Решения 3-х инстанций о признании недействительным кредитного договора с банком Форум в связи с обманом

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 569/19957/14-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року

м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

судді Наумов С.В.,
при секретарі Слакві Марчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, укладеним під приводом обману , -

В с т а н о в и в:

Позивач, звернувся до суду з позовом до вказаного вище відповідача, про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання Кредитного Договору № 0056/08/16-CLZ від 20 червня 2008 року недійсним, укладеним під приводом обману.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 червня 2008 року, між ним та Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк» Форум»), було укладено кредитний Договір № 0056/08/16-CLZ.

Відповідно до умов п.1.1. кредитного Договору, Відповідач в порядку та на умовах визначених цим Договором, взяв на себе зобовязання відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150000,00 (сто пятдесят тисяч) доларів США (надалі - Кредит), з оплатою за процентною ставкою 13,5 (тринадцять цілих пять десятих) процентів річних (п.1.3.).

Згідно п.1.2., кредитні кошти надаються строком по 17 липня 2015 року.

Відповідно до умови п. 2.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобовязань Позичальника за цим Договором та можливої неустойки є Іпотечний договір № 0056/08/16-CLZv/S-1від 20 червня 2008 рокуна нерухоме майно, а саме: домоволодіння, загальною площею 111,7 кв.м., житловою площею -80,4 кв.м., на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0578 га, що знаходяться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.. Гайова, буд. 12 «б».

За умовами п.2.3. кредитного договору, ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (Додаток 1 до Договору), який є невідємною частиною цього Договору. Повернення кредитних коштів здійснюється шляхом сплати Позичальником коштів на відкритий йому позичковий рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863.

Відповідно до п.2.6., проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Згідно умови п.2.9., за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування Позичальник, в день отримання кредиту сплачує Банку кошти в розмірі 2,00 (два) процента від суми кредиту (в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати), на рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863.

Того ж дня (тобто, 20.06.2008 року), було укладено Додаток №1 (надалі додаткова угода №1) до Кредитного договору №0056/08/16-CLZвід 20.06.2008 року.

Позивач зазначає, що Банк не дотримав та грубо порушив імперативні вимоги діючого Законодавства України та приписи Національного Банку України, які визначені законом як істотні та є необхідні для даного виду договорів, а саме: не виконав вимоги Закону про дотримання істотних умов договору, щодо надання Позичальнику обєктивної, повної та достовірної інформації, про умови кредиту під час укладення договору про надання споживчого кредиту забезпеченого іпотекою, які є істотними для такого виду договорів а також те, що Банк в умовах кредитного договору, приховав фактичне значення реальної процентної ставки та фактичне значення подорожчання кредиту, які суттєво відрізняються від тієї реальної процентної ставки за користування кредитом та, того розміру подорожчання кредиту, які були обумовлені та узгодженого між сторонами кредитного правочину в його умовах, що на переконання Позивача, є ознаками введення його Банком в оману. За таких обставин, просить суд визнати кредитний договір недійсним, укладеним під приводом обману. 

Представник позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У наданому суду письмовому поясненні до позовної заяви зазначив, що Відповідачем навмисно недотримано та грубо порушено встановлені вимоги діючого законодавства України та приписи Національного Банку України, які необхідні для укладення оспорюваного виду кредитного договору, які визначені законом як істотні та є необхідні для даного виду договорів та просив позов задоволити у повному обсязі.

Також, представник позивача надав суду клопотання про здійснення судового розгляду у вказаній справі без його фактичної присутності з урахуванням письмового пояснення до позовної заяви від 30.09.2015р.

Представник відповідача на 12 год.00 хв. 23.09.2015р. для розгляду справи не з"явився надіслав суду клопотання про відклаення розгляду справи. На 09 год.30 хв. 30.09.2015р. представник відповідача, для розгляду справи повторно не з"явився, однак телефонним з"язком повідомив суд, що прибути в судове засідання не може, оскільки буде приймати участь в іншому судовому засіданні в суді м. Луцьк.

Після ухвалення (оголошення) судом вступної та резолютивної частини заочного рішення у вказаній справі, суддя отримав від представника відповідача, повторне письмове клопотання про відкладання розгляду справи. 

Суд визнав повідомлені телефонним зв"язком причини неявки в судове засідання представника відповідача, не поважними, оскільки відповідач повинен мати можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника. Тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши надані у справі докази, взявши до уваги письмові пояснення представника позивача, подані заперечення на позов представником відповідача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 20 червня 2008 року, між ним та Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк» Форум»), було укладено кредитний Договір № 0056/08/16-CLZ.

Відповідно до умов п.1.1. кредитного Договору, Відповідач в порядку та на умовах визначених цим Договором, взяв на себе зобовязання відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150000,00 (сто пятдесят тисяч) доларів США (надалі - Кредит), з оплатою за процентною ставкою 13,5 (тринадцять цілих пять десятих) процентів річних (п.1.3.).

Згідно п.1.2., кредитні кошти надаються строком по 17 липня 2015 року.

Відповідно до умови п. 2.1. кредитного договору, забезпеченням виконання зобовязань Позичальника за цим Договором та можливої неустойки є Іпотечний договір № 0056/08/16-CLZv/S-1від 20 червня 2008 рокуна нерухоме майно, а саме: домоволодіння, загальною площею 111,7 кв.м.,житловою площею -80,4 кв.м., на земельній ділянці несільськогосподарського призначення площею 0,0578 га, що знаходяться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул.. Гайова, буд. 12 «б».

За умовами п.2.3. кредитного договору, ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (Додаток 1 до Договору), який є невідємною частиною цього Договору. Повернення кредитних коштів здійснюється шляхом сплати Позичальником коштів на відкритий йому позичковий рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863.

Відповідно до п.2.6., проценти за користування кредитними коштами Позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Згідно умови п.2.9., за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування Позичальник, в день отримання кредиту сплачує Банку кошти в розмірі 2,00 (два) процента від суми кредиту (в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати), на рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863

Того ж дня (тобто, 20.06.2008 року), було укладено Додаток №1 (надалі додаткова угода №1) до Кредитного договору №0056/08/16-CLZвід 20.06.2008 року.

Розрахунок реальної процентної ставки за користування кредитом, визначення сукупної вартості подорожчання кредиту та розміру суми абсолютного значення подорожчання кредиту, Відповідач не здійснював, в письмовій формі не викладав, до відома Позичальника не доводив та з ним не узгоджував.

У відповідності до положень ст.ст. 1054, 1055 ЦК України кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі та містити в собі положення щодо розміру та умов кредиту.

Укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладення.

У договорах за участю фізичної особи - споживача, враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст.627 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст.1054 цивільного закону).

