Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

6 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      5
    • Нет
      1
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      6
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано
Державний герб України

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

20 листопада 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А., 

 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення та додаткове рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

У березні 2013 року ПАТ КБ „Приватбанк" звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що згідно кредитного договору № KGXRRХ00410058 від 25 травня 2007 року, укладеного між банком та ОСОБА_3, останньому було надано кредит у розмірі 4 170 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

 

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») складає між ним і Банком договір.

 

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

 

У порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

 

У зв'язку з зазначеними порушеннями, станом на 14 березня 2013 року за відповідачем склалася заборгованість, а саме: 4 006 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом; 14 727 грн. 56 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 301 грн. 84 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17 359 грн. 62 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина ); 1 919 грн. 76 коп. - штраф (процентна складова), всього на загальну суму - 40 815 грн.

 

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту у загальній сумі 40 815 грн.

 

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 18 червня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено з підстав спливу строку позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ КБ „Приватбанк" - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом у загальній сумі 40 815 грн.

 

Додатковим рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" судові витрати у розмірі 612 грн. 23 коп.

 

У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

 

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, сплив, поважних причин такого пропуску позивачем не наведено.

 

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), з якими було ознайомлено відповідача та відносно яких останній висловив згоду, визначено термін позовної давності по всім вимогам тривалістю 5 років, тому заборгованість підлягає стягненню.

 

З цими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі суперечать вимогам закону та не ґрунтується на матеріалах справи.

 

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

 

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

 

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає. 

 

Судом установлено, що згідно кредитного договору № KGXRRХ00410058 від 25 травня 2007 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_3 було надано кредит у розмірі 4 170 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом строком до 25 травня 2009 року (а. с. 7).

 

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умови) (а. с. 7).

 

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

 

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

 

У зв'язку з порушенням виконання умов кредитного договору, станом на 14 березня 2013 року у відповідача виникла заборгованість, а саме: 4 006 грн. 22 коп. - заборгованість за кредитом; 14 727 грн. 56 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2 301 грн. 84 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 17 359 грн. 62 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1 919 грн. 76 коп. - штраф (процентна складова), всього на загальну суму - 40 815 грн. (а. с. 5).

 

Таким чином висновок судів про неналежне виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання та існування заборгованості є вірним.

 

Проте, як вбачається з матеріалів справи 17 червня 2013 року відповідач подав до суду першої інстанції заяву про застосування строку позовної давності (а. с. 29).

 

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

 

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на п. 5. 5 Умов, виходив із того, що строк позовної давності по всіх вимогах становить 5 років.

 

Проте, при цьому не звернув уваги, що позивачем не надано доказів про ознайомлення відповідача під підпис саме із зазначеними Умовами, при тому, що до позовної заяви ПАТ КБ „Приватбанк" додано Умови згідно яких строк позовної давності відносно вимог про повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, тощо складав 50 років (п. 1.7.31), а в рішенні апеляційного суду міститься посилання на п. 5.5 Умов до договору, за якими вказаний строк становить 5 років (а. с. 17).

 

Таким чином, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належно оформленої та засвідченої копії Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») (Стандарт) та відсутністю даних про те, з якими саме Умовами був ознайомлений ОСОБА_3, згадані Умови не можуть бути покладеними в основу рішення. Однак суд апеляційної інстанції не надав цій обставині належної юридичної оцінки, що призвело до порушення норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

 

Крім того, судом апеляційної інстанції не було враховано наступне.

 

Як зазначалося вище, сторони встановили строк повернення кредиту по 24 травня 2009 року включно. 

 

Погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісяця в такому порядку: відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі - Умови) (а. с. 7).

 

Таким чином погашення кредитної заборгованості та строки чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

 

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

 

Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом 25 березня 2013 року, включивши до позовних вимог як суму заборгованості по кредиту, так і суму пені та процентів. 

 

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

 

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

 

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

 

У даній справі судами встановлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлено відповідальність за порушення їх сплати.

 

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

 

Таким чином, оскільки умовами договору погашення кредиту та процентів повинно здійснюватися позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

 

У зв'язку з наведеним висновок суду про початок перебігу строку позовної давності та відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог банку ґрунтується на неправильному застосуванні норм права.

