Как самому защитить себя в суде

[titus60]

Платим каждый месяц сколько можем уже в течении года.Банк ни на какие уступки не идет.Недавно получили по почте заочное решение. Нашла в интернете как правильно оформить документы,чтобы отменить заочное-получилось-большое спасибо всем.Теперь судья не принимает встречный иск,а сказал что примет запереченя.А насчет запереченя не могу ничего найти,и теперь не знаю как защитится,а денег на адвокатов нет.Пошла в бесплатную юрконтору,сказали ничего у вас не получится,а я то знаю что получится,если бороться.Вот поэтому прошу у вас помощи.Кредит валютный,но в договоре нет пункта,что я несу валютные риски.Также я не подписывала все пункты согласно ст.11 О защите прав потребителей. Пэтому если бы можно было,чтобы все,кто разбирается ,а я увидела что на этом форуме класные люди,написали как правильно все это преподносить в суде,чтобы такие как я могли сами себя защищать,было бы здорово.Тем более таких как я очень много.А теперь еще пришло извещение ,что машина арестована,позвонила в исполнительную,сказали что судья прислал постановление.Кредит у меня беззалоговый.

[nameless]

Ну, просите востановить сроки у судьи, и подавайте встречный иск.

Если сроки не продлит - подавайте заперечення, но что-бы подать заперечення, нужно их иметь.

Что-бы вам помочь, нада знать, на что был кредит, каким образом его дали - вруки, или перевели продавцу того, что вы покупали в гривне.

Технически, вы можете подать какие-то заперечення, например о том, что согластно постановлению № 14

Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року зарпещается взыскивать в долларах, если вы не имеете право на совершение валютных операций, а вы не имеете, т.к. нет лицензии, и просить перенести рассмотрение дела на июль по болезни, и тут-же, подать иск о признании договора недействительным не как встречный, а как отдельный, или в свой месный суд, или в суд по адресу банковского отделения (как у них в иске в шапке ИСТЕЦ, в такой адрес и подавать) и просить приостановить рассмотрение иска о взыскании с вас сумм, т.к. рассматривается дело о недействительности договора, по которому с вас хотят взыскать деньги.

А в иске уже писать по сути, что там у вас не так.

По потребителям или по валюте.

Но нада видеть, что у вас в договоре, и как вообще было дело.

А юристы к которым вы ходили - засранцы. Юрист - это почётное звание и профессия, а эти бездари его порочат, и берутся только за однотипные дела, которые выучили своими 2 прямыми извилинами.

[ANTIRAID]

Платим каждый месяц сколько можем уже в течении года.Банк ни на какие уступки не идет.Недавно получили по почте заочное решение. Нашла в интернете как правильно оформить документы,чтобы отменить заочное-получилось-большое спасибо всем.Теперь судья не принимает встречный иск,а сказал что примет запереченя.А насчет запереченя не могу ничего найти,и теперь не знаю как защитится,а денег на адвокатов нет.Пошла в бесплатную юрконтору,сказали ничего у вас не получится,а я то знаю что получится,если бороться.Вот поэтому прошу у вас помощи.Кредит валютный,но в договоре нет пункта,что я несу валютные риски.Также я не подписывала все пункты согласно ст.11 О защите прав потребителей. Пэтому если бы можно было,чтобы все,кто разбирается ,а я увидела что на этом форуме класные люди,написали как правильно все это преподносить в суде,чтобы такие как я могли сами себя защищать,было бы здорово.Тем более таких как я очень много.А теперь еще пришло извещение ,что машина арестована,позвонила в исполнительную,сказали что судья прислал постановление.Кредит у меня беззалоговый.

С автомобилем это Вы зря дождались. Теперь Вам необходимо подать иск о расторжении договора или признании его не действительным. А в Вашем процессе по пересмотру заочного решения просить приостановить дело до вынесения решения по Вашему делу.

[titus60]

Ну, просите востановить сроки у судьи, и подавайте встречный иск.

Если сроки не продлит - подавайте заперечення, но что-бы подать заперечення, нужно их иметь.

Что-бы вам помочь, нада знать, на что был кредит, каким образом его дали - вруки, или перевели продавцу того, что вы покупали в гривне.

Технически, вы можете подать какие-то заперечення, например о том, что согластно постановлению № 14

Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року зарпещается взыскивать в долларах, если вы не имеете право на совершение валютных операций, а вы не имеете, т.к. нет лицензии, и просить перенести рассмотрение дела на июль по болезни, и тут-же, подать иск о признании договора недействительным не как встречный, а как отдельный, или в свой месный суд, или в суд по адресу банковского отделения (как у них в иске в шапке ИСТЕЦ, в такой адрес и подавать) и просить приостановить рассмотрение иска о взыскании с вас сумм, т.к. рассматривается дело о недействительности договора, по которому с вас хотят взыскать деньги.

А в иске уже писать по сути, что там у вас не так.

По потребителям или по валюте.

Но нада видеть, что у вас в договоре, и как вообще было дело.

А юристы к которым вы ходили - засранцы. Юрист - это почётное звание и профессия, а эти бездари его порочат, и берутся только за однотипные дела, которые выучили своими 2 прямыми извилинами.

