Изьятие ипотеки через перерегистрацию

[DimaDima]

6 hours ago, у.zaporozhskiy said:

После решение о прекращении ипотеки, запись Каплуна по обременению ипотеки подлежит автоматической отмене?

 

конечно. я понимаю так. в решении суда это можно и прописать, как то что нарушает права собственника свободно распоряжаться своим имуществом после того как ипотека была прекращена по ст. 17 ЗУ Про ипотеку

[west11]

2 часа назад, ladylegend сказал:

І Порядок №703 від 22.06.11 не підходить? 

втратила чинність 11.02.2014 року

[west11]

1 час назад, ladylegend сказал:

Я не можу сказати більше, бо навіть сам банк напевне не знає що за договір вони підписали і які дії слід вчинити на його виконання, а які дії ним не пердбачені.

таке не повинно дивувати... Для чого "його величності банку" щось там знати, це представники позичальника повинні все знати і все довести

[ivakh]

9 часов назад, ladylegend сказал:

Думаю, що в даному випадку слід з"ясовувати підстави проведеної перереєстрації. На яких підставах (документах) нотаріус здійснив перереєстрацію. При відступленні прав вимоги такими підставами є : 1)договір відступлення;2)додаток з переліком кредитних та іпотечних договорів (в якому є відповідний договір). А також документ, який свідчить, що продавець мав відповідне право вимоги (наприклад, існуючу на момент передачі заборгованість) що б передати це право покупцю. Ці документи повинні бути у нотаріуса. В основному таких документів нотаріуси не мали, а тому підстав для перереєстрації не було. Також слід врахувати місце реєстрації нерухомого майна, що в багатьох випадках впливає на вибір місця перереєстрації. 

При цьому купівля-продаж прав вимоги, звісно, відрізняється від заміни сторони в зобов"язанні. При передачі прав вимоги пердається тільки право вимоги. Заміна сторони передбачає внесення таких змін у конкретний договір.

За іпотечними договорами право вимоги виникає не одразу при їх підписанні, а після настання певних обставин.  

Думаю, що при укладанні договору купівлі-продажу прав вимоги нотаріальні дії з майном не відбуваються.

А у Вас є інші думки?

мысль конечно интересная, и мне очень нравится. Но вот как быть с тем что в п.1 ч.1 ст.512 ЦК указано что "кредитор в обязательстве  может быть заменен иным лицом в случае передачи им своих прав по сделке (уступка прав требования)".

Поэтому ваша фраза "при передаче права требования передается лишь право требования", а "замена стороны в обязательстве предусматривает внесение таких изменений в конкретный договор" - очень хорошо, но вот как быть с тем что выше указано???

Я тоже сторонник того что договор купли-продажи прав требования не является основанием для регистрации изменений в отягощение (ипотеку), поскольку на основании этого договора купли-продажи права требования ипотека не возникает. А согласно Закону и гос.регистрации вещ. прав и Инструкции регистрация изменений в отягощение осуществляется на основании тех же документов, что и регистрация самой ипотеки (это ка известно из ст.3 ЗУ "О ипотеке - а)договор ипотеки; б)решение суда, в) закон")

прошу комментариев

[у.zaporozhskiy]

7 часов назад, ladylegend сказал:

І Порядок №703 від 22.06.11 не підходить? 

А що передбачено в порядку?

[ladylegend]

11 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

А що передбачено в порядку?

Дивлячись коли була здійснена реєстрація

наприклад : 

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав:

реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія);

у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 1156 від 21.11.2012}

[у.zaporozhskiy]

4 часа назад, ladylegend сказал:

Дивлячись коли була здійснена реєстрація

наприклад : 

Нотаріус проводить державну реєстрацію прав:

реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчиняється така дія);

у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва (нотаріус, яким вчинено таку дію).

{Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 1156 від 21.11.2012}

Повертаємось до того ж питання, що нотаріальне посвідчення договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки не є вчиненням нотаріальної дії з майном.

[DimaDima]

6 minutes ago, у.zaporozhskiy said:

Повертаємось до того ж питання, що нотаріальне посвідчення договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки не є вчиненням нотаріальної дії з майном.

а есть судебная практика с такой же позицией судов?

[у.zaporozhskiy]

5 минут назад, DimaDima сказал:

а есть судебная практика с такой же позицией судов?

Необходимо искать.

На август 2016 года не помню, что бы об этом было указано.

[DimaDima]

2 minutes ago, у.zaporozhskiy said:

Необходимо искать.

На август 2016 года не помню, что бы об этом было указано.