 

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116 цс13.

 

Оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене при неповному з'ясуванні обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а :

 

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.

 

Рішення та додаткове рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий: Д.Д. Луспеник

Судді:

А.О. Лесько 

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

В.А. Черненко

 


Опубликовано

Красота...

У меня завтра апелляция по аналогичному решению: суд первой инстанции отказал ПриХвату в связи с пропуском срока исковой давности, ПриХват подал апелляцию и делает упор на срок действия договора и пролонгацию его и указывает, что раз договор действует, значит срок не пропущен.

Опубликовано

Хорошее решение касаемо Умов.

Хорошее ( даже издевательское) решение касаемо ежемесячных платежей.

Первые ласточки известного решения ВСУ ;)

Опубликовано

Маразм судей неисповедим...

Сегодня апелляционный суд отменил решение суда первой инстанции и взыскал в полном объеме долг по карточке.

Срок исковой давности им до лампочки. На решение ВСУ им тоже наплевать. Я хоть и привык к маразму судей, но все равно в шоке  :o

Опубликовано

Может я их обидел? 

Судья первой инстанции заверил доверенность на представление интересов в суде, а в апелляции с этим долго не хотели соглашаться, ну я и натыкал их в статьи ЦПК и в разъяснение ВССУ, после чего они ОЧЕНЬ недовольные со мной согласились. 

Наверное решили отомстить.

Опубликовано

Беспредельщики)))

Варенко О.П., Григорченко Е.І., Лаченкова О.В.

Но Вы будьте готовы, что и вышка откажет в открытии производства. Т.к. они даже не читают кассации. 

Это специфика страны, ничего не поделаешь... 

Опубликовано

Беспредельщики)))

Варенко О.П., Григорченко Е.І., Лаченкова О.В.

Варенко тйотя вумная и расчетливая. Против линии пертии не преть.

Насчёт касачки, то нужно писать. Без вариантов. А там как карта ляжет.

Опубликовано

Маразм судей неисповедим...

Сегодня апелляционный суд отменил решение суда первой инстанции и взыскал в полном объеме долг по карточке.

Срок исковой давности им до лампочки. На решение ВСУ им тоже наплевать. Я хоть и привык к маразму судей, но все равно в шоке  :o

 

А можно почитать решение апелляции...

Опубликовано

пока только резолютивка, полного еще нет

 

Подождём...

Опубликовано

А че ждать? Типовая отписка, про то что судом первой инст.не в полной мере выяснены обстоятельства дела.

Не думаю что кто то будет напрягаться и выписывать аргументированное решение.

Опубликовано

А че ждать? Типовая отписка, про то что судом первой инст.не в полной мере выяснены обстоятельства дела.

Не думаю что кто то будет напрягаться и выписывать аргументированное решение.

 

Да это то понятно, но они ведь будут чем-то аргументировать и мотивировать своё решение... Надо искать расхождения...

Опубликовано

Вы хотите играть сложную шахматную партию с противником, который играет в Чапаева:)

Все ваши комбинации могут в один момент разбиться о наковальни коррупции и молот админресурса.

Зы-если шо, то я хотел бы ошибиться.

Опубликовано

Вы хотите играть сложную шахматную партию с противником, который играет в Чапаева :)

Все ваши комбинации могут в один момент разбиться о наковальни коррупции и молот админресурса.

Зы-если шо, то я хотел бы ошибиться.

 

Так Вы предлагаете с ними тоже в Чапаева играть, но как... Я так не умею...

Опубликовано

Так Вы предлагаете с ними тоже в Чапаева играть, но как... Я так не умею...

Учитывая возможности простого человека, игра в Чапаева с судебной системой только по прейскурантам УК :o

Опубликовано

Веселое решение ВССУ...

У меня завтра аналогичное дело.... Прихвет сначала подал правила с 50 годами исковой давности, а потом с 5 годами.

Но в 2008 он обращался с аналогичным делом, и подал правила, в которых НЕ НАПИСАНО о продолжении срока исковой давности.

