Решения 3-х инстанций о признании не правомерными действий ГИС направленных на продажу ипотеки по решению о взыскании долга


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Державний герб України

Справа № 22ц/1290/6647/12 

 

Провадження № 22ц/1290/6647/12

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 березня 2013 року

 

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі : 

 

Головуючого: Лозко Ю. П.

Суддів: Медведєвої Л.П., Пащенко Л. В.

При секретарі : Хоменко О. О.

 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську апеляційну скаргу ПАТ "Креді Агріколь Банк" на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області Уварової Н. О. під час виконання судового рішення по цивільній справі за позовом АТ "Індустріально Експортний Банк" в особі філії "Луганська дирекція" АТ "Індекс Банк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення боргу,-

 

ВСТАНОВИЛА :

 

05 листопада 2012 року заявник звернувся до суду зі скаргою в якій вказав, що на виконанні ВДВС Лисичанського МУЮ знаходиться виконавче провадження №16870648 за виконавчим листом №2-1072/09 від 19 січня 2010 року виданий Лисичанським міським судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Креді Агріколь Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 206411,93 грн.

 

Під час виконання вищезазначеного провадження державним виконавцем Уваровою Н. О. призначено експерта для участі у виконачому провадженні і наданню письмового висновку, звіту про оцінку з питань, яка ринкова вартість майна боржника, а саме комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,2002 га.

 

Із призначенням і проведенням експертизи щодо оцінки нерухомого майна заявник не погоджується, посилається на те, що про існування постанови про передачу майна на реалізацію від 21 вересня 2010 року, висновку щодо експертної оцінки нерухомого майна станом на 19 липня 2010 року, постанови про призначення експерта від 05 липня 2010 року і від 23 березня 2010 року та від 13 серпня 2012 року йому не було відомо.

 

У зв'язку з цим просить суд визнати дії державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ в Луганській області щодо проведення дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки без відповідного на те рішення суду, неправомірними. Зобов'язати державного виконавця утриматись від вчинення дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна, а саме комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,2002 га. в рамках зведеного виконавчого провадження №21458755. 

 

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ задоволено частково. Визнано дії державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ в Луганській області щодо проведення дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлового комплексу будівель та земельної ділянки загальною площею 0,2002 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та належні на праві власності ОСОБА_2, а саме реалізацію цього майна, в рамках зведеного виконавчого провадження №21458755 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Індустріально-Експортний Банк" загальної суми боргу 276355, 50 грн., без відповідного на те рішення суду, неправомірними.

 

У задоволені скарги в частині вимог про зобов'язання утриматися від дій, спрямованих на відчуження майна відмовлено.

 

Не погодившись з зазначеною ухвалою ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність та невідповідність чинному законодавству, порушення судом норм процесуального права просить суд, скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені скарги ОСОБА_2

 

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

 

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

 

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є - звернення стягнення на майно боржника;

 

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

 

- вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

 

- інші заходи, передбачені рішенням.

 

Суд першої інстанції виходив з того, що зазначені правовідносини регулюються ЗУ "Про виконавче провадження" та ЗУ "Про іпотеку".

 

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Крім того, як вбачається із п. 2.15.1 Договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_2 та АТ "Індустріально Експортний Банк" 28.11.2008 року, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с.18).

 

Задовольняючи скаргу частково, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем Державної виконавчої служби Лисичанського МУЮ в рамках зведеного виконавчого провадження №21458755 щодо одного боржника ОСОБА_2 проводяться виконавчі дії по реалізації нерухомого майна та земельної ділянки, які є предметом іпотеки. При цьому ці дії провадяться державним виконавцем за відсутності судового рішення про звернення стягнення на зазначені предмети іпотеки. Також суд послався на те, що державний виконавець при ухвалені постанови від 21 вересня 2010 року про передачу спільного майна, яке є предметом іпотеки, на реалізацію, керувався нормами, які втратили чинність.

 

Таких висновків суд першої інстанції дійшов правильно.

 

Матеріалами справи встановлено, що державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП №16870648 з примусового виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 вересня 2009 року у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Індустіально-Експортний Банк" в особі філії "Луганська дирекція" АТ "Індекс Банк" заборгованості по кредиту, на підставі виконавчого листа №2-1072/09, виданого 19 січня 2010 року. Зазначене провадження, у зв'язку з знаходженням декількох виконавчих проваджень щодо одного боржника ОСОБА_2 було приєднано до виконавчого провадження №21458755.

