Recommended Posts

Опубликовано

Одновременно взыскать и деньги и ипотеку, действительно нельзя. Это двойное взыскание. 

Банк не передумал и от денег не отказался, просто он увидел, что денег больше нет и поэтому закрыл исполнительное производство.

Больше его открыть он не может.

А вот обратиться снова в суд для взыскание предмета ипотеки он может, если сделает перерасчет задолженности с учетом уже взысканного.

 

Вы привязываетесь  к   фактическому исполнению.  А речь идет о  уже  взысканной сумме судом. Суд взыскал полную сумму.  Если  банк не получил ее в полном размере  и обращается в суд  по второму разу  за  остатком  неполученной суммы  то  идет  второй раз взыскание той же суммы ( остатка).  Вот если  банк  насчитал новые платежи после взыскания, тогда да. Может обращатся за ипотекой  на  сумму новых начислений. А за один и тот же период начислений  по второму разу не может, вне зависимости от факта  ее получения.

Опубликовано

Вы привязываетесь  к   фактическому исполнению.  А речь идет о  уже  взысканной сумме судом. Суд взыскал полную сумму.  Если  банк не получил ее в полном размере  и обращается в суд  по второму разу  за  остатком  неполученной суммы  то  идет  второй раз взыскание той же суммы ( остатка).

 

 Вот если  банк  насчитал новые платежи после взыскания, тогда да. Может обращатся за ипотекой  на  сумму новых начислений. А за один и тот же период начислений  по второму разу не может, вне зависимости от факта  ее получения.

Если за остатком суммы,  то не идет повторное взыскание, т.к. сумма другая (остаток от долга). И если банк сам отказался от дальнейшего взыскания, например, в счет отчислений с заработной платы, то очень даже может быть.

Главное- не дважды и не одновременно. А по очереди может. 

Опубликовано

Если за остатком суммы,  то не идет повторное взыскание, т.к. сумма другая (остаток от долга). И если банк сам отказался от дальнейшего взыскания, например, в счет отчислений с заработной платы, то очень даже может быть.

Главное- не дважды и не одновременно. А по очереди может. 

 

Сумма не другая, это часть суммы которая уже взыскана за  один и тот же период начислений. поэтому одназначно  дважды.   

Опубликовано

Я понимаю Ваше желание.

Но если произведен перерасчет долга и исполнительное производство закрыто по заявлению взыскателя (взыскатель сам отказался), то оставшаяся сумма может быть взыскана и за счет предмета ипотеки.

Оставшаяся, а не вновь та же сумма. Это не будет двойным взысканием. 

 

Итого должно быть несколько условий одновременно, чтобы не было двойного взыскания:

1. Сумма долга соизмерима со стоимостью  предмета ипотеки. Т.е. если 1000 грн. останется не взысканной, понятное дело, будет беспределом взыскание предмета ипотеки. 

2. Сумма долга является остатком, т.е. за вычетом фактически взысканной суммы от общей сумму долга. Должен быть новый расчет. 

3. Исполнительный лист должен быть возвращен и производство закрыто без возможности повторного применения этого же исполнительного листа и повторного открытия производства. Т.е. раз и навсегда. 

 

 

При чем это касается и имущественных поручителей.

Нельзя одновременно взыскивать и с поручителя и с должника двойную сумму долга.

Привлечь можно и поручителя и должника, но взыскание должно быть в пределах общей суммы задолженности.

Увы, некоторые горе- судьи буквально понимают, что можно взыскать дважды с поручителя и с должника, неправильно трактуя Постанову пленума № 5.

 

Хотя в ней идет о возможном взыскании, но только в пределах общей задолженности, при этом имущественный поручитель отвечает только в пределах стоимости предмета ипотеке, а оставшуюся сумму (если останется) необходимо взысивать за счет денег и имущества заемщика.

 

Однако у нас есть и такие горе- судьи, которые общую сумму долга в 40 000 долларов взыскивают за счет предмета ипотеки с имущественного поручителя и такую же сумму 40 000 долларов по другому решению суда с заемщика. Есть и такое. 

Опубликовано

 Всем добрый вечер!  Забрала сегодня решение аппел. суда и ознакомилась с делом. Чуть позже  отсканирую один листик

чтобы вы могли посмотреть, почему отказали.

     Но самое главное мое потрясение , что  мы впервые  увидели в деле ксерокопию всего первого листа " Договора про

видступлення права за ипотечныи договором". На натариальном бланке. Кто натариус не известно (потому что только первый

лист), но г. Киев, хотя я живу не в Киеве. Натариус не тот кто накладывал арест на ипотеку. И дата - декабрь 2010 г. 

 Что это ?  Это законно ? Такое может быть?   Прошу откликнуться юристов и не только... 

   Еще такой договор есть у кого-то из  "проданных"? 