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22, 23 ст. 1, ст. 11 ,ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв»язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», та ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що «Фінансові послуги врегульовують питання щодо відомостей, які кредитодавець має у письмовій формі повідомити споживачеві перед укладенням договору споживчого кредитування».

У частині 4 пункту 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»та ч.1 ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено: «У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

До інших умов, визначених актами цивільного законодавства, у даному конкретному випадку з урахуванням специфіки кредитного договору та виду забезпеченості (яким, згідно припису п.2.1. кредитного договору є іпотека), слід віднести обов'язкові умови які урегульовують дані правовідносини зокрема, Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечними боргом і іпотечними сертифікатами» № 979-IV (надалі - Закон № 979-IV).

Статею 1 вказаного Закону № 979-IV визначено, що іпотечний борг - це основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою.

За правилом ст.2 Закону № 979-IV, Договір про іпотечний борг виникає з цивільно правових відносин між сторонами договору за умови дотримання встановлених цим Законом вимог. Умови договору про іпотечний борг та зміст самого іпотечного договору розробляє кредитодавець.

Основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті Кредитодавцем ще до укладення договору про іпотечний борг. Ця інформації має бути оприлюднена ним у письмовій форміі містити: опис усіх грошових зборів і витрат, пов'язаних з установленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; порядок дострокового виконання основного зобов'язання уразі неплато-спроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; положення про інфляційне застереження.

Встановлена Законодавцем в коментованій нормі Закону передумова обовязкової необхідності для Банку здійснювати встановлення положення про інфляційне застереження, (яке Законодавцем визначено, як спосіб встановлення та узгодження з Іпотекодавцем домовленості про розрахунки індексації інфляційних втрат вартості предмету іпотеки та збереження її реальної вартості),є такою, що перш за все направлена, на необхідність дотримання рівноправя сторін (учасників договору), дотримання справедливого балансу договірних правовідносин та на збереження реальної вартості предмету іпотеки.

У супротивному випадку, відсутність в умовах спірного правочину вище зазначених застережень та домовленостей між сторонами кредитного договору, суттєво порушує баланс договірних правовідносин Позичальника, істотно знецінює вартість предмету іпотеки та значно погіршує становище Іпотекодавця йому на шкоду, що є недопустимим.

Отже, вище наведена правова конструкція норм Законів, надає суду підстави для висновку, що: на дані правовідносини, окрім вимоги ст. 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», також поширюється дія норм ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечними боргом і іпотечними сертифікатами», і при укладенні такого виду кредитного договору, Кредитодавець має керуватись правилами та дотримуватись імперативних норм і вимог, встановлених цими Законами; приписи ст.2 Закону № 979-IV, «;щодо необхідності та обовязку визначення кредитодавцем саме в кредитному договорі основних економічних та правових вимог виникнення іпотечного боргу, на які міститься посилання в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»(із числа інших обов'язкових умов, що випливають із суті та умов договору), мають бути визначені та розкриті Банком саме в змісті кредитного договору іще до укладення іпотечного договору, шляхом оприлюднення таких відомостей у письмовій формі».

Зазначені вимоги, є визначеними законом істотними умовами кредитного договору, укладеного між позичальником і банком, а їх зміст та умови є такими, що можуть вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуги з надання кредиту та являються необхідними і обовязковими для такого виду договорів.

В п.14. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокремаЦК (статті 215,1048-1052,1054-1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.5 ст.11, ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

З аналізу та вивчення матеріалів кредитного Договору №0056/08/16-CLZvвід 20 червня 2008 року, судом встановлено, що в його змісті є відсутніми встановлені законодавством обов'язкові умови, які необхідні для його укладення, а саме відповідач, при укладанні спірного кредитного договору з позичальником:

Не здійснив належно детальний, достовірний та обєктивний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту згідно імперативних вимог п.2 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3 «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (надалі - Правила), затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року N 168;

Не зазначив належно вид і предмет кожної супутньої послуги з обґрунтуванням їх вартості згідно вимоги п.3.4 Правил;

Не визначив належно реальну процентну ставкув порушення вимоги п.3.3 Правил;

Не визначив та не вказав належно про абсолютне значення подорожчання кредиту в грошовому вигляді, згідно вимоги п.3.3 «Правил», шляхом підсумовування всіх платежів здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту;

В порушення вимоги п. 3.8 «Правил», Банк не встановив застереження, щодо попередження позичальника про настання валютних ризиків;

В супереч вимоги п.3.4 «Правил», не зазначив про умови відкриття, ведення та закриття банківського рахунку, тарифи а також про всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у звязку з отриманням кредиту, його обслуговування і погашенням;

В порушення вимоги п.7 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових ринків», не визначив строк дії кредитного договору;

В супереч вимоги п.8 ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових ринків», не визначив порядок припинення дії кредитного договору;

В порушення вимоги п.6 ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», не встановив істотної умови договору, про дострокове розірвання кредитного договору, що не є тотожним з достроковим поверненням кредиту;

Не визначив відповідальніості кредитора при порушені умов договору, щодо умов повернення і зарахування кредиту (зокрема, в разі зарахування коштів з каси банку на транзитні рахунки або на рахунки не зазначені в договорі) як того вимагають норми ч.2 ст. 345 ГКУ та п.9 ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових ринків»;

В порушення вимоги ст.61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відсутнє застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення;

Не здійснив оприлюднення інформації про умови іпотечного кредитування згідно імперативної вимоги ст. 2 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»;

Не встановив положення про інфляційне застереження та не узгодив домовленості, про розрахунки індексації щодо збереження реальної вартості предмету іпотеки.

У відповідності до ст.638 ЦК, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір є неукладеним (не відбувся), коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б однієї його істотної умови, передбаченої законодавцем.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», підставою недійсності правочину, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Отже, оскільки вище вказані обов'язкові відомості не були встановлені та не розкриті відповідачем в кредитному договорі, і докази про це, не були надані суду та є відсутніми, за таких умов, суд прийшов до обґрунтованого та підставного висновку, що кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами, в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законодавцем .

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до умовумовп.1.1., та 1.3 кредитного Договору вбачається, що відповідач, в порядку та на умовах визначених цим Договором, взяв на себе зобовязання відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150000,00 (сто пятдесят тисяч) доларів США з оплатою Позичальником за користування кредитними коштами в розмірі 13,5 (тринадцять цілих пять десятих) процентів річних.

Відповідно до правила ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Згідно правила ч.1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Постановою Правління НБУ № 168 від 10.05.2007 року "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", які розроблені у відповідності до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", затверджено форму детального розпису сукупної вартості кредиту та Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту (надалі - Правила).

У даних Правилах вказані обов'язкові умови із числа інших обов'язкових умов договору, на які міститься посилання в ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів", необхідність яких випливає із суті та умов договору, які є істотними та які можуть вплинути на рішення споживача про необхідність придбання послуги з надання кредиту.

