Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[mississ]

А как насчитывается ндс если плательчиком и получателем по квитанции об оплате кредита является физлицо (т.е. сам заемщик)?. К сожалению мне не НБУ, не банковские юристы назвать определение данной операции не могут. НБУ отправляет в суд в надежде, что там есть квалифицированные банковские работники.

В бухоблике не сильна, но сегодня узнала, что банк не уплачивает НДС, а только 25% от полученной прыбыли (доход минус издежки и минус амортизац. расходы).

А вот на вопрос о том, почему плательщик и получатель одно лицо, ответа пока нет. Банк говорит, что поскольку счета прописаны в КД под имя заемщика, поэтому так выписываются квитанции. Я вот спрашиваю: а почему в квитанции об одноразовой комиссии стоит в рафе "отримувач" банк?

[mississ]

Ви вже все знаєте. Допоможіть слідчому в цьому розібратись. Впевнено та чітко аргументуйте законами, постановами. Незабудьте про ліцензії. Все що Ви описували в Позовній заяві... Головне впенено та послідовно. Також наголосіть йому, що деякі документи банк відмовився дати, в т.ч. сфокусуйте увагу , що банк не надав докази відкривання ваших рахунків- книги реестрації рахунків, книги реєстрації видаткових касових документів, докази залучення ккредитних коштів чи купівля валюти - а це вже підпільний бізнес ... Проведіть аналогії з ПДВ- податком на додану вартість- в цій темі НБ згадував їх. - податківці про ПДВ зразу просипаються..., а саме як і чому податкова визнають документи , правочини - податкові накладні недійними або неукладеними...)

Головне впенено та послідовно.

В плані цифр ви праві, ДПІ має на них таку швидку реакцію, як мій спаніель на дику качку.

А ось про книги реєстрації рахунків і видаткових касових документів чую вперше. Можна деталі? Завтра складу список, чого би попросити в золотої рибки (банку).

[Andry]

Ви вже все знаєте. Допоможіть слідчому в цьому розібратись. Впевнено та чітко аргументуйте законами, постановами. Незабудьте про ліцензії. Все що Ви описували в Позовній заяві... Головне впенено та послідовно. Також наголосіть йому, що деякі документи банк відмовився дати, в т.ч. сфокусуйте увагу , що банк не надав докази відкривання ваших рахунків- книги реестрації рахунків, книги реєстрації видаткових касових документів, докази залучення ккредитних коштів чи купівля валюти - а це вже підпільний бізнес ... Проведіть аналогії з ПДВ- податком на додану вартість- в цій темі НБ згадував їх. - податківці про ПДВ зразу просипаються..., а саме як і чому податкова визнають документи , правочини - податкові накладні недійними або неукладеними...)

Головне впенено та послідовно.

Следователь делает свою бюрократическую работу. потом он поговорит с банком. в результате вы получите отказное с формулировкой точь в точь из какого-то решения суда, что действия банка соответствуют действующему законодательству - ИМХО.

[mississ]

Следователь делает свою бюрократическую работу. потом он поговорит с банком. в результате вы получите отказное с формулировкой точь в точь из какого-то решения суда, что действия банка соответствуют действующему законодательству - ИМХО.

Ув. Andry, перед подачей жалобы и не ставились такие цели. Во-первых, по новому КПК обязаны были открыть досудебное производство. И понятно, что материлы этого дела где-то осядут...Во-вторых, ребятам из ПИБа придется понервничать и какой-то суммой или услугой вопрос закрыть (и чем неудобнее мои показания, тем дороже окажется услуга) ...А втретьих - ну это самая сокровенная мечта, пока промолчу...

[Бонар]

Следователь делает свою бюрократическую работу. потом он поговорит с банком. в результате вы получите отказное с формулировкой точь в точь из какого-то решения суда, что действия банка соответствуют действующему законодательству - ИМХО.

Для чого самих себе залякувати?... Ми ж тут для чого зібрались?

"Прокуратурою Тернопільської області було проведено перевірки з питань законності надання та використання пільг з оподаткування та застосування спеціальних податкових режимів щодо здійснення контролю за своєчасним погашенням податкового боргу. Про це УНН повідомили у прес-службі прокуратури.

Всього, за результатами прокурорських перевірок у 2012 році до дисциплінарної відповідальності притягнуто 101 податківець.

Також у грудні минулого року прокуратурою області проведено перевірку додержання вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо порядку організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок платників податків, повноти здійснення контрольних повноважень у цій сфері органами Державної податкової служби у Тернопільській області.

Перевіркою встановлено, що до підрозділів податкової міліції безпідставно не передано 17 матеріалів перевірок, за наслідками яких виявлено порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а сума завданої державі шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності.

З метою усунення виявлених порушень прокуратурою області внесено подання, за результатами розгляду якого в поточному році до дисциплінарної відповідальності притягнуто 10 податківців та розпочато 10 кримінальних проваджень."

http://express.te.ua/2013/01/11/%D0%BE%D0%...BE%D0%B4%D0%B0/

[НБ Украины]

Ув. Andry, перед подачей жалобы и не ставились такие цели. Во-первых, по новому КПК обязаны были открыть досудебное производство. И понятно, что материлы этого дела где-то осядут...Во-вторых, ребятам из ПИБа придется понервничать и какой-то суммой или услугой вопрос закрыть (и чем неудобнее мои показания, тем дороже окажется услуга) ...А втретьих - ну это самая сокровенная мечта, пока промолчу...

Приклади вибіркової дії п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

…

Параграф 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/parao4873#o4873

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

…

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;

3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

…

Розділ II

УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

…

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

…

…

Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг

…

3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

…

Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг

1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. { Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3462-VI ( 3462-17 ) від 02.06.2011 }

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

…

5) найменування фінансової операції;

