Решение Апелляционного суда Днепропетровской области об отказе Кредитным инициативам в обращении взыскания на предмет ипотеки

[КомпаньонЪ]

Державний герб України

 

УКРАЇНА

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 214/4359/13-Ц 22-ц/774/380/К/14 

Справа № 214/4359/13-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/380/К/14 інстанції - Ан О.В.

 

Категорія 27 (4)

 

Доповідач - Савіна Г.О.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

09 квітня 2014 року

 

м. Кривий Ріг

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

 

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Митрофанової Л.В., Остапенко В.О.,

при секретарі - Кузьміній Н.В.,

 

за участю: представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 липня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0301/0706/88-506 (з подальшим внесенням змін та доповнень), відповідно до умов якого відповідач отримав 12000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитним договором .

 

В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором між ними укладено договір іпотеки №0301/0706/88-506-Z-1, згідно умов якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку 2-кімнаткнну квартиру АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

 

Внаслідок укладених 28 листопада 2012 року між правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ПАТ «Сведбанк» та ТОВ Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), а також ТОВ «ФК «Вектор плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» договорів факторингу, останнє набуло статусу нового кредитора/стягувача за вищезазначеним кредитним договором.

 

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань утворилась прострочена заборгованість розмір якої станом на 01 квітня 2013 року становить 203788 грн. 41 коп., з яких заборгованість за кредитом - 92087 грн. 35 коп., заборгованість по відсоткам 54995 грн. 20 коп. та пеня 56705 грн. 86 коп.

 

Оскільки у разі неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права дострокового виконання зобов'язання, а у разі його невиконання - звернення стягнення на предмет іпотеки, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - 2-х кімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 45,3 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0301/0706/88-506 від 28 липня 2006 року, яка станом на 01 квітня 2013 року складає 203788 грн. 41 коп., виселити відповідача з вказаної квартири без надання іншого житла із зняттям з реєстраційного обліку, а також стягнути з ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 2152 грн. 58 коп.

 

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволені частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - 2-х кімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 45,3 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0301/0706/88-506 від 28 липня 2006 року, яка станом на 01 квітня 2013 року складає 203788 грн. 41 коп., а саме за кредитом 92087 грн. 35 коп., по відсотках 54995 грн. 20 коп., пеня - 56705 грн. 86 коп.; - шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", встановивши початкову ціну предмета іпотеки за ціною, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта чи суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

 

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" 2037 грн. 88 коп. в рахунок відшкодування судових витрат. 

 

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на його думку, суд неправомірно задовольнив позовні вимоги, не перевірив розрахунок заборгованості та дійшов помилкового висновку щодо виникнення у нього простроченої заборгованості, наявність якої давала б позивачу право дострокового її стягнення. Суд не звернув увагу на недоведеність позивачем його права на звернення до суду з позовом та того, що він є належним кредитором, а також не врахував, що він не отримував жодного письмового повідомлення про зміну кредитора, тому в даному випадку має місце прострочення кредитора.

 

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Судом встановлено, що 28 липня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №0301/0706/88-506 (з подальшим вселенням змін та доповнень), відповідно до умов якого відповідач отримав 12000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитним договором .

 

В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №0301/0706/88-506-Z-1, згідно умов якого ОСОБА_2 передав банку в іпотеку 2-кімнаткнну квартиру АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

 

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань утворилась заборгованість розмір якої станом на 01 квітня 2013 року становить 203788 грн. 41 коп., з яких заборгованість за кредитом - 92087 грн. 35 коп., заборгованість по відсоткам 54995 грн. 20 коп. та пеня 56705 грн. 86 коп.

 

28 листопада 2012 року між правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» - ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, згідно якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» набуло право вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зокрема з відповідачем, право на вимогу якої належить банку на підставі доданої до договору документації.

 

В свою чергу, 28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 якого ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступає ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами укладених з боржниками, право на вимогу за якими належить ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на підставі документації, зокрема, за вищезазначеним кредитним договором укладеним з ОСОБА_2

 

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_2 та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

 

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

На думку колегії суддів оскаржуване рішення вимогам вищезазначеної статті не відповідає з наступних підстав.

 

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

 

Сутність договору факторингу полягає у тому, що суб'єкт цивільних правовідносин (кредитор) маючи боржника, який з тих чи інших причин не сплачує належні першому кошти, все ж таки ці кошти отримує, хоча і не від боржника, а від третьої особи, шляхом укладання з нею договору факторингу.

