Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

Уважаемый НБ Украины!

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71852 сообщение #5164 18.5.2013 9:19 в этой ссылке говориться что банк иностранную валюту принимал на 3739 - "Транзитний рахунок за іншими розрахунками" согласно постанове № 280.

У меня же прием иностранной валюты осуществлялся на счет 2909 - "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку"

Является это таким же нарушением для банка как и в указанном случае?

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

Уважаемый НБ Украины!

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71852 сообщение #5164 18.5.2013 9:19 в этой ссылке говориться что банк иностранную валюту принимал на 3739 - "Транзитний рахунок за іншими розрахунками" согласно постанове № 280.

У меня же прием иностранной валюты осуществлялся на счет 2909 - "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку"

Является это таким же нарушением для банка как и в указанном случае?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=69161 сообщение #4955 22.3.2013 11:36

Опубликовано

Сначала пройдите на практике пару десятков дел, при которых Ваше заявление о разделение дел будет удовлетворено.

Такие заявления не удовлетворяют.

Проще заявить формальную встречку, подать отдельный иск на недействительность, а производство по иску о взыскании со стороны банка остановить на основании производства о недействительности.

Согласен, в большинстве случаев, по заявлению стараються не удовлетворять. В моем случае(по автокредиту) суд сначала отказал, но при появлении коллектора в деле, разделил по своей инициативе.
Опубликовано

Дякую за відповідь учасникам форуму.

Заяву про недостовірність доказу я подав в минулому засіданні, суддя долучив її до матеріалів справи і навіть не читав. Після відмови в клопотанні про витребування доказів, після засідання я подав заяву про забезпечення доказів, чекаю на її розгляд в наступному засданні. Пізніше я подав позовну заяву про захист прав споживачів про визнання кредитного договору недійсним через канцелярію суду. Суддя порушив провадження у справі і то тягнув довго з порушенням провадження, три рази до нього підходив, він відмовлявся, то спір не підсудний, то судовий збір потрібно сплачувати, але поррушив.

Банк в свої вимогах посилається на заяву на видачу готівки. В судовому засіданні, я вказую, що жодних грошових коштів за кредитним договром не отримував. На копії заяви на видачу готівки відсутній підпис Позичальника, печатки філії банку і каси. Також на заяві в ній зазначається проводка 2203-1002. Чи б не могли учасники форуму проаналізувати мою заяву на видачу готівки на відповідність її вимогам закону. (заяву на видачу готівки прикріпляю).

Читав на форумі, що валютний кредит повинен видаватися з поточного рахунку клієнта за проводкою 2620-1002, може в когось є належне обгрунтування, щоб його подати в суд і в якій формі його слід подавати до суду, може хтось подава таке обгрунтування в суд, скиньте, будь ласка.

До засідання залишилося 4 дні не встигаю опрацювати всю інформацію і весь матеріал, суддя буде виносити рішення (строк розгляду справи вже 5 місяців).

Шановні форумчани, буду дуже вдячний за допомогу.

_______________________.pdf

Опубликовано

В ЦПК Цукраїни зазначається.

Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі

1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність

з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або

дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення

до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування

обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати

проводяться в загальному порядку.

Форумчани скажіть, будь ласка, якщо суддя зрубає процесуально, через стадії цивільного процесу, повідмовляє у всіх клопотаннях, не візьме до уваги жодних пояснень, як правильно використовувати статтю 194 ЦПК України, може в когось є практика поділіться, якща у вас є така.

Опубликовано

Дякую за відповідь учасникам форуму.

Заяву про недостовірність доказу я подав в минулому засіданні, суддя долучив її до матеріалів справи і навіть не читав. Після відмови в клопотанні про витребування доказів, після засідання я подав заяву про забезпечення доказів, чекаю на її розгляд в наступному засданні. Пізніше я подав позовну заяву про захист прав споживачів про визнання кредитного договору недійсним через канцелярію суду. Суддя порушив провадження у справі і то тягнув довго з порушенням провадження, три рази до нього підходив, він відмовлявся, то спір не підсудний, то судовий збір потрібно сплачувати, але поррушив.

Банк в свої вимогах посилається на заяву на видачу готівки. В судовому засіданні, я вказую, що жодних грошових коштів за кредитним договром не отримував. На копії заяви на видачу готівки відсутній підпис Позичальника, печатки філії банку і каси. Також на заяві в ній зазначається проводка 2203-1002. Чи б не могли учасники форуму проаналізувати мою заяву на видачу готівки на відповідність її вимогам закону. (заяву на видачу готівки прикріпляю).

Читав на форумі, що валютний кредит повинен видаватися з поточного рахунку клієнта за проводкою 2620-1002, може в когось є належне обгрунтування, щоб його подати в суд і в якій формі його слід подавати до суду, може хтось подава таке обгрунтування в суд, скиньте, будь ласка.

До засідання залишилося 4 дні не встигаю опрацювати всю інформацію і весь матеріал, суддя буде виносити рішення (строк розгляду справи вже 5 місяців).

Шановні форумчани, буду дуже вдячний за допомогу.