Витрати, що складають сукупну вартість кредиту, законодавцем визначено у частині д). п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої сукупна вартість кредиту включає перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо.

Частиною 2 п. 16. постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено що суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168.

На підставі відповідного клопотання представника позивача, 23.03.2015р., судом було призначено проведення судово економічної експертизи експертом «Київської незалежної судово експертної установи».

Клопотанням судового експерта «Київської незалежної судово експертної установи» ОСОБА_3, від 02.06.2015 року, було запропоновано сторонам надати додаткові документи по кредитному договору №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р., які необхідні для проведення експертизи. Копію даного клопотання було направлено судом його сторонам.

Однак Відповідачем, не було надано судовому експерту додаткові матеріали справи.

Експертиза проводилась за наявними матеріалами справи, які надані експерту позивачем.

Частиною ст.146 ЦПК України визначено: У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, враховуючи, що проведення судово економічної експертизи має суттєве значення по справі, для встановлення викладених позивачем в позовній заяві обставин, щодо факту введення банком позичальника в оману, при укладенні оспорюваного кредитному договору №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р., а також те, що відповідач ухилився від подання експерту необхідних документів, за таких обставин, суд дійшов висновку та вважає можливим, визнати встановлені експертним дослідженням факти, для зясування яких, було призначено судом проведення судово економічної експертизи.

Викладені судовим експертом відповіді на поставлені судом питання, надані ним в категоричній формі. Відповідач не надав суду жодних письмових доказів, які б ставили під сумнів або спростовували зазначений висновок судового експерта. А отже, в суда немає підстав для сумніву в обєктивності, всебічності та обгрунтованості виконаної ним експертизи, яку приймає як доказ, наведених позивачем обставин.

З дослідженого судом висновку судового експерта від «16» липня 2015 року, №1287 здобутого як доказ, за клопотанням сторони позивача, судовим експертом було встановлено, що за даними п.1.3.1. договору про надання споживчого кредиту №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. процентна ставка за використання кредитних коштів становить 13,50% річних.

Реальна процентна ставка на момент укладення договору про надання споживчого кредиту №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. фактично становить 14,58%, та є вищою на 1,08% від процентної ставки зазначеної в умовах кредитного договору 13,50% (Додаток 1 та 2 експертизи).

Абсолютне значення подорожчання кредиту (тобто, фактична сума переплати за кредитом) за договором про надання споживчого кредиту №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. встановлене під час дослідження, фактично складає 80890,08 дол.США (Додаток 1 експертизи).

В межах наявних документів, реальна процентна та абсолютне значення подорожчання кредиту за договором про надання споживчого кредиту №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. відповідно до умов Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007р., не визначені

Щомісячні платежі, передбачені умовами кредитного договору № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. на момент його укладення, становили: від 1687,50 дол.США до 3596,95 дол.США (колонка 2 Додатку 1 експертизи).

Внаслідок документального недотримання «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.) кредитний договір № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р.та додатки до нього не містять розрахунку щодо реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

Також в додатку №1 «Графік зменшення ліміту кредитування» відсутня інформація щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом, що не відповідає умовам п. 3.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.).

Зазначений висновок судового експерта надійшов на адресу суду в прошитому і пронумерованому вигляді на 13- ти аркушах, при цьому до експертизи додано додаток № 1 дослідження абсолютного подорожчання кредиту та реальної ставки за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті. А тому, суд оцінює вказаний висновок експерта, як належний і допустимий доказ по справі.

Суд вважає, що даним експертним висновком підтверджується, що відповідач скористався тим, що позивачу об'єктивно бракувало знань необхідних для здійснення правильного вибору при підписанні оспорюваного договору і він був введений в оману при отриманні кредитних послуг, а відповідач, в порушення вимог ЗУ "Про захист прав споживачів" не надав позивачу відомості , які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті .

Разом з тим, на підставі встановлених судовим експертом обставин, суд дійшов висновку, що документальне оформлення Відповідачем кредиту за кредитним Договором № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р., не відповідає всім вимогам Закону та нормативно - правовим актам України, які регулюють питання кредитних правовідносин.

На думку суду, встановлені судовим експертом розбіжності, являються такими, що поліпшують умови банку, який розробляв спірний кредитний договір та додаток №1 до нього.

Таким чином, з дослідженого судом висновку експертизи, суд вважає, що під час укладання договору, банк приховав від позичальника повну та обєктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів позичальника в оману, щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 203,215,230,548 ЦК України, в момент підписання кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту.

А тому, волевиявлення позивача на укладання кредитного договору у вигляді та розмірах, які фактично встановлені шляхом експертного дослідження, суперечили її волевиявленню на його укладання саме на таких умовах.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної ОСОБА_4 ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ОСОБА_4 Європи від 17.05.1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 року (пункти 9,13,14 преамбули), та Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на до контрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

В п.14. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано: «При вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215,1048-1052,1054-1055), статті 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтями 18 і 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», встановлено підстави для визнання кредитного договору недійсним. Такими зокрема є, укладення договору на умовах, що обмежують права споживача та вчинення правочину з використанням нечесної підприємницької практики.Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами наведений у ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, цей перелік не є вичерпним.

Поняття «нечесна підприємницька практика» включає в себе будь-яку підприємницьку діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим чи іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Згідно з п. 2 ч. 1 ,ч. 2 , ч. 1 п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 коментованого Закону, нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілій або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Підприємницька практика з використанням елементів нечесної

Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, у відповідності до правила ч.6 ст..19 ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсні.

В ч. 1ст. 230 ЦК України визначено: «Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Омана так само як і обман, сприяє перекрученому формуванню волі учасника правочину, однак на відміну від обману не є результатом навмисних, цілеспрямованих дій іншого учасника правочину. Виникненню омани може сприяти відсутність належної обачності, часом самовпевненість учасника угоди або дії третіх осіб.

Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї.

В пункті 20 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам наголошено: правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Висновок судово-економічної експертизи підтверджує, що під час укладення кредитного договору Банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав у угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості. Вищенаведене приховування важливої, обєктивної та необхідної інформації від позичальника перед підписанням договору та невідповідність встановлених між сторонами у договорі умов до фактично встановлених з метою встановлення завищених процентів за користування кредитом та отримання прихованого прибутку, суд вважає таким, що свідчить про наявність умислу в діях відповідача.

Таким чином, зіставляючи всі вище наведені в цій частині дані, факти і обставини справи (зокрема, щодо невідповідності цифрових показників реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту) до коментованих норм та імперативних вимог Закону, суд прийшов до висновоку: укладений Позичальником ОСОБА_1, кредитний договір № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. є укладений під впливом омани з боку Банку, що у відповідності до правила ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», розцінюється як елемент нечесної підприємницької практики, використання якої, є заборонено Законом.

