Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[АлПет]

Уважаемый НБ Украины!

В одном из Ваших постов приводилось письмо Минюста о приоритетности применения законодательных актов. Прошу Вас скинуть ссылку на этот пост или указать реквизиты этого письма. Также хотелось бы узнать Ваше мнение по конкретному вопросу приоритетности НПА.

Большая просьба к Вам почистить свой личный ящик и сообщить мне об этом, не могу послать Вам личное сообщение.

[Старатель]

Уважаемый НБ Украины!

В одном из Ваших постов приводилось письмо Минюста о приоритетности применения законодательных актов. Прошу Вас скинуть ссылку на этот пост или указать реквизиты этого письма. Также хотелось бы узнать Ваше мнение по конкретному вопросу приоритетности НПА.

Большая просьба к Вам почистить свой личный ящик и сообщить мне об этом, не могу послать Вам личное сообщение.

Извините, что вмешиваюсь, но я могу привести само письмо, о котором идет речь.

1. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

Л И С Т 26.12.2008 N 758-0-2-08-19

Щодо практики застосування норм права у випадку колізії

У зв'язку з зверненням народного депутата України Веревського А.М. від 12 грудня 2008 року N 77/12-08 у Міністерстві юстиції розглянуто Ваше звернення від 31 жовтня 2008 року N 02к-12/11 щодо практики застосування норм права у випадку колізії і повідомляється таке.

Неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома або більше формально чинними нормами права, прийнятими з одного і того ж питання, в теорії права відомі як колізія норм права.

Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

Існує і декілька способів, за якими можливо визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися.

1. У разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

2. У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

3. У разі існування неузгодженості між актами, виданими одним й тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. Наприклад, у випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції, яка має найвищу юридичну силу.

4. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Щодо Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", то, вважаємо, що він може бути віднесений до спеціального закону у сфері здійснення державного нагляду (контролю).

Враховуючи наведене, а також те, що зазначений Закон прийнятий 5 квітня 2007 року, то у випадку виникнення колізії норм цього Закону та норм інших законів, прийнятих до 5 квітня 2007 року, слід керуватися нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Крім того, повідомляємо, що офіційне тлумачення Конституції України та законів України дає Конституційний Суд України (стаття 147 Конституції України).

Листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.

Заступник Міністра Л.В.Єфіменко

[Бонар]

Остается клиенту недобросовестного банка применять IV вариант

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43997 сообщение #2157 28.12.2011 18:43

Вопрос ко всем участникам форума: "Какие изменения необходимо внести в ст.209 Уголовного кодекса, чтобы Украина из-за недобросовестных банков (или недобросовестных сотрудников банков) снова не попала в так называемый "серый" список ФАТФ?"

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=49958 сообщение #2766 24:3:2012 15:24

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=70908 сообщение #47 20:04.2013 10:13

треба оподатковувати усі депозити і декларувати їх.

[xbiz]

...

Изменено June 12, 2013 пользователем xbiz

[xbiz]

Согласен:

[сергей1972]

Как всегда обращаюсь за помощью к клубу. Ознакомился с делом. В деле есть решение кредитного комитета, в котором отсутствует (две) подписи лиц, которые, по смыслу должны быть обязательно в данном документе. Возможно ли, по такому основанию признать решение кредитного комитета никчемным? Как обосновать?

Спасибо.

[Бонар]

Как всегда обращаюсь за помощью к клубу. Ознакомился с делом. В деле есть решение кредитного комитета, в котором отсутствует (две) подписи лиц, которые, по смыслу должны быть обязательно в данном документе. Возможно ли, по такому основанию признать решение кредитного комитета никчемным? Как обосновать?

Спасибо.

треба читати статут і правила їхні внутрішні які регулюють дане питання. я не бачу через погане фото- а які там печатки, штампи ? теперішні чи старої юридичної особи?

[сергей1972]

треба читати статут і правила їхні внутрішні які регулюють дане питання. я не бачу через погане фото- а які там печатки, штампи ? теперішні чи старої юридичної особи?

В том то и дело, что нет ни единой печати на оригинале. На данной копии стоит штамп и печать представителя банка.

В уставе нет информации относительно оформления решения кредитного комитета.

