КомпаньонЪ

А был ли мальчик? (Наличный швейцарский франк в кредит)

Recommended Posts

Не понял вопроса, переформулируйте, пожалуйста.

Если у банка временно изымают материалы кредитного дела, то они будут находиться в материалах судебного дела?

С ними возможно будет ознакомиться?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Будут находиться, потом вернут банку.

А вот ознакомиться с ними возможно в таком случае?

Кто сталкивался на практике?

Share this post


Link to post
Share on other sites

А вот ознакомиться с ними возможно в таком случае?

Кто сталкивался на практике?

 

А почему нельзя, если они в деле будут находиться...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Вам надо затянуть процесс? Тогда там немного другая тактика.

А польза... Развалить линию доказывания банка: нет надлежащих исключительных доказательств, отказ в иске.

Может у кого есть толковей заперечення на позов, отсутствует у банка доказательства выдачи кредита, сбросьте пожалуйста в личку или на почту, для ознакомления, заранее благодарен.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Может у кого есть толковей заперечення на позов, отсутствует у банка доказательства выдачи кредита, сбросьте пожалуйста в личку или на почту, для ознакомления, заранее благодарен.

То есть вы уже пробовали установить, есть ли у банка таковые документы (доказательства выдачи кредита)? Банк просто отмолчался и подал иск?

Share this post


Link to post
Share on other sites

То есть вы уже пробовали установить, есть ли у банка таковые документы (доказательства выдачи кредита)? Банк просто отмолчался и подал иск?

Нет, банк на постанову суду не предоставил копий первичных документов, которые свидетельствовали бы о том, что кредит был выдан.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Нет, банк на постанову суду не предоставил копий первичных документов, которые свидетельствовали бы о том, что кредит был выдан.

 

Что за постанова... Может ухвала... То есть они не исполнили ухвалу суду про вытребування таких документов... Просто проигнорировали или они как то это объяснили суду...

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Что за постанова... Может ухвала... То есть они не исполнили ухвалу суду про вытребування таких документов... Просто проигнорировали или они как то это объяснили суду...

Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Если эксперт почерковедческой экспертизы в одной инстанции указал, что ему мало почеркового материала и он не может установить кому именно принадлежит подпись, а по повторному клопотанню эксперт второй инстанции в своей экспертизе четко указал что подпись не принадлежит клиенту, то является ли это противоречивыми экспертизами?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Если эксперт почерковедческой экспертизы в одной инстанции указал, что ему мало почеркового материала и он не может установить кому именно принадлежит подпись, а по повторному клопотанню эксперт второй инстанции в своей экспертизе четко указал что подпись не принадлежит клиенту, то является ли это противоречивыми экспертизами?

Это понятие оценочное, сделанное по внутреннему (не совсем объективному) мнению суддей.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания.

На цьому всі пояснення скінчаться)))

Share this post


Link to post
Share on other sites

Извиняюсь «ухвалу». Пока объяснили это тем что письма, которые были направлены судом и в Киев и в Харьков не прочитали, ждем следующего заседания.

В результате определение об истребовании было проигнорировано?

Необходимо значит акцентировать и на этом внимание в соответствующих процессуальных документах.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

 

 

 

Подавайте соответствующее ходатайство о том, что документы по которым предоставлены копии, Вы не подписывали и они не касаются кредитного договора с Вами.

В связи с этим я бы просил еще назначить почерковедческую экспертизу, при чем если бухгалтерско-экономическая экспертиза еще не назначена, то почерковедческую просил бы назначить первой.

Зачем удалили свое сообщение?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой  теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО!  у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! 

 Статут  и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте  Какие  мысли юристов по этому моменту??

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой  теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО!  у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! 

 Статут  и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте  Какие  мысли юристов по этому моменту??

А Вы у пользователя "НБ Украины" спросите. У него "в активе" есть замечательная история по иску Укрсиба, где он просто не явился два раза в заседание, даже не предупредив ответчика...

Вы тоже так попробуйте, а чего? Вы же так хвалите его "методы". 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Ув. Форумчане! Почему НЕТ дальнейших коментарий по этой  теме?? Или франки были ВЫДАНЫ "законно"? Какие результаты экспертизы? Пишите очень ВАЖНО!  у меня такая же ситуация.. Заседание отложили...Банк дополнительно ничего НЕ несет! 

