Определение Верховного Суда Украины о прекращении имущественного поручительства с ВТБ банком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

7 members have voted

  1. 1. Считает ли Вы решение справедливым?

    • Да
      7
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      7
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,
суддів: Григор'євої Л.І., Романюка Я.М.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк”, відкритого акціонерного товариства “Санаторій Аквадар”, товариства з обмеженою відповідальністю “Регламент”, третя особа – ОСОБА_4, про припинення дії договору поруки та скасування обтяжень з майна, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року,

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що закрите акціонерне товариство “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” (далі – ВАТ “ВТБ Банк”), уклав з відкритим акціонерним товариством “Санаторій Аквадар” (далі – ВАТ “Санаторій “Аквадар”) та товариством з обмеженою відповідальністю “Регламент” (далі – ТОВ “Регламент”) договори про надання мультивалютної відкличної кредитної лінії.

30 червня 2006 року та 25 липня 2007 року уклав з ВАТ “ВТБ Банк” договори іпотеки, за якими для забезпечення виконання зазначених кредитних договорів передав в іпотеку земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 6 га, 0, 5246 га та розташований на цих земельних ділянках будинок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Вказував, що ТОВ “Регламент” виконав свої зобов’язання за кредитним договором, однак банк не зняв обтяження на предмет іпотеки.

Крім того, без погодження з ним, як з майновим поручителем, ВАТ “ВТБ Банк” уклав з ВАТ “Санаторій “Аквадар” додаткові угоди до кредитного договору від 27 червня 2006 року, за якими збільшувалась сума кредитної угоди та відсотки за користування кредитом, у зв’язку з чим збільшився обсяг його відповідальність як майнового поручителя.


Просив визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30 червня 2006 року та звільнити від обтяження заставне майно.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ “Перехідні положення” Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ “Про судоустрій і статус суддів” касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 27 червня 2006 року ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)”, правонаступником якого є ВАТ “ВТБ Банк” та ВАТ “Санаторій Аквадар” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної лінії відкличної кредитної лінії № 10-0604/250К, (а.с. 23-27), до якого вносилися такі зміни:

- до п. 1.3.1 і п. 1.3.2 щодо заставної вартості трьох земельних ділянок та будинку, які належать ОСОБА_3 (договір № 1 від 11 січня 2007 року) (а.с. 28);

- збільшено термін погашення кредиту з 24 червня 2011 року до 29 червня 2012 року (договір № 2 від 25 липня 2007 року) ;

- збільшені відсотки за користування кредитом з 17% до 20% річних у гривні та з 13% до 13,5% річних у доларах США (договір № 4 від 25 вересня 2007 року) (а.с. 31);

- збільшена сума кредиту з 9 090 000 грн. до 1 500 000 доларів США та 922 500 грн. 79 коп. (договір № 5 від 18 листопада 2008 року) (а.с. 32-33).

27 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/251К.

30 червня 2006 року між ЗАТ “Внєшторгбанк (Україна)” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким останній виступає майновим поручителем ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” за виконання зобов’язань, передбачених кредитними договорами № 10-0604/250К і № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року (а.с. 13-19).

Цим договором забезпечувалось виконання зобов’язань в межах максимального ліміту заборгованості за договором № 10-0604/251К – 6 565 000 грн. з кінцевим терміном повернення до 26 червня 2007 року та за договором № 10-0604/250К – у межах ліміту 9 090 000 грн. зі строком повернення до 24 червня 2011 року.

Для забезпечення виконання кредитних зобов’язань боржниками – ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент” ОСОБА_3 передав в іпотеку три земельні ділянки площею 0, 08 га, 0, 60 га та 0, 5246 га, розташовані в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області та будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

25 липня 2007 року ЗАТ “Внєшторгбанк” (нині – ВАТ “ВТБ Банк”) та ТОВ “Регламент” укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/308К, для забезпечення виконання, якого Банк та ОСОБА_3 уклали 25 липня 2007 року іпотечний договір в межах максимального ліміту заборгованості 7 075 000 грн. зі троком погашення до 1 липня 2010 року, за яким в іпотеку передане те ж саме нерухоме майно (а.с. 36-77).

ТОВ “Регламент” свої зобов’язання за кредитним кредитними договорами № 10-0604/251К від 27 червня 2006 року та № 10-0604/308К від 25 липня 2007 року виконало.

ВАТ “Санаторій Аквадар” своїх зобов’язань за договором № 10-0604/250К від 27 червня 2006 року не виконало.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу припинення договору поруки від 30 червня 2006 року за зобов’язаннями ВАТ “Санаторій Аквадар” та ТОВ “Регламент”.

Пунктом 9.2 договору іпотеки від 30 червня 2006 року передбачено, що всі зміни та доповнення до нього можуть бути оформлені за погодженням сторін та підлягають нотаріальному посвідченню.

Встановлено, що зміни чи доповнення до зазначеного договору сторонами не вносилися.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.


Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про припинення договору поруки від 30 червня 2006 року в частині боржника ВАТ “Санаторій Аквадар” та звільнення майна від обтяжень, передбачених цим договором, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту зміни основного зобов’язання без згоди майнового поручителя, які призвели до збільшення обсягу його відповідальності.

