"Суд с прихватом" Карточный долг. Дневник событий.

[dimitrus]

 

 

Немного не так

Кировский рай.суд г. Днепропетровска.

Судья Маймур Феликс Феликсович. Из судейской династии, мама его до сих пор работает пред. Самарского рай. суда г. Днепропетровска.

Раньше Феликс работал в Жовтневом суде.

Сказать что либо плохое...не могу, как  хорошего.

Умный, просчитанный. 

В вашем деле скорее всего станет на сторону Привата.

 

ЗЫ - я только не могу понять, о чем будет встречный иск и что вы хотите в результате добиться?

 

Вот я и прошу помощи написать встречній иск. Может вообще встречный иск не нужен, но умом понимаю, что нужен ответ примату. Я ведь не "тварь дрожащая и безсловесная". А добиться хочу "сасування приматовского боргу".

[centurion]

Народ, что скажем насчет вот этого?

"Даже  у карточного кредита есть реальній банковский счет. Банк ведь должен вести учет, Вы же у него не один такой."

Видите, уже продвижки есть. Только для карточных договоров не обязательно текущий счёт открывать ( есть такая вот фишка в виде маленькой оговорки, а общая норма гласит, что текущий счёт должен быть обязательно на основании заключённого договора банковского счёта). И эту тему можете применить, ведь, как Вы выше писали, никто не знает заранее, что у судьи и представителя в голове. Не пройдёт - за спрос в лоб не ударят.

[centurion]

Вот я и прошу помощи написать встречній иск. Может вообще встречный иск не нужен, но умом понимаю, что нужен ответ примату. Я ведь не "тварь дрожащая и безсловесная". А добиться хочу "сасування приматовского боргу".

Вот и не надо иск. Достаточно хорошо обоснованных возражений.

[dimitrus]

Вот и не надо иск. Достаточно хорошо обоснованных возражений.

Тогда надо все равно писать "встречный иск", и назвать его как "Речь потерпевшего от примата в суде" (для личного пользования), прийти на суд, и "тупо" его прочитать, делая перерывы в речи, где есть вопросы к представителю, дабы видеть реакцию судьи и исца.

В любом случае необходимо быть "в теме". Так что, буду писать встречный иск, оставлю его суду, потом его прочитаю в этом суде. Ведь еще не известно что впереди, аппеляшка, кассация, а там глядишь и европейский суд, куда правители так стремятся... Я честно, серьезно настроен!!! Просто мне не по нраву, когда принимают меня "за быдло".

[centurion]

Тогда надо все равно писать "встречный иск", и назвать его как "Речь потерпевшего от примата в суде" (для личного пользования), прийти на суд, и "тупо" его прочитать, делая перерывы в речи , где есть вопросы к представителю, дабы видеть реакцию судьи и исца. ( Вас судья прервёт на 1-3 предложении - вот и вся реакция будет)

В любом случае необходимо быть "в теме". Так что, буду писать встречный иск, оставлю его суду, потом его прочитаю в этом суде . Ведь еще не известно что впереди, аппеляшка, кассация, а там глядишь и европейский суд, куда правители так стремятся... Я честно, серьезно настроен!!! Просто мне не по нраву, когда принимают меня "за быдло".

Поймите, чтобы подать иск, нужно обосновать Ваше нарушенное право со стороны банка. Какое Ваше право нарушил банк?

То, что настроены - это хорошо. Но настрой должен быть с холодной головой - без суеты и эмоций. Эти вещи Вам только будут мешать.

[dimitrus]

Поймите, чтобы подать иск, нужно обосновать Ваше нарушенное право со стороны банка. Какое Ваше право нарушил банк?

То, что настроены - это хорошо. Но настрой должен быть с холодной головой - без суеты и эмоций. Эти вещи Вам только будут мешать.

Спасибо. Я понял о чем Вы говорите. "Эти вещи", - отметаю.

А Вы можете мне подсказать, какие мои права нарушил банк. Ну так, "для ориентира"?