 Статут  и др. копии про держреестрацию принесли 2009г ( а кредит 2006г) лицензия 2001. в дозвиле и додатку НЕт пункта о инвалюте  Какие  мысли юристов по этому моменту??

Если не несет, то значит суд имеет право установить факт отсутствия Вашей подписи на указанных документах, а значит установить факт не получения кредита.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України, У разі ухилення особи, яка бере участь у справіід подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Share this post


Link to post
Share on other sites

какие новости есть у кого-нибудь?

ВССУ открыл производство по кассационной жалобе, которая подана на решение апелляционного суда в связи с отсутствием подписи на заявлении о продаже валюте, о которой писал economix_a здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7630&page=5

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

ВССУ открыл производство по кассационной жалобе, которая подана на решение апелляционного суда в связи с отсутствием подписи на заявлении о продаже валюте, о которой писал economix_a здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7630&page=5

 

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Тобто, у випадку недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, фактично договір між сторонами не укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з статтею 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Виходячи зі змісту Заяви вона за своєю правовою природою є правочином комісії, предметом якого є продаж відповідачем від свого імені  за рахунок позивача  іноземної валюти.

Вимоги щодо оформлення заяв на продаж іноземної валюти на дату вчинення Заяви встановлювались Положенням про оформлення та виконання документів на перерахування, зарахування, купівлю та продаж іноземної валюти або банківських металів, затвердженимПостановою Правління Національного Банку України від 05.03.2003 року №82 (далі Положення).

Так, згідно п. 1.6 Положення (тут і далі в редакції, яка діяла на дату складення Заяви) платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах, заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів виписуються не менше ніж у двох примірниках з використанням технічних засобів або заповнюються від руки ручкою з чорним або синім чорнилом та обов'язково мають бути засвідчені підписами відповідальних осіб та відбитком печатки клієнта (крім фізичних осіб, які її не мають) на першому примірнику. Під час підписування не дозволяється використовувати факсиміле, а також робити будь-які виправлення.

Пунктом 3.1 Положення встановлено, що заяви про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів заповнюються українською мовою

Відповідно до п. 3.4 Положення заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів обов'язково мають містити такі реквізити:

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

- код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 N 1024;

- назву документа - «Заява про продаж іноземної валюти» або «Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів»;

- дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону/факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові);

- номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися);

- назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора;

- суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

- мінімальний курс продажу (можливе зазначення «за курсом уповноваженого банку»);

- гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта);

- номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок;

- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

Отже, враховуючи викладені вище приписи Положення, заява про продаж іноземної валюти має  бути складена українською мовою та обов'язково має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб позивача.

Вимоги щодо необхідності підписання Заяви уповноваженими особами та проставляння на ній відбитку печатки позивача,  визначенні в Положенні, кореспондуються зі ст. 207 ЦК України, згідно з якою правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Зі змісту Заяви слідує, що вона складна російською мовою та не містить ані підпису уповноваженої особи позивача ані відбитку печатки позивача, внаслідок чого Заява не може вважатися такою, щодо умов, викладених в якій, сторонами досягнуто згоди і яка породжує права та обов'язки для позивача та відповідача.

З огляду на вказані обставини, враховуючи, що Заява за свою правовою природою є договором комісії і що вона не містить всіх встановлених законодавством необхідних  умов для її укладення, зокрема, не підписана уповноваженими представниками позивача та  не скріплена його печаткою, фактично зазначений правочин є неукладеним.

За правилами ст. 236 ЦК України, правочин, у випадку визнання його судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто, визнаний недійсним може бути лише вчинений правочин (укладений договір), тобто такий, що фактично відбувся.

Така правова позиція викладена в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9, де зазначено, що:

- відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено;

- у зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210640 ЦК тощо);

- зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації;

-  встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Отже, заява про продаж іноземної валюти № 3 від 07.07.2008 є неукладеною, тобто такою, що не відбулась, а відтак, в задоволенні позовних вимог про визнання її недійсною слід відмовити.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28759499

 

За допомогою інформаційних технологій здійснюється не тільки відмивання, а й утворення (або "намивання") фіктивних безготівкових коштів та інші фінансові злочини.