Що стосується договору поруки в частині зобов’язання ТОВ “Регламент”, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв’язку з виконанням товариством основного зобов’язання, забезпеченого порукою, припиняється дія поруки.

Так, судом правильно встановлено, що додаткові угоди до кредитного договору № 10-0604/250К щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку погашення кредиту та суми кредиту укладалися банком з боржником – ВАТ “Санаторій Аквадар”, без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

Дані про те, що ОСОБА_3 як майновий поручитель, повідомлявся про зміни умов договору кредиту і давав на це згоду, в матеріалах справи відсутні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд неправильно витлумачив норму ч. 1 ст. 559 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що зміна умов договору кредитування не призвела до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення ухвалене згідно із законом, відповідно до ст. 339 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 15 вересня 2010 року скасувати, залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2009 року.


Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема
Судді: Л.І. Григор’єва
Л.І. Охрімчук
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14223008

Link to comment
Share on other sites

Просив визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30 червня 2006 року та звільнити від обтяження заставне майно.

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

(абзац другий частини першої статті 17 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 22.12.2005 р. N 3273-IV)

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Правомерно ли прекращение ипотеки?

выходит, что прекратилось имущественное поручительство

прекращена ли ипотека?

Суд первой инстанции и ВСУ сошлись, что ипотека тоже прекращается, но какова цепочка этого*

Link to comment
Share on other sites

Просив визнати припиненими правовідносини за договором іпотеки від 30 червня 2006 року та звільнити від обтяження заставне майно.

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

выходит, что прекратилось имущественное поручительство

прекращена ли ипотека?

Суд первой инстанции и ВСУ сошлись, что ипотека тоже прекращается, но какова цепочка этого*

Договор ипотеки-- это смешанный договор имущественного поручителя и ипотеки (залога имущества). В общем случае при прекращении действия договора поручения имущество освобождается из залога, ипотека --частный случай залога.

Link to comment
Share on other sites

Договор ипотеки-- это смешанный договор имущественного поручителя и ипотеки (залога имущества). В общем случае при прекращении действия договора поручения имущество освобождается из залога, ипотека --частный случай залога.

прекращается имущественное поручительство, прекращается и ипотека...

я Вас правильно понял?

но где об этому указано в законе?

Link to comment
Share on other sites

  • 4 months later...

В данном решении очень важна позиция Верховного суда Украины, а именно:

Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов’язання.

Так, судом правильно встановлено, що додаткові угоди до кредитного договору № 10-0604/250К щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом, збільшення строку погашення кредиту та суми кредиту укладалися банком з боржником – ВАТ “Санаторій Аквадар”, без участі поручителя, в той час як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що, враховуючи положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, є підставою для припинення поруки.

Т.е. увеличением размера ответственности признается увеличение процентной ставки и увеличение срока кредита, а также размера неустойки, не говоря уже о самой сумме кредита.

Link to comment
Share on other sites

В данном решении очень важна позиция Верховного суда Украины, а именно:

Т.е. увеличением размера ответственности признается увеличение процентной ставки и увеличение срока кредита, а также размера неустойки, не говоря уже о самой сумме кредита.

это все правильно! но понятия "порука" и "ипотека" имеют разную природу, а здесь все слепили в кучу... скакой радости 559 ЦК применяется к ипотеке ?!

с точки зрения справедливости - согласен, а насчет законности - я воздержусь...

Link to comment
Share on other sites

это все правильно! но понятия "порука" и "ипотека" имеют разную природу, а здесь все слепили в кучу... скакой радости 559 ЦК применяется к ипотеке ?!

с точки зрения справедливости - согласен, а насчет законности - я воздержусь...

Истец имущественный поручитель
Link to comment
Share on other sites

  • 2 months later...
  • 3 months later...

как решение указанное в данной теме сочитается со следующим решением? почему противоречия ? у меня спор за имущественного поручителя. в материалах дела есть поддельное согласие имущ. поручителя на повышение % ставки по кредиту. Банк именно на дело по моему иску нанял персонального юриста. практика неоднозначна по этому вопросу. давайте обсудим!!!!!! ипотечный договор с имущественным поручителем - это смешанный договор?

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Олійник А.С.,

Гончара В.П., Ступак О.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»), приватного підприємства «Лекс» (далі ПП «Лекс») про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки , за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом до ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» - правонаступника акціонерного банку «Експрес Банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, посилаючись на те, що, виходячи з п. 6.1. договору поруки від 29 травня 2007 року термін дії договору поруки закінчився 30 березня 2009 року, отже вимогу відповідачем - АБ «Експрес Банк» від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов'язань по договору поруки пред'явлено після закінчення терміну дії договору поруки. Зазначав, що до договору про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, який був забезпечений іпотекою позивача, було укладено 11 доповнень в термін з 16 серпня 2007 року по 24 червня 2009 року, з майже 10-кратним збільшенням суми кредиту та пролонгацією майже на 3 роки строку дії кредитного договору. Оскільки такі доповнення були укладені тільки між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс», без повідомлення поручителя - іпотекодавця, вважав, що договір іпотеки має бути визнаний припиненим в термін, зазначений в договорі іпотеки – 11 серпня 2008 року. Крім того, позивач просив визнати недійсним п 1.1., 1.3. та 6.5. договору іпотеки, оскільки вони суперечать один одному, а також Закону України «Про іпотеку».

