Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[НБ Украины]

Цивільний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 435-IV
…
Глава 71
ПОЗИКА. КРЕДИТ. БАНКІВСЬКИЙ ВКЛАД

§ 1. Позика
…
Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
…
§ 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4923#n4923



Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


13 листопада 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Олійник А.С.

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Ступак О.В.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка» про повернення позики

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка» на рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:


У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 23 серпня 2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю «Аленушка» (далі - ТОВ «Аленушка») було укладено договір позики № 3, за умовами якого на рахунок ТОВ «Аленушка» ним внесено 52 000 грн строком повернення 30 днів.

Посилаючись на те, що зі спливом встановленого строку суму позики повернуто було не у повному обсязі, ОСОБА_3 просив стягнути із відповідача 37 720 грн заборгованості за договором від 23 серпня 2011 року.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2013 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим 2 липня 2013 року рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 1 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Стягнуто із ТОВ «Аленушка» на користь ОСОБА_3 суму боргу у розмірі 31 173 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ТОВ «Аленушка», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржуване рішення апеляційного суду указаним вимогам закону не відповідає.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у позові та задовольняючи позов частково, апеляційний суд виходив із того, що з підстав невідповідності договору позики вимогам, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, відповідач із позовом до суду не звертався, тому умови договору, який не визнано недійсним у судовому порядку, підлягають виконанню.

Стягуючи з відповідача 31 173 грн., апеляційний суд вважав, що договір позики виконано частково, повернуто лише 20 827 грн.

З такими висновками у повній мірі погодитися не можна, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики у разі, якщо грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що договір позики № 3 на суму 52 000 грн підписано 23 серпня 2011 року між ОСОБА_3, як фізичною особою (позикодавець), та ОСОБА_3, як директором ТОВ «Аленушка» (позичальник) (а. с. 13).

На підтвердження факту передачі грошей за указаним договором позивач посилався на платіжне доручення № 130451100 від 23 серпня 2011 року (а.с.14).

Відповідачем договір не оспорений. Разом з тим, відповідач під час апеляційного розгляду справи зазначав, що факт передачі грошей не зафіксовано прибутково-касовими документами підприємства, надане платіжне доручення без підпису уповноважених осіб банку та печатки банківської установи не засвідчують факт перерахунку цих коштів. Зазначені доводи апеляційним судом не перевірені.

Апеляційним судом у порушення ст. 212 ЦПК України не надано оцінки відповіді банка на ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів, з якої вбачається, що платіжне доручення від 23 серпня 2011 року № 130451100 за поточним рахунком не проходило через банк ( а.с.92, 95). Не надано оцінки і банківському документу від 23 серпня 2011 року, у якому платником сум через банк від вказаної дати зазначено ООО «Аленушка» через ОСОБА_4

Дійшовши висновку про те, що кошти за видатковими касовими ордерами від 3, 5, 6 вересня 2011 року ( а. с. 159-161) перераховані позивачу на виконання іншого договору та поклавши у основу висновку про часткове погашення позики суми коштів, перерахованих за вихідними касовими ордерами від 18 вересня 2011 року - 10 000 грн, від 19 вересня 2011 року - 8 547 грн, від 22 вересня 2011 року - 2 280 грн, апеляційний суд не навів мотивів такого висновку з огляду на те, що у ордерах від 18, 19 вересня та 22 вересня 2011 року не вказано на виконання якого договору сплачені гроші позивачу.

Крім того, у порушення ст. 212 ЦПК України судом не надано оцінки наявним у справі видатковим ордерам від 26, 27, 29, 30 серпня 2011 року (а. с.70-71), від 1, 7, 8-17, вересня 2011 року (а. с.196-207), у яких зазначено, що позивач отримав від відповідача повернення позики, також без вказівки дат договорів ( у загальному розмірі, понад 100 000 грн).

