Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[alexburko]

Заміна кредитора і заміна боржника, - це різні речі. Кредитора можна замінити в односторонньому порядку, боржника,- ні.

 

А переуступка по договору цесії регулюється окремою нормою права, наявність застереження в договорі не обовязкова.

[alexburko]

Безусловно, договорное списание есть, но это касается графика платижей.

Но что списывать, средства которые были зачислены банком на счет, как кредит, либо вносимые средства клиентом?

Тогда получается, что фактом получения кредита является зачисление средств на поточный рахунок клиента?

А это смотрите в договоре. Если момент получения кредита не обусловлен в договоре, - анализируйте его выполнение через призму реально проведенных банком операций, которые подтверждаются первичными документами.

[НБ Украины]

 

А это смотрите в договоре. Если момент получения кредита не обусловлен в договоре, - анализируйте его выполнение через призму реально проведенных банком операций, которые подтверждаются первичными документами.

 

 

Класифікація облікових документів та методи їх дослідження

…

Первинні документи, облікові реєстри, бухгалтерські звіти та баланси до передачі їх в архів повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або шафах під відповідальністю особи, уповноваженої на це головним бухгалтером. Відповідальність за збереження первинних документів, облікових реєстрів, бухгалтерських звітів та балансів, оформлення та передачу їх у встановленому порядку до архіву несе головний бухгалтер, або особа, уповноважена власником.

Бухгалтерські документи класифікуються за кількома ознаками:

- призначення,

- джерела виникнення,

- походження, якісні ознаки тощо.

Групування документів полегшує використання їх не лише у бухгалтерському обліку, але й під час перевірки відповідної інформації про ознаки вчинення корисливих зловживань:

…

6) За якісними ознаками документи поділяються на доброякісні та недоброякісні

Доброякісним може бути визнаний будь-який документ, що відповідає всім вимогам, викладеним у чинному Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Недоброякісні документи у свою чергу поділяють на фіктивні, підроблені і безтоварні.

Документ, якого не існує і який видається з певною метою за дійсний, кваліфікується як фіктивний. У практиці облікової діяльності поняття фіктивного документа тісно пов'язане з поняттям зведеного документу, якщо у зведеному документі відображена господарська операція на підставі неіснуючого первинного документа, такий запис у зведеному документі вважається фіктивним.

Підроблений документ подає господарську операцію у перекрученому вигляді. Характер фальсифікації може бути різний: підробка реквізитів, наприклад: підписів, зміна назви товару, підробка кількісних та якісних показників. Наприклад, для фальсифікації нестачі грошових коштів, прибуткування грошових коштів першого числа місяця оприбутковують по касі 9-го числа місяця; у відомості на видачу заробітної плати фактично працюючих на підприємстві осіб збільшений загальний підсумок у графі "Сума до видачі"

Безтоварний документ відображає неіснуючу господарську операцію. За формою найчастіше він буває доброякісним, а за змістом - фіктивним, формальна доброякісність безтоварного документа забезпечується матеріально відповідальною особою з тією метою, щоб безтоварна операція в ході проведення ревізії не була викрита. Здійснення безтоварних операцій на практиці може супроводжуватися скоєнням таких корисливих злочинів, як розкрадання матеріальних та грошових коштів, порушення правил торгівлі і навіть хабарництво.

Безгрошовим документом буде такий документ, як касовий видатковий ордер з розпискою про одержання грошей, але одержувач гроші не отримував.

Виявлення оперативними працівниками міліції, слідчими та ревізорами недоброякісних документів необхідно розцінювати як ознаку скоєння корисливих правопорушень.

…

Кожний безтоварний чи безгрошовий документ є підробленим документом, але не кожний підроблений документ є безтоварним чи безгрошовим. Ці обставини мають велике практичне значення в правоохоронній діяльності.

При аналізі обліково-звітної бухгалтерської документації оперативні працівники правоохоронних органів та слідчі повинні встановити:

- чи своєчасно складалися бухгалтерські документи;

- чи достовірно відображалися господарсько-фінансові операції;

- механізми скоєння злочинів з допомогою бухгалтерських документів;

- коли і ким був здійснений фінансово-господарський контроль;

- який розмір матеріальної шкоди;

- хто із посадових та матеріально відповідальних осіб повинен нести персональну відповідальність за привласнення, розтрату товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів.