Опубликовано

Я понимаю Ваше желание.

Но если произведен перерасчет долга и исполнительное производство закрыто по заявлению взыскателя (взыскатель сам отказался), то оставшаяся сумма может быть взыскана и за счет предмета ипотеки.

Оставшаяся, а не вновь та же сумма. Это не будет двойным взысканием. 

 

Итого должно быть несколько условий одновременно, чтобы не было двойного взыскания:

1. Сумма долга соизмерима со стоимостью  предмета ипотеки. Т.е. если 1000 грн. останется не взысканной, понятное дело, будет беспределом взыскание предмета ипотеки. 

2. Сумма долга является остатком, т.е. за вычетом фактически взысканной суммы от общей сумму долга. Должен быть новый расчет. 

3. Исполнительный лист должен быть возвращен и производство закрыто без возможности повторного применения этого же исполнительного листа и повторного открытия производства. Т.е. раз и навсегда. 

 

 

При чем это касается и имущественных поручителей.

Нельзя одновременно взыскивать и с поручителя и с должника двойную сумму долга.

Привлечь можно и поручителя и должника, но взыскание должно быть в пределах общей суммы задолженности.

Увы, некоторые горе- судьи буквально понимают, что можно взыскать дважды с поручителя и с должника, неправильно трактуя Постанову пленума № 5.

 

Хотя в ней идет о возможном взыскании, но только в пределах общей задолженности, при этом имущественный поручитель отвечает только в пределах стоимости предмета ипотеке, а оставшуюся сумму (если останется) необходимо взысивать за счет денег и имущества заемщика.

 

Однако у нас есть и такие горе- судьи, которые общую сумму долга в 40 000 долларов взыскивают за счет предмета ипотеки с имущественного поручителя и такую же сумму 40 000 долларов по другому решению суда с заемщика. Есть и такое. 

Такое точно есть. Например у меня. По первому иску с меня взыскали сумму долга.по простой бумажке банка. В апелляцию дело не приняли потому что пока я объясняла (исправляла недолики), что я не должна платить не только ЦЕНУ иска, но и как потребитель судсбор, мне рассказали что срок на апел. прошёл, о я так и не уплатила. Иск был мой. Назывался: про защиту прав потребителей и вызнання КД недийсным.Вышка не приняла. Решение вступило в силу. Потом банк подаёт на взыскание той же суммы (по той же бумажке) за счёт ипотеки с меня и двух майновых. Районный суд и им, и мне (встречная по обману) - отказал. Они так и не смогли доказать выдачу валюты наличными и судья им объяснила, что до 17 года  (срок КД) они не могут ничего взыскивать с майновых. так как те ничего не нарушали. Апелляция удовлетворяет иск банка в полной мере, мне отказывают. Недели три назад пришло решение из вышки - мне отказать, их - удовлетворить. Писал ещё отдельно в Вышку один из майновых, что попередження не было, что солидарное стягнення не предусмотрено, что срок на взыскание пропущен. Не приняли.

Не знаю есть ли смысл в ВСУ писать. Да и постанов не могу аналогичных найти.

Опубликовано

Такое точно есть. Например у меня. По первому иску с меня взыскали сумму долга.по простой бумажке банка. В апелляцию дело не приняли потому что пока я объясняла (исправляла недолики), что я не должна платить не только ЦЕНУ иска, но и как потребитель судсбор, мне рассказали что срок на апел. прошёл, о я так и не уплатила. Иск был мой. Назывался: про защиту прав потребителей и вызнання КД недийсным.Вышка не приняла. Решение вступило в силу. Потом банк подаёт на взыскание той же суммы (по той же бумажке) за счёт ипотеки с меня и двух майновых. Районный суд и им, и мне (встречная по обману) - отказал. Они так и не смогли доказать выдачу валюты наличными и судья им объяснила, что до 17 года  (срок КД) они не могут ничего взыскивать с майновых. так как те ничего не нарушали. Апелляция удовлетворяет иск банка в полной мере, мне отказывают. Недели три назад пришло решение из вышки - мне отказать, их - удовлетворить. Писал ещё отдельно в Вышку один из майновых, что попередження не было, что солидарное стягнення не предусмотрено, что срок на взыскание пропущен. Не приняли.

Не знаю есть ли смысл в ВСУ писать. Да и постанов не могу аналогичных найти.

 

Дайте пожалуйста решение ВССУ.  Чем мотивировали?

Опубликовано

 

Не знаю есть ли смысл в ВСУ писать. Да и постанов не могу аналогичных найти.

По двойной ответственности есть. Можно подавать в ВСУ.

 

Ищите решения, где отказывали. 

В Ухвалах ВССУ від 27 липня 2011 року и другие.

В реестре на эту дату поищите или по ключевым словам. 