Таким чином, апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, а саме: чи отримувало підприємство від позивача як фізичної особи позику 23 серпня 2011 року та чи повернута ця позика, що є суттєвим для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 338 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

у х в а л и л а:


Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аленушка» задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.С. Олійник


Судді: В.І. Амелін


Т.П. Дербенцева


С.О.Карпенко


О.В.Ступак
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35511308

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32712819

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31622371

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26546453



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА


УХВАЛА[1]

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


20 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» про визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» - Заяц Ксенії Олександрівни на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року, -


встановила:


У грудні 2009 р. ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 04 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним банком «Новий» (надалі - АКБ «Новий»), правонаступником якого є відповідач, укладено кредитний договір №3236908/05, згідно умов якого відповідач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 1 200 000 грн. на строк 36 місяців зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 25% річних. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 вересня 2008 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреностей, було укладено іпотечний договір, відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0520 га, яка розташована за цією ж адресою. Проте на порушення умов кредитного договору відповідач не надав ОСОБА_1 грошові кошти готівкою в розмірі , визначеному умовами кредитного договору. Крім того, проти кількох працівників АКБ «Новий» прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу №70099045, по якій ОСОБА_1 визнано потерпілою. За таких підстав кредитний договір та похідний від нього договір іпотеки мають бути визнані недійсними на підставі статей 230 та 1051 ЦК України.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2011 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 червня 2011 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті ухвалені у справі судові рішення залишено без змін.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року позовну заяву в частині вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без розгляду.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним кредитний договір №3237008 (З) від 04 вересня 2008 року, укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_1

Визнано недійсним іпотечний договір №3237008 (З) від 04 вересня 2008 року, укладений між АКБ «Новий» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за №2700. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача - Заяц К.О. просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Свої доводи мотивує тим, що суд без належного встановлення всіх фактичних обставин справи дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними кредитного та іпотечного договорів.

Посилаючись на лист Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2013 р., в якому вказано про направлення матеріалів кримінальної справи №1-1003/11 до прокуратури Дніпропетровської області для організації проведення додаткового розслідування, суд не врахував постанову Печерського районного суду м. Києва у справі №1-21/10 (реєстраційний номер 1055/11), в якій містяться відомості про існування приятельських та позаслужбових відносин між працівниками банку та ОСОБА_3, зокрема, щодо передачі коштів невстановленого походження між вказаними особами, придбання-продажу автомобіля, валютних операцій, постійних зустрічей.

Вважає, що прийняття рішення в даній справі є неможливим без встановлення характеру правовідносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рамках кримінально-процесуального судочинства, зокрема факту отримання чи неотримання грошових коштів останніми. Вирішення цього питання залежить від розгляду кримінальної справи №1-1003/11, яку було направлено до прокуратури Дніпропетровської області для організації проведення додаткового розслідування, по якій до теперішнього часу не винесено вирок.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 вересня 2008 року між АКБ «Новий», правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № №3236908/05, згідно умов якого відповідач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби в сумі 1 200 000 грн. на строк 36 місяців зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 25% річних.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04 вересня 2008 року між АКБ «Новий» та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в особі ОСОБА_9, яка діяла на підставі довіреностей, було укладено іпотечний договір №3237008 (З), відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0520 га, яка розташована за цією ж адресою.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що банком не виконано грошове зобов'язання за кредитним договором, що є підставою для визнання вказаного кредитного договору недійсним на підставі ч.1 ст.1051 ЦК України, а також похідного від нього договору іпотеки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки останній відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилався на факт виконання банком кредитного договору в повному обсязі шляхом видачі грошових коштів з каси банку на підставі видаткових касових документів від 04 вересня 2008 року та від 15 вересня 2008 року.

Разом з тим, вказана обставина відповідачем не доведена.

Відповідно до абзацу 3 п.2 та абзацу 6 п.5 Інструкції про касові операції в банках України передбачено, що документ, який засвідчує видачу готівки з каси банку фізичним особам за операціями з клієнтами, є заява на видачу готівки, в якій обов'язково повинен бути підпис отримувача готівки.

