Постановление ВСУ по пересмотру о обязательном расчете пени по валютным кредитам исключительно в гривне

[Bolt]

Уважаемый АлПет, спасибо.  И что особо приятно и уважаемо, так это то, что у Вас "разбитие" произошло быстро  и, самое главное, без "философствовать", которое "особо и некогда". Это я Вам говорю как простой гражданин. То есть юридический "чайник". Спасибо.

 

Я Вас тоже люблю... )))

[alex_s_2000]

Я Вас тоже люблю... )))

И да же это успеваете, да еще и не философствуя?! Ну тогда спасибо и Вам!

[0720]

Коллеги, то есть, если в кредитном договоре написано, что заемщик физическое лицо выплачивает кредитору пеню в размере двойной  учетной НБУ, то на основание вот этого: 

вирішив:

"1. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці).

2. Рекомендувати Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене."

любой суд обязан считать такую статью кредитного незаконной, а требование о пересчете штрафных санкций - обоснованным ? 

 

Это известная правовая позиция, и распространенная.

Только никто не обращает внимания, что она ставит физических и юридических лиц в неравные правовые условия, что в общем-то противоречит ч. 1 ст. 1 ЦКУ

Вообще-то гражданские правоотношения строятся на юридическом равенстве сторон. 

А тут, оно конечно хорошо, что банк не может требовать у заёмщика пеню по двойной учетной ставке в случае нарушения обязательства.

Но зато плохо, что и вкладчик не может требовать у банка пеню по двойной учетной ставке в случае нарушения обязательства.

То есть нету никакого юридического равенства сторон (одна из основ гражданского законодательства).

ч.1 ст.1 ЦК: цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників

 

[katod]

А вообще то, как по мне, данное решение тянет на РЕВОЛЮЦИОННОСТЬ....

 

Честно говоря страшно вдруг стало - а вдруг я прав?.....

Думаю, что сложно будет убеждать суды в том, что валютные кредиты и заём между физлицами о котором говорится в данном постановлении тождественны. Аналогию правовой позиции применять суды точно не будут. Когда будет аналогичное постановление с подобной правовой позицией по валютным кредитам, вот тогда можно будет говорить про РЕВОЛЮЦИОННОСТЬ.

Постановление хорошее, но не для сторон валютных кредитов.

[alex_s_2000]

Уважаемый katod, я не юрист, так что простите, если я в чем то "напортачу". Но !...

ВСУ и КСУ нам указали, что ГКУ устанавливает общие правила "поведения" для всех. Вне зависимости от того физики они, или юрики.

Обратите внимание на цитаты ниже из "правовой позиции" по этому делу.

 

За змістом ст. ст. 526, 527 ЦК України належним виконанням зобов’язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов’язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.

 

Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов’язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов’язання і його виконання є національна валюта України – гривня.

 

 ст. ст. 526, 527 ЦК України относятся ко всем. ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України - тем более.

 

Ваша мысль:  "Думаю, что сложно будет убеждать суды в том, что валютные кредиты и заём между физлицами о котором говорится в данном постановлении тождественны. Аналогию правовой позиции применять суды точно не будут" - поясните ПОЖАЛУЙСТА С ТОЧКИ ЗРЕНИЯ, КОТОРУЮ Я ИЗЛОЖИЛ. 

Заранее очень благодарен.

[alex_s_2000]

Уважаемый katod,  простите, если я в чем то не прав.  

 

ЦПК:

 

Стаття 360--7.

1. Висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

 

Если это из другой оперы - поправьте. 

Спасибо.

[alex_s_2000]

ШТОЙ ТО ПРОФИ ПЕРЕСТАЛИ ИНТЕРЕСОВАТЬСЯ БОЛЬНЫМИ ТЕМАМИ. ВСЕ РЕАЛЬНАЯ ПРАКТИКА НА НА ДЕНЬ НАСУЩНЫЙ... 

[yafet]

Этот вопрос давно урегулирован п.5 ч.3 ст.18 ЗУ ПЗПС и собственно пеня (размер % пени) не может быть более 0,5 процентной ставки по кредиту. К примеру если процентная ставка по кредиту 20% годовых, то пеня не может быть больше 10% годовых или 0,0274% в день.