У лютому 2010 року ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося із позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 13 липня 2007 року між Банком та ПП «Лекс» укладено договір про відкриття кредитної лінії. В забезпечення виконання зобов`язань між Банком та ОСОБА_3 укладено договори поруки та іпотеки. Оскільки боржник свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, заявник просив звернути стягнення на предмет іпотеки – належну ОСОБА_3 квартиру.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року первісний позов задоволено. Визнано договір поруки № 10-07/П-1 від 13 липня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 таким, що припинив свою дію. Визнано недійсним п. 1.1.Договору іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 2719 в частині положення щодо: «...змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом» - з моменту укладення. Визнано договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 2719 таким, що припинив свою дію в зв'язку з припиненням основного зобов'язання з 11 липня 2008 року. Заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену при посвідченні договору іпотеки від 16 липня 2008 року, що укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 - скасовано з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. Зустрічний позов залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 За рахунок предмету іпотеки задовольнити вимоги АБ «Експрес Банк» в сумі 32 036 771, 18 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційних скаргах ОСОБА_3та ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що дія договору поруки, укладеного між ОСОБА_3 та Банком 29 травня 2007 року, припинилась, договір сторонами не пролонгувався. Боржник припинив виконувати свої зобов`язання за договором 30 квітня 2009 року, а лист-вимога направлена ОСОБА_3 тільки 16 жовтня 2009 року, у зв`язку з чим суд вважав договір поруки припиненим на підставі п. 1 та п. 4 ст. 559 ЦК України. Крім того, внесеними змінами і доповненнями до кредитного договору істотно змінено умови іпотечного договору та термін його дії, у зв`язку з чим змінився обсяг відповідальності майнового поручителя, а тому договір іпотеки слід визнати припиненим на підставі ст. 559 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні первісного позову, апеляційний суд послався на те, що кредитні зобов’язання не виконані, отже договори іпотеки та поруки є чинними. У п.1.1 договору іпотеки зазначено, що ОСОБА_3 надав свою згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору, а тому подальші зміни до договору з ним не узгоджувались. Зазначені зміни та доповнення на обсяг відповідальності ОСОБА_3 не вплинули.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

На підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Встановлено, що 13 липня 2007 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 10-07/кл від 13 липня 2007 року, із відновлювальним лімітом кредитування в сумі 1 800 000 грн. строком до 11 липня 2008 року зі сплатою 19 % річних та надання в межах цієї лінії грошових коштів на поповнення обігових коштів. Згідно подальших договорів, між цими ж сторонами укладено угоди про внесення змін та доповнень до нього.

Так, 29 жовтня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про новий порядок обчислення та сплати відсотків за кредитом.

13 грудня 2007 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким сторони домовилися збільшити кредитну лінію до суми 11 800 000 гривень. Забезпеченням виконання зобов'язання є іпотека нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Петропавлівська, 15, № 1-11, та належить майновому поручителю ТОВ «Верес»; застава транспортних засобів (автомобілів), як товарів на складі; порука ТОВ «Компанія Трансенерго»; порука ТОВ «Верес», а також всі види забезпечення виконання зобов'язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за Договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.

31 березня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000 грн. та термін дії кредитного договору до 1 квітня 2011 року. Забезпечення виконання зобов'язання згідно доповнення № 4 від 31 березня 2008 року є порука ОСОБА_3 на суму погашення заборгованості в сумі 5 050 000 грн.; застава товарів (автомобілів) на складі, що належать ПП «Лекс» на праві власності, на суму не менше ніж 7 000 000 грн., а також всі види забезпечення виконання зобов'язання згідно з правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання зобов'язання Позичальника за договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.

30 травня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до договору про відкриття кредитної лінії 10-07/кл від 13 липня 2007 року, згідно з яким, сторони встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.

27 червня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 6 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про зменшення ліміту кредитної лінії протягом терміну, що визначений п.1.1. Договору та становить 25 500 000 грн., а також встановили графік зменшення ліміту кредитної лінії по наданому кредиту.

1 вересня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 7 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 22,0 % річних. Також додатковим забезпеченням по кредитному договору виступає іпотека квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить майновому поручителю ОСОБА_3

23 грудня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 8 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору до 24,0 % річних.

29 лютого 2009 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 9 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

26 березня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 10 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

24 червня 2009 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 11 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися щодо порядку сплати та нарахування відсотків по наданому кредиту.

Договором поруки від 31 березня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_3, встановлено обсяг відповідальності ОСОБА_3 – 5 050 000 грн. (а.с.39, т.1) Цей обсяг під час внесення змін та доповнень до кредитного договору залишився незмінним, а тому посилання позивача на те, що змінився обсяг його відповідальності за кредитним договором, не грунтуються на матеріалах справи.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПП «Лекс», між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 2719. Згідно даного договору іпотекодавець передав іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Згідно акту № 2 узгодження договірної (заставної) вартості предмета іпотеки від 16 серпня 2007 року, заставна вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в сумі 14 420 000 грн.