_______________________.pdf

перенесите судебное заседание с связи с командировкой или болезнью.... и почему вы решили что судья вынесет уже решение? (я понимаю что ему очень хочется) за это время подайте исковое заявление отдельно о фальшивости доказательства и заявление в милицию....
Опубликовано

Дякую за відповідь учасникам форуму.

Заяву про недостовірність доказу я подав в минулому засіданні, суддя долучив її до матеріалів справи і навіть не читав. Після відмови в клопотанні про витребування доказів, після засідання я подав заяву про забезпечення доказів, чекаю на її розгляд в наступному засданні. Пізніше я подав позовну заяву про захист прав споживачів про визнання кредитного договору недійсним через канцелярію суду. Суддя порушив провадження у справі і то тягнув довго з порушенням провадження, три рази до нього підходив, він відмовлявся, то спір не підсудний, то судовий збір потрібно сплачувати, але поррушив.

Банк в свої вимогах посилається на заяву на видачу готівки. В судовому засіданні, я вказую, що жодних грошових коштів за кредитним договром не отримував. На копії заяви на видачу готівки відсутній підпис Позичальника, печатки філії банку і каси. Також на заяві в ній зазначається проводка 2203-1002. Чи б не могли учасники форуму проаналізувати мою заяву на видачу готівки на відповідність її вимогам закону. (заяву на видачу готівки прикріпляю).

Читав на форумі, що валютний кредит повинен видаватися з поточного рахунку клієнта за проводкою 2620-1002, може в когось є належне обгрунтування, щоб його подати в суд і в якій формі його слід подавати до суду, може хтось подава таке обгрунтування в суд, скиньте, будь ласка.

До засідання залишилося 4 дні не встигаю опрацювати всю інформацію і весь матеріал, суддя буде виносити рішення (строк розгляду справи вже 5 місяців).

Шановні форумчани, буду дуже вдячний за допомогу.

_______________________.pdf

Подавайте встречный иск или просто иск и быстрее , иск о недействительности , в процессе уточните исковые требования , только иск без признания никчемности , а то судебный сбор заплатите как с имущественного иска . В иске все свои замечания и завление о фальшивости и изложите плюс заявление о обеспечении доказательств , но это можно и потом , желательно отправить почтой , если просто иск , то есть возможность , что рассматривать будет другой судья , просите приостановить разбирательство по иску банка о взыскании на время рассмотрения своего иска ,удачи .

Опубликовано

Вспомните, как все начиналось:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6-7ц11

21 березня 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого Жайворонок Т.Є.

суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф.,

Гошовської Т.В., Гриціва М.І., Гуля В.С.,

Гуменюка В.І., Ємця А.А., Заголдного В.В.,

Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А.,

Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.,

Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., Маринченка В.Л.,

Онопенка О.О., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В.,

Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П.,

Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Романюка Я.М.,

Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Терлецького О.О.,

Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф.,

Яреми А.Г., -

Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15090148

ну а далі :

"Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, повязані з іноземною валютою."

Ваша цитата " на даний час законодавством не встановлено[/color] межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

то чомуж ВСУ так просто прийняв за аксіому це .... ми ж тут усі говоримо що ст 11 визначає,

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки.

...

ну яка аналогія може виникнути:

1. звичайно, що таки потрібна індивідуальна ліцензія так як і для субєктів підприжмницької діяльності.

2. оскільки законодавством не передбачена видача на споживчі цілі кредитів в іноземній валюті (ву відповідній постанові визначено на що може витрачатись (виплачуватись) іноземна валюта на території україни) то і породити права та обовязки вони неможуть....

чи не так?

я не юрист , але тут таке по ходу питання:

а чому ж ВСУ не використав закон "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" чи це юрист які представляли клієнта не використали ?

а відносно "розміщення" те саме- а чому юристи не вчепились за це поняття розміщення? банки ж в основному і тулять це розміщення скрізь де можуть, а як же так що тлумачення розміщення плутають з кредитуванням?...

а "3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ."- "тут чорт ногу зламає" Зараз вже є генеральні ліцензії , а за висновком ВСУ старі додатки тако ж були "генеральними ліцензіями" - то виходить що камінь в тому віднос якого закону його видавали? ну, не видано ліцензію відносно закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" тому що статус був не відомий...а тепер відомий - спеціальний - так?

Опубликовано

ну а далі :

"Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції незалежно від виду валюти, яка використовується. Указані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Порядок надання дозволу НБУ на банківські операції та генеральних ліцензій встановлюється також Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операції, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275, у п. 5. 3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банк як фінансова установа, отримавши в установленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій достатньою правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку, тобто отримання письмового дозволу НБУ на операції, повязані з іноземною валютою."

Ваша цитата " на даний час законодавством не встановлено[/color] межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

то чомуж ВСУ так просто прийняв за аксіому це .... ми ж тут усі говоримо що ст 11 визначає,

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки.

...

ну яка аналогія може виникнути:

1. звичайно, що таки потрібна індивідуальна ліцензія так як і для субєктів підприжмницької діяльності.

2. оскільки законодавством не передбачена видача на споживчі цілі кредитів в іноземній валюті (ву відповідній постанові визначено на що може витрачатись (виплачуватись) іноземна валюта на території україни) то і породити права та обовязки вони неможуть....

чи не так?

я не юрист , але тут таке по ходу питання:

а чому ж ВСУ не використав закон "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" чи це юрист які представляли клієнта не використали ?

