Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

у.zaporozhskiy · June 20, 2011

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

А как вы считаете НБУ имел право уравнять генералку и письменное соглашение?

Законом "о б и б.д." требуется и письменное разрешение и разрешение (генералка)

Фактически НБУ своим подзаконным актом отменил требование Закона.

http://antiraid.com.ua/forum/style_images/...st-numbered.gif

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.8

Данных положений Декрета достаточно, чтобы банки передавали право собственности на наличную иностранную валюту клиенту путем выдачи с текущего (банковский счет) согласно ст.334 и гл.72 ГК Украины.

В генеральних лицензиях банков на осуществление валютных операций указано на разрешение ведения счетов клиентов в иностранной валюте, т.е. текущих (банковских) счетов. Все валютные операции клиентов по предоставлению кредита, выдаче налички, перечислению, зачислению, договорные списания и иное банк осуществляет только с текущих счетов.

Так большинство банков работает в Украине. Почему для некоторых существует иной декрет, кодекс или акти НБУ?

Свой непрофессиоанлизм они сейчас пытаются прикрыть судебными решениями судов первой инстанции (до поры до времени), ссылаясь только на заявление о выдаче налички, форму которй они берут из приложений "Инструкции о кассовых операциях в банках Украины", а заполняют их с грубым нарушение данной инструкции? Может Вы работаете в таком банке?

ч. 3 ст. 533 ЦК Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В каком законе говорится, что можно кредитовать текущие счета физических лиц-резидентов в иностранной валюте для расчета на территории Украины??

Моментом предоставления кредита является, момент зачисления средств на текущий счет или момент, когда человек написал заявку на выдачу наличных и получил их?

Я считаю, что зачисление на текущий счет.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.16

Прочитайте внимательно статьи 1, 45 Закона Украины "О Национальном банке Украины" и статью 6 Декрета "О системе валютного регулирования и валютного контроля". Вы не субъект межбанковского валютного рынка. В отношении Вас банк ведет только счета клиентов. Вас юристы банка вводят в заблуждение, а вы верите.

Это не Банковские юристы вводят в заблуждение, а суды направо и налево печатают такое.

Judge · June 21, 2011

можно ли как то таким воспользоваться:

В банк был предоставлен счет с салона на 50 тыс. грн.

банк дал кредит в размере 10000 долларов

Обменял эту сумму в кассе банка по 4,6 получилось 46 тыс. грн., т.е. не хватает до покупки 4 тыс.

С кармана достал еще 4 тыс. чтобы зачислили на мой текущий счет и перечислили уже всю сумму на автосалон.

т.е. банк изначально дал сумму денег за которую я не смог бы купить предмет, который указан в договоре без наличия дополнительных средств, играет ли это какую то роль ?

stairtov · June 21, 2011

можно ли как то таким воспользоваться:

В банк был предоставлен счет с салона на 50 тыс. грн.

банк дал кредит в размере 10000 долларов

Обменял эту сумму в кассе банка по 4,6 получилось 46 тыс. грн., т.е. не хватает до покупки 4 тыс.

С кармана достал еще 4 тыс. чтобы зачислили на мой текущий счет и перечислили уже всю сумму на автосалон.

т.е. банк изначально дал сумму денег за которую я не смог бы купить предмет, который указан в договоре без наличия дополнительных средств, играет ли это какую то роль ?

нееет банк продал тебе валюту сколько мож говорить и за это снял процент вот и влетает недостача

но продав валюту за предоставленый ими кредит на щот 2203 они потеряли право собственности на валюту

а после они продали валюту влот и полу чилось что ты оплатил дважды операцию покупки продажи и ети бабки сняли но вопрос вообще они делали ету операцию либо просто тебе написали а это не просто обман а хищение

посмотри в договор как они обещались тебе дать валюту через кассу переводом при этом вспомни ты вообще подписывал до получения кредита за 2 дня заяву наоткрытие щота мультивалютного

короче все более убеждаюсь банки не давали валютных кредитов а продавали валюту

Бонар · June 21, 2011

нееет банк продал тебе валюту сколько мож говорить и за это снял процент вот и влетает недостача

но продав валюту за предоставленый ими кредит на щот 2203 они потеряли право собственности на валюту

а после они продали валюту влот и полу чилось что ты оплатил дважды операцию покупки продажи и ети бабки сняли но вопрос вообще они делали ету операцию либо просто тебе написали а это не просто обман а хищение

посмотри в договор как они обещались тебе дать валюту через кассу переводом при этом вспомни ты вообще подписывал до получения кредита за 2 дня заяву наоткрытие щота мультивалютного

короче все более убеждаюсь банки не давали валютных кредитов а продавали валюту

Я еще, случайно, просмотрел у себя страховку ипотеки, какую платил через укрсоц.

И что Вы думаете? Эта сумма тоже по кассе не прошла!!!

Там вообще один нал ходит...

sofi · June 21, 2011

Відповідальність за порушення зобов'язання (610 - 625)

Стаття 610. Порушення зобов'язання

Вс, 01/11/2009 - 17:00 — Jurist

1. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

1. Стаття 526 ЦК встановлює загальні вимоги щодо виконання зобов'язання: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов'язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої ніж обумовлена договором якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

1. Виконання зобов'язання — це здійснення боржником на користь кредитора обумовленої дії, яка складає предмет зобов'язання (або утримання від здійснення певної дії). При цьому дія (утримання від дії), як це випливає зі статті, що коментується, повинна точно відповідати всім умовам договору, вимогам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності — вимогам, що звичайно висуваються, у тому числі звичаїв ділового обігу, правил ділової етики

За своєю юридичною природою виконання зобов'язання є різновидом правочинів, більшою частиною односторонніх (докладніше щодо новели цивільного законодавства — "правочину", дивись коментар до глави 16 ЦК).

Виконання зобов'язання обумовленим у договорі, акті цивільного законодавства чи відповідними звичаями способом, предметом, у, встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою визнається належним. Належне виконання зобов'язання відповідно до ст. 599 ЦК є однією з підстав (одним із способів) припинення зобов'язання, тобто правоприпиняючим юридичним фактом.

Як і раніше, за ЦК 1963 р., законодавець не дає легального визначення терміна "виконання зобов'язання", як немає в ньому також "належного виконання", хоча у ст. 610 ЦК з'явилась дефініція "неналежного виконання". Як і в попередньому кодексі встановлені лише умови виконання зобов'язання: належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК і т. ін.

Разом із тим аналіз глави 48 ЦК показує, що даний термін завжди використовується у значенні виконання зобов'язання належним чином, ототожнюючи ці два поняття. Такий підхід уявляється не досить правильним, оскільки є протиріччям главі 50 ЦК "Припинення зобов'язання", яка чітко встановлює, що права та обов'язки сторін, які становлять зміст зобов'язання, припиняють своє існування тільки у випадку належного виконання зобов'язання, тим самим припускаючи відповідно до ст. 610 ЦК, що виконання може бути, а на практиці не рідко й буває, неналежним, що зобов'язання як таке, відповідно, не припиняє. Такий підхід до цієї проблеми робить ключове поняття "належне виконання зобов'язання" (або за термінологією ЦК — "виконання зобов'язання належним чином") оцінною категорією правозастосовуючого суб'єкта та викликає необхідність звернення при її тлумаченні до тієї чи іншої цивілістичної доктрини.

Слід зазначити, що новий ЦК розширив перелік умов, яким повинне відповідати виконання зобов'язання. Якщо за ЦК 1963 р. зобов'язання повинні були виконуватися, поряд з іншим, відповідно до вказівок закону, то тепер вони виконуються відповідно до актів цивільного законодавства, якими визнаються не тільки законні, але й підзаконні нормативно-правові акти: постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України і т. ін. (докладніше дивись коментар до ст. 4 ЦК).

Виконання зобов'язання має свої принципи, які, до речі, на жаль, знов не знайшли законодавчого відображення в ЦК, а саме:

— принцип належного виконання зобов'язання, сутність якого вже розкривалася раніше у другому пункті коментарю до цієї статті. Стосовно договорів він ще має назву "принцип договірної дисципліни";

— принцип економічності виконання, який передбачає, що зобов'язання повинно бути виконано найбільш економічним для кредитора способом;

— принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників, згідно з яким кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій стороні у виконанні нею обов'язків. На підставі цього принципу боржник має право розраховувати на таке сприяння з боку кредитора, яке прямо не встановлено законом (актом цивільного законодавства) чи договором, однак без нього неможливе належне виконання зобов'язання боржником;

— принцип реального виконання, сутність якого полягає в тому, що стягнення неустойки (штрафу, пені) та збитків не позбавляє боржника від виконання зобов'язання в натурі (докладніше див. коментар до ст. ст. 552, 622 ЦК].

Звертає на себе увагу відсутність у Кодексі статті, яка б, як це було раніше, закріплювала неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання (ст. 162 ЦК 1963 р.). Натомість з'явились положення, згідно з якими не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов (ст. 525 ЦК). Безумовно, появу такої новели законодавства слід розглядати як певний успіх авторів кодексу, оскільки вона примушує не тільки боржника, а й кредитора дотримуватися умов зобов'язання, "пов'язує" зобов'язанням обидві сторони. Це є цілком обґрунтованим, оскільки боржник, не менш аніж кредитор, може бути заінтересованим у виконанні зобов'язання, сподіваючись, можливо, отримати від цього певні позитивні наслідки, які іноді можуть і не мати матеріального вираження. Крім того, нові правила повністю відповідають одному з головних принципів цивільного права — юридичної рівності суб'єктів цивільних правовідносин (докладніше щодо нового положення законодавства дивись коментар до ст. 525 ЦК).