Cуть такова-Кредит на задоволеня особистих потреб в долларах США,надается путем перечисления на рахунок позичальника,после оплаті позичальником в день видачи кредита комиссии за видачу в размере 1.5% от сумми кредита в национальной валюти Украини видповидно до официального курса гривни до валюти кредита на день відачи кредита.19%год.Погашение кредита и проценти в валюте кредита,то есть в долларах.Разрахунок сукупной вартости в долларах.Договор от 09,07,2008 по 08,07,2011г. В 1ой позовной заяве просят только задолженность,а во 2 всю оставшуюся сумму и все в гривнях.Судья когда отменял заочное решение которое было только по 1 позову,дал нам сразу и второй позов для ознакомления от банка,разве так можно.То в первом позове были доллары по курсу,а вовтором только гривны,о долларах ничего нет.Деньги получали в кассе банка в долларах.А как теперь быть поручителю,его не известили о всей сумме возврата.Большое спасибо за поддержку.

[titus60]

И в чем суть запереченя,разве нельзя в нем изложить все то ,что излагается во встречном иске?

[ANTIRAID]

И в чем суть запереченя,разве нельзя в нем изложить все то ,что излагается во встречном иске?

Можно. Только при подаче иска суд может удовлетворить Ваши требования, а при запереченни на банковский иск суд может удовлетворить иск банка или отказать в нем, а Ваши требования рассматриваться не будут, т.к. они не изложены в иске.

[lova324]

Добрый всем вечер! Приятно читать умных людей . Срочно нужна консультация. Вкратце: у меня кредит на покупку квартиры . Кредит залоговый в залоге -эта же квартира. В кред. договоре сумма только в$. В договоре купивли -продажу в гривне. Есть рассписка продавца квартиры заверенной нотариусом, что деньги от меня получил полностью и в гривне.

Обязательства по кредиту исполняла не в полном объеме в связи с потерей работы и снижением доходов семьи. Образовалась задолжонность. Банк подал в суд на взыскания полной суммы задолжонности . Сумма указана в$ и в гривне по курсу 8 .

Банк дал мне на подпись

договір №1 про внесення змін та доповнень до кред. дог.:

1,Доповнити кред. дог. пунктом наступного змісту:

"Припинити нарахування доходів за кредитним договором (процентів,щомісячних комісій тощо), якщо кредитором здійснено будь- яку з дій по примусомому стягненню заборгованості за цим договором з позичальника (а саме:приняття судом заяви (позову), поданої банком, про стягнення заборгованості за цим договором а повному обсязі або про порушення справи про банкрутство позичальника чи звернення стягнення на заставлене ним майно; з дати вчинення виконавчого напису нотаріусом про стягнення заборгованості з позичальника або про звернення стягнення на заставне майно"

2, Умови, вказані в п.1 до цього договору,набирають чинність з дати підписання цього договору сторонам.

3. Цей договір про внесення змін та доповнень є невідємною частиною кред. договору

4. Всі інші умови кредитного договору залишаються без змін

5. У всьому іншому,що не передбачено цим договором про внесення змін та доповнень, сторони керуються кред. договором та чинним законодавстаом України.

Скажите нет ли здесь каких уловок. Можно подписывать такой договор? А то уже страшно дышать не то что чтото подписывать.

И еще,я готовлю иск о признании договора недействительным.На мое письмо в банк с вопросом есть ли у банка инд.лицензия на право выдачи валютных кредитов банк в письменном виде ответил следующее:

Банк здійснює свою діяльність на основі Дозволу НБУ на право здійснення банківських операцій. У 2008р. в установі банку був дозвіл №99-3 НБУ від 16,01,2003р. На даний час банк праює на основі банківської ліцензії №__ від 9,10,2009р.

На момент отримання вами кредиту на підставі кред. договору, філія банку мала свій дозвіл. Копія дозволу буде надана ,за необхідністю, в судове засідання, згідно запиту суду.

Кредит у меня с августа 2008г.

Хотелось бы услишать коментарий по этому поводу

[nameless]

Я непойму, какой смысл им давать вам такое доп-соглашение? Что они хотят взамен?

А по-поводу лицензии и дозвола - а чё комментировать-то?

В лицензии нет иностранно-валютных операций

В дозволе нет разрешения на кредитные операции с иностранной валютой, и дозвил не соответствует форме, установленной НБУ в постановлении № 275 в приложении №9.

А руководствоваться нужно той лицензией и тем дозволом что действовали на момент заключения договора.

Когда они с умным лицом покажут вам письменное разрешение НБУ с приложением к такому письменному разрешению, поинтересуйтесь, почему оно не соответствует форме, и по какому конкретно пункту указанному в их приложении ВЫ имеете право на совершение валютых операций.

Такого пункта нет, т.к. нет и пункта, по которому они выдали кредит.

На сегодня законодательство предусматривает порядок выдачи валютных кредитов только между резидентом и нерезидентом, и требует на это индивидуальную лицензию.

ст. Декрета №15-93: Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в

межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови

одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Кредит - это торговая операция.

Каждый раз когда вы выполняете своё обязательство по договору, вы совершаете валютную операцию, на которую п.Г ч.4 ст5 Декрета требует Индивидуалку.