а відносно "розміщення" те саме- а чому юристи не вчепились за це поняття розміщення? банки ж в основному і тулять це розміщення скрізь де можуть, а як же так що тлумачення розміщення плутають з кредитуванням?...

а "3 якого зазначено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями , що перераховані в цьому Положенні, є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ."- "тут чорт ногу зламає" Зараз вже є генеральні ліцензії , а за висновком ВСУ старі додатки тако ж були "генеральними ліцензіями" - то виходить що камінь в тому віднос якого закону його видавали? ну, не видано ліцензію відносно закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" тому що статус був не відомий...а тепер відомий - спеціальний - так?

Какую Вы финансовую услугу реально потребили (ст.901 Гражданского кодекса Украины), а банк предоставил?

В какой валюте?

Если затрудняетесь ответить, то внимательно посмотрите свои договоры купли-продажи недвижимости (земельных участков) и договоры купли-продажи автотранспорта.

Неужели Вы расчитывались иностранной валютой по данным договорам? В них написано иное.

И где правда?

А чем отличается схема «покупки в группах» от схемы «псевдовалютного кредита»?

6-22цс13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І.,Онопенка В.В., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,- Лященко Н.П.,Патрюка М.В., розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_9 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_9 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дія Фінанс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дія Фінанс» (далі - ТОВ «Дія Фінанс») про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Зазначала, що 9 квітня 2012 року між нею та ТОВ «Дія Фінанс» було укладено договір про надання послуг № 200208, за умовами якого відповідач зобов'язався вчинити від її імені та за її рахунок певні дії (надати послуги), спрямовані на придбання товару (чи отримання відповідної суми в позику), зазначеного в додатку № 1 до цього договору, на умовах діяльності програми «Розвиваюча», що міститься в додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору. Цього самого дня ОСОБА_9 сплатила 7 500 грн реєстраційного платежу за договором. У подальшому сплатила 1 041 грн 67 коп. щомісячного чистого внеску, 312 грн 50 коп. щомісячних адміністративних витрат та 13 грн 55 коп. додаткової комісії. Усього на виконання умов договору вона сплатила 8 867 грн 72 коп.

Посилаючись на те, що вказаний договір не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон), оскільки містить несправедливі умови договору стосовно розподілу коштів, що залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення, процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація про результати проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар, є конфіденційною й не може бути перевірена позивачем, та вимогам ст. 19 Закону, що забороняє нечесну підприємницьку практику, яка вводить споживача в оману, зокрема, таку, як утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, і відсутність у відповідача ліцензії на надані фінансові послуги, ОСОБА_9 просила застосувати наслідки нікчемності правочину й стягнути з ТОВ «Дія Фінанс» на її користь 8 867 грн 72 коп., сплачених нею на рахунок відповідача за нікчемним правочином, та 1 тис. грн витрат за надання юридичної допомоги.

Заочним рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 1 серпня 2012 року позов ОСОБА_9 задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Дія Фінанс» на її користь 8 867 грн 72 коп. сплачених коштів за нікчемним правочином; в іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року ОСОБА_9 порушує питання про скасування зазначеної ухвали та направлення справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме ст. 19 Закону щодо заборони нечесної підприємницької практики.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_9 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року, 12 листопада 2012 року, 28 листопада 2012 року, 28 листопада 2012 року та 12 грудня 2012 року.

ОСОБА_9 указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення у справі, яка переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За змістом ст. 360-4 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається, з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

Судами встановлено, що 9 квітня 2012 року між ОСОБА_9 та ТОВ «Дія Фінанс» був укладений договір про надання послуг № 200208 за умовами програми «Розвиваюча» (а.с. 4-7).

Відповідно до умов договору ТОВ «Дія Фінанс» (далі - адміністратор), за згодою ОСОБА_9 (далі - учасник), зобов'язується вчинити від її імені та за її рахунок певні дії (надання послуг), спрямовані на придбання товару (чи отримання відповідної суми в позику), які зазначені в додатку № 31 до договору, на умовах діяльності програми «Розвиваюча», яка відповідно міститься в додатку № 2. Зокрема, адміністратор зобов'язався сформувати групу учасників, забезпечити її організацію та діяльність у системі адміністрування, присвоїти учаснику його код у групі, організувати та проводити заходи по розподілу коштів, здійснити оплату товару на користь учасника або надати учаснику відповідну суму в позику, надавати інші послуги та вчинити інші правочини, погоджені сторонами, у порядку та в строки, передбачені договором і додатками до нього.

Згідно зі ст. 2 цього договору учасник зобов'язується: одноразово сплатити реєстраційний платіж у день підписання сторонами даного договору та адміністративний платіж, якій сплачується не пізніше 15 банківських днів з моменту отримання дозволу; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає чистий внесок, за рахунок якого адміністратор здійснює оплату вартості товару чи надає відповідні суми в позику, та адміністративні витрати, що є сплатою за послуги адміністратора з організації діяльності програми; належним чином дотримуватися всіх умов договору та додатків до нього; після отримання дозволу: укласти договір позики; підписати додаток № 3 до договору з метою визначення заборгованості, виду забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань; укласти договір застави (іпотеки) майна або (за погодженням з адміністратором) договір поруки з одним або декількома поручителями; укласти договори страхування об'єкта застави (іпотеки) з визначенням вигодонабувача за умовами договору страхування ТОВ «Дія Фінанс».

