Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Бонар]

Між іншим, думаю актуальна тема, що я пару постів вгору написав:

порівнюючи нову і стару довіреності , то в моєму філіалі на момент підписання договору керівник не мав права підписувати договори купівлі продажу національної та /або іноземної валюти.. лише через 1,5 роки центр. офіс дав дозвіл накупвлю Ї продаж лише готівкової.... значить безготівкову так і не дали право купувати/продавати... то як же ш виконати договір якщо права не маєш купити / продати?

[economix_a]

... пиши заяву на фальшивость при подаче иска от себя не дожидаясь пока там разгребятся

Если можно образец заявы о фальшивом документе.

Заранее благодарен.

[izmailka]

это полностью с помощью Саши Бурко и Андрея Степаненко.

насчет решения, оно хорошее, прекрасное, но.... если бы все судьи были такие... и там, .\\\\

можно и мне иск скинуть)) спасибо

[АлПет]

Дорогие друзья! В рамках веселой минутки после напряженного трудового дня хотела выложить кусочек своего КД, но, видать, предусмотрен лимит килобайтов

Хотела уже бросить, но ,прочитав ещё несколько пунктов, определила новое основание для иска.

4.5. У разі порушення строку перерахування кредитних коштів, передбачених п.3.1.1. цього Договору, з вини Кредитора, Кредитор сплачує Позичальнику пеню в розмірі 0,005 процента від несвоєчасно перерахованої суми кредитних коштів за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла і період невиконання зобов'язань за цим Договором.

А ведь я считала этот пункт несправедливым! :D

Что скажете, господа форумчане?

Вы правильно считаете этот пункт несправедливым. Закон устанавливает другую ответственность и не ограничивает ее двойной ставкой НБУ. Так что банки которые описали свою ответственность в КД:"Зг1дно чинного законодавства" теоретически влетели, но покажите мне хотя бы один случай признания кредита не выданным. На практике это можно применить когда банки снимали комиссию с кредита перечисляя на нормальный 2620 не всю сумму оговоренную в КД.

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

(Закон, ВР УРСР, від 12.05.1991, № 1023-XII "Про захист прав споживачів")

[stairtov]

Если можно образец заявы о фальшивом документе.

Заранее благодарен.

хоть так

ЗАЯВА

про фальшивість доказу

У провадженні Голосіївського районного суду районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа №2601/15912/12 Провадження №2/2601/4444/12

за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі (Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку (Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 ) (далі Банк) до мене про звернення стягнення

Ознайомившись з матеріалами справи, заявляю, що доданий позивачем до справи письмовий документ,

Заява на видачу готівки №7 сфальсіфікована .

Зміст заяви не відповідає встановленим п.2 гл.З р. Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337 та не відображає за своєю суттю підстави за якою була подана (Видача споживчого кредиту за кредитно заставним договором)

Наданий позивачем доказ не відображає видачу готівки.

Вказан класіфікатор валюти СР який не відображен у

Постанові НБУ N 34 від 04.02.98 Про затвердження Класифікатора іноземних валют та банківських металів

( Назва класифікатора із змінами, внесеними згідно з Постановою

Національного банку N 84 ( z0228-03 ) від 05.03.2003 )

З рахунку вказаному у заяві 2203…..неможливо видаті готівку –заборонено

Ключова цитата з проведенних єкспертиз по аналогічним справам :

«Здійснення банківськими установами операцій з надання кредитів в іноземній валюті можливе у відповідності до діючого законодавства, проте видача готівкових кредитних коштів в іноземній валюті на підставі заяви на видачу готівки не передбачено змістом глави З «Порядок видачі готівки з каси банку» розділу III «Касові операції банків з клієнтами» Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» від 14.08.2003р. N337.»

«У випадку надання кредиту в іноземній валюті - видача такого кредиту готівкою в іноземній валюті не передбачена відповідно до п.4 гл.З р.З Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337.»

«Стосовно відповідальності керівника банку за проведення документів, що не відповідають чинному законодавству, повідомляємо.

Згідно з пунктом 2.1.1. Положення № 566 відповідальність за своєчасне

складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці документ (регістри).

Відповідальність за прийнятя до виконання документів, які суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали та підписали. Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному закоиодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.»

