Решение Днепровского райсуда об отказе Кредитным инициативам в обращении взыскания на предмет ипотеки по договору со Сведбанком


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

3 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      3
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

Справа № 755/20685/13-ц

РІШЕННЯ 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

 

 

Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.

 

 

при секретарі: Ізвольській С.С.

 

за участю:

 

 

представника позивача Кузик Т.С.

 

 

представника відповідача Кравець Р.Ю.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором, -

 

 

ВСТАНОВИВ:

 

 

Позивач - ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_3 і просить звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачці на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23 липня 2008 року в реєстрі № 7802 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23.07.2008 № 2615/0708/71-064, укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3, яка станом на 23.06.2013р. складає 1 422 332,37 грн., а саме: за кредитом 736 506,99 грн.; по відсотках - 304 430,75 грн.; - пеня - 381 394,63 грн., - шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна.

 

 

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

 

 

ТОВ «Кредитні ініціативи» належить право вимоги до боржника (відповідача ОСОБА_3) на підставі Договору факторингу від 28.11.2012р., укладеного з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», до якого, в свою чергу, таке право вимоги перейшло за Договором факторингу від 28.11.2012р., укладеного з ПАТ «Сведбанк» (який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та змінило найменування з ВАТ «Сведбанк» на ПАТ «Сведбанк»).

 

 

Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора у зобов'язанні на TOB «Кредитні ініціативи», яке набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором від 23.07.2008 № 2615/0708/71-064, де ОСОБА_3 є позичальником.

 

 

23.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №2615/0708/71-064.

 

 

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 93 000,00 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, які по передбачені Кредитним договором.

 

 

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 93 000,00 дол. США.

 

 

В свою чергу, відповідач неналежно виконувала взяті на себе зобов'язання, чим порушила істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 23.06.2013 р. утворилася прострочена заборгованість в сумі 177 947,25 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1 422 332,37 грн.

 

 

Вказана заборгованість складається з: заборгованості за кредитом - 92 144,00 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 736 506,99 грн., по відсотках - 38 087,17дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 304 430,75 грн.

 

 

Крім того, на підставі ст. ст. 549, 550 Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору, відповідачу, як позичальнику, була нарахована пеня в розмірі 47 716,08 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 381 394,63грн.

 

 

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, 23.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір № 2615/0708/71-064-Z-64, відповідно до якого ОСОБА_3 передала Банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

 

 

Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 596 236,00 грн.

 

 

Відповідно до умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання Боржником основного зобов'язання; у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Іпотечного договору; - у інших випадках, передбачених законодавством.

 

 

У разі порушення Боржником основного Кредитного договору та/або порушення Іпотекодавцем умов Іпотечного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та/або Боржнику письмову вимогу про усунення порушення Основного зобов'язання за Кредитним договором та/або зобов'язань, передбачених Іпотечним договором, у 30-денний строк, та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до умов Іпотечного договору.

 

 

Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено іпотеко держателем на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання, яким вважатиметься застереження, що міститься у п.п. 12.3, 12.3.1 та 12.3.2 Іпотечного договору або на підставі окремого договору, який може бути укладений між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем з урахуванням вимог чинного законодавства України.

 

 

На виконання умов договору, позивачем були направлені письмові вимоги про необхідність погашення заборгованості за Кредитним договором та попередження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

 

 

Оскільки вказані вимоги були залишені відповідачем без задоволення, позивач, як новий кредитор, звернувся до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

 

 

Відповідач ОСОБА_3 позов ТОВ «Кредитні ініціативи» про звернення стягнення на предмет іпотеки не визнала з підстав недоведеності позивачем зазначеного у позовній заяві розміру заборгованості, що унеможливлює при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна; передчасності позову з підстав порушення позивачем строків на повернення кредиту, передбачених ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ненадання їй документів на підтвердження переходу прав кредитора у зобов'язанні, як цього вимагає ст. 517 ЦК України; порушення позивачем її прав на належне виконання умов Кредитного договору через відсутність у позивача генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій і його неможливість приймати платежі в іноземній валюті, як це передбачено умовами Кредитного договору, і звернулася з зустрічним позовом про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором.

 

 

Зустрічний позов обґрунтований тим, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не вчинило жодної дії, спрямованої на те, щоб ОСОБА_3 виконала умови кредитного договору (не надало їй доказів на підтвердження переходу прав кредитора у зобов'язанні, не відкрило рахунок для можливості погашення кредиту у валюті, не надала розрахунок заборгованості).

 

 

Оскільки ст. 613 ЦК України передбачає відстрочення виконання зобов'язання на час прострочення кредитора, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3 просить визнати кредитора - ТОВ Кредитні ініціативи» таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за Кредитним договором.