 

Приписами ч. 5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»  встановлено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах. Відповідно нормам п.5 ч.3 ст.18 Закону несправедливим є умови договору,  що встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості послуги) у разі невиконання ним зобов’язань за договором.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32254109

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41986658

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007204

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=53672         Проект

вноситься Народним

 депутатом України

 

Матківським  Б.М.

(посв. № 319)

 

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

 І. Внести зміни і доповнення до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )  { Із змінами, внесеними згідно із Законом   N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 }

1.1.  Преамбулу викласти в новій редакції такого змісту:

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності, а  також  фізичні  особи.    Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

ІI. Прикінцеві положення

1.                Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2.                Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 Голова Верховної Ради             України

[yafet]

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=53672         Проект

вноситься Народним

 депутатом України

 

Матківським  Б.М.

(посв. № 319)

 

ЗАКОН  УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

 

 І. Внести зміни і доповнення до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 5, ст. 28 )  { Із змінами, внесеними згідно із Законом   N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 }

1.1.  Преамбулу викласти в новій редакції такого змісту:

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності, а  також  фізичні  особи.    Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

ІI. Прикінцеві положення

1.                Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2.                Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 Голова Верховної Ради             України

Порівняльна таблиця до проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Чинна редакція

Запропонована редакція

Преамбула

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  -суб'єкти   підприємницької   діяльності.   Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

Преамбула

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності, а  також  фізичні  особи.    Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

 

Народний депутат  України                                                                                    Матківський Б. М. (посв. № 319)

[ремикс]

 

Порівняльна таблиця до проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

 

Чинна редакція

Запропонована редакція

Преамбула

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  а  також  фізичні  особи  -суб'єкти   підприємницької   діяльності.   Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

Преамбула

Цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання    грошових    зобов'язань.    Суб'єктами     зазначених правовідносин  є  підприємства,  установи та організації незалежно від форм власності та господарювання,  фізичні  особи  - суб'єкти   підприємницької   діяльності, а  також  фізичні  особи.    Дія   цього  Закону  не поширюється на порядок нарахування та  сплати  пені,  штрафних  та фінансових  санкцій  за  несвоєчасну сплату податків,  податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і  позабюджетних фондів,  передбачених  чинним  законодавством  України, а також на відносини,   що  стосуються  відповідальності  суб'єктів  переказу грошей через платіжні системи.

 

Народний депутат  України                                                                                    Матківський Б. М. (посв. № 319)

 

 

Да у нас этих проектов пруд пруди. Как приймут тогда можна о чём то говорить, а сейчас.....даже не вижу смысла.

[Bolt]

Да у нас этих проектов пруд пруди. Как приймут тогда можна о чём то говорить, а сейчас.....даже не вижу смысла.

 

Полностью поддерживаю... Не хватало ещё на законопроекты внимание обращать и думать о них, время тратить...

[Bolt]

 

Народний депутат  України                                                                                    Матківський Б. М. (посв. № 319)

 

 

Тем более, чего от этого подставного чувака фантазёра ожидать... Это так подали для галочки...

 

Операція “Зет”, або Звідки у Богдана Матківського сто мільярдів гривень?

 

http://protruskavets.org.ua/operatsiya-zet-abo-zvidky-u-bohdana-matkivskoho-sto-milyardiv-hryven/

 

Это некоторые цитаты из этой статьи о нём...

 

 

 

Але повернімося до Богдана Матківського. Найголовніший висновок, який я зробив для себе, полягає в тому, що люди не читають передвиборчих програм кандидатів у депутати. Якби вони прочитали бодай хоч цей абзац із програми Богдана Матківського, вони би точно за нього не голосували: “Але обіцяю, що ще до кінця цього року українці матимуть реальну можливість покращити умови життя та побуту, придбати справді доступне житло, та матимуть реальну можливість впливати на все, що відбувається в нашій державі”. Важко сказати, хто саме так сформулював цей пункт програми, адже всі розуміють, що його просто нереально виконати навіть упродовж наступних п’ятдесяти років, не кажучи про два місяці, що залишилися до кінця року.

 

 

 

Тепер хочу сказати, що Богдан Матківський керує фірмою, яка своїми коріннями проростає у Кабінеті Міністрів України. Боюся, що мова йде про чергову фінансову піраміду, створену на державному рівні. Ситуація нагадує мені ту, коли два роки тому Ігоря Куруса звинувачували у співпраці з одіозним Каськівим і мільйонами доларів на шкільні комп’ютери. Зважаючи на революційність Дрогобиччини й її авангардну роль у поступі України, подібні люди не випадково з’являються на наших теренах. Але ми ще матимемо можливість поговорити на цю тему.