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=243#entry67670

 

1994

 Фіктивними коштами слід вважати кошти,  зараховані на рахунки клієнтів  на  підставі  підроблених недійсних банківських авізо та чеків  із   лімітованих   чекових   книжок,   а   також   наступне перерахування коштів у межах сум зазначених авізо чи чеків.

 

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/v-557500-94

 

Фіктивними є кошти, що зараховані на рахунки банків-одержувачів і їх клієнтів при відсутності реального списання з рахунків банків-платників та їх клієнтів.

 

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/v-557500-94 

 

 

2006

 

«Дзеркало тижня. Україна» №19, 19 травня 2006

Наталія Яценко, Юрій Сколотяний

 

Третій за ліком круглий стіл банкірів і журналістів «ДТ» цього разу відбувся напередодні Дня банкіра. Нинішнього року українська банківська система відзначає уже свою п’ятнадцяту річницю, із чим ми щиро вітаємо усіх її працівників. Крім «ДТ», організаторами зустрічі виступили Асоціація українських банків (АУБ) і комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності. У ній взяли участь голова Національного банку України Володимир Стельмах, глава Ради НБУ Валерій Геєць, голова комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, президент АУБ Олександр Сугоняко, заступник голови ради АУБ Станіслав Аржевітін, президент Харківської банківської спілки Анатолій Волок, заступник голови правління Укрексімбанку Віра Волощенко, а також голови правлінь: Приватбанку — Олександр Дубілет, Укрсоцбанку — Борис Тимонькін, банку «Форум» — Ярослав Колесник, банку «Мрія» — Ігор Францкевич і банку «Старокиївський» — Юрій Яременко.

Валютне кредитування:

щось таки робити треба

 

— Володимире Семеновичу, нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація про намір НБУ обмежити валютне кредитування банками населення і підприємств у зв’язку з тим, що в банківській системі накопичується незбалансованість між активами і пасивами. Чи правдива інформація, що заборону на видачу більшості видів валютних кредитів буде запроваджено вже з 1 вересня нинішнього року?

 

В.Стельмах. — Не знаю, звідки взялася така конкретна дата, але я хотів сказати одне. Якщо розібратися, то зовсім так зване валютне кредитування ніхто не заборонятиме. Але валютне кредитування повинно здійснюватися під реалізацію зовнішньоекономічних контрактів, у нас його близько 20% від загального обсягу. Все інше, коли ви отримуєте кредит на купівлю автомобіля, пральної машини, — це не валютне кредитування.

У нас в країні заборонені розрахунки іноземною валютою. Тобто немає внутрішньої основи для валютного кредитування. Це по-перше. По-друге, ніхто не дає на купівлю автомобіля валюту в кредит. Видали кредит — ви одразу міняєте його на українську національну валюту в цій же касі і платите за машину. Хіба ж це валютне кредитування? Тим паче, що законами України визначено: банківський кредит — будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, а гроші для України — це гривня, бо тільки вона є засобом платежу в нашій країні. Є валюта ціни, а є валюта платежу. Але ми повинні працювати в площині закону. Розрахунки в іноземній валюті у нас заборонено. Змушений визнати: так, у нас є тіньовий експорт, тіньові розрахунки тощо. Але чи є така ситуація нормальною? Йдемо далі. Банкіри підтверджують, що так зване валютне кредитування населення стимулює тіньові доходи населення. Розумієте? Приховані доходи. Вам потрібні факти? Я вам їх можу показати. Будь ласка, от виступ у газеті керівника одного з банків: «70% кредитів видається під тіньові доходи». Тому давайте враховувати й це — зменшення надходжень до Пенсійного фонду, місцевих бюджетів.

http://gazeta.dt.ua/ECONOMICS/bankivska_sistema_traditsiyi,_problemi,_ambitsiyi.html 

http://aub.org.ua/index.php?option=com_arhive_docs&ct=100&txt_id=6834&Itemid=113

 

Прес-конференція Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана

 

https://www.youtube.com/watch?v=_tBcdynalTg 

12:11 - 13:20 !

