alexburko Опубликовано January 20, 2016 Жалоба Опубликовано January 20, 2016 Не понял вопроса, переформулируйте, пожалуйста. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 20, 2016 Жалоба Опубликовано January 20, 2016 Не понял вопроса, переформулируйте, пожалуйста. Если у банка временно изымают материалы кредитного дела, то они будут находиться в материалах судебного дела? С ними возможно будет ознакомиться? Цитата
alexburko Опубликовано January 20, 2016 Жалоба Опубликовано January 20, 2016 Будут находиться, потом вернут банку. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано January 20, 2016 Жалоба Опубликовано January 20, 2016 Будут находиться, потом вернут банку. А вот ознакомиться с ними возможно в таком случае? Кто сталкивался на практике? Цитата
Bolt Опубликовано January 20, 2016 Жалоба Опубликовано January 20, 2016 А вот ознакомиться с ними возможно в таком случае? Кто сталкивался на практике? А почему нельзя, если они в деле будут находиться... Цитата
economix_a Опубликовано January 25, 2016 Жалоба Опубликовано January 25, 2016 Вам надо затянуть процесс? Тогда там немного другая тактика. А польза... Развалить линию доказывания банка: нет надлежащих исключительных доказательств, отказ в иске. Может у кого есть толковей заперечення на позов, отсутствует у банка доказательства выдачи кредита, сбросьте пожалуйста в личку или на почту, для ознакомления, заранее благодарен. 1 Цитата
someo Опубликовано January 25, 2016 Жалоба Опубликовано January 25, 2016 Может у кого есть толковей заперечення на позов, отсутствует у банка доказательства выдачи кредита, сбросьте пожалуйста в личку или на почту, для ознакомления, заранее благодарен. То есть вы уже пробовали установить, есть ли у банка таковые документы (доказательства выдачи кредита)? Банк просто отмолчался и подал иск? Цитата
economix_a Опубликовано January 27, 2016 Жалоба Опубликовано January 27, 2016 То есть вы уже пробовали установить, есть ли у банка таковые документы (доказательства выдачи кредита)? Банк просто отмолчался и подал иск? Нет, банк на постанову суду не предоставил копий первичных документов, которые свидетельствовали бы о том, что кредит был выдан. Цитата
Bolt Опубликовано January 27, 2016 Жалоба Опубликовано January 27, 2016 Нет, банк на постанову суду не предоставил копий первичных документов, которые свидетельствовали бы о том, что кредит был выдан. Что за постанова... Может ухвала... То есть они не исполнили ухвалу суду про вытребування таких документов... Просто проигнорировали или они как то это объяснили суду... 1 Цитата
economix_a Опубликовано February 1, 2016 Жалоба Опубликовано February 1, 2016 Что за постанова... Может ухвала... То есть они не исполнили ухвалу суду про вытребування таких документов... Просто проигнорировали или они как то это объяснили суду... Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания. Цитата
economix_a Опубликовано February 11, 2016 Жалоба Опубликовано February 11, 2016 Если эксперт почерковедческой экспертизы в одной инстанции указал, что ему мало почеркового материала и он не может установить кому именно принадлежит подпись, а по повторному клопотанню эксперт второй инстанции в своей экспертизе четко указал что подпись не принадлежит клиенту, то является ли это противоречивыми экспертизами? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано February 11, 2016 Жалоба Опубликовано February 11, 2016 Если эксперт почерковедческой экспертизы в одной инстанции указал, что ему мало почеркового материала и он не может установить кому именно принадлежит подпись, а по повторному клопотанню эксперт второй инстанции в своей экспертизе четко указал что подпись не принадлежит клиенту, то является ли это противоречивыми экспертизами? Это понятие оценочное, сделанное по внутреннему (не совсем объективному) мнению суддей. Цитата
babaika Опубликовано February 11, 2016 Жалоба Опубликовано February 11, 2016 Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания. На цьому всі пояснення скінчаться))) Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано February 12, 2016 Жалоба Опубликовано February 12, 2016 Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания. В результате определение об истребовании было проигнорировано? Необходимо значит акцентировать и на этом внимание в соответствующих процессуальных документах. 1 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано February 21, 2016 Жалоба Опубликовано February 21, 2016 Подавайте соответствующее ходатайство о том, что документы по которым предоставлены копии, Вы не подписывали и они не касаются кредитного договора с Вами. В связи с этим я бы просил еще назначить почерковедческую экспертизу, при чем если бухгалтерско-экономическая экспертиза еще не назначена, то почерковедческую просил бы назначить первой. Зачем удалили свое сообщение? Цитата