 

Dimon73, если нужно, я могу отсканить эти правила, и прислать! (правда они на формате А5...., а на формате А4 они в старом деле, но фотки все равно будут хуже чем сканы с А5)

 

ПС: Обратите внимание, что на правилах НЕТ ИХ ДАТЫ. Отличительной особенностью правил с 50 летним сроком давности есть то, что лицензия привета выдана в 2009 годе, т.е. эти правила не могут распростаняться на кредиты полученные до 2009г. (в частности как в моем случае)

 

Правила в которых написано про 5 лет,  (экземпляр на А4 есть у меня), не заверены подписью и печатью.

 

В связи с этим, я подал ходатайство про предоставление ОРИГИНАЛА (в т.ч.) правил... Посмотрим что представитель завтра споет!

А самое интересеное, что по новым правилам (которые после 2009), за предоставление оригиналов документов (в т.ч. в суд) нужно платить 1000 грн. в день. Я просил судью взыскать с моего клиента определением 1000 грн. (или 2000), но представитель привета сказал, что по старм правилам такого НЕТ, а "новые" правила даны в дело по ошибке.... Наверное попрошу завтра разьяснить судебное решение, чтобы судья сказал, как мы должны отдать привету 2000 грн. за доставку оригиналов :)

 

ПС: а вообще все это печально :(

Опубликовано

Беспредельщики)))

Варенко О.П., Григорченко Е.І., Лаченкова О.В.

На манеже все теже. Напишите ещё в ВККС. Мне известно там идет "подбор" по данной троице. Глядишь терпение у кого то лопнит.

Опубликовано

Веселое решение ВССУ...

У меня завтра аналогичное дело.... Прихвет сначала подал правила с 50 годами исковой давности, а потом с 5 годами.

Но в 2008 он обращался с аналогичным делом, и подал правила, в которых НЕ НАПИСАНО о продолжении срока исковой давности.

Да я их вообще коллекционирую...

 

Dimon73, если нужно, я могу отсканить эти правила, и прислать! (правда они на формате А5...., а на формате А4 они в старом деле, но фотки все равно будут хуже чем сканы с А5)

Если можно пришлите мне тоже, пожалуйста, эти правила... 

 

ПС: Обратите внимание, что на правилах НЕТ ИХ ДАТЫ. Отличительной особенностью правил с 50 летним сроком давности есть то, что лицензия привета выдана в 2009 годе, т.е. эти правила не могут распростаняться на кредиты полученные до 2009г. (в частности как в моем случае)

Там есть ещё несколько отличий, я Вам потом покажу... Про 50 лет появилось далеко после 2009-го года...

А Вы когда-нибудь вообще видели дату на Правилах Привата?

 

 

Правила в которых написано про 5 лет,  (экземпляр на А4 есть у меня), не заверены подписью и печатью.

Если можно вышлите их тоже, пожалуйста, мне...

 

 

 

В связи с этим, я подал ходатайство про предоставление ОРИГИНАЛА (в т.ч.) правил... Посмотрим что представитель завтра споет!

Этих оригиналов нет вообще насколько я понял... Откуда у людей такая тяга к ходатайствам... Я их никогда практически не пишу... Неужели это слово многие считают каким-то судебным... Это плохое слово, не ведитесь люди... Есть более правильное слово "заява"!

 

 

 

А самое интересеное, что по новым правилам (которые после 2009), за предоставление оригиналов документов (в т.ч. в суд) нужно платить 1000 грн. в день. Я просил судью взыскать с моего клиента определением 1000 грн. (или 2000), но представитель привета сказал, что по старм правилам такого НЕТ, а "новые" правила даны в дело по ошибке.... Наверное попрошу завтра разьяснить судебное решение, чтобы судья сказал, как мы должны отдать привету 2000 грн. за доставку оригиналов :)

Это вообще интересно... Что за бред... Надо будет свой паспорт тоже в суде показывать за деньги...

Опубликовано

 А как Вам такое решение ВССУ

 

УХВАЛА

іменем  україни

 

11 грудня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

 

суддів: Гулька Б.І.,    Червинська М.Є.,

            Лесько А.О.,   Черненко В.А.,    

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 5 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 2 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що між сторонами 20 вересня                   2006 року укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 2 670 грн. 80 коп., а відповідач в свою чергу зобов'язався повернути кредит до 20 вересня 2007 року. У порушення умов кредитного договору відповідач кредитні кошти та відсотки за користування кредитом не повернув, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31 305 грн. 48 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 5 червня              2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 2 вересня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позов пред'явлено до суду за межами строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.    

