Question

После покупки дома, через 2 года, обнаружил что дом в ипотечном разбирательстве между банком и аферистами. Я ничего и не подозревал пока не привлекли соответчиком. Верю во всех Вас! Дела выкладываю по порядку с самого начала.

Link to comment
Share on other sites

Recommended Posts

  • 0

После покупки дома, через 2 года, обнаружил что дом в ипотечном разбирательстве между банком и аферистами. Я ничего и не подозревал пока не привлекли соответчиком. Верю во всех Вас! Дела выкладываю по порядку с самого начала.

Скорее всего банк тоже можно отнести к аферистам, пока Вы ничего не выложили.

Link to comment
Share on other sites

  • 0
  • 0
  • 0

Еще два более ранних дела банка к участникам этого процесса я добавлю завтра. Я не могу разобраться кто был заемщиком кто поручителем, 4 ипотеки организова6ы и разорваны, 4 кредита одно обеспечение, кредит в Измаиле недвижимость в Одессе, даты даты даты!!! договоров купли продажи, решения судей, и т.д. обратите внимание на даты, все подстроено. В общих словах: кредит 2007, как я понял неплатили и 1$. В 2010 иск на предмет ипотеки, 2013 отчуждение через заочное решение, продажа 3им лицам и от них мне в течении 4х мес, отмена заочного решения через месяц после покупки мною, оживился банк и вышел на меня после нескольких решений судов. Ужас в том что я узнал 3 дня как. Спать не могу, жена беременна 3им и дети 2е несовершеннолетних, старенькие родители, сестра с годовалым ребенком, у меня еще долг есть за ремонт и покупку, если повеситься ипотеку отменят?

Link to comment
Share on other sites

  • 0

Ворожинский я читал много Вас, не ожидал что так быстро обратите внимание, это приятно и как то ободряет, не могу писать личные сообщения Вам "array" ошибку выдает,

Link to comment
Share on other sites

  • 0

Ворожинский я читал много Вас, не ожидал что так быстро обратите внимание, это приятно и как то ободряет, не могу писать личные сообщения Вам "array" ошибку выдает,

У меня отключены личные сообщения, только другие средства коммуникации: в профиле.

Link to comment
Share on other sites

  • 0

Еще два более ранних дела банка к участникам этого процесса я добавлю завтра. Я не могу разобраться кто был заемщиком кто поручителем, 4 ипотеки организова6ы и разорваны, 4 кредита одно обеспечение, кредит в Измаиле недвижимость в Одессе, даты даты даты!!! договоров купли продажи, решения судей, и т.д. обратите внимание на даты, все подстроено. В общих словах: кредит 2007, как я понял неплатили и 1$. В 2010 иск на предмет ипотеки, 2013 отчуждение через заочное решение, продажа 3им лицам и от них мне в течении 4х мес, отмена заочного решения через месяц после покупки мною, оживился банк и вышел на меня после нескольких решений судов. Ужас в том что я узнал 3 дня как. Спать не могу, жена беременна 3им и дети 2е несовершеннолетних, старенькие родители, сестра с годовалым ребенком, у меня еще долг есть за ремонт и покупку, если повеситься ипотеку отменят?

Нет не отменят.

Беда,да и только.

Нужно разбираться и смотреть на перспективы.

Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

Справа № 2-1772/11

У Х В А Л А

04 травня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого-судді Деруса А.В.,

при секретарі Брус Н.П.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки –житловий будинок, загальною площею 343,4 кв.м., літньої кухні, навісу, огорожі, мостіння, шахти, розташованих на земельній ділянці 476 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Ванцетті, № 11.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

При проведенні судового засідання виявилося, що провадження у справі відкрито з порушенням правил підсудності, а саме, згідно п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву прийнято з порушенням правил підсудності, а саме предмет іпотеки –житловий будинок, загальною площею 343,4 кв.м., літньої кухні, навісу, огорожі, мостіння, шахти, розташованих на земельній ділянці 476 кв.м. знаходиться на території Київського району м. Одеси (м. Одеса, пров. Ванцетті, № 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Передати справу за позовом ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Одеської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

 

Суддя : А.В. Дерус

Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

 


Провадження 2/522/8041/13


Справа №522/10234/13-ц


 


РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


(ЗАОЧНЕ)


 


23 травня 2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:


головуючого судді Турецького О.С.


при секретарі Гасуляк С.Г.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та ін., -


 


В С Т А Н О В И В:


 


ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, уточненим 29.04.2013 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та ін., який обґрунтував тим, що 02.04.2007 року він позичив у ОСОБА_3 та у ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 415 000,00 грн., строком до 02.04.2010 року, що підтверджується розпискою.


Також, даною розпискою, було погоджено, що у якості забезпечення зобовязань щодо повернення вказаної вище грошової суми в строк до 08.07.2007 року тимчасово ОСОБА_1 передасть у власність ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 належне йому та його дружині нерухоме майно у вигляді житлового будинку загальною площею 343,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці 476,9 кв.м. за адресою м. Одеса, пров. Ванцетті, 11.


Умови такої угоди виконані її сторонами належним чином, тобто ОСОБА_1 отримано грошові кошти зазначені вище від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і передано одному з них тимчасово у власність вказаний вище будинок.


Зазначене знайшло відображення у договорі купівлі-продажу від 25.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_1, його дружиною та ОСОБА_2


18.03.2010 року Позивач повернув ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму позики і останні зобовязалися не пізніше двох місяців переоформити будинок, зазначений вище шляхом укладання відповідного правочину.


При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що претензій до Позивача ніяких не мають, що також є підтвердженням того, що борг повернуто у повному обсязі.


Однак, не зважаючи на домовленості, що виникли між сторонами такої угоди і по сьогоднішній день відповідачі ухиляються від виконання взятих на себе обовязків та не передають (шляхом укладання відповідного правочину) назад у власність житловий будинок за адресою м. Одеса, пров. Ванцетті, 11.


Разом з цим, Позивач зазначив, що підписуючи зазначений вище договір купівлі-продажу житлового будинку у нього та його дружини не було наміру продавати таке майно за дуже низькою, фактично збитковою ціною, тобто, фактично він мав намір, одержати за договором купівлі-продажу інші правові наслідки, ніж ті, які були вписані у тексті договору купівлі-продажу, оскільки гроші фактично були надані йому у позику, а договір купівлі-продажу це гарантія його належного виконання зобовязань щодо повернення позики.


Згідно з чим, Позивач вважає, що договір купівлі-продажу суперечить Цивільному кодексу України та моральним засадам суспільства, оскільки він є удаваним, а також даний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним і він суперечить внутрішньому та зовнішньому волевиявленню сторін, оскільки сторони не виявляли дійсної волі на досягнення певних правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу.


За таких обставин, Позивач вважає, що договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.


Крім цього, Позивачем вказано, що йому нещодавно стало відомо про укладені між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк» договори іпотеки, предметом яких є спірний житловий будинок, а саме: іпотечний договір від 26 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1370; Іпотечний договір (з майновим  поручителем) від 26 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1371; Іпотечний договір (з майновим  поручителем) від 26 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1372; Іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1373.


