Определение Апелляционного суда Киевской области о признании договора Ощадбанком не заключенным

[ANTIRAID]

Державний герб України

 

Справа №22-ц-4384/12

Провадження  №22-ц/1090/5847/12

 

Головуючий у І інстанції Гапоненко А.П.

Категорія 26

 

Доповідач у 2 інстанції Мережко

 

06.09.2012 

 

УХВАЛА

Іменем України

 

23 серпня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

 

Головуючого судді: Мережко М.В.,

Суддів: Оношко Г.М., Малорода О.І.,

при секретарі: Косенко Т.Г. 

 

розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним.

 

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ПАТ „Державний ощадний банк України", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору недійсним. Посилалась на те, що 13 травня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 124, у відповідності до якого ПАТ «Державний ощадний банк України»надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2 000 000 грн. з кінцевим терміном погашення до 13 травня 2018 року.

 

Процентна ставка за користування кредитним коштами у відповідності до договору відновлюваної кредитної лінії встановлена у розмірі 16,5% річних.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за договором відновлюваної кредитної лінії № 124 від 13 травня 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_2 (майновий поручитель) було укладено іпотечний договір, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі за № 2764, у відповідності до якого ОСОБА_2 передала Банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що складається з житлового будинку загальною площею 510 м. кв. та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13 травня 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 60, у відповідності до якого ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання перед ПАТ «Державний ощадний банк України»відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_3 за договором відновлюваної кредитної лінії № 124 від 13 травня 2008 року в повному обсязі.

 

Вважала, що кредитний договір було укладено з порушенням законодавства України, оскільки при його укладенні порушені норми Закону України "Про захист прав споживачів», а саме відсутні суттєві умови, передбачені п.п. 2 та 4 ст. 11 Закону. Крім того, як посилається позивач, необхідно застосувати принципи щодо несправедливості умов, викладених у кредитному договорі. Також, сторони при його укладанні не досягли згоди щодо його всіх істотних умов. Зокрема, в кредитному договорі відсутні основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу до укладання договору про іпотечний борг, що передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати». У якості правової підстави недійсності правочину позивач зазначила ч. 1 ст. 203 ЦК України, якою визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу.

 

Просила визнати недійсним договір відновлювальної кредитної лінії №124 від 13 травня 2008 року, укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 Витрати по сплаті судового збору стягнути з ПАТ «Державний ощадний банк України».

 

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено повністю.

 

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2012 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм процесуального та матеріального права.

 

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

 

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

 

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

 

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

 

Судом першої інстанції встановлено, що 13 травня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України»правонаступником прав та обов'язків якого являється ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_3 укладено договір відновлюваної кредитної лінії № 124, у відповідності до якого банк надав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 2 000 000 грн. з кінцевим терміном погашення до 13 травня 2018 року. Процентна ставка за користування кредитним коштами у відповідності до договору відновлюваної кредитної лінії встановлена у розмірі 16,5% річних.

 

В забезпечення виконання зобов'язань за договором між ПАТ «Державний ощадний банк України»та позивачем ОСОБА_2 (майновий поручитель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, та зареєстровано в реєстрі за № 2764, у відповідності до якого ОСОБА_2 передала ПАТ «Державний ощадний банк України»в іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що складається з житлового будинку загальною площею 510 м. кв. та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

 

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13 травня 2008 року між ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 60, у відповідності до якого ОСОБА_4 бере на себе зобов'язання перед ПАТ «Державний ощадний банк України»відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_3 за договором відновлюваної кредитної лінії № 124 від 13 травня 2008 року в повному обсязі.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

Згідно з ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

 

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

 

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

 

Не здійснення ПАТ «Державний ощадний банк України» письмового оприлюднення, передбаченого п. 2 ст. 2 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» не можуть бути підставами для визнання кредитного договору недійсним, оскільки це свідчить про недотримання сторонами вимог щодо істотних умов договору, які є необхідними при його укладанні, а отже кредитний договір, який оспорюється, не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту.

 

Згідно з ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

 

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

 

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

 

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

 

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

 

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

 

Посилання позивача на недотримання банком п.п. 2. ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якими визначено обов'язок кредитодавця повідомити обов'язкову інформацію перед укладенням договору про надання споживчого кредиту, визначену Законом, а також детальний розпис сукупної вартості кредиту, вірно не враховується судом до уваги, оскільки спростовується матеріалами прави.

 

Об'єктивних доказів, які б дали можливість суду зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства позивачем не надано, а тому судом не вбачається законних підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 203 ЦК України.

 

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не ґрунтуються на вимогах закону.

 

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд прешої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Оскільки, об'єктивних доказів, які б дали можливість суду зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства позивачем не надано, а тому судом не вбачається законних підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 203 ЦК України.

 

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

 

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

 

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2012 року - залишити без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 

Головуючий:

 

Судді:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25883124

[Obelix]

Ну и як?

Визнати недійсним неможлово, т.я. договір по суті є неукладеним.

