                         

 

                            ___.___.2013р.                                                Лобян А.В.        

[stairtov]

http://pravoprostir.com/privat-bisnes/

http://pravoprostir.com/civilnij-pozov-do-neisnuyuchogo-smiscevogo-suddi-neisnuyuchogo-miscevogo-sudu-yuridichno%D1%97-osobi-syevyerodoneckij-miskij-sud-yak-fizichno%D1%97-osobi-pro-vidshkoduvannya-shkodi-za-svavilly/5/

 

ну что будем скыглыты или менеть структуры власти судебную исполнительную законодательную ....при этом учтите что это 3 кита на которых стоит стоит страна ...а по факты просто бизнес .... а какое может быть решение и исполнение когда их устами говорит не закон а бизнес интерес .....

и на последок  .... прикол весь в том что только тер громада имеет право создать регистратора и только он может зарегистрировать юр публичну особу ...