olha54 Опубликовано March 29, 2016 Жалоба Опубликовано March 29, 2016 Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО! у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! Статут и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте Какие мысли юристов по этому моменту?? Цитата
Siringa Опубликовано March 29, 2016 Жалоба Опубликовано March 29, 2016 Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО! у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! Статут и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте Какие мысли юристов по этому моменту?? А Вы у пользователя "НБ Украины" спросите. У него "в активе" есть замечательная история по иску Укрсиба, где он просто не явился два раза в заседание, даже не предупредив ответчика... Вы тоже так попробуйте, а чего? Вы же так хвалите его "методы". Цитата
someo Опубликовано April 18, 2016 Жалоба Опубликовано April 18, 2016 какие новости есть у кого-нибудь? Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано April 18, 2016 Жалоба Опубликовано April 18, 2016 Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО! у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! Статут и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте Какие мысли юристов по этому моменту?? Если не несет, то значит суд имеет право установить факт отсутствия Вашей подписи на указанных документах, а значит установить факт не получения кредита. Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, У разі ухилення особи, яка бере участь у справі,від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано April 18, 2016 Жалоба Опубликовано April 18, 2016 какие новости есть у кого-нибудь? ВССУ открыл производство по кассационной жалобе, которая подана на решение апелляционного суда в связи с отсутствием подписи на заявлении о продаже валюте, о которой писал economix_a здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7630&page=5 1 Цитата
НБ Украины Опубликовано April 18, 2016 Жалоба Опубликовано April 18, 2016 ВССУ открыл производство по кассационной жалобе, которая подана на решение апелляционного суда в связи с отсутствием подписи на заявлении о продаже валюте, о которой писал economix_a здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7630&page=5 Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною 8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Тобто, у випадку недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, фактично договір між сторонами не укладено. Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Згідно з статтею 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Виходячи зі змісту Заяви вона за своєю правовою природою є правочином комісії, предметом якого є продаж відповідачем від свого імені за рахунок позивача іноземної валюти. Вимоги щодо оформлення заяв на продаж іноземної валюти на дату вчинення Заяви встановлювались Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженимПостановою Правління Національного Банку України від 05.03.2003 року №82 (далі Положення). Так, згідно п. 1.6 Положення (тут і далі в редакції, яка діяла на дату складення Заяви) платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів виписуються не менше ніж у двох примірниках з використанням технічних засобів або заповнюються від руки ручкою з чорним або синім чорнилом та обов'язково мають бути засвідчені підписами відповідальних осіб та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб, які її не мають) на першому примірнику. Під час підписування не дозволяється використовувати факсиміле, а також робити будь-які виправлення. Пунктом 3.1 Положення встановлено, що заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою Відповідно до п. 3.4 Положення заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити: - найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта; - код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024; - назву документа - «Заява про продаж іноземної валюти» або «Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів»; - дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); - повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові); - номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися); - назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора; - суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою); - мінімальний курс продажу (можливе зазначення «за курсом уповноваженого банку»); - гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта); - номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок; - відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис). Отже, враховуючи викладені вище приписи Положення, заява про продаж іноземної валюти має бути складена українською мовою та обов'язково має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб позивача. Вимоги щодо необхідності підписання Заяви уповноваженими особами та проставляння на ній відбитку печатки позивача, визначенні в Положенні, кореспондуються зі ст. 207 ЦК України, згідно з якою правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Зі змісту Заяви слідує, що вона складна російською мовою та не містить ані підпису уповноваженої особи позивача ані відбитку печатки позивача, внаслідок чого Заява не може вважатися такою, щодо умов, викладених в якій, сторонами досягнуто згоди і яка породжує права та обов'язки для позивача та відповідача. З огляду на вказані обставини, враховуючи, що Заява за свою правовою природою є договором комісії і що вона не містить всіх встановлених законодавством необхідних умов для її укладення, зокрема, не підписана уповноваженими представниками позивача та не скріплена його печаткою, фактично зазначений правочин є неукладеним. За правилами ст. 236 ЦК України, правочин, у випадку визнання його судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Тобто, визнаний недійсним може бути лише вчинений правочин (укладений договір), тобто такий, що фактично відбувся. Така правова позиція викладена в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, де зазначено, що: - відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено; - у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо); - зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації; - встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Отже, заява про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а відтак, в задоволенні позовних вимог про визнання її недійсною слід відмовити. http://reyestr.court.gov.ua/Review/28759499 За допомогою інформаційних технологій здійснюється не тільки відмивання, а й утворення (або "намивання") фіктивних безготівкових коштів та інші фінансові злочини. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=243#entry67670 1994 Фіктивними коштами слід вважати кошти, зараховані на рахунки клієнтів на підставі підроблених недійсних банківських авізо та чеків із лімітованих чекових книжок, а також наступне перерахування коштів у межах сум зазначених авізо чи чеків. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/v-557500-94 Фіктивними є кошти, що зараховані на рахунки банків-одержувачів і їх клієнтів при відсутності реального списання з рахунків банків-платників та їх клієнтів. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/v-557500-94 2006 «Дзеркало тижня. Україна» №19, 19 травня 2006 Наталія Яценко, Юрій Сколотяний Третій за ліком круглий стіл банкірів і журналістів «ДТ» цього разу відбувся напередодні Дня банкіра. Нинішнього року українська банківська система відзначає уже свою п’ятнадцяту річницю, із чим ми щиро вітаємо усіх її працівників. Крім «ДТ», організаторами зустрічі виступили Асоціація українських банків (АУБ) і комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності. У ній взяли участь голова Національного банку України Володимир Стельмах, глава Ради НБУ Валерій Геєць, голова комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, президент АУБ Олександр Сугоняко, заступник голови ради АУБ Станіслав Аржевітін, президент Харківської банківської спілки Анатолій Волок, заступник голови правління Укрексімбанку Віра Волощенко, а також голови правлінь: Приватбанку — Олександр Дубілет, Укрсоцбанку — Борис Тимонькін, банку «Форум» — Ярослав Колесник, банку «Мрія» — Ігор Францкевич і банку «Старокиївський» — Юрій Яременко. … Валютне кредитування: щось таки робити треба — Володимире Семеновичу, нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація про намір НБУ обмежити валютне кредитування банками населення і підприємств у зв’язку з тим, що в банківській системі накопичується незбалансованість між активами і пасивами. Чи правдива інформація, що заборону на видачу більшості видів валютних кредитів буде запроваджено вже з 1 вересня нинішнього року? В.