До формальних ознак, згідно яких оперативні працівники відділів по боротьбі з економічною злочинністю, слідчі, ревізори, експерти можуть вирізняти підробки в бухгалтерських документах, відносять:

- складання обліково-звітних бухгалтерських документів з порушенням встановленої форми;

- незаповнення, недооформлення первинних облікових документів та документів звітності;

- взаємна невідповідність окремих реквізитів в одному або в кількох взаємопов'язаних бухгалтерських документах;

- відсутність біля бухгалтерського документа необхідних додатків або їх невідповідність;

- підпис бухгалтерських документів посадовими, матеріально відповідальними особами, які не мають права підпису;

- відсутність в бухгалтерських документах необхідних печаток, штампів.

http://vuzlib.com/content/view/2784/108/

Справа № 1718/2552/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 року Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Власик Н.М.

при секретарі Вознюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу за позовом Кредитної спілки "Рівненщина" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням відсотків за прострочення грошового зобов"язання, -

В С Т А Н О В И В :

КС «Рівненщина» звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно 43 831 грн. 49 коп. , з яких 12285 грн. є основним боргом по кредитному договору № 1765 від 05 жовтня 2009 року , відповідно до якого ОСОБА_1 отримала вказану суму в кредит , та зобов»язалась повернути її та сплатити відсотки відповідно до умов , передбачених договором , а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклади договори поруки № 1028 та 1029 від 05. 10. 2009 року , взявши на себе зобов»язання відповідати за боржника по кредитному договору № 1765 від 05.10.2009 року , у разі невиконання або неналежного виконання боргових зобов»язань . Позивач вказує , що відповідачі неналежним чином виконують взяті на себе зобов»язання в частині повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами , станом на 03 липня 2012 року сума заборгованості складає 12285 грн. основного боргу , 29247 грн. 34 коп. відсотків за користування кредитом та 2299 грн. - 3% річних від простроченої суми .

Від голови правління КС «Рівненщина» надійшла заява № 04-02/1120 від 01. 04.2014 , якою позивач підтримавши позовні вимоги в повному обсязі , просить справу слухати у відсутність представника кредитної спілки .

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 , які належним чином повідомлені про розгляд справи , до суду не з»явились , подали заперечення проти позову , в яких вказують на те , що договір поруки між КС «Рівненщина» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено 05 жовтня 2009 року . Пунктом 6.1 вказаного договору визначено , що термін дії договору поруки визначається терміном дії основного договору № 1765 , тобто до 05. 10. 2011 року. Відповідачі посилаються на ч. 4 ст. 559 ЦК України , якою визначено , що порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договору поруки . Вказують, що відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 30 березня 2012 року № 5 « Про судову практику застосування судами законодавства про вирішення спорів , що виникають із кредитних правовідносин» , порука припиняється , якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явив вимоги до поручителя . Відповідно до п.2.3 Кредитного договору ОСОБА_1 мала повернути кредит і відсотки до 05.10.2011 року , і ця дата є терміном дії договору поруки . Оскільки позивач звернувся до суду тільки 03 липня 2012 року , тобто більш як через 9 місяців з моменту набуття права на вимогу , просять в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає , просить в задоволенні позову відмовити в з»в'язку з наступним . Представник вказує на те , що ОСОБА_1 не є членом кредитної спілки і тому надання їй кредиту суперечить встановленим правилам. Разом з тим , не заперечує того, що 15 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та КС « Рівненщина» дійсно був укладений договір № 1289 , відповідно до якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 10000 грн. Умови вказаного договору частково були виконані ОСОБА_1, однак через нерегулярні платежі утворилась заборгованість , яку позивач запропонував укласти новий договір , який вона вважала договором реструктуризації .У договорі № 1765 від 05. 10. 2009 року відсутні посилання про те , що борг за договором кредиту від 15. 04. 208 року замінений новим зобов»язанням . Разом з тим , за договором від 05. 10. 2009 року ОСОБА_1 не отримувала ніяких коштів , цей договір є безгрошовим і тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Вислухавши пояснення представника відповідачки ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази справи , суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться . Ст.ст. 611-612 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов»язання та прострочення боржника . Зокрема , боржник, який прострочив виконання зобов»язання , відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки .

Судом встановлено , що 15 квітня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1289 , згідно якому відповідачем було отримано кредитні кошти в сумі 10000 грн. за умови сплати 48% річних від суми залишку заборгованості за основною сумою кредиту до 15 квітня 2010 року .05жовтня 2009 року між сторонами було укладено самостійний кредитний договір № 1765 , відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 12285 грн. строком до 05 жовтня 2011 року із сплатою 48 % річних від суми залишку заборгованості за основною сумою кредиту . У цьому договору дійсно відсутнє посилання про те , що борг за договором кредиту від 15 квітня 2008 року замінений новим зобов»язанням за договором кредиту від 05 жовтня 2009 року .

Разом з тим , відповідачка заперечує факт отримання за вказаним кредитом будь-яких грошових коштів , позивачем не доведено факт передачі цих коштів готівкою . Суд визнає достовірним те , що ОСОБА_1 не отримала 12285 грн. за договором кредитування від 05. 10. 2009 року , оскільки знаходить таким , що не відповідає дійсним обставинам факт надання нового кредиту особі , яка має заборгованість по договору кредитування від 15 квітня 2008 року , строк дій якого не закінчився .

Таким чином , суд знаходить , що задоволення позову в частині стягнення заборгованості в сумі 12285 грн. по кредитному договору від 05. 10. 2009 року , не є перешкодою для КС « Рівненщина» для звернення з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 15. 04. 2008 року , що судом розцінюється як введення відповідача в оману щодо відсутності відповідальності за договором від 15. 04. 2008 року .

Також суд знаходить , що заперечення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо недодержання позивачем умов договору поруки в частині пред»явлення поручителям вимог протягом встановленого шестимісячного строку з моменту настання цивільно - правової відповідальності позичальника є правомірним , оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку , встановленого в договору поруки , а у разі відсутності такого строку в договорі - протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання . Оскільки строком виконання зобов»язання договором кредитування від 05. 10. 2009 року встановлено 05 жовтня 2011 року , звернення позивача до суду з позовом 06. 07. 2012 року дійсно знаходиться поза межами строку , встановленому законом для пред»явлення вимог до поручителя .

За таких обставин суд знаходить вимоги позивача безпідставними та такими , що не підлягають задоволенню .

На підставі наведеного , ст.ст. 526 , ч. 4 ст. 559 ЦК України , керуючись ст. ст. 214, 215, 218 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Кредитної спілки « Рівненщина» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно 43831 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором від 05.10. 2009 року відмовити за безпідставністю позовних вимог .

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення , а позивачем в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя підпис копія вірно

Суддя Сарненського

районного суду Власик Н.М.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38866057

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У Х В А Л А

від 08.05.96

(Витяг)

У березні 1995 р. Г. звернувся з позовом до авіакомпанії "Одеса" про стягнення 150 тис. доларів США в рахунок неповернутого боргу за договором позики. Позивач зазначав, що 16 грудня 1994 р. був укладений у письмовій формі договір позики, за яким він

передав віце-президенту авіакомпанії "Одеса" К. 150 тис. доларів США, а той прийняв їх і зобов'язався повернути до 20 січня 1995 р. Оскільки К. свого зобов'язання не виконав, Г. просив задовольнити позов.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 25 травня 1995 р. позов було задоволено. Постановлено визнати належним відповідачем К. і стягнути з нього на користь позивача суму, еквівалентну 150 тис. доларів США, - 24 млрд. 150 млн. крб.

У касаційному порядку справа не розглядалася.

Постановою президії Одеського обласного суду від 1 лютого 1996 р. протест заступника прокурора Одеської області про скасування зазначеного рішення у зв'язку з порушенням процесуального законодавства залишено без задоволення.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування постановлених у справі судових рішень і направлення її на новий розгляд. Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає

задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що укладений договір позики відповідає вимогам ст. 375 ЦК ( 1540-06 ), що доказів, які б підтверджували його безгрошовість, не надано, а наявних матеріалів достатньо для розгляду справи за відсутності відповідача К. З цим погодилася президія обласного суду. Проте такі висновки зроблено без достатньо повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Як видно з письмового пояснення К., він фактично заперечував договір позики у зв'язку з його безгрошовістю і при цьому посилався на те, що замість одержаної від Г. довіреності на право розпорядження його майном та документів на нерухомість видав останньому письмове боргове зобов'язання на суму, яка приблизно становила вартість цього майна.