 

Факторинг - це спосіб кредитування однієї особи іншою з умовою платежу у формі правонаступництва («покупки», або передачі прав вимоги до третьої особи).

 

ТОВ «Кредитні ініціативи», звертаючись до суду з позовом як новий кредитор, внаслідок укладених договорів факторингу, за договором № 0301/0706/88-506, укладеним 28 липня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 ставив питання про звернення стягнення на належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яку відповідач передав в іпотеку АКБ «ТАС-Комерцбанк» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

 

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

 

Предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги може бути: передача грошової вимоги фактору в обмін на надання клієнту грошових коштів; відступлення клієнтом фактору своєї грошової вимоги, як способу забезпечення виконання зобов'язання, що є у клієнта перед фактором (наприклад кредитний договір).

 

Грошова вимога - це вимога клієнта до боржника на підставі будь-якого договору, за яким боржник повинен виплатити клієнту певну грошову суму.

 

Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (зі змінами) іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

 

Таким чином, вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

 

Позивач, звертаючись до суду з указаним позовом посилався, як на підставу законності своїх позовних вимог, крім вищевказаного договору факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором факторингу, укладеним 28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.

 

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем було ТОВ «ФК Вектор Плюс».

 

Крім того, цей договір суперечить положенням ст. 1078 ЦК України та відповідно до ст. 228 ЦК України він є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

 

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

 

При цьому в цій частині стосовно майна фізичних або юридичних осіб, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади характер правочину конкретизовано: йдеться про анти соціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ним.

 

Згідно із частиною 2 цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, тобто недійсним внаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з боку його учасників чи інших осіб.

 

Вирішуючи спір, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

 

Рішення суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про виселення відповідача із квартири без надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації в належній йому квартирі не оскаржено.

 

Проте відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

 

Судом першої інстанції при вирішенні справи та ухваленні рішення були застосовані правові норми, які застосуванню не підлягали та не застосовані правові норми, які підлягають застосуванню, у зв'язку з чим рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

 

Так, відмовляючи у позові про виселення відповідача з належної йому квартири без надання іншого житла із зняттям з реєстраційного обліку, суд, посилаючись на ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України, дійшов висновку, що на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем не виконано імперативно-диспозитивних приписів, встановлених вказаними правовими нормами та відсутності порушення невизнання або оспорювання прав та свобод іпотеко держателя в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України.

 

В той час як ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно скасувати з ухваленням, відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України нового рішення про відмову ТОВ «Кредитні ініціативи» у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виселення відповідача із вказаної квартири без надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації.

 

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в сумі 1020 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

 

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 313, 314 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

 

В И Р І Ш И Л А :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

 

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

 

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та виселення відповідача із квартири без надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації відмовити.

 

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1020 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

 

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

 

Головуючий : 

Судді: 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38179717

 

[КомпаньонЪ]

Свежнькое решение нашей апелляции, которое, если честно было приятной неожиданностью, но смысл решения мне до конца неясен, т.к. доводы апелляционной жалобы были совсем другие. 

Но тем не менее, приятно, что суды начали более или менее адекватно рассматривать дела и выносить решения в пользу заемщиков. 

Ждем кассацию, хотя имеем надежду, что ее не будет.

[mississ]

 

 

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_2 та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На думку колегії суддів оскаржуване рішення вимогам вищезазначеної статті не відповідає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Сутність договору факторингу полягає у тому, що суб'єкт цивільних правовідносин (кредитор) маючи боржника, який з тих чи інших  причин не сплачує належні першому кошти, все ж таки ці кошти отримує, хоча і не від боржника, а від третьої особи, шляхом укладання з нею договору факторингу.

Факторинг - це спосіб кредитування однієї особи іншою з умовою платежу у формі правонаступництва («покупки», або передачі прав вимоги до третьої особи).

ТОВ «Кредитні ініціативи», звертаючись до суду з позовом як новий кредитор, внаслідок укладених договорів факторингу, за договором № 0301/0706/88-506, укладеним  28 липня 2006 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2  ставив питання про звернення стягнення на  належну відповідачу квартиру АДРЕСА_1, яку відповідач  передав  в іпотеку АКБ «ТАС-Комерцбанк» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Предметом договору фінансування під відступлення грошової вимоги може бути: передача грошової вимоги фактору в обмін на надання клієнту грошових коштів; відступлення клієнтом фактору своєї грошової вимоги, як способу забезпечення виконання зобов'язання, що є у клієнта перед фактором (наприклад кредитний договір).