24:40 - 25:36 !

 

В.М.Попович,

кандидат юридичних наук

(Академія Державної податкової служби України)

 

 

Кримінологічна характеристика злочинів та некриміналізованих діянь,

що вчиняються з використанням комп'ютерних мереж

 

В процесі цих трансакцій утворені або “намиті” таким чином і емітовані в платіжний обіг відмиті суми фіктивних безготівкових коштів переміщуються з одного рахунку на інший (ніби “ширяють у повітрі”), постійно збільшуючись за розміром, і, врешті решт, зловмисники їх знімають у найбільш підхожому банку, або використовують у розрахункових чи інших найбільш безпечних операціях в плані кримінально-правової кваліфікації цих діянь (вкладають, наприклад, для акумуляції на депозитивні рахунки у банках). Кримінальна кваліфікація цієї частини наведеного протиправного діяння здійснюється за ст. 198і КК України (“Порушення роботи автоматизованих систем”). Поряд з цим слід наголосити, що основне протиправне діяння - посягання на фінансову систему країни, що виражається у “намиванні” і впро­вадженні в платіжний обіг незабезпечених (тобто відмиванні фіктивних) безготівкових грошей та фіктивні угоди, що лежать в основі таких переказів, які здійснюються, як правило, під виглядом розрахун­кових операцій по тих чи інших видах (фіктивних) угод, в Україні не криміналізовані. Тобто, в КК України за такі криміногенні діяння, ж “намивання”, “відмивання” і складання псевдопідприємницьких контрактів, кримінальна відповідальність не встановлена.

Способи використання накопичених (“намитих”) і “відмитих” наведеним шляхом фіктивних безготівкових коштів поділяються на криміналізовані і криміногенні, але некриміналізовані діяння.

...

 

Некриміналізовані способи використання накопичених фіктивних безготівкових коштів за програмною технологією “Повітряний змій”, як вже зазначалося, полягають в тому, що з метою вуалювання факту “намивання” і “відмивання” їх переказують під виглядом розрахунків подалі від банків, де вони утворені, після чого розміщують на депозитних рахунках для акуму­ляції. В такому випадку зловмисник не придбає на фіктивні кошти ніякого реального еквівалента. Тобто, не вчиняє за допомогою фіктивних коштів шахрайства, не вилучає за них ніяких реальних цінностей, а сам факт їх “намивання”, “відмивання” і викорис­тання шляхом акумуляції на депозитних рахунках не підпадає під жодний, наявний у КК України склад злочину. Такі варіанти роз­міщення фіктивних безготівкових коштів можуть продовжуватись до закінчення строку збереження платіжних документів.7 Після цього строку документи утилізуються, а фіктивні (“намиті” і “відмиті”) безготівкові кошти разом з отриманими депозитними процентами починають використовуватись на розсуд їх власників, тобто як некриміналізованими, так і криміналізованими способами їх використання, бо після знищення первинних документів встановити незаконне походження таких коштів неможливо.

http://www.crime-research.org/library/Popovich.htm

 

Проблеми розслідування економічних злочинів

ISBN 978-966-667-644-6

Рік видання 2016

Кількість сторінок 352

Автор Попович В.М.

Видавництво Юрінком Інтер

 

§ 4.2.4. Спо­со­би вчи­нен­ня, та­к­ти­ка ви­яв­лен­ня та роз­слі­ду­ван­ня еко­но­мі­ч­них зло­чи­нів, вчи­не­них з ви­ко­ри­с­тан­ням не­за­без­пе­че­но­го пла­ті­ж­но­го до­ру­чен­ня СПД та під­ро­б­ле­но­го кре­ди­то­во­го аві­зо ба­н­ку ................................................................ 239

 

http://shop.yurincom.com/book/Problemi-rozsl-duvannya-ekonom-chnih-zlochin-v-Gotuietsya-do-druku-/

 

Попович В.М.