Згідно з чим, Позивач вважає, що такі іпотечні договори повинні бути визнані недійсними з подальшим застосуванням наслідків недійсності правочину, з тих підставі, що правочин визнаний судом недійсним (договір купівлі-продажу) є недійсним з моменту його вчинення.


В судове засідання сторони не зявилися, про час, дату та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, позивач надав заяву про розгляд справи в його відсутність, уточнений позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує, відповідачі про причину неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи в їх відсутність до суду не надходило.


Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.


Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.


Частиною 2 ст. 197 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.


Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідачів.


Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, дійшов висновку про можливість задоволення даного позову, виходячи із нижче викладених підстав.


Як випливає з матеріалів справи, 02.04.2007 року ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 415 000,00 грн., строком до 02.04.2010 року, що підтверджується розпискою.


Також, даною розпискою було погоджено, що у якості забезпечення зобовязань щодо повернення вказаної вище грошової суми в строк до 08.07.2007 року, ОСОБА_1 тимчасово передасть у власність ОСОБА_2 та/або ОСОБА_3 належне йому та його дружині нерухоме майно у вигляді житлового будинку загальною площею 343, 4 кв.м., що розташований на земельній ділянці 476,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, пров. Ванцетті, 11.


Умови такої угоди були виконані її сторонами належним чином, тобто Позивачем отримано зазначені вище грошові кошти від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та передано ОСОБА_2 тимчасово у власність вказаний вище будинок.


Це знайшло своє відображення у договорі купівлі-продажу від 25.06.2007 року, укладеного між Позивачем, його дружиною та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 3694.


Ціна, за якою було продано будинок склала саме ціну позики.


Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15040397, виданого 26.06.2007 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості», ОСОБА_2 на праві приватної власності належить будинок № 11 по провулку Ванцетті у м. Одесі.


Так, в момент укладання такого договору купівлі-продажу, Відповідачі взяли на себе зобовязання щодо повернення житлового будинку у власність Позивача та його дружини після повернення позики, що підтверджується розпискою Відповідачів від 25.06.2007 року.


18.03.2010 року Позивач повернув ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму позики і останні зобовязалися не пізніше двох місяців переоформити будинок за адресою: м. Одеса, пров. Ванцетті, 11, шляхом укладання відповідного правочину.


При цьому Відповідачі зазначили, що претензій до Позивача ніяких не мають, що також є підтвердженням того, що борг повернуто у повному обсязі.


Після спливу двох місяців ОСОБА_2 належним чином не виконала умови угоди та не передала у власність Позивачу спірний будинок.


Разом з цим, судом встановлено, що підписуючи зазначений вище договір купівлі-продажу житлового будинку у Позивача та його дружини не було наміру продавати таке майно за дуже низькою, яка і склала суму самої позики.


Тобто, фактично Позивач мав намір одержати за договором купівлі-продажу інші правові наслідки, ніж ті, які були вписані у тексті договору купівлі-продажу, оскільки гроші фактично були надані Позивачу у позику, а договір купівлі-продажу це гарантія його належного виконання зобовязань щодо повернення позики Відповідачам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3


Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.


Оскільки фактично був укладений договір позики, то правочин щодо купівлі-продажу житлового будинку є удаваним.


Згідно ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.


Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.


Договір позики є підставою і правовою формою регулювання позикових відносин, які передбачають передачу однією стороною у власність іншій стороні грошей або речей, визначених родовими ознаками, під зустрічне зобовязання повернути їх в майбутньому.


Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, до обовязків позичальника входить повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій же кількості, того ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.


Разом з цим, даний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме: щодо набуття права власності на вищевказаний житловий будинок ОСОБА_2 та позбавлення Позивача права власності на таке майно.


Також, такий правочин (договір купівлі-продажу від 25.06.2007 року) суперечить внутрішньому та зовнішньому волевиявленню сторін, оскільки сторони (Позивач та Відповідач - ОСОБА_2, Відповідач - ОСОБА_3І.) не виявляли дійсної волі на досягнення певних правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу.


Відповідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою ст. 203 цього кодексу.


Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.


Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.


Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.


У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього договору, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодовувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.


Положеннями ст. 236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.


Крім того, під час розгляду справи встановлено, що відповідачем - ОСОБА_2 було укладено з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» наступні іпотечні договори, що і стало перешкодою для належного виконання зобовязань за договором позики.


25 червня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір №660/70-514, у якості забезпечення зобовязань за яким, 26 червня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1370 і внесено відповідний запис про заборону відчуження №153.


Переметом такого договору є житловий будинок за адресою: м. Одеса, пров. Ванцетті, 11.


Також, 25.06.2007 року, між ОСОБА_6 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір №660/69-514, а ОСОБА_2 за таким зобовязанням виступила майновим поручителем, згідно з чим і уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» Іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1371 та внесено відповідний запис про заборону відчуження №154.


Разом з цим, цього ж числа (25.06.2007 р.) між ОСОБА_7 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір за №665/022-514, за виконання грошових зобовязань за яким також виступила майновим поручителем ОСОБА_2


Як наслідок, нею знову ж з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено Іпотечний договір (з майновим  поручителем) від 26 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1372 та внесено відповідний запис про заборону відчуження №155.


25.06.2007 року між ОСОБА_3 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір №665/023-514, майновим поручителем за яким також виступила ОСОБА_2, при цьому остання 26 червня 2007 року уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» Іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1373 та внесено відповідний запис про заборону відчуження № 156.


Предметом вказаних вище трьох Іпотечних договорів (з майновим поручителем) є також житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Ванцетті, 11, який переданий за такими договорами в іпотеку.


Згідно з тим, що в силу імперативних вимог законодавства, правочин визнаний судом недійсним (договір купівлі-продажу) є недійсним з моменту його вчинення, то суд приходить до висновку про те, що вказані вище іпотечні договори підлягають визнанню їх недійсними (ст. 215 ЦК України) з подальшим застосуванням наслідків недійсності правочину шляхом скасування відповідних записів щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі прав.


У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним. Наслідком припинення іпотеки (визнання договору недійсним) згідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є скасування відповідного запису в Державному реєстрі прав.


Частиною 3 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.


Відповідно до положень абз. 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлено як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.


На підставі ст. ст. 3-48-1115384460109118-119208-209212 215218224-226294 ЦПК України, суд, -


 


В И Р І Ш И В:


 


Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсними договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та ін. задовольнити.


Визнати недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна, що складається з: житловий будинок «З» загальною площею 343, 4 кв. м., літня кухня «Б», навіс «Ж», огорожа 1-5, мостіння I, розташований на виділеній у постійне користування земельній ділянці площею 476,0 кв.м., по провулку Ванцетті, 11, що в м. Одесі, укладений 25 червня 2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_8 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №3694.


Іпотечний договір від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1370, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок №11 за адресою: м. Одесі, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 26 червня 2007 року визнати недійсними.