а теперь все шиворот - навыворот

вместо обязательства выраженного в гривне (ст524ч.1) в договоре имеем обязательство выраженное в долларах, в тоже время

1) договор должен быть направлен на реальне настання правових наслідків ним обумовлених (ст203), исходя из цели кредита - правовій наслидок - оплата по договору купли продажи авто в гривнах , т.е. ст203 ЦКУ не соответствует

2) но банк дал обязательство предоставить денежные средства на оплату цель указанную в КД исходящую из ДКП, сумма в гривнах фактически предоставленная в кредит не соответствует договорной, поэтому банк неналежным чином выконав обязательство.

дальше см. последсвия.

имхо

вот что это за договор, какой пункт не возьми, любой противоречит закону, но должны выполнять. Под это дело нужно отменять ЦКУ и пол Конституции. :rolleyes:

alexburko · June 21, 2011

Повторюсь, хорошее средство возражать на иски банков о взыскании. Нет доказательств выдачи кредита по ст.60 ЦПК. Судя по проводке, мне вообще выдали перевод.... Но мне переводов никто не высылал...

Софи, а теперь вопрос. Конкретный, учитывая все вышесказанное:

Так чего же просить в иске против банка?

1. Признать договор недействительным, поскольку он составлен с нарушениями законодательства?

2. Или пойти путем мнимости (на самом-то деле выдали гривну)?

И то, и другое можно доказать...

stairtov · June 21, 2011

Повторюсь, хорошее средство возражать на иски банков о взыскании. Нет доказательств выдачи кредита по ст.60 ЦПК. Судя по проводке, мне вообще выдали перевод.... Но мне переводов никто не высылал...

Софи, а теперь вопрос. Конкретный, учитывая все вышесказанное:

Так чего же просить в иске против банка?

1. Признать договор недействительным, поскольку он составлен с нарушениями законодательства?

2. Или пойти путем мнимости (на самом-то деле выдали гривну)?

И то, и другое можно доказать...

звини вклинюсь

вообще это мнимый НО тебеж надо было платежное средство деньги украины

вот и пробивай что банк обманул токда не соответствие можеш ещо нотариуса паровозом потому что его обязанность проверить на законность договора тебе это будет под силу

ну а заместь недействительности проще припинення

sofi · June 21, 2011

Повторюсь, хорошее средство возражать на иски банков о взыскании. Нет доказательств выдачи кредита по ст.60 ЦПК. Судя по проводке, мне вообще выдали перевод.... Но мне переводов никто не высылал...

Софи, а теперь вопрос. Конкретный, учитывая все вышесказанное:

Так чего же просить в иске против банка?

1. Признать договор недействительным, поскольку он составлен с нарушениями законодательства?

2. Или пойти путем мнимости (на самом-то деле выдали гривну)?

И то, и другое можно доказать...

Что вам сказать? Ни то ни другое, имхо

Верховный суд дал разъяснения из которых следует что банк имел право выдавать кредиты в инвалюте, так как не установив случая(его в законе не существует) когда можно использовать иностранную валюту в качестве денежных средств (кредита) на территории украины для оплаты потребительских нужд ВС нашел порядок (по Декрету), при этом еще и забыл дифференцировать по субьектам правоотношений (сторонам КД).

Предполагать, что ВС - невигласы у меня оснований нет, отрицать то что прописано или не прописано в Законе - абсурд, поэтому думаю что это всего лишь целенаправленная поддержка банкиров в ущерб интересов державы украина и ее народа. ЗРАДА. Наверно, это не единственный пример того как власть, уничтожает государство, его народ и результатом такой планомерной деятельности есть то что наша страна, обладая мощнейшими ресурсами для развития и процветания скоро станет не просто страной третьего мира, а страной призраком, а стремительное сокращение ее населения одно из подтверждений этого процесса.

Это когда стакан полупустой.

Но с таким настроением слона не продашь, суд не выиграешь и вообще счастья в жизни не видать... :unsure:

Поэтому бум бороться за себя.

если судам есть указание не признавать иски к банкам недействительными, то зачем такой иск подавать? Повторить подвиг Джордано Бруно?

Умный в гору не пойдет, умный гору обойдет, нормальные герои всегда идут в обход :lol:

Лучший вариант отбиваться от безосновательных требований банка. Судам ведь еще не было указаний, чтобы все прихоти банка удовлетворять, это уже личная инициатива заинтересованных в.честей. На каждый принесенный банком липовый доказ предьявлять доказ настоящий. Можно годами судиться, в надежде что или ишак сдохнет или падишах умрет или в 2012 обещанный конец света таки осуществиться... :-)) О сроках рассмотрения дел в судах п.и. не знают.

Можно подавать встречный иск на возврат безосновательно сплаченных сумм...

мнимость, это когда стороны знали что на самом деле делают, а вы знали, понимали что вы не валюту получаете, а гривну и зачем тогда вы вы возвращали мнимую валюту? то есть выполняли обязательство, как будто договор не мнимый

а вообще то , очень грустно отвсего этого, мы на форуме можем доказать что договора нарушают публичный порядок (это и доказывать не надо) что осутствуют существенные условия, что нет лицензии на использование валюты в качестве средства платежа и т.д., а судам пофиг че там в тех законах написано, судьи их не знают и знать не хотят, они судят по инструкции сверху с учетом личного интереса, так что какие бы требования мы ни писали и какие бы доказательства не предоставляли результат приблизительно один будет, у нас судьи даже порядочные - не самураи харакири себе делать.

Лучший вариант - просить вызнать недействительным или еще каким нибудь, хоть фиктивным, в связи с с тем что противоречит закону, в котором прописаны существенные условия, а они в договоре отсутствуют. таким образом подвести суд к тому, что на основе всестороннего исследования предоствленных док-в суд убедился в отсутствии необходимых сущ. условий, на нет и суда нет. В иске вам откажут - суд соблюдет предательские требования ВСУ одновременно признает договор незаключенным.

можно еще просить признать помылку, дескать ошибся я, в слдствие обмана (кто из нас профессиональный финансист и кредитор), далее недействительность

можно просить разорвать в связи с значным порушенням банку,

не договора а просто кубик рубика

А если хотите конкретного и правильного ответа, то минуточку, раскину руны или карты или с утречка исследуем кофейную гущу :rolleyes:

Judge · June 21, 2011

Софи, четко так все подмечено ... А насчет 2012, банки скорее всего обратятся в ВСУ чтобы призупинити армагедон до виплати всех долгов по кредитам заемщиками

PS вынашиваю мысль как бы выехать туда где можно будет работать и не беспокоится как и чем завтра накормить семью, но не выпустят из страны пока кредит не отдам

centurion · June 21, 2011

Верховный суд дал разъяснения из которых следует что банк имел право выдавать кредиты в инвалюте, так как не установив случая(его в законе не существует) когда можно использовать иностранную валюту в качестве денежных средств (кредита) на территории украины для оплаты потребительских нужд ВС нашел порядок (по Декрету), при этом еще и забыл дифференцировать по субьектам правоотношений (сторонам КД).

Уважаемая sofi,если Вы имеете ввиду по Декрету о сроках и суммах,то существует Постановление НБУ №270.

Можно годами судиться, в надежде что или ишак сдохнет или падишах умрет или в 2012 обещанный конец света таки осуществиться... :-)) О сроках рассмотрения дел в судах п.и. не знают.

Можно подавать встречный иск на возврат безосновательно сплаченных сумм..

.

Уважаемая sofi,не хандрите и не раскисайте.Встряхнитесь.Вы же умница.

alexburko · June 21, 2011

Софи, вот я и не хочу быть очередным Джордано Бруно, поэтому по недействительности идти совсем не хочется. Просто хочется определить точку, к чему двигаться.

Тема сильно забалтывается форумчанами, но становятся видимыми вот эти указанные мною направления, хочется обсудить все "за" и "против", чего ж зря копья ломать?...

Ну еще можно пойти по 227-й ЦКУ (опять таки - недействительность), поскольку банк нарушает лицензию, выдавая кредиты в валюте таким боком...

Вопрос в стратегии...

Мда... А что скажет уважаемый НБ Украины?

Йивгеней · June 22, 2011

Да им уже скучно нам все по 10 разу разжевывать...

Приеду с моря...тоже засяду за нормативку...буду думать, как что кого...

Laura · June 22, 2011

Софи, вот я и не хочу быть очередным Джордано Бруно, поэтому по недействительности идти совсем не хочется. Просто хочется определить точку, к чему двигаться.

Тема сильно забалтывается форумчанами, но становятся видимыми вот эти указанные мною направления, хочется обсудить все "за" и "против", чего ж зря копья ломать?...

Ну еще можно пойти по 227-й ЦКУ (опять таки - недействительность), поскольку банк нарушает лицензию, выдавая кредиты в валюте таким боком...

Вопрос в стратегии...

Мда... А что скажет уважаемый НБ Украины?

