Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Олег1964]

Умышленные действия, если хотите. ВССУ, кстати, считает именно так, - посмотрите определение ВССУ по моему делу, которое было отправлено на пересмотр в первую инстанцию: http://reyestr.court...Review/25635717

Это решение ВССУ противоречит здравому смыслу. Если не знают к чему придраться, то пишут всякую чушь. К сожалению. 

Как можно обмануть заемщика на стадии выполнения договора, если именно при его заключении от заемщика скрывается важная информация неоходимая для компетентного и конечного выбора условий кредита и банка?

Обман имеет место тогда, когда вилеизъявление заемщика формируется под воздействием неправдивых сведений о сделке со стороны кредитора.

[alexburko]

Это решение ВССУ противоречит здравому смыслу. Если не знают к чему придраться, то пишут всякую чушь. К сожалению. 

Как можно обмануть заемщика на стадии выполнения договора, если именно при его заключении от заемщика скрывается важная информация неоходимая для компетентного и конечного выбора условий кредита и банка?

Обман имеет место тогда, когда вилеизъявление заемщика формируется под воздействием неправдивых сведений о сделке со стороны кредитора.

Само решение, безусловно. Даже судьи в апелляции (на микрофон!) об этом заявили.

Имелся ввиду момент доказывания умысла.

[НБ Украины]

В теме много инфо относительно выдачи кред. средств. Поправте если, что неверно. Банк подает иск на взыскание суммы задолженности ( кредит выдается на поточный по КД). Итак он должен подтвердить:

-перечисление средств на 2620

-выдачу этих средств налом со счета или перечисление на другой счет

В случае валюты: гроші на банківських рахунках обліковуються в гривні і розміщення залучених коштів на свій...

У мене возник вопрос: откуда на текущем счете появляется валюта: свифт перевод из-за границы или межбанк ? На какие еще нормы можно сослаться при истребовании документов по перечислению и выдаче кредита, кроме норм ЦК и Постанови нбу ( належні докази- это первичка). Боюсь что при истребовании документов подтверждающих , что банк достал валюту для кд, а не просто нарисовал- пошлют подальше. Кроме того - подскажите как правильнее обосновать требование- подтвердить наличие всей суммы валюты в кассе в день выдачи ( именно обосновать, дабы не услышать какая вам разница и к делу это не относится ). И еще валюто- обменные операции с наличкой - регистрируются ли нбу ( на корреспондентских счетах ?) , то есть помимо квитанции, журналу обліку касових операцій- что еще может стать подтверждением данной операции?

В Украине c 2005 года была распространена иная форма "финансовой пирамиды": банковские вклады в наличной иностранной валюте и платежи наличной иностранной валютой по псевдовалютным кредитам (они в этой пирамиде рассматриваются как вклады, но беспроцентные).

Почему в Украине проценты по вкладам в иностранной валюте превышали проценты по аналогичным вкаладам, но в стране-эмитенте данной валюты?

Неужели кто-то еще сомневается в существовании данной формы «финансовой пирамиды»?

…

Надра Банк, в отличие от них, привлекал гривневые депозиты, а выдавал валютные кредиты.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5614&page=2#entry73618 сообщение #32 27.06.13 11:27

25.06.2013

Председатель Верховного Суда Украины Ярослав Романюк:«Главное призвание наивысшего судебного органа — обеспечение одинакового применения одной и той же нормы закона всеми судами»

...

Также необходимо более тесное сотрудничество с научными учреждениями, в частности, речь идет о подготовке научных статей по проблемным вопросам правоприменения. Кстати, именно с этой целью нами, судебными палатами по хозяйственным и гражданским делам ВСУ, уже ведется работа совместно с учеными кафедры гражданского права юридического факультета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко по подготовке научно-практического комментария Гражданского кодекса Украины. Аналогов такого комментария на Украине еще не было, поскольку он будет основываться исключительно на правовых позициях Верховного Суда Украины, изложенных в судебных решениях, принятых по итогам устранения неодинакового правоприменения, или на судебной практике, одобренной ВСУ.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/A8A6A11B08B6D195C2257B95003B3C53?opendocument

Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях,

прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення

з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за 2010—2011 рр.

…

Спори, що виникають із договорів позики, кредитних договорів

1. Банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, що є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (п. 2 ст. 5 Декрету від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Стосовно вимог підпункту «в» п. 4 ст. 5 цього Декрету, що передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті (постанова Верховного Суду України від 21 березня 2001 р. у справі № 6-7цс11).

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/2362F5551E1EEB9DC2257AEE0029A097?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=2362F5551E1EEB9DC2257AEE0029A097&Count=500&

Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2012 р.

…

Спори, що виникають із договорів позики, банківського вкладу, банківського рахунка, кредитних договорів

…

4. За змістом ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 р. № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка визначає сферу дії цього Закону, ст. 1, що містить вичерпний перелік суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону, та в якій наведено визначення фінансової послуги, сфера дії зазначеного Закону за суб’єктним складом є обмеженою і не поширюється на: юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами; фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

У зв’язку з цим права позикодавця, що виникли з договору позики між фізичними особами, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, що відповідно до цього Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, на отримання від позичальника обумовлених договором позики процентів за користування грошовими коштами, регулюються статтями 1046–1048 ЦК, а не зазначеним Законом (постанова Верховного Суду України від 30 травня 2012 р. у справі № 6-48цс12).

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/8F85F728235A4BADC2257AEE002A70F7?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=8F85F728235A4BADC2257AEE002A70F7&Count=500&

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry73520 сообщение #5259 25.06.13 11:59

 

 

[economix_a]

Добрый день уважаемые форумчани, в судебном процессе появились новые фальшивые банковские первичные документы предоставленные банком, я написал заявление о фальшивости доказательства в порядке ст. 185 ЦПК, данные фальшивые документы не требуют никакой экспертизы, так как и банка такого на момент якобы появления этих документов не было, можно ли одновременно с подачей заявления о фальшивости доказательство, подавать «заяву про зміну позивних вимог»?

