"Альфа-банк"-отмена решения третейского суда

[Lena vin]

Здравствуйте, Подскажите пожалуйста, я слышала что что бы взять кредит в валюте, так должна быть лицензия у банка на валютное кредетирование, и у человека который берет кредит лицензия на работу с валютой, Правда ли это и относится ли оно как то к альфа банку?

[Alexandr]

Здравствуйте, Подскажите пожалуйста, я слышала что что бы взять кредит в валюте, так должна быть лицензия у банка на валютное кредетирование, и у человека который берет кредит лицензия на работу с валютой, Правда ли это и относится ли оно как то к альфа банку?

Чистая правда. К Альфе относится. Почитайте внимательно форум.

[advokat_kf]

advokat kf, давайте по порядку:

Третейское соглашение недействительно по сути своего содержания, противоречит законодательству и согласно Конституции ограничивает вас в правах, гарантированніх Конституцией. Вы имеете право не рассматривать дело в третейском суде.

"решение Конституционного Суда Украины от 9 июля 2002 года № 15-рп / 2002 прямо указывает на то, что статью 124.2 Конституции Украины следует понимать так: право лица на обращение в суд для решения спора не может быть ограничено законом, другими нормативно-правовым актами. В Украине каждый имеет право свободно выбирать не запрещенный законом способ защиты прав и свобод, в том числе судебную защиту. Возможность судебной защиты не может быть поставлена законом и другими нормативно-правовыми актами в зависимость от использования субъектом правоотношений других средств правовой защиты. Выбор мер досудебного урегулирования и договоренность передать спор на рассмотрение Третейского суда является исключительно правом, а не обязанностью Сторон, и вменять Стороне это в обязанность условием соглашения является нарушением Конституции Украины."

СПАСИБО БОЛЬШОЕ!!! Этот момент взяла на вооружение.

НЕТ!.

Недействительная сделка не создает последствий, кроме тех, что связаны с ее недействительностью. При этом стороны должны вернуть одна другой все, что получили от друг друга в натуре.

"Обязать ответчика провести перерасчет полученных комиссий и вознаграждений по договору №_____, штрафов и пени, зачислив их в счет погашения тела кредита. Признать мои обязательства перед ответчиком выполненными, фактически тело кредита уже выплачено. "

Спасибо. А вот вопрос относительно начисленных штрафов, но не взысканых еще. Т.е. сумма штрафов сейчас выше суммы первоначального кредита на 15000 грн. Как этот момент отразить? "Обязать отменить незаконно начисленные штрафы и другие взыскания не предусмотренные договором"? Так? Подскажите пожалуйста!

ДАЛЕЕ: Как вы додумались такое написать? Извините, но руки вам поотбивать в тот момент, когда ВЫ это набирали на клавиатуре!

" В случае нехватки данных средств, обязать ответчика принять от меня недостающую сумму, и зачислить в счет погашения ТЕЛА КРЕДИТА. В случае удовлетворения морального ущерба произвести взаимозачет, в случае наличия остатка средств, прошу взыскать их с ответчика."

Ну тупко)... Спасибо, что ставите мозги на место! Обязательно уточню исковые требования воспользовавшись Вашим советом! СПАСИБО!!!

[afromystigon]

Как этот момент отразить? "Обязать отменить незаконно начисленные штрафы и другие взыскания не предусмотренные договором"? Так? Подскажите пожалуйста!

Суд не должен обязывать ответчика отменить. Суд отменяет сам. Да и пусть себе начисляют что хотят! Пусть примут деньги в счет погашения ТЕЛА. А свои штрафы пусть обначисляются. Если договор признают недействительным - они сами по себе будут незаконными. Если просто расторгнуть - начислять они уже ничего не смогут, а взыскивать то, что начислили в нарушение ст. 18 Закона "О защите прав потребителя" задолбутся.

[advokat_kf]

Банк дал отзыв на иск в котором указал, что:

"1. Признали, что Половко является сотрудником банка, но Грачов и Юрков не являются работниками банка и мною не предоставлены доказательства их сотрудничества с банком."

Прошу суд отправить запрос в пенсионный фонд, для определения занятости указанных лиц. Есть все основания полагать, что ответчик отрицает факт связи с этими лицами, и тем самым опровержения ответчика содержат заведомо ложную информацию.

Я заявляла ходатайство (т.к. усматриваю связь между работой указанных лиц у ответчика и их заинтересованностью в выносимых решениях третейским судом в пользу банка) о истребовании у ответчика справок с места работы Половко, Грачова и Юрко с момента регистрации всеукраинской общественной организации по сегодняшний день. Но суд отказал мне, сказав, что это не имеет отношения к делу?! А запрос в пенсионный фонд мне как аргументировать?

