Судебный сбор - 2015, у кого какие мысли...

[ais]

Эх... вернусь снова к вопросу об освобождении от СС при иске по ЗПП.

1. В редакции ЗоЗПП от 30.09.2015:

 

Стаття 22. Судовий захист прав споживачів

3. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

2. Редакция ЗоСС действующая на сегодня - 26.09.2015.

3. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії":

 

 

1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням
"застарілих" норм з одного й того ж питання.

 

А теперь собственно мысли в слуш: при таких реалиях иск потребителя о нарушении его прав освобождается от СС или нет?

Хочу верить что "да". 

[Vasil]

на Лиге в блогах кто-то написал, что судьи по разному решают из-за неоднозначности законов

[ais]

Думаю, что отклоняют в случаях, когда не приводят позицию государства по этому поводу, т.е. на случай коллизий, и что должно решаться в пользу потребителя в таких случайх.

[Bolt]

Голосуем! Есть получается ещё люди которых это беспокоит... И это хорошо...

 

https://petition.president.gov.ua/petition/6394

 

Видно не много таких людей, которых это беспокоит... ((( 

Хорошо видно живут люди в стране, и не понять, то ли в достатке, то ли в неведении и невежестве... (((

[Bolt]

Думаю, что отклоняют в случаях, когда не приводят позицию государства по этому поводу, т.е. на случай коллизий, и что должно решаться в пользу потребителя в таких случайх.

 

Вот в этом и проблема...

[Bolt]

В понедельник в суде услышал разговор двух представителей (не знаю кого, но похожи на банковских), пока они ждали заседание... Один у другого спрашивает, типа как Вы сейчас в связи с новым законом платите судебный сбор... А тот ему отвечает, что типа чего бы мы его платили, конечно нет, так как у них миллионные позовы и суммы судебного сбора получаются очень большие многотысячные... На что тот другой ему ответил, что они тоже не платят, ну а "квитанции" подают исправно как и раньше... Вот так то...

[Bolt]

http://zib.com.ua/ua/118700-onovleniy_zakon_pro_sudoviy_zbir_potenciyni_problemi_zastosu.html

 

 

 

Сумарний недолік захисту

 

«Оновлений» закон про судовий збір: в чому криються потенційні проблеми та ризики застосування

 

 

№38 (1232) 19.09—25.09.2015

ЮЛІАН ДРАПАЙЛО

 

 

1 вересня набули чинності зміни до закону «Про судовий збір». Одна з основних цілей нововведень — необхідність збільшення надходжень до державного бюджету, що знайшло своє відображення в підвищенні відповідних ставок. В умовах введення новацій необхідно зупинитися на окремих спірних і потенційно проблемних положеннях закону, які підлягають удосконаленню.

 

 

 

Відсоток оскарження

 

Однією з новел закону є збільшення ставок судового збору за подання процесуальних документів про перегляд судових рішень. Крім того, ці ставки були уніфіковані в цивільному, адміністративному і господарському процесах. За подання апеляційної скарги на рішення суду або заяви про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, згідно з новою редакцією ч.2 ст.4 закону, потрібно заплатити 110% ставки, яка підлягала сплаті при подачі позовної заяви. За подання касаційної скарги на рішення суду — 120%, а за подання заяви про перегляд рішення Верховним Судом — 130% ставки.

 

В той же час нова редакція не обмежує ставку збору розміром оспорюваної суми при оскарженні рішення суду, позовна заява по якому мала майновий характер. Так, наприклад, пп.4 п.2 ч.2 ст.4 колишньої редакції передбачав, що збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в господарському процесі складає «50% ставки, яка підлягає оплаті при подачі позовної заяви, а у разі подачі позовної заяви майнового характеру — 50% ставки, обчислюваної виходячи з оспорюваної суми». Ці положення правильно тлумачив Вищий господарський суд в ухвалі Пленуму «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7. У п.2.15 ухвали справедливо відмічено, що оспорюваною є та сума, зі стягненням якої не згодна особа, яка подає скаргу. Ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог). Наприклад, на вимогу про стягнення 1 млн грн. ухвалено рішення про стягнення 700000 грн., а при поданні апеляційної або касаційної скарги позивачем для нього оспорювана сума складатиме 300000 грн., тоді як для відповідача — 700000 грн.