Скасувати заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одесі, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 153, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору 26 червня 2007  року за реєстровим № 1370.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213638 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору 26 червня 2007 року за реєстровим № 1370.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору, ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1370.


Іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1371, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору(з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року визнати недійсними.


Скасувати заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 154, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213700 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371.


Іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1372, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору(з майновим поручителем)  від 26 червня 2007 року визнати недійсними.


Скасувати заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться  за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 155, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007  року за реєстровим № 1372.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213722 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1372.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку жилого будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одеса, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1372.


Іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1373, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий  будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору(з майновим поручителем)  від 26 червня 2007 року визнати недійсними.


Скасувати заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться  за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 156, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213952 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373.


Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373.


Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.


Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.


 


Суддя:                                                                                                      О.С.Турецький


 


23.05.2013


Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

 


КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ


_________________________________________________________________________________________________________________________          


Справа № 2-4462/11


Провадження № 2-п/520/118/13


УХВАЛА


30.07.2013 року


 


           Київський районний суд м. Одеси в складі:


          головуючого - судді                                      Петренка В.С.


          при секретарі -                                               Сушко М.О., Харитоновій І.С.,


          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 за позовом


публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»


до ОСОБА_2,


за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3


про звернення стягнення на предмет іпотеки, -


ВСТАНОВИВ:


Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 660/69-514, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 25 червня 2007року у місті Ізмаїлі, яка дорівнює 283 979 доларів США 66 центів, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення дорівнює 2 267 577 грн. 58 коп. (100доларів США - 798, 50грн. курс НБУ станом на 10.04.2012року), звернуто стягнення на житловий будинок під літ. «З», загальною площею 343, 4кв.м., житловою площею 179, 3кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мостіння І, шахта 5, розташовані на земельній ділянці площею 476 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_2 (29.08.1950року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2007року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №3694, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідченим 26 червня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1371, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок 37396660150001), стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 1 700 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 120 грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на наступні реквізити для перерахування сум судового збору та витрат на ІТЗ: рахунок 37396660150001, МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019, м. Київ, вул. Ковпака, 29.


20 травня 2013року відповідачка - ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у зв'язку з тим, що жодної повістки особисто не отримувала, оскільки на її адресу вони не надходили, у зв'язку з чим, їй не було надано можливості захистити свої права та інтереси.


Так, ОСОБА_2 вказує на те, що вона не згодна з розрахунком позивача, який наявний у матеріалах справи, оскільки сума заборгованості вирахувана не вірно, а у рішенні суду не наведено, чи є заборгованість за кредитним договором співмірною вартості предмета іпотеки на день ухвалення рішення.


Також, заявниця зазначає, що у рішенні суду не зазначено спосіб реалізації предмета іпотеки, його початкову ціну або порядок її визначення та інші складові, необхідні для законного рішення.


З урахуванням викладеного, вважаючи, що її пояснення при розгляді справи можуть суттєво вплинути на ухвалення рішення, ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення суду.


Сторони про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання 30.07.2013року не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили.


Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.


Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.


Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.


У судовому засіданні встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено.


Зазначене рішення суду було постановлено в порядку 224 ЦПК України у відсутність відповідача.


При викладених обставинах суд вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки вона не з'явилася в судове засідання з поважних причин і докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, а тому є всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.


Керуючись ст.ст. 231232 ЦПК України, суд -


УХВАЛИВ:


          Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 - задовольнити.


Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - скасувати і призначити справу до судового розгляду на 03 жовтня 2013 року о 12 годині 00 хвилин.


          Ухвала оскарженню не підлягає.


 


 


Суддя                                                                       Петренко В. С.


Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

 


КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ


_________________________________________________________________________________________________________________________          


Справа № 2-4462/11


Провадження № 2/520/2881/14


 


ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


26.08.2014 року


 


           Київський районний суд м. Одеси в складі:


                    головуючого - судді                                      Петренка В.С.


          за участю секретаря -                                    Харитонової І.С., Гарнаженко Н.С.,


          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом


публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»


до ОСОБА_2,


за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3


про звернення стягнення на предмет іпотеки,


ВСТАНОВИВ:


Позивач - ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідачки - ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 283  979,66доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату прийняття рішення, а також судовий збір у розмірі 1700грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 343, 4кв.м., літню кухню, навіс, огорожі, мостіння, шахта, розташовані на земельній ділянці площею 476 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та перебуває в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк», на умовах іпотечного договору від 26.06.2007року за №1371, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка буде встановлена оцінкою, проведеною в межах виконавчого провадження.


В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №660/69/514 від 25.06.2007р., відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 198  000, 00доларів США зі сплатою 13% річних, з порядком погашення заборгованості рівними частинами щомісячно до 5 числа, починаючи з вересня 2007року по травень 2017року по 1  675, 00долари США, в червні 2017року 2  025, 00 доларів США та кінцевим терміном повернення заборгованості до 25 червня 2017року, на умовах, визначених цим договором.


У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.06.2007року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в наступну іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання, наступне нерухоме майно, а саме житловий будинок під літ. «З», загальною площею 343, 4кв.м., житловою площею 179, 3кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мостіння І, шахта 5, розташований на земельній ділянці 476, 0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.


Невиконання ОСОБА_3 зобов'язань по укладеному кредитному договору зумовило звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Ухвалою  Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2010року було відкрито провадження по зазначеній справі  та призначено попереднє судове засідання.


Після скасування апеляційним судом Одеської області ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2010року про відкриття провадження у справі, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04.05.2011року, у зв'язку з тим, що предмет іпотеки - житловий будинок, загальною площею 343, 4 кв.м., літньої кухні, навісу, огорожі, мостіння, шахти, розташованих на земельний ділянці 476 кв.м., знаходиться на території Київського району м. Одеси, зазначену цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси.


Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27.05.2011року вищезазначену цивільну справу було прийнято до свого провадження суддею Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С.


Заочним рішення Київського районного суду м. Одеси від 10.04.2012року позов ПАТ «Укрсоцбанк» було задоволено.


Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.07.2013року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 було задоволено, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2012 року у справі №2-4462/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано і призначено справу до судового розгляду.


У судове засідання 26.08.2014року представник позивача не з'явився, однак надав до канцелярії суду заяву, в якій  просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.


Відповідачка - ОСОБА_2 та третя особа -  ОСОБА_3 про час та місце судових засідань повідомлялися належним, однак у судові засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, заперечення на позовну заяву не надали.


При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом  із  розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.


У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.


У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.


Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за зазначеною адресою не проживає», суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів, за наявними в ній матеріалами.


Відповідно до ст.ст. 224225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.  


Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.


Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 25.06.2007року у місті Ізмаїлі Одеської області між АКБ СР «Укрсоцбанк» та  ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №660/69-514, відповідно до умов якого кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 198  000, 00доларів США зі сплатою 13% річних, з порядком погашення заборгованості рівними частинами щомісячно до 5 числа, починаючи з вересня 2007року по травень 2017року по 1  675, 00долари США, в червні 2017року 2  025, 00 доларів США та кінцевим терміном повернення заборгованості до 25 червня 2017року, на умовах, визначених цим договором.


Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. кредитного договору №660/69-514 від 25.06.2007року кредит надається позичальнику на наступні цілі: на ремонт приватного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з позичальником нотаріально посвідчений іпотечний договір іпотеки нерухомого майна, а саме: приватний будинок, загальною площею 343, 4кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належать майновому поручителю ОСОБА_2 на праві приватної власності, вартістю предмету іпотеки 4  393  500грн., що в еквіваленті складає 870  000, 00доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору.


П. 3.2.7. кредитного договору №660/69-514 від 25.06.2007року передбачено, що кредитор має право, зокрема, звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, у разі несплати позичальником в строки визначені п.п. 1.1., 2.5. цього договору кредиту або його частин, процентів та можливих процентних санкцій.  


Згідно п.п. 3.3.4., 3.3.6. зазначеного кредитного договору позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору платежі на рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів, в строки та в розмірі, передбачені п.п. 1.1., 2.5. цього договору та графіком. Повернути кредитору в повному обсязі суму кредиту в строк, визначений п. 1.1. цього договору.


Відповідно до п.п. 4.2., 4.3. зазначеного кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків платежів в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів згідно графіку, та визначених п.п. 1.1., 2.5., 2.8.3., 3.2.4., 3.3.4., 3.3.6., 4.5., 5.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 проценту, в національній валюті України,  від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором. У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.6., 3.3.8.-3.3.15. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 25 % від суми кредиту визначеної п. 1.1. цього договору, за кожний випадок.


У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.06.2007року  в м. Одесі між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір відповідно до умов якого, іпотекодавець передає в наступну іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання, наступне нерухоме майно, а саме житловий будинок під літ. «З», загальною площею 343, 4кв.м., житловою площею 179, 3кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мостіння І, шахта 5, розташований на земельній ділянці 476, 0кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2007року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром №3694, право власності на яке зареєстроване відповідно витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №15040397, виданим 26.06.2007року КП «ОМБТІ та РОН», відповідно до якого об'єкт нерухомості зареєстрований в книзі 219-43, номер запису 22571, за реєстраційним номером 6341278, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 26 червня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1370.


Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, загальна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 4  393  500, 00грн., що в еквіваленті складає 870  000, 00доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору.


Відповідно до п.п. 1.4.1.-1.5. зазначеного договору, іпотекою за цим договором також забезпечується повернення позивальником кредиту в сумі 198  000, 00доларів США, сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання, сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання, іпотекою за цим договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього договору.


Згідно п.п. 2.4.3., 2.4.4., 2.4.7. договору іпотеки, іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі систематичного понад 2 разів, або триваючого понад 5 днів невиконання іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно з п.п. 2.1.1.-2.1.4., 2.1.8., 2.1.9. цього договору, вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України «Про іпотеку», «;Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», тощо.


П.п. 4.1., 4.6., 4.6.1., 4.7. договору іпотеки від 26.06.2007року, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду. У разі озернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду.


Відповідно до п. 6.3 договору іпотеки, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку».              


Враховуючи порушення ОСОБА_3 строків повернення кредиту, 02.09.2009року Одеська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк» звернулася на адресу ОСОБА_3 з листом - повідомленням (про наявність несплаченого чергового платежу за кредитом та процентів) за №10.5.2-19/96-2663, в якому повідомило, що станом на 02.09.2009року ОСОБА_3 повторно порушені строки повернення кредитної заборгованості, у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору та відповідно до п. 3.3. їй необхідно до 02.10.2009року повністю погасити прострочену заборгованість за кредитом в сумі 2  499, 96доларів США та відсотками у сумі 137, 81доларів США, пеню та штрафні санкції, а також попередило про те, що у разі неповернення зазначеної кредитної заборгованості у повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання листа, до неї будуть застосовані заходи примусового  стягнення боргу у судовому порядку.


Враховуючи відсутність відповіді на надісланий лист-повідомлення, невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по укладеному кредитному договору, зумовило звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Відповідно до ст.ст. 525526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.


Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).


Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).


Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.


Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення  параграфа 1 цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.


Так, відповідно до ст.ст. 10461047 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.


Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на  одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або речі, визначені родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.


Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув  суму позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.


Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.


Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.


Як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості за кредитним договором №660/69-514 від 25.06.2007року станом на 12.10.2011р., у ОСОБА_3 наявна заборгованість за кредитним договором, яка дорівнює 283  979, 66 доларів США, та складається з: 117  266, 00 доларів США - сума строкової заборгованості за кредитом, 67  236, 00 доларів США - сума простроченої заборгованості за кредитом, 866, 13 доларів США - сума строкової заборгованості за відсотками, 79  306, 38 доларів США - сума простроченої заборгованості за відсотками, 8  881, 35 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10  423, 79 доларів США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків. Доказів сплати зазначеної суми відповідачкою або ОСОБА_3, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, суду не надано.


Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид  забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок  предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.


Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 33 та Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або  неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на


предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки  здійснюється  на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.


Відповідно до п.п. 4.1., 4.6., 4.6.1., договору іпотеки від 26.06.2007року, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.


Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання ОСОБА_3 обов'язків по договору кредиту в частині своєчасного повернення кредиту, суд вважає вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок, загальною площею 343, 4кв.м., літню кухню, навіс, огорожі, мостіння, шахта, розташовані на земельній ділянці площею 476 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, відповідно до іпотечного договору від 26.06.2007року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсоцбанк», в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту у розмірі 283  979, 66 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення дорівнює 2  267  577, 58грн. (100доларів США - 1 366, 00грн. курс НБУ станом на 26.08.2014року) обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.


Крім того, суд зазначає, що положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» на дані правовідносини не розповсюджується, оскільки житловий будинок, на який позивач просить звернути стягнення має загальну площу 343, 4кв.м.


Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача -  ПАТ «Укрсоцбанк».


Керуючись ст.ст. 88213215226 ЦПК України, суд -


ВИРІШИВ:


Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.


Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м. Одеса, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, ІПН № НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 14.11.1996р. Київським РВ УМВС України в Одеській  області) на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019, МФО 300023, рахунок 37393131000490) заборгованість за договором кредиту №660/69-514 від 25.06.2007року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 25 червня 2007року у місті Ізмаїлі, у розмірі 283  979 (двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) доларів США 66 центів, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день ухвалення рішення дорівнює 3  879 162 (три мільйони вісімсот сімдесят дев'ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 15 коп. (100доларів США - 1 366, 00грн. курс НБУ станом на 26.08.2014року), 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи шляхом звернення стягнення на житловий будинок під літ. «З», загальною площею 343, 4кв.м., житловою площею 179, 3кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мостіння І, шахта 5, розташовані на земельній ділянці площею 476 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25 червня 2007року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №3694, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, посвідченим 26 червня 2007року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №1371, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, яка буде встановлена оцінкою, проведеною в межах виконавчого провадження.


Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.