Згідно висновку №11303/10-11 судово-почеркознавчої експертизи від 29 грудня 2010 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Підпис отримувача» в заяві на видачу готівки №870_50 від 04 вересня 2008 року на суму 50 000 грн. в порядку надання кредиту згідно кредитного договору №3236908/05 від 04 вересня 2008 року виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с.224-225 т.1).

Аналогічні висновки наведені й у висновку №2081-09 судової почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 70099045 від 22 вересня 2009 року(а.с. 20-26 т.1).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування висновків вказаних експертиз.

Згідно видаткового касового документа-заяви №866_17 від 15 вересня 2008 року ОСОБА_1 видано готівкою 700000 грн., проте підпис отримувача на вказаному документі взагалі відсутній.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що під час досудового та судового слідства були отримані дані про причетність до незаконного заволодіння коштами АКБ «Новий» ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_14, ОСОБА_1, а також про існування приятельських та позаслужбових відносин між ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які не прийняті судом до уваги, та необхідність зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, є необґрунтованими.

Як вбачається з постанови Печерського районного суду м. Києва від 25 лютого 2010 року в справі №1-21/10 , органом досудового слідства не були вжиті передбачені законом заходи по перевірці зазначених обставин, що стало підставою для направлення кримінальної справи за обвинуваченнями ОСОБА_12, ОСОБА_15 прокурору Дніпропетровської області для організації додаткового розслідування (а.с.74 т.2).

Відповідно до ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 30.12.2011 р. з кримінальної справи №1-55/11 виділено матеріали справи по епізодам щодо заволодіння грошовими коштами при операціях з депозитом ОСОБА_16, по кредитам ОСОБА_1 у відділенні №16 АКБ «Новий» та направлено прокурору Дніпропетровської області для організації проведення додаткового розслідування (а.с. 210 т.2).

Відповідно до листа голови Печерського районного суду м. Києва від 18.09.2013 р., станом на вказану дату матеріали кримінальної справи до суду не повертались.

Оскільки матеріали справи не містять доказів, що судом розглядається кримінальна справа, в якій вирішується питання, що стосуються підстав, заявлених у даній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -


ухвалила:


Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» - Заяц Ксенії Олександрівни відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді:




Справа №22-ц/796/2832/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Українець В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37267109

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36521088

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26586749

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19513308

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/15549598

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8634040

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/6336923

[xbiz]

...

Изменено March 25, 2014 пользователем xbiz

[Бонар]

ого. давно не заходив.

Добрий день,

 

я про "своє": непогана стаття про банківські виписки в спеціалізованому виданні "Дебет -Кредит"

 

Нужен ли штамп банка на выписке, если клиент проводит платежи через систему Банк-клиент?

Вопрос: Нужен ли штамп банка на выписке, если клиент проводит платежи через систему Банк-клиент? Банковские работники отказываются печатать выписки и говорят, что если нам они нужны, то мы можем их напечатать сами и они могут её заверить своим штампом.

Ответ: Порядок осуществления и оформления расчетных операций в банках Украины регулируется нормативными документами НБУ. 

Так, расчеты при помощи систем дистанционного обслуживания (в том числе и «Клиент-Банк») регулируются, в частности главой 11 Инструкции о безналичных расчетах в Украине в национальной валюте, утвержденной постановлением НБУ от 21.01.2004 г. № 22. Она гласит следующее: юридическим основанием для работы клиента с помощью систем дистанционного обслуживания и обработки банком дистанционных распоряжений клиента является договор банковского счета. В договоре обязательно должны оговариваться права, обязанности и ответственность сторон, порядок разрешения споров в случае их возникновения и т.д.. Таким образом, обязанность банка предоставлять клиенту выписки со счетов, форма и порядок оформления таких выписок должны устанавливаться указанным договором, но, разумеется, в рамках действующего законодательства. 