 

 

 

А тепер – увага! Хто стоїть – сядьте. Хто сидить – ляжте. Статутний фонд фірми становить – сто мільярдів гривень! Ці дані я взяв з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб. Кожний може в цьому переконатись, якщо набере назву фірми та прізвище Богдана Матківського в Інтернеті. Оскільки після публікації цієї статті можна сподіватися на різні несподіванки, то я здійснив всі необхідні заходи, аби навести неспростовні дані про існування такого запису на офіційному сайті поважної установи. Зокрема, маю скріншоти. Той, хто знає про що мова, не зможе звинуватити мене у підтасовці фактів.

 

 

А тепер спробуйте мене переконати, що не за красиві очі бійця Національної гвардії Богдана Матківського у розпал бойових дій на Сході України роблять генеральним директором фірми, засновниками якої виступають мільярдери.

Чим же займалася фірма? Згідно КВЕДів, це надання інших інформаційних послуг, інші види грошового посередництва, надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), управління фінансовими ринками, діяльність головних управлінь (хед-офісів), консультування з питань комерційної діяльності й керування, рекламні агентства, а головним напрямком стали дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки. Непроста фірма. Треба мати принаймні декілька вищих освіт, щоби нею керувати і не кинути в болото сто мільярдів статутного фонду.

[yafet]

Полностью поддерживаю... Не хватало ещё на законопроекты внимание обращать и думать о них, время тратить...

   Джентльмени! Абсолютно згоден, що законопроекти, їх  автори і  мотиви-до сідєлкі  . Суть мого посила в іншому. Я також вважаю, що питання вже врегульоване в Законі "Про захист прав споживачів", хоч і не так чітко , як хотілось би. І сам Луспеник не проти. Але, по-факту, ні Верховний, ні Конституційний ще ж не проявились. Відповідно, якщо є такий законопроект, значить питання  "не дорегульоване". І нічого більше. 

[Мари-Анна]

   Джентльмени! Абсолютно згоден, що законопроекти, їх  автори і  мотиви-до сідєлкі  . Суть мого посила в іншому. Я також вважаю, що питання вже врегульоване в Законі "Про захист прав споживачів", хоч і не так чітко , як хотілось би. І сам Луспеник не проти. Але, по-факту, ні Верховний, ні Конституційний ще ж не проявились. Відповідно, якщо є такий законопроект, значить питання  "не дорегульоване". І нічого більше. 

 

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Козлова Дмитра Олександровича щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“

м. Київ

11 липня 2013 року

№ 7-рп/2013

Справа № 1-12/2013

 

вирішив:

1. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці).

2. Рекомендувати Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-13

[yafet]

 

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Козлова Дмитра Олександровича щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“

 

м. Київ

11 липня 2013 року

№ 7-рп/2013

Справа № 1-12/2013

 

вирішив:

1. В аспекті конституційного звернення положення другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР з наступними змінами у взаємозв’язку з положеннями статей 1, 3 цього закону потрібно розуміти так, що обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці).

2. Рекомендувати Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-13

     Все вірно. На час цього рішення КСУ вже діяв п.5 ч.3 ст.18 Про захист прав споживачів, але КС не вважав питання врегульованим, а в розвиток рекомендації - існує законопроект.  Правової позиції ВСУ по п.5 ч.3 ст.18   не бачив ( якщо є -вибачаюсь). Тлумачення КСУ  п.5 ч.3 ст.18 також не бачив. Виходить, що законопроект має право бути.  

[ШВЕЙК]

ЗВЕНІТЬ УВАГУ НА висновки КОНституційного Суду  від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Справа № 1-12/2013:
ВИТЯГ п.3.1. "Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу)." Збитком- в даному випадку в (ОТП Банку) будуть нараховані та не сплачені відсотки за кредитним договорком-зверніть увагу за скільки місяців, так як Банк нараховує ПЕНЮ тільки за 10 місяців?

ВИТЯГ п.3.2."При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач." В Кредитному договорі з ОТП Банком відсутня рівність- так як ВІДПОВІДАЛЬНІТЬ ОТП Банку у вигляді пені за невиконання своїх зобовязань ВІДСУТНЯ?