Ещё они любят рассказыать, что Дозвил их есть Генеральной лицензией, с подачи НБУ. Чёрт с ними, но Генеральная лицензия не перекрывает необходимости иметь индивидуальную в некоторых случаях, и за совершение операций, требующих индивидуалку, только при наличии Генералки, Декрет предусмотрел ответственность:

ст. 16 Декрета: за здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують

одержання ліцензії Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України - штраф у сумі, еквівалентній сумі

зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій;

[ANTIRAID]

Добрый всем вечер! Приятно читать умных людей . Срочно нужна консультация. Вкратце: у меня кредит на покупку квартиры . Кредит залоговый в залоге -эта же квартира. В кред. договоре сумма только в$. В договоре купивли -продажу в гривне. Есть рассписка продавца квартиры заверенной нотариусом, что деньги от меня получил полностью и в гривне.

Обязательства по кредиту исполняла не в полном объеме в связи с потерей работы и снижением доходов семьи. Образовалась задолжонность. Банк подал в суд на взыскания полной суммы задолжонности . Сумма указана в$ и в гривне по курсу 8 .

Банк дал мне на подпись

договір №1 про внесення змін та доповнень до кред. дог.:

1,Доповнити кред. дог. пунктом наступного змісту:

"Припинити нарахування доходів за кредитним договором (процентів,щомісячних комісій тощо), якщо кредитором здійснено будь- яку з дій по примусомому стягненню заборгованості за цим договором з позичальника (а саме:приняття судом заяви (позову), поданої банком, про стягнення заборгованості за цим договором а повному обсязі або про порушення справи про банкрутство позичальника чи звернення стягнення на заставлене ним майно; з дати вчинення виконавчого напису нотаріусом про стягнення заборгованості з позичальника або про звернення стягнення на заставне майно"

2, Умови, вказані в п.1 до цього договору,набирають чинність з дати підписання цього договору сторонам.

3. Цей договір про внесення змін та доповнень є невідємною частиною кред. договору

4. Всі інші умови кредитного договору залишаються без змін

5. У всьому іншому,що не передбачено цим договором про внесення змін та доповнень, сторони керуються кред. договором та чинним законодавстаом України.

Скажите нет ли здесь каких уловок. Можно подписывать такой договор? А то уже страшно дышать не то что чтото подписывать.

И еще,я готовлю иск о признании договора недействительным.На мое письмо в банк с вопросом есть ли у банка инд.лицензия на право выдачи валютных кредитов банк в письменном виде ответил следующее:

Банк здійснює свою діяльність на основі Дозволу НБУ на право здійснення банківських операцій. У 2008р. в установі банку був дозвіл №99-3 НБУ від 16,01,2003р. На даний час банк праює на основі банківської ліцензії №__ від 9,10,2009р.

На момент отримання вами кредиту на підставі кред. договору, філія банку мала свій дозвіл. Копія дозволу буде надана ,за необхідністю, в судове засідання, згідно запиту суду.

Кредит у меня с августа 2008г.

Хотелось бы услишать коментарий по этому поводу

Банк хочет показать какой он "хороший", если Вы подпишите допсоглашение и без "боя" сдадите залоговое имущество, то банк на остаток суммы не будет начислять проценты, но будет начислять пеню и штрафы.

В общем, как всегда, и как после этого сказать, что банки не мошенники?

Подписание такого допсоглашения в случае дальнейшего судебного процесса с банком Вам ничего не дает. Поэтому подписывать его или нет, решать Вам.

Относительно наличия у банка лицензий. Попросите банк предоставить именно копию лицензии, а не дозвил, согласно Закона Украины "Про ліцензування певних видів господарської діяльності":

ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов;

Закона Украины "Про банки і банківську діяльність":

банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність;

и Декрета №15-93:

Стаття 5. Ліцензії Національного банку України

4. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції:

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

а также Вам, как человеку не "обізнаному" в банковском деле пусть дадут ответ на то, что такое "ВАЛЮТНИЙ РЫНОК УКРАИНЫ" со ссылкой на нормативные акты. Понятие "Валютный рынок Украины" указано в их "дозволе" НБУ.

[nameless]

Антирейд, тут можно запутаться самому, и судью запутать.

Для совершения банкоской деятельнсоти выдаётся лицензия, на основании которой банк осуществляет свою деятельнсоть. А на осуществление некоторых конкретных действитй, ЗУ "Про банки" требует отдельного Дозвола НБУ. Прикол в том, что в постанове № 275 этот дозвил называется ЛИЦЕНЗИЯ, а банки приносят документ с надписью ДОЗВИЛ (!).

Короче, как я говорил, тут всё грустно

[lova324]

Антирейд, тут можно запутаться самому, и судью запутать.

Для совершения банкоской деятельнсоти выдаётся лицензия, на основании которой банк осуществляет свою деятельнсоть. А на осуществление некоторых конкретных действитй, ЗУ "Про банки" требует отдельного Дозвола НБУ. Прикол в том, что в постанове № 275 этот дозвил называется ЛИЦЕНЗИЯ, а банки приносят документ с надписью ДОЗВИЛ (!).

