Определение ВССУ об отказе Приватбанку во взыскании пени больше чем за год


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

9 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      9
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      9
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

15 травня 2013 року м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

Лесько А.О., Червинської М.Є., 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2012 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У лютому 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 було надано грошові кошти за кредитним договором від 1 березня 2008 року в розмірі 7 038 грн. 04 коп. зі сплатою 12% за користування кредитом на рік на суму залишку за кредитом з кінцевим терміном повернення 1 березня 2010 року. Оскільки відповідач належним чином зобов'язання не виконав, станом на 13 грудня 2011 року утворилась заборгованість в сумі 56 070 грн. 65 коп., яку банк просив стягнути.

 

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 6 вересня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 6 289 грн. 78 коп., з яких: 5 692 грн. 92 коп. - заборгованість за кредитом; 596 грн. 86 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Вирішено питання про розподіл судового збору. У решті позову відмовлено.

 

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2 702 грн. 56 коп., 43 932 грн. 09 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. (штраф (фіксована частина), 2 646 грн. 22 коп. штраф (процентна складова). Вирішено питання про розподіл судового збору. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

 

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

 

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Задовольняючи позовні вимоги банку,

 

Судом установлено, що 1 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав кредит у сумі 7 038 грн. 04 коп. з кінцевим терміном повернення 1 березня 2010 року.

 

ОСОБА_4 не виконував, унаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість, яка за розрахунком банку станом на 28 вересня 2010 року склала 337 695 грн. 82 коп., з яких прострочені відсотки - 5 721 грн. 86 коп., прострочена кредитна заборгованість - 121 506 грн. 56 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів - 186 639 грн. 90 коп., штраф за кожний випадок порушення строків погашення кредиту та відсотків - 23 830 грн. 50 коп. Із вказаного рахунку вбачається, що пеня банком нарахована за період з 2008 року по 2011 року, тобто понад один рік.

 

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

 

Згідно із умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

 

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

 

Апеляційний суд, дійшовши висновку про нарахування пені усупереч вимогам ч. 2 ст. 258 ЦК України, взяв до уваги розрахунок банку, який перевищує понад один рік. При цьому, задовольняючи вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника, не звернув уваги на те, що кредитним договором встановлено п'ятирічний строк позовної давності для звернення до суду, але пеня стягується за один рік у відповідності із ст. 258 ЦК України.

 

Задовольняючи позов, апеляційний суд належним чином не встановив розмір заборгованості боржника за кредитним договором, визначений судом розмір, з врахування стягнутої неустойки, не ґрунтується на зазначених нормах матеріального права.

 

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 23 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає. 

 

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська

 


Link to comment
Share on other sites

цикаво.... 7800 взял, должен стал 330000... Даже от Привата такого не ожидал.

по сути: таки рассматривают умовы как договор сторон? хм, печаль. 

Link to comment
Share on other sites

цикаво.... 7800 взял, должен стал 330000... Даже от Привата такого не ожидал.

по сути: таки рассматривают умовы как договор сторон? хм, печаль. 

С позиции правопонимания: решение полная несуразица.

Для того, что бы прикрыть банковский беспредел: ВССУГУД признает условия, на которых отсутствует подпись заемщика (противоречит ст. 1055 ЦК) договором.

Згідно із умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

 

Дальше подтверждает, что п. 5.5 является договором об увеличении сроков исковой давности.

Но что бы не вгонять заемщика в рабство говорит о том, что ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Предусматривает срок нарахування пені.

пытаясь применить аналогию между тем, что есть в ХК Украины.

Это же бред

Если решили, что срок исковой давности для требования по пене 5 лет, то не пишите бредни.

Лучше бы применили бы

Стаття 551. Предмет неустойки

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

 

и уменьшили бы пеню до 3500

есть нормальная адекватная практика.

Натворили такого беспредела в этом решении, что как всегда, стыдно за нашу страну и за то, что выдает такое решение.

Link to comment
Share on other sites

  • 4 weeks later...

С позиции правопонимания: решение полная несуразица.

Для того, что бы прикрыть банковский беспредел: ВССУГУД признает условия, на которых отсутствует подпись заемщика (противоречит ст. 1055 ЦК) договором.