ОБГРУНТУВАННЯ:

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 Кодексу). Згідно з частиною другою статті 627 Кодексу у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 Кодексу).
 

 Та ОСОБЛИВУ УВАГУ звернути на вимоги ч.3 ст.6 ЦК України  де зазначено:   "3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.".  А цим законодавчим актом в цьому випадку Є: норма п.5 ч.3 ст.18 ЗУ " Про захист прав споживачів", Яка чітко визначає,що несправедливими Є: " п.5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційної великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобовязань за договором." 

Та  порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживачу у разі відсутності в кредитному договрі відповідальності ОТП Банку. Принцип рівності коли у позичальника і банку відповідальність у кредитному договорі однакова- рівна.

А продукцією тут будуть кошти видані, або перераховані в національній валюті, а не в валюті договору і відсутність проведення конвертації,- проведення валютно-обмінної операції за Заяваю про продаж валюти на МІЖБАНКУ в порядку визначеному згідно п 3.3. постанови правлінняНБУ № 82 від 05.03. 2003, яка діяла на час підписання Кредитного договору.
 

А пеня в позичальника згідно п.4.1.1 Кредитного договору складає:- 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, так як за рік ЦЕ складає 365%, що є несправедливим та не відповідає нормі п.5 ч.3 ст.18 ЗУ " Про захист прав споживачів"

ЗВЕНІТЬ УВАГУ НА висновки КОНституційного Суду  від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Справа № 1-12/2013:
ВИТЯГ п.3.1. "Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу)." Збитком- в даному випадку в (ОТП Банку) будуть нараховані та не сплачені відсотки за кредитним договорком-зверніть увагу за скільки місяців?

ВИТЯГ п.3.2."При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов’язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач." В Кредитному договорі з ОТП Банком відсутня рівність- так як ВІДПОВІДАЛЬНІТЬ ОТП Банку у вигляді пені за невиконання своїх зобовязань ВІДСУТНЯ?

ОБГРУНТУВАННЯ:

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої статті 3 Кодексу). Згідно з частиною другою статті 627 Кодексу у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 Кодексу).
 

 Та ОСОБЛИВУ УВАГУ звернути на вимоги ч.3 ст.6 ЦК України  де зазначено:   "3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.".  А цим законодавчим актом в цьому випадку Є: норма п.5 ч.3 ст.18 ЗУ " Про захист прав споживачів", Яка чітко визначає,що несправедливими Є: " п.5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційної великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобовязань за договором." 

Та  порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживачу у разі відсутності в кредитному договрі відповідальності ОТП Банку. Принцип рівності коли у позичальника і банку відповідальність у кредитному договорі однакова.

А продукцією тут будуть кошти видані, або перераховані в національній валюті, а не в валюті договору і відсутність проведення конвертації,- проведення валютно-обмінної операції за Заяваю про продаж валюти на МІЖБАНКУ в порядку визначеному згідно п 3.3. постанови правлінняНБУ № 82 від 05.03. 2003, яка діяла на час підписання Кредитного договору.
 

А пеня в позичальника згідно п.4.1.1 Кредитного договору складає ( ОТП Банк):- 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки, так як за рік ЦЕЙ відсоток складає 365%, що є несправедливим та не відповідає нормі п.5 ч.3 ст.18 ЗУ " Про захист прав споживачів"

[yafet]

Продовження справи № 909/660/14  Новий світ V Форум : Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. Відповідно, суди належним чином не дослідили наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, методологію її нарахування (з урахуванням наведених вимог законодавства та умов кредитного договору), а отже не встановили відповідних обставин щодо розміру пені, заявленої до стягнення, у національній валюті. На новий в першу інстанцію в цій частині.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44793294   ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

08 червня 2015 року Справа № 909/660/14

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ"на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. (головуючий суддя Дубник О.П., судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.)та на рішенняГосподарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 р. (суддя Калашник В.О.)у справі№ 909/660/14 Господарського суду Івано-Франківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особіуповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у Публічному акціонерному товаристві "Банк Форум"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ"простягнення 3.698,10 дол. США, що в еквіваленті до гривні становить 43.924,42 грн. - пені за генеральним кредитним договором №25/07/14-KL від 01.06.2007 р.,за участю представників:позивачаСидоренко Ю.А.,відповідачаДобрянський І.В.,