Позивачем до суду був надан документ з кредитной справи

який був повернут кассою БЕЗ ВИКОНАННЯ до материалів кредитної справи , та помилково надан до суду представником позивача .

За всіма ознаками і цей юридичний факт не відповідає --суперечить вимогам цівільних правовідносин , а у разі його виконання відноситься до розгляду за кпку або і як наслідок не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ст.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України

ыдай не відповідає умовам кредитнозаставного договору та суперечить законодавству . є фальшивим

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України

ПРОШУ СУД :

Прошу вас вилучити фальшивий документ з справи .

Про кримінально-правові наслідки зробленої заяви попереджен.

Підпис ( ______________ )

Дата

Додатки

[tata1971]

хоть так

ЗАЯВА

про фальшивість доказу

У провадженні Голосіївського районного суду районного суду м.Києва знаходиться цивільна справа №2601/15912/12 Провадження №2/2601/4444/12

за позовною заявою ПАТ КБ «ПриватБанк» у особі (Філія «Рохрахунковий центр» ПриватБанку (Україна, м.Київ, 03062, пр-кт Перемоги 65 ) (далі Банк) до мене про звернення стягнення

Ознайомившись з матеріалами справи, заявляю, що доданий позивачем до справи письмовий документ,

Заява на видачу готівки №7 сфальсіфікована .

Зміст заяви не відповідає встановленим п.2 гл.З р. Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337 та не відображає за своєю суттю підстави за якою була подана (Видача споживчого кредиту за кредитно заставним договором)

Наданий позивачем доказ не відображає видачу готівки.

Вказан класіфікатор валюти СР який не відображен у

Постанові НБУ N 34 від 04.02.98 Про затвердження Класифікатора іноземних валют та банківських металів

( Назва класифікатора із змінами, внесеними згідно з Постановою

Національного банку N 84 ( z0228-03 ) від 05.03.2003 )

З рахунку вказаному у заяві 2203…..неможливо видаті готівку –заборонено

Ключова цитата з проведенних єкспертиз по аналогічним справам :

«Здійснення банківськими установами операцій з надання кредитів в іноземній валюті можливе у відповідності до діючого законодавства, проте видача готівкових кредитних коштів в іноземній валюті на підставі заяви на видачу готівки не передбачено змістом глави З «Порядок видачі готівки з каси банку» розділу III «Касові операції банків з клієнтами» Постанови НБУ «Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України» від 14.08.2003р. N337.»

«У випадку надання кредиту в іноземній валюті - видача такого кредиту готівкою в іноземній валюті не передбачена відповідно до п.4 гл.З р.З Постанови НБУ від 14.08.2003р. N 337.»

«Стосовно відповідальності керівника банку за проведення документів, що не відповідають чинному законодавству, повідомляємо.

Згідно з пунктом 2.1.1. Положення № 566 відповідальність за своєчасне

складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а також за правильність відображення операцій в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали ці документ (регістри).

Відповідальність за прийнятя до виконання документів, які суперечать законодавству України, несуть особи, які їх ініціювали та підписали. Керівник банку несе відповідальність за проведення документів, що суперечать чинному закоиодавству і які виконані з його дозволу за письмовим зверненням ініціатора.»

Позивачем до суду був надан документ з кредитной справи

який був повернут кассою БЕЗ ВИКОНАННЯ до материалів кредитної справи , та помилково надан до суду представником позивача .

За всіма ознаками і цей юридичний факт не відповідає --суперечить вимогам цівільних правовідносин , а у разі його виконання відноситься до розгляду за кпку або і як наслідок не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ст.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України

ыдай не відповідає умовам кредитнозаставного договору та суперечить законодавству . є фальшивим

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України

ПРОШУ СУД :

Прошу вас вилучити фальшивий документ з справи .

Про кримінально-правові наслідки зробленої заяви попереджен.

Підпис ( ______________ )

Дата

Додатки

А как быть с теми фразами и вопросами судей, которые они в один голос говорят:"Ну какая вам разница с какого счета Вы получали деньги, Вы же их получили, а если есть нарушения нормативки со стороны банка, то пусть НБУ с банком и разбирается, Вы тут причем?". Вот как с такими судьями бороться?

