Решение Куйбышевского райсуда об отказе Приватбанку во взыскании задолженности

[ANTIRAID]

Державний герб України

Провадження № 2/259/826/2013

 

Справа № 259/1832/13-ц

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

07 травня 2013 року

 

Куйбишевський районний суд м. Донецька

 

в складі: головуючого - судді ПИСАНЕЦЬ Н.В.

при секретарі Ігнатієвій Т.П.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 29897,87 гривень, мотивуючи тим, що 11.10. 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, був укладений договір без номеру, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При цьому, у позові зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком Договір, та це підтверджується підписом у заяві. Відповідач не виконав свої зобов'язання належним чином, в наслідок чого у нього, станом на 31 січня 2013 року, виникла заборгованість перед позивачем у сумі 29897,87 гривень.

 

В судовому засіданні представник позивача Краснова К.О. підтримала зазначені позовні вимоги, доповнень та уточнень не надала, наполягала на їх задоволені.

 

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про надсилання судових повісток на адресу відповідача ( а.с. 24, 28), причини неявки суду невідомі, тому суд, за згодою представника позивача, у відповідності до ст. 224 ЦПК України розглядає справу в заочному порядку.

 

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

 

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

 

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

 

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

 

Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

 

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню, а саме - Цивільний кодекс України, Закон України «Про захист прав споживачів», та постанова №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд приходить до наступного.

 

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_1 (а.с.7) про отримання кредиту від 11.10.2007р., від ПАТ КБ «Приватбанк», ним були отримані грошові кошти у сумі 8000,00 грн., однак, письмових доказів про отримання ним такої грошової суми з боку позивача, суду не надано.

 

Зі змісту вказаної вище заяви про отримання кредиту, вбачаються лише: персональні дані відповідача ОСОБА_1, місце його роботи, контактні телефони, відмітки Банку - підписи працівників Банку, розділ Банківські послуги із зазначенням кредитного ліміту у сумі 8000,00 грн., без зазначення кому й коли він був виданий, та посилання на ознайомлення заявника із Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифів ПриватБанку, без конкретизації яких саме послуг та яку саме інформацію про права та обов»язки сторін отримав заявник, під якій поставив свій підпис (а.с.7).

 

Вивченням умов та правил надання банківських послуг без номера та дати, на які посилається представник позивача у судовому засіданні, як на письмовий доказ, що містить суттєві умови кредитного договору, нібито укладеного між ПАТ КП «ПриватБанк» та ОСОБА_1, встановлено, що долучені копії містять загальну інформацію про права та обов»язки сторін, їх відповідальність у разі невиконання цих умов, однак не є підписаними жодною зі сторін по справі, не зазначено також місце укладання цього «договору» та реквізити сторін (а.с.8-10).

 

Також, відсутній підпис відповідача ОСОБА_1, який би свідчив про його ознайомлення з правилами користування платіжною карткою, виданою йому ПАТ КП «ПриватБанк», які є підписаними лише працівником цього Банку (а.с.10-11).

 

У липні 2008 року, ОСОБА_1 було здійснено останнє користування платіжною карткою та цей факт підтверджується письмовим розрахунком заборгованості, долученим самим позивачем до позову, та свідчить про початок спливу строку позовної давності у цій справі (а.с.4-6).

 

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати гроші (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Предметом кредитного договору є грошові кошти, та на підтвердження укладення цього договору та його умов, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

 

У даному випадку, на підтвердження факту передачі Банком відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 8000,00 грн. не надано жодного доказу.

 

Також, слід зазначити, що кредитний договір є консенсуальним. Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, є двостороннім, оскільки встановлює права та обов»язки як для кредитодавця, так і для позичальника. При цьому, істотними умовами кредитного договору є предмет, сума, строк повернення та розмір процентів.

 

У даному випадку, заява ОСОБА_1 про бажання отримати кредит не містить у собі вищевказаних істотних умов кредитного договору, та не може вважатись кредитним договором, укладеним між ним та ПАТ КП «ПриватБанк». Також не можуть вважатись кредитним договором й умови та правила надання банківських послуг без номера та дати, долучені позивачем до заяви, оскільки, цей документ не містить найменування сторін, що його уклали, дату та місце його укладання та їх підписи, що свідчили б про ознайомлення із викладеними умовами та згоду на їх прийняття та виконання.