Згідно із умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») («Стандарт»). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонами встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

 

Дальше подтверждает, что п. 5.5 является договором об увеличении сроков исковой давности.

Но что бы не вгонять заемщика в рабство говорит о том, что ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік вимог, у тому числі, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Предусматривает срок нарахування пені.

пытаясь применить аналогию между тем, что есть в ХК Украины.

Это же бред

Если решили, что срок исковой давности для требования по пене 5 лет, то не пишите бредни.

Лучше бы применили бы

Стаття 551. Предмет неустойки

1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

 

и уменьшили бы пеню до 3500

есть нормальная адекватная практика.

Натворили такого беспредела в этом решении, что как всегда, стыдно за нашу страну и за то, что выдает такое решение.

Ярослав, Вы же не первый год в юриспруденции))) к чему так переживать? нервы быстро закончатся, а Вы клиентам нужны бодрый, здоровый и думающий. Поэтому: душить, душить, и еще раз душить. Эмоции - в сторону!

Link to comment
Share on other sites

Ярослав, Вы же не первый год в юриспруденции))) к чему так переживать? нервы быстро закончатся, а Вы клиентам нужны бодрый, здоровый и думающий. Поэтому: душить, душить, и еще раз душить. Эмоции - в сторону!

 

С нашим "правосудием" не всегда получается убрать эмоции в сторону, иногда это получается только на следующий день.

Link to comment
Share on other sites

С нашим "правосудием" не всегда получается убрать эмоции в сторону, иногда это получается только на следующий день.

согласен. сам такой иногда бываю. знаете, отчасти мое высказывание имеет признаки аутотренинга - поддерживая Ярослава, я настраиваю и себя. И все же... 

Link to comment
Share on other sites

  • 2 months later...

Ярослав, Вы же не первый год в юриспруденции))) к чему так переживать? нервы быстро закончатся, а Вы клиентам нужны бодрый, здоровый и думающий. Поэтому: душить, душить, и еще раз душить. Эмоции - в сторону!

 

Спасибо за беспокойство. :rolleyes:

Я спокоен.

Просто это решение поражает не профессионализмом и юридической абсурдностью. ;)

Link to comment
Share on other sites

 

Просто это решение поражает не профессионализмом и юридической абсурдностью. ;)

Эка невидаль. Как раз поражает противоположная ситуация.

Link to comment
Share on other sites

Другие судьи считают по-другому

 

У Х В А Л А

іменем  україни

09 жовтня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого       Кузнєцова В. О.,

суддів:                  Ізмайлової Т. Л.,          Мартинюка В. І.,

                             Мостової Г. І.,              Остапчука Д. О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а:        

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору                            № 0612/135  від  27  грудня 2006 року, звернулося  до  суду з позовом,                       у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як поручителя 135 651,10 доларів США, що еквівалентно 1 083 852 грн 29 коп.,  заборгованості за кредитним договором з урахуванням відсотків та пені.

       Рішенням  Здолбунівського районного суду Рівненської області від              18 березня 2013 року позов задоволено частково.

       Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 103 550,18 доларів США, що еквівалентно 827 365 грн                94 коп. заборгованості за кредитним договором № 0612/135 від 27 грудня 2006 року, яка складається з 55 744,84 доларів США, що еквівалентно 445 401 грн   27 коп., заборгованості за кредитом, 46 805,34 доларів США, що еквівалентно 373 974 грн 67 коп., заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, 1 тис. доларів США, що еквівалентно 7990 грн, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань.

      Вирішено питання судових витрат.

       Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 17 травня 2013 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.

      Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь                           ПАТ КБ «ПриватБанк» 10 782,28 доларів США, що еквівалентно 86 150 грн 42 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

      У поданій касаційній скарзі ПАТ «ПриватБанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором просить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь                           ПАТ КБ «ПриватБанк» 33 100,92 доларів США, що еквівалентно 264 476 грн 35 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.  

      Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

      За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

      Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачка належним чином не виконувала умови кредитного договору, тому позивач має право на повернення кредиту з урахуванням процентів за користування ним.

      У цій частині рішення суду не переглядалося в апеляційному порядку та ніким не оскаржується.