[golf]

В теме много инфо относительно выдачи кред. средств. Поправте если, что неверно. Банк подает иск на взыскание суммы задолженности ( кредит выдается на поточный по КД). Итак он должен подтвердить:

-перечисление средств на 2620

-выдачу этих средств налом со счета или перечисление на другой счет

В случае валюты: гроші на банківських рахунках обліковуються в гривні і розміщення залучених коштів на свій...

У мене возник вопрос: откуда на текущем счете появляется валюта: свифт перевод из-за границы или межбанк ? На какие еще нормы можно сослаться при истребовании документов по перечислению и выдаче кредита, кроме норм ЦК и Постанови нбу ( належні докази- это первичка). Боюсь что при истребовании документов подтверждающих , что банк достал валюту для кд, а не просто нарисовал- пошлют подальше. Кроме того - подскажите как правильнее обосновать требование- подтвердить наличие всей суммы валюты в кассе в день выдачи ( именно обосновать, дабы не услышать какая вам разница и к делу это не относится ). И еще валюто- обменные операции с наличкой - регистрируются ли нбу ( на корреспондентских счетах ?) , то есть помимо квитанции, журналу обліку касових операцій- что еще может стать подтверждением данной операции?

А у Вас есть первичные документы , что банк выдал деньги согласно договора...( кас. ордер ,квитанция , что либо ..)?  В договоре о чем речь идет ?

[stairtov]

А у Вас есть первичные документы , что банк выдал деньги согласно договора...( кас. ордер ,квитанция , что либо ..)?  В договоре о чем речь идет ?

на мой взгляд и убеждение  цку и зпс расматривают вопрос между надавачем и споживачем !!!

то откуда и как надавач взял - это его предпринимательская тайна  и расматривается по уку тоесть не может и не должно расматриватся по цпку !!!!! при нарушении банком внутренних операций и последовательности о которых вам стало известно то это может быть расмотрено только по заяве от потерпевшего или гражданина который выявил преступную деятельность ... разделите правочин \\ дог кредита\\ от незаконной деятельности \\\ не правочин -не кредит\\

не путайте этого

ставьте вопрос проще

если получение произошло в соответствии с зу то фин услуга споживчий кредит -- получили !!!

если есть нарушения в процедуре-порядке получения  то кредит не получен

 

еще раз повторяю все очень просто \\\\ старой водки не бывает .... она либо есть либо ее нет !!\\

[golf]

на мой взгляд и убеждение  цку и зпс расматривают вопрос между надавачем и споживачем !!!

то откуда и как надавач взял - это его предпринимательская тайна  и расматривается по уку тоесть не может и не должно расматриватся по цпку !!!!! при нарушении банком внутренних операций и последовательности о которых вам стало известно то это может быть расмотрено только по заяве от потерпевшего или гражданина который выявил преступную деятельность ... разделите правочин \\ дог кредита\\ от незаконной деятельности \\\ не правочин -не кредит\\

не путайте этого

ставьте вопрос проще

если получение произошло в соответствии с зу то фин услуга споживчий кредит -- получили !!!

если есть нарушения в процедуре-порядке получения  то кредит не получен

 

еще раз повторяю все очень просто \\\\ старой водки не бывает .... она либо есть либо ее нет !!\\

Совершенно точно , "Мастер и маргарита" Воланд - осетрина второй свежести ....

Процедура выдачи не соответствует зу, нарушение инструкций, в договоре указан 2909 вал., в суде какие то счета 2203 и 2207 гон.оплата и погашение ... и ни одного первичного документа : выдача, получение ден.средств... 

Уже второе заседание банк не может предоставить документы ...кроме как ксерокопии своих лицензий..

[xbiz]

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

Науково-практичний коментар

 

За редакцією розробників проекту Цивільного кодексу України

...

...

У зазначених загальних вимогах (засадах) віднайшов своє втілення принцип належного виконання зобов'язання. Належним визнається виконання, здійснене належними сторонами відповідно до предмета виконання, в передбачений строк, у визначеному місці та у належний спосіб.

...

[xbiz]

(там же)

...

...

Збитки — це грошовий вираз майнової шкоди.

Видами збитків згідно зі ст. 22 ЦК є реальні збитки та упущена вигода.

Реальні збитки — це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Упущена вигода — це ті доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (див. коментар до гл. 3 ЦК).

 

Моральна шкода відповідно до вимог ст. 23 ЦК — це втрати немайнового характеру внаслідок фізичного болю та душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, протиправною поведінкою інших осіб щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, Із знищенням чи пошкодженням її майна, а також втрати немайнового характеру внаслідок приниження честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (див. коментар до гл. 3 ЦК).

[xbiz]

(там же)

...

...

5. Вина в цивільному праві тривалий час розглядалась як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків і вважалася суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності. Певною мірою це було пов'язано з тим, що цивільно-правова відповідальність розглядалась як різновид загально-юридичної відповідальності, стосовно якої вина визнавалася не тільки її обов'язковою умовою, а й заходом відповідальності, оскільки вид і розмір, наприклад, кримінальної відповідальності залежать від форми вини, що поділяється на умисну та необережну, а кожна з них має ще й відповідні види. Саме тому КК у ст.ст. 23—25 містить законодавчі визначення усіх форм та видів вини. Хоча і у цивільному праві вина згідно зі ст. 614 ЦК формально також поділяється на зазначені форми, а необережність у свою чергу буває легкою чи грубою, ні ЦК, ні інші акти цивільного законодавства не закріплюють аналогічних визначень, оскільки форми та види вини в цивільному праві мають певною мірою умовний характер. Лише як виняток із загального правила в ЦК інколи є посилання на умисну або необережну форму вини. При цьому умисел у цивільному праві включає елемент наміру, тоді як необережність пов'язана з недотриманням стороною вимог уважності та обачливості. Взагалі вина в цивільному праві є лише підставою відповідальності, а не її заходом. Заходом цивільно-правової відповідальності є розмір завданої шкоди (спричинених збитків). Це пов'язано з тим, що головною функцією цивільно-правової відповідальності є компенсаційна функція, суть якої полягає у поновленні порушеної майнової сфери особи шляхом відшкодування їй заподіяної шкоди (спричинених збитків), а тому для настання цивільно-правової відповідальності, за загальним правилом, достатньо наявності вини у будь-якій формі. Більш того, відповідно до ст. 614 ЦК договором або законом може передбачатися цивільно-правова відповідальність незалежно від вини особи, яка порушила зобов'язання. Така відповідальність передбачена наприклад ст. 950 ЦК для професійного зберігача, який відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (див. коментар до гл. 66 ЦК). Незалежно від вини відшкодовується шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, оскільки згідно зі ст. 1187 ЦК особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (див. коментар до гл. 82 ЦК). З урахуванням зазначених чинників ЦК відмовився від традиційного підходу до розуміння вини. Про це свідчить правило, закріплене в п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК, згідно з яким особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, є усі підстави стверджувати, що під виною ЦК визнає не психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків, а невжиття нею об'єктивно Існуючих заходів, що залежать від неї і спрямованих на недопущення порушення зобов'язання. У такий спосіб вина в цивільному праві переводиться зі сфери суб'єктивних психічних відчуттів у сферу об'єктивно можливої поведінки особи з урахуванням обставин конкретної ситуації. Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, вважається винною в цьому, поки не доведе відсутність своєї вини. Аналогічне правило закріплено в ст. 1166 ЦК стосовно особи, яка завдала шкоди іншій особі. Отже, в цивільному праві діє презумпція (припущення) вини правопорушника. Це означає, що потерпіла від правопорушення особа не зобов'язана доводити вину правопорушника, а останній, якщо він вважає себе невинним, зобов'язаний довести це (спростувати вказану презумпцію).