Грошова вимога - це вимога клієнта до боржника на підставі будь-якого договору, за яким боржник повинен виплатити клієнту певну грошову суму.

Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (зі змінами) іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Таким чином, вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

Позивач, звертаючись  до суду  з указаним позовом посилався, як на підставу законності своїх позовних вимог, крім вищевказаного договору  факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором факторингу, укладеним 28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем було ТОВ «ФК Вектор Плюс».

Крім того, цей договір суперечить положенням ст. 1078 ЦК України  та відповідно до ст. 228 ЦК України він є нікчемним, оскільки порушує публічний порядок.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому в цій частині стосовно майна фізичних або юридичних осіб, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади характер правочину конкретизовано: йдеться про анти соціальність знищення, пошкодження майна або незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 2 цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, тобто недійсним внаслідок безпосередньої вказівки закону і незалежно від наявності позову з боку його учасників чи інших осіб.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції  на вищезазначене уваги не звернув  та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Рішення суду в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про виселення відповідача із квартири без надання іншого житла зі зняттям його з реєстрації в належній йому квартирі не оскаржено.

Проте відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Судом першої інстанції при вирішенні справи та ухваленні рішення були застосовані правові норми,  які застосуванню не підлягали та не застосовані правові норми, які підлягають застосуванню, у зв'язку з чим рішення суду не відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Так, відмовляючи у позові про виселення відповідача з належної йому квартири без надання іншого житла із зняттям з реєстраційного обліку, суд, посилаючись на ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3  ст. 109 ЖК України, дійшов висновку, що на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки позивачем не виконано імперативно-диспозитивних приписів, встановлених вказаними правовими нормами та відсутності порушення невизнання або оспорювання прав та свобод іпотеко держателя в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України.

В той час як ці позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

У всех клиентов Сведа, которые перешли к Вектору, а далее КИ купило этот долг у Вектор плюс, такая сделка есть недействительной. Можно лишь играть с обоснованием)

[у.zaporozhskiy]

Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (зі змінами) іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Таким чином, вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

Позивач, звертаючись  до суду  з указаним позовом посилався, як на підставу законності своїх позовних вимог, крім вищевказаного договору  факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором факторингу, укладеним 28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем було ТОВ «ФК Вектор Плюс».

 

Было ли по схожим основаниям решения ВССУГУД?

[КомпаньонЪ]

я о таких решениях не слышал, такая мотивировка суда для меня была сюрпризом

[у.zaporozhskiy]

 

Відповідно ж до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (зі змінами) іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Таким чином, вимоги клієнта до боржника, пов'язані з отриманням від боржника будь-яких робіт, послуг або інших благ в натуральній формі, не можуть бути предметом відступлення за договором факторингу.

Позивач, звертаючись  до суду  з указаним позовом посилався, як на підставу законності своїх позовних вимог, крім вищевказаного договору  факторингу, на договір про передачу йому ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прав вимоги за іпотечними договорами, які визначені договором факторингу, укладеним 28.11.2012 року між ними, який нотаріально посвідчений 28.11.2012 року.

Однак позивачем не надано доказів на підтвердження того, що на момент укладення цього договору іпотекодержателем було ТОВ «ФК Вектор Плюс».

 

Было ли по схожим основаниям решения ВССУГУД?

 

Подниму вопрос.

Может кто-то сталкивался?

[КомпаньонЪ]

Вчера общался с представителем "Кредитніх инициатив", сказал что подают кассацию, хотя как по мне уже с пропуском сроков .... Если примут к рассмотрению - сообщу о результатах, ну и заодно узнаем позицию ВССУ. 

[КомпаньонЪ]

Еще, предлагаю обсудить перспективность данного решения в части использования норм ч. 3 ст. 61 ЦПК?

Ведь в отношении Кредитинов установлен факт никчемности договора между Вектором и кредитинами об уступке права требования по договорам ипотеки.

Значит, по логике вещей данное решение можно применять ко всем делам об обращении взіскания на предмет ипотеки по кредитам ТАС и Свед банков которіе продані 28.11.2012 года? Решение вступило в законную силу и не отменено на сегодняшний день. 

[tttgold]

Еще, предлагаю обсудить перспективность данного решения в части использования норм ч. 3 ст. 61 ЦПК?

Ведь в отношении Кредитинов установлен факт никчемности договора между Вектором и кредитинами об уступке права требования по договорам ипотеки.