Стельмах. — Не знаю, звідки взялася така конкретна дата, але я хотів сказати одне. Якщо розібратися, то зовсім так зване валютне кредитування ніхто не заборонятиме. Але валютне кредитування повинно здійснюватися під реалізацію зовнішньоекономічних контрактів, у нас його близько 20% від загального обсягу. Все інше, коли ви отримуєте кредит на купівлю автомобіля, пральної машини, — це не валютне кредитування. У нас в країні заборонені розрахунки іноземною валютою. Тобто немає внутрішньої основи для валютного кредитування. Це по-перше. По-друге, ніхто не дає на купівлю автомобіля валюту в кредит. Видали кредит — ви одразу міняєте його на українську національну валюту в цій же касі і платите за машину. Хіба ж це валютне кредитування? Тим паче, що законами України визначено: банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, а гроші для України — це гривня, бо тільки вона є засобом платежу в нашій країні. Є валюта ціни, а є валюта платежу. Але ми повинні працювати в площині закону. Розрахунки в іноземній валюті у нас заборонено. Змушений визнати: так, у нас є тіньовий експорт, тіньові розрахунки тощо. Але чи є така ситуація нормальною? Йдемо далі. Банкіри підтверджують, що так зване валютне кредитування населення стимулює тіньові доходи населення. Розумієте? Приховані доходи. Вам потрібні факти? Я вам їх можу показати. Будь ласка, от виступ у газеті керівника одного з банків: «70% кредитів видається під тіньові доходи». Тому давайте враховувати й це — зменшення надходжень до Пенсійного фонду, місцевих бюджетів. http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/bankivska_sistema_traditsiyi,_problemi,_ambitsiyi.html http://aub.org.ua/index.php?option=com_arhive_docs&ct=100&txt_id=6834&Itemid=113 Прес-конференція Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана https://www.youtube.com/watch?v=_tBcdynalTg 12:11 - 13:20 ! 24:40 - 25:36 ! В.М.Попович, кандидат юридичних наук (Академія Державної податкової служби України) Кримінологічна характеристика злочинів та некриміналізованих діянь, що вчиняються з використанням комп'ютерних мереж В процесі цих трансакцій утворені або “намиті” таким чином і емітовані в платіжний обіг відмиті суми фіктивних безготівкових коштів переміщуються з одного рахунку на інший (ніби “ширяють у повітрі”), постійно збільшуючись за розміром, і, врешті решт, зловмисники їх знімають у найбільш підхожому банку, або використовують у розрахункових чи інших найбільш безпечних операціях в плані кримінально-правової кваліфікації цих діянь (вкладають, наприклад, для акумуляції на депозитивні рахунки у банках). Кримінальна кваліфікація цієї частини наведеного протиправного діяння здійснюється за ст. 198і КК України (“Порушення роботи автоматизованих систем”). Поряд з цим слід наголосити, що основне протиправне діяння - посягання на фінансову систему країни, що виражається у “намиванні” і впровадженні в платіжний обіг незабезпечених (тобто відмиванні фіктивних) безготівкових грошей та фіктивні угоди, що лежать в основі таких переказів, які здійснюються, як правило, під виглядом розрахункових операцій по тих чи інших видах (фіктивних) угод, в Україні не криміналізовані. Тобто, в КК України за такі криміногенні діяння, ж “намивання”, “відмивання” і складання псевдопідприємницьких контрактів, кримінальна відповідальність не встановлена. Способи використання накопичених (“намитих”) і “відмитих” наведеним шляхом фіктивних безготівкових коштів поділяються на криміналізовані і криміногенні, але некриміналізовані діяння. ... Некриміналізовані способи використання накопичених фіктивних безготівкових коштів за програмною технологією “Повітряний змій”, як вже зазначалося, полягають в тому, що з метою вуалювання факту “намивання” і “відмивання” їх переказують під виглядом розрахунків подалі від банків, де вони утворені, після чого розміщують на депозитних рахунках для акумуляції. В такому випадку зловмисник не придбає на фіктивні кошти ніякого реального еквівалента. Тобто, не вчиняє за допомогою фіктивних коштів шахрайства, не вилучає за них ніяких реальних цінностей, а сам факт їх “намивання”, “відмивання” і використання шляхом акумуляції на депозитних рахунках не підпадає під жодний, наявний у КК України склад злочину. Такі варіанти розміщення фіктивних безготівкових коштів можуть продовжуватись до закінчення строку збереження платіжних документів.7 Після цього строку документи утилізуються, а фіктивні (“намиті” і “відмиті”) безготівкові кошти разом з отриманими депозитними процентами починають використовуватись на розсуд їх власників, тобто як некриміналізованими, так і криміналізованими способами їх використання, бо після знищення первинних документів встановити незаконне походження таких коштів неможливо. http://www.crime-research.org/library/Popovich.htm Проблеми розслідування економічних злочинів ISBN 978-966-667-644-6 Рік видання 2016 Кількість сторінок 352 Автор Попович В.