[xbiz]

(там же)

...

...

2.         У ст. 627 ЦК суть свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору (ст. 6 ЦК): сторони у договорі мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегульовувати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень, або якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або суті відносин між сторонами.

[xbiz]

(там же)

...

...

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при укладенні договорів та здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, наприклад при укладенні зовнішньоекономічних договорів з іноземними контрагентами.

[sofi]

(там же)

...

...

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при укладенні договорів та здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, наприклад при укладенні зовнішньоекономічних договорів з іноземними контрагентами.

по пятому кругу Америку открываем....

може Ви вже знайшли той закон який допускає можливість укладення договорів та проведення розрахунків між резидентами на тер-ї України , а так само і порядок та умови проведення таких операцій. до речі, чи належать таки операції до валютних по Декрету.

 

все про що ви згадали - це табу, про це всі знають, но скоріш вони введуть дво-, тривалютну систему, ніж запрцює закон.

[xbiz]

"Нами управляет тот, кто нас злит"

[Obelix]

"Нами управляет тот, кто нас злит"

Кэп?

[Siringa]

(там же)

...

...

5. Вина в цивільному праві тривалий час розглядалась як психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків і вважалася суб'єктивною підставою цивільно-правової відповідальності. Певною мірою це було пов'язано з тим, що цивільно-правова відповідальність розглядалась як різновид загально-юридичної відповідальності, стосовно якої вина визнавалася не тільки її обов'язковою умовою, а й заходом відповідальності, оскільки вид і розмір, наприклад, кримінальної відповідальності залежать від форми вини, що поділяється на умисну та необережну, а кожна з них має ще й відповідні види. Саме тому КК у ст.ст. 23—25 містить законодавчі визначення усіх форм та видів вини. Хоча і у цивільному праві вина згідно зі ст. 614 ЦК формально також поділяється на зазначені форми, а необережність у свою чергу буває легкою чи грубою, ні ЦК, ні інші акти цивільного законодавства не закріплюють аналогічних визначень, оскільки форми та види вини в цивільному праві мають певною мірою умовний характер. Лише як виняток із загального правила в ЦК інколи є посилання на умисну або необережну форму вини. При цьому умисел у цивільному праві включає елемент наміру, тоді як необережність пов'язана з недотриманням стороною вимог уважності та обачливості. Взагалі вина в цивільному праві є лише підставою відповідальності, а не її заходом. Заходом цивільно-правової відповідальності є розмір завданої шкоди (спричинених збитків). Це пов'язано з тим, що головною функцією цивільно-правової відповідальності є компенсаційна функція, суть якої полягає у поновленні порушеної майнової сфери особи шляхом відшкодування їй заподіяної шкоди (спричинених збитків), а тому для настання цивільно-правової відповідальності, за загальним правилом, достатньо наявності вини у будь-якій формі. Більш того, відповідно до ст. 614 ЦК договором або законом може передбачатися цивільно-правова відповідальність незалежно від вини особи, яка порушила зобов'язання. Така відповідальність передбачена наприклад ст. 950 ЦК для професійного зберігача, який відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця (див. коментар до гл. 66 ЦК). Незалежно від вини відшкодовується шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, оскільки згідно зі ст. 1187 ЦК особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (див. коментар до гл. 82 ЦК). З урахуванням зазначених чинників ЦК відмовився від традиційного підходу до розуміння вини. Про це свідчить правило, закріплене в п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК, згідно з яким особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, є усі підстави стверджувати, що під виною ЦК визнає не психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків, а невжиття нею об'єктивно Існуючих заходів, що залежать від неї і спрямованих на недопущення порушення зобов'язання. У такий спосіб вина в цивільному праві переводиться зі сфери суб'єктивних психічних відчуттів у сферу об'єктивно можливої поведінки особи з урахуванням обставин конкретної ситуації. Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, вважається винною в цьому, поки не доведе відсутність своєї вини. Аналогічне правило закріплено в ст. 1166 ЦК стосовно особи, яка завдала шкоди іншій особі. Отже, в цивільному праві діє презумпція (припущення) вини правопорушника. Це означає, що потерпіла від правопорушення особа не зобов'язана доводити вину правопорушника, а останній, якщо він вважає себе невинним, зобов'язаний довести це (спростувати вказану презумпцію).