"2. Факт того, что сотрудники банка являются учредителями общественной организации не может говорить о их заинтересованности в рассмотрении дел и из впливу на деятельность суда "

Факт того, что данные сотрудники банка являются основателями ВГО, прямо указывает на возможную заинтересованность данных лиц, вытекающую из этих фактов по понятным причинам. Вследствие этого вы не можете быть уверенными в том, что третейское рассмотрение будет беспристрастным и что оно в полном объеме защитит ваши права.

Именно так я и аргументирую. Но что-то суд меня пока или не понял или не услышал.

3. Я не предоставила обоснованного расчета причиненного морального ущерба.

Расчет будет предоставлен позже, так же как и подтверждение ухудшения состояния здоровья (вы уж постарайтесь ) Прошу предоставить мне время на устранение недочетов.

Честно говоря мне казалось, что сумма морального ущерба не рассчитывается и не привязывается к материальному ущербу или размеру спора.

У меня мои требования таковы:

1. Возмещение вреда причиненного здоровью, а именно стоимости медикаментов в сумме ... грн. Чеки есть, выписка из карты будет по запросу суда.

2. Возмещение утраченного заработка за период, в который я не могла работать из-за ухудшения состояния здоровья. Расчет по размеру минимальной заработной платы на основании ст. 1195 ГК

3.Возмещение морального ущерба причиненного террором по телефону, вмешательством в личную жизнь, оскорблениями и необоснованными обвинениями, запугиванием, после чего последовала затяжная депрессия, уход от меня сожителя из-за моих постоянных истерик (т.е. фактически распалась семья), страдания причиненные тем, что я вынуждена сидеть на шее у родных поскольку сама работать не могу (приходилось переживать постоянные упреки родных и т.д.) необходимость длительной реабилитации с помощью психолога, предотвратившего суицид. Как в этом случае может быть рассчитана обоснованно сумма морального ущерба?

Подскажите пожалуйста как себя вести в данном случае?

4. Пункт договора, в котором указано, что я ознакомлена с совокупной стоимостью кредита, абсолютным подорожанием, условиями кредитования - является подтверждением, что меня со всем ознакомили и все разъяснили. Т.е. нарушения ст.11 ЗУ защиты прав потребителей нет. (Действительно мне сотрудник разъяснял все, но только то что он сказал АБСОЛЮТНО НЕ СОВПАДАЕТ С ТЕМ ЧТО ПОЛУЧИЛОСЬ НА САМОМ ДЕЛЕ!)

Договор с банком является договором публичного типа. Это значит, что такой договор составлялся ответчиком, без учета права истца вносить предложения по смыслу содержания пунктов. Далее, разъяснили вам все В УСТНОМ ВИДЕ, ПРИ ЭТОМ ВЫ НЕ ПОДПИСЫВАЛИ ПИСЬМЕННЫХ РАЗЪЯСНЕНИЙ, В ВИДУ ИХ ОЧЕВИДНОГО ОТСУТСТСВИЯ. Ссылка в договоре на некие разъяснения в виду отсутствия листика бумаги с изложенными разъяснениями и Вашей подписи на этом листике, которой ВЫ подтверждаете согласие с этими правилами, является ничтожной. При этом, устные разъяснения имели другое содержание, нежели заявленные ответчиком.

Пусть докажут обратное.

О... Это супер аргумент!!! Спасибочки большое!!!

5. Указанные статьи взысканий при этом не обосновали договором, а просто привели 2 образца расчета.

[advokat_kf]

Суд не должен обязывать ответчика отменить. Суд отменяет сам. Да и пусть себе начисляют что хотят! Пусть примут деньги в счет погашения ТЕЛА. А свои штрафы пусть обначисляются. Если договор признают недействительным - они сами по себе будут незаконными. Если просто расторгнуть - начислять они уже ничего не смогут, а взыскивать то, что начислили в нарушение ст. 18 Закона "О защите прав потребителя" задолбутся.

Спасибо! Все предельно понятно!

[advokat_kf]

Я все про публичный договор. Если я напишу так в иске, это правильно?!:

Спасибо Антонина! Вы много дали полезной информации по этому поводу.

[ANTIRAID]

Т.е. сей факт для заёмщика не имеет никакого значения в плане "брал у одних, а требуют другие" ?