 

Здається, що положення нової редакції ч.2 ст.4 закону, в яких відсутні правила про необхідність обліку оспорюваної суми, є несправедливими і непропорційними. Це певним чином обмежує осіб, які беруть участь у справі, в праві на оскарження. Тепер, оскаржуючи навіть, наприклад, рішення про стягнення 50000 грн. за мільйонним позовом, відповідач вимушений буде заплатити збір, спираючись на ціну первинного позову, а не розмір суми, з якою відповідач не згоден.

 

Законодавцеві доцільно було б внести зміни до ч.2 ст.4 закону і забезпечити розрахунок ставки збору при оскарженні рішення суду з урахуванням оспорюваної суми.

 

Забули погодити

 

Окремі положення закону в новій редакції не узгоджуються з положеннями процесуальних кодексів.

 

Так, наприклад, в пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата збору за подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги на ухвалу суду в господарському процесі. Проте ні норми Господарського процесуального кодексу, ні норми закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» не передбачають наявність в учасників процесу права на подання заяви про приєднання до апеляційної або касаційної скарги, що робить вказану норму «мертвої».

 

Так само «мертвим» є положення пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону, яке передбачає сплату збору в розмірі 0,3 мінімальної заробітної плати за подання заяви до адміністративного суду про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду. Можливість подачі подібних заяв в Кодексі про адміністративне судочинство не передбачена. Виходячи із змісту стст.254—260 КАС виконавчий лист в адміністративному процесі може бути виданий тільки на виконання рішення національного суду.

 

Крім того, деякі положення оновленого закону не є достатньо конкретизованими, що може викликати проблеми при тлумаченні.

 

Так, наприклад, пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена сплата судового збору за подання «апеляційних скарг у справі про банкрутство» і «касаційних скарг у справі про банкрутство»: 110 і 120% ставки, яка повинна бути сплачена при подачі заяви про порушення справи про банкрутство, — 10 мінімальних зарплат. При цьому конкретні судові акти не вказані. Але в справах про банкрутство приймаються тільки постанова і ухвала про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури. В той же час пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону передбачена окрема ставка за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду в господарському процесі — 1 мінімальна зарплата. Виникає питання: при оскарженні ухвали в справі про банкрутство необхідно використовувати ставки, вказані в пп.4—5 або ж пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону?

 

Здається, що тлумачення співвідношення вказаних пунктів закону повинне грунтуватися на традиційному прийомі логічного тлумачення, який полягає у встановленні пріоритету спеціальної норми над загальною. Підпункт 7 п.2 ч.2 ст.4 закону містить спеціальну норму, яка регулює відносини, пов’язані зі сплатою збору за оскарження в апеляційному або касаційному порядку конкретних актів — ухвал суду. Тоді як пп.4 і 5 містять загальну норму, яка встановлює ставку збору за оскарження будь-яких судових актів у справі про банкрутство. Відповідно при оскарженні ухвал у справі про банкрутство повинна застосовуватися спеціальна норма (пп.7 п.2 ч.2 ст.4 закону). Загальна норма (пп.4 і 5 п.2 ч.2 ст.4 закону) може бути застосована тільки у разі оскарження ухвали про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури.

 

Норми пішли врозріз

 

Деякі положення документа прямо суперечать одне одному. Зокрема, п.3 ч.2 ст.3 закону встановлено, що збір не сплачується за подання заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення.