…

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

…

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/page

У х в а л а

іменем україни

6-44655св12

26 грудня 2012 р. м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Гвоздика П.О. Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання договору з надання послуг на придбання автомобіля недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд ухвалити рішення, яким визнати укладений договір недійсним, стягнути завдану майнову шкоду, яка складається з суми сплачених за договором коштів 34 567 грн 08 коп, інфляційні витрати за період з 01 лютого 2008 року по 01 липня 2011 року у сумі 11 683 грн 17 коп, моральну шкоду, яка полягає у спричиненні душевних страждань, приниженні честі та гідності у зв'язку з нечесним ставленням до нього у сумі 5 тис. грн, посилаючись на те, що між ним та ПАТ «Філдес Україна» ( яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «Філдес Україна», відповідно до нової редакції статуту ПАТ «Філдес Україна» та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 648676, далі - Відповідач) 20 лютого 2008 року був укладений договір № 0513166 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки Hyndai базової моделі Getz GL 1.4 MТ, ринкова вартість якого визначена на дату складання договору в сумі 67 900 грн. Договір має ідентифікатор договору № 0513166, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ідентифікатора договору позивач повинен був сплатити на рахунок № НОМЕР_1 вступний внесок у розмірі 3 % від вартості автомобіля в сумі 2 444 грн 40 коп, збір на визнання у розмірі 3 % від вартості автомобіля, тобто 2 444 грн 40 коп та у наступних місяцях щомісячно виплачувати чистий внесок у розмірі 1,04 % від вартості автомобіля, тобто 706 грн 16 коп, адміністративні витрати (плата за послуги з формування груп клієнтів системи, а також плата за здійснення організаційних дій по визнанню автомобіля) у розмірі 0,35 % від вартості автомобіля, тобто 237 грн 65 коп; страховий внесок (щомісячний платіж за договором страхування автомобіля та страхування життя клієнта системи у розмірі 0,065 % від вартості автомобіля) тобто 44 грн 13 коп. Наявність можливості отримання автомобіля на умовах зазначених в договорі, за рахунок коштів, які накопичуються на розрахунковому рахунку відповідача для придбання автомобілів є можливим виключено за рахунок залучення інших учасників. Спірним договором відповідач здійснював формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачам компенсації за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів, що заборонено ст. 19 Закону Україні «Про захист прав споживачів». Виходячи з умов договору відповідач здійснював діяльність із надання фінансових послуг, а саме залучав активи учасників, здійснював управління ними. Отримуючи від позивача грошові кошти у вигляді щомісячних платежів, перерозподіляв отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб та мав прибуток від такої діяльності.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року, позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просив скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20 лютого 2008 року між сторонами був укладений контракт № 0513166 та ідентифікатор контракту № 0513166 про надання послуг, відповідно до ст. 1 якого предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, умовно іменованої CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ) спрямованих на придбання автомобіля марки Hyndai базової моделі Getz GL 1.4 MТ, ринкова вартість якого визначена на дату складання договору в сумі 67 900 грн в групі. Реалізуючи предмет дійсного контракту, сторони постановляють, що відповідач бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань, що випливають із дійсного контракту для забезпечення прав клієнтів системи, а клієнт бере на себе зобов'язання, що випливають для нього з дійсного контракту.

Відповідно до ст. 2 п. А) контракту клієнт вступає в систему після виконання наступних дій: А.1) ознайомлення з текстом контракту й заповнення ідентифікатора контракту; А.2) Підписання ідентифікатора й тексту контракту на кожній сторінці; А.3) Підписання заяви про стан здоров'я; А.4) сплати на поточний рахунок головного офісу ЗАТ «Філдес Україна» вступного внеску та поточного місячного платежу.

Судами взято до уваги, що з укладеним контрактом позивач ознайомився у повному обсязі, про що свідчить його підпис на кожній сторінці контракту, а також ознайомлений із заявою про повноту отриманої інформації, відповідно до якої позивач підтвердив, що «він вчасно одержав повну, необхідну, доступну, достовірну, інформацію про положення, які знаходяться в дійсному контракті, всі умови контракту йому відомі, зрозумілі й детально роз'яснені особою, що підписує контракт із боку ЗАТ «Філдес Україна». Інформація, отримана від співробітника ЗАТ «Філдес Україна» відповідає положенням контракту в повному обсязі.

Відповідно до ст. 7 п. А) укладеного контракту кожний клієнт системи, що виконує зобов'язання, що випливають із дійсного контракту, одержує автомобіль відповідно до принципів визнання, передбачених у контракті.

Суди дійшли висновку, що у контракті чітко викладені істотні умови діяльності системи купівлі автомобіля в групах, позивач, підписуючи контракт ознайомився з його умовами, повністю усвідомлював його значення, на протязі тривалого часу співпрацював з відповідачем, оплачуючи внески, передбачені умовами контракту, тому вважають, що відсутні підстави визнання контракту недійсним.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вказувала на те, що у силу ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у якій перелічені послуги, що є фінансовими, указана діяльність відповідача на момент укладення договору до переліку не входить. Таким чином, указані платежі, які вносив позивач на рахунок відповідача, не можуть служити підставою для отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових послуг, а тому позивач помилково дійшов висновку, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте зазначеним вимогам рішення судів не відповідають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 3 вказаної статті забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 закону визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Наведене свідчить про те, що перелік фінансових послуг, передбачений вказаним законом не є вичерпним, визначення послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 1 даного закону.

У листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24 квітня 2009 року № 5737/12-12 також указано, що надання послуг при придбанні товарів у групах містить ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. Водночас відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, посилався на ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у якій перелічені послуги, що є фінансовими, указана діяльність відповідача на момент укладення договору до переліку не входить. Таким чином, указані платежі, які вносив позивач на рахунок відповідача, не можуть служити підставою для отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових послуг, та прийшов до висновку, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем не є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування.

При цьому суди першої та апеляційної інстанції, у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахували того, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ПАТ «Філдес Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ), належним не з'ясували, які правовідносини охоплюються поняттям «послуг з адміністрування системи, умовно іменованої CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ) спрямованих на придбання автомобіля», чи дійсно діяльність відповідача підпадає під цю категорію послуг та чи не відноситься ця діяльність до сфери фінансових послуг, урегульованих Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи не є діяльність відповідача пірамідальною схемою, унаслідок чого дійшли передчасного висновку про те, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем не є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування, та не є такою, що вводить споживача в оману.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик Судді:Н.А. Горелкіна Є.П. Євграфова І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28309978

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

6-43173св12

26 грудня 2012 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євтушенко О.І.,Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М.,Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ‒ ОСОБА_8, про визнання недійсними пунктів кредитного договору; за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що 11 вересня 2007 року між ним та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладений кредитний договір. На забезпечення виконання договору кредиту між банком та ОСОБА_8 укладений договір іпотеки.

Вважав, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони видачі кредиту в іноземній валюті та щодо надання інформації споживачу про умови кредитування. Крім того, у кредитному договорі відсутній графік платежів та орієнтовна сукупна вартість кредиту.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом, у якому вказувало, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 10 липня 2009 року утворилася заборгованість у розмірі 71 873 доларів США 81 цент, яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 61 312 доларів США 89 центів, що еквівалентно 489 748 грн. 97 коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 28 060 доларів США 64 центи, що еквівалентно 224 139 грн. 97 коп.; пеню за порушення строків погашення кредиту в розмірі 10 тис. доларів США, що еквівалентно 79 877 грн.; пеню за порушення строків погашення відсотків у розмірі 10 тис. доларів США, що еквівалентно 79 877 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена, виходячи з наступного.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом дотримані не були.

Судами правильно встановлено, що банк мав право на час укладення кредитного договору у 2007 році, укладати договори про надання кредиту в іноземній валюті, оскільки 11 жовтня 2006 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» НБУ надано дозвіл за № 10-4 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1‒4 ч. 2 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У додатку до дозволу зазначено перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з валютними цінностями, у тому числі залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Суди обґрунтовано відмовили у позові про визнання недійсними п. 1.1. та п. 5.7. договору щодо надання та повернення кредиту у іноземній валюті.

Разом з тим, ОСОБА_6 просив визнати недійсними п. 1.7., 5.7. та 10.1. щодо сплати комісії та санкцій у разі прострочення у сплаті комісії.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки у спірному договорі передбачена плата за обслуговування кредиту, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця визначені суми погашення основного боргу та погашення відсотків, та де непередбачено розміру щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору (а.с. 183‒185, т. 2).