Кроме того, программное обеспечение систем дистанционного обслуживания (т.е., сама система «Клиент-Банк») должно соответствовать требованиям законодательства, в том числе нормативно-правовых актов НБУ, предъявляемым к технологии и защите электронных банковских расчетов. С точки зрения действующего законодательства об электронном документообороте, например, платежные поручения, которые клиент отправляет в банк при помощи системы «Клиент-Банк», должны быть оформлены как электронные первичные документы. Т.е., во-первых, содержать все обязательные реквизиты, установленные для бумажной формы таких документов, во-вторых, быть составлены в том электронном формате, который установлен НБУ, и в-третьих, на них должны быть наложены электронные подписи тех лиц, которые, согласно действующего законодательства имеют право подписывать такие документы (например, директора и главного бухгалтера). Поскольку выписка банка также является первичным документом, то такие же требования должны предъявляться и к ней. 

Согласно раздела 5 Положения об организации операционной деятельности в банках Украины, утвержденного постановлением НБУ от 18.06.2003 г. № 254, банки обязаны составлять выписки со счетов клиентов в бумажной и/или в электронной форме. При этом выписки относятся к регистрам бухгалтерского учета банка, а потому  при составлении их на электронных носителях банки обязаны сделать их копии на бумажных носителях по требованию участников операции (т.е. клиентов).  

Выписки из лицевых счетов клиентов является подтверждением выполненных за день операций и предназначены для выдачи или отсылки клиенту. Порядок, периодичность печати и форма предоставления выписок (в бумажной или электронной форме) с лицевых счетов клиентов определяются договором банковского счета, заключаемого между банком и клиентом при открытии счета.

Таким образом, банк обязан предоставлять клиенту, счет которого он обслуживает, выписку. То, в какой форме он ее предоставляет, в бумажной и/или в электронной, и как часто, устанавливает договор. Если ваш договор не оговаривает данную обязанность, для вас этот момент важен, а банк отказывается предоставлять выписку в бумажной форме, следует заключить дополнительное соглашение к договору о данном условии. 

Напомним, что согласно п. 5.5 указанного Положения, выписки банка должны содержать следующие обязательные реквизиты: 

номер лицевого счета; 

дату совершения последней (предыдущей) операции; 

дату осуществления текущей операции; 

код банка, в котором открыт счет; 

код валюты; 

сумму входящего остатка по счету; 

код банка-корреспондента; 

номер счета корреспондента; 

номер документа; 

сумму операции (соответственно по дебету или кредиту); 

сумму оборотов по дебету и кредиту счета; 

сумму исходящего остатка.

О штампе или печати в данных реквизитах не упоминается. Но, поскольку без такого штампа большинство официальных органов выписку банка не признают (ГНИ, суд и т.д.), то оговорить обязанность банка не только распечатывать и предоставлять выписки в бумажном виде, но и заверять их соответствующим штампом также следует в договоре об открытии счета. 

http://consulting.dtkt.ua/ua/finance/personal-finance/2803?utm_source=consult_14032014&utm_medium=email&utm_campaign=newsletter

 

...

[Obelix]

Да уж...мы потихоньку подходим к 1051 ЦКУ.

Имхо перспективно и верно по духу закона.

[НБ Украины]

Да уж...мы потихоньку подходим к 1051 ЦКУ.

Имхо перспективно и верно по духу закона.

Номер провадження № 22-ц/785/2456/14

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н.І.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Гончаренко В.М., Калараш А.А.

з участю секретаря Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним кредитного договору, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року,

встановила:

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі кредитного договору від 11 грудня 2007 року відповідач отримав у позивача кредит в сумі 188 587 доларів США зі строком повернення кредиту 11 жовтня 2013 року зі сплатою 14,25% річних за користування кредитом. Оскільки відповідачем порушені умови договору по поверненню кредиту, сплаті відсотків позивач просив стягнути з нього заборгованість за кредитом, відсотками та пеню на загальну суму 2 779 091,34 грн.

Відповідач позов не визнав та звернувся з зустрічним позовом, посилаючись на те, що кредитний договір він підписав, однак кредитні кошти він не отримував, а тому просив визнати кредитний договір недійсним на підставі стст.1051, 1055 ЦК України.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволений.

