Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[sofi]

мне непонятно в чем же вопрос:

1. Касса инвалюту согласно...пост337,174 может принять только на поточный, вкладный,

2.Лицензия у банка дает право проводить операции с валютой размещенной на поточных, вкладных, корсчетах.

3. значит проводить операции с использованием транзитных - нет ни лицензии, ни соответственно не предусмотренно постановами про кассовые операции.

4.переказ валюты с текущего на другие (2203,2233,2208) должен происходить по международным платежным системам, а не по внутрибанковским= внутридержавным, которые в гривне.

5 в договоре должны быть указаны необходимые реквизиты - свифт-код, банк корреспондент и т.д.

6.платежное поручение на перевод с текущего на банковский (корсчет) должно соответствовать требованиям для международных платежей, и называеться оно "платежное поручение в иностранной валюте", а не обычное, для гривны.

7. Заявы на переказ готивки в иноземний валюти вообще не существует в природе.

ГДЕ ВСЕ ЭТО?

В лицензии банков указано, об открытии и ведении текущих счетов клиентов, лицензия не дает права банку открывать ссудные счета для учета выданых кредитов в инвалюте. имхо, т.к. это перечеркивало бы все законодательство;

в украине в кредит могли выдать только гривну , все остальное развод народа олигархически коррупционным капиталом, государством, грабеж, такой же как была произведена приватизация народной собственности бандитами+власть.

мы перебрали уже тысячи НПА, законов, мы ими "тычем" судам, а фемида, за своей плотной повязкой на глазах, законов не видит, слепа, только наощупь зеленых фантиков ориентируется, или на властный окрик сверху.

на сегодня суды наиболее коррупционная система в гос-ве, так как имеют высшую власть (для простых смертных), и ничего не боятся, разве что мести. А мы хотим у них найти справедливость.

если нбу не заметил, как произошла подмена национальной валюты, которую именно он должен охранять и лелеять, то нбу и есть первый, кто изменил госинтересам. этим должен сбу заниматься, но безпека видать такая же слепая как фемида.

[economix_a]

Вкратце: получил часть копий первичных документов, которых у меня не было, банк мне просто их не дал, в них откопал огромную гору нарушений и даже мошенничества, 1. Банк как бы перечислил мне на счет кредитные швейцарские франки, и по поддельной заявке на продажу,(с поддельной моей подписью, и оформленной с нарушением) с моего счета их списали, тут же кинули на мой счет в гривнах, и через кассу, тоже по поддельной заявке на выдачу(с поддельной моей подписью), их сняли, я эту сумму не получал и в глаза ее не видел, но на меня, ее повесили как кредитные франки.

2.Банк открыл на мое имя текущий счет 2620, без моего на то согласия, я ничего не подписывал по этому счету и у банка нет ничего, что бы объяснить, как и на каких основаниях, он был открыт, подсунули мне приложение№1, подписанное мною, где к двум счетам 2620 во франках, 2620 в гривнах, дописан ручкою еще один счет в гривнах 2620, к тому же даже не тот, на который я просил подтвердить мое добро на открытие, у меня есть на руках мой оригинал этого соглашения, и там нет ничего дописанного ручкой.

3. Банк выдает мне вторую часть кредита(хотя я думал что это первая), опять же как бы франки, опять же на мой как бы валютный счет, и опят же, по той же схеме, по заявке на продажу, с поддельной моей подписью и оформленный с нарушением, списывают франки с моего счета, и тут же зачисляют гривну, на счет в гривне, но не на мой, мною подписанный, а на тот, который они почему-то открыли как бы по моей просьбе, хотя на самом деле я к нему никакого отношения не имею, и я сам того не понимая, и не обращая внимание на номер счета, получаю в кассе эти гривны, со словами, это и есть часть кредитных денег, что вы просили.

4.Я обращаюсь в банк еще за частью кредита, думая, что денег на кредитной линии еще хватает, на что мне говорят, что бы еще получить денег, нужно сделать повторную оценку залога и обновить ряд документов, я все это сделал, и мне в итоге дают подписывать еще один кредитный договор, я по своей наивности на то время, не вникая в подробности подписываю и его, и опять же идет та же схема, подделывается моя подпись, и по липовой заявке на продажу, деньги снимают с моего валютного счета, бросают не на мой счет в гривнах, и со счете на который я ничего не подписывал, мне выдают гривны в кассе, с тем же пояснением, это ваши кредитные деньги.

5. Часть франков выплаченные мною в погашения, шла на счет 3739, минуя мой валютный 2620, при этом плательщик и получатель в квитанциях я, хотя в кредитном договоре прописано, что вернуть сумму кредиту и проценты, я должен на свой валютный счет 2620.

Когда все это обнаружил, то сразу же написал письмо в банк, с требованием навести у себя порядок, и все франки, снятые с моего валютного счета как «Помилковий переказ»

вернуть назад, и в письменной форме объяснить мне свои даяния.

Позвонили из банка и служба безопасности захотела со мною встретится по поводу моего письма, что радует, то это то, что сразу признали, что подписи косые и что первичные документы сделаны и проведенные через зад, но тут же заявили, что денег возвращать банк не собирается, и что если у меня есть желание, то я по этому поводу могу обратиться в суд, а еще сказали, что к тем деньгам, что исчезли в неизвестном направление и были на меня повешены как кредит, банк отношения никакого не имеет, а то что его работники делают, он Банк, вроде бы, как и не приделах, что банк это просто оболочка, и каждый что хочет то и творит, и тут уже только они во всем виноваты, и если с моей стороны не было злого умысла в том, что бы на меня повесили огромную сумму кредитных средств, то именно они, сотрудники, и будут в этом виноваты, если там что-то такое было, а я, так и остаюсь должен всю сумму что они на меня повесили, и Банк, будет требовать ее возращения.