За таких обставин районний суд був зобов'язаний не обмежуватись розглядом поданої боргової розписки, а відповідно до ст. 15 ЦПК ( 1501-06 ) вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного й об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, зокрема ретельно перевірити заперечення К.

З урахуванням суми, зазначеної в борговій розписці, суду передусім необхідно було з'ясувати джерело надходження валюти, оскільки Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. N 15-93 ( 15-93 ) "Про систему валютного регулювання і валютного

контролю" встановлено певний порядок здійснення операцій з валютою і регламентовано її надходження та придбання.

Крім того, якщо зазначена в розписці сума одержувалася позивачем не за місцем основної роботи, то відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13-92 ( 13-92 ) "Про прибутковий податок з громадян" вона мала бути

занесена в декларацію про сукупний річний дохід Г. і зареєстрована в державній податковій інспекції.

З матеріалів справи також видно, що законність дій Г. напередодні й у період появи боргової розписки перевірялась відділом внутрішніх справ Іллічівського району м. Одеси. Проте матеріали цієї перевірки залишились поза увагою суду.

З'ясування всіх зазначених обставин вимагало участі в судовому засіданні відповідача К. Проте судова повістка в передбаченому ст. 94 ЦПК ( 1501-06 ) порядку (під розписку) йому не вручалась, а причини його неявки в суд належним чином не перевірялись.

На порушення правил підсудності справу було прийнято й розглянуто Іллічівським районним судом м. Одеси, хоча відповідно до ст. 125 ЦПК ( 1502-06 ) вона повинна була розглядатись за місцем проживання (а не роботи) відповідача, оскільки розписка

видавалась ним як фізичною особою.

За наявності таких недоліків рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим, тому в президії обласного суду не було достатніх підстав залишати його без зміни.

Враховуючи наведене, судова колегія Верховного Суду України скасувала судові рішення, а справу направила на новий розгляд.

"Рішення Верховного Суду України", 1997 р.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0034700-96

 

«Доказательства» получения физическим лицом наличной иностранной валюты по валютному кредитному договору – это аналогия «дружеских» и «бронзовых» векселей.

Существуют так называемые дружеские и бронзовые векселя. Дружеский вексель — это вексель, выписываемый «по дружбе». В его основе не лежит реальная операция по коммерческому кредиту или привлечению денежных средств. Бронзовый вексель — это вексель, выписанный от имени вымышленного или неплатежеспособного лица. Цель появления таких векселей состоит в попытке получить денежные средства, продав их другому лицу.

http://www.courier.com.ru/books/burenin/sushchestvuyut-tak-nazyvaemye-druzheskie-i-bronzovye-vekselya.html

Преступления, совершаемые по предварительному сговору векселедателя и одного из векселедержателей

Выдача дружеского или встречного векселя. Дружеские векселя передаются платежеспособным предприятием в качестве "дружеской услуги" другому предприятию, испытывающему финансовые затруднения и нуждающемуся в кредите (либо акцептуются векселя последнего), с тем, чтобы векселедержатель рассчитался со своими кредиторами либо учел его в банке.

Криминальный аспект использования дружеских векселей состоит в том, что последние могут быть использованы для искусственного увеличения суммы долга векселедателя при признании его несостоятельным. Суммы, выплаченные по таким векселям, возвращаются затем векселедержателем векселедателю.

Дружеские векселя выписываются обычно в случае наличия доверия к контрагенту. Однако в качестве гарантии от убытков, которые векселедатель может понести в случае неоплаты дружеского векселя, векселедержатель вручает своему контрагенту вексель на ту же сумму - встречный вексель.

Выдача встречных векселей практикуется и в тех случаях, когда две нуждающиеся в деньгах фирмы обмениваются безденежными векселями. Результатом обращения дружеских векселей может быть обман лиц, получивших вексель по индоссаменту либо авалировавших его и нанесение им ущерба.