 

 

Представники сторін у судовому засіданні підтримали первісний та зустрічний позови і надані письмові заперечення.

 

 

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

 

 

23.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №2615/0708/71-064, з подальшим внесенням до нього змін та доповнень.

 

 

Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 93 000,00 доларів США 00 центів, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, які по передбачені Кредитним договором.

 

 

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, 23.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 був укладений Іпотечний договір № 2615/0708/71-064-Z-64, відповідно до якого ОСОБА_3 передала Банку в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.

 

 

Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 596 236,00 грн.

 

 

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 93 000,00 дол. США.

 

 

В свою чергу, відповідач ОСОБА_3, згідно наданих нею квитанцій, до листопада 2012 року належним чином виконувала свої обов'язки за Кредитним договором. Погашаючи тіло кредиту та сплачуючи проценти за користування кредитними коштами.

 

 

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійснені відповідачем платежі за Кредитним договором, які підтверджені квитанціями, не відображені в наданому суду розрахунку заборгованості.

 

 

Згідно письмового повідомлення ПАТ «Сведбанк» від 14.12.2012р. за вих. № 0014011 про відступлення права грошової вимоги до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», направленого ОСОБА_3, станом на 28.11.2012р. розмір заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором становив: по основній сумі кредиту - 2 271, 75 дол. США; заборгованість за процентами 187, 12 дол. США і нарахована пеня в сумі 790, 27 дол. США.

 

 

Отже, на момент передачі права вимоги за Договором факторингу від 28.11.2012р., від ПАТ «Сведбанк» (змінило найменування з ВАТ «Сведбанк» на ПАТ «Сведбанк») до ТОВ «ФК «Вектор Плюс», заборгованість ОСОБА_3 за Кредитним договором становила 2 458, 87 дол. США і нарахована пеня становила 790, 27 дол. США.

 

 

Доказів переходу прав вимоги до ОСОБА_3 про стягнення іншого розміру заборгованості від ПАТ «Сведбанк» до ТОВ «ФК «Вектор Плюс» суду не надано.

 

 

Акт прийому-передачі Реєстру заборгованостей боржників за Договором факторингу від 28.11.2012р., наданий представником позивача, також не містить іншого розміру заборгованості ОСОБА_3, тому суд не може прийняти, як належний доказ заборгованості ОСОБА_3 за Кредитним договором станом на 28.11.2012р. в сумі 160 993, 08 дол. США, наданий витяг Реєстру заборгованостей боржників до Договору факторингу від 28.11.2012р.,у кладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи».

 

 

Отже, розмір заборгованості ОСОБА_3 в сумі 177 947,25 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 1 422 332,37 грн., є недоведеним.

 

 

Пунктом 41 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ передбачено, що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.

 

 

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України, - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 

 

 

Необґрунтований та невірний розрахунок заборгованості відповідача за Кредитним договором не може бути доказом того, що обраний позивачем спосіб захисту свого права шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю в 596 236, 00 грн. є спів мірним з наявною заборгованістю відповідача внаслідок порушення нею умов Кредитного договору.

 

 

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо відсутності у позивача права вимоги до ОСОБА_3, оскільки з матеріалів справи убачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» належить право вимоги до боржника (відповідача ОСОБА_3) на підставі Договору факторингу від 28.11.2012р., укладеного з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», до якого, в свою чергу, таке право вимоги перейшло за Договором факторингу від 28.11.2012р., укладеного з ПАТ «Сведбанк» (який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та змінило найменування з ВАТ «Сведбанк» на ПАТ «Сведбанк»), а наданими суду довідками від 02.10.2013р. за №448, 477 підтверджується факт розрахунків первинних кредиторів з факторами, що відповідає умовам договорів факторингу про момент переходу права вимоги за вказаними договорами.

 

 

Натомість, оцінюючи доводи представника відповідача, суд вважає обгрунтованими їх в тій частині, що ОСОБА_3 не було надано належних документів, які б підтвердили перехід права вимоги до нових кредиторів, оскільки докази на підтвердження іншого в матеріалах справи відсутні.

 

 

Заслуговують на увагу суду і доводи представника відповідача про неможливість належного виконання ОСОБА_3 умов Кредитного договору перед новим кредитором (ТОВ «Кредитні ініціативи») у запропонований ним строк, оскільки представник позивача визнав відсутність генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій у TOB «Кредитні ініціативи» і неможливість відкриття відповідачці рахунку для внесення нею грошових коштів в іноземній валюті, як це передбачено умовами Кредитного договору.

 

 

Даний факт підтверджується і листом Національного банку України на запит ОСОБА_3 від 10 січня 2013р.

 

 

Як підтверджується наданими відповідачем суду листами, заявами та скаргами, ОСОБА_3 неодноразово зверталася до нових кредиторів з пропозицію погасити наявну заборгованість шляхом перерахування нею грошових коштів у валюті договору - доларах США, проте, об'єктивно не мала і на даний час не має можливості це зробити.