 

З іншого боку, пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону передбачена ставка збору у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати за подання в адміністративному процесі заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення. Виникає питання: яке з вищезгаданих положень потрібно застосовувати при подачі відповідної заяви?

 

Відзначимо, що п.3 ч.2 ст.3 закону присутній ще в першій редакції закону від 8.07.2011, тоді як пп.6 п.3 ч.2 ст.4 з’явився тільки в редакції закону від 1.09.2015. У зв’язку з цим для співвідношення вказаних положень необхідно застосовувати правило «Lex posterior derogat priori» — «подальший закон відміняє дія попереднього закону».

 

При вирішенні питання про необхідність сплати збору за подання в адміністративному процесі заяви про зміну або встановлення способу, порядку і терміну виконання судового рішення застосуванню підлягає пп.6 п.3 ч.2 ст.4 закону, так як він був прийнятий пізніше за п.3 ч.2 ст.3 закону.

 

Таким чином, положення закону про судовий збір у новій редакції не є здійснимими, у зв’язку з чим деякі з них вимагають змін, до внесення яких при виникненні суперечностей між окремими нормами слід користуватися загальновизнаними правилами тлумачення.

 

ЮЛІАН ДРАПАЙЛО - доцент кафедри господарського права і процесу Національного університету«Одеська юридична академія», кандидат юридичних наук

 

Коментар «ЗiБ»

 

ВАЛЕРІЙ БІЦЮК, партнер юридичної фірми «ОМП»:

 

— На даний час в судовій практиці немає одностайної позиції щодо застосування останньої редакції закону «Про судовий збір».

 

Як випливає з нашої практики, апеляційні суди приймають скарги щодо оскарження рішення в частині стягнутої суми при оплаті судового збору, вирахуваного виходячи саме з оскаржуваної суми, а не з ціни позову в цілому. Проте також трапляються випадки відмови в прийнятті таких скарг за рівних умов, що свідчить про відсутність одностайної правозастосовної практики в апеляційних судах.

 

На мій погляд, обрахування судового збору виходячи з суми, сплаченої при подачі позову, а не з оскаржуваної в апеляційному чи касаційному порядку частини рішення суду, невиправдано обмежує право на оскарження рішення суду та штучно збільшує витрати сторін. При цьому сторони доволі часто вимушені нести витрати у зв’язку з помилками, зробленими місцевими судами під час розгляду справи.

 

За таких обставин вважаю за доцільне внести зміни до закону, якими передбачити сплату збору за подання апеляційних та касаційних скарг виходячи з суми, стягнення якої оскаржується, а не виходячи з суми, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

 

Додам, що також існує декілька поглядів стосовно «перехідного періоду», коли справа стосується оплати судового збору за апеляційні чи касаційні скарги на рішення, в яких судовий збір за подачу позову був сплачений до 1 вересня.

 

Так, наразі є консервативний погляд, що судовий збір підлягає розрахунку та сплаті виходячи з суми, яку треба було сплатити за подачу позову вже за нормами останньої редакції закону, за іншою позицією, яку розділяю і я. Збір повинен вираховуватися та сплачуватися з суми, сплаченої під час подання позовної заяви.

 

 

ВАЛЕРІЯ САВЧУК, юрист ЮФ «Василь Кісіль і партнери»:

 

— Зміни до закону «Про судовий збір» передбачили, крім підвищення ставок судового збору щодо окремих категорій справ, збільшення розміру судового збору за оскарження судових рішень, а також інші зміни, які опосередковано призведуть до збільшення дохідної частини державного бюджету. Однією з таких змін і є встановлення правила, за яким розмір збору за оскарження судових рішень обчислюється, виходячи із розміру судового збору, що підлягав сплаті у суді першої інстанції, а не виходячи із розміру оспорюваної суми, як це було передбачено попередньою редакцією закону.