Короче, как я говорил, тут всё грустно

Большое спасибо! Скажите ,а иск о признании договора недействительным нужно успеть до 13,04,2010(у меня суд по иску банка назначен на это число) или можно и позже.И еще ,при признании договора недействительным как выйти на сумму которую я должна банку ?Нужно от сумм кредита 35.000$ которую дал мне банк на покупку квартиры в переводе в гривну на момент заключения договора , отнять все мои платежи (по комерческому курсу на день платежа ,ведь я в кассе банка доллар покупала по курсу продажи , отнять уплаченную сумму пени .отнять все мои затраты на оформление кредита - это и будет сумма которую я должна отдать банку? Проценты которые банк насчитывал до 35000 не добавляются ?)Извините,но денег нет на адвоката приходится самой эти вопросы "доганять" а я не сильна в юр.делах.А если оставить все так как есть и пусть суд рассматривает иск банка(в иске они просят суд стянуть с меня всю сумму (Оставшуюся сумму кредита + просроченную сумму тела + просроченные проценты. Сумму указывают в гривневом еквиваленте по курсу 8 за 1дол.)Сумму я проверила - в долларах все верно.Недвижимости у меня нет кроме этой квартиры на которую я брала кредит-она в залоге.доходы снизились до 2500 в месяц в квартире прописан малолетний ребенок. и просить суд присудить мне платить банку сумму которую позволяют мои доходы до полного погашения долга.Или это глупо ?

[ANTIRAID]

Большое спасибо! Скажите ,а иск о признании договора недействительным нужно успеть до 13,04,2010(у меня суд по иску банка назначен на это число) или можно и позже.И еще ,при признании договора недействительным как выйти на сумму которую я должна банку ?Нужно от сумм кредита 35.000$ которую дал мне банк на покупку квартиры в переводе в гривну на момент заключения договора , отнять все мои платежи (по комерческому курсу на день платежа ,ведь я в кассе банка доллар покупала по курсу продажи , отнять уплаченную сумму пени .отнять все мои затраты на оформление кредита - это и будет сумма которую я должна отдать банку? Проценты которые банк насчитывал до 35000 не добавляются ?)Извините,но денег нет на адвоката приходится самой эти вопросы "доганять" а я не сильна в юр.делах.А если оставить все так как есть и пусть суд рассматривает иск банка(в иске они просят суд стянуть с меня всю сумму (Оставшуюся сумму кредита + просроченную сумму тела + просроченные проценты. Сумму указывают в гривневом еквиваленте по курсу 8 за 1дол.)Сумму я проверила - в долларах все верно.Недвижимости у меня нет кроме этой квартиры на которую я брала кредит-она в залоге.доходы снизились до 2500 в месяц в квартире прописан малолетний ребенок. и просить суд присудить мне платить банку сумму которую позволяют мои доходы до полного погашения долга.Или это глупо ?

Вариант 1:

Подать встречный иск, если у Вас предварительное заседание 13.04.2010 или подать иск по месту нахождения банка о признании договора недействительным. Сумму которую Вы будете просить с Вас взыскать рассчитайте следующим образом:

Полученная сумма кредита по курсу на момент получения в гривнах - все уплаченные суммы на момент уплаты в гривнах (проценты, комиссии, тело и т.д.) = сумма в гривнах которую Вы просите с себя взыскать.

Вариант 2:

Если Вы не подаете иски к банку просите суд взыскать с Вас указанную банком сумму без пени и штрафов в связи с тем, что у Вас на содержании есть малолетний ребенок, доходы малы, нужно лечение и т.д. При этом обязательно приложите соответствующие справки и документы. Также Вы можете просить суд рассрочить исполнение решения на 3 - 4 года. В принципе суды идут без проблем на рассрочку в пределах 6 месяцев, но и это не плохо.

[lova324]

Большое спасибо за консультации! Я не совсем поняла если не встречный иск, а отдельный его можно подать и после 13,04,2010г ?

А сумма ихнего иска правельная в $, а с суммой , в эквиваленте по курсу 8 за 1$ - я не согластна, ведь я брала по 4,85 за 1$. Получается кредит (услуга банка) 35000 $ по курсу 4,85 на день заключения договора равна 169750 грн. а сумма иска 36500$по курсу 8 за 1 $ = 292000грн Получается в связи с ростом курса произошло удорожания услуги банка которую банк предоставил мне в виде кредита больше чем на 50% Можно ли аргументировать незаконность их иска ссылаясь на п. 5 ст. 18 ЗУ "Про захист прав спожывача" ?

Еще раз благодарю за понимание .

[nameless]

Народ, вы вообще форум читаете?

Уже всё расписанно по потребителям и по валюте мног раз, вы одно и то-же спрашиваете.

Я не то, что ворчу, просто разделы форума превращаются в мусорную яму.

По сути:

Читайте ЗУ о защите прав потребителей - уже было на форуме на что обратить внимание:

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.96 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” зазначено наступне:

Згідно ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав передбачено ст.3 ЦПК України.

Споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору.

До відносин, які регулюються законом, належать зокрема ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг, у тому числі про надання кредитів.

У справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про послугу чи недобросовісної реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів, робіт, послуг.

Я є споживачем за кредитним договором відповідно до п.23 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів”, тому що отримала споживчий кредит, що надається кредитодавцем банком для задоволення особистих потреб, а саме на споживчі цілі.

(Тут залишите те, що порушено банком, що виконано – викреслити. Уважно подивіться на таблицю сукупної вартості кредиту – як і у якій валюті вона визначена. За текстом нижче графік №2 – це таблиця сукупної вартості кредиту. Корегуйте відповідно вашого договору)

Пункт 2.1. „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007р, N 168, зобов’язує Банк перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту у гривні.