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Справа розглядалася неодноразово в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2013 року скасовано рішення апеляційного суду Одеської області від 18 червня 2013 року, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено того, що відповідач отримав кошти за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) та ОСОБА_4 укладений кредитний договір від 11 грудня 2007 року про надання відповідачу кредиту в сумі 188 587 доларів США зі строком повернення 11 жовтня 2013 року зі сплатою 14,25% річних за користування кредитом(т.1, а.с.16-21).

В забезпечення кредитного договору між Банком та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки від 11 грудня 2007 року, за яким ОСОБА_4 передав Банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,095 га, розташовану на території Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, кадастровий номер 5122783200:01:002:0957(т.1, а.с.31-39).

Умовами п.3.2 кредитного договору сторони передбачили, що кредитні кошти можуть буті видані готівкою через касу Банку, або шляхом безготівкових розрахунків.

На підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав заяву на видачу готівки від 11 грудня 2007 року на 938 290 грн.(т.1, а.с.40). Однак відповідач заперечував отримання коштів. За висновком судово-почеркознавчої експертизи від 31 березня 2011 року два підписи від імені ОСОБА_4 в графах «Підпис отримувача» заяви на видачу готівки - виконані не ОСОБА_4, а іншою особою(т.1, а.с.203-205).

Оскільки позивач відповідно до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України не надав інших доказів отримання кредитних коштів ОСОБА_4, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в позові про стягнення цих коштів.

Доводи апеляційної скарги про те, що на кредитні кошти ОСОБА_4 куплена земельна ділянка площею 0,095 га за договором від 11 грудня 2007 року, спростовуються тим, що зазначений договір був укладений та зареєстрований в реєстрі правочинів о 19:00(т.1, а.с.95 об.), а кошти видані з каси Банку о 19:10 (т.1, а.с.40), тобто кошті видані після укладення договору купівлі-продажу. В той же час в п.2.3. цього договору зазначено, що продавець одержав кошти від покупця повністю до підписання договору купівлі-продажу(т.1, а.с.92-94). Крім того, земельна ділянка куплена за 1 203 597 грн., а з каси банку видано 185 800 доларів США, що еквівалентно 938 290 грн., та значно менше вартості земельної ділянки.

Позивачем також не надано доказів про часткове погашення кредиту ОСОБА_4, та не спростовані його ствердження про те, що жодного разу він кредит не сплачував, на квитанціях відсутній його підпис.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду в частині відмови в позові про стягнення кредитних коштів, судове рішення в цій частині ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в цій частині відсутні.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду про задоволення зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, оскільки вони не ґрунтуються на законі.

Колегія суддів вважає, що умови кредитного договору від 11 грудня 2007 року відповідають вимогам ч.1 ст.1054 ЦК України, і сторони не заперечували його підписання.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за цим договором застосовуються положення про позику.

Так, відповідно до ч.2 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Тому позичальник на підставі ч.1 ст.1051 ЦК України має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця.

Виходячи зі змісту зазначених норм права, позичальник в разі неотримання грошей може вимагати визнання такого договору не укладеним.

З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання кредитного договору не укладеним не заявлялися.

Посилання позивача на недійсність кредитного договору від 11 грудня 2007 року з підстав недотримання письмової форми, передбаченої ст.1055 ЦК України, є безпідставними та спростовуються письмовою формою договору.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання недійсним кредитного договору підлягає скасуванню на підставі п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.п.1,2, 308, 309 ч.1 п.п.3, 4, 314 ч.2 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 та в цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним кредитного договору №014/80054/85/86796 від 11 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 - відмовити.

В решті рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

В.М.Гончаренко

А.А.Калараш

http://reyestr.court.gov.ua/Review/37398064

6-31158ск13

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33735923

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31959943

6-51973св12

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29973606

6-51973ск12

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29059640

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27869400

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24830342

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=281#entry93572

 

[alexburko]

 

[Бонар]

 

"З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання кредитного договору не укладеним не заявлялися."

Щось не зрозуміло, чому так суд вказав. Адже раніше була позиція, що просити суд визнати договір неукладеним не можна.