Опубликовано

По двойной ответственности есть. Можно подавать в ВСУ.

 

Ищите решения, где отказывали. 

В Ухвалах ВССУ від 27 липня 2011 року и другие.

В реестре на эту дату поищите или по ключевым словам

 

 

 

 

 

Не нашла. Показывает одну страницу. Когда перехожу на вторую - всё пропадает.

 

Вот наоборот:

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНи

07 листопада 2012 року                                                                       м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів:  Горелкіної Н.А.,Леванчука А.О., Журавель В.І.,Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки;                             за зустрічним позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа на стороні позивача - ОСОБА_7, третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання недійсним кредитних договорів, договорів іпотеки,  про зобов'язання публічного акціонерного товариства «Сведбанк» прийняти від ОСОБА_6 гроші з розстрочкою платежів; про зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження запису про іпотеку і заборону відчуження домоволодіння, яке було передано в іпотеку за договором, укладеним між ОСОБА_7 та «ТАС-ІНВЕСТБАНК» 12 вересня                  2007 року; про зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження запис про іпотеку і заборону відчуження земельної ділянки, яка була передана в іпотеку за договором укладеним між ОСОБА_7 та закритим акціонерним товариством «Сведбанк Інвест» від 05 лютого 2008 року; про зобов'язання приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 виключити з реєстру іпотек та заборони відчуження запис про іпотеку і заборону відчуження земельної ділянки, яка була передана в іпотеку за договором, укладеним між ОСОБА_7 та закритим акціонерним товариством «Сведббанк Інвест» 05 лютого 2008 року, відстрочити на два роки виконання рішення суду в частині зобов'язання публічного акціонерного товариства «Сведбанк» прийняти від ОСОБА_6 гроші з розстрочкою платежів на 60 місяців, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») звернулося до суду з указаним позовом, у якому зазначало, що 12 вересня 2007 року між ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК», правонаступником якого було ПАТ «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», та            ОСОБА_6 укладений кредитний договір № 53/15-Ф за яким останній надано кредит у розмірі 575 тис. доларів США зі сплатою 15 % річних строком до 11 вересня 2017 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори іпотеки. ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала. Просила стягнути заборгованість  та звернути стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися до суду з зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК» не мало індивідуальної ліцензії на використання готівкової іноземної валюти на території України, а тому не мало право надавати кредит в іноземній валюті.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня                    2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від  10 травня 2012 року позов ПАТ «Сведбанк» задоволено частково. Стягнуто на користь  ПАТ «Сведбанк» з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як солідарних боржників суму заборгованості за кредитним договором                      № 53/15-Ф від 12 вересня 2007 року в розмірі 7 094 149 грн. 18 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої, апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Сведбанк» відмовити, позов ОСОБА_6 задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути частково задоволена.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суди керувалися тим, що між сторонами існували договірні відносини, свої зобов'язання відповідачі не виконали, тому вимоги про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими.

З такими висновками судів першої та  апеляційної інстанції погодитися не можна, з огляду на таке.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути  законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішенні спору суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зазначені вимоги закону залишилися поза увагою як суду першої інстанції, так і апеляційного суду.

Пунктом 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що одночасне задоволення вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки тягне за собою подвійне стягнення, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (статті 553-559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставодержателем (іпотекодержателем) за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави (іпотеки).

У зв'язку із цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами ЦК України не передбачена.

Тому висновки судів про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та іпотекодателя не відповідають вимогам чинного законодавства.

У вступних частинах рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції зазначено, що розглядалися як позовна заява банку, так і зустрічна позовна заява. Разом з тим, матеріали цивільної справи містять лише ухвалу про відкриття провадження за позовом ПАТ «Сведбанк»                  (а.с. 66), однак питання про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом відповідно до вимог ст. 123 ЦПК України матеріали цивільної справи не містять. Також судові рішення не містять даних щодо розгляду позовних вимог за зустрічним позовом і жодного висновку про результати такого розгляду не відображені у резолютивних частинах.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 травня 2012 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд у іншому складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                П.О. Гвоздик                               Судді:  Н.А. Горелкіна   В.І. Журавель    А.О. Леванчук   О.М. Ситнік

Опубликовано

в европе для сравнения если решение судьи снесла вышестоящая инстанция,  после 2 раза лишается должности.....

Потому как у них прецедентное право.

Опубликовано

Если за остатком суммы,  то не идет повторное взыскание, т.к. сумма другая (остаток от долга). И если банк сам отказался от дальнейшего взыскания, например, в счет отчислений с заработной платы, то очень даже может быть.

Главное- не дважды и не одновременно. А по очереди может. 

Я специально для этого открывал тему, но она зависла:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5159&page=1

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...