[Бонар]

В том то и дело, что нет ни единой печати на оригинале. На данной копии стоит штамп и печать представителя банка.

В уставе нет информации относительно оформления решения кредитного комитета.

ст.207 ч2 цку , копія підробка надрукована на домашньому принтері... довіренності дивились тих "осб" які підписали протокол?..

[сергей1972]

ст.207 ч2 цку² , копія підробка надрукована на домашньому принтері... довіренності дивились тих "осб" які підписали¹ протокол?..

1. Нет, доверенность не видел и думаю увидеть ее никто не даст.

2. А разве можно считать решение кредитного комитета сделкой?

[Бонар]

1. Нет, доверенность не видел и думаю увидеть ее никто не даст.

2. А разве можно считать решение кредитного комитета сделкой?

1. невідомі люди з невідомими повноваженнями начебто вирішили дати вам гроші, але чомусь не всі згідні.

1. 1. Рішення має бути одноголосне невідомих людей чи достатньо одного голосу за а більшість проти і все рівно щось вирішили невідомі люди...

2. думаю не можна, але правочин юридичної особи - це дія юридичної особи, яка має вчинятись відповідно до поноважень відображених у Довіренності та завірятись печаткою тієї юридичної особи яка винесла рішення, а не теперішньої ПАТ...банк.яке право має ПАТ завріяти копії без печатки старої АКБ?

[Бонар]

сьогодні отримав положення про філію акб усб:

"п.2.4. Операції, передбачені цією статтєю, ппроводяться в грошовиходиницях, що знаходиться в обігу на території України, в порядку встановленому НБУ"

п.3.5. Філія має .. круглі печатки ззображенням знаку для товарів та послуг банку..."

во!, нарешті після багатомісячної осади вони видали копію доку.)

[Бонар]

1. Нет, доверенность не видел и думаю увидеть ее никто не даст.

2. А разве можно считать решение кредитного комитета сделкой?

В "моїх Тимчасових правилах підписання документів АКБ УСБ" " банку вказано: Документ це будь-який правочин , який вчиняється від імені банку...будь-який акт організаційно-розпорядчого або адміністративного -господарського характеру"....

Так зрозуміліше?

[Бонар]

Люди, я щось запутався:

Чи можна просити одночасно в позовній заяві:

1. визнати певні пункти договору недійсними з моменту підписання договору

2. визнати недійсними певні пункти договору з певної дати? - не з моменту підписання-: в мене сумніви що довбануте третейське застереження мені визнають дійсне в момент підписання, але є додаткові факти стостовно чітко визначеного спору - а це вже не 2008 а 2009 р.??

3. чи можна просити визнати договір банківського рахунку недійсним, хоча він є нікчемним?

4. і як підсумок визнати весь договір недійсний?

[НБ Украины]

Люди, я щось запутався:

Чи можна просити одночасно в позовній заяві:

1. визнати певні пункти договору недійсними з моменту підписання договору

2. визнати недійсними певні пункти договору з певної дати? - не з моменту підписання-: в мене сумніви що довбануте третейське застереження мені визнають дійсне в момент підписання, але є додаткові факти стостовно чітко визначеного спору - а це вже не 2008 а 2009 р.??

3. чи можна просити визнати договір банківського рахунку недійсним, хоча він є нікчемним?

4. і як підсумок визнати весь договір недійсний?

В квітні 2013 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ вперше правильно застосував Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до кредитних правовідносин. Досі суд не відрізняє споживчий кредит від фінансового кредиту (ст.4 закону): «Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) …».

Навіть в п.1 постанови пленуму Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 не був зазначений даний закон.

П О С Т А Н О В А № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз’яснення:

1. Розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2012_rik.html

6-1099св13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними пунктів кредитного договору та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2008 року між нею та відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредит у розмірі 6 тис. доларів США на строк до 25 березня 2013 року зі сплатою 24 % річних. Крім того, за користування кредитом понад установлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється процентна ставка в розмірі 72 % річних.