В термін, визначений в кредитному договорі боржник - ПП «Лекс» зобов'язань щодо повернення кредиту не виконав, кредит та відсотки за його користування не повертав, у зв`язку з чим на адресу ОСОБА_3 було направлено листи-вимоги, в яких його повідомлено про існуючу заборгованість ПП «Лекс» по кредиту та відсоткам. Зокрема, такий лист було направлено на адресу ОСОБА_3 16 жовтня 2010 року. Обгрунтовуючи позовні вимоги, заявник посилався на те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Однак з матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2008 року між ПАТ «АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» було укладено договір про внесення змін та доповнень № 4 до договору про відкриття кредитної лінії, згідно з яким, сторони в договорі домовилися збільшити кредит до суми 27 800 000 грн. та термін дії кредитного договору до 1 квітня 2011 року, отже строк виконання основного зобов`язання не настав.

Апеляційним судом також правильно відмовлено у задоволенні вимог про визнання договору іпотеки припиненим, визнання частково недійсним договору іпотеки.

Стаття 546 ЦК України містить перелік видів забезпечення виконання, кожний з яких є самостійною цивільно-правовою формою відповідальності, встановленою на підставі окремих договорів, і регулюється відповідними правовими нормами, розрізняючи поняття поруки та застави (іпотеки) законодавство визначає різну відповідальність поручителя та заставодавця (майнового поручителя) і різні підстави припинення поруки та права застави.

Таким чином, рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову відповідає вимогам закону і грунтується на матеріалах справи.

Разом з тим, не можна погодитись із судовим рішенням в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

Так, за положеннями статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Однак судом на зазначені положення Закону уваги не звернуто, в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, не визначено спосіб реалізації предмета іпотеки та не з’ясовано його початкову ціну, не звернуто уваги на те, що заставна вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в сумі 14 420 000 грн.

Наведене свідчить про те, що рішення в частині задоволення зустрічного позову постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Сімоненко В.М.

Судді:

Амелін В.І.

Гончар В.П.

Олійник А.С.

Ступак О.В.

Link to comment
Share on other sites

похоже шансы моего клиента уменьшаются-

(ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ОГЛЯДОВИЙ ЛИСТN 01-8/637 від 30.05.2001)

...

Перевіривши матеріали справи, судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов встановила таке.

Відповідно до укладеного кредитного договору банком надано виробничо-комерційній фірмі кредит у національній валюті України.

На забезпечення повернення кредиту банком укладено з позичальником та підприємством договір застави, на виконання якого прийнято товари в обороті згаданих суб'єктів господарювання. Ці дії свідчать про те, що підприємство виступило майновим поручителем позичальника (стаття 11 Закону України "Про заставу").

Порука і застава є різними самостійними способами забезпечення виконання зобов'язань, тому встановлений статтею 194 Цивільного кодексу України строк для подання позову до поручителя не може застосовуватися до правовідносин заставодавця (майнового поручителя) і заставодержателя за договором застави, а, отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

За таких обставин судовою колегією Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов рішення та постанову арбітражного суду скасовано і позовні вимоги задоволено.

7. Факт припинення поруки не тягне за собою припинення договору застави з огляду на самостійність згаданих видів забезпечення виконання зобов'язань.

...

НО КАК ЖЕ БЫТЬ С РЕШЕНИЕМ В НАЧЕЛЕ ЭТОЙ ТЕМЫ БАНКУ?

Link to comment
Share on other sites

  • 4 months later...

как решение указанное в данной теме сочитается со следующим решением? почему противоречия ? у меня спор за имущественного поручителя. в материалах дела есть поддельное согласие имущ. поручителя на повышение % ставки по кредиту. Банк именно на дело по моему иску нанял персонального юриста. практика неоднозначна по этому вопросу. давайте обсудим!!!!!! ипотечный договор с имущественным поручителем - это смешанный договор?

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 жовтня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сімоненко В.М.

суддів: Амеліна В.І., Олійник А.С.,

Гончара В.П., Ступак О.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк»), приватного підприємства «Лекс» (далі ПП «Лекс») про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» до ОСОБА_3, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки , за касаційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року,

Это решение отправлено на пересмотр в Верховный суд -

У Х В А Л А

12 березня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С., суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

Умнової О.В., Черненко В.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 - про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі ПАТ «АБ «Експрес-Банк»), приватного підприємства «Лекс» (далі ПП «Лекс») про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, за зустрічним позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_6, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, 13 липня 2007 року між АБ «Експрес Банк» та ПП «Лекс» укладено договір про відкриття кредитної лінії. Для забезпечення виконання зобовязань ПП «Лекс» цього ж дня між ним та АБ «Експрес Банк» укладено договір поруки, а 16 серпня 2007 року договір іпотеки на належну йому квартиру АДРЕСА_1. До договору про відкриття кредитної лінії було укладено 11 доповнень в термін з 16 серпня 2007 року по 24 червня 2009 року з майже 10-кратним збільшенням суми кредиту та пролонгацією майже на 3 роки строку дії кредитного договору. Оскільки такі доповнення були укладені тільки між АБ «Експрес-Банк» та ПП «Лекс», без повідомлення поручителя-іпотекодавця, вважав, що договір іпотеки має бути визнаний припиненим у термін, зазначений у договорі іпотеки 11 серпня 2008 року. Крім того, позивач просив визнати недійсним п. п. 1.1, 1.3 та 6.5 договору іпотеки, так як вони суперечать один одному та Закону України «Про іпотеку».