Вот почему и пишу в этой ветке форума, и прошу у вас Уважаемых форумчан совета, как мне поступить в данной ситуации, что бы обязать именно банк, а не его сотрудников, отвечать, за свои действия.

[АлПет]

Позвонили из банка и служба безопасности захотела со мною встретится по поводу моего письма, что радует, то это то, что сразу признали, что подписи косые и что первичные документы сделаны и проведенные через зад, но тут же заявили, что денег возвращать банк не собирается, и что если у меня есть желание, то я по этому поводу могу обратиться в суд, а еще сказали, что к тем деньгам, что исчезли в неизвестном направление и были на меня повешены как кредит, банк отношения никакого не имеет, а то что его работники делают, он Банк, вроде бы, как и не приделах, что банк это просто оболочка, и каждый что хочет то и творит, и тут уже только они во всем виноваты, и если с моей стороны не было злого умысла в том, что бы на меня повесили огромную сумму кредитных средств, то именно они, сотрудники, и будут в этом виноваты, если там что-то такое было, а я, так и остаюсь должен всю сумму что они на меня повесили, и Банк, будет требовать ее возращения.

Вот почему и пишу в этой ветке форума, и прошу у вас Уважаемых форумчан совета, как мне поступить в данной ситуации, что бы обязать именно банк, а не его сотрудников, отвечать, за свои действия.

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аналітичні рахунки - регістри аналітичного обліку; т

банківські операції - операції банків, що визначені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

банківський продукт - це стандартизовані процедури, що забезпечують виконання банками операцій, згрупованих за відповідними типами та ознаками;

бек-офіс - підрозділи або окремі відповідальні виконавці, які залежно від їх функцій забезпечують реєстрацію, перевіряння, звіряння, облік операцій та контроль за ними;

відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до його службових обов'язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження виконувати певні операції та несе відповідальність за їх належне виконання;

внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів;

внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;

дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів;

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками;

операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у балансі банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні;

операційний ризик - це ризик, який пов'язаний з порушенням банківських правил та/або систем контролю за обробленням, проведенням операцій, документацією, що виникає як унаслідок зовнішніх причин, так і через помилки працівників банку;

операція банку - дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку;

(Постанова|Положення, Національний банк, від 18.06.2003, № 254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України")

Сотрудник банка несет ответственность перед банком, а Вы имеете договор с банком, а не с отдельными сотрудниками. Предусмотрен операционный риск, пусть банк не перекладывает этот риск на Вас.

[VIB]

В п. 2.3 написано как было в 337:

Банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами:...

за заявою на переказ готівки...

від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку;

Только вот ни разу не помню, чтоб мне кто-то в банке давал заполнять или подписывать "заяву на переказ готивкы".

И я так и не нашла ГДЕ написано ЧЕГО и КАК банк может делать через транзитные счета, особенно ЧЕГО и КАК он может делать через транзитные счета с наличной иностранной валютой.

Пы.Сы. Кстати, УНИАН пишет платные "рекламные" статьи на заказ, замаскированные "под новости" (приходилось сталкиваться, как раз по теме отношений банки-предприятия). На сей раз наверное уж очень не терпится какому-то коммерческому банку прорекламировать данную постанову в своем ключе.

А как быть с этим?

N 496, 29.12.2007, Постанова, Правила, Національний банк України

Про затвердження Правил здійснення за межі України та в Україні переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні ... .

...

1.8. Переказ фізичною особою - резидентом і нерезидентом у межах України іноземної валюти на поточний рахунок в іноземній валюті чи з поточного рахунку в іноземній валюті та переказ нерезидентом національної валюти на поточний рахунок у національній валюті чи з поточного рахунку в національній валюті здійснюються згідно з режимом цих рахунків, передбаченим нормативно-правовим актом Національного банку, що встановлює порядок використання рахунків (№492).

1.9. Переказ без відкриття рахунку в межах України для виплати його готівкою без зарахування на поточний рахунок за дорученням фізичної особи - резидента і нерезидента здійснюється банком виключно в національній валюті.

Цитата из письма:

...

"Можливість погашення заборгованості за кредитом в іноземній валюті передбачена в Постановах НБУ №82(не діє) від 05.03.2003, №216 (діє) від 28.07.2008 з поточних або депозитних рахунків клієнтів, що є у повній відповідності до Письмового дозволу НБУ в частині « ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті».

Крім того, діючим Положенням передбачена можливість договірного списання з поточних рахунків на користь банку."

...

[alexburko]

Продолжаю защиту от иска банка по взысканию.

Есть вопрос.

Порядок "кривой выдачи" кредита (доллар с 2203 на кассу 1001) у меня прописан в кредитном договоре:

(цитата)

2.Предмет договору

2.1 Банк надає Позичальнику кредит у готівковій формі в сумі 21000.00 (Двадцять одна тисяча) Дол.США на умовах, передбачених цим Договором.