Оскільки судами не встановлено фактичні обставини справи та не застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судами не визначено, чи належним чином обраховано банком розмір заборгованості за кредитним договором, враховуючи конкретні умови його виконання позичальником, узгоджені сторонами при підписанні кредитного договору.

За таких обставин судові рішення про відмову у визнанні недійсними пунктів 1.7., 5.7. та 10.1. кредитного договору та задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» необхідно скасувати. а справу у цій частині передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року в частині відмови у позові ОСОБА_6 про визнання недійсними пунктів 1.7., 5.7., 10.1. кредитного договору № 014/2554/82/60523 від 11 вересня 2007 року та задоволення позову публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді: О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28310047

№ 10-1390/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів із зобов'язань,

що виникають із договорів та інших правочинів

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із правочинів, та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

…

8. Аналіз норм чинного законодавства (зокрема пунктів 6, 7 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку про те, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительство), можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки норми ЦК України не містять жодного винятку як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок одержання встановлюється договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

...

12. Положення частини першої статті 901 ЦК України вказує на те, що договір про надання послуг (зокрема, страхових) є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За змістом статей 524, 533–535, 625 ЦК України вбачається, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Частиною третьою статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмет договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

…

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

№ 10-1393/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів, що виникають

із кредитних правовідносин

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із кредитних правовідносин, та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

…

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

П О С Т А Н О В А № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз'яснення:

1. Розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2012_rik.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=62923 #4221 20.11.2012 15:53

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=62920 #4219 20.11.2012 13:46

Яким актом цивільного законодавства визначено поняття "розміщення"?

Яку послугу Ви замовляли (ст.901 ЦК України): "розміщення" (ст.? Закон ?) чи "надання грошових коштів (кредит)" (ст.1054 ЦК України, п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)?

Яким пунктом Вашого кредитного договора передбачено зобов'язання банку "здійснити розміщення грошових коштів"?

Відповідно до пункту 1.1 Вашого кредитного договору банк зобов'язався "здійснити розміщення грошових коштів" або "надати грошові кошти (кредит)"?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46220 #2400 6.2.2012 9:46

"Згідно з приписами ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно яких при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.

Також нормами зазначеної статті закріплено право сторони на тлумачення змісту правочину, а не з'ясування питання, яким законодавством регулюються відносини, що випливають з укладеного договору.

За умовами договору від 20.09.2006р. №10-0604/385к про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 11 000 000 дол. США в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредитні кошти згідно встановленого п.1.1.1 договору графіку в строк до 29.07.2011р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит -будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором."

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28005097

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25677690

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22356152

1.pdf

2.pdf

[mississ]

Приклади вибіркової дії п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

…

Параграф 2. Кредит

Стаття 1054. Кредитний договір

1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/parao4873#o4873

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

…

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

2) кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик;

3) фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент;

…

Розділ II

УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

…

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

…

…

Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг

…

3. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

…

Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг

1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. { Абзац перший частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3462-VI ( 3462-17 ) від 02.06.2011 }

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

…

5) найменування фінансової операції;

…

Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

…

5. До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2664-14/page

У х в а л а

іменем україни

6-44655св12

26 грудня 2012 р. м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Гвоздика П.О. Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання договору з надання послуг на придбання автомобіля недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив суд ухвалити рішення, яким визнати укладений договір недійсним, стягнути завдану майнову шкоду, яка складається з суми сплачених за договором коштів 34 567 грн 08 коп, інфляційні витрати за період з 01 лютого 2008 року по 01 липня 2011 року у сумі 11 683 грн 17 коп, моральну шкоду, яка полягає у спричиненні душевних страждань, приниженні честі та гідності у зв'язку з нечесним ставленням до нього у сумі 5 тис. грн, посилаючись на те, що між ним та ПАТ «Філдес Україна» ( яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «Філдес Україна», відповідно до нової редакції статуту ПАТ «Філдес Україна» та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 648676, далі - Відповідач) 20 лютого 2008 року був укладений договір № 0513166 про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки Hyndai базової моделі Getz GL 1.4 MТ, ринкова вартість якого визначена на дату складання договору в сумі 67 900 грн. Договір має ідентифікатор договору № 0513166, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до ідентифікатора договору позивач повинен був сплатити на рахунок № НОМЕР_1 вступний внесок у розмірі 3 % від вартості автомобіля в сумі 2 444 грн 40 коп, збір на визнання у розмірі 3 % від вартості автомобіля, тобто 2 444 грн 40 коп та у наступних місяцях щомісячно виплачувати чистий внесок у розмірі 1,04 % від вартості автомобіля, тобто 706 грн 16 коп, адміністративні витрати (плата за послуги з формування груп клієнтів системи, а також плата за здійснення організаційних дій по визнанню автомобіля) у розмірі 0,35 % від вартості автомобіля, тобто 237 грн 65 коп; страховий внесок (щомісячний платіж за договором страхування автомобіля та страхування життя клієнта системи у розмірі 0,065 % від вартості автомобіля) тобто 44 грн 13 коп. Наявність можливості отримання автомобіля на умовах зазначених в договорі, за рахунок коштів, які накопичуються на розрахунковому рахунку відповідача для придбання автомобілів є можливим виключено за рахунок залучення інших учасників. Спірним договором відповідач здійснював формування та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачам компенсації за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів, що заборонено ст. 19 Закону Україні «Про захист прав споживачів». Виходячи з умов договору відповідач здійснював діяльність із надання фінансових послуг, а саме залучав активи учасників, здійснював управління ними. Отримуючи від позивача грошові кошти у вигляді щомісячних платежів, перерозподіляв отримані грошові кошти в інтересах третіх осіб та мав прибуток від такої діяльності.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року, позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просив скасувати рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 20 лютого 2008 року між сторонами був укладений контракт № 0513166 та ідентифікатор контракту № 0513166 про надання послуг, відповідно до ст. 1 якого предметом контракту є надання особі, що уклала контракт, послуг з адміністрування системи, умовно іменованої CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ) спрямованих на придбання автомобіля марки Hyndai базової моделі Getz GL 1.4 MТ, ринкова вартість якого визначена на дату складання договору в сумі 67 900 грн в групі. Реалізуючи предмет дійсного контракту, сторони постановляють, що відповідач бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань, що випливають із дійсного контракту для забезпечення прав клієнтів системи, а клієнт бере на себе зобов'язання, що випливають для нього з дійсного контракту.

Відповідно до ст. 2 п. А) контракту клієнт вступає в систему після виконання наступних дій: А.1) ознайомлення з текстом контракту й заповнення ідентифікатора контракту; А.2) Підписання ідентифікатора й тексту контракту на кожній сторінці; А.3) Підписання заяви про стан здоров'я; А.4) сплати на поточний рахунок головного офісу ЗАТ «Філдес Україна» вступного внеску та поточного місячного платежу.