В такому разі, укладений за таких умов спірний кредитний правочин є недійсним в силу ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до положень ч.1 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції, принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію, та ціну продукції визначено неналежним чином. В зв'язку із цим, суд вважає, що підлягає до задоволення позовна вимога про визнання порушеним права позивача як споживача фінансових послуг.

Отже, виходячи з вище наведеної обставини та у зіставленні до вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку, що спірний кредитний договір було укладено Банком, з використанням нечесної підприємницької практики, яка є забороненою коментованою нормою Закону.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, виконання чи невиконання сторонами зобовязань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності.

Таким чином, зважаючи на вище викладене та враховуючи висновок експерта, суд вважає доведеним, що при укладенні між сторонами кредитного договору, - позивача було введено в оману щодо фактичних істотних умов кредитного договору (зокрема, щодо його ціни та загальної вартості кредиту), а тому позовна вимога про визнання його недійсним, який укладенопід приводом обману,підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись , ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214-215,218,224,225 294 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати порушеним право ОСОБА_1 споживача фінансових послуг банку.

Визнати недійсним Кредитний договір №№ 0056/08/16-CLZv від 20 червня 2008 року та Додаток №1, укладені 20.06.2008 року між АКБ «Форум» (Публічним Акціонерним товариством «Банк Форум»), код ЄДРПОУ 09807856 та громадянином України ОСОБА_1, ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_1, у звязку з укладенням їх під впливом обману зі сторони банку.

Стягнути з відповідача - АКБ «Форум» (Публічного Акціонерного товариства «Банк Форум») код ЄДРПОУ 09807856 судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп. на користь держави.

Повідомити сторін, що із повним рішенням суду вони зможуть ознайомитись та отримати копію рішення 5 жовтня 2015 року.

Відповідачу якій не з"явився в судове засідання , направити рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд. Особи які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

Суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56316547

[ANTIRAID]

Державний герб України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року

м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Ковальчук Н.М., Шеремет А.М.
секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист прав споживача банківських послуг, визнання кредитного договору недійсним.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано порушеним право ОСОБА_1 споживача фінансових послуг банку.

Визнано недійсним Кредитний договір №0056/08/16-CLZv від 20 червня 2008 року та Додаток №1, укладені 20.06.2008 року між АКБ «Форум» (ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1, у звязку із укладенням їх під впливом обману зі сторони банку.

Стягнуто з відповідача АКБ «Форум» (ПАТ «Банк Форум») судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп. на користь держави.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24 лютого 2016 року заяву представника відповідача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» про перегляд даного заочного рішення залишено без задоволення

Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права, ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» подало на нього апеляційну скаргу.

На обґрунтування скарги вказує, що розгляд справи 30.09.2015 року о 09.30 год. відбувся без участі представника Банку. Представником Банку 29.09.2015 року було направлено до Рівненського міського суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник Банку не буде мати можливість прибути на судове засідання у звязку із участю у інших судових засіданнях у Луцькому міськрайонному суді Волинської області та у Горохівському суді Волинської області. До даного клопотання були долучені письмові докази призначення вищевказаних судових справ на 30.09.2015 року на 09.30 год. та на 11.00 год. У заочному рішенні Рівненського міського суду від 30.09.2015 року говориться, що дане клопотання було отримано судом після здійснення розгляду справи (тобто 30.09.2015 року). Суд у заочному рішенні від 30.09.2015 року стверджує, що суд визнав причини неявки у судове засідання представника відповідача, не поважними, оскільки відповідач повинен мати можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника.

Вважає, судом не були досліджені та не було надано оцінки наступним доказам. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області (заочним) від 17 жовтня 2014 року у справі №569/14421/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 було задоволено позовну заяву Банку про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 2240117,11 грн. за кредитним договором №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008 року. Тобто були задоволені позовні вимоги про стягнення заборгованості саме за кредитним договором, що визнається недійсним у межах даної судової справи.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.11.2014 року у справі №569/14421/14-ц заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 17.10.2014 року було залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2015 року, що була винесена за результатами розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 17.10.2015 року, було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду від 17.10.2014 року було залишено в силі.

В ухвалі Апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2015 року, окрім іншого встановлено і наступне: «не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо недійсності правочину, яким є кредитний договір укладений між кредитором та позичальником, а також те, що договір носить ознаки нікчемності».

Таким чином, при апеляційному розгляді справи за позовом Банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 20.08.2008 року (саме того договору, що визнається недійсним) уже був встановлений факт відмови апелянту щодо перегляду рішення на підставі того, що кредитний договір є недійсним або нікчемним. Ця обставина (відмова щодо недійсності кредитного договору) встановлена ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18.02.2015 року, тобто рішенням суду, яке вступило у законну силу.

Зазначає, що у позовній заяві позивач стверджує, (з чим погодився Рівненський міський суд), що кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства, а саме вимогам ст.11 Закону України «Про захист прав споживача» та вимогам п.2.1 Постанови Правління Національного Банку України №168 від 10.07.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». З приводу цього твердження зазначає, що пунктом 7.2 Кредитного договору передбачено, що Сторони фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджено усі істотні умови, і зобовязуються надалі претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей договір відображає повне розуміння Сторонами його предмету та інших питань, зазначених у цьому Договорі.

За таких обставин, вважає, що відсутні будь-які правові підстави для визнання Кредитного договору недійсним.

Щодо посилання у заочному рішенні суду на ту обставину, що висновком судово-економічної експертизи не виявилось можливим документально підтвердити обґрунтованість процентної ставки та абсолютного подорожчання кредиту, так як кредитний договір не містить в собі в повному обсязі необхідні (істотні) умови для договорів даного типу, в т.ч. розпис загальної (сукупної) вартості по кредиту, зазначає, що експертом не витребовувалися для дослідження Умови кредитування, які передбачені п.7.7 кредитного договору, хоча зміст Кредитного договору досліджувався експертом.

Зазначає, що у зазначених «Умовах кредитування» міститься уся виключна інформація, яку вимагає п.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Постанова Правління Національного Банку України №168 від 10.07.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Крім того, вважає, позивачем пропущено строк позовної давності з огляду на те, що кредитний договір, який просить визнати недійсним ОСОБА_1 був укладений 20.06.2008 року. Про всі обставини, на які ОСОБА_1 вказує, як на підставу визнання Кредитного договору недійсним, він довідався (міг довідатися) у момент укладення цього договору, а саме 20.06.2008 року. Таким чином, позовна давність для вимоги про визнання недійсним Кредитного договору сплила 20.06.2011 року.