3. Умови кредитування

3.1 Банк надає Позичальнику кредит одноразово в повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку №2203.... на рахунок 100109011 в філії ПІБ

Ссылаюсь на необходимость предоставить первичку согласно требований НПА НБУ и ЗУ "О бухучете", требую лицензию банка, договор текущего счета, выписку по текущему счету, Заяву на выдачу наличных с проводкой 2620-1001, мемориальные ордера и т.д., в принципе, - обосновал исчерпывающе.

Но! Юрист банка может сослаться на... договорное право и отмести все эти доводы. Это было бы не страшно, но, учитывая, что "концерт" будет проходить в адвокатской конторе банка (в межрайсуде )...

Как это снести? Акцентировать на порядке выдачи, установленном законом, становится сложно, - "договорились же так", оспаривать законность пункта - не представляется возможным в этом процессе (иск о взыскании кредита)...

[Siringa]

Продолжаю защиту от иска банка по взысканию.

Есть вопрос.

Порядок "кривой выдачи" кредита (доллар с 2203 на кассу 1001) у меня прописан в кредитном договоре:

(цитата)

2.Предмет договору

2.1 Банк надає Позичальнику кредит у готівковій формі в сумі 21000.00 (Двадцять одна тисяча) Дол.США на умовах, передбачених цим Договором.

3. Умови кредитування

3.1 Банк надає Позичальнику кредит одноразово в повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку №2203.... на рахунок 100109011 в філії ПІБ

Ссылаюсь на необходимость предоставить первичку согласно требований НПА НБУ и ЗУ "О бухучете", требую лицензию банка, договор текущего счета, выписку по текущему счету, Заяву на выдачу наличных с проводкой 2620-1001, мемориальные ордера и т.д., в принципе, - обосновал исчерпывающе.

Но! Юрист банка может сослаться на... договорное право и отмести все эти доводы. Это было бы не страшно, но, учитывая, что "концерт" будет проходить в адвокатской конторе банка (в межрайсуде )...

Как это снести? Акцентировать на порядке выдачи, установленном законом, становится сложно, - "договорились же так", оспаривать законность пункта - не представляется возможным в этом процессе (иск о взыскании кредита)...

Я, канеш, дико извиняюсь, а што, рахунок 100109011 в филии ПИБа стал Вашим рахунком? Тогда Вы могли много еще чего получить из кассы ПИБа (надо наверстывать ;-)))

Вообще, интересно, что они в пункте договоре прописали рахунок кассы. (обычно писали просто: выдача готивкою з 2203 или 2233) Да и в отделении должен быть рахунок 1002 (насколько я поняла)

[centurion]

Продолжаю защиту от иска банка по взысканию.

Есть вопрос.

Порядок "кривой выдачи" кредита (доллар с 2203 на кассу 1001) у меня прописан в кредитном договоре:

(цитата)

2.Предмет договору

2.1 Банк надає Позичальнику кредит у готівковій формі в сумі 21000.00 (Двадцять одна тисяча) Дол.США на умовах, передбачених цим Договором.

3. Умови кредитування

3.1 Банк надає Позичальнику кредит одноразово в повному обсязі шляхом перерахування коштів з рахунку №2203.... на рахунок 100109011 в філії ПІБ

Ссылаюсь на необходимость предоставить первичку согласно требований НПА НБУ и ЗУ "О бухучете", требую лицензию банка, договор текущего счета, выписку по текущему счету, Заяву на выдачу наличных с проводкой 2620-1001, мемориальные ордера и т.д., в принципе, - обосновал исчерпывающе.

Но! Юрист банка может сослаться на... договорное право и отмести все эти доводы. Это было бы не страшно, но, учитывая, что "концерт" будет проходить в адвокатской конторе банка (в межрайсуде )...

Как это снести? Акцентировать на порядке выдачи, установленном законом, становится сложно, - "договорились же так", оспаривать законность пункта - не представляется возможным в этом процессе (иск о взыскании кредита)...

Алекс,если договор не соответствует НПА,то это не договор и оспаривать его необходимо.И юрист банка никуда не денется,если твёрдо стоять на своём.

[alexburko]

Алекс,если договор не соответствует НПА,то это не договор и оспаривать его необходимо.И юрист банка никуда не денется,если твёрдо стоять на своём.

Я твердо стану на недействительности Заявы на выдачу наличных, и тут он действительно никуда не денется, но защита должна быть многоуровневой, посему...

С иском на недействительность идти не очень хочется: рубят недействительность, по большей мере из-за одной только формулировки... ;(

[alexburko]

Я, канеш, дико извиняюсь, а што, рахунок 100109011 в филии ПИБа стал Вашим рахунком? Тогда Вы могли много еще чего получить из кассы ПИБа (надо наверстывать ;-)))

Вообще, интересно, что они в пункте договоре прописали рахунок кассы. (обычно писали просто: выдача готивкою з 2203 или 2233) Да и в отделении должен быть рахунок 1002 (насколько я поняла)

Та никого не интересует, мой рахунок 1001 или нет, путь выдачи - прописан в договоре, я его подписал вместе с банком (договорились мы так, договорное право), банк свои обязательства выполнил...

Тут остается только "заяву на выдачу наличных" рвать, благо, - основания бесспорные...

1001 - счет филиала (центральный офис), тут все правильно, 1002 - это про отделение...

Итак, имеем Заяву на выдачу наличных:

1. С контраверсийными (противоречивыми) данными: документ отображает операцию, предусмотренную для гривны (пров0дки указывают на это, приводим нормативку с расшифровкой проводок с названиями операций), в то же время указаны... доллары США;

2. Имеем документ, инициированный клиентом с... чужого счета (2203 - счет банка, смотрим План счетов). Нарушение постановления НБУ №22: банки выполняют поручения клиентов, касающихся их, клиентов, счетов. И выполняют на условиях, оговоренных в Договорах банковского счета ( а их-то как раз у нас и нет, поэтому милостиво просим банк их предоставить в судебное заседание).

