Досудовий відділ

[areshkov]

Доброго дня розясніть будь ласка( дзвонили сьогодні з отп банка сказали якщо до завтра непогашу то завтра планується виїзд до мене якоїсь досудової групи проводити оцінку моїх умов проживання. Хто такі і чи мають вони на це право. Дякую

[Seata]

Доброго дня розясніть будь ласка( дзвонили сьогодні з отп банка сказали якщо до завтра непогашу то завтра планується виїзд до мене якоїсь досудової групи проводити оцінку моїх умов проживання. Хто такі і чи мають вони на це право. Дякую

скорее всего, вам звонили коллекторы. Это их методы.

Права они такого не имеют, читайте ветку о коллекторах, там много интересного, пейте валерьянку/пустырник и учитесь с ними разговаривать. Если кто-то придет, вы вполне имеете право не пускать их в дом, а для пущего веселья вызвать опергруппу, и заявить, что к вам в дом ломятся какие-то люди, выкрикивая угрозы в ваш адрес.

[areshkov]

та я їх небоюсь))) просто нехтівби щоб вони приїхали коли мене небуде вдома. А дзвонять наврядчи колектори бо номер постійно однаковий це більш завсе працівники які називають досудовим відділом. Доречі підскажіть з якої і до якої години вони вправі дзвонити? Дуже дякую Вам
 

[Seata]

та я їх небоюсь))) просто нехтівби щоб вони приїхали коли мене небуде вдома. А дзвонять наврядчи колектори бо номер постійно однаковий це більш завсе працівники які називають досудовим відділом. Доречі підскажіть з якої і до якої години вони вправі дзвонити? Дуже дякую Вам

 

с 8.00 до 22.00 кажется. А с какого номера? забейте номер в поисковик

[areshkov]

0504135080

0445938015

Сборщики долгов из ОТП банка

[Seata]

 

0504135080

0445938015

Сборщики долгов из ОТП банка

 

все равно вы имеете право их не пускать, жаловаться, писать заявления в милицию и т.д.

[ВАВАНчик]

А ишо посылать нАх

[areshkov]

та ніхто і незбирається посилать нАх.

[Seata]

та ніхто і незбирається посилать нАх.

зря

[areshkov]

зря

чому поясніть будь ласка бо я можу і послать іх нАх. )

[Seata]

чому поясніть будь ласка бо я можу і послать іх нАх. )

в силу своего воспитания я не смогу вам красноречиво и доходчиво объяснить это, думаю, что наши мужчины-юристы вам лучше скажут, кого, куда и как.

если в двух-трех словах, то потому, что коллекторы не имеют права с вас что-то требовать без подтверждающих документов (да и частенько с ними))), а если звонит банк, то милости просим в суд, а не приходить домой и что-то вымогать. В дом только по ухвале суда - в гражданских правоотношениях

[у.zaporozhskiy]

та ніхто і незбирається посилать нАх.

Обязательно запретите подходить к двери тем, кто будет дома в Ваше отсутствие.

Почему банк не хочет подать в суд?

[areshkov]

Обязательно запретите подходить к двери тем, кто будет дома в Ваше отсутствие.

Почему банк не хочет подать в суд?

навіть незнаю) прочитавши деякі статті на форумі я зрозумів що банку не вигідно цього робити, якщо я правильно розумію,? При сьогоднішній з ними розмові вони дали мені часу до завтра до 11-00 год. Якщо неоплачу то вони їдуть до мене до дому і будуть оцінювати матеріальний стан мого проживання. 

А Вам всім дуже дякую за відповіді, з Вами можливо навчусь як поводити себе в таких ситуаціях. Дякую

[Seata]

 вони дали мені часу до завтра до 11-00 год. Якщо неоплачу то вони їдуть до мене до дому і будуть оцінювати матеріальний стан мого проживання. 

 

обалдеть. Ну на каком основании????? Кто им дает такое право?????

Они с вами разговаривают так, как вы позволяете им разговаривать.

[areshkov]

обалдеть. Ну на каком основании????? Кто им дает такое право?????

Они с вами разговаривают так, как вы позволяете им разговаривать.

Seata: честно сказати? я вмію розмовляти, нажаль чи навпаки на радість маю деякий досвід в вирішуванні деяких питань, просто якщо я з ними буду розмовляти так як вони зі мною чи необернеться це проти мене, нажаль в питаннях-спорах саме банківській системі досвіду немаю( хоча сам розумію що це беспридєльно так говорити.