Правильно

[Алекс]

Справа № 2 – 3030/10

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

2010 року березня 16 дня місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Іщук Л.П.,

при секретарі – Козак С.А.,

з участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представників відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі відділення «Луцьке» про визнання недійсними пунктів договорів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі відділення «Луцьке» про визнання недійсним договору про надання траншу в частині третейського застереження.

Свій позов мотивує тим, що 24.04.2008 року між ним та закритим акціонерним товариством ( на даний час – публічне акціонерне товариство ) «Альфа-Банк» ( далі – ПАТ «Альфа-Банк» ) було укладено договір про надання траншу. Пунктом 6.2 даного договору передбачено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв’язку з цим договором підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Вважає даний пункт договору таким, що укладений внаслідок введення його в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Зазначає, що відповідач замовчував, що такий порядок розгляду спорів є вигідним для банку, оскільки керівні особи третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» є одночасно працівниками ПАТ «Альфа-Банк», а тому розгляд спору є упередженим і банку наперед відомі результати вирішення будь-яких спорів, які випливали б з даного договору, тобто третейський суд заінтересований у вирішенні справи на користь банку. З цих підстав просить визнати нечинним пункт 6.2 розділу 6 договору про надання траншу №SME0012224 від 24.04.2008 року.

В судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги і з тих самих підстав просить визнати недійсним пункт 6.2. розділу 6 договору про надання траншу № SME0011802 від 23.04.2008 року. Суду пояснив, що оспорювані договори укладені згідно умов однієї рамкової угоди і якби позивачу були відомі обставини про заінтересованість банку щодо вирішення спорів, які випливають з договору про надання траншу, саме третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз», то договори із такими застереженнями позивачем не були би укладені.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що позивачу на умовах рамкової угоди двома договорами про надання траншу надано велику суму кредиту і на час укладення договорів позивач не заперечував щодо жодної з умов договору. На даний час позивач хоче уникнути відповідальності за договором. Підстави визнання пунктів договорів недійсними є надуманими і недоведеними.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.04.2008 року між закритим (тепер – публічним) акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу за № SMЕ0011802, згідно якого банком надано позичальнику кредит в розмірі 945000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних терміном на 180 місяців з цільовим призначенням на придбання нерухомості та фінансування витрат на ремонт та реконструкцію цієї нерухомості для її подальшого використання у підприємницькій діяльності і 24.04.2008 року між ними був укладений договір про надання траншу за № SMЕ0012224, згідно якого банком надано позичальнику кредит в розмірі 500000 доларів США зі сплатою 13,5 % річних терміном на 180 місяців з цільовим призначенням на фінансування витрат на ремонт та реконструкцію нерухомості для її подальшого використання у підприємницькій діяльності. Дані договори укладені згідно умов Рамкової угоди № SMЕRS00920 від 23.04.2008 року.

Відповідно до п. 6.2. розділу 6 «Вирішення спорів» договору від 24.04.2008 року та п. 6.2. розділу 6 «Вирішення спорів» договору від 23.04.2008 року усі спори, розбіжності або вимоги, які пов’язані з цим договором або стосуються його виконання, порушення, припинення дії або недійсності, сторони намагатимуться вирішити шляхом переговорів. Судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони в зв’язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору, підлягають остаточному вирішенню у постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». Підписанням даного договору сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв’язку з даним договором. Сторони домовились, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін.

Як вбачається з пояснень сторін та матеріалів справи, у зв’язку з невиконанням позивачем умов договорів ПАТ «Альфа-Банк» звернулось за вирішенням спору до визначеного договорами третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» про стягнення заборгованості. 17 серпня 2009 року порушено провадження у справі під головуванням судді третейського суду Лаухіної В.В. і винесено рішення про стягнення з ОСОБА_5 коштів в користь банку.

Згідно ст.ст. 229, 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін ), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Проте, позивач ОСОБА_1 не довів, що на час укладення договору існували обставини, які могли перешкодити вчиненню ним правочину, а саме, те, що судді третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» або голова цього суду були працівниками ПАТ «Альфа-Банк», а отже мали би зацікавленість у вирішенні справи на користь банку, а розгляд і вирішення справи цим третейським судом був необ’єктивним та упередженим.

Відповідачем письмовими доказами спростовано твердження позивача щодо упередженості третейського суду при розгляді справи, оскільки як встановлено в судовому засіданні, справа третейським судом розглядалась з викликом сторін, провадження у справі зупинялось до вирішення іншої справи, пов’язаної із спором. Позивачем не підтверджено жодними доказами ту обставину, що третейським судом стягнуто з нього в користь ПАТ «Альфа-Банк» більшу суму, ніж та, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про третейські суди» третейським суддею не може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; а у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення, підлягає відводу чи самовідводу.