 

Державними виконавцями в ході проведення виконавчих дій було накладено арешт на нежитловий комплекс будівель та земельну ділянку загальною площею 0,2002 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. А також складено акт опису й арешту цього майна, проведено експертну оцінку зазначеного майна, зроблено висновок на документи щодо реалізації арештованого майна та винесено постанову про передачу майна на реалізацію.

 

Проте з матеріалів вбачається, що на вищевказані комплекс будівель та споруд і земельну ділянку приватним нотаріусом було накладено заборону відчуження, у зв'язку з посвідченням договору іпотеки від 28 листопада 2008 року, укладеного між АТ "Індустріально-Експортний Банк" та ОСОБА_2, відповідно до якого ОСОБА_2 були передані АТ "Індустріально-Експортний Банк" комплекс будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка за цією ж адресою, загальною площею 0,2002 га, з метою забезпечення виконання нею зобов'язань за кредитним договором укладеним між ними.

 

Відповідно до ст. ст. 307, 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

 

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування цієї ухвали не вбачається.

 

Керуючись ч. 3 ст. 209, ст. 307, 308, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

 

УХВАЛИЛА :

 

Апеляційну скаргу ПАТ "Креді Агріколь Банк" відхилити.

 

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

 

Головуючий суддя:

Судді:

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Державний герб України

 

Ухвала

іменем україни

 

1 липня 2013 року

 

м. Київ

 

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

 

Олійник А.С., Карпенко С.О., Сімоненко В.М., 

 

провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2013 року,

 

в с т а н о в и л а:

 

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2013 року, скаргу ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області задоволено частково. Визнано дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області щодо проведення дій, спрямованих на звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитловий комплекс будівель та земельної ділянки загальною площею 0,2002 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та належних на праві власності ОСОБА_4, а саме реалізацію цього майна, у рамках зведеного виконавчого провадження № 21458755 щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Індустріально-Експортний Банк» загальної суми боргу 276 355 грн. 50 коп., без відповідного на те рішення суду, неправомірними. У задоволенні інших вимог відмовлено.

 

У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

 

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

 

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

 

Із матеріалів справи вбачається, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій не дають підстав для скасування ухвалених судових рішень.

 

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.

 

Керуючись ст. ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

 

у х в а л и л а:

 

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» відхилити.

 

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 22 листопада 2012 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 19 березня 2013 року залишити без змін.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Колегія суддів: А.С. Олійник

С.О. Карпенко

В.М. Сімоненко

 


Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Решение принадлежит форумчанину anryzhkov

поздравления ему.

Прекрасно, что такой практики становится все больше и больше.

Что самое интересное, банкиры все равно продолжают подавать иск о взыскании денег, несмотря на то, что у должника в наличие есть только предмет ипотеки.

Ну что ж, это нам только на руку.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я тоже  отстояла  три инстанции. Первые две выиграла, банку отказали в касации в открытии производства

Пришлите пожалуйста свои решения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Самое смешное то, что  после  решений судов  о неправомерности действий исполнителя по описи и аресту ипотеки без соотвествующего решения суда   исполнитель вернул банку исполнилнительный лист по причине отсутствия иммущества.

 

Банк через две недели  опять подает исполнительный лист  в исполнительную  и опять пишет в заявлении  описать и наложить арсет на ипотеку  по тому же сиполнительному листу.   Опять начинаю все сначала. Оспариваю Постанову об открытии  производства ( есть основания -  заявлении от филиала без доверенности юридического лица). 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

поздравления ему.

Прекрасно, что такой практики становится все больше и больше.

Что самое интересное, банкиры все равно продолжают подавать иск о взыскании денег, несмотря на то, что у должника в наличие есть только предмет ипотеки.

Ну что ж, это нам только на руку.

....Задавался себе вопросом: зачем?...

Единственное вразумительное объяснение: для накладывания ареста на все имущество, - вдруг ипотечное взыскание заемщику удастся отбить? (страховка)...