Значит, по логике вещей данное решение можно применять ко всем делам об обращении взіскания на предмет ипотеки по кредитам ТАС и Свед банков которіе продані 28.11.2012 года? Решение вступило в законную силу и не отменено на сегодняшний день. 

Не зрозумів, а ким встановлений факт нікчемності такого договору? В мене у такій же справі суд першої інстанції відмовив КІ через недоведеність права вимоги до боржника, чекаєм Апеляцію.

[КомпаньонЪ]

Не зрозумів, а ким встановлений факт нікчемності такого договору? В мене у такій же справі суд першої інстанції відмовив КІ через недоведеність права вимоги до боржника, чекаєм Апеляцію.

 

Перший пост в цій темі, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, ним встановлено що договір про передасу прав вимоги за іпотечними договорами суперечить поняттю факторингу в цілому і є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України

[tttgold]

Перший пост в цій темі, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області, ним встановлено що договір про передасу прав вимоги за іпотечними договорами суперечить поняттю факторингу в цілому і є нікчемним відповідно до ст. 228 ЦК України

Дякую, тепер побачив. Залишається тільки надіятись щоб це рішення залишилось в силі і можна буде ним в інших судах оперувати - апеляція все ж таки.

[КомпаньонЪ]

На сьогодні є лише інформація, що Кредитини повинні були направити касаційну скаргу в понеділок ... Проте, вони вже пропустили строки, дуже сподіваюсь, що строк їм не поновлять

[tttgold]

На сьогодні є лише інформація, що Кредитини повинні були направити касаційну скаргу в понеділок ... Проте, вони вже пропустили строки, дуже сподіваюсь, що строк їм не поновлять

 Я теж сподіваюсь .

[west11]

Я не тільки сподіваюся, але вже запустив це правильне рішення у справу як судову практику у справах за аналогічними обставинами - позов про визнання нікчемним договору факторингу в частині відступлення прав іпотекодержателя від банку до Факторингової компанії.

[mississ]

Я не тільки сподіваюся, але вже запустив це правильне рішення у справу як судову практику у справах за аналогічними обставинами - позов про визнання нікчемним договору факторингу в частині відступлення прав іпотекодержателя від банку до Факторингової компанії.

Интересненько) А можете поделиться иском? 

[у.zaporozhskiy]

Не зрозумів, а ким встановлений факт нікчемності такого договору? В мене у такій же справі суд першої інстанції відмовив КІ через недоведеність права вимоги до боржника, чекаєм Апеляцію.

Напишите ссылку на Ваше решение.

Обязательно пишите возражения на апелляционную жалобу КИ.

[КомпаньонЪ]

Да, да, поделитесь решением  

В данной ситуации все средства хороши 

[КомпаньонЪ]

Мое решение стало знаменитым и создает прецедент? http://ubr.ua/finances/banking-sector/ukraincam-razreshili-ne-platit-po-perekuplennym-kreditam-295287

[alexburko]

Мое решение стало знаменитым и создает прецедент? http://ubr.ua/finances/banking-sector/ukraincam-razreshili-ne-platit-po-perekuplennym-kreditam-295287

Да, только ж впереди еще гадский ВССУ...

[mississ]

Да, только ж впереди еще гадский ВССУ...

А там оборону держат четко. Как только примут жалобу к рассмотрению, можно ждать плохих новостей(

[Obelix]

скорее всего продлят срок на подачу кассачки

[у.zaporozhskiy]

скорее всего продлят срок на подачу кассачки

К сожалению, я думаю, Коллектора будут  заряжать этот вопрос.

[НБ Украины]

Свежнькое решение нашей апелляции, которое, если честно было приятной неожиданностью, но смысл решения мне до конца неясен, т.к. доводы апелляционной жалобы были совсем другие. 

Но тем не менее, приятно, что суды начали более или менее адекватно рассматривать дела и выносить решения в пользу заемщиков. 

Ждем кассацию, хотя имеем надежду, что ее не будет.

 

Коллекторские агентства: проблемы правового регулирования

24 октября 2013

Автор: Антон Филимонов

http://www.garant.ru/article/499920/

Справа №22ц-5904/09 Головуючий у першій інстанції: Чорнобук B.I.