3. Ну и наконец, имеем кассовый документ, заполненный с нарушениями, отсюда - недействительный. А недействительный документ подлежит возврату инициатору ( то есть, клиенту) без исполнения и не может быть основанием для бухгалтерского учета, следовательно, - доказательством в деле.

То есть банк что-то когда-то напартачил, выбросил в корзину, а сейчас вспомнил, достал, разгладил утюгом и пытается по этой бумажке что-то взыскать в суде... (это для разрядки ).

Это все выкладываем в Заяве о фальшивости доказательства согласно ст.185 ЦПК.

Как то так, осталось все это подкрепить нормативкой...

[НБ Украины]

Та никого не интересует, мой рахунок 1001 или нет, путь выдачи - прописан в договоре, я его подписал вместе с банком (договорились мы так, договорное право), банк свои обязательства выполнил...

Тут остается только "заяву на выдачу наличных" рвать, благо, - основания бесспорные...

1001 - счет филиала (центральный офис), тут все правильно, 1002 - это про отделение...

Итак, имеем Заяву на выдачу наличных:

1. С контраверсийными (противоречивыми) данными: документ отображает операцию, предусмотренную для гривны (пров0дки указывают на это, приводим нормативку с расшифровкой проводок с названиями операций), в то же время указаны... доллары США;

2. Имеем документ, инициированный клиентом с... чужого счета (2203 - счет банка, смотрим План счетов). Нарушение постановления НБУ №22: банки выполняют поручения клиентов, касающихся их, клиентов, счетов. И выполняют на условиях, оговоренных в Договорах банковского счета ( а их-то как раз у нас и нет, поэтому милостиво просим банк их предоставить в судебное заседание).

3. Ну и наконец, имеем кассовый документ, заполненный с нарушениями, отсюда - недействительный. А недействительный документ подлежит возврату инициатору ( то есть, клиенту) без исполнения и не может быть основанием для бухгалтерского учета, следовательно, - доказательством в деле.

То есть банк что-то когда-то напартачил, выбросил в корзину, а сейчас вспомнил, достал, разгладил утюгом и пытается по этой бумажке что-то взыскать в суде... (это для разрядки ).

Это все выкладываем в Заяве о фальшивости доказательства согласно ст.185 ЦПК.

Как то так, осталось все это подкрепить нормативкой...

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22

Закону України

„Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42

Конституції України

(справа про захист прав споживачів кредитних послуг)

м. К и ї в Справа № 1-26/2011

10 листопада 2011 року

№ 15-рп/2011

...

3.2. Регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою – межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша

статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

...

3.3. Конституційний Суд України бере до уваги також положення актів міжнародного права.

Так, у пунктах 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від

9 квітня 1985 року № 39/248 зазначено такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов'язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

У Директиві 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту

(пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви).

За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.

http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=161645

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41533 сообщение #20 15.11.2011 23:27

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38571 сообщение #1250 11.9.2011 13:45

[АлПет]

Порядок "кривой выдачи" кредита (доллар с 2203 на кассу 1001) у меня прописан в кредитном договоре:

Но! Юрист банка может сослаться на... договорное право и отмести все эти доводы. Это было бы не страшно, но, учитывая, что "концерт" будет проходить в адвокатской конторе банка (в межрайсуде )...

Как это снести? Акцентировать на порядке выдачи, установленном законом, становится сложно, - "договорились же так", оспаривать законность пункта - не представляется возможным в этом процессе (иск о взыскании кредита)...

Стаття 627. Свобода договору(ЦКУ)

1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, ( инструкция 337) звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

[АлПет]

А как быть с этим?

1.9. Переказ без відкриття рахунку в межах України для виплати його готівкою без зарахування на поточний рахунок за дорученням фізичної особи - резидента і нерезидента здійснюється банком виключно в національній валюті.

...

[alexburko]

Стаття 627. Свобода договору(ЦКУ)

1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, ( инструкция 337) звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

НБ Украины, АлПет:

Я это отлично понимаю, но как это применить сейчас практически? Опираться в заседании по взысканию на незаконность пункта договора о выдаче и, следовательно, по этим основаниям отрицать получение кредита? Это несерьезно, имхо...

Я отрицаю получение долларов и оспорю заяву на выдачу наличных по ст.185 ЦПК, суд начнет расспрашивать, чья машина, кто ездит, сколько стоит, - "изучать обстоятельства дела" (это практика, у меня лично это было уже три раза: раз - в первичке и два раза в апеляции, именно по этому делу).

А как я могу в этом процессе обсуждать положения договора, даже имея все основания, - в рамки иска я же не вписываюсь?...