[centurion]

Опишу ситуацию:

Вступил я в процесс 29.10. как представитель ответчика ( у человека реально нет денег на адвоката, да и настроение такое "полуфиолетовое"). На предыдущем заседании, где присутствовал ответчик, были поданы возражения по дежурным темам о Привате, поэтому подробно не буду на них останавливаться. Правда были они  составлены  в сжатом виде, т.к. времени катастрофически не хватало, а надо было что-то подавать.   

Как только я вступил в процесс, сразу ознакомился с материалами дела.  На этом моменте я признаю 2 своих ошибки:

1. Не поинтересовался у ответчика, есть ли у него свой экземпляр иска с приложениями ( возражения составлял на основании фото, которые ответчик сделал при ознакомлении с материалами дела ).

2. Когда я уже сам ознакамливался с материалами дела, не посмотрел в журнале заседания закончено предварительное слушание или нет. Просто я исходил из того, что представитель обещался предоставить недостающие условие и правила кредитования на 01.11. Понимая, что предоставлять доказательства суду после предварительного можно только в исключительных случаях на усмотрение судьи, по умолчанию понимал, что предвариловка не окончена ( а зря так понимал  ). 

 

Но предчувствия чего-то нехорошего меня не покидали, и я акцентировал внимание на начале заседания. Судья как-то невнятно начала, но слово "предварительное" я услышал чётко, также как и представитель Привата, потому как после вступительной части, он с ворохом бумаг пошёл к судье. Потом я уточнил, что подал ходатайство через канцелярию об отсутствии полномочий представителей истца в связи с ненадлежащими доверенностями, Примечательно, что судья перед этим сама сказала "які будуть у сторін клопотання, доповнення?" (заметьте не устные, а вообщем).

После всего этого заявляет Привату, мол предвариловка закончилась на прошлом заседании и письменные доказы уже не катят. Тем не менее, приняла от Привата обещанные "условия кредитования" ( а как же уважительная причина пропуска "надання доказів до або під час попереднього засідання"?, которую приватовец так и не назвал, когда я у него об этом спросил. Но парировала судья - он же обещал принести и принёс. Но нарушение судьёй ст. 121 ЦПК уже в уме есть). 

В итоге, доверенность приватовца приняла, как надлежащую без объяснения мотивировки ( в возражениях вопрос кратко, но ставился). Об отсутствии иска у ответчика тоже съехала на отсутствие таких претензий во время предвариловки.

Да, совсем забыл. Ещё подал ходатайство об отсутствии первичных бухгалтерских документов со всеми вытекающими, где я просил истребовать их у истца, что судья перевернула, как обеспечение доказательств и нужно оплатить судебный сбор и указать уважительную причину пропуска подачи этого ходатайства (судебный сбор за истребование не предусмотрен)

P.S. А как же это?

Відповідно до п.5 ч.6 ст.130 ЦК України, якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному ч. 3 цієї статті, суд за клопотанням осіб,  які беруть участь у справі,  вирішує питання про витребування доказів . ( где здесь обеспечение, тем более ходатайство подано ответчиком, а не истцом, а обеспечение, в основном, касается истцов).

 

 Правда, при всём при этом, судья всё же спросила у приватовца "так где же первичные документы?" (воспользовалась ситуацией "на власний розсуд" и на єтом спасибо), после чего у того глаза и округлились и он ничего толком и не ответил.

Короче говоря, борьба шла с переменным успехом, что зависело от поведения судьи. Чтобы она откровенно стояла на стороне банка, я бы далеко не сказал.

Ну а условия кредитования, которые я получил, якобы ещё от ЗАО, даты их утверждения нет, подписи заёмщика нет, хотя вначале написано, что заявка , эти условия, правила пользования картой и Памятка клиента (которой вообще нет) составляют, внимание, заключённый договор о предоставлении банковских услуг (не именно кредит, а услуг. Это имеет значение, т.к. в возражениях ставился вопрос о лицензии Привата на момент предоставления банковской услуги. Ну и много ещё нестыковок в условиях имеется.

 

Жаль, что вступил в процесс не сначала, многого удалось бы избежать 

[Obelix]

Какой суд? кто судья?

[centurion]

Какой суд? кто судья?

Ленинский. Скрипник. Есть у неё несколько решений в реестре и против Привата.