На виконання умов договору ОСОБА_9 сплатила 8 867 грн 72 коп.

Задовольняючи позов ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив із того, що укладений між сторонами договір здійснений з використанням відповідачем нечесної підприємницької діяльності, а тому є нікчемним, оскільки його недійсність установлена ч. 6 ст. 19 Закону.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив із того, що позивачкою не доведено несправедливість умов спірного договору, він відповідає вимогам ст. ст. 627, 628 ЦК України про свободу договору й ознак його нікчемності не вбачається.

Разом із тим у інших справах, які виникли з подібних правовідносин, суд касаційної інстанції в ухвалах від 11 липня 2012 року, від 12 листопада 2012 року, від 28 листопада 2012 року, від 28 листопада 2012 рок, від 12 грудня 2012 року дійшов висновку про те, що умови оспорюваних договорів про надання послуг є несправедливими та непрозорими й спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації пірамідальної схеми, що є нечесною підприємницькою діяльністю відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме ст. 19 Закону.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2012 року, 12 листопада 2012 року, 28 листопада 2012 року, 28 листопада 2012 року, 12 грудня 2012 року, які надані ОСОБА_9 як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 19 Закону у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

Оскільки ОСОБА_9 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, і ТОВ «Дія Фінанс» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Розвиваюча», суд касаційної інстанції помилково погодився з висновками суду апеляційної інстанцій про те, що вказаний договір відповідає вимогам чинного законодавства й ознак нікчемності правочину не вбачається, тому що не порушує свободу та зміст договору, а діяльність ТОВ «Дія Фінанс» з реалізації програми «Розвиваюча» не є такою, що вводить споживача в оману.

Ураховуючи викладене, ухвала судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись п. 1 ст. 355, п. 1 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Заяву ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий А.Г. Ярема Судді: Л.І. Григор'єва Л.І. ОхрімчукВ.І. Гуменюк М.В. ПатрюкН.П. ЛященкоЮ.Л. СенінВ.В. Онопенко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30604038

6-5773зп13

У Х В А Л А

11 лютого 2013 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мартинюка В.І.,

суддів: Кадєтової О.В., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А., Остапчука Д.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд в порядку глави 3 розділу V ЦПК України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дія Фінанс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 09 квітня 2012 року вона уклала договір про надання послуг, спрямованих на придбання товару через програму «Розвиваюча», організовану ТОВ «Дія Фінанс». Цього ж дня нею було сплачено 7 500,00 грн. реєстраційного платежу за Договором.

Зазначила, що відповідно до умов вищевказаного договору вона сплатила 1041,67 грн. щомісячного чистого внеску, 312,50 грн. щомісячних адміністративних витрат та 13,55 грн. додаткової комісії.

Посилаючись на застосування ТОВ «Дія Фінанс» нечесної підприємницької практики через відсутність у останнього ліцензії на надання фінансових послуг, які надаються, та на нікчемність цього договору, просила стягнути з відповідача на її користь 8 867,72 грн. сплачених нею на рахунок відповідача за вказаним договором.

Заочним рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 01 серпня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ «Дія Фінанс» на користь ОСОБА_1 8 867, 72 грн. сплачених за нікчемним правочином коштів. У іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за вищевказаним позовом з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

В лютому 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягнуло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: ст. 203 ЦК України та ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо заборони нечесної підприємницької практики.

Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на:

-ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року;

-ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року у справі про визнання угоди недійсною, відшкодування майнової та моральної шкоди;

-ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року у справі про захист прав споживача, визнання контракту недійсним та стягнення грошових коштів;

-ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2012 року;

-ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11липня 2012 року;

Відповідно до вимог статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2012 року вбачається, що суд касаційної інстанції погодився із висновком апеляційного суду про те, що спірний Договір про надання послуг спрямованих на придбання товару через програму «Розвиваюча» відповідає вимогам статей 11, 627, 628 ЦК України щодо виникнення цивільних прав та обов'язків в силу укладеного договору, а також про свободу договору, ознак нікчемності цього правочину не вбачається, договір не порушує права позивачки, а діяльність ТОВ «Дія Фінанс» з реалізації товару через програму «Розвиваюча» не є такою, що вводить споживача в оману.

Згідно ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року, від 28 листопада 2012 року, від 12 листопада 2012 року та від 11 липня 2012 року вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що між сторонами укладено правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, оскільки їх умови є несправедливими та непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені у заяві доводи вказують на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права - ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»,якою встановлено заборону нечесної підприємницької практики, що включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняється як таке, що вводить в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надасться за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вказана справа підлягає допуску до провадження.