В случае с выдачей нормального дружеского или встречного векселя стороны не стремятся к хищению чьего-либо имущества. Их цель - получить необеспеченный кредит с последующим возвратом. Даже при наличии умысла для того, чтобы хищение было осуществлено дружеский или встречный вексель должны быть проданы либо заложены. Выдачу дружеского или встречного векселя в литературе предлагают квалифицировать как приготовление к хищению имущества третьего лица (путем мошенничества), которому удастся продать эти векселя.

Выпуск и передача векселя, отвечающего всем формальным требованиям, однако заведомо не обеспеченного. Его составителям и векселедателям заведомо известно, что оплачен он не будет потому, что у плательщика отсутствуют необходимые активы и их появление не предвидится. Особую опасность представляют преступные операции с использованием необеспеченных векселей, осуществляемые организованными преступными группами под прикрытием законной банковской деятельности. Преступная деятельность маскируется под проведение сложных видов финансовых операций, направленных на погашение задолженности по налогам перед федеральным бюджетом. Часто при этом ущерб наносится не только хозяйствующим субъектам, но и государству.

Выпуск необеспеченных векселей может достигнуть значительных масштабов, если используется принцип финансовой пирамиды Понци. Финансовые пирамиды Понци в сфере вексельного обращения. Для иллюстрации конкретных моделей создания финансовых пирамид рассмотрим следующие примеры.

Выпуск бронзовых векселей. Бронзовым, или дутым называется вексель, не имеющие реального обеспечения и выписываемые от имени несуществующей фирмы. В легальном бизнесе они используются с целью получения наличных денег в банке либо для осуществления платежа по сделке.

Преступное их использование имеет целью мошенническое присвоение имущества посредством передачи по индоссаменту добросовестному приобретателю, авалирования и т.п. В результате наносится ущерб векселедержателям либо другим обязанным по нему лицам (4). Использование подобного рода векселей достигает значительных масштабов, о чем свидетельствует следующий пример.

Криминогенный потенциал оборота безденежных векселей достаточно велик. По данным Ассоциации участников вексельного рынка (АУВЕР) до 80% сделок производится с "дружескими" или "бронзовыми" векселями.

Выявление преступлений, связанных с необеспеченными векселями достаточно сложно. Для подтверждения того факта, что подобные векселя оплачиваться не будут, необходимо дождаться, как минимум, указанного в них срока платежа и документально оформить процедуру предъявления их к оплате.

http://polbu.ru/shadow_economy/ch78_all.html

 

Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=285#entry111998

 

[Бонар]

Заміна кредитора і заміна боржника, - це різні речі. Кредитора можна замінити в односторонньому порядку, боржника,- ні.

 

А переуступка по договору цесії регулюється окремою нормою права, наявність застереження в договорі не обовязкова.

1. ЦКУ

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

 

нашим договором таке не передбачено.

 

2. Відносно апеляції.

я взяв звукозапис і виявилось що за два роки слухання справи є всього лиш 8 звукозаписів тривалістю до 15 хвилин(з дуже поганим записом). суддя як навмисно коли хтось говорить чи він говорить весь час шелестить документами... профі.  останній запис тривалістю понад годину. Мій виступ був впродовж 3-х чи більше годин (два дні). / Звукозапис є лише другий день . виступ юриста банку зайняв аж 1 хвилин 20 секунд. письмово практично нічого не заперечували. під час виступу нічого не заперечувалим. на основі чого суд виносить рішення, якщо друга сторона не суперечить по поставленим питанням?

 

окрім того з справи пропали останні позовні вимоги. суддя просто взяв їїх і викинув. в мне ще суперечка була - ьвін не хотів визначавти договір банківського рахунку 2203 недійсним, а також ще дещо...

суд не забезпечив звукозапис слухання справи. усі докази здобуті в залі суду - як визнання ряду фактів самими юристом банку їх нема ніде. слухання справи НЕ відбувалось тільки в спеціально обладнаному приміщенні, а й чомусь в кабінеті судді. я ще перепитав в секретарки: а звукозапис ведеться в кабінеті судді. а вона каже: а якже!.

 

Між іншим в ЦПК дочитався, що в рішенні суду має бути місце слухання та година ухвалиння рішення. а я і не знав. ...а вмене немає.