 


 


Суддя                                                                       Петренко В. С.


Link to comment
Share on other sites

  • 0

Справа № 520/258/16-ц


Провадження № 2/520/1796/16


УХВАЛА


про відкриття провадження


та призначення до судового засідання


13.01.2016 року


     суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,


ВСТАНОВИВ :


     12.01.2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення яким в рахунок часткового погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Договором кредиту № 660/70-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту №665/023-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту № 665/022-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту № 660/69-514 від 25.06.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житлового будинку під літ. «З», загальною площею 343,4 кв.м., житловою площею 179,3 кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мощення 1, шахта 5, розташований на земельній ділянці 476 кв.м. за адресою місто Одеса, пров. Ванцетті, 11, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності / незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.


     Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 65902 гривень.


     Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.


     Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.


     Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, що територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.


     Суддя, дослідивши позовну заяву, матеріали цивільної справи, вважає, що позов відповідає вимогам ст.ст. 119120 ЦПК України, тому необхідно прийняти позов та відкрити провадження по справі призначивши до   судового засідання.


     Крім того, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що у теперішній час йому стало відомо про те, щ оправо власності на предмет іпотеки перейшло до іншої невідомої особи, у зв'язку з чим суддя вважає за доцільне витребувати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку з метою з'ясування теперішнього власника спірного майна.


            Керуючись ст.ст.119120122, ЦПК України, суд


У Х В А Л И В:


     Відкрити провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Призначити судове засідання на 15.02.2016 року о 09 год. 30 хв.


     Надати відповідачу та третім особам час для подання можливих заперечень на поданий позов до 15.02.2016 року.


     Копію ухвали суду направити сторонам по справі та викликати їх у судове засідання.


             Витребувати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційну довідку з метою з'ясування теперішнього власника спірного майна.


     Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині порушень правил підсудності, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає


Суддя                          Куриленко О. М.


Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

 


Справа № 522/10234/13-ц


Провадження № 6/522/3/16


У Х В А Л А


Іменем України


«08» лютого 2016 року


Приморський районний суд м. Одеси у складі:


головуючого       судді Погрібного С.О.


за секретаря судового засідання Солодкої А.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву представника відповідача Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про поворот виконання рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку,


в с т а н о в и в :


Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення, просив допустити поворот виконання заочного рішення суду від 23 травня 2013 року у частині щодо внесення змін до записів у державних реєстрах, вчинених державним реєстратором. В подальшому вказане заочне рішення суду було спочатку виконане, а потім скасовано. Проте, у державних реєстрах відсутні відомості про заборону відчуження та записи про іпотеку на майно, що перебуває в іпотеці банку. З цих підстав заявник звернувся до суду із вказаною заявою.


Представник заявника у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні цих вимог у повному обсязі.


Інші учасники справи у судове засідання не зявились, сповіщались належним чином, про причини неявки суд не повідомили.


Заслухавши думку представника заявника, розглянувши заяву, представлені матеріали, суд дійшов висновку, що заява про поворот виконання рішення не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.


Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про визнання недійсними договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку задоволено, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, що складається з таких споруд: житловий будинок З, загальною площею 343, 4 кв. м., літня кухня Б, навіс Ж, огорожа 1-5, мостіння I, розташований на виділеній у постійне користування земельній ділянці, площею 476,0 кв.м., по провулку Ванцетті, 11, в м. Одесі, укладений 25 червня 2007 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №3694; іпотечний договір від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку УКРСОЦБАНК та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №1370, відповідно до якого в іпотеку передано нерухоме майновказаний житловий будинок, що належав на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 26 червня 2007 року визнано недійсними;


скасовано заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одесі, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 153, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору 26 червня 2007 року за реєстровим № 1370;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213638 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору 26 червня 2007 року за реєстровим № 1370;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору, ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1370;


іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк, правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1371, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору(з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року визнано недійсними;


скасовано заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 154, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213700 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1371;


іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк, правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1372, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року визнано недійсними;


скасовано заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 155, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1372;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213722 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1372;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку жилого будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одеса, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1372;


іпотечний договір (з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк, правонаступником якого на сьогодні є Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за реєстровим №1373, відповідно до якого в наступну іпотеку було передано нерухоме майно, а саме житловий будинок №11 за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2 та всі договори про внесення змін та доповнень до іпотечного договору(з майновим поручителем) від 26 червня 2007 року визнано недійсними;


скасовано заборону відчуження нерухомого майна житлового будинку №11, який знаходиться за адресою: м. Одеса, провулок Ванцетті, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладену ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 156, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №5213952 про заборону відчуження житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням нею іпотечного договору (з майновим поручителем) 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373;


виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку житлового будинку №11, що розташований по провулку Ванцетті у м. Одесі, що належить на праві власності ОСОБА_2, внесений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року, у звязку з посвідченням іпотечного договору (з майновим поручителем), ОСОБА_6, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 26 червня 2007 року за реєстровим № 1373.


Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області, виконуючи зазначене рішення, зареєстровано та внесено зміни до вказаних державних реєстрів.


Ухвалою суду від 20 травня 2014 року за заявою сторони відповідача зазначене заочне рішення скасовано. Під час нового розгляду ухвалою суду від 26 серпня 2014 року вказаний позов залишено без розгляду.


З поданої представником відповідача заяви вбачається, що її вимоги направлені на поворот виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 травня 2013 року у частині внесення змін до Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна.


В оцінці змісту поданого клопотання суд має керуватися положеннями ч. 1 ст. 381 ЦПК України, згідно з якими у разі, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа.


Отже, за умови якщо питання про поворот виконання рішення суду не вирішувалось судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, чинне законодавство встановлює єдину можливість вирішення цього питання судом першої інстанції (чи іншим судом, в якому перебуває справа) стосовно рішення, яким з відповідача стягнуто певне майно.


Таким чином за своєю правовою природою поворот виконання скасованого рішення суду полягає у поверненні стягнутого з боржника майна, якщо виконання відбулося на підставі такого рішення суду, що після виконання було скасовано. Правила про поворот виконання рішення суду не поширюється на інші випадки усунення наслідків виконаного, але скасованого в подальшому рішення суду, з огляду на що не може бути поширено на ті правовідносини, що не згадуються у статті 381 ЦПК України.


Додатково судом зясовано, що нині право власності на майно, що становило предмет спору, право власності зареєстроване за іншою особою, яка не брала участь у розгляді цієї справи, що свідчить про виникнення іншого цивільного спору. Названий спір підлягає вирішенню в окремому порядку судом, а не шляхом в цьому провадженні вчинення повороту виконання рішення суду. Такі дії порушуватимуть права та інтересі особи, яка не брала участь у розгляді цієї справи.


Оскільки подана заява не стосується повернення стягнутого з відповідача за скасованим рішенням майна, суд не вбачає підстав для її задоволення.