Як встановлено судом, засновник та керівник Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» ОСОБА_6 є працівником ПАТ «Альфа-Банк». Дана обставина визнається відповідачем. Але доведення цієї обставини не дає підстав стверджувати про упередженість третейського суду, оскільки як керівник громадської організації ОСОБА_6 не може впливати на роботу третейських суддів, тому що не є ні суддею цього третейського суду, ні його керівником, а розгляд справи у третейському суді відбувався під головуванням судді Лаухіної В.В., яка не є працівником ПАТ «Альфа-Банк», що стверджується відповідною довідкою, яка знаходиться в матеріалах справи та іншими доказами не спростовується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не довів, що договори в частині третейського застереження були укладені з ним відповідачем шляхом обману, то в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 229, 230 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Закону України «Про третейські суди», суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними пунктів договорів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.П.Іщук

[Алекс]

К сожалению одно решение есть и оно не в пользу наших аргументов господа.

Больше решений о признании самой третейской оговорки недействительной на основании ее противоречия ЦК и ЗУ о защите прав потребителей. Поэтому советую лучше тему про учредителей не распидаливать, хотя я начал ее толкать в суде, но суд не буду просить делать всякие запросы в налоговые. Я лучше буду делать акцент именно на несправедливые условия договора. Всем удачи!!!

[afromystigon]

Ну, во-первых это решение суда 1 инстанции. Во-вторых, аргументация предвзятости третейки это только верхушка айсберга. Третейка в договорах Альфы не то что недействительна - ничтожна по своему содержанию. А все остальное упоминается в довесок к аргументам.

А по этому решению сдаваться рано.

[Алекс]

Ну, во-первых это решение суда 1 инстанции. Во-вторых, аргументация предвзятости третейки это только верхушка айсберга. Третейка в договорах Альфы не то что недействительна - ничтожна по своему содержанию. А все остальное упоминается в довесок к аргументам.

А по этому решению сдаваться рано.

НУ вообще да, я такого же мнения.

[Алекс]

і ІУОЛІЧНЄ акціонерне товариство

«АЛЬФА-БАНК»

ідентифікаційний код 23494714

МФО 300346 Вих. № г/>і?^-/^г

изая ./р „_™__„_

Дата Підпис

№2

ПОЗИВАЧ:

До Ізюмського міськрайонного суду

64300, Харківська обл., Ізюмський район, //)

м. Ізюм, вул. Соборна, 52 С^'

піб

зареєстрований та фактично проживає за адресою:

64300, Харківська обл., Ізюмський район,

Адреса1

ВІДПОВІДАЧ.

Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК»,

що є правонаступником усіх прав і зобов'язань Закритого

акціонерного товариства «Альфа-Банк»

Місцезнаходження:

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6. ;."

Код ЄДРПОУ 23494714

в особі Григориці Віталія Олександровича_

який діє на підставі довіреності № 1156/09

від 26.10.2009 р.

по справі _______

Заперечення на позовну заяву про визнання третейського застереження кредитного договору №

з ПАТ «Альфа-Банк» недійсним

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду знаходиться справа за позовом (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - Відповідач) про визнання п.8.3 кредитного договору № від недійсним.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами повідомляємо, що з позовними вимогами не погоджуємося і вважаємо їх такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Згідно зі статтями 47, 49 і частиною 1 статті 55 Закону України «Про банки і банківську

діяльність», статтями 1054, 1055 ЦК України комерційні банки здійснюють кредитне обслуговування

позичальників на договірних умовах. •

Виходячи з умов Кредитного договору Банк свої зобов'язання за виконав у повному обсязі, надавши Позивачу кредит в обумовленому розмірі і на узгоджених умовах.

Посилання Позивача на порушення ст.ст. 42 і 55 Конституції України безпідставне, оскільки зазначені норми не були порушені ні при укладанні Кредитного договору, ні при подальшому його виконанні.

Конституція України гарантує судовий захист з боку держави і визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55).

Конституційний суд України у своєму рішенні від 10.01.2008 р. по справі № 1-3/2008 «У справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» (справа про завдання третейського суду)» зазначив, що третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої ві^бдаг^с^оу^^щг^і^"Щттіт З Закону, є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду сшрдвіветерабуаїцйвільнихї і

ідентифікаційний код 02893887

ІЗ ?\І;

господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Звертаємо увагу суду, що з звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є досить усталеною практикою у сучасному житті.