У лютому 2010 року ПАТ «АБ «Експрес-Банк» предявив зустрічний позов, в якому просив звернути стягнення на предмет іпотеки належну ОСОБА_6 квартиру. Вимоги мотивував тим, що 13 липня 2007 року між ним та ПП «Лекс» укладено договір про відкриття кредитної лінії. Для забезпечення виконання зобовязань ПП «Лекс» між банком та ОСОБА_6 укладено договори поруки та іпотеки.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено: визнано договір поруки від 13 липня 2007 року, укладений між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_6 таким, що припинив свою дію; визнано недійсним п. 1.1 договору іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_6, в частині положення щодо «… змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом» - з моменту укладення; визнано договір іпотеки від 16 серпня 2007 року, укладений між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_6, таким, що припинив свою дію в звязку з припиненням основного зобовязання з 11 липня 2008 року; скасовано заборону на відчуження АДРЕСА_1, накладену при посвідченні договору іпотеки від 16 липня 2008 року, що укладений між АБ «Експрес Банк» та ОСОБА_6 приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. Зустрічний позов ПАТ «АБ «Експрес-Банк» залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року скасовано рішення суду першої інстанції й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов ПАТ «АБ «Експрес-Банк» задоволено: звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6; за рахунок предмета іпотеки задоволено вимоги ПАТ «АБ «Експрес-Банк» у сумі 32036771 грн. 10 коп., що випливають з договору про відкриття кредитної лінії від 13 липня 2007 року, укладеного між АБ «Експрес-Банк» та ПП «Лекс», включаючи повернення суми кредиту, процентів та користування кредитом, пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязань. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року касаційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_8 задоволено частково, рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ПАТ «АБ «Експрес-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В решті рішення апеляційного суду залишено без змін .

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 - про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, зокрема ст. 559 ЦК України.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на постанови Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року, від 12 грудня 2011 року, від 19 грудня 2011 року .

Наведені у заяві представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 - доводи вказують на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ст. 559 ЦК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах і, згідно вимог ст. 355 ЦПК України, є підставою для перегляду судових рішень.

За таких обставин, справа за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», приватного підприємства «Лекс» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, за зустрічним позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_6, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає допуску до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», приватного підприємства «Лекс» про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими, за зустрічним позовом ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_6, треті особи: ПП «Лекс», ОСОБА_8 про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 - про перегляд ухвали колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Висоцька

Судді: Б.І. Гулько

О.В. Закропивний

О.В. Умнова

В.А. Черненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22464577

будем ждать результатов...

А вообще надо в Конституционный обратится за толкованием Вот ГРАНД ИШУР вроде собирался..

Также спорной является позиция ВССУ, изложенная в пункте 23 Постановления, о том, что финансовое и имущественное поручительство являются разными видами обеспечения и к имущественному поручительству правила пункта 1 статьи 559 ГК не применяются. Спорным это является потому, что есть несколько решений Верховного Суда Украины, в которых изложено противоположное мнение.

Однако эти немногие сомнительные моменты можно будет отрегулировать обращениями в Конституционный Суд Украины для индивидуального толкования, а в целом Постановление является одним из наиболее ценных, законных и взвешенных трудов, направленных на урегулирование отношений банков и заёмщиков.

Генеральный директор

консалтинговой компании "Гранд Иншур"

Андрей Степаненко.

Мой анализ Постановления - http://grand-insur.com/pobezhdaem_banki.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...=4187&st=20

Link to comment
Share on other sites

это все правильно! но понятия "порука" и "ипотека" имеют разную природу, а здесь все слепили в кучу... скакой радости 559 ЦК применяется к ипотеке ?!

с точки зрения справедливости - согласен, а насчет законности - я воздержусь...

Правильно я поняла, что вопросы о поруке регулируются ГКУ, а ипотеки еще и ЗУ "О ипотеке"?

Ув., форумчане, помогите разобраться с такими вопросами:

1) Как различить, какой у меня правочин, если договор называется "Ипотечный", а в преамбуле написано: "Банк - Іподекодержатель та Петрова, яка виступає майновим поручителем Іванової, - Іпотекодавець, уклали угоду про наступне:

1.1. Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору...

1.2. Предметом іпотеки є...

2) Недвижимость была приобретена в браке, а оформлена на жену (муж дал письменное согласие).

1.4. Співвласником Предмету іпотеки є чоловік Петрової...

Соответственно ипотеку оформляла жена, а муж дал письменное согласие. Через годи я подписала доп. с увеличением %% (но с графиком, где только тело), при этом изменений в ипотечный договор не вносились. Еще через год муж поручительницы умер, наследство пока не оформлено.

3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора?

3.1.10. Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у випадку недостатності сум, отриманих в результаті реалізації з іншого майна та/або майнових прав Іпотекодавця у порядку, встановленному законодавством.

4) Банк прописал в договоре нормативные акты, на которые ссылается. Так это у меня ипотека?

4.1.4. У відповідності до ст.8 ЗУ "Про іпотеку"...