      Зменшуючи розмір пені до 1 тис. доларів США, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд першої інстанції виходив із того, що зазначена позивачем сума пені є завищеною.

      Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідачів пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що розмір нарахованої банком пені  необхідно зменшити з підстав застосування строку спеціальної позовної давності в один рік на підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

      Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна з огляду на наступне.

      Судами встановлено, що 27 грудня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ  КБ «ПриватБанк»,  та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 0612/135, згідно з умовами якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 74 тис. доларів США під 15 % річних за користування кредитом, а остання зобов'язалася його повернути до 22 грудня 2011 року.

      Із  метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 27 грудня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та                     ОСОБА_4 був укладений договір поруки  № 0612/135/ДП2, згідно з умовами якого останній поручився перед кредитором за невиконання позичальником ОСОБА_3 усіх його зобов'язань за вказаним кредитним договором.

      Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

      Обґрунтовуючи підставність позову, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалось на те, що ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 16 жовтня 2012 року виникла загальна заборгованість за кредитом у розмірі 135 651,10 доларів США, із яких: 55 744,84 доларів США - заборгованість за кредитом, 46 805,34 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 33 100,92 доларів США - пеня  за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором,  яку банк і просив стягнути на свою користь.

      Вирішуючи спір по суті, апеляційний суд виходив із того, що на підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України розмір нарахованої банком пені необхідно зменшити з підстав застосування строку спеціальної позовної давності в один рік.

      Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

      Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

      Пунктом 4.2. кредитного договору передбачено, що його сторони домовились про збільшення строку позовної давності до трьох років щодо нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

     Відповідно до п. 4.7. кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки - пені, штрафів за даною угодою встановлюються сторонами тривалістю п'ять років.

     Таке свідчить про те, що сторони, укладаючи зазначений договір, досягли згоди, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'яти років, а щодо нарахування неустойки - три роки, тобто, момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

      Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

      Пунктом 1.3. кредитного договору передбачено кінцевий термін погашення кредиту 22 грудня 2011 року включно.

     Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

     З урахуванням наведеного, відповідно до приписів ст. 253, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності починається з              23 грудня 2011 року та діє до 23 грудня 2016 року, а нарахування неустойки, відповідно до умов кредитного договору здійснюється за останні три роки з моменту пред'явлення банком вимог до боржника, в рамках строку позовної давності для звернення до суду для захисту свого порушеного права.

     Вирішуючи спір по суті, на порушення приписів ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не визначився з характером спірних правовідносин та нормою права, що підлягає застосуванню, на зазначене уваги не звернув та дійшов до передчасного висновку про застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення пені за прострочення виконання кредитного зобов'язання.      

Оскільки обставини, пов'язані із перевіркою доводів сторін та оцінкою наданих сторонами доказів, характеру спірних правовідносин та норми права, яка підлягає застосуванню, апеляційним судом з'ясовувались неналежним чином, чим порушено норми процесуального права                            (ст. ст. 10, 60, 179, 303, 307 ЦПК України) і таке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині вирішення спору про стягнення пені підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.      

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:        

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»  задовольнити частково.

      Рішення апеляційного суду Рівненської області від 17 травня 2013 року в частині вирішення спору про стягнення пені скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до апеляційного суду.

      Ухвала оскарженню не підлягає

 

Link to comment
Share on other sites

Что ещё раз говорит либо о "профессионализме" судей либо о проплаченности решения. 
Взять и сбросить в одну кучу специальный и общий сроки ИД. при всём при том. что ст. 258 ГКУ стоИт особняком и несёт в себе исчерпывающий перечень вариантов применения. поэтому и говорит о "специальном сроке".  

Link to comment
Share on other sites

 Для наших судей закон не писан. Очень хочется, что бы их уже реально наказывали за не правосудные решения. При чем тут исковая давность к периоду за который пеня насчитывается, что и должно быть указано в договоре, если срок начисления пени не указан в договоре, значит по закону :

У відповідності до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

И еще:

 

Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

 

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5767

 

 

Link to comment
Share on other sites

жаль в гражданских правоотношениях не применима....

 

 

Згідно ст.. 2, гл. 1,  розділу 1 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...