Позивач вважала, що умова щодо встановлення підвищеної процентної ставки є несправедливою, тому, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати недійсними п. 2.4 кредитного договору та пункт «Підвищена процентна ставка (в разі прострочення платежу)» додатку 1 до кредитного договору з моменту його укладення.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним п. 2.4. кредитного договору від 10 квітня 2008 року та пункт «Підвищена процентна ставка (у разі прострочення платежу)» додатку 1 до кредитного договору, які встановлюють підвищену процентну ставку за користування кредитом понад установлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу). Зобов'язано ПАТ «Універсал Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року та зарахувати в погашення тіла кредиту грошові кошти, зараховані раніше в погашення нарахованих підвищених процентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

…

За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

…

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007204

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25825243

Коли Ваш банк отримав право здійснювати валютні операціїї на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги» - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту?

Коли Ви довідалися про про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК)?

…

Приклади вибіркової дії п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=70503 сообщение #5111 11.4.2013 10:15

Правова позиція

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71197 сообщение #22 27.4.2013 13:03

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій ( 748-97-п ) на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71287 сообщение #382 29.4.2013 13:42

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=70912 сообщение #5122 20.4.2013 10:28

[НБ Украины]

Люди, я щось запутався:

Чи можна просити одночасно в позовній заяві:

1. визнати певні пункти договору недійсними з моменту підписання договору

2. визнати недійсними певні пункти договору з певної дати? - не з моменту підписання-: в мене сумніви що довбануте третейське застереження мені визнають дійсне в момент підписання, але є додаткові факти стостовно чітко визначеного спору - а це вже не 2008 а 2009 р.??

3. чи можна просити визнати договір банківського рахунку недійсним, хоча він є нікчемним?

4. і як підсумок визнати весь договір недійсний?

Але то нічьо: бидлячу, рабську породу треба виводи на світло і знищувати тотально.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=60939

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 р. № 14/479

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,

суддів:Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" (позивач)

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р.

(залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р.)

у справі№ 14/479

за позовом Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг"

доАкціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

про визнання третейської угоди недійсною

за участю представників:

від позивача не з'явились

від відповідача Колянчук А.І.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року Закрите акціонерне товариство "Шевченківський універмаг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання недійсним п. 6.2 договору кредиту № 18/147-КР від 17.12.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. у справі №14/479 (суддя Нарольський М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р. (колегія суддів у складі: Корсака В.А. - головуючого, Авдеєва П.В., КоршунН.М.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. та постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р., Закрите акціонерне товариство "Шевченківський універмаг" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати вказані рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору припустилися порушень норм матеріального права, а саме ч. 5 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 230 та 638 ЦК України, та норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 р. колегією суддів у складі: Кота О.В. - головуючого, Демидової А.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 12.07.2010 р. о 12 год. 10 хв.

30.06.2010 р. до Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на касаційну скаргу, у якому останній просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р. без змін, а касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" без задоволення.

12.07.2010 р., до початку судового засідання, до Вищого господарського суду України надійшла заява Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника позивача у судове засідання через перебування його у службовому відрядженні в день судового засідання.

Враховуючи, що нормами процесуального законодавства не обмежено кількість осіб, які можуть представляти інтереси сторін у Вищому господарському суді України, а також зважаючи, що ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2010 р. про призначення розгляду касаційної скарги на 12.07.2010 р. явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребувались, а також з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст.1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що неявка представника Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" не перешкоджає розгляду касаційної скарги, у зв'язку з чим подана заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.12.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір кредиту № 18/147-КР (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідач зобов'язався надати позивачеві грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 14 140 000 грн. зі сплатою 15,5% річних і комісій в розмірі та порядку, що визначені тарифами на послуги із надання кредитів, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що додається до Договору, та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом –16.12.2012р. 12.02.2008 р. між позивачем і відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору, відповідно до якої сума кредиту була зменшена до 13 673 868 грн.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись cт. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті.У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Розглянувши позовні вимоги про визнання недійсним п. 6.2 Договору, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання оспорюваної третейської угоди недійсною.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.

Статтею6 Конвенції про захист прав та основних свобод гарантовано право кожної особи, юридичної чи фізичної, на розгляд її справи справедливим неупередженим судом.