 

Відповідно до вимог ст. 1055 ЦК України, кредитний договір обов»язково має укладатись у письмовій формі, недодержання якої тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його нікчемністю.

 

Згідно з п.14 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суди повинні розмежувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний), або може бути визнаний таким судом у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, визначених ч.1 ст. 215 ЦК України, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови.

 

Відповідно до вимог ч.4 ст. 203, ст. 208 ЦК України, однією з вимог, додержання якої необхідно для чинності правочину є його вчинення у формі, встановленій законом. При цьому, правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

 

Згідно з п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві.

 

Відповідно до вимог ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

 

Суд вважає, що у даному випадку, у зв»язку із тим, що кредитний договір між ПАТ КП «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у письмовій формі не укладався, тому суд вважає зазначений у позові правочин між сторонами - нікчемним. Тому, сторони такого правочину не зобов»язані виконувати його умови.

 

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що як основні, так й похідні вимоги позивача до відповідача є такими, що не ґрунтуються на Законі, та у їх задоволенні слід відмовити.

 

На підставі ст. ст. 203, 208, 215, 1054 ЦК України, п.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.14 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», керуючись ст. ст. 11, 57, 60, 88, 213, 213-215 ЦПК України, суд -

 

В И Р І Ш И В :

 

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

 

Позивачем рішення суду може бути оскаржено у апеляційному порядку шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Донецької області, через Куйбишевський районний суд м. Донецька, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

 

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

 

Суддя: Н.В. ПИСАНЕЦЬ 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31136450

[svyt2]

ОГО!!! Смело. что с апелляцией?

[Obelix]

Я смотрю Донецкие суды начали шторить Приват.

Раньше такое было только Ужгород, Мукачево и тыды.

Видать дали отмашку...

ЗЫ - Ну или судьи принципиальные, смелые и обьективные .................

[shoblavobla]

цікаві досліди)))...

[svyt2]

звонил секретарю - зарубила аппеляшка данное решение

[Bolt]

звонил секретарю - зарубила аппеляшка данное решение

 

А поподробнее... В реестре не вижу...

[svyt2]

А поподробнее... В реестре не вижу...

Поэтому и звонил...подробностей нет-это не мое дело,я просто сообщаю, что не все так радужно в нашем царстве

[Bolt]

Ну это всё на уровне слухов... Надо почитать... Да и касация ещё есть...

[Мари-Анна]

Ну это всё на уровне слухов... Надо почитать... Да и касация ещё есть...

 

 Я нашла в реестре похожее: судья тот же, дата та же, но суммы другие, я не думаю, что аппеляция изощряется в причинах скасування.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32459637

[svyt2]

Я нашла в реестре похожее: судья тот же, дата та же, но суммы другие, я не думаю, что аппеляция изощряется в причинах скасування.

Тут надо мозговать,странно что суд так просто согласился с умовами (а их у бана много),когда они не кодифецированы с самим договором.пусть Примат доказал привязку его умов к договору.я прикладываю суду сразу несколько умов и тем сасыс ставлю судью в тупик.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32459637

[centurion]

 Я нашла в реестре похожее: судья тот же, дата та же, но суммы другие, я не думаю, что аппеляция изощряется в причинах скасування.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32459637

Мало ли чего банк напридумал. П. 14.9 ЗУ "О платёжных системах..." говорит совсем об обратном. А противоречие Условий и Правил в части пролонгации и обязательного перевыпуска карты? А прямое указание на применение ЗУ ЗПП в Правилах, где указано, что клиент с помощью карты может расчитываться за товары и услуги, в связи с чем простое ознакомление и согласие заёмщика не катит, а вступает в силу ст. 11, где ообязанность в предоставлении (а не ознакомлении) второго экземпляра договора лежит на кредиторе. Да и самим пунктом Условий об ознакомлении следует, что заёмщик дал всего лишь согласие, что условия правила, тарифи и сама заява в совокупности составляют договор. А где именно должна стоять подпись заёмщика, которая подтверждает заключение договора, условиями не предусмотрено. 