Згідно з ч. 3 ст. 381 ЦПК України суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу


Керуючись ст.ст. 380381 ЦПК України, СУД


У Х В А Л И В :


У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про поворот виконання рішення суду від 23 травня 2013 року, постановленого Приморським районним судом міста Одеси в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, іпотечних договорів, скасування заборони відчуження нерухомого майна, виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку, відмовити.


Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали.


 


 


СУДДЯ                                          С.О. Погрібний


08.02.2016


Link to comment
Share on other sites

  • 0
rada.gif

 


_________________________________________________________________________________________________________________________


Справа № 520/258/16-ц


Провадження № 2/520/1796/16


                      УХВАЛА


             про залучення співвідповідача


15.02.2016 року


Київський районний суд м.Одеси в складі:


Головуючого судді Куриленко О.М.


за участю секретаря Баранової Ю.О.,


розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - ОСОБА_2 про залучення співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,


ВСТАНОВИВ:


12.01.2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким в рахунок часткового погашення заборгованості перед ОСОБА_1 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» за Договором кредиту № 660/70-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту №665/023-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту № 665/022-514 від 25.06.2007 року, Договором кредиту № 660/69-514 від 25.06.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житлового будинку під літ. «З», загальною площею 343,4 кв.м., житловою площею 179,3 кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мощення 1, шахта 5, розташований на земельній ділянці 476 кв.м. за адресою місто Одеса, пров. Ванцетті, 11, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності / незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.


Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 65902 гривень.


Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Куриленко О.М.


Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13.01.2016 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.


В ході судового засідання, яке відбулось 15.02.2016 року представник ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7, посилаючись на те, що останній на теперішній час є власником спірного нерухомого майна.


Інші сторони по справі у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили


Суд вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що клопотання представника позивача обґрунтоване, а від так підлягає задоволенню, з наступних підстав.


Дійсно, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме, майно ОСОБА_7 є власником спірного нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, а саме житлового будинку під літ. «З», загальною площею 343,4 кв.м., житловою площею 179,3 кв.м., літню кухню літ. «Б», навіс літ. «Ж», огорожі 1-4, мощення 1, шахта 5, розташований на земельній ділянці 476 кв.м. за адресою місто Одеса, пров. Ванцетті, 11.


Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи  розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом,  або  залучає  до  участі у справі іншу особу як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.


Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку процесуальний закон наділяє правом заміни відповідача або залучення співвідповідача виключно позивача і у відповідності до положеньст. 11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.


Тож, суд не має права відмовити позивачу у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача або з власної ініціативи замінити відповідача, і наслідки вчинення процесуальних дій по заміні чи залученню співвідповідача несе позивач.


На підставі викладеного і керуючись ст. 33 ЦПК України, суд,


У Х В А Л И В :


Клопотання представника позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - ОСОБА_2 про залучення співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.


Залучити ОСОБА_7, (Одеська область, Болградський район, місто Болград, вулиця Заводська, буд. 64)  у якості співвідповідача до участі у справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Сповістити ОСОБА_7, (Одеська область, Болградський район, місто Болград, вулиця Заводська, буд. 64) про дату судового засідання, яке відбудеться 10.03.2016 року о 11 год. 30 хв., направити притягнутій особі копію позову та додатки до нього.


Ухвала оскарженню не підлягає.


 


                  Суддя                                    Куриленко О. М.


Link to comment
Share on other sites

  • 0

Как уже сообщал портал недвижимости Stopmakler, Пленум Высшего специализированного суда Украины принял Постановление №5 от 07.02.2014 г. «О судебной практике по делам о защите прав собственности и иных вещных прав».

Наряду с иными в Постановлении №5 содержатся предписания о том, когда у покупателя недвижимости возникают права собственности на нееоб отсутствии права собственности на новострои до принятия их в эксплуатациюоб истребовании недвижимости из чужого незаконного владения, а также следующее разъяснение о признании покупателя недвижимости добросовестным приобретателем: 

Приобретатель имущества признается добросовестным, если в момент совершения сделки (заключения договора купли-продажи или иного отчуждения недвижимости) он не знал и не мог знать о том, что у продавца отсутствуют права на отчуждение недвижимого имущества, являющегося объектом сделки (договора). Например, когда покупатель принял все разумные меры, проявил осмотрительность и осторожность для выяснения правомочий продавца на отчуждение данного недвижимого имущества. При этом в действиях приобретателя недвижимости не должно быть и вины по неосторожности, так как он не только не желал и не осознавал, но и не допускал возможности каких-либо неблагоприятных последствий для настоящего собственника имущества. 

К выбытию имущества из владения собственника, либо лица, которому собственник передал имущество во владение, не по их воле иным путем (ст. З88, ч. 1, п. 3 ГК) относятся, в том числе, такие случаи как совершение сделки под влиянием насилия, обмана, злонамеренного соглашения представителя владельца с другой стороной, – то есть, все случаи, когда имущество выбыло из владения не по воле собственника (или законного владельца). 

Приобретатель (покупатель) недвижимого имущества не может быть признан добросовестным в случае, если на момент заключения сделки по приобретению данного имущества право собственности в Госреестре прав на недвижимость было зарегистрировано не за отчуждателем (продавцом), либо в данном реестре была запись о судебном споре по поводу этого недвижимого имущества (обременения). Одновременно запись в Госреестре прав о правах собственности отчуждателя не является бесспорным доказательством добросовестности приобретателя

Ответчик может быть признан добросовестным приобретателем при условии, что договор, согласно которому он приобрел спорное имущество, отвечает всем признакам действительности сделки, за исключением того, что данная сделка была совершена при отсутствии у продавца имущества прав на его отчуждение. Собственник имущества имеет право опровергнуть возражения приобретателя о его (собственника) добросовестности, доказав, что в момент совершения сделки приобретатель должен был усомниться в правомочиях отчуждателя на отчуждение имущества. 

С полным текстом Постановления №5 можно ознакомиться здесь

Link to comment
Share on other sites

  • 0

ЛИЦО У КОТОРОГО Я ПРИОБРЕТАЛ НЕ ФИГУРИРУЕТ В ДЕЛЕ, ОНО ДОБРОСОВЕСТНО ПРИОБРЕЛО И ПРОДАЛО МНЕ, Я ПРИОБРЕЛ И ПОЛЬЗУЮСЬ, СДЕЛАЛ РЕМОНТ ИЗ РАЗВАЛИНЫ - СОСЕДИ ЗНАЮТ, СЕМЬЮ ПОСЛЕ ПОСЕЛИЛ, РЕБЕНКА В ШКОЛУ ПОВЕЛ, НА МОМЕНТ ПРИОБРЕТЕНИЯ И ДО ЧИХ ПОР ПОНЯТИЯ НЕ ИМЕЛ О: УСЛОВНОМ ДОГОВОРЕ - ДОГОВОРЕ С ПРАВОМ ОБРАТНОГО ВЫКУПА 2007ГОДА!! КОТОРЫЙ МОЖНО ВОТ ТАК ВОТ ПРОТАЩИТЬ у судьи в 2014!!!!