А так, - сначала арест на все и вся, потом ипотека.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Как и обещала мои три инстанции:

 

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/30530647

Справа №666/1612/13-ц

 

УХВАЛА

05.04.2013 року Дніпровський районний суд міста Херсона у складі: 

головуючого судді                                                                Гордимова А.В.,

при секретарі                                                                         Савченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні,  -   

 

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні, в якій зазначила, що на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу за кредитним договором у сумі 268439,25 гривень. Державний виконавець 05.09.2011 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.03.2013 року державний виконавець Вуйцик О.Г. склав акт опису та арешту майна, яке належить заявнику, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114,2 кв.м., житлова площа 47,6 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м., земельної ділянки площею 0,0463 гектарів, за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0463 га. Зазначене майно перебуває в іпотеці у ВАТ «Державний ощадний банк України» згідно іпотечного договору від 13.10.2008 року, згідно якого на майно накладена заборона відчуження. Просить визнати протиправними дії державного виконавця по опису та арешту іпотечного майна, скасувати акт опису та арешту майна державного виконавця від 11.03.2013 року.

 

У судовому засіданні скаржник, відмовилася від 3 та 4 пункту заяви про уточнення вимог, та просила задовольнити вимоги, які були заявлені нею при подачі скарги.

 

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні в судовому засіданні на підставах викладених в запереченні просив відмовити у задоволенні скарги.

 

Представники ВАТ «Державний ощадний банк України» просили відмовити у задоволенні скарги.

 

Вислухавши заявника, представника ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні, представників ВАТ «Державний ощадний банк України», вивчивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню рішення № 2-1065/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу за кредитним договором у сумі 268439,25 гривень. 05.09.2011 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. 11.03.2013 року державний виконавець Вуйцик О.Г. склав акт опису та арешту майна, яке належить заявнику, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114,2 кв.м., житлова площа 47,6 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м., земельної ділянки площею 0,0463 гектарів, за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0463 га.

 

Зазначене майно перебуває в іпотеці у ВАТ «Державний ощадний банк України» згідно іпотечного договору від 13.10.2008 року, та на нього приватним нотаріусом ОСОБА_2 накладено заборону відчуження.

 

Як визначено ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця, або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

 

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 590 ЦК України).

 

Як встановлено ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

 

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Із змісту вищенаведених норм та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову, а не будь-яке рішення суду про задоволення вимог майнового характеру. 

 

Дії державного виконавця в даному виконавчому провадженні, направлені на звернення стягнення на предмети іпотеки за відсутності відповідного судового рішення, на Законі не ґрунтуються, тому суд не може визнати їх правомірними.

 

Підстав для відмови у задоволенні скарги судом не встановлено.

 

Керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», суд -  

 

УХВАЛИВ:

 

Скаргу ОСОБА_1 на дії ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні - задовольнити.

 

Визнати протиправними дії державного виконавця по опису та арешту іпотечного майна з метою його реалізації: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та загальною площею 114,2 кв.м., житлова площа 47,6 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м., земельної ділянки площею 0,0463 гектарів, за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0463 га, яке є власністю ОСОБА_1.

 

Скасувати акт державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Херсоні Вуйцик О.Г. № 28713835 від 11.03.2013 року опису та арешту майна, яке належить ОСОБА_1, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114,2 кв.м., житлова площа 47,6 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м., земельної ділянки площею 0,0463 гектарів, за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0463 га.

 

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Дніпровський районний суд міста Херсона шляхом подачі в п'ятиденний  строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.      

 

            Суддя                                                                                           А.В.Гордимов

 

 

26.06.2013

 

 

 

 

                                              

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32177723

 

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-ц/791/1579/2013                                                      Головуючий в І інстанції Гордимов А.В. Категорія                                                                                        Доповідач: Колісниченко А.Г.

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого:Колісниченка А.Г.,суддів:Капітан І.А., Вадзінського П.О.,при секретарі:Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 05.04.2013 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії відділу державної виконачої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні, -

 

                                                               В С Т А Н О В И Л А:

     Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 05.04.2013 року скаргу ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправними дії державного виконавця по опису та арешту іпотечного майна з метою реалізації: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114, 2 кв.м., житлова площа 47, 6 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463, 0 кв. м, земельної ділянки площею 0, 0463 гектарів, за адресою АДРЕСА_2 площею 0, 0463 га, яке є власністю ОСОБА_5 Скасовано акт державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні  № 28713835 від 11.03.2013 року про опис та арешт майна, яке належить ОСОБА_5, а саме: житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114, 2 кв.м., житловою площею 47, 6 кв.м., гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463, 0 кв.м, земельної ділянки площею 0, 0463 гектарів,  за адресою  АДРЕСА_2  площею   0, 0463 га.