5.3 ...встановленому статтею 38 ЗУ "Про іпотеку"...

5.4. ...до ст.ст.6,7 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолід. іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"...

5) 3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора?

6.4. Строк позовної давності у відпов. до ст. 259 ЦКУ - 10 років.

6) Колектор написал поручительнице письмо через 1,5 года после того, как я перестала платить. Поручительница письма не получила. Оно вернулось назад адресату и колехтор несет его в суд для доказательства, что проделал досудебную работу. Это правомерно?

8.5 Всі повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів чи приймаються кожною стороною власноручно.

Link to comment
Share on other sites

  • 3 weeks later...

А что если такая ситуация:

ООО берет кредит, директор ООО подписывает два договора - кредитный от имени ООО и договор поручительства как физ лицо.

Затем банк увеличивает процентную ставку, о чем директор ООО подписывает дополнительное соглашение к кредитному договору.

К договору поручительства никаких дополнительных соглашений не подписывалось, поскольку поручитель (директор) не хотел брать на себя лишнюю ответственность.

Когда ООО перестает платить банк обращается с иском к поручителю.

В суде поручитель говорит, что договор поруки прекратился по 559 ЦК, поскольку без его согласия увеличилась его ответственность.

Суд удовлетворил иск банка и в решении написал, что подписав доп соглашение как директор ООО одновременно он как поручитель был уведомлен об изменении условий договора и против них не возражал.

Апелляция поддерживает первую инстанцию.

Кассация отказывает в открытии кассационного производства.

Ищу основания для подачи в ВСУ по неодинаковому применению ст. 559 ЦК.

Подскажите куда смотреть, где искать решения по аналогичным делам? Может у кого-то есть? буду очень благодарен! заранее спасибо!

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

Кто знает: есть уже решение ВСУ о пересмотре определения ВССУ по имущественному поручительству, указанному выше в этой теме?

Дела:

6-18цс11 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4770

6-20цс11 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4771

6-33цс12 - ВССУ от 28.05.2012 (поручительство) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4772

6-41цс12 - ВСУ от 23.05.2012 (повышение процентной ставки) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4425

6-13цс12 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4774

дела можно найти на сайте: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showforum=8

Удачи!!!

Link to comment
Share on other sites

Дела:

6-18цс11 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство)

6-20цс11 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство)

6-33цс12 - ВССУ от 28.05.2012 (поручительство)

6-41цс12 - ВСУ от 23.05.2012 (повышение процентной ставки)

6-13цс12 - ВСУ от 21.05.2012 (поручительство)

дела можно найти на сайте: ...

Удачи!!!

спасибо за номера дел. Но это не совсем в тему.

Требовалось решение по имущественной поруке, т.е. по ипотеке, которая отдана третьим лицом, т.е. не основным заемщиком.

6-18цс1 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/24976430 Это просто порука-

про перегляд рішення Верховного Суду України від 1 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_31 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), приватного підприємства «Будівельна компанія «Левша» (далі - ПП «БК «Левша»), ОСОБА_32 про визнання договору поруки припиненим....

6-20цс11 - http://reyestr.court.gov.ua/Review/24704776 это тоже просто порука ну и т.д.

Эти решения постараюсь опубликовать на антирейде.

Link to comment
Share on other sites

Правильно я поняла, что вопросы о поруке регулируются ГКУ, а ипотеки еще и ЗУ "О ипотеке"?

Ув., форумчане, помогите разобраться с такими вопросами:

1) Как различить, какой у меня правочин, если договор называется "Ипотечный", а в преамбуле написано: "Банк - Іподекодержатель та Петрова, яка виступає майновим поручителем Іванової, - Іпотекодавець, уклали угоду про наступне:

1.1. Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору...

1.2. Предметом іпотеки є...

2) Недвижимость была приобретена в браке, а оформлена на жену (муж дал письменное согласие).

1.4. Співвласником Предмету іпотеки є чоловік Петрової...

Соответственно ипотеку оформляла жена, а муж дал письменное согласие. Через годи я подписала доп. с увеличением %% (но с графиком, где только тело), при этом изменений в ипотечный договор не вносились. Еще через год муж поручительницы умер, наследство пока не оформлено.

3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора?

3.1.10. Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги у випадку недостатності сум, отриманих в результаті реалізації з іншого майна та/або майнових прав Іпотекодавця у порядку, встановленному законодавством.

4) Банк прописал в договоре нормативные акты, на которые ссылается. Так это у меня ипотека?

4.1.4. У відповідності до ст.8 ЗУ "Про іпотеку"...

5.3 ...встановленому статтею 38 ЗУ "Про іпотеку"...

5.4. ...до ст.ст.6,7 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолід. іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"...

5) 3) Насколько законен такой пункт ипотечного договора?

6.4. Строк позовної давності у відпов. до ст. 259 ЦКУ - 10 років.

6) Колектор написал поручительнице письмо через 1,5 года после того, как я перестала платить. Поручительница письма не получила. Оно вернулось назад адресату и колехтор несет его в суд для доказательства, что проделал досудебную работу. Это правомерно?

8.5 Всі повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів чи приймаються кожною стороною власноручно.