[Бонар]

1.10. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

аналітичні рахунки - регістри аналітичного обліку; т

банківські операції - операції банків, що визначені статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

банківський продукт - це стандартизовані процедури, що забезпечують виконання банками операцій, згрупованих за відповідними типами та ознаками;

бек-офіс - підрозділи або окремі відповідальні виконавці, які залежно від їх функцій забезпечують реєстрацію, перевіряння, звіряння, облік операцій та контроль за ними;

відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до його службових обов'язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження виконувати певні операції та несе відповідальність за їх належне виконання;

внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів;

внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;

дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів;

клієнтські рахунки - це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні (у тому числі рахунки за спеціальним режимом їх використання) та вкладні (депозитні) рахунки;

операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками;

операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у балансі банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні;

операційний ризик - це ризик, який пов'язаний з порушенням банківських правил та/або систем контролю за обробленням, проведенням операцій, документацією, що виникає як унаслідок зовнішніх причин, так і через помилки працівників банку;

операція банку - дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку;

(Постанова|Положення, Національний банк, від 18.06.2003, № 254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України")

Сотрудник банка несет ответственность перед банком, а Вы имеете договор с банком, а не с отдельными сотрудниками. Предусмотрен операционный риск, пусть банк не перекладывает этот риск на Вас.

то може майже усі угоди укладалися за участі дилерів "дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів; " ?:-) і рахунки дилерські??:-)

[АлПет]

НБ Украины, АлПет:

Я это отлично понимаю, но как это применить сейчас практически? Опираться в заседании по взысканию на незаконность пункта договора о выдаче и, следовательно, по этим основаниям отрицать получение кредита? Это несерьезно, имхо...

Я отрицаю получение долларов и оспорю заяву на выдачу наличных по ст.185 ЦПК, суд начнет расспрашивать, чья машина, кто ездит, сколько стоит, - "изучать обстоятельства дела" (это практика, у меня лично это было уже три раза: раз - в первичке и два раза в апеляции, именно по этому делу).

А как я могу в этом процессе обсуждать положения договора, даже имея все основания, - в рамки иска я же не вписываюсь?...

Ваши правоотношения с банком возникли на основании КД, поэтому суд ОБЯЗАН самостоятельно рассмотреть вопрос действительности КД , тем более что Вы заявляете о незаконности отдельных СУЩЕСТВЕННЫХ условий, одним из которых является ПОРЯДОК выдачи кредита (ч.2 ст.345 ХКУ). Поэтому если в КД указан порядок прямо противоречащий НПА НБУ (законодательству), то такой пункт КД является ничтожным, соответсвенно нет СУЩЕСТВЕННОГО условия КД и суд обязан константировать незаключенность КД. Правда это все теория, а на практике Вам виднее ситуация на месте: поведение судьи, компетентность представителя банка и тд. Действуйте тем же методом, что и раньше: ставьте судью перед выбором принять неправосудное решение или прекратить производство по НЕЗАКЛЮЧЕННОМУ договору. Убеждайте судью. Удачи.

П.С. Лет 8 назад был участником процесса между покупателем и продавцом квартиры. Сделка несостоялась, встал вопрос о виновном и ответственности,так как был договор задатка и уплоченный задаток. Судья САМОСТОЯТЕЛЬНО нашел какое- то противоречие законодательству в договоре задатка и признал его недействительным. Решение - вернуть сторонам друг другу все полученное по договору.

[НБ Украины]

НБ Украины, АлПет:

Я это отлично понимаю, но как это применить сейчас практически? Опираться в заседании по взысканию на незаконность пункта договора о выдаче и, следовательно, по этим основаниям отрицать получение кредита? Это несерьезно, имхо...

Я отрицаю получение долларов и оспорю заяву на выдачу наличных по ст.185 ЦПК, суд начнет расспрашивать, чья машина, кто ездит, сколько стоит, - "изучать обстоятельства дела" (это практика, у меня лично это было уже три раза: раз - в первичке и два раза в апеляции, именно по этому делу).

А как я могу в этом процессе обсуждать положения договора, даже имея все основания, - в рамки иска я же не вписываюсь?...

Из решений судов:

"Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог статей 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 214 ЦПК України суд ухвалюючи рішення повинен вирішити такі питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин."

...

"З матеріалів справи також вбачається, що банк не звертався до суду про визнання умов договорів щодо нового розміру процентної ставки дійсними і відповідне рішення судом не ухвалювалося.

Згідно п. 4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі Постанови ВСУ) нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

В пункті 7 Постанови ВСУ роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину."

...

"Належною формою кредитного договору у відповідності до ч.1 ст.1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність (ч.1 ст.218, ч.2 ст.1055 ЦК України). Отже у разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір є нікчемною (ч.2 ст.215, ч.2 ст.236 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною (ч.2 ст.215 ЦК України) і такий договір (чи його істотна умова) є недійсною з моменту його укладення (ст..204, ч.1 ст.236 ЦК України) незалежно від того, чи виконали сторони його умови."

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

…

Глава 7

СУДОВІ РІШЕННЯ

…

Стаття 212. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

4. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду

1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення

рішення

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених

обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього

Кодексу. { Статтю 214 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3932-VI

( 3932-17 ) від 20.10.2011 }

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page6

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=40640 сообщение #1789 28.10.2011 16:23

　

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

...　

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові аслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page5

　

　АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-89/11

Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27

Степаненко О.М.

[/size]

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого

Ювшина В.І.

суддів

Сіренка Ю.В., Бабенка В.М.

при секретарі

Константин В.М.

з участю:

представника позивача Гаврищишин А.М.