[mississ]

А как быть с теми фразами и вопросами судей, которые они в один голос говорят:"Ну какая вам разница с какого счета Вы получали деньги, Вы же их получили, а если есть нарушения нормативки со стороны банка, то пусть НБУ с банком и разбирается, Вы тут причем?". Вот как с такими судьями бороться?

Отвечать: "Не получала кредита согласно КД". Но тогда нарветесь на допрос: "Ну хоть что-то вы получили? Какие-то средства? Может гривну? Может меньшую сумму?"

[Бонар]

Отвечать: "Не получала кредита согласно КД". Но тогда нарветесь на допрос: "Ну хоть что-то вы получили? Какие-то средства? Может гривну? Может меньшую сумму?"

суддя не Бог.

[tata1971]

суддя не Бог.

Конечно такие вопросы судьи и задавали, что Вы же, что-то получили им абсолютно все равно как деньги получали в кредит со счетов или без счетов ( у меня например, вообще счетов не было в банке). Я так и описала в кассации, что судьи на основании фальшивых доказательств со стороны банка признали, что банк мне выдал доллары из рук в руки, хотя рассматривался вопрос о недействительности самого кредитного договора.

Так, что пока не знаю, что с ненормальным решением апелляции делать?

[stairtov]

Вы правильно считаете этот пункт несправедливым. Закон устанавливает другую ответственность и не ограничивает ее двойной ставкой НБУ. Так что банки которые описали свою ответственность в КД:"Зг1дно чинного законодавства" теоретически влетели, но покажите мне хотя бы один случай признания кредита не выданным. На практике это можно применить когда банки снимали комиссию с кредита перечисляя на нормальный 2620 не всю сумму оговоренную в КД.

Стаття 10. Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)

5. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

(Закон, ВР УРСР, від 12.05.1991, № 1023-XII "Про захист прав споживачів")

ЛЮБОПЫТНАЯ ЦЕПОЧКА !!!

СТ 10 --СРАВНИМ С ДОГ КРЕДИТА

далее банк ОБЯЗАН ВЫДАТЬ

далее ВЫДАЧА постанова 337 \\и не иначе \\

Стаття 1069. Кредитування рахунка

1. Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк

здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на

ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається

таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня

здійснення цього платежу.

2. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням

рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи

1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором

або законом.

3. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не

встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову

ставку Національного банку України.

{ Статтю 1069 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }

Стаття 1068. Операції за рахунком, що виконуються банком

Стаття 1070. Проценти за користування коштами, що знаходяться

на рахунку

Стаття 1073. Правові наслідки неналежного виконання банком

операцій за рахунком клієнта

1. У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових

коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з

рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про

перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно

після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок

клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та

відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

ПОДМЕЧЕНО ВАСИЛИЕМ

КАК МНЕ КАЖЕТСЯ ДЛЯ НЕКОТОРЫХ НАДО ДОБИВАТСЯ СПЕРВА ВЫПОЛНЕНИЯ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА БАНКОМ

и сразу разрывать договор в связи с недействительностью

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується

приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові

(володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять,

виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу

відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за

Стаття 1067. Укладення договору банківського рахунка

Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення

відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими

документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли

банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або

якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору

банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до

цього Кодексу.

а что у нас в 337 сказано

[ksana36]

Уважаемый НБ Украины! Прокомментируйте, пожалуйста, «нагугленную» информацию. Речь, вроде, идет о хозяйственных взаимоотношениях, но могут ведь быть параллели...

Існує думка, що визнати первинний документ недійсним у суді не можна, оскільки він не є правовим актом індивідуальної дії відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV(ухвала ВАСУ від 09.02.2012 р. № К-12827/09). Разом з тим, були випадки, коли в судовому порядку недійсність первинного документа таки визнавалася.

[Бонар]

Хороший Н А К А З МіФІНУ:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0168-...363774493379457

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 88 від 24.05.95 Зареєстровано в Міністерстві

м.Київ юстиції України

05 червня 1995 р.

за N 168/704

Про затвердження Положення про документальне

забезпечення записів у бухгалтерському обліку

....

" 2.4. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних

носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості

повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства,

установи, від імені яких складений документ, назва документа

(форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської

операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі),

посади, прізвища [/b]і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та

здійснення господарської операції і складання первинного

документа.