Link to comment
Share on other sites

  • 0

Ваша беда заключается в том, что, согласно последней практики ВСУ, банк теоретически может обратить взыскание на Вашу квартиру. Нужно внимательно изучить дела, связанные с этой квартирой, проверить сроки.

Если запись об ипотеке еще не восстановили - возможно имеет смысл передать в ипотеку "своему человеку" - это сделает невозможным взыскание до восстановления старых записей либо отмены "нового" договора ипотеки.

Link to comment
Share on other sites

  • 0

А вы можете уточнить последующую процедуру реализации предмета И-И через торги аукцион путем обращения нов ИПОТЕКОДЕРЖАТЕЛя через суд на предмет И-И, не закроет ли БАНК доступ к деньгам после сделки?, что востребует с ИПОТЕКОДЕРЖАТЕЛя при получении им денег? Прекратиться ли ипотека после торгов для новых владельцев договоров купли продажи ?

Link to comment
Share on other sites

  • 0

Каким образом, у кого? Кто продал?

Сделкой у нотариуса, у лиц приобревших недвижимость у одного из фигурантов кредита, я так понял имущественного поручителя и фин??? и в тот же момент должника по кредиту вернее 4м кредитам. Так же договор 2007го кажется дополнение к договору 2006го года, БАНК скрывает

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Answer this question...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show