Керуючись ст. ст. 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

у х в а л и л а:

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дія Фінанс» про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Ухвалу про допуск справи до провадження разом із заявою про перегляд судового рішення та доданими до неї документами надіслати до Верховного Суду України, а копію ухвали разом із копією заяви - особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді В.І. Мартинюк О.В. Кадєтова А.В. Маляренко О.А. Матвєєва Д.О. Остапчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29620258

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28841870

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29686011

Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=60158 сообщение #3793 4.9.2012 17:59

Втім, суди попередніх інстанцій встановили, що робочий проект не підпадає під визначення матеріально-технічних ресурсів, отже, на правовідносини з замовлення за кошти підприємства робіт по розробці зазначеного проекту не поширюється дія абзацу 2 частини 1 статті 75 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла під час укладання спірного договору, адже, лише Законом України від 01.12.2006 № 424-У (чинний з 10.01.2007) в цій нормі слова "матеріально-технічних ресурсів" були замінені словами "товарів, робіт чи послуг".

http://reyestr.court.gov.ua/Review/2079806

http://reyestr.court.gov.ua/Review/2420623

Высший хозяйственный суд Украины рассматривает дела о спорах между банками, между НБУ и банками. Может быть у Высшего хозяйственного суда Украины больше практики, чем у Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5117

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4119

Опубликовано

Какую Вы финансовую услугу реально потребили (ст.901 Гражданского кодекса Украины), а банк предоставил?

В какой валюте?

Если затрудняетесь ответить, то внимательно посмотрите свои договоры купли-продажи недвижимости (земельных участков) и договоры купли-продажи автотранспорта.

Неужели Вы расчитывались иностранной валютой по данным договорам? В них написано иное.

И где правда?

А чем отличается схема «покупки в группах» от схемы «псевдовалютного кредита»?

....

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права, а саме ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаної норми матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/28841870

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29686011

Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=60158 сообщение #3793 4.9.2012 17:59

Втім, суди попередніх інстанцій встановили, що робочий проект не підпадає під визначення матеріально-технічних ресурсів, отже, на правовідносини з замовлення за кошти підприємства робіт по розробці зазначеного проекту не поширюється дія абзацу 2 частини 1 статті 75 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла під час укладання спірного договору, адже, лише Законом України від 01.12.2006 № 424-У (чинний з 10.01.2007) в цій нормі слова "матеріально-технічних ресурсів" були замінені словами "товарів, робіт чи послуг".

http://reyestr.court.gov.ua/Review/2079806

http://reyestr.court.gov.ua/Review/2420623

Высший хозяйственный суд Украины рассматривает дела о спорах между банками, между НБУ и банками. Может быть у Высшего хозяйственного суда Украины больше практики, чем у Высшего специализированного суда Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5117

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4119

звичайно , що гривні.

у своій комерційній пропозиції банк пропонував отримання в іноземній валюті(начебто) але про відповідальність за валютні ризики нічого неговорив...

це ж начебто вигідно?) ....

правда і реальну процентну ставку приховали як зясувалось пізніше...

Про валюту :

які законодавчі акти визначали порядок надання фінасового кредиту в іноземнй валюті в 2008 р?

1. Декрет- головний документ

2. Про фінанси ... тому що спец. статус- до цих пір не встановлено порядок отримання фінансового кредиту в іноземній валюті

3. Про захист прав споживача - спец.закон не передбачалось такого

4. Про банки .. ??? єдина технічна можливість отримання через поточний рахунок, але для чого? на території України лише гривня в обігу і при цьому субєкти повинні отримувати інд.ліц. а зичайні фізособи не повинні - абсурд.

Так?

До речі в самому законі про захист прав сподивача не передбачалось можливості отримання в іноземній валюті, а зараз взагалі заборонено ?

Але не ясно:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/679-14...369810932891735

грошовий сурогат - будь-які документи у вигляді грошових

знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в

обіг не Національним банком України і виготовлені з метою

здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних

цінностей;

..валютні цінності - матеріальні об'єкти, визначені

законодавством України про валютне регулювання як засоби

валютно-фінансових відносин;

Стаття 7. Інші функції

Національний банк виконує такі функції:

1) відповідно до розроблених Радою Національного банку

України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та

проводить грошово-кредитну політику;

2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та

організує готівковий грошовий обіг;

УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ

Стаття 32. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і

використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

і як з цим?? стаутс закону про НБУ менший чим статус про банки? чи про Фінанси ? - оце щось не ясно...

Чи можна тоді сказати, що під термін "валютні цінності " валюта зазначена в договорі не підпадає, тому що невідоме походження або незаконне походження або ...?

Опубликовано

я от пошукав випадково і знайшов таке:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14.10.2004 N 485

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

5 листопада 2004 р.

за N 1413/10012

Про затвердження Положення про порядок видачі

Національним банком України індивідуальних ліцензій

на розміщення резидентами (юридичними та фізичними

особами) валютних цінностей на рахунках

за межами України

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1413-04

а Ви кажете що такого немає визначення терміну...

Опубликовано

я от пошукав випадково і знайшов таке:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14.10.2004 N 485

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

5 листопада 2004 р.

за N 1413/10012

Про затвердження Положення про порядок видачі

Національним банком України індивідуальних ліцензій

на розміщення резидентами (юридичними та фізичними

особами) валютних цінностей на рахунках

за межами України

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1413-04

а Ви кажете що такого немає визначення терміну...

... І навіть дуже гарно:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

Опубликовано

... І навіть дуже гарно:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

а якщо не на рахунку?

Опубликовано

я от пошукав випадково і знайшов таке:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

...