 

Мені видається не таке вже радісне слухання для дуди . брехло і шахрай.  я коли виступав переконаний був що уточнення є в матеріалах ьсправи.  періодично переглядав матеіріали справи. наче було. а тепер після слухання виявилось шо воно пропало. як назло я його подавав в під час слуханняв його кабінеті, а не через канцелярію. от таке. побачим. райдужних думок не має. але вже строчу нові позови...

 

 

між іншим щодо Заяви на видачу готівки які я знайшов в себе...:

 

там є така річ: виплата коштів переказу здійснюється у звзязку із надходженням коштів через платіжну систему...такуту.

а в наших Заявах на видачу готівки взагалі не вказується через яку саме платіжну систему здійснюється виплата коштів...от.

Изменено July 24, 2014 пользователем Бонар

[sofi]

 

 

між іншим щодо Заяви на видачу готівки які я знайшов в себе...:

 

там є така річ: виплата коштів переказу здійснюється у звзязку із надходженням коштів через платіжну систему...такуту.

а в наших Заявах на видачу готівки взагалі не вказується через яку саме платіжну систему здійснюється виплата коштів...от.

мене теж завжди турбувало: яким чином здійснюється переказ доларів і евро і франків і рублів по внутрішньобанківським платіжним системам, які є складовою внутрішньодержаної платіжної системи, яка є ГРИВНЕВА.

 

чому для реального переказу валюти необхідно заповнювати платіжне доручення в іноземній валюті, з необхідними реквізитами, в т.ч. swift? а для погашення кредиту -банк видає квитанцію або прибутковий ордер з рахунком 2909 - внутрішнійбалансовий рахунок?

При тому, що відповідно до Декрету всі кошти що знаходяться на рахунках банку в україні - це гривні, переказ валюти можливий лише через банк корр-т за кордоном. Якщо це не так, то чому ж ніхто не змінює Декрет???

 

Оскільки на рахунку в банку валюти нема!!!, а рахунки лише номіновані в іноземній валюті, то і Сугоняка і Стельмах колись розказували про кредити НОМІНОВАНІ в валюті, проте ніхто з них не стверджував , що таки кредити були виконані теж в валюті .

 

долар він і в Африці зелений, а от якого кольору наша гривня там нікого не зацікавить. Тому несправедливим є умова з надання кредиту номінованого в інвалюті, а повернення справжньої валюти, оскльки поверненню за законом підлягає те, що отримав, а не те що номінувалось.

[у.zaporozhskiy]

Благодарю. Осталось выяснить, какова вероятность существования мемориального ордера у банка.

Например, Приват их легко рисует,но при этом они не соответствуют действительности. Вопрос в предыдущем моем сообщении остается актуальным. Кто, что думает?

[у.zaporozhskiy]

1. ЦКУ

Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов'язанні

1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

нашим договором таке не передбачено.

2. Відносно апеляції.

я взяв звукозапис і виявилось що за два роки слухання справи є всього лиш 8 звукозаписів тривалістю до 15 хвилин(з дуже поганим записом). суддя як навмисно коли хтось говорить чи він говорить весь час шелестить документами... профі. останній запис тривалістю понад годину. Мій виступ був впродовж 3-х чи більше годин (два дні). / Звукозапис є лише другий день . виступ юриста банку зайняв аж 1 хвилин 20 секунд. письмово практично нічого не заперечували. під час виступу нічого не заперечувалим. на основі чого суд виносить рішення, якщо друга сторона не суперечить по поставленим питанням?

окрім того з справи пропали останні позовні вимоги. суддя просто взяв їїх і викинув. в мне ще суперечка була - ьвін не хотів визначавти договір банківського рахунку 2203 недійсним, а також ще дещо...

суд не забезпечив звукозапис слухання справи. усі докази здобуті в залі суду - як визнання ряду фактів самими юристом банку їх нема ніде. слухання справи НЕ відбувалось тільки в спеціально обладнаному приміщенні, а й чомусь в кабінеті судді. я ще перепитав в секретарки: а звукозапис ведеться в кабінеті судді. а вона каже: а якже!.

Між іншим в ЦПК дочитався, що в рішенні суду має бути місце слухання та година ухвалиння рішення. а я і не знав. ...а вмене немає.

Мені видається не таке вже радісне слухання для дуди . брехло і шахрай. я коли виступав переконаний був що уточнення є в матеріалах ьсправи. періодично переглядав матеіріали справи. наче було. а тепер після слухання виявилось шо воно пропало. як назло я його подавав в під час слуханняв його кабінеті, а не через канцелярію. от таке. побачим. райдужних думок не має. але вже строчу нові позови...