Судами взято до уваги, що з укладеним контрактом позивач ознайомився у повному обсязі, про що свідчить його підпис на кожній сторінці контракту, а також ознайомлений із заявою про повноту отриманої інформації, відповідно до якої позивач підтвердив, що «він вчасно одержав повну, необхідну, доступну, достовірну, інформацію про положення, які знаходяться в дійсному контракті, всі умови контракту йому відомі, зрозумілі й детально роз'яснені особою, що підписує контракт із боку ЗАТ «Філдес Україна». Інформація, отримана від співробітника ЗАТ «Філдес Україна» відповідає положенням контракту в повному обсязі.

Відповідно до ст. 7 п. А) укладеного контракту кожний клієнт системи, що виконує зобов'язання, що випливають із дійсного контракту, одержує автомобіль відповідно до принципів визнання, передбачених у контракті.

Суди дійшли висновку, що у контракті чітко викладені істотні умови діяльності системи купівлі автомобіля в групах, позивач, підписуючи контракт ознайомився з його умовами, повністю усвідомлював його значення, на протязі тривалого часу співпрацював з відповідачем, оплачуючи внески, передбачені умовами контракту, тому вважають, що відсутні підстави визнання контракту недійсним.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вказувала на те, що у силу ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у якій перелічені послуги, що є фінансовими, указана діяльність відповідача на момент укладення договору до переліку не входить. Таким чином, указані платежі, які вносив позивач на рахунок відповідача, не можуть служити підставою для отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових послуг, а тому позивач помилково дійшов висновку, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Проте зазначеним вимогам рішення судів не відповідають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ (з наступними змінами і доповненнями) підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 3 вказаної статті забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; 8) переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 закону визначено, що фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Наведене свідчить про те, що перелік фінансових послуг, передбачений вказаним законом не є вичерпним, визначення послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 1 даного закону.

У листі Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24 квітня 2009 року № 5737/12-12 також указано, що надання послуг при придбанні товарів у групах містить ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. Водночас відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, посилався на ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у якій перелічені послуги, що є фінансовими, указана діяльність відповідача на момент укладення договору до переліку не входить. Таким чином, указані платежі, які вносив позивач на рахунок відповідача, не можуть служити підставою для отримання прибутку чи збереження реальної вартості фінансових послуг, та прийшов до висновку, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем не є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування.

При цьому суди першої та апеляційної інстанції, у порушення ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахували того, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, ПАТ «Філдес Україна» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ), належним не з'ясували, які правовідносини охоплюються поняттям «послуг з адміністрування системи, умовно іменованої CAR CREDIT ( КАР КРЕДИТ) спрямованих на придбання автомобіля», чи дійсно діяльність відповідача підпадає під цю категорію послуг та чи не відноситься ця діяльність до сфери фінансових послуг, урегульованих Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», чи не є діяльність відповідача пірамідальною схемою, унаслідок чого дійшли передчасного висновку про те, що діяльність відповідача з надання системи послуг на забезпечення позивача автомобілем не є фінансовою, як такою, що потребує додаткового ліцензування, та не є такою, що вводить споживача в оману.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст. 360-7 ЦПК України), зазначено, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому рішення судів першої та апеляційної інстанції не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 28 травня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 03 жовтня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий П.О. Гвоздик Судді:Н.А. Горелкіна Є.П. Євграфова І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28309978

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНи

6-43173св12

26 грудня 2012 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Євтушенко О.І.,Іваненко Ю.Г., Завгородньої І.М.,Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа ‒ ОСОБА_8, про визнання недійсними пунктів кредитного договору; за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому вказував, що 11 вересня 2007 року між ним та публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») укладений кредитний договір. На забезпечення виконання договору кредиту між банком та ОСОБА_8 укладений договір іпотеки.

Вважав, що кредитний договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони видачі кредиту в іноземній валюті та щодо надання інформації споживачу про умови кредитування. Крім того, у кредитному договорі відсутній графік платежів та орієнтовна сукупна вартість кредиту.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом, у якому вказувало, що у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором станом на 10 липня 2009 року утворилася заборгованість у розмірі 71 873 доларів США 81 цент, яку банк просив стягнути з відповідача.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року, в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом в розмірі 61 312 доларів США 89 центів, що еквівалентно 489 748 грн. 97 коп.; заборгованість за відсотками в розмірі 28 060 доларів США 64 центи, що еквівалентно 224 139 грн. 97 коп.; пеню за порушення строків погашення кредиту в розмірі 10 тис. доларів США, що еквівалентно 79 877 грн.; пеню за порушення строків погашення відсотків у розмірі 10 тис. доларів США, що еквівалентно 79 877 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена, виходячи з наступного.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом дотримані не були.

Судами правильно встановлено, що банк мав право на час укладення кредитного договору у 2007 році, укладати договори про надання кредиту в іноземній валюті, оскільки 11 жовтня 2006 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» НБУ надано дозвіл за № 10-4 на право здійснення операцій, визначених пунктами 1‒4 ч. 2 та ч. 4 ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У додатку до дозволу зазначено перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з валютними цінностями, у тому числі залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Суди обґрунтовано відмовили у позові про визнання недійсними п. 1.1. та п. 5.7. договору щодо надання та повернення кредиту у іноземній валюті.

Разом з тим, ОСОБА_6 просив визнати недійсними п. 1.7., 5.7. та 10.1. щодо сплати комісії та санкцій у разі прострочення у сплаті комісії.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Оскільки у спірному договорі передбачена плата за обслуговування кредиту, то такі умови суперечать як положенням ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», так і затвердженому сторонами графіку платежів, згідно з яким боржник повинен сплачувати щомісяця визначені суми погашення основного боргу та погашення відсотків, та де непередбачено розміру щомісячної плати за обслуговування кредиту на весь період дії договору (а.с. 183‒185, т. 2).

Оскільки судами не встановлено фактичні обставини справи та не застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, судами не визначено, чи належним чином обраховано банком розмір заборгованості за кредитним договором, враховуючи конкретні умови його виконання позичальником, узгоджені сторонами при підписанні кредитного договору.

За таких обставин судові рішення про відмову у визнанні недійсними пунктів 1.7., 5.7. та 10.1. кредитного договору та задоволення позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» необхідно скасувати. а справу у цій частині передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року в частині відмови у позові ОСОБА_6 про визнання недійсними пунктів 1.7., 5.7., 10.1. кредитного договору № 014/2554/82/60523 від 11 вересня 2007 року та задоволення позову публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.О. Гвоздик Судді: О.І. Євтушенко І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко О.М. Ситнік

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28310047

№ 10-1390/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів із зобов'язань,

що виникають із договорів та інших правочинів

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із правочинів, та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

…

8. Аналіз норм чинного законодавства (зокрема пунктів 6, 7 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статей 553, 1046 ЦК України) дає підстави для висновку про те, що окремі послуги, які відносяться до фінансових послуг (наприклад, надання коштів у позику, поручительство), можуть надаватися не тільки фінансовими установами, які є учасниками ринку з надання фінансових послуг або юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але і фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулює відносини лише за участю учасників ринків фінансових послуг, а відносини між фізичними особами, зокрема щодо договорів позики, поруки, регулюються нормами ЦК України (статті 553 – 559, 1046 – 1053).

Договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки норми ЦК України не містять жодного винятку як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок одержання встановлюється договором (частина перша статті 1048 ЦК України).

Таким чином, Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів – учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб – суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами статей 1046 – 1048 ЦК України (постанови від 30 травня 2012 р. № 6-48 цс 12, від 18 липня 2012 р. № 6-79 цс 12).

...

12. Положення частини першої статті 901 ЦК України вказує на те, що договір про надання послуг (зокрема, страхових) є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

За змістом статей 524, 533–535, 625 ЦК України вбачається, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Частиною третьою статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмет договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

…

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

№ 10-1393/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів, що виникають

із кредитних правовідносин

Відповідно до статті 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) доводжу до Вашого відома, що Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах прийнято ряд постанов у справах, що виникають із кредитних правовідносин, та сформульовано обов'язкові для всіх судів України правові позиції.

…

http://sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html

П О С Т А Н О В А № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз'яснення:

1. Розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2012_rik.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=62923 #4221 20.11.2012 15:53

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=62920 #4219 20.11.2012 13:46

Яким актом цивільного законодавства визначено поняття "розміщення"?

Яку послугу Ви замовляли (ст.901 ЦК України): "розміщення" (ст.?) чи "надання грошових коштів (кредит)" (ст.1054 ЦК України, п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»)?

Яким пунктом Вашого кредитного договора передбачено зобов'язання банку "здійснити розміщення грошових коштів"?

Відповідно до пункту 1.1 Вашого кредитного договору банк зобов'язався "здійснити розміщення грошових коштів" або "надати грошові кошти (кредит)"?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46220 #2400 6.2.2012 9:46

"Згідно з приписами ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

В силу ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Правила тлумачення змісту правочину визначені в частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, згідно яких при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Крім того, відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.

Також нормами зазначеної статті закріплено право сторони на тлумачення змісту правочину, а не з'ясування питання, яким законодавством регулюються відносини, що випливають з укладеного договору.

За умовами договору від 20.09.2006р. №10-0604/385к про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 11 000 000 дол. США в обмін на зобов'язання позичальника повернути кредитні кошти згідно встановленого п.1.1.1 договору графіку в строк до 29.07.2011р. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних.

Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит -будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі; у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором."

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28005097

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25677690

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22356152

Относительно пункта лицензии "банк маэ право залучати и розмищувати" понятно, т.е. совершенно напрасно этим прикрывается банк...К валютному кредитированию применимо "ведення рахункив клиентив в иноземний валюти", т.е. эквивалент валютный...И именно налоогообложение по валютным операциям сечас будет проверят ДПИ плюс все комиссии. С этим как бы более-менее понятно. Но как мне им доказать, что квитанции (проводки 1001-2203, 1001-2209, 1001-2909 и т.п.) с печатью "валютна каса №1", в эвро, в графах "платнык" и "отрымувач" стоит мое полное ФИО - это подделка с целью поддерживания видимости обслуживания "валютного" кредита?

Где потом эти квитанции учитываются? В журналах или еще где-то? Как фактически кассир поступал после моего ухода из банка? Или это все велось не вручную, а специальным ПО? Очень важно разобраться, поскольку именно из-за этих квитанций суд вынес решение о взыскании?

[НБ Украины]

Относительно пункта лицензии "банк маэ право залучати и розмищувати" понятно, т.е. совершенно напрасно этим прикрывается банк...К валютному кредитированию применимо "п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»", т.е. эквивалент валютный...И именно налоогообложение по валютным операциям сечас будет проверят ДПИ плюс все комиссии. С этим как бы более-менее понятно. Но как мне им доказать, что квитанции (проводки 1001-2203, 1001-2209, 1001-2909 и т.п.) с печатью "валютна каса №1", в эвро, в графах "платнык" и "отрымувач" стоит мое полное ФИО - это подделка с целью поддерживания видимости обслуживания "валютного" кредита?

Где потом эти квитанции учитываются? В журналах или еще где-то? Как фактически кассир поступал после моего ухода из банка? Или это все велось не вручную, а специальным ПО? Очень важно разобраться, поскольку именно из-за этих квитанций суд вынес решение о взыскании?

Все обязательные реквизиты заполнены?

[sofi]

Все обязательные реквизиты заполнены?

В том -то и дело, что реквизиты заполнены, но чем?

Например, платнык или отрымувач или банк платныка или отрымувача - - г. Днепропетровск, а далее код и счет банка /филиала/

или, как в случае у mississ, платнык и отрымувач ФИО, а счета бухучета банка.

или при погашении кредита(призначення платежу) оформляется приходный кассовый ордер на принятие банком 0,1 доллара.

ПУМБ выдавал автокредиты в валюте, прикрываясь лиценз. на розмищення и залучення на валютному рынку, путем перечисления на гривневые счета, а валюту с ссудного 2203 продавал на межбанке(согласно договорных условий - по реквизитам Заявы 048005) путем конвертирующих проводок с2203 на 3801, соответственно с городского счета на счет отделения.

и все это безобразие банк описывает как техничну помылку.

я это к тому, что в нашем королевстве кривых зеркал, суду ничего не стоит ( а может и есть определенная цена) не заметить вопиющих нарушений в документах, вернее подделанных копиях, оригиналов никто не видел.

[НБ Украины]

В том -то и дело, что реквизиты заполнены, но чем?

Например, платнык или отрымувач или банк платныка или отрымувача - - г. Днепропетровск, а далее код и счет банка /филиала/

или, как в случае у mississ, платнык и отрымувач ФИО, а счета бухучета банка.

или при погашении кредита(призначення платежу) оформляется приходный кассовый ордер на принятие банком 0,1 доллара.

ПУМБ выдавал автокредиты в валюте, прикрываясь лиценз. на розмищення и залучення на валютному рынку, путем перечисления на гривневые счета, а валюту с ссудного 2203 продавал на межбанке(согласно договорных условий - по реквизитам Заявы 048005) путем конвертирующих проводок с2203 на 3801, соответственно с городского счета на счет отделения.

и все это безобразие банк описывает как техничну помылку.

я это к тому, что в нашем королевстве кривых зеркал, суду ничего не стоит ( а может и есть определенная цена) не заметить вопиющих нарушений в документах, вернее подделанных копиях, оригиналов никто не видел.

"Каждый факт нарушения не должен быть Вами не замечен"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

Заява на переказ готівки - договір комісії

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=65207 сообщение #4492 13.1.2013 21:37

Да, псевдоаналитический учет ведется, но только в кредитных отделах, и в отдельных программах. После жалобы физического лица-заемщика Национальный банк Украины дает запрос в банк о нарушениях кассовой дисциплины по выдаче кредита наличной иностранной валютой. Недобросовестные банки дают ответ, что такого кредита нет. Заемщика прячут в реальной отчетности под другим именем, адресом, или номером и датой кредитного договора. Является ли данный учет аналитическим?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39448 сообщение #1476 3.10.2011 19:59

[mississ]

Все обязательные реквизиты заполнены?