 

Такі зміни були прийняті на виконання вимог Міжнародного валютного фонду в рамках Меморандуму про економічну співпрацю та повною мірою відповідають цілям, що були поставлені перед вказаним законом, зокрема, щодо збільшення доходу державного бюджету за рахунок судового збору, а також щодо зменшення кількості судових справ та розвантаження судової системи.

 

Варто зауважити, що розрахунок розміру судового збору за оскарження судового рішення виходячи із розміру судового збору, що підлягав сплаті у суді першої інстанції, може призвести до його сплати в одній і тій же справі в більш як подвійному розмірі. Так, у випадку часткового задоволення позову щодо стягнення певної суми апеляційні скарги можуть подати як позивач, незадоволений частковим стягненням, так і відповідач, незадоволений самим фактом стягнення. В такому випадку при поданні апеляційних скарг вони сукупно сплатять 220% судового збору, встановленого за подання позову.

 

 

ЛЕСЯ САМАРІНА, адвокат, керівник Дніпропетровського офісу ЮФ «Ілляшев та партнери»:

 

— Вважаю, що зміни порядку обчислення ставок судового збору за оскарження судових рішень значною мірою ускладнюють реалізацію права на судовий захист та порушують право на оскарження судового рішення, яке гарантовано Конституцією. Зміни до закону передбачають стягнення судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг у розмірі 110, 120 та 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Це є значним збільшенням порівняно з попереднім механізмом обчислення за подання таких скарг — 50 і 70 відсотків.

 

Слід звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі», яким було вказано, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

 

Крім того, немає гарантій, що суб’єкти владних повноважень, позбавлені законом пільг на оплату судового збору, не будуть зловживати своїми правами, використовуючи бюджетні кошти у судових спорах проти платників податків, які фактично цей бюджет формують.

 

 

ЮРІЙ СІВОВНА, старший юрист АК «Правочин»:

 

— Безперечно, в питаннях оплати судового збору абсолютно справедливим є підхід: скільки вимагаєш — стільки і платиш. Так, власне, і було закріплено в «старій» редакції закону, а саме в графах за апеляційне та касаційне оскарження ставка могла вираховуватись із оспорюваної суми. Таким чином, дійсно існувала можливість сплачувати судовий збір частково у випадку часткового оскарження рішення суду.

 

Але такий підхід не в традиціях нещодавно прийнятих змін до законодавства про судовий збір. Після прочитання зазначених змін слід дійти логічного висновку, що поняття збалансованість, розумність, правильність, виваженість, обгрунтованість їм не притаманні, хоча в пояснювальній записці до проекту вони зустрічаються мало не через слово.

 

На мій погляд, подібні закони не допомагають вирішити існуючі проблеми, а лише породжують інші, які також потребують негайного вирішення. Переконаний, що юридична громадськість ще не один раз повернеться до цієї проблеми і ще багато дискусій відбудеться з цього приводу до тих пір, поки до нещодавно прийнятих змін не будуть внесені чергові зміни про внесення змін.

 

І так завжди… На жаль…

 

 

ОЛЕКСАНДР ВОВК, старший юрист ЮФ «Юрлайн»:

 

— Зрівняння баз нарахування збору за часткове та повне оскарження рішення негативно вплине на активність третіх осіб, які опосередковано причеті до судового спору. Те ж саме буде відбуватись у господарських справах, у яких позови про стягнення коштів задовольнялись частково. Крім того, при оскарженні рішення в певній частині позивач фактично сплачуватиме збір і за вимогу, яка вже задоволена. Те ж саме стосується і відповідача, у частині вимог до якого відмовлено.

 

Дисциплінуюча функція збору, що перешкоджає заявленню необгрунтованих позовів, виконуватиметься у повному обсязі. Однак, для певних категорій населення (малозабезпечених осіб тощо) така сплата стане об'єктивною перешкодою у гарантованому Конституцією доступі до правосуддя, що є неприпустимим.