М. Видавництво Юрінком Інтер § 4.2.4. Способи вчинення, тактика виявлення та розслідування економічних злочинів, вчинених з використанням незабезпеченого платіжного доручення СПД та підробленого кредитового авізо банку ................................................................ 239 http://shop.yurincom.com/book/Problemi-rozsl-duvannya-ekonom-chnih-zlochin-v-Gotuietsya-do-druku-/ Попович В.М. ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Ірпінь – 2001 ЗМІСТ … РОЗДІЛ II МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ..... 97 2.1. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки 97 … 2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження........................................................................... 100 … 2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження … Намивання тіньових капіталів – незаконні емісії, тобто утворення та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших платіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом використання паперових, пластикових чи електронних фінансових інструментів, випущених (емітованих) у платіжний обіг за допомогою банківських електронних мереж зв’язку або іншим способом. Прикладом “намивання” тіньових капіталів можуть бути незаконні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фіктивних чеків, “дружніх”, “зустрічних”, “бронзових” чи “дутих” векселів, інших фіктивних цінних паперів. До таких належать також фіктивні боргові зобов’язання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що використовуються як засоби різних видів гарантій – застави, закладу, платежу на ринку цінних паперів. У зміст терміну “намивання тіньових капіталів” також включаються інвестиційно-акумуляційні операції з “додатковими фіктивними коштами”, оскільки в їх основі лежить не просто відмивання незаконних, але “за своєю природою реальних капіталів”, а й інфляційне, фіктивне за своїм характером (“намивання”) збільшення загальної маси платіжних ресурсів за рахунок впровадження у фінансово-господарську систему країни фіктивних фінансових засобів. З метою “намивання” тіньових капіталів незаконні емісії при певних обставинах можуть виконуватись також у формі міжнародних трансакцій [74, 86–89]. … Таким чином, термін “легалізація” тіньових капіталів – це процес впровадження тіньових капіталів у легальну сферу економічної діяльності з метою їх легітимної акумуляції, тобто отримання “очищеного доходу” або “відтворено-додаткового фіктивного доходу”. Очищений доход – це доход, отриманий учасником тіньових відносин у вигляді дивідендів чи інших очищених доходів від інвестованих у легальну економіку “реальних коштів, здобутих протизаконним шляхом”. Відтворений додатковий фіктивний доход – це добавлена вартість доходів учасників тіньових відносин від інвестованих у легальну чи тіньову економіку “намитих” коштів, тобто утворених за рахунок емісії фіктивних платіжних засобів, гарантійних або боргових зобов’язань з метою здійснення факторингових операцій, інших фіктивних фінансово-господарських інструментів, необхідних для “намивання”, акумуляції чи інших способів відтворення незаконних доходів. Відтворені “додаткові” фіктивні доходи, як і самі фіктивні кошти, деструктивно впливають на економічні процеси, сприяють інфляції та детермінують кризу фінансової й економічної системи. Реальні кошти незаконного походження – це кошти, здобуті шляхом протиправного вилучення реальних матеріальних чи грошових цінностей у їх законних власників, або інші реальні кошти, отримані за допомогою скоєння злочину (тобто отримані в результаті скоєння усіх видів економічних (розкрадання, фінансові шахрайства і т. ін.) чи загальнокримінальних злочинів, рекет, наркобізнес, грабежі та ін.). Фіктивні кошти – це кошти, здобуті шляхом намивання за допомогою емісії фіктивних незабезпечених реальними коштами платіжних засобів, фіктивних