 Ну вот только недавно читала это в одном решении хозяйственного суда, там вообчем госпредприятие было виновато в убытках частной фирмы, в конце концов скачали 37 лимонов гривен с водоканала в пользу другого ДП, а с ДП - в пользу некоего ПП "Палисса Тревел". (Речь шла о базе отдыха "Ай-Петри" в г. Феодосия, которую, таким образом, как я понимаю, "приватизировали" в конечном счете.) Днепропетровська аппелляшшка на защите интересов приватных предприятий. А Вы говорите, шо у нас в стране частный бузинесс прижимают ;-)

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31681017

 

Т.е. Кривбасводоканал пообесчал профинансировать ремонт и строительство нового корпуса "Ай-Петри" за свой счет (тольк с какой радости не понятно), а ДП "ПМ консалтинг пообещало ПП, что подготовит комплекс к курортному сехону (но не за свой счет канеш). В конце концов ПП заплатило 10 лимонов юаней за рекламу комплекса, который еще не построили и не отремонтировали, ну и пошло в судЪ.

 

Кароче, эт все примеры, т.е. выходит у нас в стране НЕТ "презумпции невынуватости" ? И типо раз ты дал банковским сотрудникам свой паспорт и код - то уже вынуват?

[НБ Украины]

 

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

 

Науково-практичний коментар

 

За редакцією розробників проекту Цивільного кодексу України

...

...

У зазначених загальних вимогах (засадах) віднайшов своє втілення принцип належного виконання зобов'язання. Належним визнається виконання, здійснене належними сторонами відповідно до предмета виконання, в передбачений строк, у визначеному місці та у належний спосіб.

...

 

Справа № 2604/29094/12

Провадження №2/755/1461/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарях - Яськовій В.В., Нестеровському Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києві цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» до ОСОБА_1 про дострокове погашення кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «АСТРА БАНК», звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом, комісією за обслуговування кредитної заборгованості та пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 124 540 гривень 93 копійки, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1245 гривень 41 копійка.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов кредитного договору № 310006029101005 від 07 вересня 2011 року із додатками № 1 та № 2 до нього, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «АСТРА БАНК», відповідачу позивачем був наданий кредит у розмірі 127 710 гривень 00 копійок із строком користування з 07 вересня 2011 року по 07 вересня 2018 року. Сторони домовилися, що у відповідності до п. 1.4.1 кредитного договору відповідач сплачує процентну винагороду (проценти) щомісячно, в розмірі 15,9 % річних за користування кредитом. Сторони домовились, що у відповідності до п. 1.42. кредитного договору відповідач сплачує одноразово комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 1,5 % від суми кредиту, а саме 1915 гривень 65 копійок. Повернення кредиту та сплату процентів за його користування відповідач повинен був здійснювати на умовах і в порядку, відповідно до пунктів 1.1, 1.4, 2.4-2.6, 3.3.1,3.3.14 Кредитного договору та Додатку №1 до нього. Позивач повністю виконав умови кредитного договору, а саме надав кредитні кошти відповідачу. Відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання. Станом на 20 листопада 2012 року відповідач має прострочену заборгованість в розмірі 124 540 гривень 93 копійки, а саме: 114 929 гривень 74 копійки - строкова заборгованість по тілу кредиту, 4112 гривень 07 копійок - прострочена заборгованість по тілу кредиту, 3894 гривні 34 копійки - прострочені відсотки за користування кредитними коштами, 542 гривні 90 копійко - строкові відсотки за користування кредитними коштами, 1079 гривень 88 копійок - пеня за прострочення виконання зобов'язання.

20 березня 2013 року представник позивача Коханівський В.С. в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просив суд: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 310006029101005 від 07.09.2011 в розмірі 117 822 гривні 96 копійок, з яких: 6 361 гривня 24 копійки - прострочена заборгованість за кредитом, 110 824 гривні 32 копійки - строкова заборгованість за кредитом, 9 гривень 50 копійок - прострочена заборгованість за процентами, 468 гривень 63 копійки - строкова заборгованість за процентами, 159 гривень 27 копійок - пеня за прострочення виконання зобов`язання, та стягнути витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи».

10 квітня 2013 року представник позивача Коханівський В.С. в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просив суд: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 310006029101005 від 07.09.2011 в розмірі 116 486 гривень 35 копійок, з яких: 3 842 гривні 91 копійка - прострочена заборгованість за кредитом, 110 824 гривні 32 копійки - строкова заборгованість за кредитом, 9 гривень 50 копійок - прострочена заборгованість за процентами, 1 539 гривень 95 копійок - строкова заборгованість за процентами, 269 гривень 67 копійок - пеня за прострочення виконання зобов`язання, та стягнути витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи».

16 квітня 2013 року представник позивача Коханівський В.С. в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просив суд: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 310006029101005 від 07.09.2011 в розмірі 110 056 гривень 57 копійок, з яких: 109 763 гривні 74 копійок - заборгованість за кредитом, 292 гривні 83 копійки - заборгованість за процентами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства АСТРА БАНК витрати по сплаті судового збору. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи».

Представник позивача Коханівський В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Додатково пояснив, що на день розгляду справи відповідач не має простроченої заборгованості за кредитом. 109 763 гривні 74 копійок це сума дострокового стягнення заборгованість за кредитом, 292 гривні 83 копійки - проценти, якї відповідач повинен сплатити у наступному місяці до 10 числа.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення достроково усієї суми заборгованості не визнав. Пояснив, що дійсно мав прострочену заборгованість за кредитом, однак вона виникла у зв`язку із скрутним матеріальним становищем - звільненням з роботи. Після працевлаштування та отримання заробітної плати він почав погашати заборгованість та звернувся до банку з заявою про припинення судового процесу, оскільки добровільно повністю погасить усю заборгованість та в подальшому буде виконувати умови договору. У відповідь на його звернення отримав лист, де заступник голови правління не заперечував задовольнити його заяву при сплаті 75% заборгованості та відсотків. Ним було виконано дані вимоги, на даний час він не має жодної простроченої заборгованості, однак не сплатив позивачу судовий збір оскільки йому не було надано достовірних рахунків. Також звернув увагу на те, що за останні три місця сплати банку в рахунок погашення заборгованості понад 17000 гривень, що свідчить про те, що він не є злісним неплатником та взмозі виконувати умови договору.

Вислухавши пояснення представника позивача Коханівського В.С., відповідача, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 07 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № 310006029101005, відповідно до якого Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 127 710,00 гривень. Термін користування кредитом - з 07 вересня 2011 року по 07 вересня 2018 року (включно) (а.с.5-8).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, кредит надається Позичальнику на купівлю автомобіля FORS DIESTA легковий ХЕТЧБЕК-В 2011 року випуску, для споживчих потреб.

Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, за користування кредитом позичальнику сплачує: проценту винагороду щомісячно, в розмірі 15,9% річних за користування кредитом, яка нараховується та сплачується у валюті кредиту, починаючи з дня надання кредиту, зазначеного в п.2.2 цього Договору, до моменту погашення заборгованості за цим Договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі №1-26/2011 року за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)», встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитор надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: затримання сплати частини кредиту та\або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Разом з тим, за умовами кредитного договору за № 310006029101005 від 07 вересня 2011 року, який укладено ОСОБА_1, визначено термін користування кредитом - з 07 вересня 2011 року по 07 вересня 2018 року (включно).

Як вбачається з наданого Публічним акціонерним товариством «АСТРА БАНК» розрахунку заборгованості по кредитному договору за № 310006029101005 від 07 вересня 2011 року, станом на 16 квітня 2013 року у відповідача ОСОБА_1 відсутня прострочена заборгованість за кредитом. За даним розрахунком позивач просить стягнути достроково суму залишку по кредиту в розмір 109 763 гривні 74 копійки та 292 гривні 83 копійки - процентів, які за умовами укладеного договору відповідач повинен сплатити до 10 числа наступного (травня) місяця.

Як передбачено п.3.2.5, 3.2.6 Кредитного договору, у разі несплати або не повної сплати Позичальником суми у розмірі згідно п.2.5 цього Договору протягом 30 днів, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати процентів, комісій та штрафних санкцій. Невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості в строк до 30 днів, дає право Банку вимагати дострокового погашення кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, штрафів та пені.

У випадку непогашення простроченої заборгованості в строк до 30 днів, Банк направляє Позичальнику та/або поручителю Вимогу про дострокове погашення кредиту в повній сумі і нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, штрафів та пені. Якщо Позичальник протягом 33 днів з моменту направлення йому Вимоги Банком, не виконає Вимогу про дострокове погашення, Банк в праві розпочати процедуру примусового стягнення боргу, включаючи звернення до суду за стягненням або звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.

Разом з тим, судом, в межах даного спору, встановлено, що дійсно мало місце неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором, однак на час розгляду справи в суді, відповідачем погашена прострочена заборгованість по кредитному договору, відповідач продовжує виконувати умови кредитного договору, та здійснює поточні платежі по кредитному договору, згідно встановленого графіку платежів, що є додатком до кредитного договору, що підтверджується наданими позивачем розрахунком заборгованості, та наданими відповідачем квитанціями, тому вимоги позивача про наявність підстав для дострокового стягнення грошових коштів по кредитному договору суд вважає передчасним, за відсутності належних доказів, які підтверджують відмову відповідача від виконання договірних зобов'язань.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 612, 625, 543, 554, 625,1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі №1-26/2011 року за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)», ст.ст.10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства «АСТРА БАНК» до ОСОБА_1 про дострокове погашення кредиту - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31041171

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31921652

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32456046

 

[НБ Украины]

на мой взгляд и убеждение  цку и зпс расматривают вопрос между надавачем и споживачем !!!

то откуда и как надавач взял - это его предпринимательская тайна  и расматривается по уку тоесть не может и не должно расматриватся по цпку !!!!! при нарушении банком внутренних операций и последовательности о которых вам стало известно то это может быть расмотрено только по заяве от потерпевшего или гражданина который выявил преступную деятельность ... разделите правочин \\ дог кредита\\ от незаконной деятельности \\\ не правочин -не кредит\\

не путайте этого

ставьте вопрос проще

если получение произошло в соответствии с зу то фин услуга споживчий кредит -- получили !!!

если есть нарушения в процедуре-порядке получения  то кредит не получен

 

еще раз повторяю все очень просто \\\\ старой водки не бывает .... она либо есть либо ее нет !!\\

Рішення

ІМенем УКраїни

31 липня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.

суддів: Дербенцевої Т.П., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Червинської М.Є.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», треті особи: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 7 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що 29 квітня 2009 року між ним та відповідачем був укладений договір іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3, зареєстрований в реєстрі за №309, відповідно до якого в іпотеку було передано будинок реммайстерні (Г-1), загальною площею 2 109,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно п. 1.1. договору ним забезпечувалось виконання вимог Іпотекодержателя, що випливають з договору кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладеного між іпотекодержателем та позичальником - ОСОБА_5 Проте, ОСОБА_5 жодного відношення до отримання кредитних коштів не мав, оскільки без його відома та згоди працівники банку скористались копією його паспорта та оформили на його ім'я кредит. З огляду на те, що на момент укладення договору іпотеки основне зобов'язання за кредитним договором було відсутнє, просив задовольнити позов.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 7 березня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3 від 29 квітня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ комерційний банк «Надра», посвідчений 29 квітня 2009 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 309. Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис (заборону на нерухоме майно) за № 8683179 від 29 квітня 2009 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № 6М/2007/840-МК/540/І-3 від 29 квітня 2009 року.

ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 14 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра», та ОСОБА_7 був укладений договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705.

На забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії 29 квітня 2009 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений договір іпотеки № 6М/2007/940-МК/540/І-3, за умовами якого в іпотеку було передано будинок реммайстерні (Г-1), загальною площею 2109,3 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2012 року в кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 встановлено, що ОСОБА_7 кредитний договір № 6М/2007/840-МКЛ/705 з банком не укладав, його не підписував і коштів не отримував, свого паспорту для оформлення кредиту не давав. Укладення вказаного договору за нього було вчинене обвинуваченими, які засуджені за такі дії.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3, посилаючись на ст. 638 ЦК України, зазначав що кредитний договір є неукладеним, а відсутність основного зобов'язання породжує недійсність забезпечувального. В обґрунтування цього вказував на вирок суду та встановлені в ньому обставини.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір іпотеки суди виходили із того, що оскільки ОСОБА_5 кредитний договір не укладав, то договір іпотеки є недійсним.

Однак, повністю погодитись з такими висновками неможливо.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він визнаний судом недійсним (оспорюваний правочини).

Правочини поділяються за ступенем недійсності на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні, які можуть бути визнані судом недійсними за певних умов (оспорювані).