[SvetlanaI]

Seata: честно сказати? я вмію розмовляти, нажаль чи навпаки на радість маю деякий досвід в вирішуванні деяких питань, просто якщо я з ними буду розмовляти так як вони зі мною чи необернеться це проти мене, нажаль в питаннях-спорах саме банківській системі досвіду немаю( хоча сам розумію що це беспридєльно так говорити.

дайте самому собі відповідь на питання "яким чином це може обернутися проти мене?". Ну що може трапитися?

Фізічної розправи не буде, а на психологічний тиск вірною буде відповідь з поста №7.) 

Бо ніхто не має права примушувати вас до виконання цивільно-правових зобов'язань чи без вашого дозволу заходити до вашого житла. І те, і інше є злочином з точки зору КК України.

[Alisa1]

чому поясніть будь ласка бо я можу і послать іх нАх. )

А я бы не только послала, но и сказала бы, что у квартиры уже давно новый хозяин и где тот, кто им должен Вы не знаете.

[Bolt]

Сборщики долгов из ОТП банка

 

Хоть кто бы то ни был... Никто не имеет права принуждать Вас к выполнению договорных отношений, это уголовное преступление... Никто не имеет права вымагать - это тоже уголовное преступление... Ну и целый букет сопутствующих уголовных и административных нарушений... это и угрозы и проникновение в жилище, и многое другое... К Вам в дом без решения суда не имеет право никто входить, даже милиция...

[areshkov]

А я бы не только послала, но и сказала бы, что у квартиры уже давно новый хозяин и где тот, кто им должен Вы не знаете.

та це не моє житло, нажаль в силу теперішніх обставин придбати квартиру навряд чи вдастся(

[areshkov]

Хоть кто бы то ни был... Никто не имеет права принуждать Вас к выполнению договорных отношений, это уголовное преступление... Никто не имеет права вымагать - это тоже уголовное преступление... Ну и целый букет сопутствующих уголовных и административных нарушений... это и угрозы и проникновение в жилище, и многое другое... К Вам в дом без решения суда не имеет право никто входить, даже милиция...

що таке вимагання я добре знаю як і примушення до виконання, тільки у банківській практиці я токого незнав Дякую що підсказали), я тепер так розумію що усі ті записи розмов що я маю, спокійно можна поставити проти них?)))

[areshkov]

А я бы не только послала, но и сказала бы, что у квартиры уже давно новый хозяин и где тот, кто им должен Вы не знаете.

Дякую Alisa1) приємно звичайно що дали пораду, але нажаль будинок не є моєю власністью.

[mississ]

Хоть кто бы то ни был... Никто не имеет права принуждать Вас к выполнению договорных отношений, это уголовное преступление... Никто не имеет права вымагать - это тоже уголовное преступление... Ну и целый букет сопутствующих уголовных и административных нарушений... это и угрозы и проникновение в жилище, и многое другое... К Вам в дом без решения суда не имеет право никто входить, даже милиция...

Почитайте кримільний кодекс України.

 

Відповідно до ст. 355 КК України передбачається відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додатковим – психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров’я людини і право власності. А нам постійно телефонують і надсилають СМС-повідомлення.

 

Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов’язання, а також її близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки).

 

З об’єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов’язані дії:

1) вимога виконати цивільно-правове зобов’язання (постійні телефонні дзвінки і смс відповідного змісту від працівників ПАТ «Альфа-банк»);

2) погроза застосувати насильство, пошкодити майно, обмежити права і свободи, розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимоги продати нирку і сплатити борг; розповіді дітям про погану маму, яка відмовляється платити кредит; листи з погрозами заборонити виїзд за кордон; наклеювання наліпок на вхідні двері з інформацією, що тут мешкає фінансовий злочинець і т.п.).

 

Кримінально караним діянням вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання робить протиправний спосіб впливу на потерпілого. Маючи право на пред’явлення вимоги про виконання певного зобов’язання, винний при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, не вправі добиватися задоволення цієї вимоги насильницьким способом.

 

Цивільно-правовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього його обов’язку. За ст. 355 відповідальність може наставати лише тоді, коли особа примушується до виконання існуючого зобов’язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші і майно.