При застосуванні засобів обчислювальної та іншої оргтехніки

реквізити можуть бути зафіксовані у вигляді коду.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до

первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити:

ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру,

номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про

документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

...........

Документ на машинозчитуваному носії повинен мати код особи,

відповідальної за правильність складання документа. Належність

коду конкретній особі реєструється організацією-створювачем

документа на машинозчитуваному носії, а також створюються

технічні, програмні засоби та організаційні умови, що виключають

можливість користування чужими кодами.

.....

2.18. Усі документи, що додаються до прибуткових та

видаткових касових ордерів, а також документи, що стали підставою

для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат,

підлягають обов'язковому погашенню штампом або ручним надписом

"Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця,

року). "

але шкода , що "(крім банків)"

має бути якась аналогія з цими штампами "Сплачено". банки так саме погашають документи щоб ніхто по два рази не використав...

а от вам і аналогія :

" 7.19. Банк-емітент списання коштів на підставі першого

примірника реєстру чеків та їх перерахування на рахунок

чекодержателя оформляє меморіальним ордером. Сплачений чек разом з

примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку

ставиться штамп банку "Проведено". { Пункт 7.19 глави 7 в редакції

Постанови Національного банку N 407 ( z1218-06 ) від 18.10.2006 }

"

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0377-...362086909475985

Постанова НБУ 22

Ну а як працівник доведе що він виплатив?

тому що по одній і тій же заявці можна отримати гроші кілька раз .

одна заявка на руки, а друга в касу. десь так...

[Бонар]

Між іншим:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р.

Справа № 11/45-818(1/213-4265)

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське об'єднання "Текстерно", вул. Текстильна, 18,Тернопіль,46010

до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", вул. Ковпака, 29,Київ, Тернопільської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" вул. Качали, 5,Тернопіль,46001

про визнання недійсним кредитних договорів

(за результатами прокуроської перевірик)

от тут таке

"Таким чином, враховуючи те, що зазначені договори застави після їх укладення ніякими діями не отримали схвалення зі сторони ВАТ “ТО “Текстерно”(позивач і відповідач не надали суду докази, які б свідчили про таке схвалення), а також з огляду на специфіку укладення кредитних договорів та договорів на розрахунково-касове обслуговування, встановлених нормативними документами Національним банком України (банк зобов'язаний мати в своєму розпорядженні документи в підтвердження повноважень органів управління клієнтів), підписання оспорюваних договорів застави особами без належних повноважень є підставою для визнання цих угод недійсними"

укрсоцбанк

то може просто через клопотання вимагати в банку "з огляду на специфіку укладення кредитних договорів та договорів на розрахунково-касове обслуговування, встановлених нормативними документами Національним банком України" надати підтвердження про схвалення зі сторони банку кредитного договору, оскільки в начальника та взаступниа відсутні права по підписнню договорів рахунку та договорів купівлі продажу національної/іноземної валюти як в готівковій так і вбезготівковій формі, згідно довіреності на момент підписання оспорюаного договору , та згідно п.... Статуту , який вимагає щоб на договорі було два підпис або один в межах повноважень. а оскільки повноважень бракує, значень треба вимагати доказів про схвалення даного договору.

десь так.

[ksana36]

А реестр?

[Бонар]

А реестр?

що реэстр?

[Sorr]

Кто подскажет? Ситуация такова: Банк перечислил гривну за автомобиль за день до заключения валютного кредита на покупку этого же авто, что подтверждает счет-фактура....кроме того банк в суде всячески морозиться от предоставления доказательств по выдаче/зачислению на счет, валюты кредита(три ухвали суда проигнорированы)....кроме того эксперт определил несоответствие мультивалютного счета нормам «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2ООЗ року за № 492(зі змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493.

Может стоит в таком случае попытаться признать недействительным/незаключенным сам договор на открытие мультивалютного счета?

[НБ Украины]

Кто подскажет? Ситуация такова: Банк перечислил гривну за автомобиль за день до заключения валютного кредита на покупку этого же авто, что подтверждает счет-фактура....кроме того банк в суде всячески морозиться от предоставления доказательств по выдаче/зачислению на счет, валюты кредита(три ухвали суда проигнорированы)....кроме того эксперт определил несоответствие мультивалютного счета нормам «Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2ООЗ року за № 492(зі змінами та доповненнями), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493.