Может я сейчас и брякну не впопад т.к. с нормативкой не очень пока "дружна", но попробую. Раз уж банки так пыжаться, что повыдавали валютные кредиты и имеем кучу вышеизложенных нарушений при выдаче кредитов возможно ли рассмотрение в судах того, чтобы банки правильно, как гласят все законы и нормативки выдали сегодня валюту, которая прописана в договоре, потому что ее выдачи на самом деле не произошло, а заемщики вернули гривну, которую им банк повыдавал на руки или поперечислял в салоны вместо иностранной валюты?

stairtov · June 22, 2011

Может я сейчас и брякну не впопад т.к. с нормативкой не очень пока "дружна", но попробую. Раз уж банки так пыжаться, что повыдавали валютные кредиты и имеем кучу вышеизложенных нарушений при выдаче кредитов возможно ли рассмотрение в судах того, чтобы банки правильно, как гласят все законы и нормативки выдали сегодня валюту, которая прописана в договоре, потому что ее выдачи на самом деле не произошло, а заемщики вернули гривну, которую им банк повыдавал на руки или поперечислял в салоны вместо иностранной валюты?

учти ещо ст 613 просрочення тоесть за этот период проценты не начисляются и даже можно настаивать не только обман что дог на вступил в законную силу тоесть видсутнисть правовидносын

alexburko · June 22, 2011

Софи, вот я и не хочу быть очередным Джордано Бруно, поэтому по недействительности идти совсем не хочется. Просто хочется определить точку, к чему двигаться.

Тема сильно забалтывается форумчанами, но становятся видимыми вот эти указанные мною направления, хочется обсудить все "за" и "против", чего ж зря копья ломать?...

Ну еще можно пойти по 227-й ЦКУ (опять таки - недействительность), поскольку банк нарушает лицензию, выдавая кредиты в валюте таким боком...

Вопрос в стратегии...

Мда... А что скажет уважаемый НБ Украины?

Не забалтывайте, погодите.

Еще раз, вопрос к НБ Украины: судя по Вашему посту №241 - ничтожный договор есть недействительный с момента подписания.

То есть - доказывать ничтожность договора и просить суд признать правочин недействительным? Или, по аналогии с Хозяйственным кодексом, - признавать договор неукладеним? Как тогда намертво "пришить" аналогию?

И еще. Вы рекомендовали прочитать Постановление ВСУ №9... Там я нашел вот такое:

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Это - путь? Ну не томите!

P.S. Запутался в нормативке... Чем конкретно регламентировано, что для выдачи валютного кредита необходимо наличие у заемщика текущего счета в банке?...

НБ Украины: Что значит "ГК" в указанных Вами основаниях в посте №14? Гражданский кодекс? Господарський кодекс? Перелопатил оба, - статьи не подходят, ну никак!

Judge · June 22, 2011

НБ Украины: Что значит "ГК" в указанных Вами основаниях в посте №14? Гражданский кодекс? Господарський кодекс? Перелопатил оба, - статьи не подходят, ну никак!

регламентируется на сколько я понял из поста НБ - лицензией банка, а ГК это скорее всего Глава 72 ЦК України БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

НБ Украины · June 22, 2011

Не забалтывайте, погодите.

Еще раз, вопрос к НБ Украины: судя по Вашему посту №241 - ничтожный договор есть недействительный с момента подписания.

То есть - доказывать ничтожность договора и просить суд признать правочин недействительным? Или, по аналогии с Хозяйственным кодексом, - признавать договор неукладеним? Как тогда намертво "пришить" аналогию?

И еще. Вы рекомендовали прочитать Постановление ВСУ №9... Там я нашел вот такое:

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Это - путь? Ну не томите!

P.S. Запутался в нормативке... Чем конкретно регламентировано, что для выдачи валютного кредита необходимо наличие у заемщика текущего счета в банке?...

НБ Украины: Что значит "ГК" в указанных Вами основаниях в посте №14? Гражданский кодекс? Господарський кодекс? Перелопатил оба, - статьи не подходят, ну никак!

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.38

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

19 січня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення банківських вкладів, відсотків і матеріальних збитків; за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про визнання договорів нікчемними за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2008 року між нею та відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», банк) в особі начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції указаного банку ОСОБА_8 було укладено договори на депозитний вклад № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 строком на один рік кожний із виплатою 30 % річних по кожному вкладу. Згідно з першим договором вона передала банку 100 тис. доларів США, а згідно з другим – 98 400 доларів США.

Оскільки сплативши відсотки в грудні 2008 року лише за один місяць – листопад, у розмірі 4 892,05 доларів США, банк відмовився від подальшого виконання своїх зобов’язань і відмовляється сплачувати їй відсотки та повертати вклади за зазначеними договорами, позивачка з урахуванням уточнень своїх вимог просила стягнути з банку на її користь 198 400 доларів США депозитних вкладів, 54 453 долари США відсотків за період дії договорів, а також три відсотки річних від суми боргу в розмірі 3 761, 62 доларів США та індекс інфляції в розмірі 16 309,01 доларів США, а всього - 272 923,63 долари США.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що прибуткові валютні ордери працівниками каси банку не підписані, вони не відповідають установленій формі та заповнені з порушенням вимог законодавства.

Крім цього, договори від 1 листопада 2008 року № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 в банку не обліковувалися, грошові кошти від ОСОБА_6 до каси банку не надходили і рахунки на виконання спірних договорів банком не відкривалися.

Вважаючи, що вказані договори не відповідають вимогам ст. 1059 ЦК України у зв’язку з недодержанням письмової форми, банк з урахуванням уточнень своїх вимог просив установити факти нікчемності цих договорів.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 липня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалено: стягнути з публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступника ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») на користь ОСОБА_6 у рахунок повернення депозитних вкладів за спірними договорами – 198 400 доларів США, відсотків у сумі 17 427,95 доларів США, три відсотки річних від простроченої суми після закінчення строку договору в розмірі 2951,54 долари США, а всього – 218 779, 49 доларів США, на відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи 37 грн. 50 коп., а також на користь держави судовий збір у розмірі 1 700 грн. У задоволенні решти вимог ОСОБА_6 та зустрічного позову банку відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено; зустрічний позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено, визнано спірні договори від 1 листопада 2008 року нікчемними. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції .

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 та задовольняючи зустрічний позов банку, апеляційний суд виходив із того, що надані позивачкою прибуткові ордери не відповідають вимогам законодавства, вони підписані лише однією особою та відсутній підпис касира, що свідчить про ненадходження коштів від позивачки до банку, тому сторонами не дотримано встановленої законодавством письмової форми договорів банківського вкладу.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1059 ЦК України встановлено, що д оговір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам , встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого пост ановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

договором банківського рахунку;

договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до п. 2 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, при ймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями;

за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 листопада 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено договір № 035/11-03/03 на вклад «Універсальний», за умовами якого позивачка передала банку 100 тис. доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30 % річних, і договір № 035/11-03/05 на вклад «Універсальний», за умовами якого ОСОБА_6 передала ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» 98 400 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30 % річних.

Спірні договори були підписані від імені банку начальником Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» ОСОБА_8 Її повноваження на укладення депозитних договорів від імені банку передбачено довіреністю від 27 грудня 2006 року, згідно з якою ОСОБА_8 надано право підпису одноособово в межах повноважень категорії «Г», або спільно з іншою уповноваженою особою, що має право підписання документів від імені банку, як це визначено Процедурою щодо надання повноважень на право підпису від імені ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», яка є додатком № 1 до постанови правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 11 вересня 2006 року № П 101/11, укладати та підписувати від імені банку правочини (договори), що стосуються діяльності відділення, в тому числі правочини (договори), пов’язані зі здійсненням банківських операцій, на суму, що не перевищує 500 тис. євро, включаючи депозитні (вкладні) договори та будь-які документи, пов’язані з виконанням цих договорів, тощо (а.с. 42 т. 1).

1 листопада 2008 року банк видав позивачці прибуткові валютні ордери № 3 та № 5 про прийняття від ОСОБА_6 100 тис. доларів США та 98 400 доларів США (а.с. 9, 10 т. 1).

Згідно з пп. 4.1, 5.3 вищезазначеної Процедури документи на суму понад 20 тис. євро до 100 тис. євро мають підписуватися спільно принаймні двома особами, що підпадають під категорію «Г». Як виключення, договори, зазначені в підпунктах «В» п. 3.1.1 та «Б» п. 3.1.2, можуть підписуватися уповноваженою особою банку, що має право підпису, одноособово (а.с. 45 т. 1).

Проте апеляційний суд на викладене належної уваги не звернув, у порушення ст. 213 ЦПК України відповідної оцінки встановленим судом першої інстанції обставинам не дав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_6 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову банку, суд першої інстанції дійшов висновку, що письмова форма спірних договорів підтверджується наданими позивачкою договорами банківських вкладів; внесення останньою в банк визначених договорами коштів підтверджується прибутковими валютними ордерами від 1 листопада 2008 року, які відповідають вимогам п. 8 глави 2 розділу ІІІ вказаної Інструкції; як спірні договори, так і прибуткові валютні ордери мають всі необхідні реквізити, від імені Банку підписані особою на підставі довіреності банку та в межах наданих нею повноважень.

При визначенні розміру відсоткової ставки по спірних депозитних вкладах, суд першої інстанції виходив із того, що стягнення передбачених договорами 30 % річних, тобто у розмірі, більшому ніж офіційно встановив Банк, не відповідатиме положенням Закону України «Про банки і банківську діяльність», тому суд визначив розмір відсоткової ставки, встановлений банком для такого виду договорів, 11,25 % річних.

З такими висновками суду першої інстанції можна погодитися, рішення цього суду ухвалене згідно із законом.