Згідно з вимогами ст. 215 ЦК України нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом, тобто коли є правова норма, яка безпосередньо визначає недійсність договору без дотримання її вимог, а оспорюваним є той правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але який у разі, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, може бути судом визнаний недійсним.

За встановлених у вироці Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 липня 2012 року обставин договір кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладений між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 14 грудня 2007 року є таким, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на незаконне заволодіння коштами банку ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які його підробили.

З огляду на викладене, зазначений договір в силу положення ст. 228 ЦК України є нікчемним, а отже він не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суди прийшли до помилкового висновку, вважаючи кредитний договір неукладеним.

Тому неможливо погодитись з висновками судів про те, що спір щодо наявності договору кредитної лінії мав вирішуватись на підставі ст. ст. 638, 1046 ЦК України.

Виходячи з наведеного, права і обов'язки сторін, що виникли із цього договору мають визначатись відповідно до ст. ст. 215, 228 ЦК України, і такі норми мали застосувати суди при з'ясуванні питання про дійсність зобов'язання, яке забезпечувалось оспорюваним договором іпотеки.

У зв'язку з наведеним судові рішення підлягають зміні в частині правового обґрунтування щодо недійсності забезпечувального договором іпотеки зобов'язання. Укладений кредитний договір є недійсним на підставі ст. 228 ЦК України, як такий, що порушує публічний порядок.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки кредитний договір є недійсним на підставі ст. 228 ЦК України, то суди дійшли до правильного висновку, що договір іпотеки, маючи похідний характер від основного зобов'язання, є також недійсним.

В цій частині судові рішення є законними.

Доводи касаційної скарги не спростовують зроблених в рішеннях висновків в цій частині.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

в и р і ш и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє від імені публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра», задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 7 березня 2013 року змінити, вказавши, що правовою підставою недійсності забезпечувального договором іпотеки зобов'язання (договору кредитної лінії № 6М/2007/840-МКЛ/705, укладеного між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_7 14 грудня 2007 року) є ст. 228 ЦК України.

В іншій частині вказані судові рішення залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий В.І. Мартинюк Судді: Т.П. Дербенцева М.І. Наумчук Г.І. Мостова М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32757219

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29877105

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27279970

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25486052

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30061726

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28024006

http://reyestr.court.gov.ua/Review/17993478

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15263827

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5421&page=1#entry69978 сообщение #4 01.04.13 22:23

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 сообщение #3369 30.05.12 22:23

Надра Банк, в отличие от них, привлекал гривневые депозиты, а выдавал валютные кредиты.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5747&page=1#entry74515 сообщение #8 15.07.13 22:40

Неужели мемориальный ордер подтверждает получение кредита?

Иногда мемориальные ордеры фальсифицируют (ч.2 ст.185 ГПК) путем составления его из трех документов: мемориальный ордер (название), заявление на выдачу налички (записи на счетах 1001 или 1002), заявление перевод налички (назначение платежа).

 

 

 

[sofi]

Неужели мемориальный ордер подтверждает получение кредита?

Иногда мемориальные ордеры фальсифицируют (ч.2 ст.185 ГПК) путем составления его из трех документов: мемориальный ордер (название), заявление на выдачу налички (записи на счетах 1001 или 1002), заявление перевод налички (назначение платежа).

 

в нашем суде никем не  заверенная копия мемориального валютного ордера - внутрибанковский документ, непредусмотренный НПА, в котором плательщиком указан географический объект а получателем - отделение банка является доказательством того что петров получил кредит, и поэтому он должен .

в нашем суде принимают и рассматривают иски от представителя , полномочия которого подтверждаются ксерокопией нотариальной доверенности  при отсутствии оригинала и самого заявленого представителя.

перечислять могу еще на пару страниц, какое у нас правосудие... в этом и печалька

[Бонар]

Добрий день, усім. Таке питання:

 

Я в банку "вирвав" Положення про використання печаток, штампів . Так от, сижу звіряю з наказом МВС № 17 від 11.01.1999р та 62 ст.ГКУ.  Звичайно, тільки деякі печатки відповідають законодавству, а маленькі печатки (без коду)  призначені в більшості випадків для опечатування сейфів, сховищ, пакетів і лише в деяких випадках для завіряння квитанцій про прийом готівки. А про заяви на видачу готівки взагалі ніслова... АЛЕ:  При чому в даному положенні прямо визначено, що пункти 1,2 : печатки (з ідент. кодом) діаметром 38-40 мм використовуються лише для договорів розрахунков-касове осблуговування. , а також бухгалтерські, податкові документи, а про кредитні договори ні слова.  То чи це означає , що філії не дали право на завіряння кредитних догворів своїми печатками?  

   

Крім того, слід зазначити, що як правововою підставою в ст.1 вищевказаного Положення є Постанова НБУ № 204 від 02.08.96р (Інструкція №7), але Інструкція N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку N 135 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ( z0368-01 ) від 29.03.2001р. Даною Інструкцією № 7 не передбачено видача готівки в в іноземній валюті фізичним особам, не передбачено такого типу документу як Заява на видачу готівки тощо так само як як і Вищевказаним положенням банку. При чому, Постанова НБУ № 135 в Розділі 1 визначено, що “кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу...». Але предметом оспорюваного договору є саме іноземна валюта , а не нацональна валюта. Отже, з наведених документів в представників банку немає повноважень для здійснення дій по видачі кредиту в іноземній валюті з позичкового внутрішнньобанківського рахунку клієнту , по суті сторонній фізичній особі, як і укладання кредитів в іноземній валюті і завіряння печаткою. Чи це означає, що вищестояща установа не надала цього права філії банку?

 

Чи може, з юридичної точки зору, центр. офіс надати право укладати кред. договори, але не завіряти печаткою філії ? А печаткою завіряє вищестоящий офіс? Дякую.