Однак Рівненським міським судом не були взяті до уваги вищевказані доводи, пояснення та докази ПАТ «Банк Форум», що є неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, що у свою чергу є підставою для скасування рішення, відповідно до ст.309 ЦПК України.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 20 червня 2008 року, між ним та Акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум»), та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 0056/08/16-CLZv. відповідно до умов якого банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150000,00 доларів США з оплатою за користування кредитом 13,5 процентів річних.

Згідно умови п.2.9. кредитного договору, за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування Позичальник, в день отримання кредиту сплачує Банку кошти в розмірі 2 % від суми кредиту в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати.

Того ж дня було укладено Додаток №1 до Кредитного договору №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008 року.

Розрахунок реальної процентної ставки за користування кредитом, визначення сукупної вартості подорожчання кредиту та розміру суми абсолютного значення подорожчання кредиту, Відповідач не здійснював, в письмовій формі не викладав, до відома Позичальника не доводив та з ним не узгоджував.

У відповідності до положень ст.ст. 1054, 1055 ЦК України кредитний договір повинен бути укладений в письмовій формі та містити в собі положення щодо розміру та умов кредиту.

Укладений сторонами кредитний договір визначений сторонами як споживчий кредит, а тому для нього встановлено особливий порядок укладення.

У договорах за участю фізичної особи - споживача, враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.2 ст.627 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст.1054 ЦК).

Частиною 2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», та ч.1 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що «Фінансові послуги врегульовують питання щодо відомостей, які кредитодавець має у письмовій формі повідомити споживачеві перед укладенням договору споживчого кредитування».

У частині 4 пункту 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч.1 ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено: «У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.

Вказані умови договору є істотними, однак банк у договорі їх не зазначив, чим допустив порушення балансу договірних правовідносин.

В п.14. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055), статті 18-19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Зі змісту спірного кредитного Договору вбачається, що в ньому відсутні встановлені законодавством обов'язкові умови, які необхідні для його укладення, а саме відповідач, при укладанні спірного кредитного договору з позичальником:

-Не здійснив детальний, достовірний та обєктивний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту згідно вимог п.2 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.3 «Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту»

-Не визначив належно реальну процентну ставку в порушення вимоги п.3.3 Правил;

-Не визначив та не вказав належно про абсолютне значення подорожчання кредиту в грошовому вигляді, згідно вимоги п.3.3 «Правил», шляхом підсумовування всіх платежів здійснених споживачем як на користь банку, так і на користь третіх осіб під час отримання, обслуговування та погашення кредиту;

-В порушення вимоги п. 3.8 «Правил», Банк не встановив застереження, щодо попередження позичальника про настання валютних ризиків;

-Всупереч вимоги п.3.4 «Правил», не зазначив про всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у звязку з отриманням кредиту, його обслуговування і погашенням;

Оскільки вище вказані обов'язкові відомості не були встановлені та не розкриті відповідачем в кредитному договорі, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та підставного висновку, що кредитний договір не відповідає вимогам чинного законодавства України, а його сторонами, в належній формі не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору, передбачених законодавцем.

Ухвалою суду від 23.03.2015р. було призначено проведення судово-економічної експертизи експертом «Київської незалежної судово-експертної установи».

За висновками експертизи реальна процентна ставка на момент укладення договору про надання споживчого кредиту №0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. фактично становить 14,58%, та є вищою на 1,08% від процентної ставки зазначеної в умовах кредитного договору 13,50% (Додаток 1 та 2 експертизи).

Абсолютне значення подорожчання кредиту (тобто, фактична сума переплати за кредитом) за спірним договором встановлене під час дослідження, фактично складає 80890,08 дол.США (Додаток 1 експертизи).

Щомісячні платежі, передбачені умовами кредитного договору № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р. на момент його укладення, становили: від 1687,50 дол.США до 3596,95 дол.США (колонка 2 Додатку 1 експертизи).

Внаслідок документального недотримання «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.) кредитний договір № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р.та додатки до нього не містять розрахунку щодо реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі).

Також в додатку №1 «Графік зменшення ліміту кредитування» відсутня інформація щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом, що не відповідає умовам п. 3.2 «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (затверджених Постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.).

Висновок судово-економічної експертизи підтверджує, що під час укладення кредитного договору Банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав у угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості.

Такий висновок експертизи є достатнім та допустимим доказом по справі.

Документальне оформлення Відповідачем кредиту за кредитним Договором № 0056/08/16-CLZv від 20.06.2008р., не відповідає всім вимогам Закону та нормативно-правовим актам України, які регулюють питання кредитних правовідносин.

Встановлені судовим експертом розбіжності, являються такими, що поліпшують умови банку, який розробляв спірний кредитний договір та додаток №1 до нього.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час укладання договору, банк приховав від позичальника повну та обєктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів позичальника в оману, щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 203, 215, 230, 548 ЦК України, в момент підписання кредитного договору між сторонами, позивач був введений в оману відповідачем щодо істотних умов договору, ціни та відсоткової ставки, загальної сукупної вартості та абсолютного значення подорожчання кредиту.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної ОСОБА_3 ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09.04.1985 року №39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ОСОБА_3 Європи від 17.05.1973 року №543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11.05.2005 року (пункти 9,13,14 преамбули), та Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23.04.2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на до контрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Стаття 18 Закону України „Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди ( чи її умов) недійсними.

Так за змістом частини пятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Враховуючи викладені обставини по справі, суд першої інстанції правильно постановив рішення про визнання договору недійсним у цілому.

Посилання в апеляційній скарзі як на підставу скасування рішення суду першої інстанції на ту обставину, що існує рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договору не заслуговують на увагу, оскільки існування цього рішення не позбавляло можливості звертатися ОСОБА_1 з позовом про визнання договору недійсним.

Не заслуговують на увагу і твердження про те, що в ухвалі Апеляційного суду від 18.02.2015р. йшлося про відсутність підстав для визнання кредитного договору недійсним. Апеляційним судом перевірялося рішення суду першої інстанції за позовом ПАТ „Банк Форум до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не позовні вимоги останнього про захист його порушених прав як споживача фінансових послуг.

ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір з інших правових підстав ніж ті, на які він посилався у запереченнях на позовні вимоги Банку до нього про стягнення кредитної заборгованості.

Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно зясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів.

Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: С.П. Ковалевич
Судді: Н.М. Ковальчук
ОСОБА_4

http://reyestr.court.gov.ua/Review/57963741

[ANTIRAID]

Державний герб України

Ухвала
Іменем України

23 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Дем'яносова М.В., Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, укладеним під впливом обману, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи який зазначив, що 20 червня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0056/08/16-CLZ, відповідно до умов якого банк в порядку та на умовах визначених договором взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150 000 доларів США з оплатою за користування кредитом 13,5 % річних строком до 17 липня 2015 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0056/08/16-CLZ АКБ «Форум» та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZv/S-1, предметом якого є нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 111,7 кв.м та земельна ділянка площею 0,0578 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

20 червня 2008 року укладено додаткова угода № 1 до кредитного договору від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZ (далі - Додаток № 1).