За таких обставин оскаржуване в касаційному порядку рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 5 жовтня 2010 року скасувати, залишити в силі рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 29 липня 2010 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді Верховного Суду України: М.І. Балюк

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13518901

Справа № 2-18/ 2010 року

РІШЕННЯ

Іменем України

29 липня 2010 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючого судді – ГРИБ М.В., при секретарі – Непокупній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», (назва якого змінювалася на «Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», далі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») про стягнення сум вкладів, прострочених відсотків та втрат від інфляції, та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про встановлення факту нікчемності договорів,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 року в суд звернулася ОСОБА_1 із позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання договорів на вклад «Універсальний», стягнення сум вкладів і прострочених відсотків. Під час знаходження справи в суді вона змінила свої позовні вимоги і в остаточній своїй позовній заяві вказувала, що 1.11.2008 року між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі керуючої Миргородським відділенням Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Толмачової Л.М. було укладено договори на депозитний вклад № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 строком на один рік кожний та із виплатою 30 % річних по кожному вкладу. Згідно першого договору вона передала банку 100000 доларів США, а згідно другого- вона передала 98400 доларів США.

За умовами згаданих договорів за бажанням вкладника банк зобов»язувався сплачувати щомісячно нараховані відсотки. Однак сплативши відсотки 1 грудня 2008 року лише за один листопад місяць в сумі 4892,05 доларів США, банк відмовився від подальшого виконання своїх зобов»язань і по закінченні строку договорів не повернув належних їй вкладів та заборгував їй по відсотках 54453 доларів США. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з банку на її користь 198400 доларів США депозитних вкладів, 54453 доларів США прострочених відсотків за період дії договорів, а також 3% річних від суми боргу за період з 01.11.2009 року до 1.05.2010 року в сумі 3761, 62 доларів США, та 16309,01 доларів США втрат від інфляції, а всього стягнути 272923,63 доларів США.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позов не визнав і звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Толмачової Л.М. про визнання договорів № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 від 1 листопада 2008 року недійсними, як укладеними за зловмисною домовленістю представника ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Толмачової Л.М. з ОСОБА_1, і визнання такими, що не створили юридичних наслідків для ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1

Під час судового розгляду справи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» змінив свої зустрічні позовні вимоги і просив суд не визнавати спірні договори недійсними, а встановити факт їх нікчемності.

В своїй кінцевій позовній заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилався на те, що надані суду ОСОБА_1 в підтвердження своїх позовних вимог копії прибуткових валютних ордерів, працівниками каси банку не видавалися, вони не відповідають за формою і заповнені з порушенням вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 14 серпня 2003 року №337. Крім цього, Договори, на які посилається Крижанівська, у Банку не обліковуються, грошові кошти від ОСОБА_1 до каси банку не надходили і вкладні рахунки на виконання спірних договорів банком не відкривалися. З огляду на викладене, банк вважав, що договори, на які посилається ОСОБА_1, не відповідають вимогам ст. 1059 ЦК України в силу недодержання їх письмової форми, а тому просив суд встановити факти їх нікчемності .

В судовому засіданні представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Слободчиков О.В., що діє на підставі довіреності (52т.2), позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

ОСОБА_1 зустрічних позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не визнала, вказуючи при цьому на те, що внесення нею в банк валюти підтверджується договорами банківських вкладів, а також виданими їй банком прибутковими ордерами №3 та №5 від 1.11.2008 року на суму 100000 доларів США і 98400 доларів США відповідно, які містять в собі всі необхідні реквізити і відповідають вимогам, встановленим п.8 гл. 2 розділу 3 Інструкції про касові операції в банках України.

Тому просила суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідачка за зустрічним позовом Толмачова Л.М., будучи викликаною в судове засідання в порядку ст.. 74 ч.9 ЦПК України в судове засідання не з»явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила і з клопотаннями про відкладення слухання справи до суду не зверталася.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов ОСОБА_1 підлягаючим частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та Толмачової Л.М. вважає необхідним відмовити.

Судом встановлено, що 1 листопада 2008 року між ОСОБА_1 і Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого згодом змінена на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», було укладено договір № 035/11-03/03 на вклад Універсальний, за умовами якого ОСОБА_1 передала останньому 100000 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30% річних, а також укладено договір № 035/11-03/05 на вклад Універсальний, за умовами якого ОСОБА_1 передала АТ «Райффайзен Банк Аваль», 98400 доларів США терміном на 12 місяців з виплатою банком 30% річних. Згідно п 2.2 кожного договору для обліку сум вкладів Банк відкрив вкладнику рахунок НОМЕР_1 (по договору 1), і НОМЕР_2 (по договору 2). (а.7.8 т1).

Відповідно ст.. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк) , що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст.. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності та звичаями ділового обороту.

Суд вважає, що спірні договори відповідають вимогам названих норм , оскільки мають просту письмову форму й містять всі умови , необхідні для договору даного виду: розмір вкладу, розмір відсотків за користування вкладом, порядок їх нарахування, термін дії договору.

Суд вважає, що спірні договори були підписані від імені банку повноважною особою, Толмачовою Л.М.., оскільки таке повноваження начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» як укладення депозитних договорів від імені банку, передбачено довіреністю, виданою їй 27.12.2006 року на а.с.42 т.1, Процедурою щодо надання повноважень на право підпису від імені «Райффайзен Банк Аваль», затвердженою постановою Правління Банку № П-101/11 від 11 вересня 2006 року (а.с.43-48 т.1), на час укладення договорів остання працювала на посаді начальника Миргородського відділення, згідно наказу №76/1 від 1.11.1999 року (а.с.49 т.1), і згідно своєї посадової інструкції на а.с.50-52 т.1, забезпечувала якісне обслуговування клієнтів, залучала та обслуговувала багатих, заможних клієнтів, забезпечувала контроль за організацією касової роботи у відділенні, за збереження готівки, проведення касових операцій.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі , має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Письмова форма спірних договорів підтверджуються наданими ОСОБА_1 договорами банківських вкладів, якими, в свою чергу, повністю підтверджується внесення нею в банк грошових сум. Крім цього, в підтвердження отримання від неї грошових сум банк видав їй відповідні прибуткові валютні ордери №3 та №5 від 1.11.2008 року (а.с.9-10 т.1), які вона надала суду в підтвердження своїх позовних вимог. Згадані прибуткові ордери відповідають вимогам Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України. Як спірні договори так і прибуткові валютні ордери мають всі необхідні реквізити, від імені Банку підписані особою, повноваження якої засвідчені печатками Банку, достовірність яких Банком не оспорюється.

Згідно висновків судово-економічної експертизи №923/923/1 від 9 лютого 2010 року, (а.с.67-71 т.2), уточнених письмовими поясненнями експерта на а.с.94 т2, «факти отримання ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» готівкових коштів від ОСОБА_1 документально підтверджується договорами на вклад Універсальний № 035/11-03/03 від 1.11.2008 р., № 035/11-03/05 від 1.11.2008 р. та прибутковими валютними ордерами №3 від 01.11.2008 р. на суму 100000,00 дол США, №5 від 01.11.2008 р. на суму 98400 дол. США».

При таких обставинах суд вважає додержаною письмову форму спірних договорів банківського вкладу, а відтак підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про встановлення факту їх нікчемності не вбачає. В зв»язку з викладеним суд вважає необхідним відмовити ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у задоволенні його позовних вимог.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника Банку на невідповідність змісту згаданих прибуткових валютних ордерів вимогам Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління національного банку України від 14 серпня 2003 року №337, оскільки положення вказаної інструкції встановлюють порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій і не встановлюють будь-яких обов»язкових правил поведінки для клієнтів банку . У правовідносинах ОСОБА_1 з банком касові операції проводили працівники банку, а не Крижанівська, а тому остання і не може бути відповідальною за порушення працівниками банку положень згаданої інструкції та інших внутрішніх банківських нормативних документів. Видані банком ОСОБА_1 прибуткові валютні ордери мають підпис посадової особи, достовірність та повноваження якої засвідчені печаткою банку. Отже прибуткові валютні ордери №3 і №5 (а.с.3,4), що були видані банком ОСОБА_1, є документами бухгалтерського обліку, складалися банком, і за його відповідність вимогам нормативних актів несуть відповідальність працівники банку.

З цих же підстав, а також з огляду на те, що відповідно посадової інструкції начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» Толмачової Л.М. (на а.с.50-52 т.1), остання на час укладення спірних договорів мала право на заміщення будь якого працівника банку, в тому числі і касира, а також забезпечувала належний стан організації касової роботи відділення, суд не може прийняти до уваги посилання представника банку на те, що кошти від ОСОБА_1 приймалися не в касі банку і не касиром, як на підставу для визнання спірних договорів нікчемними.

До того ж відповідно п.6.4 кожного із спірних договорів Банк брав на себе зобов»язання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб ( в даному випадку Толмачової Л.М.), як за свої власні.

Та обставина, що Постановами Правління ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №П-79/2 від 27.06.2008 року та АППБ»Аваль» №П-78/8 від 3.11.2004 року (а.с.21-35, 47-53 т.3) встановлені порядок, форми типи і види депозитних договорів не має правового значення, тому, що відповідно до ст.. 57 Конституції України, кожному громадянину гарантується право знати свої права та обов»язки, а тому закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права та обов»язки громадян, повинні бути доведені до відому населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права та обов»язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є недійсними. Вказані нормативно-правові акти офіційно не опубліковані і в Єдиний державний реєстр нормативних актів не включені.