А тепер судді пишуть, що треба просити визнати договорів неукладеним. Якось воно не ясно. В нас в апеляціїї була така сама зацепка і судді сказали:"Ну ви ж не просите визнати договір неукладеним." На що я дав відповідь процитувавши відповідну позицію  вищого суду. Апеляція сказане мною проігнорувала...

[sofi]

 

 

"З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги про визнання кредитного договору не укладеним не заявлялися."

Щось не зрозуміло, чому так суд вказав. Адже раніше була позиція, що просити суд визнати договір неукладеним не можна.

А тепер судді пишуть, що треба просити визнати договорів неукладеним. Якось воно не ясно. В нас в апеляціїї була така сама зацепка і судді сказали:"Ну ви ж не просите визнати договір неукладеним." На що я дав відповідь процитувавши відповідну позицію  вищого суду. Апеляція сказане мною проігнорувала...

 

я также сталкивалась с такой позицией судьи.

 а что было бы потом, после заявления требования о признании дог. незаключенным?  Возможный предсказуемый ответ: такого способу  захисту права не існує.

хотя, возможно: Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

[sofi]

вот еще одно подтверждение, пусть косвенное, финансовых махинаций с валютой в наших кредитах:

 

Заместитель центра «Банки и кредитная политика» Института Европы РАН Анатолий Бажан подтвердил, что при желании США и Евросоюз смогут заблокировать текущие долларовые и евро-счета физических лиц в российских банках.

— Текущий счет в долларах или евро, который открыт в российском банке, — это зеркальное отражение корреспондентского счета в банке США или ЕС. В какой бы стране мира вы ни открыли счет в долларах, это будет также и счет в американском банке, так как это их валюта и они обладают правами на действия этих счетов, — рассказал специалист. — Поэтому они могут заморозить эти счета у себя в Америке, и нашему банку придется, видимо, конвертировать счет и выдавать его владельцу в российских рублях. Но это нанесет вред ликвидности самих банков.

По словам Бажана, аналогична ситуация и с российским рублем. В каком бы банке мира ни был открыт рублевый счет, он находится также в юрисдикции России и расположен в одном из отечественных банков.

— Если американские власти и банки воспользуются такой возможностью, они также потеряют. Доллар будет терять некоторые позиции. Это можно сравнить с торговым эмбарго — вводящая его сторона также несет определенные потери, — сказал Бажан.

http://news.rambler.ru/24218815/

[Andry]

В какой бы стране мира вы ни открыли счет в долларах, это будет также и счет в американском банке, так как это их валюта и они обладают правами на действия этих счетов

а в Украине они не обладают таким правом потому что наша валюта не такая волюта, она особенная.

Мы уникальная страна для ведения прибыльного бизнеса.

[Бонар]

вот еще одно подтверждение, пусть косвенное, финансовых махинаций с валютой в наших кредитах:

 

Заместитель центра «Банки и кредитная политика» Института Европы РАН Анатолий Бажан подтвердил, что при желании США и Евросоюз смогут заблокировать текущие долларовые и евро-счета физических лиц в российских банках.

— Текущий счет в долларах или евро, который открыт в российском банке, — это зеркальное отражение корреспондентского счета в банке США или ЕС. В какой бы стране мира вы ни открыли счет в долларах, это будет также и счет в американском банке, так как это их валюта и они обладают правами на действия этих счетов, — рассказал специалист. — Поэтому они могут заморозить эти счета у себя в Америке, и нашему банку придется, видимо, конвертировать счет и выдавать его владельцу в российских рублях. Но это нанесет вред ликвидности самих банков.

По словам Бажана, аналогична ситуация и с российским рублем. В каком бы банке мира ни был открыт рублевый счет, он находится также в юрисдикции России и расположен в одном из отечественных банков.

— Если американские власти и банки воспользуются такой возможностью, они также потеряют. Доллар будет терять некоторые позиции. Это можно сравнить с торговым эмбарго — вводящая его сторона также несет определенные потери, — сказал Бажан.

http://news.rambler.ru/24218815/

а це інтересна думка. то може хіба НБ допоможе: чи можна  вимагати в банку довідку про відкритті коррахунки в доларах в америкагських доларах в банку сша чи єес...? треба якусь норматику пошукати.