[pvalery]

dimitrus... вы уже несколько дней... как в теме... ну или пытаетесь понять чё по чём... спасибо что отреагировали на мои замечания без обид... можете вернутся к началу вашего топика ...перечитать и возможно вы поймете что хоть и пытались ... бравировать но не стоило того...поверьте я так и думаю ..(ну хочу думать 100% тех людей которые с вами общаются) на вашей стороне... но к сожалению этого не достаточно... как не крути но перед судом мы все за Вас не сможем выступить... по этому естественно именно Вам придется бороться с этой гидрой...  есть у Вас еще время до следующего заседания.... да действительно этот портал ООООчень полезен и для обывателя и для профи только как понимаете разные категории пользователей  по разному применяют полученную информацию.. не обижайтесь но Вам на данном этапе (подумайте все ж таки что цена Вашего дела порядка 27000 грн... пока это факт) прислушайтесь к совету .. ну того ж ВАСИ111  пообщайтесь с юристами ..адвокатами.. время еще есть... ВАМ нужно осмыслить ВСЕ ньюансы.. поверьте что если Вы первый раз (хотелось бы верить что у Вас есть опыт судебных тяжб) в процессе то бормотание судьи по поводу предварительного.. перерыва в заседании  или прениях для Вас не понятны ... но имеют существенное значение в итоге... вы не имея опыта даже не успеете осознать (не дай то бог)  как получите негативное решение первой инстанции на сегодня судьи заботятся больше не о том что б не получить обратку от апелляции...одной больше одной меньше.. ) их сегодня больше нагибают за сроки рассмотрения... по этому затягивать рассмотрения дела судья не будет и для этого найдет причины вынести решение... еще раз прошу отнеситесь очень ответственно ко всем ньюансам... это ВАЖНО (если сомневаетесь .. мотивируйте... требуете предоставить документы... мотивируйте для чего..(экспертиза .. почерковедческая... бухгалтерская криминалистическая.. придумывайте все возможные мотивы опираясь на законы... только это для суда может иметь значение.. Ваши сомнения не имея под собой мотивировки суд не примет во внимание...  и естественно после Оценки всех за и против Вам принимать  КЛЮЧЕВОЕ решение как противостоять и чем апеллировать против примата...(путей много ВЕРНЫЙ ОДИН) 

[pvalery]

  если не в курсе ... уделите время и Вам станет понятно как решаются проблемы  и с кем МЫ к несчастью имеем дело... как говорится рыба гниет с головы...

[Гость zanarod]

 Потом я уточнил, что подал ходатайство через канцелярию об отсутствии полномочий представителей истца в связи с ненадлежащими доверенностями, Примечательно, что судья перед этим сама сказала "які будуть у сторін клопотання, доповнення?" (заметьте не устные, а вообщем).

 

Кто подал ходатайство? Что в ходатайстве, кто и что просит? Как то непонятно....

 

После всего этого заявляет Привату, мол предвариловка закончилась на прошлом заседании и письменные доказы уже не катят. Тем не менее, приняла от Привата обещанные "условия кредитования" ( а как же уважительная причина пропуска "надання доказів до або під час попереднього засідання"?, которую приватовец так и не назвал, когда я у него об этом спросил. Но парировала судья - он же обещал принести и принёс. Но нарушение судьёй ст. 121 ЦПК уже в уме есть). 

 

Судья верно сказала, она давала время предоставить, вот и предоставили . 

 

 

 

В итоге, доверенность приватовца приняла, как надлежащую без объяснения мотивировки ( в возражениях вопрос кратко, но ставился).  

Какие по Вашему мнению судья должна была дать "надлежащие мотивировки"? В чьих возражениях ставился вопрос, о чём?

 

 

 

 Об отсутствии иска у ответчика тоже съехала на отсутствие таких претензий во время предвариловки.

 

 

.......продолжаю мысль судьи, тем более,что Вы будучи представителем ознакомились с материалами дела, а если нет, то почему не подали ходатайство..."

 

Правильно съехала.