Категорія 27 Суддя-доповідач: Красвітна Т.П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Дерев'янка О .Г.,

суддів Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.,

при секретарі Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та приєднавшогося ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Дніпропетровського регіонального департаменту акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 грудня 2006 року між ОСОБА_5 та АКІБ «УкрСиббанк» укладені договір про надання споживчого кредиту №11092725000/2 у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії -3940,00 грн. зі сплатою відсотків та комісії в порядку та на умовах, визначених договором, а також договір про надання споживчого кредиту №11092690000 на суму 70000,00 доларів США зі сплатою 12,30% річних терміном користування до 13.12.2016 року, виконання яких було забезпечене укладеним між ОСОБА_4 та АКІБ «УкрСиббанк» договором іпотеки №11092690000/1 від 14.12.2006 року, предметом якого є належна позивачці квартира АДРЕСА_1 вартістю 629308,00 грн., проте банк без повідомлення позивачів, уклав договір про відступлення права вимоги третій особі, тому позивачі просили суд визнати договір про відступлення права вимоги від 26 серпня 2008 року недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2009 року позов задоволено, визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки №11092690000/1 від 14 грудня 2006 року, договором про надання споживчого кредиту №11092690000 від 14 грудня 2006 року, договором про надання споживчого кредиту №11092725000/2 від 14 грудня 2006 року.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2009 року вирішено питання про розподіл судових витрат, стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в дохід держави недоплачений судовий збір в розмірі 1691,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 22,50 грн.

В апеляційній скарзі АКІБ «УкрСиббанк» посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції від 10 червня 2009 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, виходячи з наступного.

Встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 14 грудня 2006 року укладений договір про надання споживчого кредиту №11092725000/2. За умовами даного договору АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язався надати

ОСОБА_5, а останній прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 3940,00 грн. та сплачувати проценти, комісію в порядку та на умовах, визначених договором, з наданням даного кредитну у терміни, визначені графіком надання кредиту за умовами договору.

Також, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 14 грудня 2006 року був укладений договір про надання споживчого кредиту №11092690000 за умовами якого АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язався надати ОСОБА_5, а останній прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 70000,00 доларів США та сплатити проценти, комісію в порядку і на умовах визначених Договором.

За умовами даних договорів, зокрема, п.2.1, зобов'язання за договорами забезпечуються заставою нерухомого майна по АДРЕСА_1, право власності на яку належить ОСОБА_4, порукою ТОВ «Свет», а також всім належним майном і коштами, на які може бути звернене стягнення.

Також, на забезпечення виконання зобов'язань за даними кредитними договорами між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_5 та ОСОБА_4, того ж дня, 14 грудня 2006 року, укладений договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.

26 серпня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» уклав з ОСОБА_3 договір про відступлення права вимоги за вищезазначеними основними зобов»язаннями та договір про відступлення прав іпотекодержателя за вказаним договором іпотеки.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно пункту 11 договору про відступлення права вимоги та пункту 4 договору про відступлення прав іпотекодержателя АКІБ «УкрСиббанк» зобов'язався письмово повідомити боржника ОСОБА_5 про заміну кредитора та іпотекодержателя.

Разом з тим, суду не надані докази, що спростовують твердження позивачів про неотримання письмових повідомлень щодо заміни кредитора та іпотекодержателя.

Крім зазначеного, згідно зі ст.515 ЦК України кредитор може уступити вимоги іншій особі, якщо це не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

Відповідно, за змістом даної норми, Закону України «Про банки і банківську діяльність», інших нормативно-правових актів про цю діяльність уступка банком вимог, пов'язаних з договором кредитування, іншій юридичній чи фізичній особі суперечить закону і тому недопустима.

За таких обставин, місцевий суд, беручи до уваги норми ЦК України, вимоги ст.24 ЗУ «Про іпотеку», обгрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та визнання недійсними спірних договорів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та приєднавшогося ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10415140

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4906810

 

[у.zaporozhskiy]

Відповідно, за змістом даної норми, Закону України «Про банки і банківську діяльність», інших нормативно-правових актів про цю діяльність уступка банком вимог, пов'язаних з договором кредитування, іншій юридичній чи фізичній особі суперечить закону і тому недопустима.

 

Весьма интересный вывод.

[west11]

Відповідно, за змістом даної норми, Закону України «Про банки і банківську діяльність», інших нормативно-правових актів про цю діяльність уступка банком вимог, пов'язаних з договором кредитування, іншій юридичній чи фізичній особі суперечить закону і тому недопустима.

 

Весьма интересный вывод.

Вот именно, а как же ЦК Украины ? Получается, что кодекс НЕ регулюють "цю діяльність"