Может стоит в таком случае попытаться признать недействительным/незаключенным сам договор на открытие мультивалютного счета?

номер провадження справи 17/125/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.03.13 Справа № 5009/4867/12

за позовною заявою: публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50

адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожець", 70100, Запорізька область, смт Новомиколаївка, вул. Комсомольська, буд 168

про стягнення 59 732,08 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Суберляк Д.В., довіреність від 31.10.12 № 4007-О

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

25.12.12 до господарського суду Запорізької області звернулось публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорожець" (далі ТОВ "Запорожець") про стягнення з відповідача заборгованість за договором банківського обслуговування від 01.03.11 б/н в сумі 59 732,08 грн., з яких: 35 151,80 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 16 625,56 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 5 423,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2 530,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

У відповідності до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), 25.12.12 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 20.09.12 до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.12.12 судом порушено провадження у справі № 5009/4867/12, справі присвоєно номер провадження 17/125/12, судове засідання призначено на 23.01.13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача ухвалою від 23.01.13 розгляд справи судом відкладено на 20.02.13.

На підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України за заявою представника позивача ухвалою від 20.02.13 судом строк вирішення спору продовжено до 12.03.13, розгляд справи відкладено на 11.03.13.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 11.03.13, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про час складення повного рішення.

Позивач підтримував заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у письмових поясненнях від 18.02.13 б/н до позовної заяви, зазначав наступне. 01.03.11 відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно із вказаною заявою ТОВ "Запорожець" приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", які разом із вище вказаною заявою складають договір банківського обслуговування від 01.03.11 б/н. Так, на виконання умов вказаного договору ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відповідачу встановлено кредитний ліміт в сумі 35 151,80 грн. на поточний рахунок № 26008357360001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. Отже, на думку позивача, свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі. При цьому, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісії за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість по вказаних платежах за спірним договором становить 54 308,32 грн. Також, за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відповідачу нараховано пеню в розмірі 5 423,76 грн. На підставі викладеного, позивач керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 59 732,08 грн., з яких: 35 151,80 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту, 16 625,56 грн. - заборгованість зі сплати % за користування кредитом, 5 423,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2 530,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином. 22.01.13 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ "Запорожець" про відкладення розгляду справи в якому відповідач зазначав, що заперечує в повному обсязі проти заявлених вимог ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та готовий надати контррозрахунок основного боргу і штрафних санкцій. Крім того, вказаним клопотанням просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання 23.01.13 уповноваженого представника відповідача у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходитиметься у відрядженні у м. Києві в іншому судовому засіданні.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1067 ЦК України унормовано, що договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1). Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунку клієнт має право на захист відповідно до цього Кодексу (ч. 2).

Отже, з урахуванням викладеного, договір банківського рахунку є публічним договором. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Умови договору не можуть суперечити вимогам Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17.12.03 № 1172/8493. При цьому, договірні відносини між сторонами стосовно банківського рахунку виникають як при укладенні і підписанні єдиного документа, так і за згодою керівника банку, що надається у формі його підпису на заяві клієнта про відкриття рахунку.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, 01.03.11 між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк) і товариством з обмеженою відповідальністю "Запорожець" (Клієнт) підписано заяву про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", за умовами якої Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Також, як свідчить зміст вказаної вище заяви, ТОВ "Запорожець" підписавши її (заяву) погодився із умовами та Правилами надання банківських послуг, у т.ч. з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитку печатки складають договір банківського обслуговування.

Розглядаючи вказану справу по суті спору суд виходив з наступного.

Зміст положень Умов та правил надання банківських послуг, що розміщений на сайті банку http://www.privatbank.ua, свідчить, що документи, які розміщенні на цьому сайті - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку.

Згідно із розділом 1 (Загальні положення) вказаних Умов та правил надання банківських послуг, банк: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 29.07.09, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила та/або Договір).

Розділом 1.5. зазначених Умов передбачена відповідальність сторін у випадку не виконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань.

Так, зокрема, згідно із п.п. 1.5.1. вказаних Умов, сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов'язків відповідно до законодавства України та умов Публічного договору, Договору.