 

Отже, для цілей оскарження судових рішень доцільно було б повернути до Закону положення про обчислення збору виходячи з оспорюваної скаржником суми, а не — зі ставки, що підлягає сплаті при поданні позову.

 

© Закон і Бізнес

[AntiBank]

В понедельник в суде услышал разговор двух представителей (не знаю кого, но похожи на банковских), пока они ждали заседание... Один у другого спрашивает, типа как Вы сейчас в связи с новым законом платите судебный сбор... А тот ему отвечает, что типа чего бы мы его платили, конечно нет, так как у них миллионные позовы и суммы судебного сбора получаются очень большие многотысячные... На что тот другой ему ответил, что они тоже не платят, ну а "квитанции" подают исправно как и раньше... Вот так то...

Я их давно подозревал.

Нарисовать квитанцию то они могут.

А вот зашли ли деньги по факту? 

[Bolt]

Я их давно подозревал.

Нарисовать квитанцию то они могут.

А вот зашли ли деньги по факту? 

 

Конечно ничего никуда не заходит, так как просто не платится в тупую... А судьи не проверяют...

[у.zaporozhskiy]

Эх... вернусь снова к вопросу об освобождении от СС при иске по ЗПП.

1. В редакции ЗоЗПП от 30.09.2015:

2. Редакция ЗоСС действующая на сегодня - 26.09.2015.

3. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Л И С Т 26.12.2008 № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії":

 

А теперь собственно мысли в слуш: при таких реалиях иск потребителя о нарушении его прав освобождается от СС или нет?

Хочу верить что "да". 

практика разниться, по словам Сиринги.

Посмотрим, что она сбросит.

 

У меня была пока негативная.

 

Хотя в свое время, в связи зу о зпп я умудрялся освобождать от оплаты судебного сбора апелляции по взысканию.

[у.zaporozhskiy]

Я их давно подозревал.

Нарисовать квитанцию то они могут.

А вот зашли ли деньги по факту? 

 

В одном деле попросили судью сделать запрос на Госказначейство.

Посмотрим, что скажет судья.

Теперь в каждое дело необходимо готовить такое ходатайство.

[Bolt]

В одном деле попросили судью сделать запрос на Госказначейство.

Посмотрим, что скажет судья.

Теперь в каждое дело необходимо готовить такое ходатайство.

 

Не понял... А его об этом просить надо... И у него у судьи ещё есть выбор... 

 

А без ходатайства никак не обойтись... Я то думал, что это обязанность суда, а не право...

[у.zaporozhskiy]

Не понял... А его об этом просить надо... И у него у судьи ещё есть выбор... 

 

А без ходатайства никак не обойтись... Я то думал, что это обязанность суда, а не право...

В нашей стране, получается так, что об обязанности нужно напоминать.

[Bolt]

В нашей стране, получается так, что об обязанности нужно напоминать.

 

Да оно то так, но как бы есть норма...

 

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

2. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

[у.zaporozhskiy]

Да оно то так, но как бы есть норма...

 

Стаття 9. Зарахування судового збору до Державного бюджету України

2. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тем не менее, разговор, который Вы слышали, был не напрасен.

У меня ситуация с оплатой судебного сбора банком за подачу апелляционной жалобы в суд.

[Bolt]

Тем не менее, разговор, который Вы слышали, был не напрасен.

У меня ситуация с оплатой судебного сбора банком за подачу апелляционной жалобы в суд.

 

Да конечно и судьи им подыгрывают... Я думаю если человек не заплатит судебный сбор, то ему не простят...

У меня такие ситуации каждый день... Может покажите своё ходатайство...

[у.zaporozhskiy]

Да конечно и судьи им подыгрывают... Я думаю если человек не заплатит судебный сбор, то ему не простят...

У меня такие ситуации каждый день... Может покажите своё ходатайство...

Могу на почту, если напишите письмо, только сброшу уже завтра.

Сейчас буду без интернета.

[Bolt]

Могу на почту, если напишите письмо, только сброшу уже завтра.