В С Т А Н О В И В:

 

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 р. у справі № 909/660/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2015 р., стягнуто заборгованість за генеральним кредитним договором № 25/07/14-KL від 01.06.2007 р. в сумі 4.656.274,15 дол. США, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 55.305.194,22 грн., з яких: 132.575,41 дол. США прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 1.574.672,92 грн.;  4.434.931,69 дол. США - поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 52.676.184,98 грн.;  36.856,37 дол. США - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 437.763,89 грн.; 48.212,58 дол. США поточна сума заборгованості за нарахованими процентами, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 572.648,00 грн.; 3.698,10 дол. США - пеня, що в еквіваленті до гривні станом на 03.06.2014 р. становить 43.924,42 грн.

Постановою Верховного Суду України від 01.04.2015 р. постанову Вищого господарського суду України від 28.01.2015 р. у справі № 909/660/14 скасовано в частині задоволення вимог про стягнення пені, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати вищевказані рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд, в т.ч. в частині задоволення вимог про стягнення пені.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню в частині задоволення вимог про стягнення пені з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2007 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (правонаступником якого є ПАТ "Банк Форум") і ТОВ "Новий світ" укладено генеральний кредитний договір № 25/07/14-KL (далі - генеральний кредитний договір), згідно з пунктом 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредитні кошти у формі невідновлюваної кредитної лінії, що не перевищує максимальний ліміт кредитування (4.500.000,00 доларів США), в порядку і на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами. У свою чергу відповідач зобов'язався прийняти та належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання згідно з умовами цього договору та додаткових договорів.

За змістом пункту 1.3 договору, що визначає порядок надання кредитних коштів, видача кредиту позичальнику в межах максимального ліміту кредитування здійснюється повністю або окремими траншами, відповідно до кредитних заявок, які надаються позичальником до банку, та додаткових договорів, що є невід'ємною частиною цього договору. Після надання банку кредитної заявки позичальник зобов'язаний прийняти кредитні кошти відповідно до своєї кредитної заявки та укладеного відповідного додаткового договору.

На підставі додаткових договорів ПАТ "Банк Форум" надало ТОВ "Новий світ" кредит на загальну суму 4.500.000,00 доларів США.

У подальшому до генерального кредитного договору та додаткових договорів неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Додатковим договором № 1 від 04.11.2011 р. до генерального кредитного договору сторони дійшли згоди, що максимальний ліміт кредитування за генеральним кредитним договором збільшується до 5.097.975,43 доларів США, що включає в себе суму загальної заборгованості відповідача перед банком (у тому числі за простроченими процентами), а саме: заборгованість за додатковими договорами і транш у розмірі 597.975,43 доларів США. Зазначеним додатковим договором встановлено дату повернення максимального ліміту кредитування - 31.12.2018 р.

На виконання договірних зобов'язань ПАТ "Банк Форум" надало ТОВ "Новий світ" кредитні кошти у розмірі 5.097.975,43 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами.

Суди попередніх інстанцій стягнули пеню у доларах США, мотивуючим це тим, що стягнення із ТОВ "Новий світ" на користь ПАТ "Банк Форум" пені в доларах США в еквіваленті до валюти України (гривні) здійснено із розрахунку за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення вимоги про стягнення пені.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до частини 2 статті 343 господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, що чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні. Відповідно, суди належним чином не дослідили наданий позивачем розрахунок заявленої до стягнення пені, методологію її нарахування (з урахуванням наведених вимог законодавства та умов кредитного договору), а отже не встановили відповідних обставин щодо розміру пені, заявленої до стягнення, у національній валюті.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин в частині задоволення вимог про стягнення пені, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору в зазначеній частині.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова у справі в частині задоволення вимог про стягнення пені підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст.  85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд

 

П О С Т А Н О В И В:

 

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" в частині вимоги про скасування оскаржуваних рішення та постанови щодо задоволення вимог про стягнення пені задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2014 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. у справі №909/660/14 в частині задоволення вимог про стягнення пені скасувати з передачею справи в цій частині позовних вимог на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

 

 

 

Головуючий суддя О.О. Євсіков   суддіО.А. Кролевець    О.В. Попікова

[АлПет]

Все вірно. На час цього рішення КСУ вже діяв п.5 ч.3 ст.18 Про захист прав споживачів, але КС не вважав питання врегульованим, а в розвиток рекомендації - існує законопроект.  Правової позиції ВСУ по п.5 ч.3 ст.18[/size][/background]   не бачив ( якщо є -вибачаюсь). Тлумачення КСУ  п.5 ч.3 ст.18 також не бачив. Виходить, що законопроект має право бути.  