 

 

 

 

Да, совсем забыл. Ещё подал ходатайство об отсутствии первичных бухгалтерских документов со всеми вытекающими, где я просил истребовать их у истца, что судья перевернула, как обеспечение доказательств и нужно оплатить судебный сбор и указать уважительную причину пропуска подачи этого ходатайства (судебный сбор за истребование не предусмотрен)

 

Тоже справедливо поступила. Изучайте ЦПК.

 

 

 

Короче говоря, борьба шла с переменным успехом, что зависело от поведения судьи. 

 

И чем всё окончилось или не окончилось-результат какой ?

 

 

Ленинский. Скрипник. Есть у неё несколько решений в реестре и против Привата.

 

Скрипник Карина Олеговна , одна (если не сказать  единственная) судья в Ленинском суде ( в палате гражданских дел ) которая придерживаетса норм Закона. Очень принципиальная, порядочная , а главное справедливая судья. Очень соблюдает ЦПК.

Рекомендую, нет, просто советую, проанализируйте полностью всё дело и весь процесс-найдёте все свои ошибки. 

[Гость zanarod]

..... забыли добавить что честные судьи  должны в свете последних событий  даже без заявлений сторон ... упоминать о  сроках исковой давности..          

Должен Вас огорчить, но именно честный, а правильно будет - справедливый суд не может упоминать о сроках исковой давности  по собственной инициативе , или если угодно на своё усмотрение. 

Это закреплено Законом.

 

Рассматривая споры о потреб/кредитах суды должны учитывать ст.11 ЗУ "Про  захист прав споживачів" , но на это нужно обращать внимание так как суд руководствуетса нормами ЦПК при применении сроков исковой давности.

[Гость zanarod]

Название темы : "Суд с прихватом" Карточный долг

 

Как известно карточный долг это святое и его нужно отдавать.

[НБ Украины]

Название темы : "Суд с прихватом" Карточный долг

 

Как известно карточный долг это святое и его нужно отдавать.

Карточные игры на деньги всегда имели особый, маргинальный оттенок. Существующему законодательству они не подчинялись, а стало быть, надо было придумать свои, "внутренние" правила о том, что надо отдавать деньги. И достаточно жесткие - ведь если бы игроки повсеместно стали нарушать эти правила, и им бы всегда это сходило с рук - тогда игра попросту потеряла бы смысл.

Картежники по своей сути грешны, а долги свои отдавать должны - это непреложный закон в их сообществе, поэтому долги и называют в преступной среде святым. (Лично я бы считаю что это, возможно, святотатство само по себе на самом деле, религия не учит играть в карты на деньги).

 

http://www.bolshoyvopros.ru/questions/113502-kartochnyj-dolg-eto-svjatoe-otkuda-poshlo-eto-izrechenie.html

 

Ухвала

іменем україни

30 жовтня 2013 р.м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євграфової Є.П.,

суддів: Журавель В.І., Завгородньої І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, відмовляючи в позові, виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог, які б підтверджували, що після отримання банком від клієнта необхідних документів та заяви та їх перевірки банк прийняв рішення про можливість видачі кредиту на платіжну карту ОСОБА_1, як це зазначено в п. 3.2 Умов і правил надання банківських послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

З матеріалів справи убачається, що 02 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір приєднання у формі заяви б/н про надання банківських послуг у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3 750 грн, однак будь-яких доказів про перерахування банком коштів на платіжну карту ОСОБА_1 позивач суду не надав.

ОСОБА_1 отримання коштів від банку за договором про надання банківським послуг від 02 серпня 2007 року заперечує.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.П. Євграфова

судді: В.І. Журавель

І.М. Завгородня

http://reyestr.court.gov.ua/Review/34453068

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33343250

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31370456

Граждане СССР в анкетах отвечали на вопросы: «Находились ли Вы или Ваши родственники на временно оккупированной территории?»

В своих анкетах Вы наверное пишите: «Находились ли Вы или Ваши родственники в банке?» .

И этого Вам достаточно, чтобы применять ст.1054 Гражданского кодекса Украины? И все?

А где доказательства в виде заключенных договоров комисии (заявлений на выдачу налички и заявлений на перевод налички), выдачи наличных денег с текущих (банковских) счетов.

…

Студенты, изучайте, пожалуйста, гражданское право и историю Украины.