Суд не бере до уваги посилання представника Банку на те, що кошти від позивачки за зазначеними договорами до каси Банку не надходили і рахунки по згаданих депозитних договорах не відкривалися, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі позивачкою коштів відповідальним працівникам Банку, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі вкладника. Крім цього за умовами згаданих договорів (п. 2.2), вказані рахунки зобов»язувався відкрити Банк, а у виданих вкладнику прибуткових валютних ордерах банком були зазначені і номери згаданих рахунків, які відповідали змісту договорів (а.с.7-10). До того ж , банком 1.12.2008 року на виконання взятих на себе зобов»язань по спірних договорах було виплачено ОСОБА_1 відсотки в сумі 4892,05 доларів США, про що свідчить наданий нею суду видатковий валютний ордер №3 від 1.12.2008 року, достовірність якого підтверджується висновком судово-економічної експертизи на а.с.67-71,94 т.2,210 т.1 і не оспорювалася банком в суді .

Таким чином суд вважає встановленим факт укладення договорів на вклад та передачі Банку 1 листопада 2008 року ОСОБА_1 на виконання умов договору № 035/11-03/03 100000 доларів США і на виконання умов договору № 035/11-03/05 98400 доларів США, а також факт набрання ними чинності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено – ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до ст.. 526 ЦК України зобов»язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

За змістом ст.. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.2.3. спірних договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримувати всі належні йому суми коштів за договором готівкою.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями ст.. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається.

Виходячи із системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи факти, встановлені судом, АТ «Райффайзен Банк Аваль» зобов»язаний повернути позивачу, внесену останнім суму вкладу по договору № 035/11-03/03 - 100000 доларів США і по договору № 035/11-03/05 - 98400 доларів США, а відмова від такого повернення є неправомірною. Тому суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про стягнення зазначених сум вкладів ґрунтується на законі, а отже підлягає задоволенню.

При вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення із Банку відсотків за користування кредитом, прострочених відсотків та втрат від інфляції суд виходить із наступного.

Відповідно ст.. 625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданої начальнику Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Толмачовій Л.М. довіреності, її посадової інструкції та «Процедури щодо надання повноважень на право підпису від імені «Райффайзен Банк Аваль», затвердженої Постановою Правління «Райффайзен Банк Аваль» №П-101/11 від 11.09.2006 року (а.с.42-52), остання повинна була в своїй діяльності керуватися як діючим законодавством України, так і внутрішніми нормативними документами «Райффайзен Банк Аваль».

З рішення Комітету з управління активами та пасивами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №081016/РІ/2 від 16.10.2008 року на дату укладення спірних договорів за депозитними договорами на вклад у доларах США у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» діяли максимальні розміри процентних ставок на рівні 11,25% річних (а.с.44 т.3).

Даних про те, що начальник Миргородського відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» Толмачова Л.М. мала повноваження укладати договори по депозитним вкладам з більш високими відсотками судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що при визначенні відсоткової ставки по спірних депозитних вкладах слід виходити з розміру 11,25% річних, а не 30% річних, як це зазначено в договорах, оскільки стягнення більших відсотків ніж офіційно встановив Банк, не відповідатиме положенням ст.ст. 5,44 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Виходячи із меж позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь відсотків по вкладах за період з 1 грудня 2008 року по 1 листопада 2009 року (тобто, за період дії договору), суд вважає необхідним стягнути із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на її користь заборгованих відсотків по вкладах № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 станом на 1.11.2009 року в сумі 17427,95 доларів США (із розрахунку:198400 х 11,25% =22320 доларів США за рік - 4892,05доларів США сплачених Крижанівській в якості відсотків за договорами (а.с.210 т.1) = 17427,95 доларів США).

Крім цього, в силу ст. 625 ч.2 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути з банку на користь ОСОБА_1 3% від суми неповернутого боргу ( від 198400 доларів США) станом на 1.11.2009 року за період з 2.11.2009 року по 1.05.2010 року(включно), всього за 181 день, що складає 2951,54 долари США (із розрахунку: 198400 х3%=5952 дол США за рік : 365х181=2951,54 долари США).

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 16309,01 доларів США втрат від інфляції, суд виходить із наступного.

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс інфляції (індекс споживчих цін) – це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті – гривні, оскільки відповідно до ст. 99 Конституції України і Указу Президента України від 25 серпня 1996 року N 762/96 «Про грошову реформу в Україні» грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.

Аналіз вказаних норм права вказує на те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня , а іноземна валюта , яка була предметом кредитного договору , індексації не підлягає . З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення втрат від інфляції є безпідставними, а тому в цій частині її вимог суд вважає необхідним відмовити.

Таким чином всього на користь ОСОБА_1 із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню 218779,49 долари США, із яких: 198400 дол США -основного боргу по договорам;17427,95 дол США - не виплачених відсотків по договорах; 2951,54 дол США - відповідно ст. 625 ч.2 ЦК України за прострочення грошового зобов»язання (3%річних) .

В силу ст.. 88 ЦПК України із ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 37,50 грн в рахунок відшкодування витрат на оплату ІТЗ розгляду цивільної справи судом та на користь держави 1700 грн судового збору.

Керуючись ст.. 41,57,99 Конституції України, ст..17 Загальної декларації прав людини, ст.ст. 203, 232, 526, 625, 626, 631, 1058, 1059, 1060,1061,1074 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 74, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення депозитних вкладів по договорах на вклад «Універсальний» № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 від 1 листопада 2008 року -198400 доларів США та 17427,95 доларів США - відсотків по згаданих вкладах, 2951,54 долари США – 3% річних від простроченої суми після закінчення строку договору, а всього стягнути 218779 доларів США 49 центів.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 37грн 50 коп в рахунок відшкодування витрат на оплату ІТЗ розгляду цивільної справи судом та на користь держави 1700 грн судового збору.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 і Толмачової Лариси Миколаївни про встановлення факту нікчемності договорів на вклад «Універсальний» № 035/11-03/03 та № 035/11-03/05 від 1 листопада 2008 року , укладених між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про його апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородский міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: М.В. Гриб

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10750372

А что делать с Вашими квитанциями?

sofi · June 22, 2011

что делать с ихней честью Яремой? :wub: у которого покупательская способность доллара в Украине снизилась в год на 3% кто и что у нач покупает за доллары? А куда пять законов в которых гривна -единственно законное средство платежа?

и почему ихня честь применяет к вкладу в иностранной валюте нормы, которые относятся к приему средств в национальной валюте?

Глава 2. Приймання банком готівки

1. Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу.

За рішенням банку іноземна валюта у вигляді монет приймається в касу банку лише в разі касо-

вого обслуговування юридичних осіб, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб

платежу або здійснювати розрахунки, пов’язані з відрядженнями за кордон.

Банк має право приймати до каси монети номіналом 1 та 2 євро, що перебувають в обігу та є за-

конним платіжним засобом на території країн – членів Європейського валютного союзу, у разі здійс-

нення касових операцій з фізичними особами.

(пункт 1 глави 2 розділу III доповнено абзацом третім згідно з

постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 р. № 553)

2. Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими

прибутковими касовими документами:

за заявою на переказ готівки – від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки,

від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб

– на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому

банку, та переказу без відкриття рахунку;

за рахунками на сплату платежів – від фізичних осіб на користь юридичних осіб;

за прибутковим касовим ордером – від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими

операціями;

(абзац четвертий пункту 2 глави 2 розділу III у редакції постанови

Правління Національного банку України від 14.06.2005 р. № 211)

за документами, установленими відповідною платіжною системою, від фізичних і юридичних

осіб – для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

3. Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касо-

вими документами:

за заявою на переказ готівки – від юридичних осіб – резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки;

від уповноваженого представника нерезидента – суб’єкта

підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту – суб’єкту підприємницької діяльності;

від фізичних осіб – на поточні, вкладні

(депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку;

за прибутковим касовим ордером – від працівників та клієнтів уповноваженого банку за внут-рішньобанківськими операціями;

(абзац третій пункту 3 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з

постановою Правління Національного банку України від 11.01.2007 р. № 2)

за документами, установленими відповідною платіжною системою, від фізичних осіб – на від-

правлення переказу, який приймається в готівковій формі.

4. У прибуткових касових документах працівник банку перевіряє:

повноту заповнення реквізитів;

наявність і тотожність підписів відповідальних працівників банку із зразками підписів (у разі

прийняття заяви на переказ готівки через операційних працівників).

5. Приймання платежів від клієнтів може здійснюватися із застосуванням САБ.

6. За згодою сторін (банку отримувача та банку ініціатора) отримувачу переказу може бути надіслане

повідомлення про надходження на його ім’я переказу в порядку, установленому банком отримувача. ВИПУСК 4/2009

22

7. Від клієнтів готівка приймається в касу так: банкноти шляхом суцільного поаркушного пере-

рахування, монети – за кружками.

8. Після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибут-

кового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відпо-

відній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки

у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію,

дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час ви-

конання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штам-

па) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

9. У разі оформлення операції з приймання готівки для її переказу заявою на переказ готівки

плату за банківські послуги банк приймає від клієнта за окремим касовим документом, оформленим

банком (прибутковий касовий ордер чи заява на переказ готівки).

(пункт 9 глави 2 розділу III у редакції постанови

Правління Національного банку України від 14.06.2005 р. № 211)

10. У частині використання реєстраторів розрахункових операцій банк застосовує їх у межах, ви-

значених чинним законодавством України.