Визнати неукладеним неможливо, тому що ЦКУ не передбачає такої норми.

Є недійсність...є удаваність...є фіктивність...є під впливом покращеннь...є обман, помилка...

а ось "некладенності" - нема.

И вот какие формулировки и НПА нужно тянуть?

Признать дог. заключенным под обманом, ошибкой? заключенным с нарушением действующего законодательства Украины?

Думать нужно!

[centurion]

Ну и як?

Визнати недійсним неможлово, т.я. договір по суті є неукладеним.

Визнати неукладеним неможливо, тому що ЦКУ не передбачає такої норми.

Є недійсність...є удаваність...є фіктивність...є під впливом покращеннь...є обман, помилка...

а ось "некладенності" - нема.

И вот какие формулировки и НПА нужно тянуть?

Признать дог. заключенным под обманом, ошибкой? заключенным с нарушением действующего законодательства Украины?

Думать нужно!

Может пытаться признавать по-отдельности недействительными пункты договора, и, о, если случится чудо, подавать на недействительность в целом.

[Obelix]

да, так можно... мы так и делаем...

но это полумера и не решение вопроса в принципе...

[АлПет]

Ну и як?

Визнати недійсним неможлово, т.я. договір по суті є неукладеним.

Визнати неукладеним неможливо, тому що ЦКУ не передбачає такої норми.

Є недійсність...є удаваність...є фіктивність...є під впливом покращеннь...є обман, помилка...

а ось "некладенності" - нема.

И вот какие формулировки и НПА нужно тянуть?

Признать дог. заключенным под обманом, ошибкой? заключенным с нарушением действующего законодательства Украины?

Думать нужно!

Не здійснення ПАТ «Державний ощадний банк України» письмового оприлюднення, передбаченого п. 2 ст. 2 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» не можуть бути підставами для визнання кредитного договору недійсним, оскільки це свідчить про недотримання сторонами вимог щодо істотних умов договору, які є необхідними при його укладанні, а отже кредитний договір, який оспорюється, не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту.

 

 

Договор уже признан судом незаключенным, это гораздо важнее для заемщика чем недействительный: слетает ипотека и поручительство, нет реституции. Если банк подаст иск по возврату неправомерно полученных средств по незаключенному договору, а у заемщика нет никакого имущества (или к тому времени не окажется), то финита ля комедия.

[Obelix]

Не здійснення ПАТ «Державний ощадний банк України» письмового оприлюднення, передбаченого п. 2 ст. 2 Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» не можуть бути підставами для визнання кредитного договору недійсним, оскільки це свідчить про недотримання сторонами вимог щодо істотних умов договору, які є необхідними при його укладанні, а отже кредитний договір, який оспорюється, не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту.

 

 

Договор уже признан судом незаключенным, это гораздо важнее для заемщика чем недействительный: слетает ипотека и поручительство, нет реституции. Если банк подаст иск по возврату неправомерно полученных средств по незаключенному договору, а у заемщика нет никакого имущества (или к тому времени не окажется), то финита ля комедия.

Сначала будет судебный запрет на отчуждение до выплаты суммы, потом слетит ипотека. И новоявленная ст. 1057-1 ведет к тому же.

А если в судебном заседании будет установлено и факт получения денег (кредита), и факт незаключенности, то деньги нужно возвращать все равно, а для осуществления этого и будет (вполне справедливо) наложен запрет.

Меня смущает тот факт, что в ЦКУ нет понятия "незаключенность договора". Хотя основания для такого определения есть в большом количестве.

[АлПет]

Сначала будет судебный запрет на отчуждение до выплаты суммы, потом слетит ипотека. И новоявленная ст. 1057-1 ведет к тому же.

А если в судебном заседании будет установлено и факт получения денег (кредита), и факт незаключенности, то деньги нужно возвращать все равно, а для осуществления этого и будет (вполне справедливо) наложен запрет.

Меня смущает тот факт, что в ЦКУ нет понятия "незаключенность договора". Хотя основания для такого определения есть в большом количестве.

В ст. 1057-1 говорится о случае недействительности кред. договора и ни слова о "незаключенном". В этом и есть прелесть незаключенного дог.

[ВАВАНчик]

 

Меня смущает тот факт, что в ЦКУ нет понятия "незаключенность договора". Хотя основания для такого определения есть в большом количестве.

По ЦК есть понятие "заключенность договора" - все остальное и не нужно!

ПС: каким образом можно защитить права, если признать договор НЕЗАКЛЮЧЕННЫМ? Ведь незаключенный договор НЕ НАРУШАЕТ ПРАВ! (не посаженное дерево, не дает тень соседям (не закрывает вид), не разлитая нефть не загрязняет природу и т.п.)

[Бонар]

да, так можно... мы так и делаем...

но это полумера и не решение вопроса в принципе...

перегляньте тему : тут багато информації про неукладеність правочину ...особливо зверніть увагу на пости НБ України...

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=268#entry77270

"Решение Киевского апеляционного суда дело Креди Агриголь о незаключенности договора..."