представника відповідачів ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 листопада 2010 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Черкаської філії (далі-Банк) до ОСОБА_10, Приватного підприємства "Кутюр СГ", ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2009 року Банк звернуся до суду з позовом до ПП "Кутюр СГ", ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12 березня 2008 року між Банком та ПП "Кутюр СГ" було укладено Генеральну угоду № 11, згідно якої Банк встановив Позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 1 515 000 грн. В рамках зазначеної угоди в той же день було укладено кредитний договір №18.32-11/08-СК (далі – Договір), відповідно до умов якого ПП "Кутюр" отримало кредит в розмірі 1 050 000 грн. під 16,5% річних. Позичальником умови даного Договору не виконуються і станом на 27 жовтня 2009 року заборгованість перед Банком за цим Договором становить 1 019 742 грн. 62 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 982 500 грн.; заборгованість за відсотками - 37 242 грн.

В забезпечення виконання ПП "Кутюр" зобов'язань за Договором між Банком та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 були укладені договори поруки.

Посилаючись на вказані обставини, Банк просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за Договором в розмірі 1 019 742 грн. 62 коп., судовий збір в розмірі 1 700 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ПП "Кутюр", ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 на користь Банку заборгованість по сплаті основного боргу по кредиту в розмірі 1 019 742 грн. 62 коп.

Стягнуто з ПП "Кутюр" на користь Банку судові витрати в розмірі 1 820 грн.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – ОСОБА_7, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що 12 березня 2008 року між Банком та ПП "Кутюр СГ" укладено Генеральну угоду № 11, згідно якої Банк встановив Позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 1 515 000 грн. В рамках зазначеної угоди в той же день було укладено Договір №18.32-11/08-СК строком до 11 березня 2015 року, відповідно до умов якого ПП "Кутюр СГ" отримало кредит в розмірі 1 050 000 грн. під 16,5% річних. Позичальником умови даного Договору не виконуються, оскільки несвоєчасно погашається кредит та відсотки, визначені умовами Договору.

Станом на 27 жовтня 2009 року заборгованість ПП "Кутюр СГ" перед Банком за Договором становить 1 019 742 грн. 62 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 982 500 грн.; заборгованість за відсотками - 37 242 грн.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вказаних обставин суд прийшов до правильного висновку, що відповідач ПП "Кутюр СГ" порушує умови Договору, а тому позовні вимоги Банку підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на законі та умовах укладеного Договору.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги та стягуючи заборгованість за Договором з ОСОБА_9, суд залишив поза увагою та не дав належної оцінки запереченням її представника ОСОБА_7 про те, що відповідачка не укладала договору поруки № 18.32-11/08-ДП2 від 12 березня 2008 року.

Відповідно до статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ч.1 та ч.5 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За висновком судово-почеркознавчої експертизи від 3 квітня 2011 року підпис від імені ОСОБА_9 в графі "Поручитель" в договорі поруки № 18.32-11/08ДП2 від 12 березня 2008 року - виконано не ОСОБА_9, а іншою особою.

Наведене свідчить, що зазначений договір поруки №18.32-11/08-ДП2 від 12 березня 2008 року укладений між ОСОБА_9, Банком і ПП "Кутюр-СГ" є нікчемний, а тому підстав для задоволення позову у цій частині та стягнення з ОСОБА_9 заборгованість за Договором немає.

Крім цього, визначаючи солідарний порядок стягнення заборгованості за Договором з відповідачів на користь Банку суд допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

За приписами статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За договором поруки № 18.32-11/08-ДП1 від 12 березня 2008 року ОСОБА_10 зобов'язався відповідати як солідарний боржник по зобов'язаннях ПП "Кутюр- СГ" за Договором.

За договором поруки № 18.32-11/08-ДП від 12 березня 2008 року ОСОБА_11 зобов'язувалася відповідати як солідарний боржник по зобов'язаннях ПП "Кутюр- СГ" за Договором.

За договором поруки № 18.32-11/08-ДП3 від 12 березня 2008 року ОСОБА_8 зобов'язувався відповідати як солідарний боржник по зобов'язаннях ПП "Кутюр- СГ" за Договором.

Отже, кожен із поручителів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 окремо зобов'язалися перед Банком відповідати за погашення ПП "Кутюр-СГ" боргу за Договором на засадах солідарних боржників.

Таким чином, спільної поруки відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_8 перед Банком не давали, а тому вони між собою за вказаними договорами поруки не є солідарними боржниками.

За вказаних обставин кожен із поручителів солідарно із боржником несе відповідальність перед Банком окремо.

З огляду на це у зазначених частинах рішення суду підлягає зміні відповідно до статті 309 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що порука ОСОБА_8 перед Банком повинна бути припинена відповідно до статті 559 ЦК України, оскільки 31 липня 2009 року Банк та ПП "Кутюр СГ" уклали договір про внесення змін №1 до Договору, яким у п.п.3.12; 3.13 та 3.14 змінили зобов'язання та збільшили обсяг відповідальності поручителя без його згоди не дають підстав для її задоволення у цій частині, оскільки зазначеними пунктами договору обсяг відповідальності відповідача ОСОБА_8 за Договором не збільшився.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом перевірки суду першої інстанції і не спростовують у решті правильності висновків суду та не дають підстав для задоволення скарги, оскільки носять суб'єктивний характер, грунтуються на неправильному трактуванні обставин справи та норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати –

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 та ОСОБА_9 – ОСОБА_12 задовольнити частково.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 5 листопада 2010 року у даній справі змінити.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Кутюр СГ" та ОСОБА_10 на користь Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Черкаської філії заборгованість за кредитним договором № 18.32-11/08-СК від 12 березня 2008 року в розмірі 1 019 742 грн. 62 коп.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Кутюр СГ" та ОСОБА_11 на користь Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Черкаської філії заборгованість за кредитним договором № 18.32-11/08-СК від 12 березня 2008 року в розмірі 1 019 742 грн. 62 коп.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Кутюр СГ" та ОСОБА_8 на користь Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Черкаської філії заборгованість за кредитним договором № 18.32-11/08-СК від 12 березня 2008 року в розмірі 1 019 742 грн. 62 коп.