Враховуючи надане чинним законодавством право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин ПАТ «Альфа-Банк» передбачив у Кредитному договорі звернення до третейського суду за вирішенням конкретного спору між певними сторонами.

Вимога Позивача про визнання п. 8.3 Кредитного договору не ґрунтується на чинному законодавстві і тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При укладенні Кредитного договору Позивач - і Відповідач - Банк домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін.

Жодних зауважень чи застережень у , на момент укладення та;- підписання Кредитного договору не було. Підписання Кредитного договору, свідчить про намір сторін прийняти на себе права та обов'язки, зазначені у договорі.

Відповідно до п. 8.3 кредитного договору судовий захист прав та законних інтересів, які мають стороні в зв'язку з Кредитним договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні Кредитного договору, включаючи спори про відшкодування завданим порушенням Кредитного договору, та недійсність (неукладеність) Кредитного договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадської організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у відповідності до його Регламенту.

Предмет спору не віднесений до виключної підсудності, тобто може бути переданий на розгляд до третейського суду шляхом встановлення сторонами за взаємною домовленістю та згодою договірної підсудності.

Третейське застереження у Кредитному договорі, було укладено з дотриманням усіх вимог, які передбачені ст. 12 Закону України «Про третейські суди» тому підстав для визнання його недійсним немає, крім того Позивачем не наведено жодного, на підставі якого третейське застереження у договорах може бути визнано недійсним.

Відповідно вимогам ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Вказана стаття передбачає вільне волевиявлення сторін на вступ до договірних відносин. Це означає, що волевиявлення сторін повинне складатись вільно, без будь-якого примусу з іншої сторони за договором чи будь-яких інших осіб.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до положень цієї статті, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених згодою сторін або законом.

Частина 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За правилом ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, Позивач не наводить доказів, достатніх для визнання п. 8.3 Кредитного договору недійсним. Посилання на порушення окремих положень ст. 4 Закону України «Про третейські суди» не має правового підґрунтя.

Стаття 36 Конституції України надає право громадянам України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Виходячи із змісту, зазначеної статті Конституції України, перебування у трудових відносинах у ПАТ «Альфа-Банк» не є перешкодою (обмеженням) для вступу його працівників у будь-яку громадську організацію і не може бути визнано порушенням чинного законодавства.

Таким чином, п. 8.3 кредитного договору не суперечить нормам чинного законодавства України, а отже не має підстав для застосування ч. 1 ст. 203 ЦК України.

2

З викладеного вбачається, що Позивач обрав не передбачений законодавством спосіб захисту свого права споживача, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає такого виду захисту як визнання недійсним пункту Кредитного договору.

У розумінні статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Права споживача, що передбачені статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» Банком не порушені, а отже немає підстав для звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 39, 42, 64, 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України, -

прошу суд:

1. Попереднє судове засідання провести у відсутність представника відповідача

2. Відмовити у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання п. 8.3 кредитного договору № недійсним.

Додаток:

1. Довіреність на представника - копія на 1 арк.

/ '

Представник ПАТ «Альфа-Банк» / //

(за довіреністю) / // Григориця В.О.

[afromystigon]

Ага, счазззз!!!!

===========================

Заключая данную сделку, Заемщик преследовал цель получения займа, возврата его в рассрочку с выплатой вознаграждения Кредитору согласно условиям договора. Это является существенным условием данной сделки. При этом, Заемщик не собирался уклоняться от своих обязательств, доводить дело до судебного разбирательства, и тем более – рассматривать спор с Кредитором в Третейском суде, который является предвзятым в пользу последнего. Более того, Заемщик и поручители понятия не имели при заключении сделки о самом термине «Третейский суд», а Кредитором, как компетентным участником сделки разъяснено это не было, подписывая данный договор, Заемщик и поручители фактически не обладали исчерпывающей информацией о том, что данный пункт договора является третейским соглашением, и уж тем более – к чему этот пункт обязывает, ибо узнав об этом – они отказались бы от таковой сделки. Налицо все признаки введения в заблуждение, предусмотренные ст. 230. ч.1 ГКУ. Как видно из ситуации, договор № является договором публичного типа, а это значит, что пункт, содержащий третейское соглашение, был добавлен Кредитором по своей инициативе, без права ответчиков вносить предложения по смыслу содержания данных пунктов. Иначе говоря, при заключении договора, содержащего таковой пункт, волеизъявление ответчиков не было свободным (в виду отсутствия информации о третейском соглашении), и не соответствовало их внутренней воле, а так же они не рассчитывали на наступление таковых правовых последствий сделки, иначе отказались бы от сделки изначально. Суду следует учесть ч. 12 Постановления N 5 от 12.04.96 Пленума ВЕРХОВНОГО СУДА УКРАИНЫ, в которой сказано: «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону ( 1023-12 ) продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору.»