 

ЕКОНОМІКО-КРИМІНОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ ДЕТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

 

Ірпінь – 2001

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ II  МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ХАРАКТЕР ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ..... 97

2.1. Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру тіньової економіки          97

2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивільного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів незаконного походження........................................................................... 100

2.1.2. Термінологія з питань тінізації, детінізації цивіль­ного обороту речей, прав, дій та відмивання доходів неза­конного походження

Намивання тіньових капіталівнезаконні емісії, тобто утво­рен­ня та випуск у платіжний обіг фіктивних грошових коштів чи інших пла­тіжних, гарантійних, боргових засобів шляхом вико­рис­тан­ня папе­ро­вих, пластикових чи електронних фінансових інструментів, ви­пу­ще­них (емітованих) у платіжний обіг за допо­могою банківських електрон­них мереж зв’язку або іншим способом.

Прикладом “намивання” тіньових капіталів можуть бути не­закон­ні емісії фіктивних безготівкових грошових коштів або фік­тивних че­ків, “дружніх”, “зустрічних”, “бронзових” чи “дутих” век­се­лів, інших фік­тивних цінних паперів. До таких належать також фік­тив­ні боргові зо­бо­в’язання, фіктивні гарантії, страхові поліси, що ви­ко­рис­то­ву­ють­ся як засоби різних видів гарантій – застави, закладу, платежу на рин­ку цін­них паперів. У зміст терміну “намивання тіньо­вих капіталів” також вклю­чаються інве­стиційно-акумуляційні операції з “додатковими фіктив­ними кош­тами”, оскільки в їх основі лежить не просто відми­ван­ня неза­конних, але “за своєю природою реальних капіталів”, а й інфля­ційне, фіктивне за своїм характером (“намиван­ня”) збіль­шення загаль­ної маси платіжних ресурсів за рахунок впро­вадження у фінан­со­во-господарську систему країни фіктивних фінан­со­вих засобів.

З метою “намивання” тіньових капіталів незаконні емісії при пев­них обставинах можуть виконуватись також у формі міжна­родних тран­сакцій [74, 86–89].

Таким чином, термін “легалізація” тіньових капіталів – це про­цес впровадження тіньових капіталів у легальну сферу еконо­мічної діяль­ності з метою їх легітимної акумуляції, тобто отри­мання “очи­ще­но­го доходу” або “відтворено-додаткового фік­тивного доходу”.

Очищений доход – це доход, отриманий учасником тіньових відно­син у вигляді дивідендів чи інших очищених доходів від інвесто­ваних у ле­галь­ну економіку “реальних коштів, здобутих проти­закон­ним шля­хом”.

Відтворений додатковий фіктивний доход – це добавлена вар­тість до­ходів учасників тіньових відносин від інвестованих у легальну чи тіньо­ву економіку “намитих” коштів, тобто утво­рених за рахунок емісії фік­тивних платіжних засобів, гарантійних або боргових зобов’я­зань з ме­тою здійснення факторингових операцій, інших фік­тив­них фінансово-гос­подарських інстру­ментів, необ­хідних для “намивання”, акумуляції чи ін­ших спо­собів відтворення незаконних доходів.

Відтворені “додаткові” фіктивні доходи, як і самі фіктивні кошти, де­структивно впливають на економічні процеси, спри­яють інфляції та де­тер­мінують кризу фінансової й економічної системи.

Реальні кошти незаконного походження – це кошти, здобуті шля­хом протиправного вилучення реальних матеріальних чи грошових цін­ностей у їх законних власників, або інші реальні кошти, отримані за допомогою скоєння злочину (тобто отримані в результаті скоєння усіх видів економічних (розкрадання, фі­нансові шахрайства і т. ін.) чи загальнокримінальних злочинів, рекет, наркобізнес, грабежі та ін.).

Фіктивні кошти – це кошти, здобуті шляхом намивання за допо­мо­гою емісії фіктивних незабезпечених реальними коштами платіж­них засобів, фіктивних гарантійних або боргових фі­нансово-госпо­дар­сь­ких інструментів.

Кошти протизаконного походження – це реальні кошти незакон­но­го походження та фіктивні або “намиті” грошові кошти.

Очищені кошти – це кошти, отримані учасниками тіньових від­но­син у вигляді дивідендів або інших очищених доходів шляхом інвес­ту­вання “реальних коштів незаконного похо­дження” в легальну еко­но­мічну діяльність.