В частині позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Черкаської філії до ОСОБА_9 – відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17277106

Иные решения, но применяйте по аналогии к кредитным договорам:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16772535

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18539675

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15528999

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11736406

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10686535

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13361495

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19438715

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12462119

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12237214

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19855435

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16320595

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9072065

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20525476

...　

Действующим Гражданским процессуальным кодексом Украины не запрещено в письменном заявлении о фальшивости доказательства (ч.2 ст.185):

1) напомнить судье о статьях 211, 212-214 данного кодекса и абзаце втором части пятой статьи 216 Гражданского кодекса Украины;

2) в текст данного заявления добавить ту часть своих возражений на иск, которые дополнительно подтверждают фальшивость доказательства и предполагают примененить правовые последствия недействительности ничтожного кредитного договора (безналичная гривна на автосалон - в Вашем случае).

[economix_a]

У меня еще вот такой вопрос к вам уважаемые форумчане: если в кредитном договоре, указано что кредит выдается путем перечисления на мой текущий счет, и тугрики на счет вроде бы поступили, но банк, с поддельными моими подписями, на кривых заявах, на продажу валюты, их списал с моего валютного счета, а уже в кассе мне не с моего счета выдал гривну, то получил ли я кредит, во франках, в гривнах, если я даже ни чего не подписывал, что бы распорядится франками, а их без моего ведома, сняли с моего счета??

[Siringa]

У меня еще вот такой вопрос к вам уважаемые форумчане: если в кредитном договоре, указано что кредит выдается путем перечисления на мой текущий счет, и тугрики на счет вроде бы поступили, но банк, с поддельными моими подписями, на кривых заявах, на продажу валюты, их списал с моего валютного счета, а уже в кассе мне не с моего счета выдал гривну, то получил ли я кредит, во франках, в гривнах, если я даже ни чего не подписывал, что бы распорядится франками, а их без моего ведома, сняли с моего счета??

За каждую поддельную подпись - по статье КК "Службове пидроблення".

Я так понимаю, Вы получили некую сумму в гривне со счета, который не указан в договоре.

А кошты, полученные с других счетов, которые не указаны в договоре, определяющем Ваши цивильные отношения с банком, кредитом считаться не может.

Я так понимаю, Вам надо писать заяву про то, что Вы по ошибке получили некую сумму в гривне от банка. А банк безпидставно прийняв от Вас сумму в франках, потому как франки Вам не выдавал.

[economix_a]

За каждую поддельную подпись - по статье КК "Службове пидроблення".

Я так понимаю, Вы получили некую сумму в гривне со счета, который не указан в договоре.

А кошты, полученные с других счетов, которые не указаны в договоре, определяющем Ваши цивильные отношения с банком, кредитом считаться не может.

Я так понимаю, Вам надо писать заяву про то, что Вы по ошибке получили некую сумму в гривне от банка. А банк безпидставно прийняв от Вас сумму в франках, потому как франки Вам не выдавал.

О всех нарушениях банка, я написал в сообщении #2252 этой ветки форума.

Как я понял, то кредит считается полученным, в момент зачисления денег на текущий счет заемщика, или получение денег в кассе, так вот, деньги(франки) как банк утверждает, мне на счет зашли, но я не воспользовался ими, банк подделав мои подписи на заяве про продаж, тут же списал эти франки, на что я не давал права, и зачислил деньги(гривны) не на мой счет текущий, на который я подписал договор, а на текущий счет, что банк открыл на мое имя, без моего согласия, и оттуда уже через кассу выдал гривну мне на руки, теперь банк говорит, что банк мне кредит выдал, франки на счет зачислил, а то что, дальше его работники с этими франками сделала, его(банк) не интересует, и чтобы я разбирался с ними сам, а франки в полном объеме, что бы вернул банку.

И текущий счет 2620, с которого я получил гривну, не только в кредитном договоре не указан, он вообще открыт без всяких договоров, заяв, и моего согласия, но на мое имя.

[economix_a]

За каждую поддельную подпись - по статье КК "Службове пидроблення".

Вот банк и говорит, это не наша вина, что ваши подписи подделаны, а наших работников, и мы просто оболочка, и что разбираться мне нужно не с банком, а с их работниками, пусть они, и отвечают за все, а банк, с меня будет требовать свое.

[alexburko]

НБ Украины

Спасибо Вам огромное за помощь.

Если я Вас правильно понял, то другими словами, на основании положений ЦПК суд должен установить, что на самом деле имели место кредитные отношения в гривне. В результате такого определения иск банка по валюте отклоняется, а кредитный договор в гривне (установленный де-факто судом) - есть ничтожен в силу отсутствия письменной формы. Суд может применить последствия ничтожного договора, -... реституция.

Но. Зачем помогать банку в решении его вопросов, педалируя сейчас в суде на определении факта гривенного кредита? Доказательств выдачи валюты у банка все равно нет, пусть ему откажут, а банк дальше пусть сам думает, что ему с этим делать...

И второе. Для того, чтобы постановить реституцию, надо установить размеры платежей, а в моем случае банк... отказывается подтверждать письменно получение от меня валюты в кассу банка (и это при недействительных квитанциях на погашение у меня на руках, засада!...). То есть - опять спор. Судья реституцию не сможет применить чисто технически...