ст.11 ЗУ ПЗПС є спеціальним законом про споживче кредитування. Ч.5 ст.11 відсилає до ст.18, де в свою чергу міститься п.5 ч.3. Значить в цьому випадку ми говоримо виключно про пеню за несвоечасне виконання грошових зобовязань в договорі споживчого кредитування, а не будь-яких грошових зобовязань фіз. особи.

[0720]

А по-моему, тут всё немного иначе и всё зависит в основном от текста договора. Надо читать договор.

Если в договоре ставкой пени указана двойная учетная ставка НБУ, то возможны два варианта.

1. Она указана с отсылкой на закон *про несвоєчасне", и тогда легко разбивается оппонентом с отсылкой на решение КС, этот закон не регулирует отношения, в которых хотя бы одна из сторон - физлицо.
2. Она указана без такой отсылки, и тогда это просто условие договора, ставка пени в котором случайно совпадает со ставкой в законе "про несвоєчасне". В этом случае разбить позицию банка уже несколько сложнее. Придётся доказывать, что запрет такой ставки прямо прописан в законе и ссылаться на а. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК.  

А это, должен сказать, может оказаться нетривиальной задачей.

 

[os29]

То есть, насколько я понимаю, учитывая висновок ВСУ по делу №6-79цс14, о том, что пеня, штрафы и главное, проценты, должны исчисляться и соответственно уплачиваться ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО В ГРИВНЕ, то я имею право обратить в суд с иском к банку о возврате незаконно уплаченных долларов (проценты и пеня) по курсу на момент принятия решения?

[ШВЕЙК]

ПРАКТИКА ДЛЯ ЗАГАЛУ:

 

У свою чергу, в постановах ВГСУ від 13.11.2012 р. у справі № 5006/28/32пн/2012; від 03.10.2012 р. у справі № 5028/18/27/2012; від 19.09.2012 р. у справі № 20/5025/293/12; від 06.09.2012 р. у справі № 5015/138/12 (5015/3810/11); від 31.07.2012 р. у справі №5005/4385/2011; від 26.06.2012 р. у справі № 27/219; від 20.06.2012 р. у справі33/284; від 28.09.2011 р. у справі № 10/52пд, від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а та інших була сформована правова позиція про те, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Водночас, нерідко Вищий господарський суд України відхиляється від вказаного підходу та звертає увагу на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки лише перевіряє перелік документів та наявність документів відповідно до Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а встановлення обов'язків учасників правовідносин не віднесено до обов'язку нотаріуса при вчиненні виконавчого напису, а отже, висновок щодо обов'язку нотаріуса встановити однозначність, беззаперечність документів наданих для вчинення виконавчого напису, які стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості не відповідають положенням законодавства та є необґрунтованим (постанова від 09.10.2012 р. у справі № 5015/1291/12) [21].

Отже, на даний час залишається невирішеним на рівні законодавства питання, які ж саме документи підтверджують безспірність заборгованості боржника

Відсутність законодавчого визначення вказаного питання дає можливість створення різної судової практики вирішення спорів щодо визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, а відповідно й зниженню ефективності вказаного способу захисту прав та законних інтересів.

ВИСНОВКИ:

Враховуючи особливості існуючого порядку вчинення виконавчих написів, який передбачає одностороннє звернення кредитора до нотаріуса та фактично виключає можливість боржника на такій стадії представити докази наявності спору між сторонами щодо заборгованості або її відсутності, пропонується, з метою захисту прав боржника, внести зміни до Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», доповнивши їх положеннями про те, що перед вчиненням виконавчого напису нотаріус обов’язково повинен направити боржнику вимогу про необхідність виконання зобов'язання перед кредитором у строк до 7-ми календарних днів від дати її отримання, і у разі наявності заперечень боржника протягом такого строку оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора та за відсутності ознаки безспірності – відмовити в здійсненні виконавчого напису. При цьому, також з метою усунення правової невизначеності питання підтвердження безспірності вимог кредитора при вчиненні виконавчих написів, зокрема, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, пропонується внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та закріпити, що документами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", зокрема, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Нотаріат в Україні : підруч. / за ред. В. В. Комарова. − К. : Юрінком Інтер, 2006. − 320 с.

2. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - Ч. 1. - 692 с.

3. Фурса С.Я., Фурса Є.І. Нотаріат в Україні. Теорія і практика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: А.С.К., 2001. — 690 с.

4. Постанова Верховного Суду України № 3-111гс11 від 17.10.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19130733

5. Постанова Вищого господарського суду України від 29.10.2012 р. у справі № 09/05/5026/889/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27202580

6. Постанова Вищого господарського суду України від 04.12.2007 р. у справі № 2/323-07 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1219375

7. Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_164600-08

8. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам». [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11

9. Постанова Вищого господарського суду України від 14.11.2012 р. у справі № 5021/378/12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27478184

10. Постанова Вищого господарського суду України від 31.07.2012 р. у справі 26/360. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25562331

11. Постанова Вищого господарського суду України від 11.12.2012 р. у справі № 15/5025/428/12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28073284

12. Постанова Вищого господарського суду України від 13.11.2012 р. у справі № 5006/28/32пн/2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27540390

13. Постанова Вищого господарського суду України від 03.10.2012 р. у справі № 5028/18/27/2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26368761

14. Постанова Вищого господарського суду України від 19.09.2012 р. у справі № 20/5025/293/12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26076586

15. Постанова Вищого господарського суду України від 06.09.2012 р. у справі № 5015/138/12 (5015/3810/11). [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25963700

16. Постанова Вищого господарського суду України від 31.07.2012 р. у справі № 5005/4385/2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25646075

17. Постанова Вищого господарського суду України від 26.06.2012 р. у справі № 27/219. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24967787

18. Постанова Вищого господарського суду України від 20.06.2012 р. у справі 33/284. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24822626

19. Постанова Вищого господарського суду України від 28.09.2011 р. у справі № 10/52пд. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/18533976

20. Постанова Вищого господарського суду України від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/9208699

21. Постанова Вищого господарського суду України від 09.10.2012 р. у справі № 5015/1291/12. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/26402349

[у.zaporozhskiy]

А по-моему, тут всё немного иначе и всё зависит в основном от текста договора. Надо читать договор.

Если в договоре ставкой пени указана двойная учетная ставка НБУ, то возможны два варианта.

1. Она указана с отсылкой на закон *про несвоєчасне", и тогда легко разбивается оппонентом с отсылкой на решение КС, этот закон не регулирует отношения, в которых хотя бы одна из сторон - физлицо.

2. Она указана без такой отсылки, и тогда это просто условие договора, ставка пени в котором случайно совпадает со ставкой в законе "про несвоєчасне". В этом случае разбить позицию банка уже несколько сложнее. Придётся доказывать, что запрет такой ставки прямо прописан в законе и ссылаться на а. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК.  

А это, должен сказать, может оказаться нетривиальной задачей.

 

 

Немного не понял Вас.

 

[у.zaporozhskiy]

То есть, насколько я понимаю, учитывая висновок ВСУ по делу №6-79цс14, о том, что пеня, штрафы и главное, проценты, должны исчисляться и соответственно уплачиваться ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО В ГРИВНЕ, то я имею право обратить в суд с иском к банку о возврате незаконно уплаченных долларов (проценты и пеня) по курсу на момент принятия решения?

 

Нет, Вы имеете право обратится заявлением в ВСУ, если с того момента, как вынесено определение ВССУ по Вашему делу прошло не больше года  и при этому нужно найти новое Постановление ВСУ или определение ВССУ с аналогичной позицией №6-79цс14, которое вынесено не ранее, чем 01.04.2015, что бы Вы могли ссылаться на такое решение для пересмотра решений по своему делу.

[Alexandr Shapovalov]

А вот продолжение "банкета": 22.09.2015 суд признал перерасчитанную пеню в размере 42,5тыс.грн. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/50932927

НО "Форум" до сих пор не получил НИЧЕГО и пытается обжаловать "заниженную" оценку двух арестованных помещений - ухвала 05.01.2017 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63926746