 

    ПАТ «Державний ощадний банк України» у поданій, апеляційній скарзі, посилаючись на те, що боржницею ОСОБА_5 не було запропоновано майно для першочергового звернення стягнення, а заявлено про його відсутність (в тому числі і коштів на рахунках), державним виконавцем проведено опис та арешт належного їй на праві власності іпотечного майна відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження». Крім того, законодавством не заборонено звернення стягнення на іпотечне (заставлене) майно у ході примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, якщо відсутнє рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, отже, у державного виконавця були всі законні підстави для звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 звернення стягнення на майно боржника, з боку державного виконавця не було порушено, оскільки він діяв на підставі ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження». Також, заборона відчуження, накладена приватним нотаріусом ОСОБА_6 при укладанні іпотечного договору, не є перешкодою для примусової реалізації арештованого іпотечного майна, оскільки дана заборона накладена для забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5 перед банком та відповідно до п. 4.5.14 Іструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р. передбачено, що всі арешти та заборони з арештованого майна знімаються після реалізації майна. На підставі цього, просили ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою  у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовити.

 

  У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 посилаючись на необгрунтованість  доводів апелянта, просила про відхилення скарги та залишення ухвали  суду першої інстанції без змін.

 

Представники ПАТ «Державний ощадний банк України» - Щепаняк Ю.М. та Дровосєкова К.В., у судовому засіданні на задоволення апеляції наполягали, з підстав зазначених у скарзі.

 

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні - Вуйцик О.Г., у судовому засіданні підтримав скаргу та просив про її задоволення з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

 

 

ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_10, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною.

  

  Заслухавши доповідача, учасників процесу, які з'явились до суду, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

   Судом першої інстанції встановлено,що на виконанні  ВДВС Дніпровського РУЮ м. Херсона перебуває  виконавче провадження щодо примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» боргу за кредитним договором у сумі 268 439,25 грн. 11.03.2013 року державний виконавець склав акт опису та арешту нерухомого майна, належного боржниці, а саме  житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 114, 2 кв.м., житловою площею 47, 6 кв.м., гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463, 0 кв.м, земельної ділянки площею 0, 0463 гектарів,  за адресою  АДРЕСА_2  площею   0, 0463 га. Вказане майно перебуває в іпотеці ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідно до іпотечного договору , укладеного між боржницею та банком 13.10.2008 року. Названі обставини встановлені судом у передбачений процесуальним законом спосіб і сторонами не заперечуються.

 

   Відповідно до ч.ч.1,3 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

 

   Частиною першою статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

    Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»  звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

 

Згідно з ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

 

Таким чином, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, ухвалене за результатами розгляду відповідного позову.

 

З огляду на наведене колегія суддів вважає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у державного виконавця для звернення стягнення на предмет іпотеки у загальному порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» без наявності відповідного рішення суду.

 

Доводи апелянта, які зводяться до того, що для звернення стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці можливе і без наявності відповідного рішення суду, колегія до уваги не приймає, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» встановлено загальний порядок звернення стягнення на майном боржника, а іпотечне майно має спеціальний правовий режим та статус,  що зумовлює певні особливості звернення стягнення на нього, в разі, коли воно відбувається у судовому порядку, зокрема обов'язкову наявність відповідного рішення.

 

Зважаючи на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а відтак і для задоволення апеляції. 

 

                    Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -                                 

 

                                                           У Х В АЛ И Л А:

 

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 05.04.2013 року залишити без змін.

 

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

 

Головуючий:

         Судді:

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/32803677

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

26 липня 2013 року  м. Київ  Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Завгородня І.М., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 5 квітня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 червня 2013 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у     м. Херсоні,

 

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 5 квітня    2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 26 червня 2013 року, скаргу задоволено.