Пунктом 1.5.20. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

Якщо в інших розділах не встановлено інше, у разі непогашення кредиту у термін, встановлений Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на прострочену суму кредиту нараховується пеня, розрахунок якої здійснюється відповідно до розміру, встановленого у заяві на приєднання до цього Договору для відсотків, від дня виникнення простроченої заборгованості. У разі непогашення зазначеного простроченого зобов'язання протягом 30 календарних днів усі платежі, що сплачуються після зазначеної дати, є пенею, крім платежів, що направляються з урахуванням встановленої Договором черговості на погашення тіла кредиту. У період нарахування пені на всю суму заборгованості за кредитним договором відсотки не нараховуються (п. 1.5.21.).

У разі порушення Банком встановлених термінів виконання доручення Клієнта на перерахування або у разі порушення термінів завершення перерахування Банк платить Клієнту пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 0,1 % від суми перерахування (п. 1.5.22.).

У разі порушення Клієнтом встановленого законом зобов'язання з повернення неналежним чином зарахованих коштів Клієнт платить Банку пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з дати завершення помилкового перерахування до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми перерахування (1.5.23).

За несвоєчасну оплату послуг, передбачених цих Договором, Умовами і Правилами Клієнт платить Банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення (1.5.25).

Позивач обґрунтовуючи заявлені вимоги посилається на п.п. 3.18.1.1., 3.18.1.3., 3.18.1.6., 3.18.1.8., 3.18.1.16., 3.18.4., 3.18.2.3.4., 3.18.5.1., 3.18.6.1. Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), за змістом яких кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, яке складається в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку (п. 3.18.1.1.).

Якість послуг повинно відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, що регулюють кредитні відносини. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта повернути кредит, сплатити відсотки та винагороди (п.п. 3.18.1.2., 3.18.1.3.).

Кредитний ліміт відносно до цього розділу Умов та правил надання банківських послуг представляє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.18.1.5.)

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через висловлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших.) (п. 3.18.1.6.).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8.).

При укладенні договорів і угод, чи вчиненні ін. дій, які свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі (п. 3.18.1.16 Умов).

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.). При необнуленні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24.00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2.). У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Клієнтом і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п. 3.18.4.1.3).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4.).

Банк має право при порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання ін. зобов'язань за кредитом в повному обсязі (п. 3.18.2.3.4.).

При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами пп. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних)від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, визначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні (п. 3.18.5.1.).

Обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відтиску печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій ін. формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах здійснених у них сум та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 3.18.6.).

Як пояснював в ході розгляду справи представник позивача, Банком було встановлено відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008357360001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта. Так, позивач зазначав, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 59 732,08 грн., з якої: 35 151,8 грн. - заборгованість за кредитом, 16 625,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5 423,76 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2 530,96 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, які позивач просив стягнути.

Отже, матеріали справи свідчать, що між сторонами склались договірні правовідносини які за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, який містить усні положення про кредитування банком такого рахунку.

Статтею 1069 ЦК України унормовано, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу (ч. 1). Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2).

З урахуванням викладеного, до правовідносин сторін, пов'язаних з кредитуванням рахунку повинні застосовуватись норми Закону, що регулюють кредитні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України (в редакції станом на час підписання між сторонами заяви про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 01.03.11), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Матеріали цієї господарської справи не містять доказів укладення між сторонами у письмовій формі кредитного договору із досягненням сторонами згоди з його усіх істотних умов, у т.ч. письмового узгодження суми кредиту або обсягу кредитного ліміту та строку надання кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

За таких обставин, укладений між сторонами в усній формі кредитний договір є нікчемним з моменту його укладання в силу приписів ст. ст. 236 та 1055 ЦК України. А відтак - не може створювати юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст. 216 ЦК України).