Пунктом 3 ухвали Конституційного Суду України від 14.10.1997 р. (№ 44-3) встановлено, що правосуддя –це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004). Тому в контексті ст. 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду. Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. За відсутності волі на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє сторони права на звернення до господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, у якій визначено підстави, за наявності яких правочин визнається недійсним, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі ст. 1 ГПК України юридичним та фізичним особам гарантовано право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Конституція України гарантує кожній особі право на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів. Обмеження права на судовий захист суперечить конституційному принципу.

Враховуючи викладене, висновки господарських судів про відсутність правових підстав для визнання оспорюваної третейської угоди недійсною є передчасними.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на викладене, оскаржувані судові акти прийняті без належної правової оцінки обставин справи.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 ГПК України, оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню як такі, що прийняті без належної правової оцінки обставин справи, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шевченківський універмаг" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2010 р. та рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. у справі №14/479 скасувати.

Справу № 14/479 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно зі ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Кот

Судді А.М. Демидова

С.Р. Шевчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/10599336

Статтею6 Конвенції про захист прав та основних свобод гарантовано право кожної особи, юридичної чи фізичної, на розгляд її справи справедливим неупередженим судом.

Пунктом 3 ухвали Конституційного Суду України від 14.10.1997 р. (№ 44-3) встановлено, що правосуддя –це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004). Тому в контексті ст. 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (ст. 125 Конституції України). З аналізу положень Закону України "Про третейські суди" випливає, що третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до ст. 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду. Окрім того, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті. За відсутності волі на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє сторони права на звернення до господарського суду.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30568061

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23736491

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22525950

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11838826

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11413606

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9989619

http://reyestr.court.gov.ua/Review/9015911

Чому у Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ інша практика?

[Старатель]

Описание принципа бухгалтерского учета в банках Украины.

Важные для нас моменты, - выделены и/или подчеркнуты.

Это стр.119. Ссылка не работает! Убедительная просьба - обновите ссылку или дайте новую!

[сергей1972]

1. невідомі люди з невідомими повноваженнями начебто вирішили дати вам гроші, але чомусь не всі згідні.

....

Очередная новость от Привата...

Теперь пусть только попробуют отказать в принятии у меня заявлений...

[kristi]

Очередная новость от Привата...

Теперь пусть только попробуют отказать в принятии у меня заявлений...

прикольная дата выдачи этого письма, как постоянная шутка примату.....

[effecto]

И что же означает закрытие счета 2203..... ??? Не отсутствие ли задолжености заемщика перед ПАТ КБ ПриватБанк?

[alexburko]

Это стр.119. Ссылка не работает! Убедительная просьба - обновите ссылку или дайте новую!

Не помню, куда делась ссылка, давно было. Что именно Вам непонятно?

[сергей1972]

И что же означает закрытие счета 2203..... ??? Не отсутствие ли задолжености заемщика перед ПАТ КБ ПриватБанк?

Вы тоже так считаете? И я об этом же...вот только приват все настаивает на имеющейся задолженности (вот странные), не смотря на то, что у банка нет на ни одного первичного бух. документа!

[effecto]

ТОже так считаю! Ведь счет 2203... указан в кредитном договоре как "кредитний рахунок" и для того что бы его закрыть он должен быть обнулен (допустим открыт другой 2203...) а изменения договора должны оформляться дополнительным соглашением!!!

Что говорят правоохранительные органы по этому поводу? Или вы не обращались?

[сергей1972]

ТОже так считаю! Ведь счет 2203... указан в кредитном договоре как "кредитний рахунок" и для того что бы его закрыть он должен быть обнулен (допустим открыт другой 2203...) а изменения договора должны оформляться дополнительным соглашением!!!

Что говорят правоохранительные органы по этому поводу? Или вы не обращались?

обращался...заява зарегистрирована с 25.06.2012.

17.12.2012 и 21.12.2012 открыто 2 уголовных производства по этому заявлению.

В начале, надо признаться в "М" меня игнорили.

Добился назначения бух.экспертизы (в рамках УП) ...жду результат, если лица гражданские меня не обманули, ведь права у меня ограничены - заявник, а по этому копии проц. документов мне не положены.

И еще, в моем кредитном договоре не сказано что банк обязуется выдать кр. средства со счета 2203***, а у Вас?

[mississ]

И еще, в моем кредитном договоре не сказано что банк обязуется выдать кр. средства со счета 2203***, а у Вас?

А в чем подвох? А если указано, то что?