Пункт 2.3. Правил встановлює, що у разі, якщо окремі умови кредитування діятимуть протягом не всього строку користування кредитом, банки мають обов’язково ознайомити споживача з умовами та строком, протягом якого діятимуть такі умови, та з порядком інформування споживача про їх зміну.

Пункт 3.2. Правил встановлює, що кредитний договір має містити графік платежів сум погашення основного боргу та графік сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Пункт 3.8. Правил зобов’язує Банк у разі надання кредиту в іноземній валюті банки попередити та роз’яснити споживачу, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов’язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов’язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів” перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

1. особу та місцезнаходження кредитодавця;

2. кредитні умови, зокрема:

в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

г) тип відсоткової ставки;

д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту;

є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

У договорі Відповідач з початку не включив графік погашення відсотків, а включив лише графік погашення тіла кредиту, чим приховав від мене справжню вартість кредитної послуги. Зараз, зловживаючи становищем та правом, Відповідач вимагає слати коштів, що не зазначені у договорі – відсотків, що самостійно нараховує.

Частина 4 статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняє вимагати від Споживача сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Ці дії призвели до появи боргу, та борг перетворився не у гривневий еквівалент відповідно до курсу, за яким я отримала кошти, для придбання (чого ви придбавали) за ціною у гривні, а саме на такі умови я погоджувалася, а у зобов’язання передавати саме Франк, через незаконне визначення зобов’язання у Франках. Також виявилось, що за користування кредитом я повинна сплачувати 14% на рік від суми боргу саме у Франках. Я вимагала нарахування відсотків відповідно до суми, що я отримала у гривні, але без результату. Таким чином, у відношенні до процентів обов’язкових до сплати щомісячно, сума сплати за ними значно зросла на 67%, враховуючи курс, за який я змушена купувати Франк в пунктах обміну валют.

Відповідно до п. 12 ст.10 Закону України “Про захист прав споживачів” до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, якщо передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Фактична зміна ставки на 67% є суттєвою.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є: істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він

не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору;

надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; надання кредитодавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики товару та послуги, що є предметом договору. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Вважаю, що спірні відносини між мною та Банком виникли саме через протиріччя у сумі необхідних платежів та валюти виконання зобов’язань за кредитним договором, що виникли внаслідок невизначеності ціни послуги з надання споживчого кредиту.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Внаслідок укладення такого договору, мої витрати істотно збільшились без моєї згоди. Вважаю використання долару США, як предмету зобов’язання за кредитним договором, несправедливою умовою, що значно погіршує моє становище як споживача у разі знецінення національної валюти – гривні. Внаслідок вищезазначеного, незважаючи на сплату суми боргу відповідно графіків погашення, мій борг, на думку Відповідача, становить суму у національній валюті на 67% більшу, ніж суму що я отримала від Відповідача, більшу за повну вартість автомобілю, що свідчить про зловживання правом з боку Відповідача та несправедливі умови договору в цілому.

Мені не було роз’яснено змісту пункту 2.7. кредитного договору, де вказано, що валютні ризики несе позичальник. Я не розуміла, що купівля (чого купували) в Україні, за національну валюту України – гривню, містить у собі будь-які валютні ризики. Крім того, я вважала, що можливі валютні ризики несе сам Банк, адже згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 62, 79 Господарського кодексу України, Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи він є суб’єктом підприємницької діяльності, тобто на свій ризик систематично здійснює визначені Законом України «Про банки і банківську діяльність» та банківською ліцензією операції задля отримання прибутку. Основними банківським операціями, відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” є розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. При укладенні договору мені надали інформацію у нечіткій, незрозумілій, двозначній формі, оскільки вказали на сплату одних сум, зараз вимагають сплати інших сум, додатково вимагають сплати сум за відсотками, графік нарахування та погашення яких не включили у договір.

Прошу шановний суд визнати кредитний договір недійсним оскільки в порушення ч.4 ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів”, пункту 3.2 „Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту” Відповідач не включив графік погашення відсотків за договором кредитування, а зараз спростовує інформацію про розмір щомісячних відсотків надану у додатку №2 до договору де зазначені платежі у гривні, вимагає сплати відсотків у більших сумах, ніж на які я погоджувалась, а отже при укладені цього договору кредиту недодержана така істотна умова, як укладання зазначеного графіку. Прошу визнати договір недійсним, оскільки в порушення ст. ст. 18, 19 Закону України „Про захист прав споживачів” мають місце ознаки нечесної підприємницької практики, включення несправедливих умов, що створюють дисбаланс прав та обов’язків, шкодять майновим інтересам споживача. Визнати недійсним в частині недотримання істотних умов, які обов’язкові для кредитних договорів, чим були порушені мої права, як споживача фінансових послуг, оскільки не виконано вимог ч.2 ст. 11. Закону „Про захист прав споживачів”.

Выбирайте, что вам нужно - и судитесь за свои права, как потребитель.

Что касается долларов: Вам дали доллар. С вас должны взыскать доллар. Но немогут, т.к. единственное Законное средство платежа, как Сказал Верховный Суд, упоминая ст.2 Декрета №15-93, ст. 192, 533 Гражданского кодекса - это гривна. По этому суды взыскивают гривну. Взыскивают по курсу на момент взыскания, т.к. вы должны вернуть или доллар, или его цену на момент взыскания.