[Siringa]

Вот банк и говорит, это не наша вина, что ваши подписи подделаны, а наших работников, и мы просто оболочка, и что разбираться мне нужно не с банком, а с их работниками, пусть они, и отвечают за все, а банк, с меня будет требовать свое.

Вот цитата из одного решения суда, выложенного чуть выше на этой странице темы НБ Украины.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19855435

"...обов’язок по відшкодуванню шкоди, завданої неправомірними діями працівника банку під час виконання ним своїх трудових обов’язків, на підставі ст. 1172 ЦК України слід покласти на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». За змістом статті 1172 ЦК України роботодавець несе відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у випадках, коли дїї, які здійснив працівник завдали майнову та моральну шкоду. При цьому роботодавець несе відповідальність у цьому випадку незалежно від того, чи є зазначені дії працівника дисциплінарним проступком чи адміністративним правопорушенням або злочином у зв’язку з чим вищезазначена кримінальна справа не перешкоджаю вирішенню дійсної справи."

Я бы так сказала: "пишите на укрссиб" во все вышеупомянутые в этой теме инстанции. Разработайте единую для всех контор схему изложения (чтоб потом не путаться в деталях ;-))) - страна должна знать "своих героев".

Напишите банке письмо с просьбой подтвердить получение от Вас определенной суммы в франках за все годы Вашей с ним договорной связи. Не захочет банка отвечать как положено6 подайте в суд про нарушение закона "Про звернення громадян".

[stairtov]

Из решений судов:

[/size]

\\Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення

рішення

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених

обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; \\

ст.1054 коментар http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...%B2%D1%96%D1%80

1. Кредитний договір регулює кредитні відносини між різними учасниками цивільного обігу.

тоесть устанавливает порядок !!!

споживчий кредит--- это финансова послуга со своими особенностями все что отличается от этих особенностей уже не вляется споживчим кредитом это уже иная послуга и иное правоотношение

Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом,

, є предмет

сума,

строк її повернення

та розмір процентів.

Проценти за користування кредитними коштами нара­ховуються з моменту зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, а не з мо­менту укладення договору або дати, з якої кредитодавець зобов'язаний був надати грошові кошти. Це правило зумовлене тим, що проценти на суму кредиту сплачуються за час реаль­ного користування грошовою сумою.

Стаття 1055. Форма кредитного договору

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчем­ним.

1. На відміну від договору позики кредитний договір має укладатися в письмовій формі незалежно від суми кредиту. Якщо кредитний договір містить умову про заставу нерухомо­го майна, а також в інших випадках, встановлених законом, такий договір підлягає нотарі­альному посвідченню та реєстрації в порядку, передбаченому законом (див. ст. 577 ЦК та коментар до неї).

2. У разі недотримання сторонами письмової форми кредитний договір вважається нік­чемним і тягне за собою наслідки, передбачені (див. ст. 216 ЦК та коментар до неї).

Стаття 577. Нотаріальне посвідчення договору застави та реєстрація застави

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встанов­лених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в поряд­ку, встановлених законом.

Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодер-жателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухо­мого майна.

Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Дер­жавного реєстру обтяжень рухомого майна.

(Статтю 577 доповнено частиною четвертою згідно із Законом України № 1255-П' від 18.11.2003 р.)

1. Договір застави вимагає письмової форми, яка може бути простою і нотаріальною. У деяких випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, транспортні засоби, кос­мічні об'єкти, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, причому недотри­мання цієї вимоги тягне недійсність договору з тими ж наслідками (ст.ст. 13-14 Закону України «Про заставу»),

я это все к тому что мало кто из нас получил споживчий кредит

если и было дано то другое ----другая фин послуга и тогда это называется либо удаваный либо обман потребителя

[stairtov]

Вот банк и говорит, это не наша вина, что ваши подписи подделаны, а наших работников, и мы просто оболочка, и что разбираться мне нужно не с банком, а с их работниками, пусть они, и отвечают за все, а банк, с меня будет требовать свое.

правильно и говорят разбиратся надо с работниками банка!!!! через прокуратуру

кредит -- в понятии финансова послуга ---ты не получила !!

банк безосновательно предьявил к тебе претензии так как непосредственно с банком ты дела не имела банк --юридическое лицо без формы цвета и одущевленности к нему невозможно что либо предпринять ....

нужны конкретные лица с конкретными фио --исполняющие обязанности от имени ..вот к ним и надо предьявлять притензии

и требовать от банка чтобы он проверил и подтвердил что все что было сделано соответствует предоставленным им полномочиями и соответствует требованиам его деятельности ...тогда ты сможеш на прямую с банком общатся а иначе у вас нет правоотношений ..банк должен разбиратся со своими работниками а твоя задача обратится в прокуратуру на ио банка

рекомендую http://studrada.com.ua/content/%D1%81%D1%8...%BD%D0%BD%D1%8F

Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р. (ст.1 - ст.690) » Глава 48 Виконання забов'язання (ст.526 - ст.545)

Стаття 538. Зустрічне виконання зобов'язання

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наяв­ності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупини­ти виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повно­му обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

[economix_a]

Напишите банке письмо с просьбой подтвердить получение от Вас определенной суммы в франках за все годы Вашей с ним договорной связи. Не захочет банка отвечать как положено6 подайте в суд про нарушение закона "Про звернення громадян".

А что мне это даст, если банк подтвердит?