Посилаючись на грубе порушення відповідачем вимог законодавства щодо не надання об'єктивної, повної та достовірної інформації про умови кредиту та введення його в оману щодо реальної процентної ставки за користування кредитом, позивач просить суд визнати кредитний договір від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZ недійсним, укладеним під впливом обману.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано порушеним право ОСОБА_4 - споживача фінансових послуг банку.

Визнано недійсним кредитний договір №№ 0056/08/16-CLZvвід 20 червня 2008 року та Додаток №1, укладені 20.06.2008 року між АКБ «Форум» (Публічним Акціонерним товариством «Банк Форум») та ОСОБА_4, у зв'язку з укладенням їх під впливом обману зі сторони банку.

Стягнуто з відповідача - АКБ «Форум» (Публічного Акціонерного товариства «Банк Форум») судові витрати в сумі 243 грн 60 коп. на користь держави.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, враховуючи висновком експертизи Київської незалежної судово-експертної установи від 16 липня 2015 року № 1287, виходили з того, що під час укладення договору, банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 жовтня 2014 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 18 лютого 2015 року, у справі № 569/14421/14-ц, яким стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість в сумі 2 240 117 грн 11 коп. за кредитним договором від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZ, що визнається недійсним у межах даної справи, не спростовують висновків судів.

Твердження особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що кредитний договір був укладений з чітким дотриманням норм ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є необґрунтованими та спростовуються встановленими по справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 20 червня 2008 року, між АКБ «Форум» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0056/08/16-CLZ, відповідно до умов якого банк в порядку та на умовах визначених цим договором, взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 150 000 доларів США з оплатою за користування кредитом 13,5 % річних строком до 17 липня 2015 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 0056/08/16-CLZ АКБ «Форум» та ОСОБА_4 уклали договір іпотекивід 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZv/S-1, предметом якого є нерухоме майно, а саме: домоволодіння загальною площею 111,7 кв.м та земельна ділянка площею 0,0578 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

За умовами п.2.3. кредитного договору, ліміт кредитування за кредитною лінією зменшується згідно з графіком (Додаток 1 до договору), який є невід'ємною частиною цього договору. Повернення кредитних коштів здійснюється шляхом сплати позичальником коштів на відкритий йому позичковий рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863.

Відповідно до п.2.6. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту на рахунок № 22033500001209 в Рівненській філії АКБ «Форум», МФО 333863 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Згідно умови п.2.9. кредитного договору, за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник, в день отримання кредиту сплачує банку кошти в розмірі 2 % від суми кредиту в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати.

20 червня 2008 року було укладено додаток № 1 до кредитного договору від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZ.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 березня 2015 року призначено судово-економічну експертизу, на результатами якої встановлено, що внаслідок документального недотримання «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 (далі - Правил), кредитний договір від 20 червня 2008 року № 0056/08/16-CLZ та додатки до нього не містять розрахунку щодо реальної процентної ставки (у процентах річних) та абсолютного значення подорожчання кредиту (у грошовому виразі). А також, в додатку № 1 «Графік зменшення ліміту кредитування» відсутня інформація щодо розміру нарахованих процентів за користування кредитом, що не відповідає умовам п. 3.2 Правил.

Таким чином, зі змісту кредитного договору від 20 червня 2008 року №0056/08/16-CLZv вбачається, що в ньому відсутні встановлені законодавством обов'язкові умови, які необхідні для його укладення.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко М.В. Дем'яносов А.О. Леванчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/64284769

[ANTIRAID]

Суды пришли к выводу, что договор был заключен с применением нечестной предпринимательской деятельности, потребителя финансовой услуги было введено в заблуждение с целью получить банком дополнительную выгоду. Банк не придерживался норм законодательства о защите прав потребителей при заключении договора в части предоставление полной и достоверной информации относительно предоставляемой услуги. Судебной экспертизой было доказано несоответствие процентной ставки и совокупного удорожания кредита.

При этом суды обосновано не приняли во внимание наличие уже решения суда о взыскании суммы задолженности по этому кредитному договору в связи с тем, что в ранее принятом решении не исследовались основания для его недействительности.

[ANTIRAID]

Державний герб України

Справа № 569/19957/14-ц

УХВАЛА
про призначення експертизи

23 березня 2015 року

м.Рівне 

Рівненський міський суд Рівненської області в складі :

Судді Наумов С.В.
При секретарі Литвинюк Л.Ш.
Представника позивача ОСОБА_1

В ході розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору № 0056/86/16-CLZv від 20 червня 2008 року недійсним, укладення під приводом обману, - 

В с т а н о в и в :

До Рівненського міського суду з позовом звернувся ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору № 0056/86/16-CLZv від 20 червня 2008 року недійсним, укладення під приводом обману.

В ході судового розгляду представник позивача подав до суду заяву про забезпечення доказів у справі.

Зокрема в заяві вказує, що з метою усунення можливих протиріч та заперечень відповідача, щодо відсутності належних доказів та невідповідності даних, наведених у наданому позивачем до суду висновку та його виконання належними фахівцями, які мають спеціальні знання, а також, для обґрунтування та підтвердження позивачем зазначених в позовній заяві обставин належним і допустимими доказами, у даному випадку слід провести належними фахівцями, які мають спеціальні знання, судово-економічну експертизу матеріалів кредитного договору № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав дану заяву просять її задовольнити, призначити судово економічну експертизу матеріалів кредитного договору.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, що стверджується рекомендованими листами з повідомленнями «Укркур′єр». Повідомлення про причини неявки від відповідача до суду не надійшло.

Заслухавши представника позивача в судовому засіданні, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення доказів, суд вважає, що заява про призначення експертизи підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.143, ч.1 ст.144, ЦПК України, для з"ясування обставин справи, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо суд призначає експертизу за заявою осіб , які беруть участь у справі.

Експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строки для проведення експертизи з яких питань потрібні висновки експертів або найменування екпертної установи, експертам якої доручається проведення експертиизи, об"єкти які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження , а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов"язків.

Відповідно до п.5 ст. 202 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи. 

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1ст.143, ч.1 ст.144, 202 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Заяву представника позивача про забезпечення доказів, задовольнити повністю .

Призначити по матеріалах кредитного договору № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р. судово економічну експертизу, проведення якої доручити експерту «Київської незалежної судово експертної установи», яка знаходиться за адресою: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 5.

На дослідження судової експертизи поставити запитання:

- Якими є реальна процентна ставка (у процентах річних) та «абсолютне значення подорожчання кредиту» за кредитним договором № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р. на момент його укладення, та чи визначено їх в кредитному договорі № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р. та додатках до нього ? Чи відповідають реальна процентна ставка і абсолютне значення подорожчання кредиту зазначеним в договорі та додатках до нього процентам за користування кредитом?