Это у Вас случайно не с Прихватбанком? Та же ситуация, хотелось бы услышать мнение людей. Я думаю брать за основу Постановление ВСУ (то что в начале темы)

Link to comment
Share on other sites

А что если такая ситуация:

ООО берет кредит, директор ООО подписывает два договора - кредитный от имени ООО и договор поручительства как физ лицо.

Затем банк увеличивает процентную ставку, о чем директор ООО подписывает дополнительное соглашение к кредитному договору.

К договору поручительства никаких дополнительных соглашений не подписывалось, поскольку поручитель (директор) не хотел брать на себя лишнюю ответственность.

Когда ООО перестает платить банк обращается с иском к поручителю.

В суде поручитель говорит, что договор поруки прекратился по 559 ЦК, поскольку без его согласия увеличилась его ответственность.

Суд удовлетворил иск банка и в решении написал, что подписав доп соглашение как директор ООО одновременно он как поручитель был уведомлен об изменении условий договора и против них не возражал.

Апелляция поддерживает первую инстанцию.

Кассация отказывает в открытии кассационного производства.

Ищу основания для подачи в ВСУ по неодинаковому применению ст. 559 ЦК.

Подскажите куда смотреть, где искать решения по аналогичным делам? Может у кого-то есть? буду очень благодарен! заранее спасибо!

Знал и не возражал-- это не дал согласие. Процедура дачи согласия описана во многих договорах поручительства.

Link to comment
Share on other sites

Кто знает: есть уже решение ВСУ о пересмотре определения ВССУ по имущественному поручительству, указанному выше в этой теме?

04.07.2012 ВСУ відмовив у перегляді. З постановою можна ознайомитись на сайті ВСУ.
Link to comment
Share on other sites

04.07.2012 ВСУ відмовив у перегляді. З постановою можна ознайомитись на сайті ВСУ.

Вот текст этого решения. Могу сказать одно, что Всу в данном случае отказал никак не по причине не применения положений ЦК о поруке на ипотечные договора (имущественную поруку).

Здесь обжаловался вопрос неприменения положений об увеличении ответственности поручителя. и судами установлено, что ответственность не была увеличина. И потому отказали, т.е. это не тот прецедент и не тот случай.

Поэтому либо заявитель не те решения долучил, либо не обосновал что-то. Но в данном решении описуется совсем другая ситуация, а именно ситуация, когда ответственность поручителя не увеличилась. но ничего о взаимосвязи имущественной поруки (ипотеки) и поруки, т.е. как здесь

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 липня 2012 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Головуючого Яреми А.Г.

суддів: Гуменюка В.І.,

Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П.,

Онопенка В.В.,

Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л.,

за участю:

представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2; представника публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк” – ОСОБА_3,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк”, приватного підприємства “Лекс” про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими й за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк” до ОСОБА_1, треті особи: приватне підприємство “Лекс”, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк” (далі – ПАТ “Акціонерний банк “Експрес-Банк”) – правонаступника акціонерного банку “Експрес-Банк” (далі – АБ “Експрес-Банк”) про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими.

Позивач зазначав, що з метою забезпечення виконання зобов’язань приватного підприємства “Лекс” – (далі ПП “Лекс”) за кредитним договором між ним та АБ “Експрес-Банк” укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 16 серпня 2007 року, зареєстрований у реєстрі за НОМЕР_1, згідно з яким він (ОСОБА_1) передав АБ “Експрес-Банк” належне йому на праві власності майно – квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до акта НОМЕР_2 узгодження договірної (заставної) вартості предмета іпотеки від 16 серпня 2007 року заставна вартість предмета іпотеки на момент укладання договору іпотеки сторонами була оцінена в 14 420 000 гривень.

31 березня 2008 року між АБ “Експрес-Банк” (кредитор) та ОСОБА_6, який діяв за довіреністю, наданою ОСОБА_1 (поручитель), укладено договір поруки НОМЕР_3, згідно з умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов’язань ПП “Лекс” за кредитним договором як солідарний боржник в обсязі 5 050 000 гривень, включаючи сплату суми кредиту, процентів, неустойки (штрафу чи пені) та відшкодування збитків.

Позивач указував, що відповідно до п. 6.1 договору поруки цей договір був укладений строком на 1 рік і діє до 11 липня 2008 року, але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Отже, термін дії договору поруки закінчився 30 березня 2009 року, тому вимога відповідача – ПАТ “Акціонерний банк “Експрес-Банк” – від 16 жовтня 2009 року про виконання зобов’язань за цим договором є неправомірною, оскільки пред’явлена після закінчення терміну дії договору.

За таких самих обставин ОСОБА_1 просив визнати договір іпотеки припиненим у термін, зазначений у договорі іпотеки – 11 серпня 2008 року, а також визнати недійсними пп. 1.1, 1.3 і 6.5 договору іпотеки, тому що вони суперечать один одному та Закону України “Про іпотеку”.

Позивач вважав, що доповнення до кредитного договору були укладені між АБ “Експрес-Банк” і ПП “Лекс” без повідомлення його – поручителя - іпотекодавця, що суперечить вимогам ст. ст. 553-559 ЦК України.