 

 

Суд критично оцінює доводи представника позивача про можливість здійснення відповідачем з ним розрахунків у національній валюті, оскільки умови договору не передбачають обов'язку позичальника нести витрати на конвертацію валюти, а зобов'язання мають виконуватися відповідно до умов договору.

 

 

Згідно ч.1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

 

 

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

 

 

Наданими суду доказами підтверджується факт прострочення кредитора, оскільки рахунок, відкритий позичальнику ВАТ «Сведбанк» для здійснення розрахунків, згідно п. 3.2.1 Кредитного договору, - був закритий, а новим кредитором - ТОВ «Кредитні ініціативи» такий рахунок для здійснення відповідачкою платежів в іноземній валюті не було відкрито.

 

 

Проте, зустрічний позов про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором задоволенню не підлягає через те, що такий спосіб захисту цивільного права і інтересу не передбачений ст. 16 ЦК України, а встановлення судом обставин прострочення прийняття виконання зобов'язання кредитором є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, який боржник не зміг виконати.

 

 

Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором

 

 

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 16, 517, 526, 613, 625 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 11, 57-61, 208-209, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

 

 

В И Р І Ш И В:

 

 

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

 

 

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором - відмовити.

 

 

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

 

 

СУДДЯ:

 

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35903877

 

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...
  • 3 months later...

Какое все-таки хорошее и справедливое решение, надеюсь, что ВССУ не усмотрит очередную "политическую целесообразность" в отмене законного решения

Link to comment
Share on other sites

Если оттолкнутся от сообщения 19 February 2014 - 20:27: "Сегодня апелляционный суд Киева оставил это решение в силе", то касация должна была бы уже что й то и сказать :-)

Link to comment
Share on other sites

  • 4 months later...

На сколько мне известно, то кассации не было.

 

Хочу поделиться идеей о том, как можно использовать в других процессах это решение в части: "Проте, зустрічний позов про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором задоволенню не підлягає через те, що такий спосіб захисту цивільного права і інтересу не передбачений ст. 16 ЦК України, а встановлення судом обставин прострочення прийняття виконання зобов'язання кредитором є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, який боржник не зміг виконати".

Завив позов с таким  требованием (одним из требований), можно ожидать аналогичного отказа, НО если просить суд установить это обстоятельство и отразить его в  мотивировочной и резолютивной частях решения (как и должно бы было быть по Закону), то уже в новом судопроизводстве по иску факторинговой компании к боржнику, это обстоятельство будет иметь преюдицию и тогда - законный отказ факторингу у стягненни боргу с боржника... ?

Заранне благодарен за высказанное мнение коллег, которые согласятся обсудить и указать на недостатки конструкции.

Link to comment
Share on other sites

Хочу поделиться идеей о том, как можно использовать в других процессах это решение в части: "Проте, зустрічний позов про визнання кредитора таким, що прострочив прийняття виконання зобов'язання за договором задоволенню не підлягає через те, що такий спосіб захисту цивільного права і інтересу не передбачений ст. 16 ЦК України, а встановлення судом обставин прострочення прийняття виконання зобов'язання кредитором є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, який боржник не зміг виконати".

Завив позов с таким  требованием (одним из требований), можно ожидать аналогичного отказа, НО если просить суд установить это обстоятельство и отразить его в  мотивировочной и резолютивной частях решения (как и должно бы было быть по Закону), то уже в новом судопроизводстве по иску факторинговой компании к боржнику, это обстоятельство будет иметь преюдицию и тогда - законный отказ факторингу у стягненни боргу с боржника... ?

Заранне благодарен за высказанное мнение коллег, которые согласятся обсудить и указать на недостатки конструкции.

Наданими суду доказами підтверджується факт прострочення кредитора, оскільки рахунок, відкритий позичальнику ВАТ «Сведбанк» для здійснення розрахунків, згідно п. 3.2.1 Кредитного договору, - був закритий, а новим кредитором - ТОВ «Кредитні ініціативи» такий рахунок для здійснення відповідачкою платежів в іноземній валюті не було відкрито.

 

Вопрос выйдет ли установить такой факт в аналогичном процессе?

Link to comment
Share on other sites

Наданими суду доказами підтверджується факт прострочення кредитора, оскільки рахунок, відкритий позичальнику ВАТ «Сведбанк» для здійснення розрахунків, згідно п. 3.2.1 Кредитного договору, - був закритий, а новим кредитором - ТОВ «Кредитні ініціативи» такий рахунок для здійснення відповідачкою платежів в іноземній валюті не було відкрито.

 

Вопрос выйдет ли установить такой факт в аналогичном процессе?