Додаткові фіктивні кошти – це кошти, отримані учасниками тіньо­вих операцій у вигляді дивідендів чи інших отриманих доходів шляхом інвестування фіктивних коштів у легальну чи тіньову економіку.

Ресурси незаконного походження – це сукупність “реальних кош­тів незаконного походження” та “очищених коштів”.

Фіктивні ресурси – це сукупність “фіктивних коштів” та “до­дат­ко­вих фіктивних коштів”.

Сукупні кошти протиправного походження складаються з “ре­сур­сів незаконного походження” та “фіктивних ресурсів”.

Тіньові кошти – це всі види сукупних коштів протиправного по­ход­ження, що обертаються у нелегальному або в псевдо­легальному ци­вільному обороті країни.

Процес відмивання тіньових коштів – багатократні, як пра­вило, між­регіональні легальні чи псевдолегальні трансакції (пере­рахування, пере­оформлення чи переміщення) тіньових коштів з метою вуалю­ван­ня джерел їх походження та ініціаторів, ви­конавців і власників їх здо­бут­тя, акумуляції, “намивання”, від­мивання і легалізації.

Процес легалізації тіньових коштів, з одного боку, може скла­датися з таких елементів, як здобуття “реальних коштів неза­конного поход­жен­ня”, “на­мивання фіктивних коштів”, акуму­ляції та відмивання тіньових кош­тів. З іншого боку, процес легалізації – це факт впровадження тіньо­вих коштів у легальну сферу еко­номічної діяльності з метою їх легі­тим­ної акумуляції, тоб­то отри­мання “очищеного доходу” або відтворення “додат­кового фік­тив­ного доходу” і його чергової акумуляції (див. схему № 4.7).

Тіньові грошові кошти – готівкові чи безготівкові грошові кошти в національній чи іноземній валюті, що обслуговують нелегальну або псевдо­легальну економічну діяльність.

Фіктивні грошові кошти – безготівкові грошові кошти, утворені за рахунок незаконної емісії фіктивних платіжних за­собів (фіктивних платіжних доручень у комбінації з кредитовими авізо, чеків у ком­бі­нації з дебетовим і кредитовим авізо, інших форм платіжних засобів).

Фіктивні емісійні операції можуть виконуватись і на демате­ріалі­зо­ваних (магнітних, електронних) носіях. Як приклад, в умо­вах електрон­них платежів можна навести спосіб незаконної емісії, тобто “намивання” і випуску в обіг фіктивних коштів під назвою “повітря­ний змій” [72, 270].

Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки.doc

Share this post


Link to post
Share on other sites

Есть заемщик в Чернигове - Эдуард Силков, который самостоятельно защищает себя в судах уже не первый год. Много всякого было за 2,5 года, более детально можно найти на его страничке в фейсбуке, но вот недавно суд вынес решение и отказал банку в иске о взыскании франков:

"Видавши реально 265 000 гривень , банк відобразив видачу 65 000 швейцарських франків маючи при цьому в касі 5520 франків."

Видео, как судья разбирался в сути дела здесь Суть кредиту в іноземній валюті

Решение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/57980119

Share this post


Link to post
Share on other sites
3 часа назад, someo сказал:

Есть заемщик в Чернигове - Эдуард Силков, который самостоятельно защищает себя в судах уже не первый год. Много всякого было за 2,5 года, более детально можно найти на его страничке в фейсбуке, но вот недавно суд вынес решение и отказал банку в иске о взыскании франков:

"Видавши реально 265 000 гривень , банк відобразив видачу 65 000 швейцарських франків маючи при цьому в касі 5520 франків."

Видео, как судья разбирался в сути дела здесь Суть кредиту в іноземній валюті

Решение суда http://reyestr.court.gov.ua/Review/57980119

Когда пройдет апелляционный и ВССУ, искренне порадуемся.

Редки цирк устроил банковский юрист.

Share this post


Link to post
Share on other sites
8 часов назад, y.voronizhskiy сказал:

Когда пройдет апелляционный и ВССУ, искренне порадуемся.

Редки цирк устроил банковский юрист.

зато юрыст... :) таких клоунов много. 

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

  • Пользователи

    No members to show