Проте погодитись із таким висновком судів не можна, оскільки суди дійшли його з порушенням норм матеріального та процесуального права.  

Судами установлено, що між сторонами 20 вересня 2006 року укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику кредит у сумі                     2 570 грн. 80 коп. строком до 20 вересня 2007 року. ОСОБА_3 умови кредитного договору щодо своєчасного повернення боргу та сплати відсотків за кредитом не виконав, унаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 31 305 грн. 48 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.                            

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні 20 вересня 2006 року договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 остання надала згоду, що  заява  разом  із  запропонованими  банком  умовами  надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.    

Відповідно до п. 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.                  

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно стягнення заборгованості за кредитом до п'яти років, що не заборонено ст. 259 ЦК України.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.      

Отже, відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг п'ятирічного строку позовної давності за вимогами ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором почався 20 вересня 2007 року та спливає 20 вересня 2012 року, позов було пред'явлено до суду в квітні                  2012 року.

Проте суди у порушення ст. ст. 212-214, 315 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернули, не встановили дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з кредитного договору та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 5 червня                   2013  року  та  ухвалу  апеляційного  суду  Донецької  області  від  2   вересня              

2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Д.Д. Луспеник Судді:Б.І. Гулько А.О. Лесько М.Є. Червинська В.А. Черненко

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6194

Опубликовано

Ну и правильно!

Если заемщик не может считать до пяти, то нужно было вести себя по другому, убирать совсем продление срока ИД.

А так...все верно...

Опубликовано

Ну и правильно!

Если заемщик не может считать до пяти, то нужно было вести себя по другому, убирать совсем продление срока ИД.

А так...все верно...

 ОДИН СУД ДВА СТАНДАРТА

 

Ріщення від 20 листопада 2013 року
Проте, при цьому не звернув уваги, що позивачем не надано доказів про ознайомлення відповідача під підпис саме із зазначеними Умовами, при тому, що до позовної заяви ПАТ КБ „Приватбанк" додано Умови згідно яких строк позовної давності відносно вимог про повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, тощо складав 50 років (п. 1.7.31), а в рішенні апеляційного суду міститься посилання на п. 5.5 Умов до договору, за якими вказаний строк становить 5 років (а. с. 17).
 
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належно оформленої та засвідченої копії Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ( «Розстрочка») (Стандарт) та відсутністю даних про те, з якими саме Умовами був ознайомлений ОСОБА_3, згадані Умови не можуть бути покладеними в основу рішення. Однак суд апеляційної інстанції не надав цій обставині належної юридичної оцінки, що призвело до порушення норм матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.
__________________________________________________________________________________________________
 

Рішення від 11 грудня 2013 року

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні 20 вересня 2006 року договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 остання надала згоду, що  заява  разом  із  запропонованими  банком  умовами  надання споживчого кредиту фізичним особам, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, засвідчивши її своїм підписом.    

Відповідно до п. 5.5. умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю у п'ять років.                  

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності відносно

Опубликовано

Вот и я про то же.

В обоих случаях суд знает,что срок ИД был 5лет.

Так что если хочется нужного решения, то нужно более аргументированно отстаивать свою позицию.

Опубликовано

Очень интересно про "договор" пишут суки.

У меня на руках 3 вида "правил"

При чем в 3м виде (там где срок давности 50 лет) нашел такое:

1.6.4.: Изменения внесенные в условия и правила действуют с момента их публикации на сайте, но не позднее подтвердждения изменений действиями Клиента по использовнию услуг банка.

 

Следовательно выходит, что договором предусмотрена возиожность одностороннего изменение договора... 

И выходит, если человек согласился на стандартную исковую давность, то 2 года приняли новые правила, и стало 5 лет, а еще через 2 года стало 50... И это все согласовано Клиентом. Ай да моладцы в прихвете!

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...