 

Але слідчий не зясував, чи існують правовідносини між скаржниками і ПАТ «Альфа-банк» і чому останні телефонують клієнтам ПАТ «Промінвестбанк». Але якщо вказаний злочин не підпадає під кваліфікацію ст.355 ККУ, то слідчий в процесі розслідування міг би перекваліфікувати злочин за іншою статтею КК України, наприклад за ст. 356 ККУ (самоправство), ст. 189 ККУ (вимагання) чи ст. 190 ККУ(шахрайство) тощо.

 

Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання означає викладену в рішучій (категоричній) формі пропозицію винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити певні дії, які становлять предмет зазначеного зобов’язання. Така вимога може висловлюватись у будь-якій формі (усно, письмово). Вона має бути конкретною, зрозумілою для потерпілого. У складі цього злочину вимога може бути як правомірною (найчастіше), так і неправомірною. Правомірною вимога може бути, наприклад, коли винний вимагає повернення боргу. Неправомірною ж є, скажімо, вимога про негайну передачу всієї обумовленої договором суми коштів, хоча за умовами договору боржник зобов’язаний зробити це частинами.

 

Склад злочину, передбаченого ст. 355, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань утворює лише у разі, коли воно поєднане з погрозою застосування насильства, пошкодження чи знищення майна щодо потерпілого або його близьких родичів. Погроза повинна бути дійсною і реальною.

 

Особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу,- щоб та сама передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру. У ряді випадків винний взагалі не може без певних дій потерпілого досягти злочинного результату (зокрема, коли від останнього вимагається вчинити такі дії майнового характеру, як, наприклад, виконання на користь винного певної роботи).

 

Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред’являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилювати робити певним чином.

 

Смисл погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред’явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку.

 

Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб’єктивного ставлення до неї винного і суб’єктивного сприйняття її потерпілим.

 

Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином.

 

Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь-якій формі: усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки та/або іншими способами. Водночас, для того, щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого.

 

В окремих випадках при вимаганні погроза може і не висловлюватись у звичайному смислі цього слова. Вимагач може обмежитись пред’явленням майнової вимоги, якщо розуміння об’єктивно існуючої погрози випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню, інших обставин, які дають підстави робити висновок про можливе заподіяння шкоди. У таких випадках вимагач розраховує, що потерпілому без пред’явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому або його близьким певної шкоди, якщо він не виконає пред’явленої вимоги.

 

Погроза при вимаганні може стосуватися як самого потерпілого, так і близьких його родичів.

 

Є чотири види погроз:

1. погроза насильством;

2. погроза обмеженням прав, свобод або законних інтересів;

3. погроза знищенням чи пошкодженням майна;

4. погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці.

 

Погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого або його близьких родичів полягає у залякуванні зазначених осіб ущемленням їх прав, свобод або законних інтересів, перешкоджанням їх реалізації. Обмеження, яким погрожує вимагач, має незаконний характер (за відсутності законних підстав, в порушення встановленого порядку тощо). Воно може стосуватися будь-яких конституційних та інших прав чи свобод людини і громадянина або будь-яких законних інтересів. Так, вимагач може погрожувати обмежити потерпілого в праві на свободу пересування (виїзд за кордон), зустрічі і спілкуванні з певними особами, вільного вибору місця проживання, на свободу світогляду і віросповідання, на підприємницьку діяльність тощо.

 

Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як відомості, які ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (наприклад, повідомлення про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь її хворобу) або їх розголошення є суспільно корисним (скажімо, інформація про вчинений злочин). Головне при цьому, щоб погроза розголосити такі відомості спроможна була примусити потерпілого виконати пред’явлену до нього вимогу. Погроза розголосити такі відомості - це погроза повідомити про них особам (або особі), яким вони невідомі, і чиє ознайомлення з ними небажане для потерпілого.

 

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність " встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Тобто банком у порушення вище зазначеної статті розголошується третій особі інформація, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 ЗУ «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом. 

Відповідно до ст. 32 Конституції України визначено, що ні хто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства.

 

Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред’явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

 

 

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань підлягає кваліфікації за ст. 355 за відсутності в діях винної особи ознак вимагання. Відмежовуючи примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань від вимагання, слід виходити з того, що при вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст. 355, винний не посягає на чуже майно, право на нього, не вимагає від потерпілого вчинення інших дій майнового характеру, які останній не зобов’язаний вчиняти. Він примушує потерпілого виконати свій юридичний обов’язок, який випливає з цивільно-правових зобов’язань, або ж утриматись від його виконання. При вчиненні цього злочину посягання на власність відсутнє, більше того, винний шляхом примушування може прагнути поновити порушені з вини потерпілого відносини власності. Таким чином, вимога при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, як уже зазначалось, може мати правомірний характер. Вимагач же такого права не має навіть у принципі, його вимога завжди позбавлена будь- яких законних підстав. За таких обставин утворюється ще одна відмінність вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань: у першому випадку обидві складові злочину (вимога і насильницька дія) мають протиправний характер, у другому - вимога може мати правомірний характер.