- Який обсяг складає документально обґрунтований щомісячний платіж за кредитним договором, (в т.ч. заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом, комісії, страхових та інших платежів), виходячи з базових умов, викладених в умовах кредитного договору № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р.. та інших додатків до нього, підписаних сторонами? Чи обґрунтовано нормативно та документально виконано ПАТ «Банк Форум» оформлення з надання кредиту по договору № 0056/86/16-CLZv від 20.06.2008 р.

Для виконання експертизи експерту направити цивільну справу№569/19957/14-ц, ухвалу про призначення експертизи, диски звукозапису судового процесу.

Зобов"язати сторін на виконання клопотань експертів експертної установи, надавати відповідні документи для проведення експертизи.

Попередити про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов"язків. 

Екпертизу провести в строк до 15 червня 2015 року.

Оплату судово- економічної експертизи суд покладає на представника позивача:

Представник позивача - ОСОБА_1 с. Базальтове, Костопільского району, Рівненської області, вул. Садова, 9; тел: 097 8130382.

На час проведення судово економічної експертизи розгляд справи зупинити.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_3

http://reyestr.court.gov.ua/Review/44134547

[alexburko]

... В свое время товарищ из ВССУ Симоненко В.Н. отменила решения двух инстанций по аналогичной теме и направила дело на новое рассмотрение, согласившись при этом с обманом, но вменив суду выписать обстоятельства, которые на дело не влияли...

суд первой инстанции долго не знал что с этим делать, но "коль пришло на пересмотр, то надо что-то делать", поэтому... отказал в иске.

Апелляционная инстанция, выслушав доводы, доказавшие умысел, перепроверив все и вся, допросив эксперта, отменил решение суда первой инстанции, выписав на аж 8-ми страницах решение суда (знающие люди поймут  ).

А кассачка, углядев такое счастье (есть отказное первой инстанции, бинго!), быстренько все отрегулировала и оставила в силе бред первой инстанции.

А там было буквально следующее:

Суд, дослідивши висновок експерта при заявлених позовних вимогах щодо підтвердження позивачем факту вчинення обману із сторони Банку на замовчування істотних обставин, а саме приховування реальної сукупної вартості кредиту, розміру ануїтетного платежу та відсоткової ставки, які б вплинули на укладання кредитного договору оцінює його критично, оскільки позивач вказує про введення його в оману перед укладанням кредитного договору, дана інформація була представлена позичальнику перед підписанням договору, могла бути ним перевірена та деякі обставини, які були встановленні експертом вказувалися позивачем при поданні позову.

 

Такий Висновок експертизи на думку суду повинен прийматися як доказ при доведеності наявності чи відсутності заборгованості, або ж при визначенні реальної суми, яка підлягає до сплати, розцінюючи його належність і допустимість при таких обставинах, що експертом було встановлено відповідність щомісячного платежу в розмірі 5827 грн. відсотковій ставці, визначеній у договорі в розмірі 16,5% річних і відповідність визначеного банком ануїтетного платежу в сумі 5827 грн. базовим умовам кредитування, зазначених в кредитному договорі від 29.02.2008р. №12-310/29.

Разом з тим, позивач не позбавлений права на звернення із вимогами про тлумачення змісту правочину і за наслідками судового рішення та враховуючи висновки експертизи сплачувати кредитні платежі, або ж вимагати повернення надмірно сплачених коштів чи повернення майна, одержаного без достатньої правової підстави.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх позовних вимог і заперечень

За таких обставин, враховуючи наданні пояснення представника відповідача, які підтвердженні матеріалами справи суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення обману із сторони Банку, внаслідок чого був укладений оспорюваний договір, відсутність доказів навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_1 в оману щодо вказаних ним фактів, які б вплинули на укладення правочину, відсутність умислу у відповідача, а також наявність всієї інформації у позичальника на час укладення договору, можливість проведення перевірки та не замочування про її існування відповідачем. Відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, поряд із вимогами про відшкодування понесених позивачем судових витрат, а саме витрат на правову допомогу в розмірі 4500 грн. та оплату 10000 грн. за проведення судової економічної експертизи.

Будьте начеку!

[logoped]

2 часа назад, alexburko сказал:

 

Будьте начеку!

Лучше им это не показывать.)) 

[ANTIRAID]

Я помню аналогичное дело в ВССУ, тогда Луспеник долго думал как отправить на новое рассмотрение и написал, что это был не обман, а арифметическая ошибка

[Позичальник]

О судейской доле  - тяжело на ёлку влезть и штаны не порвать.

[alexburko]

Похожие доводы насчет "он не недействителен, потом в ходе выполнения можете недоплатить или отсудить" были и в апелляции, но они были нивелированы простыми вопросами: "если с обманом согласились, то в момент заключения договор был действительным? А выполнение договора, - влияет на факт недействительности? В момент заключения заемщик руководствовался неверными данными от банка или нет? И если факт намеренного предоставления банком неверных данных перед заключением договора установлен и признан даже кассацией, то этот договор действителен? А какая норма материального права дает мне возможность легально не выполнить договорное обязательство (договор ведь действителен тогда)?..."

После этого апелляционный суд принял законное решение, а кассация воспользовалась тем, что доводы там давать бессмысленно из-за того, что апелировать не к кому, - практики, позволяющей зайти в ВСУ на тот момент не существовало.

Так что пусть себе подают в ВСУ, позиция тут бесспорная, разве что с оглядки на всушный беспредел-потомучтогладиолус надо поостеречься...

[у.zaporozhskiy]

6 часов назад, alexburko сказал:

Похожие доводы насчет "он не недействителен, потом в ходе выполнения можете недоплатить или отсудить" были и в апелляции, но они были нивелированы простыми вопросами: "если с обманом согласились, то в момент заключения договор был действительным? А выполнение договора, - влияет на факт недействительности? В момент заключения заемщик руководствовался неверными данными от банка или нет? И если факт намеренного предоставления банком неверных данных перед заключением договора установлен и признан даже кассацией, то этот договор действителен? А какая норма материального права дает мне возможность легально не выполнить договорное обязательство (договор ведь действителен тогда)?..."

После этого апелляционный суд принял законное решение, а кассация воспользовалась тем, что доводы там давать бессмысленно из-за того, что апелировать не к кому, - практики, позволяющей зайти в ВСУ на тот момент не существовало.

Так что пусть себе подают в ВСУ, позиция тут бесспорная, разве что с оглядки на всушный беспредел-потомучтогладиолус надо поостеречься...

Решение в топике-основание для обращения в ВСУ.

Только у Вас насколько помню, сроки пропущены.

[logoped]

В 05.02.2017 в 19:34, y.voronizhskiy сказал:

Решение в топике-основание для обращения в ВСУ.