а Ви кажете що такого немає визначення терміну...

Виріши запитати в місцевому НБУ про таке:

Згідно Положення про Тернопільську обласну філію АКБ СР Укрсоцбанк, що зареєстровано НБУ 19 жовтня 2000 року філія мала право згіно п. 2.4. на ”Операції, що передбачені цією статтею , проводяться в грошових одиницях, що знаходяться в обігу на території України, в порядку встановленому Національним банком України”.

А згідно Закону України ”Про Національний банк України” , а саме Розділ II ”УПРАВЛІННЯ ГОТІВКОВИМ ГРОШОВИМ ОБІГОМ ” Стаття 32. Грошова одиниця : ”Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.”.

Отже, виходить що філія мала право лише на операції в національній валюті.

Однак, згідно п. 2.3.14 вищевказаного положення філія мала право на здійснення інших операцій на підставі дозволу Банку, що погоджений з територіальним управлінням Національного банку України.

Прошу повідомити:

1. Чи погоджувало територіальне управління в 2007 -2008 дозвіл даного Банку на здійснення операцій філії у формі фінансового кредиту в готівковій іноземній валюті, згідно Закону України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінасових послуг”?

2. Чи погоджувало територіальне управління в 2007 -2008 роках видачу готівкової іноземної валюти філією АКБ СР Укрсоцбанк з позичкового рахунку з початковою нумерацією 2203?

Я подивився цей закон який вони згадали в листі 2740-ІІІ http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2740-14 там про гарантування вкладів а про погодження шось я не бачу...

А от шо вони мені відповіли в приложенні...

post-8231-1370002066_thumb.jpg

post-8231-1370002084_thumb.jpg

Опубликовано

Виріши запитати в місцевому НБУ про таке:

...

Прошу повідомити:

1. Чи погоджувало територіальне управління в 2007 -2008 дозвіл даного Банку на здійснення операцій філії у формі фінансового кредиту в готівковій іноземній валюті, згідно Закону України ”Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінасових послуг”?

2. Чи погоджувало територіальне управління в 2007 -2008 роках видачу готівкової іноземної валюти філією АКБ СР Укрсоцбанк з позичкового рахунку з початковою нумерацією 2203?

Я подивився цей закон який вони згадали в листі 2740-ІІІ http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2740-14 там про гарантування вкладів а про погодження шось я не бачу...

А от шо вони мені відповіли в приложенні...

от тбрехуни:

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

12.11.2003 N 488

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

2 грудня 2003 р.

за N 1106/8427

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови

Національного банку

N 35 ( z0169-10 ) від 01.02.2010 }

Про затвердження Змін до Положення

про філії (територіальні управління)

Національного банку України

...

3.4.5. Розглядають документи і приймають рішення про

реєстрацію філій, представництв, змін до їх положень, погоджують

дозволи на здійснення банківських операцій, що надані банками

своїм філіям.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1106-03

а от тут таке:

12. Пункт 10.7 викласти в такій редакції:

"10.7. Відділення банків виконують функції та операції,

передбачені положенням про відділення та на підставі дозволу,

наданого компетентним органом банку на право проведення

відділенням окремих операцій, у межах отриманих банком банківської

ліцензії та письмового дозволу (у тому числі в межах отриманого

філією, якій підпорядковується відділення, дозволу банку,

погодженого Національним банком), за винятком операцій, для

проведення та обліку яких у відділення немає належних умов (у тому

числі відповідного програмного забезпечення і приміщення,

спеціального обладнання, комп'ютерної техніки, комунікаційних

засобів, спеціалістів відповідної кваліфікації тощо) або

відділення не мають права здійснювати їх згідно з вимогами

законодавства України".

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0084-03

але вжу тут вказується:

9.6. Реєстрація філій банків здійснюється за рішенням

територіального управління Національного банку за

місцезнаходженням філії на підставі згоди територіального

управління Національного банку за місцезнаходженням банку -

юридичної особи. { Абзац перший пункту 9.6 глави 9 із змінами,

внесеними згідно з Постановою Національного банку N 78

( z0311-06 ) від 07.03.2006 }

Нагляд за діяльністю філії здійснює територіальне управління

Національного банку за місцезнаходженням цієї філії.

9.7. Банк для отримання згоди на відкриття філії подає

територіальному управлінню Національного банку за

місцезнаходженням банку такі документи:

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 375 від 31.08.2001 Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

24 жовтня 2001 р.

за N 906/6097

Про затвердження Положення про порядок створення і

державної реєстрації банків, відкриття їх філій,

представництв, відділень

як вам таке тут же :

Філії банків не мають права відкривати рахунки банкам та в

банках, у тому числі укладати кореспондентські відносини.

Керівник філії банку діє на підставі довіреності, виданої

банком.

9.5. Банк може відкривати філії за умови дотримання таких

вимог: { Абзац перший пункту 9.5 глави 9 в редакції Постанови

Національного банку N 228 ( z0821-08 ) від 06.08.2008 }

...