 

Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення вимоги виконати цивільно-правове зобов’язання, поєднаної із зазначеною у ч. 1 ст. 355 погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

 

Можете використати для відкриття кримінального провадження проти банку)

[Alisa1]

Почитайте кримільний кодекс України.

 

Відповідно до ст. 355 КК України передбачається відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додатковим – психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров’я людини і право власності. А нам постійно телефонують і надсилають СМС-повідомлення.

 

Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов’язання, а також її близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки).

 

З об’єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов’язані дії:

1) вимога виконати цивільно-правове зобов’язання (постійні телефонні дзвінки і смс відповідного змісту від працівників ПАТ «Альфа-банк»);

2) погроза застосувати насильство, пошкодити майно, обмежити права і свободи, розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимоги продати нирку і сплатити борг; розповіді дітям про погану маму, яка відмовляється платити кредит; листи з погрозами заборонити виїзд за кордон; наклеювання наліпок на вхідні двері з інформацією, що тут мешкає фінансовий злочинець і т.п.).

 

Кримінально караним діянням вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання робить протиправний спосіб впливу на потерпілого. Маючи право на пред’явлення вимоги про виконання певного зобов’язання, винний при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, не вправі добиватися задоволення цієї вимоги насильницьким способом.

 

Цивільно-правовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього його обов’язку. За ст. 355 відповідальність може наставати лише тоді, коли особа примушується до виконання існуючого зобов’язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші і майно.

 

Але слідчий не зясував, чи існують правовідносини між скаржниками і ПАТ «Альфа-банк» і чому останні телефонують клієнтам ПАТ «Промінвестбанк». Але якщо вказаний злочин не підпадає під кваліфікацію ст.355 ККУ, то слідчий в процесі розслідування міг би перекваліфікувати злочин за іншою статтею КК України, наприклад за ст. 356 ККУ (самоправство), ст. 189 ККУ (вимагання) чи ст. 190 ККУ(шахрайство) тощо.

 

Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання означає викладену в рішучій (категоричній) формі пропозицію винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити певні дії, 

Особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання 

Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення вимоги виконати цивільно-правове зобов’язання, поєднаної із зазначеною у ч. 1 ст. 355 погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

 

Можете використати для відкриття кримінального провадження проти банку)

Кстати, напишите заявление в милицию на этих товарищей, ссылаясь на Вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання   . Года два назад я написала такое заявление на Кредит Колекшн Групп. И мне пришел ответ, в котором мне сообщили, что ККГ уже открыто уголовное дело, а мое заявление приложили к делу...

[mississ]

Кстати, напишите заявление в милицию на этих товарищей, ссылаясь на Вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання   . Года два назад я написала такое заявление на Кредит Колекшн Групп. И мне пришел ответ, в котором мне сообщили, что ККГ уже открыто уголовное дело, а мое заявление приложили к делу...

А у нас непонятки - кто кого покупал и что такое Альфа-кредитыны, поэтому завели 2 дела: на КИ по ст.190 ККУ (мошенничество) и на Альфу по ст.355 ККУ... Тоже объединили нескольких заявителей в одно производство.

[areshkov]

Почитайте кримільний кодекс України.

 

Відповідно до ст. 355 КК України передбачається відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань.

Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок виконання цивільно-правових зобов’язань, обов’язковим додатковим – психічна чи тілесна недоторканість, воля, здоров’я людини і право власності. А нам постійно телефонують і надсилають СМС-повідомлення.

 

Потерпілими від злочину є фізична особа, яка має цивільно-правове зобов’язання, а також її близькі родичі (чоловік, дружина, діти, батьки).