[ANTIRAID]

Добрий день, усім. Таке питання:

 

Я в банку "вирвав" Положення про використання печаток, штампів . Так от, сижу звіряю з наказом МВС № 17 від 11.01.1999р та 62 ст.ГКУ.  Звичайно, тільки деякі печатки відповідають законодавству, а маленькі печатки (без коду)  призначені в більшості випадків для опечатування сейфів, сховищ, пакетів і лише в деяких випадках для завіряння квитанцій про прийом готівки. А про заяви на видачу готівки взагалі ніслова... АЛЕ:  При чому в даному положенні прямо визначено, що пункти 1,2 : печатки (з ідент. кодом) діаметром 38-40 мм використовуються лише для договорів розрахунков-касове осблуговування. , а також бухгалтерські, податкові документи, а про кредитні договори ні слова.  То чи це означає , що філії не дали право на завіряння кредитних догворів своїми печатками?  

   

Крім того, слід зазначити, що як правововою підставою в ст.1 вищевказаного Положення є Постанова НБУ № 204 від 02.08.96р (Інструкція №7), але Інструкція N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку N 135 Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті ( z0368-01 ) від 29.03.2001р. Даною Інструкцією № 7 не передбачено видача готівки в в іноземній валюті фізичним особам, не передбачено такого типу документу як Заява на видачу готівки тощо так само як як і Вищевказаним положенням банку. При чому, Постанова НБУ № 135 в Розділі 1 визначено, що “кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу...». Але предметом оспорюваного договору є саме іноземна валюта , а не нацональна валюта. Отже, з наведених документів в представників банку немає повноважень для здійснення дій по видачі кредиту в іноземній валюті з позичкового внутрішнньобанківського рахунку клієнту , по суті сторонній фізичній особі, як і укладання кредитів в іноземній валюті і завіряння печаткою. Чи це означає, що вищестояща установа не надала цього права філії банку?

 

Чи може, з юридичної точки зору, центр. офіс надати право укладати кред. договори, але не завіряти печаткою філії ? А печаткою завіряє вищестоящий офіс? Дякую.

Вопрос с печатями уже давно не актуален. Суды признают действительными договора даже без подписей. Клиент же его исполнял.

[Бонар]

Вопрос с печатями уже давно не актуален. Суды признают действительными договора даже без подписей. Клиент же его исполнял.

1. В моєму договорі номери рахунків не прописані. 2. В квитанціях що в мене є в призначенні платежів не вказано , що я гасив конкретний спірний кредитний договір. Вказується абстрактно, номеру договору не вказується.Отже, прямих і конкретних доказів немає.

[ANTIRAID]

1. В моєму договорі номери рахунків не прописані. 2. В квитанціях що в мене є в призначенні платежів не вказано , що я гасив конкретний спірний кредитний договір. Вказується абстрактно, номеру договору не вказується.Отже, прямих і конкретних доказів немає.

Ну если Вы готовы в суде устраивать спектакль, то тогда конечно.

[НБ Украины]

1. В моєму договорі номери рахунків не прописані. 2. В квитанціях що в мене є в призначенні платежів не вказано , що я гасив конкретний спірний кредитний договір. Вказується абстрактно, номеру договору не вказується.Отже, прямих і конкретних доказів немає.

Справа № 2035/665/2012

Пров. № 2/646/97/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2013 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого-судді Прошутя І.Д.,

при секретарі - Костіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання банківського рахунку недійсним, -

В с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсним договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.2007 року з додатком до договору № 1 та додатковими угодами № 1 від 27.12.2007 року та № 1 від 11.03.2009 року, посилаючись на не укладення з її боку договору та додаткових угод, а також не відкриття нею банківського рахунку НОМЕР_2 на відкриття та обслуговування якого укладався зазначений договір.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, пояснивши, що ОСОБА_3 договір банківського рахунку та додаткові угоди до нього не укладались, не підписувались документи необхідні для відкриття банківського рахунку передбачені в Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої Правлінням НБУ 12.11.2003 року № 492.

Представник відповідача Лукашенко О.В., що діє на підставі довіреності, в судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, надав до суду письмові заперечення, в яких посилався на надання позивачу кредиту у безготівковій формі шляхом зарахування на розрахунковий рахунок НОМЕР_2, який було відкрито на підставі оспорюванного договору, у розмірі 58 000 доларів США, які в наступному були отримані позивачем на підставі заяви про переказ готівки (касовий документ) від 10.12.2007 року, підписаний власноручно позивачем, тож вважає, що правовідносини між сторонами за договором банківського рахунку відбулись. Заперечуючи проти заявленого позову просив суд в разі визнання недійсним договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.2007 року та додаткових угод застосувати наслідки недійсності правочину у відповідності до положень ст. 216 ЦК України, у вигляді повернення позивачем в натурі всіх коштів, які вона одержала на виконання цього договору, стягнувши на користь банку 58 000 доларів США.

В судовому засіданні 14.06.2013 року було оголошено перерву розгляд справи перенесено на 1.07.2013 р. о 14-00 годин, про що сторонам було направлено судові повістки.

01 липня 2013 року в судове засідання представник відповідача та третьої особи не з'явились заяв про причини неявки до суду не надали, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 ЦПК України, неявка представника в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

14.06.2013 року на адресу відповідача та третьої особи було направлено судові повістки про призначення справи до розгляду на 01.07.2013 р., які останніми отримано своєчасно про що свідчать повідомлення в матеріалах справи.

Представник позивача у судове засідання 1.07.2013 року не з'явився, від нього через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю та заява про ухвалення заочного рішення на підставі наявних в справі доказах.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Справа перебуває в провадженні районного суду з 24 січня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Згідно положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 10 грудня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем - АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту № 11265931000, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 58 000 доларів США та сплатити проценти за його користування шляхом внесення ануїтетних платежів в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Пунктами 3.1, 1.5 договору в обов'язки відповідача входило надати кредит позивачу відповідно до умов договору, шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок НОМЕР_2 в банку для подальшого використання за цільовим призначенням. Пунктом 6.2 договору в обов»язки позивача входило відкриття поточного рахунку НОМЕР_2.

Порядок відкриття, використання та закриття розрахункових рахунків регулюється Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній і іноземній валюті, затверджене Правлінням НБУ 12.11.2003 р. № 492, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493. Пунктами 1.4, 1.5, 1.7 Інструкції № 492 передбачене, що умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, який укладається між банком та його клієнтом, та оформлюється в письмовій формі і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Пунктами 1.8, 1.14 Інструкції № 492 передбачено, що поточний рахунок це рахунок, який відкривається банком клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору й вимог законодавства України. Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, яка відзначена на заявці про відкриття цього рахунку в розділі "Відмітка банку" (п. 1.14).