між іншим щодо Заяви на видачу готівки які я знайшов в себе...:

там є така річ: виплата коштів переказу здійснюється у звзязку із надходженням коштів через платіжну систему...такуту.

а в наших Заявах на видачу готівки взагалі не вказується через яку саме платіжну систему здійснюється виплата коштів...от.

А кассацию не будете писать?

[alexburko]

Например, Приват их легко рисует,но при этом они не соответствуют действительности. Вопрос в предыдущем моем сообщении остается актуальным. Кто, что думает?

Приват еще тот рисователь, это факт,но что делать с... ВАТ/ПАТ? А фотошопную копию признать таковой, - вопрос экспертизы...

Далее, - отдельное определение...

[nikan]

 

А это смотрите в договоре. Если момент получения кредита не обусловлен в договоре, - анализируйте его выполнение через призму реально проведенных банком операций, которые подтверждаются первичными документами.

 

 Порядок надання Кредиту.

Банк здійснює видачу кредиту позичальнику лише за умови рішення кредитного kомітету.

Банк здійснює видачу кредиту позичальнику згідно з кредитною заявкою позичальника шляхом дебетування позичкового рахунку  позичальника та перерахування кредитних коштів за реквізитами,

вказаними в кредитній заявці позичальника. 

[alexburko]

А в кредитной заявке что?

[Bolt]

Приват еще тот рисователь, это факт,но что делать с... ВАТ/ПАТ? А фотошопную копию признать таковой, - вопрос экспертизы...

Далее, - отдельное определение...

 

А разве Приват был ВАТом когда-то... Впервые слышу, чтобы Приваты ВАТ/ПАТ... Вообще-то ВАТ/ПАТ это нормально... Это одно и то же... А вот Приват всё с ног на голову поставил...

[nikan]

Кредитную заявку пока что не удалось лицезреть, а вспомнить 2006г.

Но почему то кажется, что это поточный. Дело в том, что счет был открыт.

[alexburko]

А разве Приват был ВАТом когда-то... Впервые слышу, чтобы Приваты ВАТ/ПАТ... Вообще-то ВАТ/ПАТ это нормально... Это одно и то же... А вот Приват всё с ног на голову поставил...

А печать?...

[alexburko]

Кредитную заявку пока что не удалось лицезреть, а вспомнить 2006г.

Но почему то кажется, что это поточный. Дело в том, что счет был открыт.

Узнавайте, иначе это все гадания на кофейной гуще.

[Bolt]

А печать?...

 

Всмысле, что за печать и что на ней...

[Bolt]

Приват никогда небыл ВАТом!!!

[alexburko]

Приват был АКБ. И на печати того времени должно стоять "АКБ Приватбанк", ПАТом он стал с 2011 года.

 

Семен Семеныч... (с)

[Bolt]

Приват был АКБ. И на печати того времени должно стоять "АКБ Приватбанк", ПАТом он стал с 2011 года.

 

Семен Семеныч... (с)

 

Со всем уважением к Вам... Но... Нет Вы не правы... Приват это моя тема... Я знаю о нём больше юристов Привата... )))

 

Где Вы видели АКБ ??? На печатях Привата никогда такого не стояло...

[Bolt]

Вы я вижу с Приватами мало сталкивались...)))

[Bolt]

Ну во первых ПАТом он стал 17 июля 2009 года, откуда Вы вообще взяли 2011 год ???

 

А решение по этому поводу акционерами банка было принято на загальных сборах 30 апреля 2009 года...

[Bolt]

АКБ он небыл никогда!!! 

[nikan]

Узнавайте, иначе это все гадания на кофейной гуще.

А какие варианты возможны?

На поточный.

Касса банка.

[Bolt]

А какие варианты возможны?

 

Вариантов масса...

[sofi]

А какие варианты возможны?

На поточный.

Касса банка.

любит - не любит- любит......

даю подсказку: цель кредита, а то поточным м.б. счет одного из тысяч предприятий

[sofi]

АКБ он небыл никогда!!! 

и кем же он был по вашей версии, если всем известно как минимум два акционера