Однако, я считаю, что если с вас немогут взыскать доллар, т.к. взыскать его могут, согластно мнения ВСУ и кучи законов, только тогда, когда правоотноешние с долларом возникло на законных основаниях, - нельзя с вас взыскивать и долг, образовавшийся ввиду незаконных правотношений т.к. незаконного договора.

По-этому, подавайте заперечення в суд на иск банка о том, что это несправедливо, и условия договора есть никчёмными в соответствие ст.215 и 203 Гражданского кодекса, и просите применить реституцию.

Отдельно подавайте иск на банк для защиты своих прав - то-ли по потребителям, то-ли по валюте обязательства и валюте платежа:

Згідно законодавства ціна або сума договору є фінансовим зобов’язанням сторін договору.

Сплата грошової суми є фінансовим зобов’язанням відповідно норм ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексі України. Статтею 345 Господарського кодексу України визначено, що у кредитному договорі, що надається фізичній особі, у тому числі споживачу, передбачаються мета, сума та строк кредиту. Ст. 180 Господарського кодексу України вимагає погодити предмет, ціну, строк дії договору.

У вищезазначених законах та нормативних актах є імперативна вимога, щодо визначення суми або ціни у кредитному договорі.

Ст. 189 Господарського кодексу України встановлює, що ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ст. 524 Цивільного кодексу України вимагає визначення договірного зобов’язання у гривні.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання, як засобу платежу, на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” № 15-93 від 1993р., валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань

Наведені вище норми матеріального права прямої дії чітко вказують на те, даний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не визначив зобов’язання у імперативно встановленій формі – у національній валюті.

Таким чином, вважаю обґрунтованим своє твердження, що недійсним є кредитний договір, який передбачав незаконні дії що суперечать актам Цивільного законодавства, порушує мої права, як споживача, суперечить вимогам ліцензування.

*********

Стаття 6 „Правил використання готівкової іноземної валюти на території України”, затверджених Постановою Правління Національного банку України 30.05.2007 N 200, встановлює порядок використання готівкової іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Розрахунків у валюті за кредитними договорами між резидентами України постановою не передбачено, оскільки такі розрахунки заборонені без отримання спеціальних ліцензій на спеціальних умовах.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Це положення дублюється за змістом положенням статті 192 Цивільного кодексу України, яка забороняє використання іноземної валюти, окрім як на умовах та виключно у порядку, передбаченому законами України.

Ст. 524 Цивільного кодексу України вказує, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Пункт 2 статті 524 встановлює, що Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Але в порушення цієї вимоги закону Відповідач зазначає у предметі договору суму зафіксовану лише у іноземній валюті, без жодного посилання на національну валюту. Тобто зобов’язання не виражене у гривні, а отже, за твердженням Відповідача, за укладеним кредитним договором зобов’язання виражене у доларах США, тобто валюті.

Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України допускається лише визначення еквіваленту зобов’язання у іноземній валюті, а не сплата або визначення зобов’язання нею.

Відповідно до ч.1 ст. 533 Цивільного кодексу України зобов’язання підлягає виконанню у національній валюті. Відповідача вимагає від мене виконання зобов’язання у іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України „Про Національний банк України” гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Стаття 32 Закону України "Про Національний банк України" встановлює, що обіг і використання як засобу платежу на території України інших грошових одиниць, окрім національної, забороняються.

Это известые всем нормы законодательства, но не ждите, что суд вообще будет их читать, т.к. ему откровенно лень будет. Но - стойте на своём, т.к. вам не нужны были доллары, а нужна была гривна, а банк втюхал вам доллары, т.к. сам предложил типовой договор в долларах, и сказал, что так лучше (у меня так и было).

Скажите, что вы хотите платить, но по-честному.

Авторство за изложенным - сохраняю.

[lova324]

Огромное спасибо! Мне просто очень тяжело сориентироваться во всех этих законах поэтому путаюсь что к своей ситуации применить.

[nameless]

Удачи.

[oksanaS]

Здравствуйте, уважаемые форумчане!

У меня тоже ситуация стандартная. Взяли автокредит в $ в июне 2007, платили по декабрь 2008. Муж - заемщик, я - поручитель. Машину отдали банку добровольно ( юридическая неграмотность очень дорого обходится), банк продал за копейки, потом подал в суд о взыскании непокрытой суммы тела+ %+пеня+штрафы. Мы с мужем прописаны по разным адресам,документы из суда прислали на мой адрес (живем поалресу прописки мужа), короче, об иске банка узнала чисто случайно.

Встречный иск о признании договора недействительным подать не успела до предварительно заседания.

Подала отдельный иск. Послала по почте.

Написала заперечення (спасибо форумчанам). Изучила все нормы законодательной базы, на которые ссылалась.

Сделала типа "витяги" каждой статьи.

Вчера был суд. Я шла уверенная в своей правоте(спасибо форуму)

Сказала, что подала иск на банк о признании договора недействительным и прошу объединить в одно производство.

На суде представитель банка смотрела на меня как на дурочку, как-то презрительно-снисходительно.