[Бонар]

я также сталкивалась с такой позицией судьи.

 а что было бы потом, после заявления требования о признании дог. незаключенным?  Возможный предсказуемый ответ: такого способу  захисту права не існує.

хотя, возможно: Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Читаймо Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 6.11.2009, там чітко і ясно написано - "Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом". Таким чином окремого позову про визанння договору НЕУКЛАДЕНИМ подавати не можна.

[Бонар]

Цікава стаття в ЦКУ:

 

Глава 43
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМЕРЦІЙНЕ НАЙМЕНУВАННЯ

Стаття 489. Правова охорона комерційного найменування

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

2. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

3. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

4. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

 

В заявках на видачу готівки банки пишуть подібне , але незареєстровані назви банків. скорочені назви які не відповідають статуту і також не вказують адресу відділення де може відбутись видача коштів а також відйсутній ідент. код ЄДРПОУ.

 

Отже, це також може бути доказом обману, мені здається.

[sofi]

Читаймо Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" N 9 від 6.11.2009, там чітко і ясно написано - "Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом". Таким чином окремого позову про визанння договору НЕУКЛАДЕНИМ подавати не можна.

они пишут, мы читаем, у них семь пятниц на неделе может быть

http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1011.25.94&nobreak=1

Глава 2

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ

 

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;........

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків

1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.....

4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

...........................

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Стаття 1046. Договір позики

..................

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049. Обов'язок позичальника повернути позику

1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1051. Оспорювання договору позики

1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

 

[SvetlanaI]

Подскажите, пожалуйста, кто разбирается в таких бухгалтерских дебрях,

на контрсчетах 990 может учитываться валюта? или для этого только 991 и 992 предназначены?

Нигде не могу найти ответ, а валютный кредит учтен по этому счету (990)

99|Контррахунки та позабалансова позиція банку |

|-----+----------------------------------------------------------|

| 990|Контррахунки для рахунків розділів 90-95 |

|-----+----------------------------------------------------------|

| 991|Контррахунки для рахунків розділів 96-98 |

|-----+----------------------------------------------------------|

| 992|Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та |

| |банківськими металами |

|-----+----------------------------------------------------------|

| 9920| АП |Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та |

| | |банківськими металами

[Бонар]

 

Подскажите, пожалуйста, кто разбирается в таких бухгалтерских дебрях,на контрсчетах 990 может учитываться валюта? или для этого только 991 и 992 предназначены?Нигде не могу найти ответ, а ....

Валюта може обліковуватись на поточному валютному клієнтському рахунку (початкова нумерація 2620) згідно попередньо підписаного Договору рахунку, Договору про розрахунково-касове обслуговування. на сторінці 13 є перелік постанов майже все що стосується обліку по валютній операції. Ви писали заяву на відкриття валютного рахунку? Ви підписували Договір рахунку, Договір про розрахунково-касове обслуговування? Ви підписували та подавали зЗаяву на купівлю валюти на міжбанківському ринку ? на вашому договорі є відмітка про купівлю такої валюти?...

[Бонар]

Люди! Що ми знайшли!) так от:

 

У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами й організаціями копій документів, що стосуються прав громадян ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N 32, ст. 492 ) ...

 

1. ...  Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.

 

Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації. ...

 

Голова Президії Верховної Ради СРСР Ю.АНДРОПОВ Секретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ Москва, Кремль. 4 серпня 1983 р. N 9779-X Документ v9779400-83, поточна редакція — Прийняття від 04.08.1983 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v9779400-83

 

В мене жоден документ не посвідчений відповідно до даного указу. не вказується , що оригінали документів є в конкретному банку...

[SvetlanaI]

 

Подскажите, пожалуйста, кто разбирается в таких бухгалтерских дебрях,на контрсчетах 990 может учитываться валюта? или для этого только 991 и 992 предназначены?Нигде не могу найти ответ, а ....