11. Після закінчення обслуговування клієнтів підраховуються суми за документами, за якими

проведені касові операції, і звіряються з даними бухгалтерського обліку та залишком готівки.

Является ли прием валюты по прибутковому ордеру на сплату тела и процентов - внутрибанковской операцией?

stairtov · June 22, 2011

Прежде, давайте разберемся с порядком принятия кассой банка наличной иностраннй валюты от клиента банка ......

19 січня 2011 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Балюка М.І., Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13518901

А что делать с Вашими квитанциями?

сердито не для средних умов и жестоко для некоторых потому что для возврата вклада мноим прийдется пройти все ступени .учитывая то что творится в \\\судах <_< \\

я как средний ум понял что как заемщику так и депозитчику надо иметь свой щот который подтверждается

\\договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки;

договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката;

договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми аб\\

а для етого должен быть договор с соблюдением формы .

без договор нет подтверждения его открытия сертификата открытого шота

а нет сертификата нет возможности снять как гривну так и иновал со щота которого нет

ну и ягодки банк не может подтвердить \квитанцией\ прибутковый ордер что перевел на щот ино вал которая является кредитом .приб.орд должен быть в 2 экземплярах 1 банку. 2 заемщику

то есть при отсутствии это го банк не может подтвердить что давал кредит ино вал

:rolleyes: пока доходило смотрю софия расписала

софи писал

9. У разі оформлення операції з приймання готівки для її переказу заявою на переказ готівки

плату за банківські послуги банк приймає від клієнта за окремим касовим документом, оформленим

банком (прибутковий касовий ордер чи заява на переказ готівки).

заметьте 2 разных дока и обратите внимание что я скидывал под одну подпись заяв 7 о получении

софи -- Является ли прием валюты по прибутковому ордеру на сплату тела и процентов - внутрибанковской операцией?

учти что могут быть доступные щета для внесения проц и тела то на каждый отдельно

ну и пеня со штрафом

но а когда транзит щот то все банк сам разгоняет тоесть внутрение

НБ Украины · June 23, 2011

Не забалтывайте, погодите.

Еще раз, вопрос к НБ Украины: судя по Вашему посту №241 - ничтожный договор есть недействительный с момента подписания.

То есть - доказывать ничтожность договора и просить суд признать правочин недействительным? Или, по аналогии с Хозяйственным кодексом, - признавать договор неукладеним? Как тогда намертво "пришить" аналогию?

И еще. Вы рекомендовали прочитать Постановление ВСУ №9... Там я нашел вот такое:

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Это - путь? Ну не томите!

P.S. Запутался в нормативке... Чем конкретно регламентировано, что для выдачи валютного кредита необходимо наличие у заемщика текущего счета в банке?...

НБ Украины: Что значит "ГК" в указанных Вами основаниях в посте №14? Гражданский кодекс? Господарський кодекс? Перелопатил оба, - статьи не подходят, ну никак!

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2010 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Левченка Є.Ф., Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” про визнання незаконним підвищення процентної ставки за кредитними договорами та встановлення нікчемності умов договорів за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” (далі – АКБ “Укрсоцбанк”) про визнання незаконним підвищення процентної ставки за укладеними нею з відповідачем кредитними договорами та встановлення нікчемності умов цих договорів щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку. Позивачка зазначала, що 1 червня та 23 серпня 2006 року уклала з АКБ “Укрсоцбанк” кредитні договори, за якими отримала в банку суми кредиту під 11,5 та 12,5 процентів відповідно. До закінчення строку дії договорів, в листопаді 2008 року вона отримала від банку листа з пропозицією змінити процентну ставку на 14 процентів та проекти додаткових договорів щодо підвищення процентних ставок. Оскільки листи не несли інформації щодо наявності передбачених договорами підстав для зміни процентної ставки вона звернулася до банку за відповідними роз’ясненнями, а 2 грудня 2008 року здійснила черговий платіж згідно з графіком погашення кредитів. Однак банк здійснений нею платіж зарахував вже за підвищеною ставкою. За таких обставин позивачка просила суд визнати дії банку щодо підвищення з 3 листопада 2008 року процентних ставок за укладеними з нею в 2006 році кредитними договорами незаконними, зобов’язати банк віднести здійснені нею платежі на погашення кредиту за обумовленими в договорах при їх укладенні процентними ставками та визнати недійсними умови договорів, які передбачають право банку змінювати процентну ставку в односторонньому порядку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії АКБ “Укрсоцбанк” щодо підвищення процентних ставок за укладеними з ОСОБА_6 1 червня та 23 серпня 2006 року кредитними договорами та зобов’язано банк здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_6 платежів, зарахувавши їх на погашення наступних платежів. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті рішення суду першої інстанції не оскаржувалося і в апеляційному порядку не переглядалося.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним рішення і залишити в силі помилково скасоване ним рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, заслухавши пояснення представника АКБ “Укрсоцбанк” ОСОБА_7 на заперечення касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про визнання незаконними дій банку щодо підвищення процентних ставок за укладеними з ОСОБА_6 1 червня та 23 серпня 2006 року кредитними договорами та про зобов’язання банку здійснити перерахунок здійснених ОСОБА_6 платежів, зарахувавши їх на погашення наступних платежів, суд першої інстанції виходив із того, що сторонами цих договорів не досягнуто згоди у письмовій формі щодо підвищення розміру процентних ставок за договорами, що відповідно до закону тягне за собою недійсність такої умови договорів та неправомірність дій банку щодо зарахування здійснених нею чергових платежів за новими підвищеними ставками.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив із того, що позивачка після отримання листа банку з пропозицією змінити розмір процентної ставки за укладеними з нею кредитними договорами сплачувала щомісячні платежі з урахуванням зміненої процентної ставки, тобто вчинила дію, яка свідчить про її згоду із запропонованим підвищенням процентної ставки.

Однак погодитися з таким висновком не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.ст. 536 та 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі.

Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Отже, у разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною (ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 236 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною (ч. 2 ст. 215 ЦК України) і такий договір (чи його істотна умова) є недійсним з моменту його укладення (ст. 204, ч. 1 ст. 236 ЦК України) незалежно від того, чи виконали сторони його умови.

Судом встановлено, що 1 червня та 23 серпня 2006 року ОСОБА_6 укладено кредитні договори з АКБ “Укрсоцбанк”, за умовами яких розмір процентної ставки становить 11,5 та 12,5 процентів відповідно. Згідно з умовами кожного із цих договорів у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями Правління, Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету кредитора, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів, визначеного договором. Про намір змінити розмір процентів Кредитор зобов’язаний повідомити позичальника не пізніше, ніж за десять робочих днів до дати початку їх застосування, а також подати для укладення відповідну додаткову угоду. У разі, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром процентів, він зобов’язаний протягом зазначеного вище строку підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до договору та повернути її кредитору. У разі, якщо позичальник не погодиться з запропонованим кредитором розміром процентів позичальник зобов’язаний протягом вказаного вище строку повернути кредитору існуючу заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі штрафні санкції (штраф, пеню) в повному розмірі. Після сплати позичальником зазначених сум дія договорів вважається припиненою.

Також судом встановлено, що 21 жовтня 2008 року банком було направлено позивачці 2 листи з пропозицією підписати додаткові угоди до укладених нею кредитних договорів про підвищення процентних ставок по кожному з договорів до 14 процентів з 3 листопада 2008 року. У зазначений строк позивачка додаткових угод не підписала, так само як і не повернула банку існуючої заборгованості за кредитними договорами. В подальшому позивачка здійснювала поточні платежі згідно з передбаченими кредитними договорами графіками, а банк зараховував як платежі за новою процентною ставкою.

Факт сплати позивачкою поточних платежів згідно з графіком та зарахування їх банком за новою процентною ставкою апеляційний суд розцінив як згоду позивачки з новою процентною ставкою. Однак при цьому апеляційний суд не врахував, що у зв’язку з непідписанням позивачкою додаткових угод, які передбачають новий розмір процентної ставки, умови кредитних договорів про новий розмір процентних ставок є нікчемними і новий розмір процентної ставки застосуванню не підлягає.

Апеляційний суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув та не з’ясував чи звертався банк до суду про визнання умов договорів щодо нового розміру процентної ставки дійсними та чи ухвалювалося судом відповідне рішення. Разом з тим, зазначені обставини мають визначальне значення для правильного вирішення спору, а тому ухвалення судом рішення без їх з’ясування та належної оцінки є передчасним.

Таким чином, апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, що відповідно до ст. 339 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого ним рішення та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339, п. 4 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 10 грудня 2009 року скасувати і залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2009 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: Є.Ф. Левченко

Л.І. Охрімчук

Я.М. Романюк

Ю.Л. Сенін

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9890010

Справа №2-2184\09.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарях Мащенко С.П., Бондарук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про зобов»язання обґрунтувати підвищення процентної ставки по договорах кредиту, визнання незаконним підвищення процентної ставки та визнання нікчемним пункту договорів щодо права банку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку,

встановив:

17 лютого 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до АКБ СР «Укрсоцбанк» про зобов»язання обґрунтувати підвищення процентної ставки по договорах кредиту, визнання незаконним підвищення процентної ставки та визнання нікчемним пункту договорів щодо права банку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку,

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що між нею та АКБ СР «Укрсоцбанк» було укладено договори кредиту 01.06. та 23.08.2006 року за №№10-29\2054, 10-29\2382 про надання у її тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі: 91 246, 00 доларів США, зі сплатою 11,5% річних ; 76 742,00 долари США, зі сплатою 12,5 % річних. Свої зобов»язання за укладеними договорами позивач виконує вчасно та у повному обсязі.