У лютому 2010 року АБ “Експрес-Банк” звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, обґрунтувавши вимоги тим, що ПП “Лекс” – боржник за кредитним договором – не виконало своїх зобов’язань у сумі 30 310 562 гривні 17 копійок і просив звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року позов задоволено. Визнано договір поруки НОМЕР_3, укладений 31 березня 2008 року між АБ “Експрес-Банк” та ОСОБА_1, таким, що припинив свою дію. Визнано недійсним п. 1.1 договору іпотеки, посвідченого 16 серпня 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за НОМЕР_1 у частині положення щодо “...змін та доповнень до нього, які будуть укладені між боржником та іпотекодержателем в майбутньому, включаючи збільшення суми кредиту та/або збільшення процентної ставки за кредитом” з моменту укладення. Визнано договір іпотеки таким, що припинив свою дію з 11 липня 2008 року у зв’язку з припиненням основного зобов’язання. Заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену при посвідченні договору іпотеки, скасовано з внесенням відповідного запису до Державного реєстру іпотек. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

16 серпня 2010 року Печерським районним судом м. Києва постановлено окрему ухвалу та направлено її до прокуратури Солом’янського району м. Києва для вирішення питання про вжиття заходів щодо дотримання ПАТ “ Акціонерний банк “Експрес-Банк” основних принципів кредитування, у тому числі здійснення перевірки кредитоспроможності позичальників та наявності забезпечення кредитів.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1. Ухвалено задовольнити за рахунок предмета іпотеки вимоги АБ “Експрес-Банк” у сумі 32 036 771 гривні 18 копійок, що складають суму кредиту, процентів за користування кредитом, пені та штрафів за договором про відкриття кредитної лінії НОМЕР_4 від 13 липня 2007 року. Скасовано окрему ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2010 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року рішення апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року в частині задоволення зустрічного позову ПАТ “Акціонерний банк “Експрес-Банк” до ОСОБА_1, треті особи: ПП “Лекс”, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині передано на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції; у решті – рішення апеляційного суду залишено без змін.

У заяві ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року порушується питання про часткове скасування постановленої судом ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України). В обґрунтування заяви ОСОБА_1 указує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень ст. 559 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, ОСОБА_1 посилається на:

1) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2011 року, якою залишено без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову банку до поручителя про стягнення боргу позичальника за кредитним договором із тих підстав, що в результаті зміни розміру процентів за забезпеченим порукою кредитним договором без згоди поручителя обсяг відповідальності останнього збільшився й порука припинилася;

2) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 червня 2011 року, якою залишено без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову поручителя до банку й позичальника за кредитним договором про припинення поруки відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України через те, що внаслідок збільшення процентної ставки за кредитним договором без згоди поручителя збільшився обсяг його відповідальності;

3) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 серпня 2011 року, в якій суд відповідно до положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554, ч. 1 ст. 559 ЦК України дійшов висновку про те, що право банку на збільшення процентної ставки за користування кредитом передбачено умовами кредитного договору, зі змістом якого поручитель був ознайомлений, і що закон пов’язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов’язання, забезпеченого порукою.

Із судових рішень, на які як на приклади неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права посилається заявник, убачається, що, розглядаючи справи зі спорів про припинення договорів поруки, суд касаційної інстанції висловлював правову позицію стосовно того, що зміна забезпеченого порукою зобов’язання без згоди поручителя припиняє поруку лише в тому разі, якщо внаслідок цього збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що зобов’язання боржника за кредитним договором належним чином не виконані, отже, договори поруки та іпотеки є чинними. Згідно з пп. 2.1, 2.2 договору поруки ОСОБА_1 поручився за виконання зобов’язань боржника повернути кредитору частину кредиту в рамках кредитної лінії із загальним лімітом кредитування в розмірі 27 800 000 гривень із кінцевим терміном повернення не пізніше 1 квітня 2011 року та був ознайомлений з договором, з якого випливає зобов’язання, виконання якого забезпечене порукою. У п. 1.1 іпотечного договору ОСОБА_1 дав згоду на внесення будь-яких змін до кредитного договору, а тому внаслідок подальшого внесення змін і доповнень до кредитного договору обсяг його відповідальності не збільшився.

Суд касаційної інстанції погодився з висновками про те, що порука не припинилася, оскільки в результаті зміни забезпеченого порукою зобов’язання обсяг відповідальності поручителя не збільшився.

З огляду на викладене Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що суд касаційної інстанції, переглядаючи судове рішення у справі, яка розглядається, правильно застосував норми матеріального права, тому передбачені п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 3605 ЦПК України Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України відмовляє в задоволенні заяви, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись ст. ст. 355, 3603, 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк”, приватного підприємства “Лекс” про визнання частково недійсним договору іпотеки, визнання договорів поруки та іпотеки припиненими й за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Експрес-Банк” до ОСОБА_1, треті особи: приватне підприємство “Лекс”, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.

Головуючий А.Г. Ярема

Судді: В.І. Гуменюк В.В. Онопенко

Т.Є. Жайворонок Я.М. Романюк

Н.П. Лященко Ю.Л. Сенін

Link to comment
Share on other sites

Это у Вас случайно не с Прихватбанком? Та же ситуация, хотелось бы услышать мнение людей. Я думаю брать за основу Постановление ВСУ (то что в начале темы)

Это Проминвест

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...