 

А почему нет ? Если завить такую вимогу, то суд будет обязан дать правовою оценку по этому вопросу (часть исковых требований).

Link to comment
Share on other sites

А всегда ли закрывается счет в Сведбанке?

 

Это вопрос к тем, кто занимался имено этим делом по Сведбанку. Для примера, ОТП банк не закрывал такой (валютный) счет и даже принимал валюту на него, НО когда запахло жаренным (после перехода прав кредитора к ОТП Фак-у) сделал вид, что такие платежи принимались банком НЕ с целью погашения кредита, а для "поповнення рахунку" - попытка сдалать хорошую мину при плохой ... У позичальника кредит не погашенный а ОН,  видите-ли "поповнюэ" валютный счет, открытый в ОТП Банке при получении кредита и используемый на протяжении нескольких лет только для погашения кредита.

Link to comment
Share on other sites

Это вопрос к тем, кто занимался имено этим делом по Сведбанку. Для примера, ОТП банк не закрывал такой (валютный) счет и даже принимал валюту на него, НО когда запахло жаренным (после перехода прав кредитора к ОТП Фак-у) сделал вид, что такие платежи принимались банком НЕ с целью погашения кредита, а для "поповнення рахунку" - попытка сдалать хорошую мину при плохой ... У позичальника кредит не погашенный а ОН,  видите-ли "поповнюэ" валютный счет, открытый в ОТП Банке при получении кредита и используемый на протяжении нескольких лет только для погашения кредита.

Это они использовали в возражениях, иске или другом процессуальном документе?

если с момента последнего платежа заемщика на счет, который использовался как счет для погашения задолженности прошло более 3-ох лет, то можно идти по исковой давности.

Link to comment
Share on other sites

Это они использовали в возражениях, иске или другом процессуальном документе?

если с момента последнего платежа заемщика на счет, который использовался как счет для погашения задолженности прошло более 3-ох лет, то можно идти по исковой давности.

 

В моем случае, исковая давность пока не прошла.

Link to comment
Share on other sites

  • 9 months later...

В моем случае, исковая давность пока не прошла.

По просрочке кредитора: правильно подавать отдельный иск, но тогда какой способ защиты использовать или ссылаться на нее в иске о взыскании?

Link to comment
Share on other sites

По просрочке кредитора: правильно подавать отдельный иск, но тогда какой способ защиты использовать или ссылаться на нее в иске о взыскании?

По встречке заемщику о просрочке кредитора было отказано на основании ст.16.

Так что он должен был просить у суда - признать право временно не выполнять обязательства? а в мотивационной части доказывать просрочку кредитора?

Или в таком случае лучше полюбовно договариваться с кредиторами о мировой, чтобы не тянуть время?

Link to comment
Share on other sites

По встречке заемщику о просрочке кредитора было отказано на основании ст.16.

Так что он должен был просить у суда - признать право временно не выполнять обязательства? а в мотивационной части доказывать просрочку кредитора?

Или в таком случае лучше полюбовно договариваться с кредиторами о мировой, чтобы не тянуть время?

Признать право на установление просрочки кредитора?

я так понимаю, нужно ссылаться в возражениях, а суд сошлется на это в мотивировочной части решения.

Link to comment
Share on other sites

Признать право на установление просрочки кредитора?

я так понимаю, нужно ссылаться в возражениях, а суд сошлется на это в мотивировочной части решения.

Хоть и не по ст.16, но может так можно: установление юр.факта просрочки кредитора? (эта была фантазия делитанта :))

Link to comment
Share on other sites

Хоть и не по ст.16, но может так можно: установление юр.факта просрочки кредитора? (эта была фантазия делитанта :))

Как один из вариантов, но заинтересованное лицо будет: либо банк, либо якобы новый кредитор.

Если они не согласятся (что понятно на 99 %), то будет спор, а значит исковое производство и тогда нужно выбирать способ защиты.

Link to comment
Share on other sites

По встречке заемщику о просрочке кредитора было отказано на основании ст.16.

Так что он должен был просить у суда - признать право временно не выполнять обязательства? а в мотивационной части доказывать просрочку кредитора?

Или в таком случае лучше полюбовно договариваться с кредиторами о мировой, чтобы не тянуть время?

Какое требование Вы заявляли?

Какой способ защиты выбрали?

Link to comment
Share on other sites

Или в таком случае лучше полюбовно договариваться с кредиторами о мировой, чтобы не тянуть время?

 

Вот интересный Вы человек... Вам лишь бы платить... Чем же интересно лучше договариваться (да ещё и полюбовно о мировой) , чем тянуть время... 

 

Вы ничего не путаете употребляя такие слова как "полюбовно" и "мировая" в общении и спорах с банками... Вся их мировая заканчивается там где они хотят всё и сразу и полюбовно полюбому...

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...