б) наявність технічних та інших умов, потрібних для

забезпечення функціонування філії, здійснення нею відповідних

операцій та забезпечення їх належного обліку (у тому числі

відповідне приміщення і програмне забезпечення, технічні

можливості якого забезпечують щоденне формування операційної та

звітної інформації в розрізі філій та доступ до цієї інформації

Національного банку, спеціальне банківське обладнання, комп'ютерна

техніка, комунікаційні засоби тощо) відповідно до вимог

законодавчих актів України і нормативно-правових актів

Національного банку, а також нормативно-правових актів Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб щодо порядку формування і

ведення бази даних про вкладників - фізичних осіб та надання

звітності; { Підпункт "б" пункту 9.5 в редакції Постанови

Національного банку N 167 ( z0591-05 ) від 16.05.2005 }

в) виконання вимог пункту 9.3 цієї глави.

9.3. Операції філії банку мають відображатися на окремому

балансі. Філія може самостійно брати участь у системі

міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий

кореспондентський рахунок або працювати за консолідованим

кореспондентським рахунком банку.

У разі відкриття філії банк зобов'язаний забезпечити:

щоденне формування операційної (формування документів

операційного дня) та звітної інформації в розрізі філій (у тому

числі за територіальною ознакою) і доступ до цієї інформації

Національного банку, що підтверджується інформацією банку про

відповідні технічні можливості його програмного забезпечення;

своєчасне, повне та достовірне відображення всіх операцій на

балансі філії згідно з нормативно-правовими актами Національного

банку;

своєчасне складання первинних документів та регістрів

бухгалтерського обліку;

дотримання вимог облікової політики банку, у тому числі

процедури вивірення та контролю за звітністю, операціями філії;

порядок формування та зберігання первинних документів,

облікових регістрів і звітів відповідно до вимог чинного

законодавства України (у тому числі щодо правил та інструкцій з

архівної справи) тощо.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0906-...360910885863871

Опубликовано

Люди таке питання:

1.1. Реєстрація банків здійснюється Національним банком

шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру банків,

після чого банк набуває статусу юридичної особи.

1.2. Банки створюються у формі публічного акціонерного

товариства або кооперативного банку.

{ Пункт 1.2 глави 1 в редакції Постанови Національного банку N 228

( z0821-08 ) від 06.08.2008 }

акб -акціонерно комерційний банк це кооперативний банк ?

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0906-01

Опубликовано

... І навіть дуже гарно:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

я б виділив ще "зарахування валютних цінностей на рахунок резидента"

а то у виписках фігурує початкове сальдо нуль тут ж йде видача валюти без зарахування

самої валюти на рахунок...

Опубликовано

... І навіть дуже гарно:

"розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу)."

я б виділив ще "зарахування валютних цінностей на рахунок резидента"

а то у виписках фігурує початкове сальдо нуль тут ж йде видача валюти без зарахування

самої валюти на рахунок...

Опубликовано

я б виділив ще "зарахування валютних цінностей на рахунок резидента"

а то у виписках фігурує початкове сальдо нуль тут ж йде видача валюти без зарахування

самої валюти на рахунок...

Чей счет - банка или клиента?

Опубликовано

я б виділив ще "зарахування валютних цінностей на рахунок резидента"

а то у виписках фігурує початкове сальдо нуль тут ж йде видача валюти без зарахування

самої валюти на рахунок...

вазагалі ця "тавталогія" дістала:

термін "розміщення"

взаконі "Про банки.."

термін згадується 3 рази

"банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів

фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від

свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; "

3) копії зареєстрованого Національною комісією з цінних

паперів та фондового ринку звіту про результати закритого

(приватного) розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску

акцій (для банку, що створюється у формі публічного акціонерного

товариства);

Стаття 47. Види діяльності банку... 4 рази

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на

поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на

власних умовах та на власний ризик.

В Постанові 492 також згадується

перерахування за межі України за умови одержання

індивідуальної ліцензії Національного банку на здійснення

інвестиції за кордон, а також на розміщення резидентами вкладів

(депозитів) за кордоном; { Пункт доповнено абзацом згідно з

Постановою Нацбанку N 110 ( z0446-05 ) від 04.04.2005 }

9.9. Особливості розміщення юридичними особами на вкладних

(депозитних) рахунках коштів, наданих їм в управління іншими

юридичними особами відповідно до законодавства України,

визначаються договором банківського вкладу. { Главу 9 доповнено

пунктом 9.9 згідно з Постановою Нацбанку N 110 ( z0446-05 ) від

04.04.2005 }

12.4. Здійснення інвестицій в Україні з цього виду рахунків

забороняється.

Розміщення коштів постійними представництвами на вкладних

(депозитних) рахунках у банках України здійснюється з поточного

рахунку типу "П" у національній валюті цих представництв з

подальшим поверненням коштів і нарахованих процентів на зазначений

рахунок.

16.13. Особливості функціонування поточних рахунків

нерезидентів-інвесторів та особливості розміщення

нерезидентами-інвесторами коштів на вкладних (депозитних) рахунках

можуть визначатися нормативно-правовими актами Національного

банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну.

{ Главу 16 доповнено пунктом 16.13 згідно з Постановою Нацбанку

N 110 ( z0446-05 ) від 04.04.2005 }

а також в раніше згаданій Постанаві НБУ про

ПОЛОЖЕННЯ

про порядок видачі Національним банком України

індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами

(юридичними та фізичними особами) валютних

цінностей на рахунках за межами України

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1413-...370102479215468

1.2. Положення регламентує порядок та умови видачі

Національним банком України (далі - Національний банк) резидентам

індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та

фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами

України.