07.11.2008 року позивач отримала від АКБ СР «Укрсоцбанк» листи від 21.10.2008 року щодо підвищення номінальної ставки відсотку за кредитами до 14% річних та додаткові угоди щодо підвищення процентної ставки по договорам кредиту №№10-29\2054, 10-29\2382 . В отриманих нею листах і в додаткових угодах не було зазначено інформацію щодо реальної вартості кредиту, обґрунтовані підстави для зміни процентної ставки, правило за яким банк розраховує необхідну зміну процентної ставки за договорами на основі подій, що впливають на вартість ресурсів банку. Вважає, що такі дії відповідача суперечать умовам п.2.6 укладених нею з відповідачем договорів кредиту. Не погодившись з пропозицією АКБ СР «Укрсоцбанк» щодо підвищення процентної ставки за укладеними з нею договорами кредиту, позивач звернулася до відповідача з проханням надати розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту, надати інформацію щодо подій, які мали безпосередній вплив на вартість ресурсів банку, з зазначенням публічного джерела інформації та діапазону часу, який аналізувався банком, обґрунтувати підвищення номінальної ставки відсотку за кредитами до 14% річних із зазначенням правила, за яким банк розраховує необхідну зміну процентної ставки за договорами. На свої звернення відповіді не отримала. 02.12.2008 року позивач сплатила черговий платіж за договором згідно графіку, однак зарахування чергового платежу відповідачем відбулося за підвищеною ставкою за кредитом. Такі дії відповідача вважає незаконними, просила визнати незаконними дії відповідача щодо підвищення з 03.11.2008 року процентної ставки по договорам кредиту, перерахувати кредитні умови з цього ж часу, віднести нараховані додаткові відсотки на погашення тіла кредиту, визнати недійсними п. 2.6. укладених нею з відповідачем договорів кредиту.

У судовому засіданні позивач підтримала заявлений нею позов, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заявлений позов не визнала. Посилаючись на те, що дії банку відповідають вимогам чинного законодавства та умовам укладених договорі кредиту з позивачем, а також виконання останньою умов додаткової угоди, що стосується сплати відсотків у підвищеному розмірі, свідчить про прийняття останньою пропозиції про підвищення процентної ставки. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги до АКБ «Укрсоцбанк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.06.2006 року між сторонами у справі було укладено договір кредиту 10-29\2054, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування від АКБ СР «Укрсоцбанк» кредитні кошти в сумі 91 426, 00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою 11,5% річних (а.с.23-28).

23.08.2006 року між сторонами у справі було укладено договір кредиту 10-29\2382, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у тимчасове користування від АКБ СР «Укрсоцбанк» кредитні кошти в сумі 76 742,00 доларів США на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою 12,5% річних (а.с.17-22).

21.10.2008 року АКБ СР «Укрсоцбанк» було направлено на адресу ОСОБА_1 два листи за №№24.3\700-12,24.3\700-27 з пропозицією підписати додаткові угоди до укладених нею договорів кредиту про підвищення номінальної ставки відсотку за кредитами до 14% річних з 03.11.2008 року (а.с.30,31).

Як видно зі змісту додаткових угод до договорів кредиту №№10-29\2054, 10-29\2382 , укладених сторонами у справі 01.06. та 23.06.2006 року, що були направлені відповідачем на адресу позивача, остання їх не підписала.

Судом також встановлено, що з приводу отриманих листів з пропозиціями підписати додаткову угоду до зазначених вище договорів кредиту, ОСОБА_1 направила на адресу АКБ СР «Укрсоцбанк» з вимогою надати інформацію та повідомити про обставини, що стали підставою для підвищення відсоткової ставки за укладеними нею з банком договорами кредитів. Зазначений лист позивача було отримано відповідачем 19.11.2009 року. Лист аналогічного змісту направлявся позивачем до банку повторно (а.с.12-16,9-10,36).

Відповідно до змісту зазначених листів ОСОБА_1 не погоджувалася на пропозицію АКБ СК «Укрсоцбанк щодо підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.6. договорів кредиту №№10-29\2054, 10-29\2382 , укладених сторонами у справі 01.06. та 23.06.2006 року, у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління , Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, кредитор має право ініціювати зміну розміру процентів за користування кредитом визначеного в п. 1.1. цього Договору.

Зважаючи на викладене, позивач у справі, звертаючись до відповідача з зазначеними вище листами діяла в межах умов договору, оскільки бажала переконатися, що дії АКБ СР «Укрсоцбанк» з приводу підвищення відсоткової ставки відповідають вимогам укладених нею з останнім договорів кредиту.

Як видно зі змісту листів відповідача на адресу позивача, вони не містять інформації, яку просила повідомити їй ОСОБА_1. Відсутня така інформація і в наданих суду представником відповідача рішеннях АКБ СР «Укрсоцбанк» про підвищення процентної ставки (а.с.11,105-110).

Посилання представника відповідача на те, що з моменту підвищення процентної ставки за договором кредиту, що був укладений з ОСОБА_1, остання сплачувала відсотки за підвищеною ставкою, що свідчить про прийняття умов додаткової угоди не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до п. 2.5. договору кредиту, повернення заборгованості здійснюється у наступній черговості: спочатку прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а вже потім прострочена заборгованість за кредитом. У судовому засіданні також встановлено, що сплачуючи чергові платежі в грудні місяці 2008 року позивач позбавлена була можливості сплатити відсотки в розмірі 11 % річних, оскільки призначення платежів при погашенні боргу визначається працівниками банку, що вчиняють банківські операції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про прийняття ОСОБА_1 умов додаткових угод про підвищення відсоткової ставки за укладеними нею з АКБ СР «Укрсоцбанк» договорами кредиту не заслуговують на увагу суду, підстави для висновку, що підвищення процентної ставки за договорами кредиту було проведено за згоди позичальника відсутні.

Крім того, дії АКБ СР «Укрсоцбанк» з приводу підвищення відсоткової ставки за укладеними з позивачем договорами кредиту не відповідають вимогам п. 2.6. укладених договорів, оскільки відповідачем не наведено підстав для вчинення таких дій, що визначені в зазначеному пункті договорів, а саме - зміну процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління , Комітету з питань управління активами та пасивами, Кредитно-інвестиційного комітету, Тарифного комітету Кредитора, за яких кредитор мав би право ініціювати зміну розміру процентів за користування кредитом визначеного в п. 1.1. цього Договору.

За правилами ст. 1054 ЦК України, надання кредитів та їх повернення здійснюється виключно на договірних відносинах, а ст. 651 цього Кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача у справі про надання інформації щодо підстав підвищення процентної ставки по кредиту, сукупну вартість кредиту, та інші питання, що порушувалися позивачем перед відповідачем після отримання повідомлення про підвищення процентної ставки за кредитними договорами ґрунтувалися на вимогах чинного законодавства, що регулює порядок надання та повернення кредитів. Ненадання відповіді на поставлені позивачем питання у зверненнях останньої на адресу АКБ СР «Укрсоцбанк», підвищення процентної ставки за відсутності обґрунтувань передбачених умовами договору свідчить, що АКБ «Укрсоцбанк» не виконало свої зобов»язання за укладеними договорами з ОСОБА_1, оскільки підвищення відсоткової ставки за договорами було проведено за відсутності підстав передбачених п.2.6. укладених договорів.

Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку, про неприйняття позивачем у справі пропозиції відповідача укласти додаткову угоду, відповідно вона не може вважатися укладеною.

На думку суду, при наявності висновків суду, що додаткова угода про підвищення відсоткової ставки не укладена сторонами у справі, оскільки не підписана ОСОБА_1, а її дії також свідчать про відсутність згоди останньої на прийняття нею умов викладених у додатковій угоді, відповідач у справі не заявив вимог про розірвання договору кредиту, тому дії АКБ Укрсоцбанк» про нарахування з 03.11.2009 року відсотків за кредитними договорами за підвищеною ставкою, а саме в розмірі 14% суперечать умовам договору та вимогам закону, відповідно є нечинними.

З огляду на викладене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій АКБ «Укрсоцбанк» щодо підвищення процентної ставки за договорами кредиту №№10-29\2054, 10-29\2382 , укладених сторонами у справі 01.06. та 23.06.2006 року підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов»язання перерахувати нараховані проценти та стягнути з відповідача вже сплачені проценти вони підлягають частковому задоволенню, оскільки на виконання рішення щодо визнання неправомірними дій по підвищенню процентної ставки з 03.11.2008 року, відповідач має перерахувати утримані відсотки, однак стягнення зазначеної суми, на думку суду є недоцільним тому, як вона має бути зарахована відповідачем на погашення майбутніх платежів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання недійсними п.2.6. укладених нею з відповідачем договорів кредиту не підлягають задоволенню, з тих підстав, що позивачем у порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надано суду належних доказів на підтвердження цих позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про банки та банківську діяльність, ст.ст. 651,653,654, 1054 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,61,147,208,213,214,215,218 ЦПК України, суд –

вирішив:

позов ОСОБА_1 до АКБ СР «Укрсоцбанк» про зобов»язання обґрунтувати підвищення процентної ставки по договорам кредиту, визнання незаконними підвищення процентної ставки та визнання нікчемними пункту договорів щодо права банку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку,

задовольнити частково

Визнати неправомірними дії АКБ СР «Укрсоцбанк» про підвищення процентної ставки за договором кредиту №10-29\2054, укладеним ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» 01 червня 2006 року та зобов»язати знизити процентну ставку до розміру 11,5% .