Кроме того, Согласно ст. 19 ч.1 п.п. 1, 4 Закона 1701-IV

«Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу:

1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у

результаті розгляду справи;

2) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави

вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді

до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи

призначення; »

В данной ситуации, у меня есть информация, что Глава правления ВГО, Грачев Ю.Л., подпись которого стоит на решении Третейского суда от 2010г по делу № является сотрудником ПАТ «Альфа-Банк», в должности руководителя юридического департамента, в компетенцию которого входят проблемные кредиты. Иначе говоря, сотрудник Истца заверяет подписью решение Третейского суда, в котором стороной является его работодатель и в котором опосредственно заинтересован.

Более того, данный субьект как глава правления имеет возможность влиять на назначение Третейских судей, и соответственно У МЕНЯ ЕСТЬ ОСНОВАНИЯ СЧИТАТЬ ТРЕТЕЙСКИЙ СУД ПРИ ДАННОЙ ВГО ПРЕДВЗЯТЫМ.

[vassylek]

У статті 17 Закону України “ Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду із прав людини” зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Європейську Конвенцію про захист прав людини й основоположних свобод ( надалі Конвенція) і практику Європейського суду із прав людини, як джерело права.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права й обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Тобто, стаття 6 Конвенції захищає право кожного у випадку спору про його права й обов'язки, у тому числі й право особи, про права якого суд ухвалив рішення, не залучаючи дану особу до розгляду справи.

У визначенні Європейського суду із прав людини в справах Garcia Manibardo проти Іспанії, Levages Prestations Services проти Франції виражена наступна правова позиція: «Суд повторює, що стаття 6 Конвенції не примушує Держави-Учасників створити апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені статтею 6, повинні бути дотримані; зокрема особам, які вважають своє право порушеним, повинне бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя по рішенням, які стосуються «їх цивільних прав і обов'язків».

У справах Waite проти Канади, Prince Hans-Adam II проти Ліхтенштейну, Levages Prestations Services проти Франції також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути певним чином обмежене державою. Проте, такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя в такий спосіб і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; такі обмеження будуть відповідати п.1 ст.6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету й що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою.

Розглядаючи справу по суті, третейський суд вирішує питання про цивільні права й обов'язки осіб, а самі особи при цьому позбавлені права на апеляційне оскарження такого судового розв'язку. Оскаржити ці визначення одночасно з рішенням суду, як це передбачене ч.2 ст. 293 ЦПК, не представляється можливим, оскільки такий розв'язок компетентним судом не постановляється.

Таким чином, особа, про права якого суд ухвалив рішення, , взагалі позбавляється доступу до правосуддя. Таке обмеження при наявності в державі апеляційної й касаційної інстанцій нічим не обумовлене, порушує саму суть доступу до суду й, тим самим, є грубим порушенням ст.6 Конвенції.

Проте, згідно ч.2 ст.2 ЦПК, якщо міжнародним договором, згода, на обов'язковість якого дана Верховною Радою України, передбачені інші правила, ніж установлені ЦПК, застосовуються правила міжнародного договору.

Беручи до уваги, що Європейська Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод є формою міжнародного договору, згода на обов'язковість якого 17 липня 1997 року дана Постановою Верховної Ради України за №475/ 97-ВР

Про правильність даної позиції свідчить також принцип доступу до правосуддя, викладений у статті 6 Закону України « Про судоустрій України», згідно з якою всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи в

визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

[vassylek]

Такая добавка может использоваться к любому иску, где есть третейский суд или определенный адрес суда, здесь главное донести все в уши судьи, представитель банка вам не соперник. Они в процессуальном кодексе полные нули, уж поверьте, стремитесь все обыграть так, чтобы вы сами себя не поняли, но говорили долго ссылаясь на ЦПК, я уже слышал пару таких клопотань и поверьте судьи их удовлетворяют - аргументов против то нет.

[vassylek]

Рішення Конституційного Суду N 15-рп/2002 від 09 липня 2002 року, щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, говорить що «право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист» і згідно п.3 даного рішення воно є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим.