в результате договора про уступку ипотеки - меняются имущественные права на конкретный объект недвижимости.

логично что нотариус должен внести эти изменения в реестр, раз он заверял сам договор уступки ипотеки.

[у.zaporozhskiy]

1 минуту назад, DimaDima сказал:

в результате договора про уступку ипотеки - меняются имущественные права на конкретный объект недвижимости.

логично что нотариус должен внести эти изменения в реестр, раз он заверял сам договор уступки ипотеки.

Вы имеете в виду, что они возникают у нового ипотекодержателя?

Так никто до сих пор не знает произошла ли по факту уступка, додаток № 1 со всеми, перечисленными договорами ипотеки не показывают.

Если бы они заключили под каждый договор отдельный договор уступки, то и вопросов возможно было бы меньше.

[DimaDima]

Just now, у.zaporozhskiy said:

додаток № 1 со всеми, перечисленными договорами ипотеки не показывают.

так он же есть в нотариальном деле.

в крайнем случае суд истребует и назначает рассмотрение дела в закрытом заседании (или как оно там называется, когда решения по заседанию в реестр не публикуются) - типа банковская тайна.

[у.zaporozhskiy]

3 часа назад, DimaDima сказал:

так он же есть в нотариальном деле.

в крайнем случае суд истребует и назначает рассмотрение дела в закрытом заседании (или как оно там называется, когда решения по заседанию в реестр не публикуются) - типа банковская тайна.

Суд истребуют оригинал, его не приносят.

[ladylegend]

5 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Повертаємось до того ж питання, що нотаріальне посвідчення договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки не є вчиненням нотаріальної дії з майном.

Я так думаю, якщо реєстрація відбулась лише в реєстрі іпотек стосовно внесення змін, власник нерухмості не мінявся, правочини такі не вчинялися, то і дії з нерухомістю не вчинялися.  

Взагалі договір відступлення прав вимоги (в любих варіантах) слід розглядати окремо  1). з боку відступлення прав грошової вимоги за КД ; 2) з боку відступлення прав за ІД ( в ЗУ Про іпотеку так и сказано - відступлення прав за іпотечним договором). В ст 512ЦК - відступлення прав вимоги.

[ladylegend]

В 25.04.2017 в 21:53, ivakh сказал:

мысль конечно интересная, и мне очень нравится. Но вот как быть с тем что в п.1 ч.1 ст.512 ЦК указано что "кредитор в обязательстве  может быть заменен иным лицом в случае передачи им своих прав по сделке (уступка прав требования)".

Поэтому ваша фраза "при передаче права требования передается лишь право требования", а "замена стороны в обязательстве предусматривает внесение таких изменений в конкретный договор" - очень хорошо, но вот как быть с тем что выше указано???

Я тоже сторонник того что договор купли-продажи прав требования не является основанием для регистрации изменений в отягощение (ипотеку), поскольку на основании этого договора купли-продажи права требования ипотека не возникает. А согласно Закону и гос.регистрации вещ. прав и Инструкции регистрация изменений в отягощение осуществляется на основании тех же документов, что и регистрация самой ипотеки (это ка известно из ст.3 ЗУ "О ипотеке - а)договор ипотеки; б)решение суда, в) закон")

прошу комментариев

ЦКУ

Стаття 510. Сторони у зобов'язанні

1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

2. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В кредитному договорі права та обов»язки є у обох сторін, тому позичальник також має право відступити, наприклад, право вимгати виконання зобов»язання банку щодо видачі кредитних коштів (в кредитних договорах, як правило немає застережень щодо неможливості укладання такого договору).

 

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Кредитор може бути замінений за правочином щодо передання/відступлення прав.  Тобто, йдеться про правочин, яким вносяться зміни до договору (в формі відповідно до ст.654), де вказується, що кредитор№1 заміняється на кредитора№2.

При укладанні договору відступлення прав вимоги (передача прав за правочином) ВРАХОВУЄТЬСЯ домовленість сторін в первісному договорі про неможливість віступлення прав вимоги.

Крім того, при правонаступництві ніякі договори не укладаються.

 

Стаття 513. Форма правочину щодо заміни кредитора у зобов'язанні

1. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

2. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, зміст правочину повинен містити положення «щодо заміни кредитора в зобов'язанні», «передання права вимоги» (а не тільки щодо прав грошової вимоги), та вчинятися у відповідній формі.

 

Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні

1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, об'єм прав, що передається за договором відступлення прав вимоги, дорівнює обсягу прав на момент передачі, якщо інше не встановлено договором чи законом. Іншими словами, передається увесь об'єм прав, якщо договором чи законом це ніяк не обмежується.