Валюта може обліковуватись на поточному валютному клієнтському рахунку (початкова нумерація 2620) згідно попередньо підписаного Договору рахунку, Договору про розрахунково-касове обслуговування. на сторінці 13 є перелік постанов майже все що стосується обліку по валютній операції. Ви писали заяву на відкриття валютного рахунку? Ви підписували Договір рахунку, Договір про розрахунково-касове обслуговування? Ви підписували та подавали зЗаяву на купівлю валюти на міжбанківському ринку ? на вашому договорі є відмітка про купівлю такої валюти?...

Спасибо. Про это все я в курсе. Валюта выдана с 2233 (ссудного) напрямую через кассу по заяве на выдачу наличных, т.е. с нарушениями.

Но  заемщик получил от банка еще и движение по контр. счету 990...,  где учтены обязательства банка по выдаче кредита.  Вот мне и интересно, можно ли по этому счету проводить валюту?

[SvetlanaI]

Люди! Що ми знайшли!) так от:

 

У К А З ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР Про порядок видачі і засвідчення підприємствами, установами й організаціями копій документів, що стосуються прав громадян ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N 32, ст. 492 ) ...

 

1. ...  Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.

 

Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації. ...

 

Голова Президії Верховної Ради СРСР Ю.АНДРОПОВ Секретар Президії Верховної Ради СРСР Т.МЕНТЕШАШВІЛІ Москва, Кремль. 4 серпня 1983 р. N 9779-X Документ v9779400-83, поточна редакція — Прийняття від 04.08.1983 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v9779400-83

 

В мене жоден документ не посвідчений відповідно до даного указу. не вказується , що оригінали документів є в конкретному банку...

Я представила лицо судьи, когда вы подадите ему данный документ за подписью АНДРОПОВА)))

[Бонар]

Спасибо. Про это все я в курсе. Валюта выдана с 2233 (ссудного) напрямую через кассу по заяве на выдачу наличных, т.е. с нарушениями.

Но  заемщик получил от банка еще и движение по контр. счету 990...,  где учтены обязательства банка по выдаче кредита.  Вот мне и интересно, можно ли по этому счету проводить валюту?

Це не клієнтський банківський рахунок і операції по ньому Вас не стосуються. Ви ж не писали ніяких заяв про облік заборгованости чи про переміщення коштів по цьому рахунку? Цей рахунок включає ваш ідентифікаційний код згідно закону? Дмаю, що ні. А указ дійсний. він не суперечить українському законодавству.

[Obelix]

 Ви ж не писали ніяких заяв про облік заборгованости чи про переміщення коштів по цьому рахунку? Цей рахунок включає ваш ідентифікаційний код згідно закону? Дмаю, що ні. А указ дійсний. він не суперечить українському законодавству.

Бонар, а можно Вас попросить ссылочку на упоминаемый закон...и указ?

Или тот указ Андропова Вы имеете ввиду?

 

Мне тут договор попался в работу...так совсем весело

[Obelix]

Я представила лицо судьи, когда вы подадите ему данный документ за подписью АНДРОПОВА)))

Десять заповедей Моисею подписал Бог ....ну дето  6000 лет назад...но они и до сих пор не утратили актуальности

[Бонар]

Бонар, а можно Вас попросить ссылочку на упоминаемый закон...и указ?

Или тот указ Андропова Вы имеете ввиду?

 

Мне тут договор попался в работу...так совсем весело

 

Я маю на увазі указ Андропова.

Це вже можна сказати якасьнова валюта: гривнядолар )

[Obelix]

Я не сколько про валюту, а про початок боргу з моменту боргу на 2203

И про поточный рахунок 2924

[SvetlanaI]

Це не клієнтський банківський рахунок і операції по ньому Вас не стосуються. Ви ж не писали ніяких заяв про облік заборгованости чи про переміщення коштів по цьому рахунку? Цей рахунок включає ваш ідентифікаційний код згідно закону? Дмаю, що ні. А указ дійсний. він не суперечить українському законодавству.

Ну почему же не касаются? Банк дал бумажку с печатью, что деньги для выдачи кредита двигались по счету 990... Если по нему не может двигаться валюта, то это лишний повод задать банку неудобный для него вопрос.