 

З об’єктивної сторони злочин вчиняється у формі примушування потерпілого до виконання цивільно-правових зобов’язань. Зміст такого примушування складають дві взаємопов’язані дії:

1) вимога виконати цивільно-правове зобов’язання (постійні телефонні дзвінки і смс відповідного змісту від працівників ПАТ «Альфа-банк»);

2) погроза застосувати насильство, пошкодити майно, обмежити права і свободи, розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимоги продати нирку і сплатити борг; розповіді дітям про погану маму, яка відмовляється платити кредит; листи з погрозами заборонити виїзд за кордон; наклеювання наліпок на вхідні двері з інформацією, що тут мешкає фінансовий злочинець і т.п.).

 

Кримінально караним діянням вимогу виконати цивільно-правове зобов’язання робить протиправний спосіб впливу на потерпілого. Маючи право на пред’явлення вимоги про виконання певного зобов’язання, винний при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, не вправі добиватися задоволення цієї вимоги насильницьким способом.

 

Цивільно-правовим зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього його обов’язку. За ст. 355 відповідальність може наставати лише тоді, коли особа примушується до виконання існуючого зобов’язання, що виникло з підстав, передбачених чинним законодавством. Предметом такого зобов’язання можуть бути гроші і майно.

 

Але слідчий не зясував, чи існують правовідносини між скаржниками і ПАТ «Альфа-банк» і чому останні телефонують клієнтам ПАТ «Промінвестбанк». Але якщо вказаний злочин не підпадає під кваліфікацію ст.355 ККУ, то слідчий в процесі розслідування міг би перекваліфікувати злочин за іншою статтею КК України, наприклад за ст. 356 ККУ (самоправство), ст. 189 ККУ (вимагання) чи ст. 190 ККУ(шахрайство) тощо.

 

Вимога виконати цивільно-правове зобов’язання означає викладену в рішучій (категоричній) формі пропозицію винного до потерпілого негайно або у визначений час вчинити певні дії, які становлять предмет зазначеного зобов’язання. Така вимога може висловлюватись у будь-якій формі (усно, письмово). Вона має бути конкретною, зрозумілою для потерпілого. У складі цього злочину вимога може бути як правомірною (найчастіше), так і неправомірною. Правомірною вимога може бути, наприклад, коли винний вимагає повернення боргу. Неправомірною ж є, скажімо, вимога про негайну передачу всієї обумовленої договором суми коштів, хоча за умовами договору боржник зобов’язаний зробити це частинами.

 

Склад злочину, передбаченого ст. 355, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань утворює лише у разі, коли воно поєднане з погрозою застосування насильства, пошкодження чи знищення майна щодо потерпілого або його близьких родичів. Погроза повинна бути дійсною і реальною.

 

Особливістю майнової вимоги при вимаганні є те, що при її пред’явленні винний не вживає активних дій до безпосереднього заволодіння майном, а прагне задовольнити своє домагання в результаті певних дій особи, до якої звернуто таку вимогу,- щоб та сама передала (віддала, вручила, надіслала, поклала в умовлене місце тощо) йому майно, право на майно або вчинила інші дії майнового характеру. У ряді випадків винний взагалі не може без певних дій потерпілого досягти злочинного результату (зокрема, коли від останнього вимагається вчинити такі дії майнового характеру, як, наприклад, виконання на користь винного певної роботи).

 

Майнова вимога визнається вимаганням за умови, що вона поєднана з психічним насильством. Пред’являючи до потерпілого майнові претензії, вимагач розуміє, що вони не будуть задоволені, якщо потерпілого до цього не примусити, не присилювати робити певним чином.

 

Смисл погрози при вимаганні полягає у залякуванні особи, до якої пред’явлена вимога, з метою забезпечити вигідну для винного поведінку.

 

Погроза при вимаганні повинна бути дійсною і реальною. При визначенні дійсності і реальності погрози необхідно виходити з суб’єктивного ставлення до неї винного і суб’єктивного сприйняття її потерпілим.

 

Реальність погрози для вимагача не означає, що він дійсно має намір обов’язково її виконувати. Достатньо, щоб винний вважав, що залякування, яке він застосовує, сприймається потерпілим як таке, що цілком може бути реалізоване і спроможне примусити його робити певним чином.

 

Реальність погрози для потерпілого означає усвідомлення ним того, що небезпека заподіяння шкоди, якою погрожує винний, може стати дійсністю, якщо він проігнорує вимогу вимагача. Погроза при вимаганні може бути виражена у будь-якій формі: усно чи письмово, безпосередньо потерпілому або через інших осіб, по телефону, за допомогою жестів, міміки та/або іншими способами. Водночас, для того, щоб мати бажану для вимагача дію, погроза повинна бути доведена до свідомості потерпілого.