Що характерно, при цьому не робиться різниця між «переданням прав за правочином» і «правонаступництвом». З чого виходить, що апріорі за правочином про відступлення переходять УСІ права та обов»язки, якщо в тексті цього договору немає обмежень.

Ось чому в даному випадку (п1, ст.512) повинні вноситися зміни в договір, хоча би в тій частині, що замість «кредитор№1» у всіх згадуваннях слід читати  «кредитор№2».

 

Стаття 519. Відповідальність первісного кредитора у зобов'язанні

1. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Тобто, БЕЗ ВАРІАНТІВ первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (на відміну  ст.1080).

Також, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за за невиконання боржником свого обов'язку, якщо первісний кредитор поручився за боржника.

 

Стаття 655. Договір купівлі-продажу

1. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 

Стаття 656. Предмет договору купівлі-продажу

1. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

2. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

3. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, предметом може бути любе право вимоги (крім особистого характеру) і застосовуються положення про відступлення прав вимоги, якщо інше не встановлено законом.

Договір купівлі-продажу прав вимоги стосується лише прав вимоги, що унеможливлює його вважати заміною сторони в зобов»язанні (ст.512).

 

Стаття 1077. Поняття договору факторингу

1. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Тобто, предметом є лише право грошової вимоги; фактор – фінансова установа; договір оплатний у будь-якій формі.

 

Стаття 1078. Предмет договору факторингу

1. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

2. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Тобто, предметом факторингу є наявна та майбутня грошова вимога (наприклад, існуюча заборгованість і майбутня за графіком погашення).

При цьому, майбутня вимога вважається переданою з дня виникнення цього права, а до цього часу немає права її вимагати.

 

Стаття 1080. Недійсність заборони відступлення права грошової вимоги

1. Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Тобто, навіть при наявності в договорі заборони щодо відступлення права грошової вимоги, договір факторингу є дійсним (на відміну ст.519).

 

Стаття 1081. Відповідальність клієнта перед фактором

1. Клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

2. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

3. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Тобто, сторони договору факторингу мають право домовитися про відсутність відповідальності клієнта перед фактором за дійсність грошової вимоги (на відміну ст.519).

Також сторони можуть домовитися про відповідальність клієнта перед фактором за невиконання боржником грошової вимоги.

 

 

Стаття 572. Поняття застави

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

 

Стаття 575. Окремі види застав

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

 

ЗУ «Про іпотеку»

Стаття 24. Відступлення прав за іпотечним договором
 

     Відступлення прав  за  іпотечним  договором  здійснюється без
необхідності  отримання   згоди   іпотекодавця,   якщо   інше   не
встановлено   іпотечним   договором,  і  за  умови,  що  одночасно
здійснюється відступлення права вимоги за основним  зобов'язанням.
Якщо  не  буде  доведено  інше,  відступлення  прав  за  іпотечним
договором свідчить  про  відступлення  права  вимоги  за  основним
зобов'язанням.

В статті декілька разів згадується «відступлення прав», то ж чи є це тотожним «відступленню прав вимоги» та «відступленню права грошової вимоги» ?

Під відступленням прав тут розуміється: перехід прав власності на предмет іпотеки, пердача заставної, відступлення прав за іпотечним договором який повинен бути правочином.

Відступлення прав за іпотекою повинно відбуватися однрочасно з відступленням прав вимоги за кредитним договором.

При цьому, відступлення за іпотечним договором свідчить про відступлення за кредитним, а не навпаки.

Наскільки багато йдеться про відступлення прав за іпотекою у Вашому договорі відступлення?

 

Згідно ст.512 ЦК ототожнюються потяття «передання прав» та «відступлення права вимоги», якщо це вібувається за правочином.

Але якщо це договір факторингу – то йдеться лише про «відступлення прав грошової вимоги».

 

Слід окремо дослідити в договорі про відступлення положення про :

1).передачу прав за кредитним договорм

2).передачу прав за іпотечним договором.

 

Вважаю, що в таких договорах банки не парилися і не прописували окремо положення щодо кредитного і іпотечного договорів.

Якщо присутня якась ознака догвору факторингу, то за таким договорм не могли бути передані інші права (наприклад за іпотечним договором).

Наприклад, якщо зазначено, що кредитор№1 не відповідає перед кредитором№2 за дійсність вимоги – то це 100% факторинг (+ інші признаки).

 

З іншого боку, якщо цей договір відступлення є оплатним (купівля-продаж прав вимоги), а сторони банки (фін.установи), то такий договір МУСИТЬ бути тільки факторингом, бо відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» банки не можуть здійснювати любі види підприємницької діяльності та отримувати від цього дохід (наприклад, просто договір купівлі-продажу любого товару).

 

Отже: або внесення змін до договорів (кредитного і іпотеки), або це факторинг і тільки щодо прав грошової вимоги.

 

Якщо ж вважати, що на підставі договору відступлення прав вимоги перейшли права за кредитним договором від кредитора№1 до №2, то ми повинні погодитися, що відбулися зміни в кредитному договорі і повинні читати кредитор№2 замість кредитор№1.

Тобто, з»явився новий текст кредитного договору.

І як на новий текст кредитного договору натягнути на іпотечний договір (який є похідним), до якого не були внесені зміни?

 

Вибачаюсь за много букав

 

Ваші коментарі

[west11]

40 минут назад, ladylegend сказал:

Але якщо це договір факторингу – то йдеться лише про «відступлення прав грошової вимоги».

саме так, це очевидно для будь-якого юриста, але тільки не для верхніх судів...

 

41 минуту назад, ladylegend сказал:

Вважаю, що в таких договорах банки не парилися і не прописували окремо положення щодо кредитного і іпотечного договорів.

банки -то не парилися, "паритися" почав ВССУ в компанії з ВСУ (до сауни веселіше ходити компанією ), коли відмовилися визнавати незаконним відступлення прав за іпотечними договорами (заміну іпотекодержателя)

[у.zaporozhskiy]

В 26.04.2017 в 14:21, DimaDima сказал:

так он же есть в нотариальном деле.

в крайнем случае суд истребует и назначает рассмотрение дела в закрытом заседании (или как оно там называется, когда решения по заседанию в реестр не публикуются) - типа банковская тайна.

 

В 25.04.2017 в 21:53, ivakh сказал:

мысль конечно интересная, и мне очень нравится. Но вот как быть с тем что в п.1 ч.1 ст.512 ЦК указано что "кредитор в обязательстве  может быть заменен иным лицом в случае передачи им своих прав по сделке (уступка прав требования)".

Поэтому ваша фраза "при передаче права требования передается лишь право требования", а "замена стороны в обязательстве предусматривает внесение таких изменений в конкретный договор" - очень хорошо, но вот как быть с тем что выше указано???

Я тоже сторонник того что договор купли-продажи прав требования не является основанием для регистрации изменений в отягощение (ипотеку), поскольку на основании этого договора купли-продажи права требования ипотека не возникает. А согласно Закону и гос.регистрации вещ. прав и Инструкции регистрация изменений в отягощение осуществляется на основании тех же документов, что и регистрация самой ипотеки (это ка известно из ст.3 ЗУ "О ипотеке - а)договор ипотеки; б)решение суда, в) закон")

прошу комментариев

 

В 25.04.2017 в 15:03, ais сказал:

Кроме этого, если в договор, который требует нотариального удостоверения, вносятся изменения, то на оригинале делается об этом отметка (тоже согл. инструкции), но такого я реально ни когда не встречал.

 

В 25.04.2017 в 14:34, machinist сказал:

Нотариус совершающий перерегистрацию должен поставить в известность того нотариуса который совершал нотариальное действие. Об этом есть в инструкциях нотариуса, не помню точно где, но есть такое.

Ребята, на сегодняшний день.

ч. 2 ст. 26 ЗУ о госрегистрации..., У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Признание недействительным договора ипотеки, будет достаточным основанием для отмены записей в реестре ипотек и запретов отчуждений?

есть ли об этом дополнительная инструкция?

В порядке от 25.12.2015 № 1127, об этом нет ни слова.

[DimaDima]

5 hours ago, у.zaporozhskiy said:

 

есть ли об этом дополнительная инструкция?

В порядке от 25.12.2015 № 1127, об этом нет ни слова.

Порядок від 26.10.2011 № 1141

[у.zaporozhskiy]

1 час назад, DimaDima сказал:

Порядок від 26.10.2011 № 1141

Получается, что нужно отменять  и решение госрегистратора для отмены записей в случае недействительности договора ипотеки?

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав

(назва розділу у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. N 50)

38. Зміни до записів Державного реєстру прав вносяться у разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". 

(пункт 38 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. N 806)

39. У разі внесення змін у зв'язку з допущенням технічної помилки державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

2) підстава для внесення змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

3) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

4) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

(підпункт 4 пункту 39 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156)

40. У разі внесення змін у зв'язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права, інші речові права та суб'єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для зміни відомостей:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

3) підстава для внесення змін до запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

(підпункт 5 пункту 40 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156)

41. Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

(пункт 41 доповнено новим абзацом другим згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. N 50,
 у зв'язку з цим абзаци другий - дев'ятнадцятий
 вважати відповідно абзацами третім - двадцятим)

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для скасування державної реєстрації прав:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав;

3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, який поділено чи частку з якого виділено, або на об'єкти нерухомого майна, що об'єднано, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та відкриває закритий (закриті) розділ (розділи) Державного реєстру прав та відповідну (відповідні) реєстраційну (реєстраційні) справу (справи) на підставі прийнятого ним рішення про відкриття закритого розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи.

(пункт 41 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156)

41 1. Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування рішення державного реєстратора у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в задоволенні заяви про відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування рішення державного реєстратора здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування рішення державного реєстратора державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:

індексний номер рішення державного реєстратора;

підстава для скасування рішення державного реєстратора:

- назва документа;

- дата видачі документа;

- номер документа;

- ким виданий (оформлений) документ;

- додаткові відомості про документ;

реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування рішення державного реєстратора;

прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування рішення державного реєстратора у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування відповідного рішення.

(Порядок доповнено пунктом 41 1 згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 р. N 50)

42. Державний реєстратор скасовує записи Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або про внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Скасування записів Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для скасування записів державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для скасування запису:

назва документа;

дата видачі документа;

номер документа;

ким виданий (оформлений) документ;

додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої скасовується запис;

3) підстава для внесення відомостей про скасування запису:

назва рішення;

дата формування рішення;

індексний номер рішення;

4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, державний реєстратор робить у відповідному записі відмітку про його скасування.

У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру прав, державний реєстратор поновлює записи, які існували до внесення відповідних змін.

(пункт 42 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156)

43. Дата та час внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав фіксуються автоматично і відповідають даті та часу реєстрації заяви у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої заявлено внесення змін до записів, скасування записів Державного реєстру прав.

(пункт 43 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156,
 від 05.02.2014 р. N 50)

44. Пункт 44 виключено

(пункт 44 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. N 1156,
 від 05.02.2014 р. N 50,
виключено згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. N 806)
 

[DimaDima]

3 hours ago, у.zaporozhskiy said:

Получается, что нужно отменять  и решение госрегистратора для отмены записей в случае недействительности договора ипотеки?

 

Решение госрегистратора отменяется на основании ст. 26 Закона, в которой более широко расписаны основания, чем в п. 41 Порядка 1141.

Прописывать это в решении - не нужно. Но и не мешает.

[хервам анеипотеку]

Подскажите пож. кто знает:

Если в решении суда прописано -- стягнути з особа1 сумму дол., що за курсом НБУ складає ... грн.-- то стоит отталкиватся от грн. или всё таки от $?

Решение суда 2009 года.

[DimaDima]

1 minute ago, хервам анеипотеку said:

Подскажите пож. кто знает:

Если в решении суда прописано -- стягнути з особа1 сумму дол., що за курсом НБУ складає ... грн.-- то стоит отталкиватся от грн. или всё таки от $?

Решение суда 2009 года.

смотря в чью пользу. т.е. по какому обязательству.

если по расписке в пользу физлица - тогда кредитор подаст еще один иск на возмещение убытков в виде курсовой разницы. т.е. все равно отталкиваться от дол.

[хервам анеипотеку]

46 минут назад, DimaDima сказал:

смотря в чью пользу. т.е. по какому обязательству.

если по расписке в пользу физлица - тогда кредитор подаст еще один иск на возмещение убытков в виде курсовой разницы. т.е. все равно отталкиваться от дол.

В пользу Укрсиббанка с физ. лица

[DimaDima]

7 minutes ago, хервам анеипотеку said:

В пользу Укрсиббанка с физ. лица

Постанова ВСУ від 10 лютого 2016 року №6-1680цс15

[хервам анеипотеку]

36 минут назад, DimaDima сказал:

Постанова ВСУ від 10 лютого 2016 року №6-1680цс15

Всё равно, немного не понимаю: есть решение суда от 2009 года о взыскании 75000$ что за курсом НБУ на момент вынесения .... грн. Всё это время ДВС честно пыталось выполнить решение суда но не вышло. Сегодня стал вопрос о закрытии "вопроса" но загадка -- какая сумма долга на сегодня? Та что в решении суда в $ (грн. по курсу НБУ на момент вынесения) или та что в $ ( в грн. грн на сегодня по курсу НБУ) ? 

Ведь разница в курсе 2009 и 2017 серьезная