[mississ]

Да, псевдоаналитический учет ведется, но только в кредитных отделах, и в отдельных программах. После жалобы физического лица-заемщика Национальный банк Украины дает запрос в банк о нарушениях кассовой дисциплины по выдаче кредита наличной иностранной валютой. Недобросовестные банки дают ответ, что такого кредита нет. Заемщика прячут в реальной отчетности под другим именем, адресом, или номером и датой кредитного договора. Является ли данный учет аналитическим?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39448 сообщение #1476 3.10.2011 19:59

Сегодня получила ответ из ВР, которая отправила мою жалобу в НБУ и прокуратуру. Выходит НБУ обязан какие-то действия предпринять? В материалах дела есть довидка про стан заборгованости, на основании которой судья принял решение о взыскании. Так вот выглядит она странно: на фирменном бланке ПИБ жирным шрифтом идеи фраза "Довидка про стан заборгованости по КД (мой настоящий № 03-2/000) от 00.00.2007 года Иванова Алла Владимировна". Далее идет сам текст довидки: " Заборгованисть по КД № 03-265 (какой-то чужой номер) вид 16.05.2005 (это другая дата, на 2,5 лет до подписания моего) становить............."

На вопрос: "Что за фигня?" Банк ответил: "Описка", но так и не исправил. Более того, судья в решении написал, что я заключила именно этот чужой договор и именно в 2005 году!!! Так может это и не описка вовсе? Мне же ни следователь, ни НБУ не предоставляет материалы досудебного расследования на ознакомление. Может банк и им шлет ответы по чужому КД?

Да, из приятного...Сегодня в ДПИ пришлось немного подождать в фойе и случайно услышать часть чужого разговора. Очень уж емоционально один в костюме (явно сотрудник ДПИ) объяснял другому суть банковской аферы, схему которой я описала накануне следователю (немного выше в посте я дублировала илюстрацию Алекса о кредите в 100 дол.). Налоговики смакуют эту тему...

ПС. Еще один заемщик ПИБа проиграл суд у того же судьи и с тем же калехтором в деле. Но сумма для взыскания не слишком большая - около 6 тыс дол.(это тело, %% уже не начисляли) и он решил договориться с банком...Сошлись на том, что он оплатит по 500 дол. ежемесячно эту сумму за год. Но сегодня пришло письмо от ПИБ о переуступке долга и сумма уже не 6 тыс. дол., а 6+%% за весь просроченный период!!! Человек в шоке, звонит колехтору, а тот ни при делах - ему стелил мягко, чтобы заемщик в суде согласился с долгом!!!

[mississ]

Только что получила от ПИБа письмо (датированное почему-то 20.12.12!!!) с уведомлением об уступке по моему КД какому-то ТОВ "Кредитны инициативы" (альфа-банк) с 17.12.12. По странному стечению обстоятельств именно 17.12.12 большинство заявлений о преступлении я отправила в разные инстанции. Кстати, на бумагах стоят печати банка и ТОВ (здесь вообще факсимиле!) и по подписи без ФИО и должности.

А вот и само оно:

[НБ Украины]

"Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України", затверджена постановою Правління НБУ від 17.06.2004р. №280, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.07.2004р. за №918/9518 http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1031.906.15&nobreak=1

1001|А(1)|Банкноти та монети в касі банку |

| | |Призначення рахунку: облік готівки в національній

| | |та іноземній валюті в операційній касі банку (філії).

1002| А |Банкноти та монети в касі відділень банку |

| | |Призначення рахунку: облік готівки в національній |

| | |та іноземній валюті в операційній касі відділень |

| | |банку.

В каком безбалансовом отделении скрывалась иностранная наличка, если Вы вносили ее в кассу филиала банка?

Некоторые недобросовестные банки принимали иностранную наличку в кассу соседних областных филиалах (при чем заемщик никогда не выезжал в соседнюю область для осуществления платежей в банк).

Согласно пункта 2.1.1 Положения об организации бухгалтерского учета и отчетности в банках Украины первичные документы должны содержать обязательные реквизиты, в.т. числе НОМЕРА СЧЕТОВ (прим. дебет счета 2620 - кредит счета 1001,1002), иначе первичные документы являются недействительными и не могут быть основнием для бухгалтерского учета. Мемориальные ордера о перечислении денежных средств со ссудного счета на текущий счет (дебет счета 2203 - кредит счета 2620, а не 1001,1002) клиенты не подписывают, а Вам дали подписать что-то среднее между заявкой на выдачу налички и мемориальным ордером.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=33588 сообщение #99 27.5.2011 11:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38892 сообщение #1347 20.9.2011 14:28

У Вас заявление на выдачу налички недействительное, отсутствуют обязательные реквизиты:

1. К какому счету относится цифра 9 960 и эквивалент 50 000: к 1001, или к 2233?

2. Наличка не выдана со счета 2620.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39433 сообщение #1468 3.10.2011 16:54

При "двойной" бухгалтерии и "черной" кассе какие документы готовятся? Правильные и действительные?

Наглядный пример.

На предприятии ОБЭП выявил накладные с номерами, и накладные на аналогичный товар без номеров. Какие накладные проведены в бухгалтерии предприятия?

Потом к этим накладным б/н приобщаются пояснения работников предприятия: кладовщиков, экспедиторов, водителей, кассиров и т.д.. Итог - возбуждение уголовного дела, обвинение директору и главному бухгалтеру.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=40255 сообщение #1703 18.10.2011 16:43

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46935 сообщение #2484 16.2.2012 10:43

http://www.pib.ua/banks/pravil/

Чем отличается понятие "недобросовестный сотрудник банка" от понятия "недобросовестный банк"?

"Недобросовестный сотрудник банка" – при расследовании преступлений применяется ст.190 УК Украины (http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3969)

"Недобросовестный банк" – при расследовании преступлений будет применяться ст.212 и ст.209 УК Украины по рекомендациям FATF (http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=47419 сообщение #2549 21.2.2012 20:55).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=54194 сообщение #3193 8.5.2012 7:09

[Siringa]

Уважаемый, НБ Украины!

Я, канеш, "дико извиняюсь", но после жалобы физ.лица в НБУ, НБУ вовсе не бежит проверять недобросовестные банки, скорее наоборот - сотрудники НБУ делают мордочки кирпичем, включают программу "мороз" и а) цитириуют тоже положение, на которое автор жалобы ссылался б) если ссылок на законодательство в жалобе было больше, чем знает исполнитель, трудоустроенный в нбу, то пишут "золотую" фразу о цывильно-правовых отношениях, в которые гламурно-непричастный НБУ вмешивается токмо на стороне кредитных союзов,банков, когда последние получают в судах от ворот-поворот.

Мой долгий икпириенс переписки с посещения НБУ показал, шо юрысты тамошние сами не рубят в нормативке, (и не стесняюццо заявлять, что помнить и знать нпа нбу они не обязаны) но привыкли просто и тупо давить на то, шо заемщик по определению виновен во всех смертных грехах.

Я писала письма разных видов, общалась в неким мелкокалиберным начальником юр.отдела, который не смог ответить ни на один вопрос.

В луччем случае НБУ просто пересылал мои жалобы ПИБу, на шо ПИБ включал программу "отмороз 2.0" и прикладывал копию заявки без печатей и с подделанной подписсю типо заемщика и отписывал, шо заемщик методом жалоб уныкает сполнения обязанностей, а тем, шо просит выписки движения средств по счетам - собирает компромат на банк.