Не путайте статью 1054 ГК Украины со статьей 54 УК УССР 1927 года в редакции от 20.07.1934 года.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=41#entry80795

 

[centurion]

Кто подал ходатайство? Что в ходатайстве, кто и что просит? Как то непонятно....

Ходатайство подавал я перед заседанием через канцелярию. Суть ходатайства:

1. Доверенность выдавалась 2-мя лицами (Дубилет и Ерикалова), но в наличии подпись Ерикаловой, полномочия  которой на выдачу доверенности  не предоставлены суду. (в данном случае её доверенность). Прямое нарушение формы документа ( если Ерикалова может единолично подписывать доверенность юр. лица, ребята-приватовцы, потрудитесь исключить из такой доверенности информацию, в которой фигурирует Дубилет, тогда и вопросов не будет)

2. Если сама Ерикалова действует по доверенности, то в результате передоверенности, в данном случае - в части представления интересов в суде должна быть нотариально заверенная доверенность. Но здесь всё зависит от самого содержания доверенности Ерикаловой, которой нет, поэтому, думаю, что судья вышла из собственных предположений 

 

Судья верно сказала, она давала время предоставить, вот и предоставили . 

Думаю, здесь Вы не правы, поскольку истцом не приложены к иску от 27.08.13  Условия предоставления..." , которые указаны в додатках 

Стаття 121. Залишення позовної заяви без руху, повернення

заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання

вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не

сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються 

підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і

надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати

п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

 

Такой ухвалы в материалах дела нет. Письменного ходатайства Привата о рассрочке предоставления этих Условий тоже нет, только устно на прошлом заседании.

Какие по Вашему мнению судья должна была дать "надлежащие мотивировки"? В чьих возражениях ставился вопрос, о чём?

.......продолжаю мысль судьи, тем более,что Вы будучи представителем ознакомились с материалами дела, а если нет, то почему не подали ходатайство..."

 

Правильно съехала.

 

Тоже справедливо поступила. Изучайте ЦПК.

В данном случае ничего сказать не могу, т.к. непонятна история с видом заседания (ну не оба же мы дураки и понесли подавать докази, тем более приватовец был на прошлом заседании и должен знать хронологию). А ознакомление с материалами дела не нивелирует отсутствие пакета исковых документов у ответчика.

 

И чем всё окончилось или не окончилось-результат какой ?

Объявлен перерыв по моему устному ходатайству в связи с ознакомлением с Условиями, т.к. вовремя истец их не предоставил. Здесь уже судье придётся принять от меня письменное ходатайство, т.к. причина пропуска уважительная. 

 

 

Скрипник Карина Олеговна , одна (если не сказать  единственная) судья в Ленинском суде ( в палате гражданских дел ) которая придерживаетса норм Закона. Очень принципиальная, порядочная , а главное справедливая судья. Очень соблюдает ЦПК 

Но голос повысить любит. Ну кто не грешен.

Рекомендую, нет, просто советую, проанализируйте полностью всё дело и весь процесс-найдёте все свои ошибки. 

Спасибо большое за участие.

[centurion]

 

Тоже справедливо поступила. Изучайте ЦПК.

 

 

 

Речь  шла не об обеспечении доказательств, а об  истребовании, т.к. истец подал доказательства, которые не соответствуют ст. ст. 57-60 ЦПК,  а  в предоставлении фактических доказательств (первичные бухгалтерские документы)  трудностей (которые предусматривает ст. 134 ЦПК) не должно возникать, т.к. их наличие у истца регулируется  ст. 9 ЗУ о бух. учёте и прочей нормативкой НБУ . ЗУ о судебном сборе не предусмотрен такой вид сбора, как истребование доказательств.

[Гость zanarod]

Карточные игры на деньги всегда имели особый, маргинальный оттенок. Существующему законодательству они не подчинялись, а стало быть, надо было придумать свои, "внутренние" правила о том, что надо отдавать деньги. И достаточно жесткие - ведь если бы игроки повсеместно стали нарушать эти правила, и им бы всегда это сходило с рук - тогда игра попросту потеряла бы смысл.

