Лев

Пользователи
  • Число публикаций

    2317
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    102

Весь контент пользователя Лев

  1. На банк - нет, он не живое существо, даже если еще и не в процессе ликвидации.
  2. Извините за нескромный вопрос: какой банк выступает спонсором "наград"?
  3. На всякий пожарный... Стаття 1281. Пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців 1. Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. 2. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. 3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. 4. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
  4. Воистину, раскусить поставленных три таких вопроса одному не по зубам, только коллективный разум...
  5. Наверное, тебуется отвлечь "коллективный разум"...
  6. Да, уж, "желтый билет" оставили в силе. И будет он ходить за ребенком, как исполнительный лист в Лозы за алиментщиком. Статья 16 ГКУ иногда становится хорошим инструментом для выборочного правосудия.
  7. Все проще пареной репы - под ширмой так называемой реструктуризации коммунальщики, не говоря уже о банках, предлагают потребителю-должнику своими руками прервать срок исковой давности. Да еще и растянуть его на будущее - коммунальщики до 5-10 лет, Приватбанк - до 50(!) лет.
  8. Покупатель очень рискует, если банк-ипотекодержатель на стадии ликвидации. В случае признания торгов недействительными он останется и без покупки, и без денег. Фонд грабування поставит покупателя в последнюю очередь со всеми вытекающими...
  9. А вот свежая радостная весточка от ВССУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67982554 Категорія справи № 523/14156/15-ц : не визначено. Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2017. Оприлюднено: 31.07.2017. Ухвала іменем україни 26 липня 2017 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: СтупакО.В., Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитом, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року, в с т а н о в и л а: У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 квітня 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № ODH0GK01420064, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі 23 600,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % щомісячно на суму залишку заборгованості та винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,21 % від суми наданого кредиту щомісячно із остаточною датою повернення - 15 квітня 2021 року. На забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору було укладено договір поруки від 17 вітня 2006 року № 0064/Р між позивачем та ОСОБА_5, відповідно до умов якого остання взяла зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником його зобов'язань перед позивачем. Проте позичальник не виконує належним чином взятих за кредитним договором зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 31 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 13 058,05 доларів США, із яких: 11 852,96 доларів США - заборгованість за кредитом; 891,46 доларів США - заборгованість за процентами за користування кредитом; 210,00 доларів США - заборгованість із комісії за користуванням кредитом; 103,63 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11 травня 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2006 року № ODH0GK01420064 у сумі 282 184 грн 46 коп., що еквівалентно 13 058,05 доларів США, із яких: 256 142 грн 47 коп., що еквівалентно 11 852,96 доларів США, - заборгованість за кредитом; 19 264 грн 45 коп., що еквівалентно 891,46 доларів США, - заборгованість за процентами за користування кредитом; 4 538 грн 10 коп., що еквівалентно 210,00 доларів США, - заборгованість із комісії за користуванням кредитом; 2 239 грн 44 коп., що еквівалентно 103,63 доларів США, - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 30 вересня 2016 року заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року скасовано заочне рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні указаного позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також встановивши обставини справи, правильно виходив із недоведеності та необґрунтованості заявлених позових вимог. При цьому суд критично оцінив поданий позивачем розрахунок заборгованості, зазначивши, що така заборгованість нарахована станом на 31 липня 2015 року, коли між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 не існувало цивільно-правових відносин; розрахунок заборгованості не відображує операцій із неодноразового продажу прав вимоги до ОСОБА_4 Так, суд дійшов висновку, що нарахування та отримання ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів у розмірі 30 616,20 доларів США за період із 19 лютого 2007 року по 14 квітня 2016 року є безпідставним. На обґрунтування такого висновку суд правильно керувався наступним. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; довірче управління фінансовими активами; діяльність з обміну валют; залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та поручительств; переказ коштів; послуги у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення; професійна діяльність на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню; факторинг; адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах; інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа. Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. Згідно зі ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Здійснення діяльності, зазначеної у частині першій цієї статті, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії. Особи, винні у здійсненні діяльності без ліцензії, несуть відповідальність згідно із законами України. Ліцензія, яка надається для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, не може передаватися третім особам. Установлено, що згідно із заявою про надання готівки від 17 квітня 2006 року банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 20 тис. доларів США. До дати продажу прав вимоги - 19 лютого 2007 року - ОСОБА_4 сплачено банку 2 700 доларів США. Новий кредитор за відповідним договором - Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc) із 01 береня 2007 року до 07 березня 2007 року перерахувала кошти за його заборгованість у розмірі 19 580,48 доларів США. Також установлено, що 14 квітня 2016 року Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» продала ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість ОСОБА_4, за яку ПАТ КБ «ПриватБанк» перерахувало їй 13 665,34 доларів США. За період із 19 лютого 2007 року по 28 жовтня 2015 року ОСОБА_4 сплатив ПАТ КБ «ПриватБанк» 30 616,20 доларів США. Ухвалюючи рішення у справі, апеляційний суд виходив із того, що Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ» (Ukraine Mortgage Loan Finance no. 1 plc), місцезнаходження якої: Пеліпар Хаус, 1-й поверх, 9 Клоук Лейн, Лондон, EC4R 2RU, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (PELLIPAR HOUSE, 1-st Floor, 9 Cloak Lane, London, EC4R 2RU, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) не є резидентом України, не має банківської або іншої ліцензії на здійснення кредитної діяльності на території України, тому не мала права за законодавством України здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме: нараховувати та стягувати проценти і комісії. На підставі зібраних у справі доказів суд дійшов висновку про наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між відомостями, які містяться у виписці з особового рахунку для зарахування коштів, спрямованих на погашення кредиту ОСОБА_4, яка була надана позивачем, та відомостями з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, яка була надана представником відповідача, а саме: із 19 лютого 2007 року по 14 квітня 2016 року право вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором від 17 квітня 2006 року № ODH0GK01420064 не належало ПАТ КБ «ПриватБанк» в силу його відступлення на користь третьої особи - компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». Таким чином, розглядаючи зазначений позов, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212, 303 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Оскаржуване рішення апеляційного суду містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам ст. ст. 213-215, 316 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості. Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи не передбачено. Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що апеляційний суд зайняв односторонню позицію відповідача, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не підтвердилися внаслідок перевірки матеріалів справи. Отже, рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для його скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню. Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити. Рішення апеляційного суду Одеської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Ступак Ю.Г.Іваненко А.О.Леванчук
  10. "Інспектори фінансового шахрайства" - такого еще не слышал... Для такой нечисти классическое противодействие - вести лог звонков, записывать разговоры, далее обратится в прокуратуру или полицию с заявлением об уголовном правонарушении. И главное, не принимать этот агрессивный детсад всерьез и не нервничать. И, конечно же, ничего им не платить!
  11. Возможно, их три месяца назад вывезли в лес и обратно не привезли...
  12. Если решение третейского суда не обжаловалось, не признано недействительным и не отменено, то производство по повторному иску должно быть закрыто на основании п. 5 ч. 1 ст. 205 ГПКУ.
  13. Как можно определить размер таможенного сбора на нерастамаживаемый автомобитль, (старше 5 лет)? Множим ноль на 300% и получает вожделенные миллионы? Инициатива пошла не иначе, как от салонщиков, "благодаря" которым в Украина на первых местах по дороговизне растаможки, которым авто с иностранными номерами на территории Украины - как серпом по тестилам. Оптимальным, на мой взгляд, было бы создание международной базы данных регистрации автомобилей и обязательное оформление совладения автомобилем с иностанным физ- или юрлицом.
  14. А немного раньше противоположно отлуспенили, не читая кассационной жалобы http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66809703 Теперь будет повод для пересмотра
  15. В свое время БТИ в нарушение закона не перенесли данные с "бумажнекх" в электронный реестр и оставили за собой чистое, огромное поле для мошенничества с недвижимостью...
  16. Три последних предложения правовой позиции по 6-249цс15 фактически отменяют законы арифметики: можно ноль по телу кредита умножить на проценты и получить ненулевой результат. Доизвращались, однако...
  17. После чего человечка Бени назначили и.о...