Також судом при розгляді вказаної справи по суті спору враховано, що наведені вище Умови надання банківських послуг містять розділ 3 який регламентує Банківське обслуговування юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців. І окремі пункти зазначеного розділу передбачають різні умови банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у т.ч.:

- п. 3.1. Умови кредитування корпоративних клієнтів;

- п. 3.2. Комплексне банківське обслуговування суб`єктів господарювання;

- п. 3.2.1. Умови та правила розміщення грошових коштів на поточному рахунку на умовах надання послуги нарахування відсотків за коштами незнижувального залишку поточного рахунку;

- п. 3.3. Експрес-платежі для суб`єктів господарювання-клієнтів банку;

- п. 3.4. Поточний рахунок суб'єкта господарювання;

- п. 3.5. Розрахунково-касове обслуговування (загальні положення);

- п. 3.6. Розрахунково-касове обслуговування Клієнтів з видачі заробітної плати, авансів на відрядження, виплат за договорами цивільно-правового характеру та ін. платежів з використанням платіжних карт;

- п. 3.7. Дистанційне управління рахунком суб`єкта господарювання;

- п. 3.8. Корпоративні платіжні картки;

- п. 3.9. Розміщення коштів на депозитному рахунку суб`єктів господарювання, у тому числі з використанням технології дистанційного відкриття рахунків депозиту через ПЗ Приват-24 за платіжним дорученням;

- п. 3.10. Умови і правила надання послуг еквайрінгу;

- п. 3.11. Умови і правила надання послуг Інтернет-еквайрингу;

- п. 3.12. Умови та правила надання послуги "Участь у тендерах ПриватБанку";

- п. 3.13. Умови та правила надання консалтингових послуг з бюджетування;

- п. 3.14. Умови і правила проведення аналізу ризику персонала клієнта;

- п. 3.15. Умови та правила надання послуг інкасації;

- п. 3.16. Умови і правила співпраці Банку з торговими підприємствами;

- п. 3.17. Умови та правила надання банківських гарантій між резидентами України;

- п. 3.18. Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів;

- 3.19. Правила залучення агентів для здійснення грошових переказів;

- п. 3.20. Міжнародні банківські гарантії;

- п. 3.21. Міжнародні документарні акредитиви;

- п. 3.22. Правила та умови надання послуги «Платежі населення»;

- п. 3.23. Правила та умови надання послуги «Регулярні платежі»;

- п. 3.24. Умови та правила надання послуги передача ПДВ накладних через систему Інтернет-банкінгу (Приват-24);

- п. 3.25. Умови надання послуг електронного цифрового підпису;

- п. 3.26. Умови та правила надання Банком дублікатів квитанцій за прийнятими платежами;

- п. 3.27. Умови та Правила надання інформаційно-консультаційних послуг шляхом тестування на поліграфі;

- п. 3.28. Умови та правила надання послуги «Прийом платежів за допомогою платіжного терміналу.";

- п. 3.29. Умови та правила використання продукту «Картка постійного покупця»;

- п. 3.30. Умови та правила надання послуги «Валютні виплати».

Частиною 2 ст. 43 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також ін. обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

За принципом диспозитивності, закладеним у ст. 22 ГПК України, позивач у судовому процесі має на власний розсуд розпоряджатися наданими йому процесуальними правами, зокрема, наділений правом до прийняття рішення у справі змінити підставу позовних вимог. За тим самим принципом, суд не вправі власноруч змінювати визначені позивачем підстави позовних вимог або тлумачити їх зміст. Передбачений ст. 83 ГПК України вихід судом за межі позовних вимог можливий виключно при наявності клопотання зацікавленої сторони (у даному випадку - позивача).

На підставі викладеного, враховуючи, що:

- підставою позовних вимог було не виконання відповідачем кредитного договору;

- виходячи з приписів ст.ст. 236 та 1055 ЦК України цей кредитний договір є нікчемний;

- під час розгляду справи у суді позивачем підстав позовних вимог не змінено;

- клопотання про вихід за межі позовних вимог від позивача не надходило, господарський суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 35 151,8 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 16 625,56 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 5 423,76 грн. та 2 530,96 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за заявленими у позові підставами відсутні. У зв'язку з чим, у задоволені позову ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відмовляється.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 18.03.13.

Суддя В.Л. Корсун

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30344413

[НБ Украины]

Признавайте договор комиссии по внесению Вами средств в банк незаключенным и требуйте возврата необоснованно полученных банком средств. В отдельном производстве.

Как минимум, это станет серьезным возражением для обоснованности сумм взыскания банком задолженности (если позволяет время в Вашем деле).

Абсолютную универсальную пилюлю против признания выполнением я пока не нашел.

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки . При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії ,який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі .

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30448946

[alexburko]

Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач звертається до суду за місцем свого проживання та ставить питання про захист його прав як споживача при виконанні договору комісії у вигляді заяви про переказ готівки . При цьому ,право на подання позову обгрунтоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок надання фінансових послуг за договором комісії ,який за своєю правовою природою є різновидом договору на надання послуги, а тому суд відповідно до вимог закону обґрунтовано відкрив провадження по зазначеній справі .

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30448946

Конкретизируем.

Договора комиссии будут признаны незаключенными.

Что делать с "намірами позичальника щодо погашення кредиту"?

Судьи постоянно спрашивают: "где логика? Договора комиссии, - незаключенные, но это установлено по формальным признакам... Почему три года подряд заемщик носил в банк деньги? Именно в этот банк, именно такие же суммы, которые указаны в графике погашения, и со ссылкой на именно этот кредитный договор?"

[aina]

Конкретизируем.

Договора комиссии будут признаны незаключенными.

Что делать с "намірами позичальника щодо погашення кредиту"?

Судьи постоянно спрашивают: "где логика? Договора комиссии, - незаключенные, но это установлено по формальным признакам... Почему три года подряд заемщик носил в банк деньги? Именно в этот банк, именно такие же суммы, которые указаны в графике погашения, и со ссылкой на именно этот кредитный договор?"

А откуда неосведомленному в банковских тонкостях позычальнику знать что-либо о договоре комиссии. Я до сих пор въехать в это не могу. Деньги в банк вносятся согласно кредитного договора, а в нем о договоре комиссии ничего не сказано. Выдавая кредит, банк счет не открыл (2620). Подписывая кредитный договор, я ничего не знала о плане счетов, о постанове 337 - все это я узнала уже на форуме, т.е. случайно. Банк меня в это не посвящал, поэтому и платила. Но ведь о форуме я могла и не знать. Вот и логика.

[alexburko]

А откуда неосведомленному в банковских тонкостях позычальнику знать что-либо о договоре комиссии. Я до сих пор въехать в это не могу. Деньги в банк вносятся согласно кредитного договора, а в нем о договоре комиссии ничего не сказано. Выдавая кредит, банк счет не открыл (2620). Подписывая кредитный договор, я ничего не знала о плане счетов, о постанове 337 - все это я узнала уже на форуме, т.е. случайно. Банк меня в это не посвящал, поэтому и платила. Но ведь о форуме я могла и не знать. Вот и логика.

Речь идет о практической технологии, из анализа практических ситуаций.

Если Вам придется сталкиваться с подобным вопросом на практике, то Вы уже далеко не неосведомленный заемщик, и первый, кто Вам об этом скажет, - сам судья...

(о договоре комиссии ничего не сказано, это верно, но сама операция по внесеню денег на счет через кассу банка, по своей правовой природе есть договором комиссии).

[aina]

Речь идет о практической технологии, из анализа практических ситуаций.

Если Вам придется сталкиваться с подобным вопросом на практике, то Вы уже далеко не неосведомленный заемщик, и первый, кто Вам об этом скажет, - сам судья...

(о договоре комиссии ничего не сказано, это верно, но сама операция по внесеню денег на счет через кассу банка, по своей правовой природе есть договором комиссии).

Так и я о том же. Платила потому, что исполняла кредитный договор, а когда все тонкости узнала из переписки с банком, который по существу на вопрос об открытии счета не ответил, а послал в суд. Вот я в суд и обратилась. И прошу его величество разобраться в сложившейся ситуации и дать сему безобразию правовою оценку.

[Бонар]

Так и я о том же. Платила потому, что исполняла кредитный договор, а когда все тонкости узнала из переписки с банком, который по существу на вопрос об открытии счета не ответил, а послал в суд. Вот я в суд и обратилась. И прошу его величество разобраться в сложившейся ситуации и дать сему безобразию правовою оценку.

в певних хитрих "фінансових" компаніях щоб отримати позику треба сплатити початковий внесок який пропорційний сумі кредиту , для залучення останнього і як гарантія повернення кредиту...

[ANTIRAID]

в певних хитрих "фінансових" компаніях щоб отримати позику треба сплатити початковий внесок який пропорційний сумі кредиту , для залучення останнього і як гарантія повернення кредиту...

Это запрещено законодательством.

[alexburko]

Это запрещено законодательством.

Тем не менее, в Тернополе это процветает. Все никак времени не хватает прошвырнуться о банкам...