Картежники по своей сути грешны, а долги свои отдавать должны - это непреложный закон в их сообществе, поэтому долги и называют в преступной среде святым. (Лично я бы считаю что это, возможно, святотатство само по себе на самом деле, религия не учит играть в карты на деньги).

 

 

Демагогия   

 

 

Граждане СССР в анкетах отвечали на вопросы: «Находились ли Вы или Ваши родственники на временно оккупированной территории?»

В своих анкетах Вы наверное пишите: «Находились ли Вы или Ваши родственники в банке?» .

И этого Вам достаточно, чтобы применять ст.1054 Гражданского кодекса Украины? И все?

А где доказательства в виде заключенных договоров комисии (заявлений на выдачу налички и заявлений на перевод налички), выдачи наличных денег с текущих (банковских) счетов.

 

Ваше креативное мышление видимо не для каждого, какойто коллаж .

 

Видимо я ещё не дорос до понимания вышеизложеного  О каких заявлениях вы говорите? Вы когда получаете в банкомате наличку (гривну) , куда запихиваете заявление, в какую щель (я имею ввиду банкомат)? Простите, но Вы похоже немного перепутали темы

[Гость zanarod]

Речь  шла не об обеспечении доказательств, а об  истребовании, т.к. истец подал доказательства, которые не соответствуют ст. ст. 57-60 ЦПК,  а  в предоставлении фактических доказательств (первичные бухгалтерские документы)  трудностей (которые предусматривает ст. 134 ЦПК) не должно возникать, т.к. их наличие у истца регулируется  ст. 9 ЗУ о бух. учёте и прочей нормативкой НБУ . ЗУ о судебном сборе не предусмотрен такой вид сбора, как истребование доказательств.

Давайте так, хотите совет, тогда слушайте.

 

При истребовании док-ств суды обычно применяют ст.ст. 133-135, 137 (не буду расписывать почему, лень матушка , если честно). Оплатите судебный сбор , как просит судья и Вас удовлетворят. Подчёркиваю, с судьёй Вам в этом процессе повезло. Правильно ведите дело и Вы положите приват на лопатки.

[centurion]

Демагогия 

 

 

Ваше креативное мышление видимо не для каждого, какойто коллаж .

 

Видимо я ещё не дорос до понимания вышеизложеного  О каких заявлениях вы говорите? Вы когда получаете в банкомате наличку (гривну) , куда запихиваете заявление, в какую щель (я имею ввиду банкомат)? Простите, но Вы похоже немного перепутали темы

НБ Украины просто обобщил те, мягко сказать, промахи банков, которые они допускает. В случае с Прихватом - где договор комиссии на на 4% при стандартной схеме 3% +4% ?

[Гость zanarod]

 

 

Но голос повысить любит. Ну кто не грешен.

 

 

У неё в процессе всегда порядок. Чётко и лаконично. 

[Гость zanarod]

НБ Украины просто обобщил те, мягко сказать, промахи банков, которые они допускает. В случае с Прихватом - где договор комиссии на на 4% при стандартной схеме 3% +4% ?

...аааа, ну тогда ёй...  

[centurion]

Давайте так, хотите совет, тогда слушайте.

 

При истребовании док-ств суды обычно применяют ст.ст. 133-135, 137 (не буду расписывать почему, лень матушка , если честно). Оплатите судебный сбор , как просит судья и Вас удовлетворят. Подчёркиваю, с судьёй Вам в этом процессе повезло. Правильно ведите дело и Вы положите приват на лопатки.

Судя по ходу процесса, со слов судьи, срок прошёл на подачу ходатайства, а подать можно только при указании уважительной причины, а её я не вижу. На неделе ознакомлюсь ещё раз с материалами, сфотографирую и буду иметь более-менее ясную картину.

[Гость zanarod]

centurion , заходите в личку - говорить буду, думаю Вам это пригодитса.

[НБ Украины]

Демагогия 

 

 

Ваше креативное мышление видимо не для каждого, какойто коллаж .