НБУ, звыняйте, касслы, и "в доле". Ни хр..на оне не проверяют, но, правдась, немного, вструхнули, когда я им копию жалобы органам переслала.

В конце истории нашей переписки - НБУ даж не поскупился на заказное письмо (то ж они все обычными слали), в котором указывалось, шо больше на мои вопросы мне отвечать не будут ;-))))

Каким образом можно привлечь НБУ к ответственности за бездействие и молчаливое соучастие в преступлениях, содеянных Проминвестбанком?

Канеш, все факты нарушений мы заметили и описали в письменном виде. И мне, почему-то, кажеццо, шо не случайно так по-быстрячку ПИБ продал усе "качественные" активы после того, как в конце ноября получил весточки о внесении в реестр досудебных расследований заяв о преступлениях, содеянных сотрудниками Проминвестбанка.

А теперь, расскажите, пожалуйста, "блондинко" подробнее о договоре комиссии. Заявка на переказ готивкы и заявка на выдачу готивки - эт одно у тоже в данном случае?

Я внимательно прочитала предыдущие ссылки, но поняла так, что это больше касается франковых кредитов - там, где банк открывал текущие, и потом, якобы по просьбе заемщика где-то продавал,менял валюту.

Где договор комиссии в нашем случае (процедура ПИБ-банки), когда ПИБ не собирался открывать текущие счета и якобы выдавал валюту напрямую из кассы?

Заранее - большое спасибо.

"Каждый факт нарушения не должен быть Вами не замечен"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

Заява на переказ готівки - договір комісії

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=65207 сообщение #4492 13.1.2013 21:37

Да, псевдоаналитический учет ведется, но только в кредитных отделах, и в отдельных программах. После жалобы физического лица-заемщика Национальный банк Украины дает запрос в банк о нарушениях кассовой дисциплины по выдаче кредита наличной иностранной валютой. Недобросовестные банки дают ответ, что такого кредита нет. Заемщика прячут в реальной отчетности под другим именем, адресом, или номером и датой кредитного договора. Является ли данный учет аналитическим?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=39448 сообщение #1476 3.10.2011 19:59

[xbiz]

Относительно пункта лицензии "банк маэ право залучати и розмищувати" понятно, т.е. совершенно напрасно этим прикрывается банк...К валютному кредитированию применимо "ведення рахункив клиентив в иноземний валюти", т.е. эквивалент валютный...И именно налоогообложение по валютным операциям сечас будет проверят ДПИ плюс все комиссии. С этим как бы более-менее понятно. Но как мне им доказать, что квитанции (проводки 1001-2203, 1001-2209, 1001-2909 и т.п.) с печатью "валютна каса №1", в эвро, в графах "платнык" и "отрымувач" стоит мое полное ФИО - это подделка с целью поддерживания видимости обслуживания "валютного" кредита?

Где потом эти квитанции учитываются? В журналах или еще где-то? Как фактически кассир поступал после моего ухода из банка? Или это все велось не вручную, а специальным ПО? Очень важно разобраться, поскольку именно из-за этих квитанций суд вынес решение о взыскании?

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

14.08.2003 N 337

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

5 вересня 2003 р.

за N 768/8089

ІНСТРУКЦІЯ

про касові операції в банках України

...

Розділ I. Загальні положення

...

3. Ця Інструкція встановлює порядок і вимоги щодо здійснення

банками, їх філіями та відділеннями (далі - банки) касових

операцій у національній та іноземній валютах, регулює

взаємовідносини банків з територіальними управліннями

Національного банку (далі - територіальні управління), іншими

банками та клієнтами з цих питань. Касові операції проводяться

банками лише після одержання ліцензії Національного банку.

До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією,

належать:

- приймання готівки національної та іноземної валюти від

клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших

юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;

- видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх

рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або

із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного

рахунку банку через його касу або банкомат;

- приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної

та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми

переказу в готівковій формі;

- вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх

на дослідження;

- обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет)

національної валюти на придатні.

...

Глава 2. Приймання банком готівки

...

10. У частині використання реєстраторів розрахункових

операцій банк застосовує їх у межах, визначених чинним

законодавством України.

ИМХО, нужно запрашивать кассовую ленту (по этой кассе, за этот день). В "белой" кассовой ленте регистратора расчетных операций Вашей операции быть не должно \ или она будет проведена по другим операциям, не связанным с кредитованием.

[Siringa]

missis, мне кажется, что было бы хорошо, если б товарищи-следователи стали задавать Проминвесту простые вопросы: откудова деньги? Ну, вот понятно, что гривневую наличность отделение банка могло иметь всегда: к примеру, принесло наличную выручку предприятие, внесли кеш для гривневого перевода и т.п.

А вот ГДЕ и откудова, из каких закромов банк взял наличность в долларах-евро-франках, чтоб выдать клиенту? Банк ведь её должен был где-то заказать? обменять? И если легальных доков подтверждающих происхождение валюты нету, то заемщик обяза честна и откровенно заявить, шо валюты в глаза не видел )

[xbiz]

missis, мне кажется, что было бы хорошо, если б товарищи-следователи стали задавать Проминвесту простые вопросы: откудова деньги? Ну, вот понятно, что гривневую наличность отделение банка могло иметь всегда: к примеру, принесло наличную выручку предприятие, внесли кеш для гривневого перевода и т.п.

А вот ГДЕ и откудова, из каких закромов банк взял наличность в долларах-евро-франках, чтоб выдать клиенту? Банк ведь её должен был где-то заказать? обменять? И если легальных доков подтверждающих происхождение валюты нету, то заемщик обяза честна и откровенно заявить, шо валюты в глаза не видел )

А могли просто поменять очередность "выдачи"-приема и все: даже иметь ничего не нужно было - "кто-то" принес деньги и их тут же (вот удачное совпадение) выдали заемщику.

Ведь те (из НБУ), кто составлял инструкции прекрасно понимали, что наличные - самые ликвидные активы, а потому и являются объектом преступления в первую очередь. Потому так тщательно и продуманно прописывали эти инструкции.

То, что для постороннего является мелочью, для специалиста - средство длядостижения какиз-то опред. задач. В инструкциях НБУ каждая фраза - несет четкую смысловуюнагрузку,и призвана решить (отображает) вполне определенную задачу.

К сожалению, для инспектора из ГНС - это также непонятно, как для безшабашного - ПДД или требования ТБ на производстве - излишние мелочи.

Чтобы выдать деньги нужен счет (текущий или депозитный).

Чтобы внести деньги тоже нужен счет (текущий или депозитный).

И проверить можно. И отображается прозрачно. И именно прохождение денег минуя текущий (депозитный) счет в операциях прописанных НБУ - указывает на ПОЛНОЕ отсутствие "белого" учета денег как при выдаче, так и при приеме.

ИМХО.