Сейчас буду без интернета.

 

Написал письмо... Буду ждать... Заранее благодарен...

[ais]

практика разниться, по словам Сиринги.

Посмотрим, что она сбросит.

 

У меня была пока негативная.

 

Хотя в свое время, в связи зу о зпп я умудрялся освобождать от оплаты судебного сбора апелляции по взысканию.

 

На днях (уже после вступления в силу закона) пришло извещение, что открыто провадження по моему иску о недействительности КД без уплаты СС.

Так что действительно, что напишешь, то и получишь. Посмотрим, что будет далее.

Вообщем на старте денег не попросили

 

ПС. даже не знаю "гуд" это или не "гуд".

[Bolt]

На днях (уже после вступления в силу закона) пришло извещение, что открыто провадження по моему иску о недействительности КД без уплаты СС.

Так что действительно, что напишешь, то и получишь. Посмотрим, что будет далее.

Вообщем на старте денег не попросили

 

ПС. даже не знаю "гуд" это или не "гуд".

 

То есть Вы подавали по ЗУоЗПП...

[ais]

То есть Вы подавали по ЗУоЗПП...

Да, после новой редакции ЗоСС на основании изложенного в этой ветке.

Подумал, если, что то уплачу позже, а если пройдет, то зачем платить лишнее в новых "суровых" реалиях.

Пока прошло, оснований отклонить нет (написано в ухвале), назначено N-ое 1-ое заседание.

Вообщем, не помню дословно, но "борись и победишь". 

[Bolt]

Да, после новой редакции ЗоСС на основании изложенного в этой ветке.

Подумал, если, что то уплачу позже, а если пройдет, то зачем платить лишнее в новых "суровых" реалиях.

Пока прошло, оснований отклонить нет (написано в ухвале), назначено N-ое 1-ое заседание.

Вообщем, не помню дословно, но "борись и победишь". 

 

Ну вот и здорово... Так значит он работает... закон... А люди переживают...)))

[Мироха]

Летом поймал дельта банк на подложных квитанциях)).

Оплата наличными через ощадбанк с печатью дельты.

Судья им аяяяя только сказал.

[SeKor]

У меня также возникли сомнения по поводу уплаты банком СС.

 

Банк подал позовну заяву про стягнення заборгованності, приложил копию платежного поручения со штампиком "проведено банком", датой, подписью (короткая подпись), с обратной стороны: "Зараховано в доход бюджету .... грн.", дата, Голова ради директорів АТ Дельта банк (підпис), Головний бухгалтер АТ Дельта банк (підпис), печать ПАТ Дельта банк. Такое несоответствие АТ и ПАТ. 

 

Позже банк подает Уточнення до ПЗ. В копии документов, которые мне предоставил банк указана квитанция о якобы перечисленном СС., но фактически квитанции приложено не было. При ознакомлении с материалами дела, обратила внимание на то, что в квитанции, которая находится в деле, с обратной стороны отсутствует отметка о зачислении денег  в бюджет. Показала судье - никакой реакции. Тогда подала ходатайство. Ниже выдержки из него. Я не юрист, прошу строго не судить:

 

п. 2 "Платіжне доручення доплати до судового збору"

         Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору, додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, платіжне доручення має бути підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. 

         Документ, що має назву "Платіжне доручення доплати до судового збору" відсутній в додатках  до "Уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором". 

  п. 3 "Копія позовної заяви для Відповідача з додатками"

         В додатку так само відсутня "Копія позовної заяви для Відповідача з додатками".

         Згідно ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести підстави своїх вимог і заперечень. Тому у відповідності з п. 1 даної статті позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів за кількістю відповідачів.

         Наданий мені позивачем примірник "Уточнення до позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором" виконаний так, що його важко прочитати. Поверх тексту документа проходять чорні брудні від фарби смуги. 