Только у Вас насколько помню, сроки пропущены.

Лучше сейчас туда с таким не обращаться. Помнится мне, что по результатам последнего обращения в ВСУ по исполнительной надписи нотариуса, на сегодня имеется геморрой...

[у.zaporozhskiy]

5 часов назад, logoped сказал:

Лучше сейчас туда с таким не обращаться. Помнится мне, что по результатам последнего обращения в ВСУ по исполнительной надписи нотариуса, на сегодня имеется геморрой...

Я в любом случае, буду пробовать повторно идти в ВСУ по инн, но немного по другим основаниям.

и тоже самое по недействительности, если это последний шанс, то почему его не использовать?

[Siringa]

В продолжение этой замечательной темы вот ухвалка ВСУ - свеженькая

Чудесный кейс для "разделки банков". 

ну и спасибки  Киевской независимой судебно-экспертной установе http://kise.ua/golovna/idnews.html?id=34

В основу рішення суди поклали висновок призначеної судом судово-економічної експертизи, що проводилась експертом «Київської незалежної судово-експертної установи».

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67569818

У Х В А Л А

 

 

15 червня 2017 року                                                   м. Київ

 

 

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

                                      

Сімоненко В.М.,

 

Гуменюка В.І.,             Лященко Н.П.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Чернявської Олени Степанівни про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним,

 

в с т а н о в и л а:

 

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області                  від 30 вересня 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2016 року, позов задоволено. Визнано недійсними кредитний договір №0056/08/16-CLZv від 20 червня 2008 року та Додаток №1 до нього від 20 червня 2008 року, укладені Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_5, оскільки укладені під впливом обману. Вирішено питання розподілу судових витрат.  

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2017 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»  Ларченко І.М. відхилено, судові рішення судів попередніх судових інстанцій залишено без змін.

21 квітня 2017 року ПАТ «Банк «Форум» звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ   від  23 січня 2017  року з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення   ПАТ «Банк Форум»  посилається на постанову Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року (справа №6-1341ц15),  в якій, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми матеріального права.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в допуску справи до провадження слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У судовому рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції, відхиляючи касаційну скаргу ПАТ «Банк Форум», погодився з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що висновком експертизи встановлено, що під час укладення договору банк приховав від позичальника повну та об'єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту та вказав в угоді занижені значення показників суттєвих умов договору, чим фактично ввів позичальника в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту.

Натомість у наданій для порівняння постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року міститься висновок про те, що за змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.  У справі, яка переглядається, суди встановили, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; позивачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачці документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до кредитного договору «Загальна вартість кредиту» та «Графік погашення кредиту», які підписані позивачкою, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.  

Отже, відсутні підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у зазначеній постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, оскільки зазначені судові рішення ухвалені у справах з різними фактичними обставинами, встановленими судами під час розгляду справ або на підставі наданих доказів.

За таких обставин вважати заяву ПАТ «Банк Форум» обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

 

у х в а л и л а:

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про захист порушеного права споживача фінансових послуг, визнання кредитного договору недійсним, укладеним під впливом обману, за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі виконуючого обов'язки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Чернявської Олени Степанівни про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  23 січня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судді:                                                                   В.М. Сімоненко

 

                              

 

В.І. Гуменюк

                              

 

                                                                                                                                      Н.П. Лященко

                                                                                                                                                      

 

                              

[alexburko]

Мадам Симоненко, видимо, забыли, как давеча собственноручно рубили мое пилотное решение по ст.230 ГК по тем же основаниям. Только теперь я, оказывается, "был прав". И пересмотреть невозможно.

Двуличию мадам нет предела...

[Bolt]

17 минут назад, alexburko сказал:

Мадам Симоненко, видимо, забыли, как давеча собственноручно рубили мое пилотное решение по ст.230 ГК по тем же основаниям. Только теперь я, оказывается, "был прав". И пересмотреть невозможно.

Двуличию мадам нет предела...

Там у всех такое двуличие... Мне кажется, что всё зависит от того с какой ноги они с утра встанут... И так все...

[Bolt]

Ах как они его красиво спрятали в реестре... Ну ВСУ даёт... )))

Я за ним уже год слежу и не мог увидеть...

[Siringa]

49 minutes ago, Bolt said:

Ах как они его красиво спрятали в реестре... Ну ВСУ даёт... )))

Я за ним уже год слежу и не мог увидеть...

Так иво ж токмо 6 июля сего года выложили (ну. если верить реестру, а мож и позжей), так сказать свежачок.

Я сама удивляюсь как я иво так сразу с пылу увидела.

[Bolt]

3 минуты назад, Siringa сказал:

Так иво ж токмо 6 июля сего года выложили (ну. если верить реестру, а мож и позжей), так сказать свежачок.

Канеш, ежели по семинарам и тусам ездить, то можно и не заметить.

Я сама удивляюсь как я иво так сразу с пылу увидела.

Может просто действительно не попадалось за эти дни...

Да я не особо то езжу по семинарам...)))

Хорошо, что увидели, спасибо...

[Bolt]

8 минут назад, Siringa сказал:

Так иво ж токмо 6 июля сего года выложили (ну. если верить реестру, а мож и позжей), так сказать свежачок.

Канеш, ежели по семинарам и тусам ездить, то можно и не заметить.

Я сама удивляюсь как я иво так сразу с пылу увидела.

Ну, а номер я думаю видели несуществующего суда, а соответственно и несуществующего судебного дела... 5569/19957/14-ц...))))) 

[Siringa]

3 minutes ago, Bolt said:

Ну, а номер я думаю видели несуществующего суда, а соответственно и несуществующего судебного дела... 5569/19957/14-ц...))))) 

Так я с форума зашла по ссылке, а потом по верхнему номеру -ссылке в реестре.

55- очепятка, но привязано все вместе.

[Bolt]

1 час назад, Siringa сказал:

В продолжение этой замечательной темы вот ухвалка ВСУ - свеженькая

Чудесный кейс для "разделки банков". 

Интересно другое, приживётся ли эта практика, ведь таким образом можно крошить теперь банки практически все до единого... или так и останется лучом света в тёмном царстве, вспыхнувшем и загасшем навсегда...))

[Bolt]

1 минуту назад, Siringa сказал:

Так я с форума зашла по ссылке, а потом по верхнему номеру -ссылке в реестре.

55- очепятка, но привязано все вместе.

То, что опечатка, то это понятно, в том то и смысл... У меня есть несколько дел с такими интересными опечатками...

Да действительно, теперь и я увидел, что всё связано вместе... 

[centurion]

По ссылке уже ошибку выдаёт - либо реестр висит, либо решение убрали.

[Vasil]

если дело попадает например к Луспенику, то это показатель сложности/проблемности или все реально случайно?