[Siringa]

Да ну! Где депозитчег-физик взял бы 50 тык иностранного валютного нала? а 100 тык? Откудова? А ведь давали и по 50, и по 100, и по 200 тык. иностранного нала. Еще и приговаривали: шо ж так мало берете? - Берите больше! ;-)) Шо, физик инвалюту под подушкой хранил?

Я понимаю, гривны "накосячил" где-то, бочку спирта, к примеру, из под-полы продал или еще какой товар. Но шоб их положить на депозит - надо обменять на инвалюту, а где её брать? Красные фантики (гривна) есть в свободном доступе, и их можно на улице у прохожих насобирать. А инвалюту (голубые фантики) где брали? Голубые фантики в свободном обращении не ходили, в магазине за водку или шмотки доллары не давали. Надо было официально где-то наличную инвалюту "заказать" и показать.

[tata1971]

А могли просто поменять очередность "выдачи"-приема и все: даже иметь ничего не нужно было - "кто-то" принес деньги и их тут же (вот удачное совпадение) выдали заемщику.

Ведь те (из НБУ), кто составлял инструкции прекрасно понимали, что наличные - самые ликвидные активы, а потому и являются объектом преступления в первую очередь. Потому так тщательно и продуманно прописывали эти инструкции.

То, что для постороннего является мелочью, для специалиста - средство длядостижения какиз-то опред. задач. В инструкциях НБУ каждая фраза - несет четкую смысловуюнагрузку,и призвана решить (отображает) вполне определенную задачу.

К сожалению, для инспектора из ГНС - это также непонятно, как для безшабашного - ПДД или требования ТБ на производстве - излишние мелочи.

Чтобы выдать деньги нужен счет (текущий или депозитный).

Чтобы внести деньги тоже нужен счет (текущий или депозитный).

И проверить можно. И отображается прозрачно. И именно прохождение денег минуя текущий (депозитный) счет в операциях прописанных НБУ - указывает на ПОЛНОЕ отсутствие "белого" учета денег как при выдаче, так и при приеме.

ИМХО.

вопрос: "Каким образом списывается безнадежная кредитная задолженность, если она офорлена по "черному"?

[mississ]

вопрос: "Каким образом списывается безнадежная кредитная задолженность, если она офорлена по "черному"?

Хороший вопрос. Но ответ банк держит за семью замками, ссылаясь на то, что проколы о списании - это внутренние секретные документы. Но речь идет о консилидированном списании, то бишь оптом. В числе этих кредитов ОНИ СПИСЫВАЮТ СВОИ!!! Вот недавно кто-то в ДПС по этому поводу пожаловался, мол человеку безосновательно банк списал остаток кредита. Привлекли к ответственности того, кому списали. Те, кто списывали - остались не у дел!

[mississ]

"Каждый факт нарушения не должен быть Вами не замечен"

1. Что случилось в феврале 2009 года? Что-то изменилось в ПИБ или был принят какой-то НА? Не могу найти объяснений поведению банка. Так, в суд банк подал выписку по счету 2203, которая резко обрывается 02.2009. К этой выписке банк добавил квитанции о внесению мною средств тоже до 02.2009 года, хотя платежи исправно поступали аж до 11.2010 года (есть квитанции и оригинал другой выписки по счету, которую мне когда-то дал банк). Так что прячет банк? При внимательном исследовании квитанций оказалось, что в марте 2009 года банк (через 2 года после подписания КД) открыл мне поточный для выхода на валютный аукцион. В деле есть выписка по этому поточному, но вот выписку по аналитическому 2203 с момента появления счета 2620 и денег на нем банк прячет. Далее из выписки по счету 2620 видно, деньги потом шли на транзитный 2909... Есть также поступление с 2620 на 2203 денег на часткове погашення заборгованости по кредиту....

2. Так почему иногда банк в квитанциях (ежемесячная комиссия) писал, что отрымувач я, а иногда, что банк? На вопрос: "А что мешало банку оформлять квитанции правильно?" следователю не было чего ответить. Банк говорит, что счета были открыты на мое имя и поэтому отрымувач я. Так правильно ли это? В случае с 2620 все правильно - мой счет, я пришла и его пополнила...

Заява на переказ готівки - договір комісії

Ув. НБ Украины! В Ваших сообщениях постоянно присутствует эта фраза. Вы хотите натолкнуть меня на исследование этого вопроса? Но я даже не могу уловить смысла...Извините, не настолько я умна....Если это важно, дайте подсказку, куда двигаться...

"Недобросовестный сотрудник банка" – при расследовании преступлений применяется ст.190 УК Украины

"Недобросовестный банк" – при расследовании преступлений будет применяться ст.212 и ст.209 УК Украины по рекомендациям FATF

А вот именно поэтому ДПИ откажет мне, но с мотировкой "не хватает суммы ущерба для квалификации ч.1.

[Andry]

А могли просто поменять очередность "выдачи"-приема и все: даже иметь ничего не нужно было - "кто-то" принес деньги и их тут же (вот удачное совпадение) выдали заемщику.

Там все ходы записаны. И деньги принес не "кто-то" а именно вы, потому что в квитанции должны быть ваши данные. а если там не ваши данные, то думайте сами.

[xbiz]

Да ну! Где депозитчег-физик взял бы 50 тык иностранного валютного нала? а 100 тык? Откудова? А ведь давали и по 50, и по 100, и по 200 тык. иностранного нала. Еще и приговаривали: шо ж так мало берете? - Берите больше! ;-)) Шо, физик инвалюту под подушкой хранил?

Я понимаю, гривны "накосячил" где-то, бочку спирта, к примеру, из под-полы продал или еще какой товар. Но шоб их положить на депозит - надо обменять на инвалюту, а где её брать? Красные фантики (гривна) есть в свободном доступе, и их можно на улице у прохожих насобирать. А инвалюту (голубые фантики) где брали? Голубые фантики в свободном обращении не ходили, в магазине за водку или шмотки доллары не давали. Надо было официально где-то наличную инвалюту "заказать" и показать.

... в рулетку выиграл

Юмор. почти.

[xbiz]

Да ну! Где депозитчег-физик взял бы 50 тык иностранного валютного нала? а 100 тык? Откудова? А ведь давали и по 50, и по 100, и по 200 тык. иностранного нала. Еще и приговаривали: шо ж так мало берете? - Берите больше! ;-)) Шо, физик инвалюту под подушкой хранил?

Я понимаю, гривны "накосячил" где-то, бочку спирта, к примеру, из под-полы продал или еще какой товар. Но шоб их положить на депозит - надо обменять на инвалюту, а где её брать? Красные фантики (гривна) есть в свободном доступе, и их можно на улице у прохожих насобирать. А инвалюту (голубые фантики) где брали? Голубые фантики в свободном обращении не ходили, в магазине за водку или шмотки доллары не давали. Надо было официально где-то наличную инвалюту "заказать" и показать.

Главное, ведь, не откуда взял. На кассовой ленте эта информация не отображается. (А жаль). Главное были ли в банке (конкретном помещении) деньги с "определенными родовыми признаками" и в нужном количестве!

Так вот, если кассир при операциях "случайно" менял их последовательность, то выходило все очень даженормально: в кассе появлялись франко-долларо-евры и Вам их выдавали уже на очень дажезаконных основаниях в виде кредита.