гарантійних або боргових фінансово-господарських інструментів. Кошти протизаконного походження – це реальні кошти незаконного походження та фіктивні або “намиті” грошові кошти. Очищені кошти – це кошти, отримані учасниками тіньових відносин у вигляді дивідендів або інших очищених доходів шляхом інвестування “реальних коштів незаконного походження” в легальну економічну діяльність. Додаткові фіктивні кошти – це кошти, отримані учасниками тіньових операцій у вигляді дивідендів чи інших отриманих доходів шляхом інвестування фіктивних коштів у легальну чи тіньову економіку. Ресурси незаконного походження – це сукупність “реальних коштів незаконного походження” та “очищених коштів”. Фіктивні ресурси – це сукупність “фіктивних коштів” та “додаткових фіктивних коштів”. Сукупні кошти протиправного походження складаються з “ресурсів незаконного походження” та “фіктивних ресурсів”. Тіньові кошти – це всі види сукупних коштів протиправного походження, що обертаються у нелегальному або в псевдолегальному цивільному обороті країни. Процес відмивання тіньових коштів – багатократні, як правило, міжрегіональні легальні чи псевдолегальні трансакції (перерахування, переоформлення чи переміщення) тіньових коштів з метою вуалювання джерел їх походження та ініціаторів, виконавців і власників їх здобуття, акумуляції, “намивання”, відмивання і легалізації. Процес легалізації тіньових коштів, з одного боку, може складатися з таких елементів, як здобуття “реальних коштів незаконного походження”, “намивання фіктивних коштів”, акумуляції та відмивання тіньових коштів. З іншого боку, процес легалізації – це факт впровадження тіньових коштів у легальну сферу економічної діяльності з метою їх легітимної акумуляції, тобто отримання “очищеного доходу” або відтворення “додаткового фіктивного доходу” і його чергової акумуляції (див. схему № 4.7). Тіньові грошові кошти – готівкові чи безготівкові грошові кошти в національній чи іноземній валюті, що обслуговують нелегальну або псевдолегальну економічну діяльність. Фіктивні грошові кошти – безготівкові грошові кошти, утворені за рахунок незаконної емісії фіктивних платіжних засобів (фіктивних платіжних доручень у комбінації з кредитовими авізо, чеків у комбінації з дебетовим і кредитовим авізо, інших форм платіжних засобів). Фіктивні емісійні операції можуть виконуватись і на дематеріалізованих (магнітних, електронних) носіях. Як приклад, в умовах електронних платежів можна навести спосіб незаконної емісії, тобто “намивання” і випуску в обіг фіктивних коштів під назвою “повітряний змій” [72, 270]. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки.doc Цитата
someo Опубликовано June 3, 2016 Жалоба Опубликовано June 3, 2016 Есть заемщик в Чернигове - Эдуард Силков, который самостоятельно защищает себя в судах уже не первый год. Много всякого было за 2,5 года, более детально можно найти на его страничке в фейсбуке, но вот недавно суд вынес решение и отказал банку в иске о взыскании франков: "Видавши реально 265 000 гривень , банк відобразив видачу 65 000 швейцарських франків маючи при цьому в касі 5520 франків." Видео, как судья разбирался в сути дела здесь Суть кредиту в іноземній валюті Решение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/57980119 Цитата
у.zaporozhskiy Опубликовано June 3, 2016 Жалоба Опубликовано June 3, 2016 3 часа назад, someo сказал: Есть заемщик в Чернигове - Эдуард Силков, который самостоятельно защищает себя в судах уже не первый год. Много всякого было за 2,5 года, более детально можно найти на его страничке в фейсбуке, но вот недавно суд вынес решение и отказал банку в иске о взыскании франков: "Видавши реально 265 000 гривень , банк відобразив видачу 65 000 швейцарських франків маючи при цьому в касі 5520 франків." Видео, как судья разбирался в сути дела здесь Суть кредиту в іноземній валюті Решение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/57980119 Когда пройдет апелляционный и ВССУ, искренне порадуемся. Редки цирк устроил банковский юрист. Цитата
AntiBank Опубликовано June 4, 2016 Жалоба Опубликовано June 4, 2016 8 часов назад, y.voronizhskiy сказал: Когда пройдет апелляционный и ВССУ, искренне порадуемся. Редки цирк устроил банковский юрист. зато юрыст... таких клоунов много. Цитата
AntiBank Опубликовано June 4, 2016 Жалоба Опубликовано June 4, 2016 после 12 разов обмена валюты меня порвало Цитата
Recommended Posts
Join the conversation
You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.