Визнати неправомірними дії АКБ СР «Укрсоцбанк» про підвищення процентної ставки за договором кредиту №10-29\2382 укладеним ОСОБА_1 та АКБ СР «Укрсоцбанк» 23 серпня 2006 року та зобов»язати знизити процентну ставку до розміру 12,5%.

Зобов»язати АКБ СР «Укрсоцбанк» здійснити перерахунок сплачених грошових коштів на погашення наступних платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції необхідно подати до цього ж суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6665463

Желаем удачи.

stairtov · June 23, 2011

Справа №2-2184\09.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

при секретарях Мащенко С.П., Бондарук А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про зобов»язання обґрунтувати підвищення процентної ставки по договорах кредиту, визнання незаконним підвищення процентної ставки та визнання нікчемним пункту договорів щодо права банку змінювати розмір процентів у односторонньому порядку,

встановив:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6665463

Желаем удачи.

катерина григорьевна 32 кабинет мой первый судья с 03 2009 и до нач 10 чесно то я ее так достал что у нее голова болела такчто щитаю что а ее заставил разбиратся в этом направлении

Бонар · June 23, 2011

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.1

Уважаемые заемщики-физические лица!

На основании генеральной лицензии на осуществление валютных операций (письменное разрешение НБУ) наличную ИНОСТРАННУЮ валюту банк имеет право выдавать только с текущего счета клиента (балансовые счета 26 "денежные средства клиентов"), т.е. с БАНКОВСКОГО СЧЕТА, открытого согласно гл.72 ГК Украниы:

Дебет - 2620 "Денежные средства по требованию физических лиц", Кредит - 1001 "Банкноты и монеты в кассе банка", 1002 "Банкноты и монеты в кассе отделений банка".

Основание:

- ГК Украины,ст.91,640, глава 71,72;

- Закон "О Национальном банке Украины";

- Закон "О банках и банковской деятельности";

- Декрет "О системе валютного регулирования и валютного контроля";

- Закон "О защите прав потребителей"

- "Инструкция о кассових операциях в банках Украины";

- "Инструкция о порядке открытия, использования и закрытия счетов в национальной и иностранной валюте";

- "Инструкция о бухгалтерском учете операций с наличными денежными средствами и банковскими металлами в банках Украины", и иные.

Те банки, которые выдали наличную иностранную валюту с балансового счета 2203 "Долгосрочные кредиты на текущие нужды, которые выданы физическим лицам", не имеют надлежащих и допустимых доказательств передачи в собственность наличной иностранной валюты (клиент не подписывал заявку на выдачу налички с ТЕКУЩЕГО счета). Обычно договоры на расчетно-кассовое обслуживание банки с клиентом не подписывают, текущие счета не открывают. Без текущего счета нельзя осуществить платежи в иностранной валюте без индивидуальной лицензии НБУ на осуществление валютных операций, если это не перевод денежных средств.

Таким образом, кредитный "валютный" договор надлежаще не исполнен банком, а денежные средства были выданы по ничтожному кредитному "гривневому" договору. Данная форма выдачи "валютных" кредитов - это скрытая форма выдачи БЛАНКОВЫХ кредитов по учетной ставке НБУ.

Поэтому банки, которые допустили данные ошибки, и предлагают "валютные" кредиты перевести в "гривневые" на основании ст.604 ГК, во избежание грубого нарушения генеральной лицензии на осуществление валютных операций. Сотрудники банка могут быть привлечены к уголовной ответственности согласно ст.200 УК Украины.

Однако, выдача наличной НАЦИОНАЛЬНОЙ валюты с балансового счета 2203 ДОПУСКАЕТСЯ, т.е. не запрещена, на основании банковской лицензии.

Желаем успехов и Вам.

Шановний "НБУ" выходить , що усі,наприклад, мої квитанції та заявка - недійсні. На основі чого банк взагалі з мене має право що небудь вимагати?

Їх же тоді просто можно "відшити " по статті Стаття 189. Вимагання , Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів

(обов'язкових платежів) ну і багато ще чим - так? На основі яких документів?

Чому ви пропонуєте переукладати договори в грн під ставку НБУ? Де це зазаначено? По ставці НБУ "купують" тільки банки в самого НБУ? Термін позовної давності для банку (з метою переукласти ) договори в грн - є три роки з моменту укладання?

alexburko · June 23, 2011

НБ Украины: хорошо, давайте начнем с внесения налички. Чисто бухгалтерский вопрос, ответ надо знать четко, если собираемся царапаться в судах по этой теме:

1. Как при выдаче кредитов, так и при принятии депозитов (речь о наличных) Инструкция по бухучету велит бухгалтерам применять в проводках счета для именно для учета,, как они и проводят в заявках - цитата:

Банк відображає в обліку надані зобов'язання з кредитування

такою бухгалтерською проводкою:

Дебет

Рахунки для обліку наданих зобов'язань з кредитування;

Кредит

Контррахунок - на суму зобов'язань за цим договором.

Банк відображає отримані зобов'язання з кредитування такою

бухгалтерською проводкою:

Дебет

Контррахунок;

Кредит

Рахунок для обліку отриманих зобов'язань з кредитування - на

суму зобов'язань за цим договором.

То же и с депозитами.

Как это прокомментировать?

Все еще ищу нормативку, вменяющую банкам для выдачи кредита открывать клиенту именно текущий счет. Банковская лицензия такой директивы не дает, там только перечень разрешенных операций, глава 72 ЦКУ - хорошо, но она регламентирует сам банковский счет...

(пишу возражения на иск банка, использую эту тему, вопрос насущный, не могу найти прямых оснований...)

Как юридически обосновать? Нужно императивное требование. Помогите, кто знает, пожалуйста.

alexburko · June 23, 2011

Шановний "НБУ" выходить , що усі,наприклад, мої квитанції та заявка - недійсні. На основі чого банк взагалі з мене має право що небудь вимагати?

Їх же тоді просто можно "відшити " по статті Стаття 189. Вимагання , Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів

(обов'язкових платежів) ну і багато ще чим - так? На основі яких документів?

Чому ви пропонуєте переукладати договори в грн під ставку НБУ? Де це зазаначено? По ставці НБУ "купують" тільки банки в самого НБУ? Термін позовної давності для банку (з метою переукласти ) договори в грн - є три роки з моменту укладання?

"Відшити" буде складно, маючи на руках позов про стягнення від банку, який іде своїм ходом в міськрайонному суді на Котляревського...

Їх можна лякати прокуратурою і НБУ, кримінальними справами проти посадових осіб банку за статтями 200 і 202 КК, і "нагнути" до підписання договору новації на вигідних для себе умовах, поза судом... Менше, ніж облікова ставка НБУ, банки видавати кредити не мають права (тобто, працювати в збиток), як і надавати безпроцентні кредити... Ще можна запропонувати "забути" за кредит взагалі... , по ситуації.

Чому в гривні? Тому що, згідно проводок, нам і надали насправді гривневі кредити, а до встановлених договором відсотків якогось ляда вчепили ще й привязку до курсу долара...

А ні - тоді в суд, я якраз і пробую звести все в позов, поки є труднощі...

Laura · June 23, 2011

"Відшити" буде складно, маючи на руках позов про стягнення від банку, який іде своїм ходом в міськрайонному суді на Котляревського...

Їх можна лякати прокуратурою і НБУ, кримінальними справами проти посадових осіб банку за статтями 200 і 202 КК, і "нагнути" до підписання договору новації на вигідних для себе умовах, поза судом... Менше, ніж облікова ставка НБУ, банки видавати кредити не мають права (тобто, працювати в збиток), як і надавати безпроцентні кредити... Ще можна запропонувати "забути" за кредит взагалі... , по ситуації.

Чому в гривні? Тому що, згідно проводок, нам і надали насправді гривневі кредити, а до встановлених договором відсотків якогось ляда вчепили ще й привязку до курсу долара...

А ні - тоді в суд, я якраз і пробую звести все в позов, поки є труднощі...

Например, возьмем, бухгалтерский учет для предприятий. Есть разные виды хозяйственных договоров: купли-продажи, комиссии и т.д. Нет надобности их все перечислять. И к разным договорам разные проводки по бухгалтерскому учету, потому что хозяйственные операции по тому или иному виду договора подтверждаются именно бухгалтерскими проводками. Если я в бухгалтерском учете к договору купли-продажи буду лепить проводки, как к договору-комиссии это говорит о том, что я пытаюсь уйти от налогообложения. Так и здесь неверные проводки говорят о мошенничестве со стороны банков и соответственно, как вариант, неверное отображение информации в финансовых отчетах. Кстате, счета класса 3,6,7 не отображаются для отчетности перед НБУ. А кредиты в швейцарских франках выдавались со счетов 3739 и погашение идет также на них. В общий котел счета 3739 сбросили заемщики свои платежи и с этого же счета выдали кому-то кредит. Классно, не нужно выходить на МВР выделять средства для покупки франков. Ну и т.д. что позволит полет фантазии банков.

Войти

Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

Считаете ли Вы решение справедливым и законным? 36 голосов

1. Считаете ли Вы решение справедливым?

2. Считаете ли Вы решение законным?

Recommended Posts

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

НБ Украины

Seata

НБ Украины

Posted Images

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете ли Вы решение справедливым и законным?
36 голосов