  • Similar Content

    • By ANTIRAID
      Постанова
      Іменем України
      06 жовтня 2021 року
      м. Київ
      справа № 754/8547/19
      провадження № 61-10163 св 21
      Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
      головуючого - Луспеника Д. Д.,
      суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
      учасники справи:
      позивач - ОСОБА_1 ,
      представник позивача - ОСОБА_2 ,
      відповідачі: державний реєстратор комунального підприємства «Світоч» Урупа Андрій Федорович, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
      третя особа - ОСОБА_3 ,
      розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року у складі судді Саламон О. Б. та постанову Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 рокуу складі колегії суддів: Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
      ВСТАНОВИВ:
      1. Описова частина
      Короткий зміст позовних вимог
      У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до державного реєстратора комунального підприємства «Світоч» (далі - КП «Світоч») Урупи А. Ф., публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій незаконними, скасування рішення державного реєстратора.
      Позовна заява мотивована тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2005 року належить квартира АДРЕСА_1 .
      06 березня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та її чоловіком - ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 10-29/3080, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 143 500 доларів США зі сплатою 12,25 % річних та кінцевим терміном повернення до 05 березня 2022 року.
      06 березня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між нею та банком укладено іпотечний договір, за умовами якого вона, як іпотекодавець, передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Також вона була поручителем за договором поруки від 06 березня 2007 року.
      Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року у справі № 754/19156/14-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та неї на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 06 березня 2007 року у розмірі 251 617,99 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
      Рішенням апеляційного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 754/19156/14-ц апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду від 08 травня 2015 року скасовано. Позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 06 березня 2007 року у розмірі 198 739,05 доларів США, що еквівалентно 4 117 873,12 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
      25 січня 2019 року державним реєстратором КП «Світоч» Урупою А. Ф. винесено рішення про державну реєстрацію права власності на належну їй квартиру за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору від 06 березня 2007 року. Згідно з вищевказаним рішенням державного реєстратора 22 січня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 30012727 про державну реєстрацію права власності за банком на спірну квартиру.
      Вважала такі дії державного реєстратора неправомірними, оскільки реєстрація права власності на спірну квартиру була здійснена без достатніх правових підстав, з порушенням положень Закону України «Про іпотеку», так як між сторонами не укладався договір про задоволення вимог іпотекодержателя. У державного реєстратора були відсутні правові підстави для реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки не дотримано порядку здійснення звернення стягнення на майно та реєстрації права власності, вона не отримувала вимоги про усунення порушень за договором кредиту. Державним реєстратором здійснено реєстраційні дії щодо спірного майна всупереч вимогам частини третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку», так як відсутній документ, що посвідчує проведення оцінки предмета іпотеки. Право власності на квартиру набуто банком у порядку звернення стягнення на нерухоме майно у період дії мораторію на примусове відчуження житла відповідно до положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
      З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати дії державного реєстратора КП «Світоч» Урупи А. Ф. щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» незаконними; скасувати рішення державного реєстратора КП «Світоч» Урупи А. Ф. від 25 січня 2019 року індексний номер 45222695, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 30012727 про державну реєстрацію права власності за банком на спірну квартиру.
      Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року залучено до участі у справі АТ «Альфа-Банк», як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк», оскільки 10 вересня 2019 року затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
      Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
      Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора КП «Світоч» Урупи А. Ф. від 25 січня 2019 року індексний номер 45222695, згідно з яким 22 січня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 30012727 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі договору іпотеки від 06 березня 2007 року. У задоволенні інших вимог позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
      Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі, прирівняється за своїми правовими наслідками до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а тому банк мав правові підстави для подачі державному реєстратору заяви про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом реєстрації права власності за собою. При цьому положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
      Разом з тим, при зверненні до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на іпотечне майно ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», не надав документи, що підтверджують факт завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень, чим допущено порушення положень Закону України «Про іпотеку». Банк фактично ухилився від виконання обов`язку щодо направлення позивачці вимоги про усунення порушень за основним зобов`язанням, оскільки відсутні докази отримання ОСОБА_1 такої вимоги.
      Відсутні інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, оцінка вартості майна, що є порушенням положень Закону України «Про іпотеку». У рішенні апеляційного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 754/19156/14-ц зазначено про наявність підстав вважати поруку ОСОБА_1 припиненою, а тому мало місце вирішення спору щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_3 саме у судовому порядку шляхом стягнення кредитної заборгованості, тому дія кредитного договору припинена і питання про звернення стягнення на предмет іпотеки не було предметом розгляду, що виключає можливість згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» задовольнити вимоги іпотекодержателя шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов`язання. При цьому суд послався на відповідні судові рішення Великої Палати Верховного Суду.
      Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
      Постановою Київського апеляційного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
      Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні докази отримання ОСОБА_1 письмової вимоги від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності, інформації про вартість іпотечного майна, за рахунок якої відбулося погашення вимог за кредитом, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна. Крім того, оцінка предмету іпотеки на момент переходу права власності, тобто станом на 22 січня 2019 року, не проводилася. Тобто процедура звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку порушена, але районний суд не встановив таке.
      Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Таким чином, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що вирішення спору щодо кредитних зобов`язань ОСОБА_3 у судовому порядку шляхом стягнення кредитної заборгованості свідчить про неможливість, за вказаних обставин, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі положень статті 36 Закону України «Про іпотеку».
      Належним способом захисту права або інтересу позивача є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що, звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 обрала неналежний спосіб захисту порушеного права. Посилався на відповідні постанови Великої Палати Верховного Суду.
      Короткий зміст вимог касаційної скарги
      У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
      Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
      Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/8547/19 з Деснянського районного суду м. Києва.
      У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
      Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
      Аргументи учасників справи
      Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
      Касаційна скарга мотивована тим, що договір іпотеки не є правовою підставою для виникнення, переходу або припинення права власності на нерухоме майно, оскільки такою підставою міг бути виключно договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений між позивачем та банком, проте державний реєстратор цих обставин не врахував, унаслідок чого у порушення положень Закону України «Про іпотеку» прийняв оскаржуване рішення. Позивачка не отримувала від банку, як іпотекодержателя, вимоги про усунення порушень за кредитним договором, тобто відповідачами порушено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.
      Державний реєстратор вчинив дії щодо реєстрації права власності на спірну квартиру у порядку звернення стягнення в період дії заборони на вчинення таких дій, що суперечить положенням Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
      Заявник посилався на відповідні постанови Верховного Суду.
      Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
      Фактичні обставини справи, встановлені судами
      ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 березня 2005 року належить квартира АДРЕСА_1 .
      06 березня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 укладено договір кредиту № 10-29/3080, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 143 500 доларів США зі сплатою 12,25 % річних та кінцевим терміном повернення до 05 березня 2022 року.
      06 березня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та банком укладено іпотечний договір, за умовами якого вона, як іпотекодавець, передала банку в іпотеку належну їй квартиру АДРЕСА_1 .
      06 березня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки, за умовами якого остання, як поручитель, зобов`язалася солідарно з позичальником відповідати перед банком за виконання зобов`язання по вказаному договору кредиту.
      Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року у справі № 754/19156/14-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 06 березня 2007 року у розмірі 251 617,99 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
      Рішенням апеляційного суду м. Києва від 04 листопада 2015 року у справі № 754/19156/14-ц апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду від 08 травня 2015 року скасовано. Позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту від 06 березня 2007 року у розмірі 198 739,05 доларів США, що еквівалентно 4 117 873,12 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
      25 січня 2019 року державним реєстратором КП «Світоч» Урупою А. Ф. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору від 06 березня 2007 року. Згідно з вищевказаним рішенням державного реєстратора 22 січня 2019 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 30012727 про державну реєстрацію права власності за банком на спірну квартиру.
      2. Мотивувальна частина
      Позиція Верховного Суду
      08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
      Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
      Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
      Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
      Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
      Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
      Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
      Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
      Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
      Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
      Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
      Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
      Щодо направлення іпотекодержателем вимоги іпотекодавцю про усунення порушення зобов`язання.
      У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України «Про іпотеку»).
      Згідно із частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
      Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду; позасудовий - на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України «Про іпотеку»).
      Відповідно до принципу свободи договору саме сторони договору вправі визначати процедуру та порядок направлення та вручення відповідних повідомлень та виконання інших вимог, встановлених Законом України «Про іпотеку», і за відсутності в договорі відповідних умов необхідно виходити з такого.
      Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Отже, за загальним правилом право розпоряджатися майном належить власнику, а особа, яка не є власником, таким правом не наділена.
      Особа, яка не є власником майна, вправі розпоряджатися цим майном лише у випадках, встановлених законом.
      Згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 зазначеного Закону).
      Отже, за змістом частини першої статті 33 та частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про іпотеку».
      Вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» не перешкоджають іпотекодержателю здійснювати права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця тільки тоді, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки (частина третя зазначеної статті).
      Умови договору іпотеки та вимоги частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» пов`язують можливість задоволення вимог кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки з дотриманням іпотекодержателем процедури належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання.
      Належним необхідно вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений, відповідно до звичаїв ділового обороту належне направлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрської служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладеного відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
      Належним дотриманням іпотекодержателем процедури повідомлення іпотекодавця та боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця, про вимогу стосовно усунення порушення також слід вважати також таке повідомлення, що було надіслане належним чином, проте не отримане внаслідок недбалості або ухилення від отримання.
      Направлення такої вимоги іпотекодавцю про усунення порушень основного зобов`язання обґрунтовується саме тим, що іпотекодавець має право замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
      У разі дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов`язання діє презумпція належного повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушень основного зобов`язання, яка може бути спростована іпотекодавцем в загальному порядку.
      За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
      Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
      При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
      В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.
      Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
      Таким чином, у разі дотримання іпотекодержателем вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов`язання невиконання вимог частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення іпотекодавця про конкретний спосіб задоволення вимог іпотекодаржателя шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві не має наслідком настання нікчемності такого правочину та не є підставою, за умови дотримання інших вимог закону щодо такого виду правочину, для визнання такого договору недійсним, однак може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю завданих збитків.
      У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцю вимоги про усунення порушення основного зобов`язання відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» (одним документом) необхідно виходити з пріоритету дотримання саме частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку».
      Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 січня 2019 року у справі № 306/1224/16-ц, провадження № 14-501 цс 18; від 24 квітня 2019 року у справі № 521/18393/16-ц, провадження № 14-661 цс 18; від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, провадження № 14-711 цс 19; у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 листопада 2019 року у справі № 345/2217/17, провадження № 61-9606 св 19.
      Потрібно розрізняти вимоги статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо обов`язковості направлення вимоги іпотекодержателем боржнику та іпотекодавцю, якщо він відмінний від боржника, про усунення порушення зобов`язання, та обов`язок іпотекодержателя повідомити боржника та іпотекодавця про спосіб звернення стягнення, встановлений частиною першої статті 38 Закону України «Про іпотеку», оскільки порушення першого - свідчить, що іпотекодержатель не набув права на звернення стягнення у позасудовому порядку, відповідно правочин щодо здійснення такого стягнення може бути визнано недійсним, а порушення другого - не має наслідком недійсність правочину про стягнення на предмет іпотеки, а може бути підставою для відшкодування іпотекодавцю шкоди.
      Встановлена законодавцем процедура повідомлення іпотекодавця про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки у разі неусунення порушення зобов`язання покликана надати можливість іпотекодавцю замість боржника усунути порушення основного зобов`язання і тим самим убезпечити себе від звернення стягнення на належний йому предмет іпотеки.
      Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних положень закону не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушення, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки від ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», не отримувала (а.с. 79-86, т. 1).
      При цьому на зворотньому повідомленні поштовим відділом зазначено дві причини повернення вимоги, а саме: за місцем обслуговування; за зазначеною адресою не проживає (а.с. 86, т. 1).
      Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції достовірно встановили, що позивачка письмової вимоги від банку не отримала і це банком не спростовано.
      Таким чином, апеляційний суд у порушення зазначених положень закону не врахував, що іпотекодержателем не надано належного підтвердження виконання вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки.
      Отже, вимога про усунення порушення позивачкою не отримувалась, іпотекодержатель порушив вимоги закону щодо повідомлення боржника про наступне звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодавець, якому не відомо про існування вимог кредитора, не може бути позбавлений майна в позасудовому порядку без будь-якого повідомлення чи попереднього пред`явлення претензії кредитором. Позбавлення особи майна у такий спосіб є порушенням права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України.
      Крім того, суди не звернули уваги на те, що квартира, яка використовується позивачем як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за банком як забезпечення виконання умов кредитного договору, укладеного в іноземній валюті. Тобто, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підлягає застосуванню навіть у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку.
      Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі