Всё ребята! п. 9.12 в договорах Приватбанка похоронили! Поздравляю!

[Obelix]

варю себе варенье из вишенок-чернокорок, на даче у друзей набрала,  щАстлива. Пришла  хозяйка дачи, подружка, объяснила, что на их даче вишен нет, а черешня это, и вишни на ней не растут. а  на черешне растут черешни, и если я уверена, что это вишни сварила, то видать, я соседскую дачку обнесла.

 

можно ли поместить 1 кг сметаны в 1л банку? покупаю на рынке сметану, 30грн за кг. Продавец взвешивает тем кто без тары пришел в п/э пакет. Для тех кто с банками подходит - не взвешивает, а берет из расчета 1л= 1кг.

Меня не интересует какие налоги она платит, мне бы хотелось сметану получить, согласно оплаченному килограмму.

Для справки - сметана легче воды, в литровую банку 1кг не влезет, или это будет уже не сметана.

вот вам прямые аналогии со счетами (дерево, банка) и разной валютой.

 

 

а можно ли нарушить использование 1л банки не впихнув туда 1кг сметаны?

Значить так.

Замариновал я вырезку с робрышками...ибо нужно разнообразить шашлычное меню.

Мариную так - оливковое масло, горчица, немного уксуса, итальянские травы, мускатного ореха чуток и свежемолотый черный перец.

В принципе часа 4-5 хватит.

Потом сьездил за пивом.

Пиво беру немецкое, в жестяных банках по литру.

И вот что характерно, вроде литр там есть...а выпивается быстро как поллитра.

И мне пофиг, заплатил ли тот немец налог...и как это пиво таможили.

Мне важно, чтоб пиво было свежее и на моем столе.

 

Так вот, еду назад, встречаю соседа - зам.нач. региональной таможни.

Казалось бы спроси за пиво...А нет, спрашиваю - Как вас там? Еще не разогнали?

А он уже пьет виски и мне предлагает. На вопросы только рукой машет и подливает.

Ну как бы повышать градус можно, я и не против

Но скоро нужно стейки жарить, а еще мангал не растоплен.

 

А причем тут транзитные счета Привата?

Фиг его знает...

Я просто про стейки писал.

[Bolt]

если попаду в суд и судья будет судить не по закону как минимум оскорблю тварюку 

 

Как минимум суток на пять...)))

[Bolt]

А причем тут транзитные счета Привата?

Фиг его знает...

Я просто про стейки писал.

 

Согласен... Это точно... 9.12 к транзитникам никакого отношения не имеет... Это разные темы... Я писал про 9.12, то есть про вечность приватовскую...

[sofi]

Значить так.

Замариновал я вырезку с робрышками...ибо нужно разнообразить шашлычное меню.

Мариную так - оливковое масло, горчица, немного уксуса, итальянские травы, мускатного ореха чуток и свежемолотый черный перец.

В принципе часа 4-5 хватит.

Потом сьездил за пивом.

Пиво беру немецкое, в жестяных банках по литру.

И вот что характерно, вроде литр там есть...а выпивается быстро как поллитра.

И мне пофиг, заплатил ли тот немец налог...и как это пиво таможили.

Мне важно, чтоб пиво было свежее и на моем столе.

 

Так вот, еду назад, встречаю соседа - зам.нач. региональной таможни.

Казалось бы спроси за пиво...А нет, спрашиваю - Как вас там? Еще не разогнали?

А он уже пьет виски и мне предлагает. На вопросы только рукой машет и подливает.

Ну как бы повышать градус можно, я и не против

Но скоро нужно стейки жарить, а еще мангал не растоплен.

 

А причем тут транзитные счета Привата?

Фиг его знает...

Я просто про стейки писал.

смачно описАли!!! Плохо, что к ночи аппетит разыграли.

А счета при том, что сообщения Болта и Васи навеяли, тоску несказанную, сто раз на этом форуме пересказанную, а все о том же. Скоко ж мона?

[Obelix]

та то Васе скучно одному с банком воевать, так он все гражданское движение хочет организовать.

вот и ходит по форуму, агит. листовки раздает...шампанским заманивает...

Ох хитер

 

А вишни мы того...косточки нафиг, блендером с сахаром перебиваем и в морозилку. 

Лучше любого варенья.

 

И клубнику тоже...

 

Седни смородину с крыжовником миксонули... И туда же.

 

А...стейки я таки пожарил, и шоб вы даже не сомневались

Салатик тоже экспромтик - руккола, брынза, копченая форель,арахис, огурчики, помидорчики и оливковое масло

 

[sofi]

А вишни мы того...косточки нафиг, блендером с сахаром перебиваем и в морозилку. 

Лучше любого варенья.

..................

 

сорбет,....

а Вы гурман, однако.

Убедили в компетентности.

[Obelix]

 

сорбет,....

а Вы гурман, однако.

Убедили в компетентности.

 

Мир клином не сошелся на транзитных счетах.

И пока Вольт с наслаждением терзает остывающую тушку Привата, смакуя подробности и упиваясь унижением бедной девочки,

Мы можем думать и добром, вечном и светлом.... (но не пшеничном!)

[НБ Украины]

меня интересует только 2 аспекта транзитного счета: 1) я не получал кредит (с транзитного счета) и соответственно не погашал кредит 2) банк не платил налоги по таким псевдокредитам 

 

Направления, по которым должна продолжаться работа для выявления псевдовалютных кредитов

1. ФАКТ НЕ УКЛАДЕННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ ОЗНАЧАЄ, ЩО ЦЕЙ ДОГОВІР НЕ СТВОРЮЄ ЖОДНИХ ПРАВИХ НАСЛІДКІВ. В ТОМУ ЧИСЛІ ЦЕЙ ФАКТ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ДОГОВОРОМ

Где Вы в этой цепочке выдаче псевдовалютных кредитов поставите ст.1054 ГК, а где ст.1069 ГК?

И какая реально операция была осуществлена в этой цепочке, и согласно какой статьи Гражданского кодекса Украины? Статьи 1054 или статьи 1069?

Ищите здесь элементы мошенничества и подделки расчетных документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6702#entry110124

И отдельный иск подаете и в апелляционной жалобе указываете о прекращении ипотеки.

Текущий счет не открыли, кредитное дело не содержит в обязательном порядке номер основного счета, следовательно кредит не получен.

Иск о признании кредитного договора недействительным по ч.1 ст.1051 ГК.

Справка об отсутствии текущего счета - ч.2 ст.1052 ГК.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6766#entry109937

Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок?

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

…

Банковский (текущий, клиентский) счет – существенное условие в кредитном договоре?

…

А чим відрізняється картковий рахунок від поточного рахунку відповідно до ст.1066 ЦК України?

…

Втім, в будь-якому разі факт не укладення кредитного договору означає, що цей договір не створює жодних правових наслідків. В тому числі цей факт унеможливлює стягнення заборгованості за договором, на чому наполягає позивач.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р. відсутні.

Колегія суддів враховує, що аналогічної правової позиції дотримується ВСУ у Постанові від 11.03.2008р. у справі № 3-695к8.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38949424

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=284#entry109753

Все о постановлении № 3-695к08 о деле № 30/146-07-4216 и о незаключенном договоре.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10042584

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1792502

Справа № 3-695к08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року м. Київ

Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Колесника П.І.,суддів:Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б., Щотки С.О.,за участіпредставника

відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян” –

Черевичко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян” на постанову Вищого господарського суду України від 20 грудня 2007 року у справі № 30/146-07-4216 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Завод важкого кранобудування “Краян” до відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян” про визнання договору недійсним та стягнення 1 746 208 грн. 00 коп.,

в с т а н о в и л а:

У травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю “Завод важкого кранобудування “Краян” пред’явило в Господарський суд Одеської області позов до відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян”, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати недійсним укладений між ним та відповідачем договір оренди нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна № 05-2007 від 1 січня 2007 року, а також стягнути з останнього 1 746 208 грн. 00 коп. за фактичне користування орендованим майном як збитки на підставі статті 22 Цивільного кодексу України. Вказані позовні вимоги мотивовано тим, що спірний договір суперечить положенням статті 284 Господарського кодексу України, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Крім того, вказану угоду, на думку позивача, укладено з порушенням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25 липня 2007 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача плату за фактичне користування майном у розмірі 1 746 208 грн. 00 коп. та судові витрати. У частині визнання недійсним договору №05-2007 від 1 січня 2007 року провадження у справі припинено на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2007 року зазначені судові рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 21 лютого 2008 року за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян” порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зроблено посилання на невідповідність оскаржуваної постанови положенням Конституції України, рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, а також порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод важкого кранобудування “Краян”не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян”, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині задоволення позовних вимог, Вищий господарський суд України виходив із того, що позивач, як власник орендованого за спірним договором майна, за час фактичного користування цим майном відповідачем реально мав змогу одержати доход у розмірі стягнутої суми.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов’язання.

Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Стягуючи вказану суму збитків, суди не врахували, що за таких обставин наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Проте суди, частково задовольняючи позов, на вказані вимоги Закону уваги не звернули та не перевірили, чи дійсно позивачу було завдано збитків, не з’ясували у чому полягає протиправна поведінка відповідача, а також не встановили причинний зв’язок між такою поведінкою та збитками. За таких обставин прийняті у даній справі судові рішення в цій частині не можна визнати законними та обґрунтованими.

Враховуючи викладене, постановлені в справі судові рішення в частині задоволення позовних вимогпро стягнення плати за фактичне користування майном у розмірі 1 746 208 грн. 00 коп. і судових витратпідлягають скасуванню, а справа в цій частині передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та вирішити спір у зазначеній частині вимог відповідно до закону.

Разом з цим, законним та обґрунтованим слід визнати висновок судів нижчих інстанцій про те, що договір оренди №05-2007 від 1 січня 2007 року є неукладеним, оскільки судами на підставі наявних у справі доказів достовірно встановлено, що у спірному договорі відсутні такі істотні умови, як склад і вартість об’єкту оренди з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, а орендна плата визначена без врахування її індексації. За таких обставин суди правильно припинили провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним спірного договору оренди, а відтак прийняті у даній справі судові рішення в цій частині слід залишити в силі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 11117-11121 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Холдингова компанія “Краян” задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 20 грудня 2007 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року, рішення Господарського суду Одеської області від 25 липня 2007 року в частині задоволення позовних вимогпро стягнення плати за фактичне користування майном у розмірі 1 746 208 грн. 00 коп. та судових витратскасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті вказані судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий П.І. Колесник

Судді: В.С. Гуль

П.Ф. Карпечкін

О.І. Потильчак

Ф.Ф. Черногуз

І.Б. Шицький

С.О. Щотка

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1644833

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1237624

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/964483

Отже, Цивільний кодекс України встановлює лише загальні вимоги щодо істотних умов до договорів найму, які мають бути наявні у договорі.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України, яка визначає істотні умови господарського договору, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Отже, за загальними правилами саме ці істотні умови мають міститися у господарських договорах.

В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на ч.8 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

…

Згідно ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення та викупу.

Як вбачається з тексту Договору №05-2007 оренди нерухомого та іншого індивідуально визначеного майна від 01 січня 2007р., він дійсно не містить визначення складу та вартості об’єкту оренди з урахуванням її індексації, орендна плата визначена без урахування її індексації, не визначено порядок використання амортизаційних відрахувань. Отже, сторони не досягли згоди щодо цих істотних умов договору, що є підставою для того, щоб визнати такий договір неукладеним. За таких обставин, провадження у справі щодо вимоги позивача про визнання зазначеного Договору недійсним підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/891630

2. БЕЗГРОШОВІСТЬ ВІДНОСИН, ОСКІЛЬКИ НА ВИКОНАННЯ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ БАНКОМ НЕ БУЛО ЗДІЙСНЕНО ПЕРЕРАХУВАННЯ КРЕДИТНИХ КОШТІВ НА БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК ПОЗИЧАЛЬНИКА

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мірра” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного комерційного банку „Мрія” про визнання недійсним кредитного договору № В08/02 від 14.06.02, а також кредитної угоди № В08/02. В позовній заяві ТОВ „Мірра” вказує на те, що товариство „Мірра” Луцькою філією АКБ „Мрія” для розрахунків за поставлену продукцію на користь МПП „Ранок” було продано бланк простого векселя № 6330347358797, в якому позивач зазначив загальну суму вексельного зобов’язання перед МПП „Ранок” у розмірі 220 000 грн. під 28 % річних із строковою умовою повернення „по пред’явленні, але не раніше1 жовтня 2002 року”. У зв’язку з тим, що авалістом, тобто юридичною особою, яка гарантує оплату векселя, виступило МПП „Ранок”, вчинивши напис на алонжі, останній автоматично гарантує виконання зобов’язання за свого ж боржника і одноособово вчиняє авалювання неоплати векселя платником у строк або, якщо він не матиме змоги одержати платіж за векселем у строк. Товариство з обмеженою відповідальністю „Мірра”, не маючи спеціалістів з вищою фінансово-економічною чи юридичною освітою, уклало кредитну угоду № В08/02 (додаток до договору врахування векселя № В08/02 від 14.06.02) внаслідок помилки. Кредитний договір № В08/02 від 14.06.02 та кредитна угода № В08/02 додаток до договору врахування векселя № В08/02 від 14.06.02 потрібно визнати недійсними за безгрошевістю відносин, оскільки на виконання кредитної угоди банком не було здійснено перерахування кредитних коштів, що суперечить змісту пункту 9.1 кредитної угоди.

У відзиві на позовну заяву АКБ „Мрія” зазначає, що ТОВ „Мірра” є стороною кредитного договору № В08/02 від 14.06.02, відповідно, йому було відомо про факт укладення даного договору та його зміст. З 15.06.02 у позивача виникло право на позов, яке він міг реалізувати протягом 3 років. Позивач звернувся до суду лише в 2006 році, тобто позовна заява була подана після того, як закінчився строк позовної давності.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/291204

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/619698

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2009/2014 Головуючий у 1 інстанції - Гайдук С.В.. Доповідач - Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - Слободянюк С.В.

суддів - Лапчевської О.Ф. Корчевного Г.В.,

при секретарі - Мурга М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління на рішення Шевченківського районного суду від 15 листопада 2013 року за завою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року, ухваленого у справі за позовом ВАТ КБ «Надра » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначав, що 24 липня 2013 року йому стало відомо про вирок Ленінського районного суду м. Луганська. У вказаному вироку було встановлено обставини та факти про які йому та суду не було відомо та які мали місце до прийняття заочного рішення у справі. Зазначеним вироком було встановлено вину ОСОБА_3, ОСОБА_4 про те, що на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, в касі ЦВ філії ВАТ КБ «Надра» ЛРУ ОСОБА_4 отримала готівкою кредитні кошти в сумі 191 500 доларів США, при цьому ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості, що в оформленні кредиту відмовлено, у зв'язку з чим домоволодіння не буде купляти. Кредитні кошти були видані неналежному позичальнику, а отже вважає, що з урахуванням встановлених фактів та обставин, правових підстав для стягнення з нього кредитних коштів немає. Просив суд заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові банку про стягнення грошових коштів.

Рішенням Шевченківського районного суду від 15 листопада 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року в справі за позовом ВАТ КБ «Надра » до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Скасовано за нововиявленими обставинами, постановлено нове, яким залишено без задоволення позов ВАТ КБ «Надра».

Не погоджуючись із рішення суду першої інстанції, ПАТ «КБ «Надра» в особі Відділення ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового рішення, яким заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року залишити без змін.

Апелянт зазначає, що суд згідно вироку Ленінського районного суду м. Луганську, на який посилається заявник, та на підставі якого суд першої інстанції ухвалив рішення, факти існуючих правовідносин між Банком та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовано, а майно що перебуває в заставі Банку було звільнено з під арешту накладеного під час кримінальної справи. Крім того ОСОБА_1 сам підтверджував факт, що він підписав пакет документів на отримання кредиту, тому стверджувати, що він його не отримував не має підстав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнав.

ПАТ «КБ «Надра» в особі Відділення ПАТ «КБ «Надра» Луганське регіональне управління в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (Т.2, а.с.66, 70).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 10 грудня 2010 року Шевченківським районним судом м. Києва було постановлено заочне рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № ПК 304/08-00 від 17 вересня 2008 року в сумі 1863 612,41 грн. та судові витрати у справі (Т.1, а.с.84-86 ).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року зазначене рішення було залишено без змін та набрало законної сили (Т. 1, а.с.164-167)

Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2013 року залишено без змін (Т.1, а.с.203).

Відповідно до ст. 361 ЦПК України підставою перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявнику, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 липня 2013 року Ленінським районним судом м. Луганська було постановлено вирок щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5(Т.2, а.с.7-15).

Зазначеним вироком було доведено, що у вересні 2008 року ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати єдиний з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановленими слідством особами злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману та зловживанню довірою, кредитними грошовими засобами ЦВ філіалу ВАТ КБ «Надра» ЛРУ находячись в ЦВ філіалу ВАТ КБ «Надра»» ЛРУ отримали від ОСОБА_4 раніш виготовлені документи, що містили неправдиві відомості про суму доходу позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 та документи про наявність заставного майна, діючи відповідно до розподілених ролей ОСОБА_3 надала бланки анкет позичальника ОСОБА_4, а вона власноручно внесла неправдиві відомості про суму доходів та трудову діяльність ОСОБА_1 в заяву анкету на оформлення кредиту та в анкету поручителя ОСОБА_2 Далі, ОСОБА_3 на підставі зазначених документів, в філії банку оформили пакет документів, необхідний для видачі кредиту, зазначивши в кредитному договорі № ПК 304/08-00 від 17 вересня 2008 р. на ім'я ОСОБА_1 - завідомо неправдиві відомості, що цільове призначення кредиту - придбання домоволодіння та проведення розрахунків за договором, а ОСОБА_4 переконала ОСОБА_1 підписати зазначений договір повідомивши завідомо неправдиві відомості, що зазначений кредит буде забезпечений заставним майном. Далі ОСОБА_4 на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, в касі ЦВ філії ВАТ КБ «Надра» ЛРУ отримала готівкою кредитні кошти в сумі 191500 доларів США, при цьому ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_1 завідомо неправдиві відомості, що в оформленні кредиту відмовлено, у зв'язку з чим домоволодіння не буде купляти.(Т. 2, а.с.7-15).

Таким чином, вироком від 24 липня 2013 року доведено, що кредитними грошовими коштами ВАТ КБ «Надра» шляхом обману та зловживання довірою, отримавши їх з каси банку заволоділа засуджена ОСОБА_4

Кредитні кошти в касі банку позичальнику ОСОБА_1 не видавались.

Відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.

Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови від 21.02.1981 року «Про перегляд судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили», роз'яснив, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували під час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не міг знати заявник і суд.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що обставини на які посилається заявник, є нововиявленими обставинами, тобто такими, що не були відомі на момент розгляду справи заявнику та суду.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 365 ЦПК за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, оскільки вироком суду доведено, що відповідач як позичальник грошових коштів в сумі 191500 доларів США в касі банку 17 вересня 2008 року відповідно до умов кредитного договору № ПК 304/08-00 не одержував, а отже відповідно до вимог ст. 526 ЦК України у нього не виникає обов'язку на виконання зобов'язань за договором та повернення грошових коштів ВАТ КБ «Надра».

Суд у вироку від 24 липня 2013 року також довів фальшивість документів, за якими було видано кредитні кошти, а саме заяву на видачу готівки, оскільки дана заява є безгрошовою, тобто фальшивою, та такою що відображає обставини, юридичні факти, яких на справді не було, а отже, з урахуванням встановлених фактів та обставин, правових підстав для стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кредитних коштів на користь ВАТ КБ «Надра», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Надра» немає.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги вимоги закону, що регулюють встановлені судом правовідносини, судова колегія погоджується в висновком суду про відмову в задоволені позовних вимог позивача ВАТ КБ «Надра» в повному обсязі.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається; висновки суду відповідають обставинам справи; доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» Луганське регіональне управління відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду від 15 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37453257

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35365119

3. ВІДПОВІДНІСТЬ ДО Ч.2.СТ.34 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ» ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ З НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ КРЕДИТІВ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ ВІДПОВІДНОЇ ЛІЦЕНЗІЇ

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки «Карат» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Карат» (далі - КС «Карат») про визнання договорів недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2010 року,

…

Відповідно до п.4.ч.1.ст. 34 та ч.4.ст.8 цього ж Закону діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов'язковому ліцензуванню.

Відповідно до ч.2.ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до норм матеріального права України, що діяли під час укладення між сторонами кредитного договору № 308 від 14 грудня 2003 року на споживчі цілі, КС «Карат» повинна була мати необхідний обсяг цивільної дієздатності для видачі кредиту на зазначених в ньому умовах.

Суди попередніх інстанцій, встановивши в ході судового розгляду факт невиконання відповідачем ОСОБА_3 у встановлений договором термін своїх зобов'язань по поверненню отриманих коштів, дійшли висновку, що на користь КС «Карат» підлягає стягненню сума боргу за тілом кредиту та нараховані відсотки, виходячи із процентної ставки 72% річних за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Проте, суди, у порушення вимог ст.ст. 212 - 214, 316 ЦПК України, не з'ясували, за рахунок яких коштів надавався відповідачу кредит - капіталу самої кредитної спілки чи залучених коштів, та чи отримав на час укладення кредитного договору позивач ліцензію на право здійснення діяльності з надання таких фінансових послуг, а відтак, чи ґрунтуються на законі умови договору в частині процентів за користування отриманими коштами. Водночас, це має правове значення, оскільки в разі незаконності надання фінансових коштів у позику під проценти (фінансовий кредит), поверненню підлягає лише сума, отримана в позику.

…

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 жовтня 2009 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 20 січня 2010 року скасувати.

Справу за позовом кредитної спілки «Карат» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Карат» про визнання договорів недійсними передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24981770

Цивільне право України - Дзера О.В.

…

4. Принцип неприпустимості зловживання правом

…

Встановлення факту зловживання судом є для нього правовою підставою зобов'язати особу припинити зловживання своїми правами або застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК). Зміст цих "інших наслідків" у ЦК безпосередньо не визначений. Поза сумнівом, що такими наслідками може бути застосування загальних способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК, іншими статтями ЦК, які регулюють окремі види договірних зобов'язань, а також нормами інших актів цивільного законодавства.

У зв'язку з цим показовими є норми Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. (у редакції Закону від 1 грудня 2005 р.), в якому передбачено, зокрема, 17 підстав визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача (ст. 18), та багато конкретних видів нечесної підприємницької практики, використання якої при укладенні правочинів є також підставою визнання їх недійсними (ст. 19).

…

Стенограма пленарного засідання

18 Червня 2014

ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 червня 2014 року, 10 година

…

КУБІВ С.І.

…

Разом з тим, хочу поставити до відома те, що правління Національного банку прийняло ряд рішень, які впливають, і я би хотів, щоб ви зараз почули конкретні цифри, на прозору діяльність Національного банку, на боротьбу з мийками і конвертаційними пунктами за останні 3 роки. Хочу назвати, що біля 20 банків за 2012 і 2013 рік проводили невластиву функцію для банківської системи України, яка вплинула негативно на довіру громадян до банків. Це банки є маленькі, це не великі банки, це банки майже всі останньої групи.

Я хочу сказати цифру. Через готівку з цих банків за 2 роки було знято 240 мільярдів гривень. Я хочу сказати, що активізація фінансового моніторингу по банкам, які на сьогоднішній день проходять перевірку, викрито дуже серйозну групу злочинців проти людей, народу перш за все, і банківської системи, і держави, які зуміли, які зуміли вивести за межі країни через елемент інвестиційних рахунків більше 10 мільярдів доларів. Це ці банки, які за останній рік, а це 2 банки, я назву приклад, 10 мільярдів вивели і провели готівкові операції, невластиві, використовуючи інструмент сільськогосподарських підприємств, 110 мільярдів.

Ми відповідно забрали ліцензії у тих банків. І ви знаєте, чим це закінчилося? Рішення суду дніпропетровського одного і одного київського призупиняють дію Постанови Національного банку! Я мав розмову і з Прем'єром, і Президентом, де вживаються невідкладні заходи по вчинених тих, я би сказав, діях, які є злочинними на сьогоднішній день, що визначить відповідно суд.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6798#entry110830

Крім зазначеного, згідно зі ст.515 ЦК України кредитор може уступити вимоги іншій особі, якщо це не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Відповідно, за змістом даної норми, Закону України «Про банки і банківську діяльність», інших нормативно-правових актів про цю діяльність уступка банком вимог, пов'язаних з договором кредитування, іншій юридичній чи фізичній особі суперечить закону і тому недопустима.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5170&page=94#entry110612

АНАЛІЗ

практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=91#entry110400

За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

…

Сделайте копию первой страницы своего кредитного договора и проведите по нему "крест". Разрежьте или разорвите (в зависимости от настроения) на четыре части. В левой верхней части ключевое слово “м.________”, в правой верхней части – “_______ 20__ года”, в левой нижней части – “_(підпис працівника банку)_ ”, в правой нижней части – “_(підпис позичальника)_”.

Теперь Вы видите, что иск о взыскании банком задолженности (см. ниже раздел I) относится всего лишь к верхней левой части, а не ко всему кредитному договору, т.е. к четверти Ваших возможностей. Вернее, это треть от четверти Вашего кредитного договора (см. ниже разделы II и III). Напоминаем, что кредитный договор был подписан в г.______ на территории Украины.

К верхней правой части относится раздел V. Да, именно _______ 20__ года согласно ст.901 и ст.1054 Гражданского кодекса Украины вы реально потребили финансовую услугу в виде получения кредита национальной валютой. Факт подтверждаеться договором купли-продажи недвижимости (земельного участка, автомобиля). Данные факты по всей Украины одинаковые, что при получении кредита национальной валютой, что при «получении» кредита иностранной валютой. Так были ли в действительности валютные кредиты, или в момента подписания данных кредитных договоров граждане Украины получали статус иностранцев, а недвижимость, земельные участки и автомобили получали статус территории иностранного государства? Вы же все таки обязаны что-то отдать банку?

Нижняя правая часть описана в разделе IV. И Ваша фамилия указывает на то, что Вы еще не все свои права защитили “_(підпис позичальника)_”.

Нижняя левая часть (УК Украины), указывает на того представителя “_(підпис працівника банку)_ ” недобросовестного банка, который воспользовался Вашей финансовой безграмотностью. Будет ли открыто уголовное производство в отношении даного представителя? Как показывает деятельность правоохранительных органов – это дело времени. Неужели недобросовестные банки осуществляли незаконную эмисию безналичной иностранной валюты на территории Украины? И Ваши заявления о фальшивости доказательств (ч.2 ст.185 ГПК) в дальнейшем подтвердятся иными доказательствами.

Следовательно, Вы еще не обращались в суд за защитой всех своих нарушенных прав, и даже не пробовали «добиваться правосудия».

Кто виноват в том, что Вы до сих пор видите перед собой целостный валютный кредитный договор?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=7#entry110204

Конвертационный центр перешел из банка и находится сейчас в факторинговой компании?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6702#entry110125

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/81569/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: Національного банку України - Шведович В.М., ПАТ КБ "Правекс-Банк" - Півтора Н.А., Хмель О.М.,

…

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем списувалася комісійна винагорода за операціями з використанням спеціальних платіжних засобів в іноземній валюті, що суперечить вищенаведеним нормативним положенням, оскільки нормативні акти НБУ підлягають до обов'язкового виконання. За встановлених обставин позивач на території України використовував іноземну валюту як засіб платежу. Разом з тим, відповідно ст.5 Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції необхідно отримання індивідуальної ліцензії НБУ, однак, при списанні комісійної винагороди в іноземній валюті з переведенням її на відповідні рахунки у позивача була відсутня вказана ліцензія.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry109997

ПАО «ОТП Банк» переливает решетом (выписка по счету) из пустого (ссудный счет) в порожнее (текущий счет). Затем это решето (выписка по счету) передает ООО «ОТП Факторинг Украина. А суд берет решето (выписка по счету) и взыскивает долг за воду (иностранную валюту), которая не была истрачена в банке, а заемщиком не была потреблена (заявление на выдачу наличных или платежное поручение, подписанное заемщиком). Данная схема виртуального долга – это мечта организованных преступных групп 90-х годов, которая реализуется сейчас в украинских судах. Таким образом судья становится соучастником данной преступной схемы по легализации доходов, полученных преступным путем в ООО «ОТП Факторинг Украина».

Вы спросите: «Почему выписка по счету – это решето?». Да потому, что в банке никогда не было действительных первичных документов, на основании которых сделаны записи в данной выписке.

Таким образом, кредит для физического лица в иностранной валюте - это миф, мираж, но не реальность. Никто не обязан платить за воду, которую мы видим в мираже.

Проверьте выписки ПАТ “ОТП Банк” по личным счетам, в том числе и клиентским.

Подтверждали Вы остатки по личным счетам на 1 января каждого календарного года?

Данные выписки ПАТ “ОТП Банк” являются допустимыми доказательствами?

Каким образом выписки, составленные на английском языке, являются допустимыми доказательствами?

Какими первичными документами подтверждается запись в выписке – “… LOAN TO …”?

…

Згідно з «Комплаєнс та комплаєнс-функції в банках» (Compliance and the compliance function in banks, Basel Committee on Banking Supervision, April 2005) та обов'язкового критерію 6 принципу 17 "Основних Принципів ефективного банківського нагляду" (Core Principles Methodology, Basel Committee on Banking Supervision, October 2006) в постанові Правління НБУ від 28.03.07 №98 дано визначення комплаєнс-ризику. Комплаєнс-ризик - це ризик юридичних санкцій, фінансових збитків або втрати репутації внаслідок невиконання банком вимог законодавства України, нормативно-правових актів, внутрішніх положень і правил, а також стандартів саморегулівних організацій, що застосовуються до його діяльності. Нездатність передбачати вплив неналежних дій працівників банку може призвести до негативного суспільного резонансу та завдати шкоди репутації банку, навіть якщо не було порушено вимог законодавства України.

Внаслідок відсутністі в ПАТ "_________", належного контролю за дотриманням актів цивільного законодавства України і внутрішніх правил виник комплаєнс-ризик у правовідносинах зі мною.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6004&page=2#entry88716

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=284#entry109753

Чому споживачі фінансових послуг не застосовують Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у спорах з банками?

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип забезпеченості фінансового кредиту?

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип повернення, строковості та платності фінансового кредиту?

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип цільового характеру використання кредиту?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6745#entry109605

 

[Bolt]

Я, что то не пойму... А красным можно писать?

[Bolt]

Мир клином не сошелся на транзитных счетах.

И пока Вольт с наслаждением терзает остывающую тушку Привата, смакуя подробности и упиваясь унижением бедной девочки,

Мы можем думать и добром, вечном и светлом.... (но не пшеничном!)

 

Ну каждый радуется и празднует по своему...))) Вон Вы вообще решили обмыть Постанову, вижу как пируете...)))

А про унижение мне сейчас не смешно...  Я пару дней назад понял, что это такое в исполнении Приватов... Теперь я представляю как они наезжают и валят тех простых людей... Хохочут, рыгочут, а судья мне делает замечания и экзаменует меня по процессуальному праву тупо... Да уж мало кто выдержит из народа, чтобы не деморализоваться...

[centurion]

Вы юрист, а не стесняетесь такое спрашивать

 

станом на 2008 р. фізичним особам без відкриття поточного рахунку можна отримати виключно переказ у валюті або кредит у гривні

Банк-емітент  відкриває  клієнтам  для обліку коштів за операціями  з  платіжними  картками поточні рахунки за балансовими рахунками 2600,  2605,  2620,  2625,  2650,  2655 Плану             рахунків        (п.3.1 Постанови     НБУ     №137)

Відповідно до п.7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок,  що  відкривається  банком клієнту  на  договірній  основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних  інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Порядок   відкриття   банками   рахунків  та  їх  режими визначаються Національним банком України ( № 492 – прим.).  Умови відкриття рахунка та  особливості його функціонування передбачаються в договорі,  що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка ( п. 6.3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ).

Відповідно до п. 1.9 Постанови НБУ № 492 від 12.11.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», договір банківського  рахунку  та  договір  банківського вкладу  укладаються  в  письмовій  формі.  Один примірник договору зберігається  в  банку,  а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис.

Порядок  проведення  операцій  за  рахунками   клієнтів,відкритих   у   національній  та  іноземних  валютах,  регулюється законодавством України, у тому числі нормативноправовими  актамиНаціонального   банку.   Операції  за  рахунками  здійснюються  задопомогою  платіжних  інструментів   за   формами,   установленимибанківськими  правилами (нормативно-правовими актами Національногобанку, внутрішніми положеннями банку тощо) ( п. 1.6 Постанови № 492).

Відкриття ж та ведення анонімних (номерних) рахунків, - прямо заборонено п.2.1 вказаної Інструкції. Це пов’язано з функцією контролю за обов’язковою ідентифікацією клієнтів, покладеною на банки законом, з метою податкового контролю, контролю за виконанням судових рішень, з підстав заходів по боротьбі з тероризмом та відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом ( зокрема п.п.1.13, 1.20, 1.21 Інструкції), тощо.

Відповідно до п. 6.1 Постанови № 492 між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку.

          Банки    відкривають   своїм   клієнтам   за   договором банківського рахунку поточні рахунки,  за  договором  банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

         Поточний рахунок - рахунок,  що відкривається банком  клієнту на   договірній   основі   для   зберігання  грошей  і  здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних  інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п.1.8 Постанови № 492).

[Siringa]

Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок?

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

…

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип забезпеченості фінансового кредиту?

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип повернення, строковості та платності фінансового кредиту?

Яким нормативно-правовим актом з 15 березня 2004 року визначений принцип цільового характеру використання кредиту?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6745#entry109605

 

 

А что, Податковый Кодекс, датированный концом 2010 г., и вступивший в силу весной 2011 г. - отменили? Или не применяли?

 

Статья 135 ПК, в которой поясняется, что такое доход банков и с чем его едят. Ну я так понимаю, что и дальше по тексту ПК рассказывалось чего и куда оподатковуеться.

 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

 

ст.135.4.2. (в редакции 2011 г.) дохід банківських установ, до якого включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в

тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами,

придбаними банком;

б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними

операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове

обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з

цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з

довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти

та банківських металів;

ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до

підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають

включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159

цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до

складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу;

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи

або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5

статті 153 цього Кодексу;

є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських

операцій та наданням банківських послуг;

з) інші доходи, передбачені цим розділом. 

 

ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств 

 { Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 }

 

http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2006/07/31/80435

 

 

31.07.2006 13:50

ДПАУ та АУБ обговорили проблеми оподаткування банків

 

 

 

Представники Державної податкової адміністрації України та Асоціації українських банків обговорили проблемні питання оподаткування банків, повідомила FINANCE.UA прес-служба АУБ.

Основною темою обговорення був проект Наказу ДПАУ щодо покладення на банки обов”язків надавати податковим органам електронною поштою НБУ щоденно інформацію про обіг коштів із ПДВ на рахунках клієнтів банків.

Президент АУБ наголосив, що Асоціація і банки цілком підтримують потребу вдосконалення механізму справляння ПДВ, але вважають, що можливість подання банками податковим органам вищеозначеної інформації потребує врегулювання на законодавчому рівні.

Представники АУБ підтримали мету ДПАУ щодо недопущення зловживань під час відрахувань ПДВ, разом акцентували увагу на те, що банки зобов”язані зберігати банківську таємницю. Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання банками такої інформації стосовно своїх клієнтів, це мають робити самі клієнти. До того ж, таке навантаження призведе до збільшення витрат банків та, відповідно, до зменшення податку на прибуток.

Сторони зійшлися на тому, що це питання недостатньо врегульоване з правової та практичної сторін і домовились направити банкам спільного листа щодо з”ясування всіх аспектів даної теми.

[НБ Украины]

 

А что, Податковый Кодекс, датированный концом 2010 г., и вступивший в силу весной 2011 г. - отменили? Или не применяли?

 

Статья 135 ПК, в которой поясняется, что такое доход банков и с чем его едят. Ну я так понимаю, что и дальше по тексту ПК рассказывалось чего и куда оподатковуеться.

 

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

 

ст.135.4.2. (в редакции 2011 г.) дохід банківських установ, до якого включаються:

а) процентні доходи за кредитно-депозитними операціями (в

тому числі за кореспондентськими рахунками) та цінними паперами,

придбаними банком;

б) комісійні доходи, в тому числі за кредитно-депозитними

операціями, наданими гарантіями, розрахунково-касове

обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з

цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з

довірчого управління;

в) прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами;

г) прибуток від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти

та банківських металів;

ґ) позитивне значення курсових різниць відповідно до

підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

д) надлишкові суми страхового резерву, що підлягають

включенню до доходу згідно з пунктами 159.2, 159.4 статті 159

цього Кодексу та суми заборгованості, що підлягають включенню до

складу доходів згідно з пунктом 159.5 статті 159 цього Кодексу;

е) доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи

або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5

статті 153 цього Кодексу;

є) дохід, пов'язаний з реалізацією заставленого майна;

ж) інші доходи, прямо пов'язані зі здійсненням банківських

операцій та наданням банківських послуг;

з) інші доходи, передбачені цим розділом. 

 

ЗУ Про оподаткування прибутку підприємств 

 { Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI ( 2755-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 }

 

http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2006/07/31/80435

 

 

31.07.2006 13:50

ДПАУ та АУБ обговорили проблеми оподаткування банків

 

 

 

Представники Державної податкової адміністрації України та Асоціації українських банків обговорили проблемні питання оподаткування банків, повідомила FINANCE.UA прес-служба АУБ.

Основною темою обговорення був проект Наказу ДПАУ щодо покладення на банки обов”язків надавати податковим органам електронною поштою НБУ щоденно інформацію про обіг коштів із ПДВ на рахунках клієнтів банків.

Президент АУБ наголосив, що Асоціація і банки цілком підтримують потребу вдосконалення механізму справляння ПДВ, але вважають, що можливість подання банками податковим органам вищеозначеної інформації потребує врегулювання на законодавчому рівні.

Представники АУБ підтримали мету ДПАУ щодо недопущення зловживань під час відрахувань ПДВ, разом акцентували увагу на те, що банки зобов”язані зберігати банківську таємницю. Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання банками такої інформації стосовно своїх клієнтів, це мають робити самі клієнти. До того ж, таке навантаження призведе до збільшення витрат банків та, відповідно, до зменшення податку на прибуток.

Сторони зійшлися на тому, що це питання недостатньо врегульоване з правової та практичної сторін і домовились направити банкам спільного листа щодо з”ясування всіх аспектів даної теми.

 

 

Податковий кодекс України

…

Підрозділ 10. Інші перехідні положення

…

8. У випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page47

Про оподаткування прибутку підприємств

…

1.20. Звичайна ціна

…

1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється залежно від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору

з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ

- державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/334/94-вр/page2

Вы заемщик или вкладчик?

Цивільний кодекс України

…

Стаття 1070. Проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку

1. За користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.

2. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry109901

За положеннями ч.1, п.5 ч.2 та ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно характеру, атрибутів та прав продавця або його агента, зокрема інформації про його особу та активи, кваліфікацію, статус, наявність ліцензії, афілійованість та права інтелектуальної або промислової власності, його відзнаки та нагороди. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry109997

Найдите разницу между ст.1054 и ст.1069 Гражданского кодекса Украины и поймете суть операции «наперстки» в виде мемориальных ордеров при выдачи псевдовалютных кредитов (зачисление инвалютного кредита – списание для конвертация (продажа на межбанке) – зачисление гривны после продажи инвалюты).

Где Вы в этой цепочке выдаче псевдовалютных кредитов поставите ст.1054 ГК, а где ст.1069 ГК?

И какая реально операция была осуществлена в этой цепочке, и согласно какой статьи Гражданского кодекса Украины? Статьи 1054 или статьи 1069?

Ищите здесь элементы мошенничества и подделки расчетных документов.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6753&page=2#entry110028

 

[Siringa]

Податковий кодекс України

…

Підрозділ 10. Інші перехідні положення

…

8. У випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page47

Про оподаткування прибутку підприємств

…

1.20. Звичайна ціна

…

1.20.7. Звичайна процентна ставка за депозит - процентна ставка, що встановлюється залежно від строків та розміру депозиту за рішенням платника податку, яке має бути оприлюдненим та встановлювати однакові правила щодо укладення депозитного договору

з будь-якими категоріями осіб з урахуванням обмежень, установлених законом. Порядок оприлюднення інформації щодо умов укладення депозитного договору визначається для банківських установ Національним банком України, для небанківських фінансових установ

- державним органом, визначеним законом. До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однією стороною договору перед іншою.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/334/94-вр/page2

 

 

А при чем тут Стаття 39. Трансфертне ціноутворення к банкам? ПК вступил же в силу в 2011, и ст. 135 вступила в силу, плюс соответствующие статьи о взымания налогов с процентных доходов.

 

А что кроме ЗУ "про оподаткування пидпрыемств" до 2011 г. ничего не действовало, мне как-то в 2006-2011 г не до того было. ;-), не помню.

 Вот же АУБ и налоговая упоминает ЗУ о ПДВ. Я так понимаю, что могли быть и пр. законодательные акты налоговой касательно налогообложения банков. 

[НБ Украины]

А при чем тут Стаття 39. Трансфертне ціноутворення к банкам? ПК вступил же в силу в 2011, и ст. 135 вступила в силу, плюс соответствующие статьи о взымания налогов с процентных доходов.

 

А что кроме ЗУ "про оподаткування пидпрыемств" до 2011 г. ничего не действовало, мне как-то в 2006-2011 г не до того было. ;-), не помню.

 Вот же АУБ и налоговая упоминает ЗУ о ПДВ. Я так понимаю, что могли быть и пр. законодательные акты налоговой касательно налогообложения банков. 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення

…

39.4.9. Документація приймається відповідно до пункту 49.8 статті 49 цього Кодексу.

39.4.10. Банки подають документацію про контрольовані операції з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність", відносно дотримання вимог банківської таємниці.

…

II. Прикінцеві положення

…

3. Національному банку України у тримісячний строк забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/408-18/page

Як буде застосовуватися закон про трансфертне ціноутворення

…

Методики і банки

Черговим українським ноу-хау стала норма про затвердження окремої методики застосування правил трансфертних цін для банківських послуг, яку мають спільно розробити та затвердити податківці й НБУ. Зрозуміло, що банкам хотілося б бачити таку методику дуже простою — мовляв, який тариф узгодив банк і клієнт, такий і є ринковим. Зрозуміло, що Міністерство доходів і зборів з таким підходом може й не погодитися. Принаймні цікаво те, що всього за два тижні до вступу нового закону в силу ні банки, ні податківці не мають щонайменшого уявлення про правила, якими незабаром доведеться керуватися.

http://gazeta.dt.ua/finances/yak-bude-zastosovuvatisya-zakon-pro-transfertne-cinoutvorennya-_.html

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.04.2014 № 9920/7/99-99-19-03-01-17

Начальникам ГУ Міндоходів в АР Крим, областях,

містах Києві та Севастополі,

Міжрегіонального ГУ Міндоходів –

ЦО з обслуговування великих платників

Про методику визначення ціни банківських послуг

Міністерство доходів і зборів України з метою належного подання Звіту про контрольовані операції за 2013 рік повідомляє наступне.

Відповідно до положень п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) методику визначення ціни банківських послуг затверджує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень статті 39 Кодексу.

Методика визначення ціни банківських послуг буде встановлювати особливості визначення звичайної ціни на послуги, що надаються банківськими установами, при застосуванні статті 39 Кодексу.

У зв'язку із цим до затвердження спеціальної вказаної методики визначення ціни банківських послуг, банківські установи визначають звичайні ціни у контрольованих операціях, використовуючи загальні положення статті 39 Кодексу.

Зобов’язуємо начальників головних управлінь Міндоходів в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіонального головного управління Міндоходів – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома підпорядкованих органів Міністерства доходів і зборів України та платників податку.

Перший заступник Міністра І.О. Білоус

http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/63181.html

Правоохранители нашли миллиарды Януковича (ДОКУМЕНТЫ)

…

Напомним, ранее СМИ сообщали о том, что нардеп Сергей Мищенко обвинил «Финбанк» и «Платинум банк» в финансировании сепаратистов. Мищенко обратился в Службу безопасности Украины и Министерство доходов и сборов с требованием проверить возможную причастность банков «Финбанк» и «Платинум банк» к финансированию сепаратистских движений в Украине. Проверки, в частности, выявили данные о двадцати семи транзакциях общим объемом $6,5 млрд.

«Эта схема действовала при участии должностных лиц Национального банка Украины во время правления Виктора Януковича и Сергея Арбузова. На данный момент из лиц, задействованных в этой схеме, при должности находится только бывший заместитель Сергея Арбузова – Владимир Кротюк. Степан Кубив (экс-глава НБУ) назначил Кротюка на должность первого зама главы НБУ. Сейчас совместно с иностранными коллегами проверяется дальнейшее движение данных средств, были ли они направлены на финансирование сепаратистской и террористической деятельности на юго-востоке Украины», - сообщил источник в Министерстве доходов и сборов.

http://glavcom.ua/news/215432.html

 

[у.zaporozhskiy]

В частности вот эта ухвала ВССУ от 11 сентября 2013 года... Которую сейчас разбили в пух и прах... и согласно которой договор с Приватами был вечным и пункт 9.12 тоже был вечным...

 

 

 

У х в а л а

 

іменем   україни

 

 

11 вересня 2013 року     м. Київ     Колегія суддів судової палати у цивільних справах

 

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

г

 

Вопрос в том, что данное определение осталось в силе, важно, что бы заемщик, понял, что у него до 11.09.2014 (в случае если найдет определение с противоположенным применением норм материального права, которое принято в срок не более, чем 3 месяца до подачи заявления) есть основания для подачи заявления в ВССУГУД.

 

[Bolt]

Вопрос в том, что данное определение осталось в силе, важно, что бы заемщик, понял, что у него до 11.09.2014 (в случае если найдет определение с противоположенным применением норм материального права, которое принято в срок не более, чем 3 месяца до подачи заявления) есть основания для подачи заявления в ВССУГУД.

 

 

Ну скажем так, что тому заёмщику наверное всёравно так как он и не ищет наверное... А противоположных ухвал полным полно вот какраз именно в этих трёх месяцах... Было бы желание...

 

Дело всё в том, что эта именно ухвала от 11 сентября 2013 года больше не интересна... Так как именно такая мотивировка которая в ней применяется разбита данной постановой ВСУ...

[centurion]

У х в а л а

іменем  україни

 

 

16 липня 2014  рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

 

головуючого                Макарчука М.А.,                                  

 

суддів:                                     Леванчука А.О.,  Мазур Л.М.,                                  

Маляренка А.В.,  Нагорняка В.А.,

 

                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня             2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від                          25 березня 2014 року,

 

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 18 грудня 2007 року б/н у розмірі 34 697 грн 64 коп.

На обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 18 грудня 2007 року банк на підставі заяви позичальника б/н                  надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 5 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач зазначив, що відповідачка погодилася з Умовами і правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою (далі - Правила), що підтверджується заявою та її особистим підписом в ній.

ПАТ КБ «ПриватБанк» вказало, що ОСОБА_3 належним чином взяті на себе зобов'язання не виконувала, у зв'язку з чим станом на 17 вересня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі                                         34 697 грн 64 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 4 368 грн 33 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 16 625 грн 85 коп.; заборгованості з комісії за користування кредитом у розмірі 11 575 грн, а також штрафів відповідно до пункту 8.6 Умов: штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн та штраф (процентна складова) в розмірі 1 628 грн 46 коп., тому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

 

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 34 697 грн 64 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

 

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від  25 березня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня           2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили із того, що ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, проте відповідачка належним чином не виконувала умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 17 вересня 2013 року утворилась зазначена позивачем заборгованість, яка підлягає стягненню; при цьому суди дійшли висновку, що строк дії договору не закінчився, оскільки відповідно до                 п. 9.12 Умов жодна зі сторін протягом 12 місяців з часу його підписання не проінформувала іншу сторону про припинення його дії, а відтак договір автоматично лонгувався на такий же термін.

 

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна, оскільки останні зроблені із неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають із наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18 грудня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір б/н, оформлений заявою позичальника, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 5 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 8).

Із наявної у матеріалах справи заяви від 18 грудня 2007 року встановлено, що ОСОБА_3 ознайомлена та згодна з Умовами, Правилами та Тарифами банку (а. с. 8 (зворотна сторона)).

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Судами також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3  належним чином не виконувала умови кредитного договору, оформленого заявою, і станом на 17 вересня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 34 697 грн 64 коп. (а. с. 5-7).

За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 вищеназваних Умов банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві та у пам'ятці клієнта, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є відкриття рахунка, вказаного в розділі «Відмітки банку» заяви.

Пунктом 9.12 Умов визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

У примітці до п. 3.5 Умов передбачено, що пам'ятка клієнта оформляється і є невід'ємною частиною договору лише у разі оформлення та видачі картки за кредитною схемою.

Встановлено, що позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, тобто за кредитною схемою, проте в матеріалах справи відсутня як пам'ятка клієнта, так і кредитна схема, що є невід'ємною частиною кредитного договору.

Також необхідно звернути увагу судів попередніх інстанцій, що зазначені положення Умов свідчать про те, що строк дії договору визначається не тільки цими правилами, а й положеннями, вказаними у пам'ятці клієнта, та строком дії кредитної картки.

З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір, повинні були врахувати не лише положення п. 9.12 Умов про автоматичну пролонгацію дії договору в разі неподання заяви про припинення договору, а й строки, встановлені в пам'ятці клієнта, дослідити кредитну схему та пам'ятку клієнта і з'ясувати строк дії кредитної картки.

При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції звертає увагу судів попередніх інстанцій, що відповідно до Правил, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від                   19 березня 2014 року у справі  № 6-14цс14, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України).    

Також слід зазначити, що наявна у матеріалах справи копія Умов              (а. с. 9-12), яка підписана Головою Правління банка Дубілетом А.В., не містить дати їх підписання чи затвердження, що не дає можливості встановити чинність Умов станом на 18 грудня 2007 року (дата підписання заяви ОСОБА_3); при цьому, вирішуючи питання щодо правильного нарахування кредитної заборгованості, суди повинні врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від                06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, що також має суттєве значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

 

За викладених обставин колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмета заявленого позову, дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2013 року та ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2014 року, а тому вказані рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

 

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 березня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

 

Головуючий                                                                                              М.А. Макарчук

                                

Судді:                                                                                                                                                   А.О. Леванчук

 

                                                                                                   Л.М. Мазур

 

                                                                                                   А.В. Маляренко        

 

                                                                                                   В.А. Нагорняк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39784911

[centurion]

И даже Луспеник тут как тут:

 

УХВАЛА

іменем  україни

 

16 липня 2014 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

 

суддів: Гулька Б.І.,   Хопти С.Ф.,

            Лесько А.О.,  Червинської М.Є.,    

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою  ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2013 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 листопада 2013 року,  

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_3, у якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 22 960 грн. 46 коп.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору від 31 жовтня 2005 року ОСОБА_3 було відкрито кредитну лінію в розмірі 5 500 грн. під 36% річних на суму залишку заборгованості на умовах і правилах надання банківських послуг банку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з                     ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в сумі                  21 390 грн. 92 коп.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 7 листопада              2013 року рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення змінено з 21 390 грн. 92 коп. на 22 тис. грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про судовий збір.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди, вирішуючи спір виходили із того, що позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки відповідно до п. 9.12 Умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою (далі - Умови) договір діє протягом 12 місяців з дня його підписання, а у разі якщо протягом даного строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий самий строк.      

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 31 жовтня 2005 року між                                             ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений договір, згідно              умов якого остання отримала кредит у розмірі 5 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків              за користування кредитом у розмірі 72% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами, а також Правилами користування платіжною карткою складає між ними банківський договір.

На порушення умов договору позичальник зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого в останнього утворилась заборгованість, яка станом 29 березня 2012 року складає                   22 960 грн. 46 коп.

Відповідно до пп. 3.1.1 пункту 3 частини ІІ Умов та Правил банківських послуг, строк дії картки вказаний на картці (місяць та рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця.

Водночас, із Правил користування платіжною карткою випливає, що договір є чинним у межах строку дії картки.

Відповідно до положень ст. 257 та ч. 3 ст. 267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, що було зроблено відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції (а.с. 25).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою частиною кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Така правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року № 6-14цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Суди, вирішуючи спір у порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, та залишили поза увагою, що відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Умов граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і картка дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONT), дія якої закінчилася у жовтні 2006 року, а банк звернувся до суду з позовом у травні 2013 року та дійшли передчасного висновку про продовження строку дії кредитного договору, а також дотримання позивачем строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, оскільки матеріали справи не містять даних, що після закінчення строку дії платіжної картки відповідач продовжував нею користуватися або отримував у ПАТ КБ «ПриватБанк» нову кредитну картку.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатись   законними   й   обґрунтованими,  тому відповідно до ст. 338 ЦПК

України вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня              2013 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 7 листопада 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий Д.Д. Луспеник Судді:Б.І. Гулько А.О. Лесько С.Ф. Хопта М.Є. Червинська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/39840071

[Arturriozz]

салат