ліцензія - індивідуальна ліцензія, видана Національним банком

резиденту на розміщення валютних цінностей на рахунку (рахунках),

відкритому (відкритих) за межами України;

рахунок - будь-який рахунок резидента, відкритий за межами

України, на якому розміщуються валютні цінності та через який

здійснюються інші операції;

розміщення валютних цінностей на рахунку - зарахування

валютних цінностей на рахунок резидента чи його відокремленого

структурного підрозділу, який згідно із законодавством країни

місцезнаходження не є юридичною особою, та/або наявність залишку

валютних цінностей на рахунку цього резидента (його структурного

підрозділу).

1.9. Дата видачі ліцензії має передувати даті розміщення

валютних цінностей на рахунку.

1.13. Рахунки, право на розміщення валютних цінностей на яких

надається однією ліцензією, відкриваються виключно в одного

нерезидента.

1.14. Перерахування валютних цінностей з України (в Україну)

на рахунок (з рахунку), право на розміщення валютних цінностей на

якому надається ліцензією дозволяється лише з власного рахунку (на

власний рахунок) власника ліцензії, що відкритий в уповноваженому

банку, який зазначений у ліцензії. { Пункт глави 1 із змінами,

внесеними згідно з Постановою Національного банку N 282

( z0952-05 ) від 10.08.2005 }

1.15. Про факт відкриття рахунку резидент (крім тих, які

зазначені в пункті 1.4 цієї глави) у триденний строк зобов'язаний

повідомити територіальне управління Національного банку за своїм

місцезнаходженням/місцем проживання (додаток 1).

1.16. Фізичні особи - резиденти, які отримали індивідуальну

ліцензію Національного банку на розміщення валютних цінностей на

рахунках за межами України, можуть здійснювати на ці рахунки

перекази іноземної валюти в сумі, що зазначена в ліцензії.

{ Главу 1 доповнено пунктом згідно з Постановою Національного

банку N 496 ( z0074-08 ) від 29.12.2007; в редакції Постанови

Національного банку N 531 ( z0078-13 ) від 14.12.2012 }

розміщення заявником валютних цінностей на рахунку та/або

проведення за рахунком інших операцій до дати видачі ліцензії;

порушення заявником умов ліцензії чи вимог цього Положення

(у разі звернення про зміну умов ліцензії);

недостатньо обґрунтована потреба розміщення валютних

цінностей на рахунку та/або проведення через рахунок тих операцій,

про які йде мова у заяві;

зміни в законодавстві України або міжнародних договорах

України, які стосуються порядку відкриття рахунків, розміщення на

них валютних цінностей або операцій, для проведення яких

відкривався (відкривається) рахунок, і відбулися протягом строку

розгляду Департаментом (Управлінням) документів заявника,

установленого в пунктах 2.3 і 2.4 цього Положення;

4.4. Підставами для анулювання ліцензії є:

заява власника ліцензії про її анулювання (додаток 7);

розміщення власником ліцензії валютних цінностей на рахунку

та/або проведення ним за рахунком інших операцій до дати видачі

ліцензії;

7.1. Розміщення власником ліцензії валютних цінностей на

рахунку та/або проведення через цей рахунок інших операцій без

отримання ліцензії, та/або порушення вимог цього Положення тягне

за собою відповідальність згідно із законодавством України.

Додаток 1

до Положення про порядок

видачі Національним банком

України індивідуальних

ліцензій на розміщення

резидентами (юридичними

та фізичними особами)

валютних цінностей на

рахунках за межами України

Додаток 2

до Положення про порядок

видачі Національним банком

України індивідуальних

ліцензій на розміщення

резидентами (юридичними

та фізичними особами)

валютних цінностей

на рахунках за межами

України

ІНДИВІДУАЛЬНА ЛІЦЕНЗІЯ N ____

на розміщення валютних цінностей на рахунках

за межами України

...і т.д.

Закон про НБУ - 2 рази

Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради

Національного банку здійснюються Національним банком за рахунок

його кошторисних витрат.

{ Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III

( 1919-14 ) від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI

( 2478-17 ) від 09.07.2010 }

12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу,

пов'язані із розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і

виплатою доходу за ними;

закон про фінансові послуги ... 2 рази

Стаття 12-2. Звіт про корпоративне управління

...

2) дотримання/недотримання принципів чи кодексу

корпоративного управління (з посиланням на джерело розміщення їх

тексту), відхилення та причини такого відхилення протягом року;

Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових

послуг ....

4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення

фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з

урахуванням інтересів суспільства;

таємничий термін "РОЗМІЩЕННЯ".

У мене складається враження що це все таки стосується не кредитування а лише перерахування валютних коштів

закордон на рахунок, розміщення .. особами на вкладних рахунках, в ціні папери або географісне значення тобто місцезнаходження.

А в самому Декреті - головно му документі про валюту лише ОДИН РАЗ "д) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за

межами України, за винятком:" .... тобто одначсно дві умови розміщення на рахунках і у вкладах ... без АБО

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-93/...370102479215468

що скажите люди?

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...