Потом судья вышел принимать решение и буквально через 5 минут объявил решение суда об удовлетворении иска банка в полном обсязі. А нам сказал, что зря мы отдали машину "кто-то вам "это" написал (это он про заперечення), а раньше вы проконсультироваться не могли? Мне вас,конечно, жаль по- человечески, но взяли деньги отдавать прийдется.

Представитель банка после суда сказала, что никто договор не "разорвет" (не признает недействительным), а про центы будут капать.

Честно говоря, у меня опустились руки, сумма большая около 55000 грн., мы еле концы с концами сводим, впрочем как многие, денег на адвоката нет. Но я поняла, что без адвоката мне не потянуть. Вот как защитить себя в суде, если тебя не слушают?

Вопрос: про какие % говорил представитель банка, если они подали в суд и сумма в гривнах уже зафиксирована?

Как грамотно составить апелляцию?

[AlexKharkov]

Оксана, много конечно сделано глупостей, но шанс не лишиться иного имущества у Вас есть.

1) Быстро (в течение 1-2 дней) переофоромляйте на любого родственника свои части недвижимого имущества. Тоже самое должен сделать поручитель. Таким образом банк останется нисчем.

У банка схема будет такая:

- после получения решения пойдет в исполнительную службу.

- Служба пошлет запросы в ГАИ, БТИ - получит ответы что вы голы как соколы.

- "Светить" свои официальные зарплаты можете только минимальные, удержать смогут только 20% из официального дохода. После 3-х лет исполнительная служба не сможет больше ничего сделать.

Не опускайте руки. Переоформите имущество. Подайте апелляцию. Обязательно через суд разорвите договор, чтоб никаких % банк не получал. Читайте форум, законодательство и НЕ ЗДАВАЙТЕСЬ. Не все так страшно как кажется.

[kristi]

вопрос:

составляю иск сама, кредит машина.

1. иск не зарегистрирован нотариусом

2 доллары США, нет эквивалента гривне,

3. Права потребителей нет графика погашение, нет стоимости договора

на что ставить акцент в иске если по нотариусу то договор считается відповідно до ч. 1 ст. 219 і ст. 220 ЦК, при недотриманні вимоги закону про обов’язкове нотаріальне посвідчення пра-вочин визнається нікчемним без прямої вказівки закону на такі наслідки для кожного виду правочину.

До таких правочинів згідно з законодавством відносяться і договори застави транспортних засобів

если только по никчемности нужно ли писать и о валюте и о правах потребителя

или начать с прав потребителей и валюту а потом и по нотариусу

[nameless]

Акцент ставить на всём нада. Главное, что-бы не путались требования - разторгнуть или недействительным признать.

Оксана - нада было судье сказать, что подали отдельный иск и Просите приостановить производство по иску банка до решения вашего иска... Не надо их обьединять в одно производство.

Сейчас - тупо подавайте апелляцию, просите направить на повтороне рассмотрение.

Укажите, что сед первой инстанции не полно рассмотрел ваши заперечення, и т.д.

Зайдите к судье месного суда, и поговорите с ней, как апелляцию написать так, чтоб иск направили на новое рассмотрение и при этом её не сильно выставить в плохом свете. Она должна понять.

[AlexKharkov]

Кристи, не хочу вас разачаровывать, но в Гражд. кодексе (Застава) и в законе "Про заставу", я не нашел обязательного требования к регистрации нотариально залогов, кроме недвижимости и космич об-тов. Может я что-то упустил?

[ANTIRAID]

Здравствуйте, уважаемые форумчане!

У меня тоже ситуация стандартная. Взяли автокредит в $ в июне 2007, платили по декабрь 2008. Муж - заемщик, я - поручитель. Машину отдали банку добровольно ( юридическая неграмотность очень дорого обходится), банк продал за копейки, потом подал в суд о взыскании непокрытой суммы тела+ %+пеня+штрафы. Мы с мужем прописаны по разным адресам,документы из суда прислали на мой адрес (живем поалресу прописки мужа), короче, об иске банка узнала чисто случайно.

Встречный иск о признании договора недействительным подать не успела до предварительно заседания.

Подала отдельный иск. Послала по почте.

Написала заперечення (спасибо форумчанам). Изучила все нормы законодательной базы, на которые ссылалась.

Сделала типа "витяги" каждой статьи.

Вчера был суд. Я шла уверенная в своей правоте(спасибо форуму)

Сказала, что подала иск на банк о признании договора недействительным и прошу объединить в одно производство.

На суде представитель банка смотрела на меня как на дурочку, как-то презрительно-снисходительно.

Потом судья вышел принимать решение и буквально через 5 минут объявил решение суда об удовлетворении иска банка в полном обсязі. А нам сказал, что зря мы отдали машину "кто-то вам "это" написал (это он про заперечення), а раньше вы проконсультироваться не могли? Мне вас,конечно, жаль по- человечески, но взяли деньги отдавать прийдется.

Представитель банка после суда сказала, что никто договор не "разорвет" (не признает недействительным), а про центы будут капать.

Честно говоря, у меня опустились руки, сумма большая около 55000 грн., мы еле концы с концами сводим, впрочем как многие, денег на адвоката нет. Но я поняла, что без адвоката мне не потянуть. Вот как защитить себя в суде, если тебя не слушают?

Вопрос: про какие % говорил представитель банка, если они подали в суд и сумма в гривнах уже зафиксирована?