вот эти дополнения позволили заставить суд принять иск к прихвату, хотя первый раз было отказано, не хотелось подавать апеляцию, а подали ещё раз.

[afromystigon]

все правильно. Давить на эти основания.

[jurakharkov]

Ребята,прошу вас пожалуйста дайте образец "Заяви про витребування доказів з банка"а то немного не хватает знаний точных.Особенно в названии документов,которые нужны из банка.Заранее спасибо!!!!!

[ksana36]

сообщение 138:

"З викладеного вбачається, що Позивач обрав не передбачений законодавством спосіб захисту свого права споживача, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачає такого виду захисту як визнання недійсним пункту Кредитного договору."

Клевая аргументация!

[ksana36]

Ребята,прошу вас пожалуйста дайте образец "Заяви про витребування доказів з банка"а то немного не хватает знаний точных.Особенно в названии документов,которые нужны из банка.Заранее спасибо!!!!!

Пишется заява точно так же, как и все остальные в суд, с той же шапкой. Руководствуетесь ст.137 ЦПКУ. А что Вам от банка нужно, кроме Вас-то никто не знает!

[Алексашка]

Ага, счазззз!!!!

===========================

Заключая данную сделку, Заемщик преследовал цель получения займа, возврата его в рассрочку с выплатой вознаграждения Кредитору согласно условиям договора. Это является существенным условием данной сделки. При этом, Заемщик не собирался уклоняться от своих обязательств, доводить дело до судебного разбирательства, и тем более – рассматривать спор с Кредитором в Третейском суде, который является предвзятым в пользу последнего. Более того, Заемщик и поручители понятия не имели при заключении сделки о самом термине «Третейский суд», а Кредитором, как компетентным участником сделки разъяснено это не было, подписывая данный договор, Заемщик и поручители фактически не обладали исчерпывающей информацией о том, что данный пункт договора является третейским соглашением, и уж тем более – к чему этот пункт обязывает, ибо узнав об этом – они отказались бы от таковой сделки. Налицо все признаки введения в заблуждение, предусмотренные ст. 230. ч.1 ГКУ. Как видно из ситуации, договор № является договором публичного типа, а это значит, что пункт, содержащий третейское соглашение, был добавлен Кредитором по своей инициативе, без права ответчиков вносить предложения по смыслу содержания данных пунктов. Иначе говоря, при заключении договора, содержащего таковой пункт, волеизъявление ответчиков не было свободным (в виду отсутствия информации о третейском соглашении), и не соответствовало их внутренней воле, а так же они не рассчитывали на наступление таковых правовых последствий сделки, иначе отказались бы от сделки изначально. Суду следует учесть ч. 12 Постановления N 5 от 12.04.96 Пленума ВЕРХОВНОГО СУДА УКРАИНЫ, в которой сказано: «У справах про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону ( 1023-12 ) продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору.»

Ну я тоже примерно в этом духе изобразил данные мысли с своем иске

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода завжди є самостійна угода., незалежно від форми її написання, як у вигляді окремого документа, так і у вигляді третейської обмовки в договорі, контракті. Таким чином, третейська угода є угодою, незалежною від кредитного договору.

Банк, користуючись непоінформованістю Позичальника в юридичних аспектах третейського судочинства, не роз'яснив Позичальнику ні правового змісту третейської угоди, ні правових наслідків укладення такого договору, маючи протизаконну мету – максимально ускладнити або взагалі зробити неможливим повноцінний захист Позичальником своїх прав споживача банковских послуг наступними засобами:

Позбавленням можливості захищати свої права в державному суді з правом вибору по територіальності і підсудності, у тому числі – по місцю мешкання Позичальника у відповідності ст.110 Цивільно-процесуального кодексу України.

Покладання на Позичальника додаткового фінансового тягаря у зв'язку з необхідністю сплати арбітражного збору і гонорару у третейському суді в невідомому Позичальнику розмірі. Необхідністю виїзду в місто Київ для участі в арбітражі за свої власні кошти і з втратою особистого часу. Необхідності здійснення складних, а значить недешевих, юридичних процедур з метою відміни можливо несправедливого і незаконного рішення цього «незалежного» третейського суду при Асоціації українских банків.

У зв'язку з тим, напрошується висновок що третейського угода в такій формі і в такий спосіб не була актом доброї волі Позичальника, а була наслідком введення його в помилки шляхом умовчання про сенс і наслідки.