Відповідно до п. 6.1, 2.3 Інструкції № 492 відкриття поточного рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа пред'являє уповноваженому працівнику банку паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізичні особи - резиденти додатково мають пред'явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує їх реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів які засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи, що відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються в справі з юридичного оформлення рахунку; фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку (додаток 5) та картку із зразками підписів (додаток 4). Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку; між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку.

Згідно договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9 грудня 2007 року, наданого представником Відповідача вбачається, що сторонами договору є АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 з боку Банку договір підписано начальником відділення № 812 ОСОБА_5

Пунктами 1.1, 2.1 договору банк відкриває позивачу поточний рахунок у національній валюті та/або іноземній валюті та здійснює його (їх) обслуговування згідно умов цього Договору, вимог Банку та чинного законодавства. Відкриття рахунку здійснюється на підставі поданої позивачем заяви встановленої форми про відкриття рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України, при відкриття рахунку позивач у заяві про відкриття рахунку визначає вид та валюту рахунку.

Відповідно до ст. 1067, 1068, 1071 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Як пояснив представник відповідача в банку відсутній оригінал заяви позивача про відкриття поточного рахунку, а також відсутня карточка зі зразками підписів ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказування.

Дата укладання договору банківського рахунку НОМЕР_1 зазначено 9 грудня 2007 року, в додатку до договору № 1, в додатковій угоді № 1 від 27 грудня 2007 року, в додатковій угоді № 1 від 11.03.2009 року, також зазначено договір банківського рахунку НОМЕР_1 укладено 9 грудня 2007 року. Однак 9 грудня 2007 року є вихідним днем - неділею.

Відповідно до наказу № 1389-а АКІБ «УкрСиббанк» від 24.11.2006 року про начало роботи відділення № 812, режим роботи банку з обслуговування клієнтів відділенням з понеділка по п'ятницю з 9-00 по 18-00, у неділю відділення № 812 не працює.

Крім того, 29.11.2012 року представником позивача було заявлено клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, яке судом частково задоволено, витребувано у відповідача договір банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07; додаткову № 1 до договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07; додаткову угоду № 1 від 27.12.07 до договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07, та додаткову угоду № 1 від 11.03.09 до договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07.

В судовому засіданні судом неодноразово оголошувалась перерва з метою витребування у відповідача необхідних документів.

11 лютого 2013 року представником позивача ОСОБА_2 заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи з метою визначення особи яка підписала договір банківського рахунку, додаток до нього та додаткові угоди до договору від імені ОСОБА_3, яке судом задоволено призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам ХНДІСЕ, поклавши обов'язок оплатити експертизу на позивача.

11 березня 2013 року експертом надіслано клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 1738, а також надано рахунок вартості робіт по проведенню експертизи.

1 квітня 2013 року Позивачем сплачено вартість проведення експертизи в повному розмірі - 5520,00 грн., що підтверджується наданою копією квитанції № 5827/з18, також позивачем на вимогу експерта надано вільні зразки підпису та почерку в різних документах, експертні зразки підпису та експериментальні зразки почерку.

На вимогу суду представником відповідача суду не було надано оригіналів витребуваних для проведення експертизи кредитної справи ОСОБА_6 за кредитним договором № 11265931000, справи з юридичного оформлення відкриття рахунку НОМЕР_2, карточки зі зразками підписів ОСОБА_3 та заява від імені ОСОБА_3 про відкриття поточного рахунку, з пояснень того ж представника в Банку відсутні.

29 квітня 2013 року експертом ХНДІСЕ направлено повідомлення № 1738 про неможливість надання висновку за цивільною справою, у зв'язку з не наданням експерту витребуваних документів.

31 травня 2013 року в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що оригінал кредитної справи ОСОБА_6 за кредитним договором № 11265931000 та справи з юридичного оформлення відкриття рахунку НОМЕР_2 передано ТОВ «Кей-коллект» за договором факторингу № 1 від 12.12.20011 року, а карточка зі зразками підписів ОСОБА_3 та заява від імені ОСОБА_3 про відкриття поточного рахунку в банку відсутні.

31 травня 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку з необхідністю витребувати необхідні документи у ТОВ «Кей-коллект» розгляд справи перенесено на 12.06.13 р., а потім на 14.06.13 р., про що сторони повідомлялись під розписку.

У судовому засіданні 14 червня 2013 року судом задоволено клопотання представника позивача, залучено в якості третьої особи ТОВ «Кей-коллект» та витребувано у останнього оригінал кредитної справи ОСОБА_6 за кредитним договором № 11265931000 та справи з юридичного оформлення відкриття рахунку НОМЕР_2, розгляд справи перенесено на 01.07.2013 року. Ухвалу суду та повістку ТОВ «Кей-Колект» отримала своєчасно, про що свідчить повідомлення.

В судове засідання 01 липня 2013 року представник відповідача та третя особа, які були повідомлені своєчасно, не з'явились, документів на вимогу суду не надали.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст.58, 59, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Звертаючись з позовом до суду позивач та її представник надали суду наявні у них документи, скористалися наданим їм правом заявити клопотання про витребування доказів, призначення експертизи.

В свою чергу суд зазначає, що а ні відповідач, а ні третя особа документи на вимогу суду не надали, з пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні встановлено, відсутність документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на укладання договору банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.07 та не дотримання підчас укладання договору вимог законодавства, а саме відсутність заяви про відкриття банківського рахунку та картки зі зразками підпису позивача.

Керуючись наведеними нормами та ст.ст. 58,59, 60, 61, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання банківського рахунку недійсним - задовольнити.

Визнати договір банківського рахунку НОМЕР_1 від 9.12.2007 року з додатком до договору № 1 та додатковими угодами № 1 від 27.12.2007 року та № 1 від 11.03.2009 року, укладені між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсиббанк» - недійсними.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачи апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ -

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32256511

 

[alexburko]

Все гениальное просто....