 

В окремих випадках при вимаганні погроза може і не висловлюватись у звичайному смислі цього слова. Вимагач може обмежитись пред’явленням майнової вимоги, якщо розуміння об’єктивно існуючої погрози випливає із відносин між потерпілим і вимагачем, які передували вимаганню, інших обставин, які дають підстави робити висновок про можливе заподіяння шкоди. У таких випадках вимагач розраховує, що потерпілому без пред’явлення погрози зрозуміло про можливе заподіяння йому або його близьким певної шкоди, якщо він не виконає пред’явленої вимоги.

 

Погроза при вимаганні може стосуватися як самого потерпілого, так і близьких його родичів.

 

Є чотири види погроз:

1. погроза насильством;

2. погроза обмеженням прав, свобод або законних інтересів;

3. погроза знищенням чи пошкодженням майна;

4. погроза розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі бажають зберегти в таємниці.

 

Погроза обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілого або його близьких родичів полягає у залякуванні зазначених осіб ущемленням їх прав, свобод або законних інтересів, перешкоджанням їх реалізації. Обмеження, яким погрожує вимагач, має незаконний характер (за відсутності законних підстав, в порушення встановленого порядку тощо). Воно може стосуватися будь-яких конституційних та інших прав чи свобод людини і громадянина або будь-яких законних інтересів. Так, вимагач може погрожувати обмежити потерпілого в праві на свободу пересування (виїзд за кордон), зустрічі і спілкуванні з певними особами, вільного вибору місця проживання, на свободу світогляду і віросповідання, на підприємницьку діяльність тощо.

 

Під відомостями, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, слід розуміти такі дійсні чи вигадані дані про них, їхні дії та дії, вчинені щодо них, розголошення яких з будь-яких міркувань є для них небажаним. Це можуть бути як відомості, які ганьблять потерпілого чи його близьких родичів (наприклад, повідомлення про непорядні вчинки), так і відомості, які не принижують особу (зокрема, повідомлення про якусь її хворобу) або їх розголошення є суспільно корисним (скажімо, інформація про вчинений злочин). Головне при цьому, щоб погроза розголосити такі відомості спроможна була примусити потерпілого виконати пред’явлену до нього вимогу. Погроза розголосити такі відомості - це погроза повідомити про них особам (або особі), яким вони невідомі, і чиє ознайомлення з ними небажане для потерпілого.

 

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність " встановлено, що банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, фінансово-економічний стан клієнтів та ін. Приватні особи та організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Тобто банком у порушення вище зазначеної статті розголошується третій особі інформація, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 ЗУ «Про інформацію», інформація про особу охороняється законом. 

Відповідно до ст. 32 Конституції України визначено, що ні хто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства.

 

Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред’явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

 

 

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань підлягає кваліфікації за ст. 355 за відсутності в діях винної особи ознак вимагання. Відмежовуючи примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань від вимагання, слід виходити з того, що при вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ст. 355, винний не посягає на чуже майно, право на нього, не вимагає від потерпілого вчинення інших дій майнового характеру, які останній не зобов’язаний вчиняти. Він примушує потерпілого виконати свій юридичний обов’язок, який випливає з цивільно-правових зобов’язань, або ж утриматись від його виконання. При вчиненні цього злочину посягання на власність відсутнє, більше того, винний шляхом примушування може прагнути поновити порушені з вини потерпілого відносини власності. Таким чином, вимога при вчиненні злочину, передбаченого ст. 355, як уже зазначалось, може мати правомірний характер. Вимагач же такого права не має навіть у принципі, його вимога завжди позбавлена будь- яких законних підстав. За таких обставин утворюється ще одна відмінність вимагання від примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань: у першому випадку обидві складові злочину (вимога і насильницька дія) мають протиправний характер, у другому - вимога може мати правомірний характер.

 

Злочин вважається закінченим з моменту пред’явлення вимоги виконати цивільно-правове зобов’язання, поєднаної із зазначеною у ч. 1 ст. 355 погрозою, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.

 

Можете використати для відкриття кримінального провадження проти банку)

mississ Дуже Вам дякую) вивчу ці статті на память!!!) просто чесно кажучи якби ставлення було до мене відповідне зі сторони банку можливо яб якось по іншому на це реагував. Але як до мене так я до Вас.

Всім дуже дякую