Как грамотно составить апелляцию?

По поводу % имеется ввиду, что договор не расторгнут и продолжает действовать пока банк не получит всю сумму по решению суда.

[zoolookman]

По-этому, подавайте заперечення в суд на иск банка о том, что это несправедливо, и условия договора есть никчёмными в соответствие ст.215 и 203 Гражданского кодекса, и просите применить реституцию.

Отдельно подавайте иск на банк для защиты своих прав - то-ли по потребителям, то-ли по валюте обязательства и валюте платежа

У меня похожая история - только доллары в договоре. Я собрался подавать встречный иск о признании договора недействительным ссылаясь и валюту обязательств, и на защиту прав потребителя, и еще некоторые нюансы. А тут Вы пишете - или , или.

Стоит остановиться на чем то одном?

Спасибо

[kristi]

Кристи, не хочу вас разачаровывать, но в Гражд. кодексе (Застава) и в законе "Про заставу", я не нашел обязательного требования к регистрации нотариально залогов, кроме недвижимости и космич об-тов. Может я что-то упустил?

Одна з найпоширеніших підстав нікчемності правочину – дефект форми (тобто недотримання вимог ч. 4 ст. 203 ЦК про вчинення певного виду право-чину у формі, встановленій законом).

Дефект форми може мати місце в двох випадках:

1. недотримання простої письмової форми, що вимагається законом;

2. недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочи-ну.

Для першого випадку дефект простої письмової форми, згідно з ч. 1 ст. 218 ЦК, не матиме наслідків недійсності правочину, якщо такі нас-лідки прямо не встановлені законом. Сьогодні законом прямо передбачена нікчем-ність при недотриманні письмової форми тільки для семи договорів, а саме:

• правочинів щодо забезпечення виконання зобов’язання (ч. 2 ст. 547 ЦК);

• договір дарування майнового права та договір дарування з обов’язком передати подарунок у майбутньому (ч. 3 ст. 719 ЦК);

• договір страхування (ч. 2 ст. 981 ЦК);

• кредитний договір (ч. 2 ст. 1055 ЦК);

• договір банківського вкладу (ч. 2 ст. 1059 ЦК);

• договори про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (ст. 1107 ЦК);

• договір комерційної концесії (ч. 1 ст. 1118 ЦК).

Проте, згідно з ч. 2 ст. 218 ЦК, якщо такі правочини укладені усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила його здійснення, зокрема шляхом прийняття виконання, то у разі спору даний правочин може бути визнаний судом дійсним.

У другому випадку, відповідно до ч. 1 ст. 219 і ст. 220 ЦК, при недотриманні вимоги закону про обов’язкове нотаріальне посвідчення пра-вочин визнається нікчемним без прямої вказівки закону на такі наслідки для кожного виду правочину.

До таких правочинів згідно з законодавством відносяться, зокрема:

• договори про відчуження нерухомого майна (купівлі-продажу, міни, дарування, пожертвування, ренти, довічного утримання, спадковий договір);

• іпотечні договори, договори застави транспортних засобів;

• договори про спільну пайову власність на земельну ділянку; про обмін земель-ними ділянками, які виділені єдиним масивом в натурі (на місцевості) власни-ками земельних часток (паїв);

• договори приватизації державного майна;

• шлюбні договори і договори про розділ спільної сумісної власності подружжя;

• договори про надання утримання; про припинення права утримання замість при-дбання права на нерухоме майно або отримання одноразової грошової випла-ти; договори між подружжям про розмір і терміни виплати аліментів на дити-ну; договори про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з при-дбанням права власності на нерухоме майно;

• договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх частини) строком на 1 рік і більше;

• договори найму або позички транспортних засобів за участю фізичної осо-би;

• договори про створення акціонерних товариств, якщо товариство створюються фізичними особами;

• договори управління нерухомим майном;

• заповіти та договори про зміну черговості отримання права на спадщину;

• довіреність на вчинення правочинів, які вимагають нотаріальної форми, а також на здійснення дій щодо юридичних осіб.

Проте згідно з ч. 2 ст. 219 ЦК, суд може визнати таку односторон-ню угоду дійсною, якщо буде встановлено, що вона відповідала справжній волі осо-би, що її вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обстави-на, яка не залежала від його волі. Таке правило, зокрема, стосується нотаріально не-завірених заповітів (ст. 1257 ЦК) і довіреності (ст. 245 ЦК). Щодо ні-кчемних договорів ч. 2 ст. 220 ЦК передбачає можливість визнання су-дом їх дійсності, якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення. В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібно.

Нікчемні правочини з дефектом форми в основному визнаються недійсними в цілому. Проте в змішаних договорах, якщо частина договору, що не має дефекту фо-рми, може бути вчинена без включення до неї нікчемної частини, така частина на підставі ст. 217 ЦК залишається дійсною.

[mariza]

[quote name='Антирейд'

Добрый день!подскажите у кого есть текст иска в суд?пришла исполнительная надпись на имущество,Райфайзен ,вели переговоры вроде-бы обещали реструктаризацию а сегодня исп.лист?что надоделать в первую очередь?еще есть кредитпромбанк и аьфа банк?может есть в Днепре недорогой юрист по этим вопросам?и как вступить в вашу организацию?у меня теперь 10 дней?