Згідно зі Ст 229. Цивільного кодексу України: Правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки:

- Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Також Банк порушив наступні права споживача банківських послуг, передбачені ніжеуказаннимі нормами Закону України “Про захист прав споживачів”:

п.1 та 4 ч.1 ст. 4 Відносно порушення права на захист прав споживача банківських послуг Державою, в.т.ч., судом і іншими уповноваженими органами державній владі. Третейський суд не входить до числа уповноважених органів державної влади.

ч.1 ст. 15 Відносно ненадання інформації про послуги третейського суду (зокрема, ненаданням регламенту третейського суду), вартість послуг третейського суду у вигляді сум третейського збору і гонорару третейських суддів.

ч.1 ст. 17 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист.

ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення обмеження прав споживача на судовий захист.

ч.1 та ч.2 ст. 18 Відносно встановлення несправедливих умов третейської угоди, яка встановлює істотний дисбаланс прав на користь Банку.

ч.2 ст. 19 Відносно недобросовісної підприємницької практики, що виразилася у введенні в оману шляхом умовчання про сенс і наслідки споживача банковских послуг відносно наявності потреби в послугах третейського суду, від послуг якого, за наявності інформації про ці послуги, споживач би від них відмовився.

ст. 21 Закону України «Про захист права споживачів» для цілей вживання цього закону встановлює презумпцію порушення прав споживача в наступних випадках:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право

споживача на свободу вибору продукції; В данному випадку продукту судочинства – третейського суду;

2) при реалізації продукту яким/або образом порушується свобода волевиявлення споживача. В даному випадку – унаслідок введення в оману шляхом умовчання;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. В даному випадку – Порядок вирішення суперечок по кредитному договору третейська угода явно визначила на користь Банку за територіальним і витратним принципом;

5) яким/або образом (окрім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на здобуття необхідної, доступної, достовірної і своєчасної інформації про продукцію. В даному випадку – Позичальник взагалі не був інформований про порядок і правові наслідки вирішення суперечки третейським судом.;

7) ціна продукції визначена неналежним чином. В даному випадку – Позичальник не був повідомлений про суму третейського збору і про розмір гонорару третейських суддів.

Виходячи з цього, підставами визнання угоди недійсними є ч. 5 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” і ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України.

Головне - Регламент третейського суду, взагалі, згідно закону має бути невід'ємной частиною третейської угоди. А його в кредитному договорі абсолютно немає, що протіворечит ст.12 Закону України “Про третейські суди”. Такий договір на вимогу позивача може бути визнаний судом недійсним.

[afromystigon]

Алексашка, очень хорошо построенная рагументация. Зачет +

Только думаю стоит сюда задействовать не 229 а 230 ГКУ.

банк как предприниматель, добавляющий третейку в договор осознавал все правовые последствия этого пункта, более того - целенаправленно лишал потребителя возможности защиты его прав и интересов компетентным судом, прикрываясь --

" ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) - договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним...

...Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами."

[afromystigon]

Ребята,прошу вас пожалуйста дайте образец "Заяви про витребування доказів з банка"а то немного не хватает знаний точных.Особенно в названии документов,которые нужны из банка.Заранее спасибо!!!!!

Ходатайство

об истребовании материалов креддитного дела в полном объеме.

Как потребитель кредитной услуги я обратьился к Кредитору с заявлением о получении информации в виде выписки-сверки взаиморасчетов по кредитному договору, а так же за получением копии документов кредитного дела, которое непосредственно меня касается, однако, мое заявление было кредитором проигнорировано.

Ст. 151. ч1 ГПКУ: " Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову." Часть 2 этой статьи регламентирует форму и содержание заявления про обеспечение иска.

Ст. 152 ч.1 п.п. 2,3 ГПКУ "Позов забезпечується: 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; "

Считаю, что для обеспечения справедливого, правомерного и быстрейшего судебного разбирательства суду необходимо обязать ответчика предоставить кредитное дело в полном объеме, так как оно содержит весь необходимый объем письменных доказательств.

Ст 153. ч 1. ГПКУ "Заява про забезпечення позову розглядається судом, у

провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без

повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у

справі. "

Исходя из вышеизложенного, руководствуясь ст ст 151, 152, 153 ГКУ, прошу суд:

1. Истребовать у ответчика кредитное дело в полном объеме, обязать его предоставить в суд указанный объем документов.

2. Обязать ответчика предоставить следующий перечень сопроводительных документов (перечисляем).

[Алексашка]

Алексашка, очень хорошо построенная рагументация. Зачет +

Только думаю стоит сюда задействовать не 229 а 230 ГКУ.

Обязательно задействую 230ю устно в заседаниях суда