[fed0s]

 

Я нашла в реестре похожее: судья тот же, дата та же, но суммы другие, я не думаю, что аппеляция изощряется в причинах скасування.

Тут надо мозговать,странно что суд так просто согласился с умовами (а их у бана много),когда они не кодифецированы с самим договором.пусть Примат доказал привязку его умов к договору.я прикладываю суду сразу несколько умов и тем сасыс ставлю судью в тупик.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/32459

И где ж Вы "сразу несколько умов" найти умудрились?.. - поделитесь! - мне тоже нужно!))

[Dimon73]

И где ж Вы "сразу несколько умов" найти умудрились?.. - поделитесь! - мне тоже нужно!))

Сами напечатайте, компьютер есть?

 

[Dimon73]

И где ж Вы "сразу несколько умов" найти умудрились?.. - поделитесь! - мне тоже нужно!))

Сами напечатайте, компьютер есть?

 

[centurion]

 

Сами напечатайте, компьютер есть?

 

 

Креативненько. Сочинить с десятка два умов - они же без даты идут. А последнюю страницу с подписью Дубилета можно оставить без изменения, там всё равно ничего интересного нет.

[Bolt]

Креативненько. Сочинить с десятка два умов - они же без даты идут. А последнюю страницу с подписью Дубилета можно оставить без изменения, там всё равно ничего интересного нет.

 

А они что всегда с подписями?... 

У меня их штук пять есть...

[centurion]

А они что всегда с подписями?... 

У меня их штук пять есть...

Те, что я видел, все были с подписью Дубилета, похожей на электронную. Так если это действительно электронная подпись, пущай тащат в суд договор Дубилета с Центром сертификации.

[svyt2]

Господа,раз гора не идет к Магомеду Магомед должен прийти и заставить суд включить свой расслабленный на разводах,чернобыльцах и уголовщине мозх и разобраться что к чему,а не штамповать решения.ох сколько силушек потратил чтобы суду доказать очевидные вещи про форму доверки привата.теперяче надо и про Умови ппротолкнуть нам всем вместе.... выкладывайте решения касачки по этому поводу-будем мочит беспредельщиков по-путински....ну вы понимаете...

[Bolt]

Те, что я видел, все были с подписью Дубилета, похожей на электронную. 

 

Вы имеете ввиду Условия и правила предоставления банковских услуг или Правила пользования кредитной картой (вот эти вот с подписями обычно)?

[Bolt]

 на разводах,чернобыльцах и уголовщине

 

.ох сколько силушек потратил чтобы суду доказать очевидные вещи про форму доверки привата.

 

А вот это в самую точку! В этом они профи...

 

А меня вот практика по поводу доверки очень интересует... Выложите или скиньте... 

 

Опишите как Вы им доказывали, интересует чужой опыт, так как мне не всегда удаётся вдолбить по поводу доверки, может слова неправильные говорю...

[centurion]

Вы имеете ввиду Условия и правила предоставления банковских услуг или Правила пользования кредитной картой (вот эти вот с подписями обычно)?

Их, родимых.

[Bolt]

Их, родимых.

 

Кого? Они их обычно в паре носят, бывает как два разных документа, а бывает как один (это самое весёлое)...

[centurion]

Кого? Они их обычно в паре носят, бывает как два разных документа, а бывает как один (это самое весёлое)...

В Днепре  приносят как один скрепленный.

[Bolt]

В Днепре  приносят как один скрепленный.

 

Всмысле один документ степлирован ко второму и на втором стоит печать и подпись... Правильно я понимаю... Значит на Условиях никакой подписи нет у Вас тоже... а есть на Правилах карточных...

[centurion]

Всмысле один документ степлирован ко второму и на втором стоит печать и подпись... Правильно я понимаю... Значит на Условиях никакой подписи нет у Вас тоже... а есть на Правилах карточных...

Ес. Ну они же и называются "Условия и правила", поэтому Приват и воспринимает их вместе. А если бы назывались "Условия", "Правила", тогда бы думаю Приваи бы штамповал подпись Дубилета на обоих.