        У відповідності зі ст. ст. 33, 34 "Типової інструкції з діловодства ..." датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Індексація документів полягає у присвоєнні їм умовних позначень - індексів, які надаються документам під час їх реєстрації. 

        Згідно ст. 161 "Типової інструкції з діловодства ..." реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою , якою фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів провадиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення.

 

         Ксерокопія наданого мені "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором" не дозволяє мені ознайомитися з номером реєстрації даного документа і датою його складання.

 

        Згідно чинного законодавства України, позовна заява є процесуальним документом, який повинен відповідати встановленим ст. 119 ЦПК України вимогам. Згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. 

 

Доказів сплати позивачем судового збору мені надано не було. 

 

Так само, згідно інформаційного листа Вищого господарського суду м.Києва від 17.09.2012 року № 01-06/1260/2012 «Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору» у зв'язку з тим, що чинним законодавством не встановлено будь-яких спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору, було зазначено, що при наявності сумнівів у здійсненні оплати суми судового збору до Державного бюджету України та зарахування його на спеціальний фонд цього бюджету суд має право витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

 

Відповідно до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а так само змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

 

Ст. ст. 5, 10 ЦПК України вказують на рівність усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, а так само на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

 

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, доведенню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

       Оскільки позивачем не було мені надано доказів сплати судового збору, у мене виникли сумніви щодо здійснення ним доплати до судового збору за подання "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором" до Державного бюджету України та зарахуванні цих грошей на спеціальний фонд цього бюджету.

 

        А так же в мене є підозра з приводу проведення реєстрації "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором" в Журналі вихідної кореспонденції банку (відсутня дата створення документа та його реєстраційний індекс)

 

Вищеперелічені недоліки "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором" не дозволяють мені повноцінно ознайомитися з доказовою базою позивача, щоб сформулювати власні зустрічні позовні вимоги.

 

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 5, 10, 60, 120 ЦПК України, ст. 129 Конституції України,

                                                        ПРОШУ СУД:

1. Зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" надати в судове засідання для ознайомлення оригінали та належним чином засвідчені якісні копії всіх письмових доказів, на які посилається позивач в "Уточненні до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором".

                                                                             

2. Витребувати у ПАТ "Дельта Банк" довідку, що підтверджує здійснення ним доплати до судового збору за подання "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором ", з органу Державної казначейської служби України про зарахування цих грошей до спеціального фонду Державного бюджету України.

 

3. Зобов'язати ПАТ "Дельта Банк" надати для ознайомлення в судовому засіданні Журнал реєстрації вихідної кореспонденції банку за 2014 р. з відміткою про дату реєстрацію вихідного номера "Уточнення до позовної заяви про стягнених заборгованості за кредитним договором" з додатками до позовної заяви "Про стягнення заборгованості за кредитним договором №  " ..........................

 

Судья вынес Ухвалу:

 

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» надати наступні документи: 

 

- оригінали і належним чином посвідчені копії всіх письмових доказів на які посилається позивач в обґрунтування позову та уточненої позовної заяви;

- підтвердження про сплату та зарахування до бюджету судового збору сплаченого при подачі уточненої позовної заяви;

.................

- надати для ознайомлення журнал реєстрації вихідної кореспонденції банка за 2014 рік з відміткою реєстрації вихідного номеру про направлення уточненої позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» до ....  про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

 

 

[у.zaporozhskiy]

На днях (уже после вступления в силу закона) пришло извещение, что открыто провадження по моему иску о недействительности КД без уплаты СС.

Так что действительно, что напишешь, то и получишь. Посмотрим, что будет далее.

Вообщем на старте денег не попросили

ПС. даже не знаю "гуд" это или не "гуд".

А у меня открыли 02.09.2015 и уже на заседании попросили открыть производмтво,так как важно,что бы иск не оставили без рассмотрения пришлось заплатить.

Иск по недействительности договора факторинга.