 

Видимо я ещё не дорос до понимания вышеизложеного  О каких заявлениях вы говорите? Вы когда получаете в банкомате наличку (гривну) , куда запихиваете заявление, в какую щель (я имею ввиду банкомат)? Простите, но Вы похоже немного перепутали темы

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Головуючого суддів: за участю представника відповідача Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П., Журавель В.І., Бережної Н.М., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних банком коштів за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що він є держателем карій, яка є додатковою до основної зарплатної карти Gold № НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_8

1 жовтня 2011 року з 2 год. 14 хв. по 2 год. 29 хв. з картки позивача здійснено чотири спроби несанкціонованої транзакції у вигляді переводу грошових коштів у сумі 403 гривень, три з яких виявилися успішними на загальну суму 1209 гривень.

Як зазначає ОСОБА_7, 2 жовтня 2011 року він зателефонував до гарячої служби підтримки клієнтів банку і повідомив про здійснення несанкціонованих транзакцій, згоду на які він не надавав, після чого картка була заблокована, і через деякий час йому було випущено нову картку.

На неодноразові звернення до відповідача з проханням провести розслідування по факту скоєння несанкціонованих транзакцій і повернути на його картковий рахунок грошові кошти в сумі 1209 гривень, 20 жовтня 2012 року він отримав відповідь від ПАТ КБ «ПриватБанк», у якій зазначалося, що за результатами розслідування дійсно встановлено факт несанкціонованих транзакцій по його картці.

Не погоджуючись із отриманою відповіддю, 9 листопада 2012 року позивачем направлено лист на ім'я голови правління ПАТ КБ «ПриватБанк» Дубілета О.В. з метою врегулювання спірних відносин шляхом відшкодування понесених ним збитків у вигляді грошових коштів у сумі 1209 гривень.

Оскільки листом № 20.1.0.0.0/7-121115/1520 від 18 листопада 2012 року відмовлено у відшкодуванні вказаних коштів з посиланням на п. 2.1.5.10 Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого клієнт зобов'язаний вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) картон, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно списані банком з його рахунка кошти в сумі 1209 гривень.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з недоведеності вимог позивача про неправомірні дії банку щодо виконання операцій за рахунком позивача по переводу грошових коштів 1 жовтня 2011 року, у зв'язку з чим не вбачав підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 1073 ЦК України.

Проте з таким висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідально до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, зазначено у статті 60 ЦПК України.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Так, відповідно до п. 14.5 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», держатель спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Статтею 32.3.2 даного Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання, повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день, починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

Аналогічне положення закріплено також п. 1.1.5.22 Умов і правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк».

Судами встановлено, що 1 жовтня 2011 року з картки позивача, яка є додатковою до основної зарплатної картки № НОМЕР_1 його клієнта ПАТ КБ «Приватбанк» було здійснено чотири спроби несанкціонованої транзакції у вигляді переводу грошових коштів у сумі 403 гривні, три з яких виявились успішними на загальну суму 1209 гривень. На звернення ОСОБА_7 про проведення службового розслідування по факту зняття з його картки грошових коштів, службою безпеки банку було встановлено факт несанкціонованих транзакцій з картки позивача по платіжному банківському сервісу «LSQPAY». Згідно висновку службового розслідування отримувачами коштів є громадяни Російської Федерації ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Web-ресурси обмінників електронних валют в Росії цих громадян використовувались шахраями для обміну викрадених коштів на електронні одиниці з подальшим їх виводом на підконтрольні шахраю електронні гаманці.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_7 також послався на п.п. 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 30 квітня 2010 року № 223, відповідно до яких

емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вказані положення уваги не звернув, не визначився із правовою нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, залишив поза увагою доводи позивача про дотримання ним заходів щодо забезпечення безпеки його картковою рахунку та запобігання втрати картки, використання картки в торгівельно-сервісній мережі виключно самостійно, а також передавання картки виключно співробітникам банку у його відділеннях для ідентифікації даних та дійшов помилкового висновку про безпідставність вимог позивача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані порушення уваги не звернув, помилково залишивши рішення без змін.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ч.3 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Н.А. Горелкіна Є.П. Євграфова В.І. Журавель І.М. Завгородня Ю.Г.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/33822322

Почему клиентам банка не открываются текущие или карточные счета, а учет ведется только по номеру карточки (***) или по номеру «финансового» телефона?

Вы таким образом пытаетесь наличку скрыть?