Постановлено визнати протиправними дії державного виконавця по опису та арешту іпотечного майна з метою його реалізації: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та загальною площею 114,2 кв.м, житлова площа 46,7 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м, земельної ділянки площею 0,0463 га за адресою  АДРЕСА_1, яка є власністю ОСОБА_2

 

Скасовано акт державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у  м. Херсоні Вуйцик О.Г. № 28713835 від 11 березня 2013 року опису та арешту майна. яке належить ОСОБА_2, а саме: житлового будинку за адресою   АДРЕСА_1 та загальною площею 114,2 кв.м, житлова площа 46,7 кв.м, гаражу, який знаходиться на земельній ділянці площею 463,0 кв.м, земельної ділянки площею 0,0463 га за адресою АДРЕСА_1.          

 

У касаційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і постановити нову про відмову у задоволенні скарги, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

 

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

 

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. 

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Обставини, на які посилається заявник, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

 

Керуючись  п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

 

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Херсоні за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 5 квітня     2013 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 26 червня           2013 року.

 

Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ                               І.М. Завгородня

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

....Задавался себе вопросом: зачем?...

Единственное вразумительное объяснение: для накладывания ареста на все имущество, - вдруг ипотечное взыскание заемщику удастся отбить? (страховка)...

А так, - сначала арест на все и вся, потом ипотека.

Так всего имущества (кроме ипотеки) уже давно нет.

Повторная подача в тот же "маргарин" получается потому, что есть начальник который требует у юр.отдела отрабатывать зарплату. Вот те и отрабатывают, как могут...

"Не стреляйте тапера, он играет как может" (с)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Так всего имущества (кроме ипотеки) уже давно нет.

Повторная подача в тот же "маргарин" получается потому, что есть начальник который требует у юр.отдела отрабатывать зарплату. Вот те и отрабатывают, как могут...

"Не стреляйте тапера, он играет как может" (с)

Получая решение о взыскании денег, банк намного уменьшает шанс получения решения об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Таврия, поздравляю Вас, спасибо за решение, будем использовать для обращения в ВСУ, недавно попалось определение ВССУГУД, которым было отказано в признании действий исполнителя неправомерными.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Получая решение о взыскании денег, банк намного уменьшает шанс получения решения об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Дык взыскивает деньги. Не нашлось денег - взыскание на предмет ипотеки. Уменьшения шансов (как и двойного взыскания) я не вижу.

Если я не вижу, то уж суд и подавно не увидит :) (если его не замотивировать)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Получая решение о взыскании денег, банк намного уменьшает шанс получения решения об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Таврия, поздравляю Вас, спасибо за решение, будем использовать для обращения в ВСУ, недавно попалось определение ВССУГУД, которым было отказано в признании действий исполнителя неправомерными.

 

 Мне кажется, как раз наоборот. Зафиксировав судебным решением сумму взыскания, которая чаще всего превышает стоимость ипотеки, банк таким образом оставляет за собой право взыскать ипотеку и все, что еще найдет сверх нее.

 В ВР когда то был законопроект которым хотели ограничить аппетиты банков ипотекой, но банковские лоббисты его провалили.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Получая решение о взыскании денег, банк намного уменьшает шанс получения решения об обращении взыскания на предмет ипотеки.

Таврия, поздравляю Вас, спасибо за решение, будем использовать для обращения в ВСУ, недавно попалось определение ВССУГУД, которым было отказано в признании действий исполнителя неправомерными.

Вот тут мне непонятно, почему уменьшает? Банку получить любое решение о взыскании - раз плюнуть.

Какая связь между наличием взыскания на деньги и взысканием ипотеки? 

Ведь разница - всего лишь в процедурных вопросах, каждый вид взыскания имеет самостоятельные особенности и все...

Даже "двойное взыскание" ВССУ им отменил.

В чем трудность?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Вот тут мне непонятно, почему уменьшает? Банку получить любое решение о взыскании - раз плюнуть.

Какая связь между наличием взыскания на деньги и взысканием ипотеки? 

Ведь разница - всего лишь в процедурных вопросах, каждый вид взыскания имеет самостоятельные особенности и все...

Даже "двойное взыскание" ВССУ им отменил.

В чем трудность?

 

1. к моменту подачи иска об обращении взыскания на предмет ипотеки, срок исковой давности может пройти.

2. Все таки право банка на досрочное взыскание кредита уже защищено, поэтому удовлетворено может быть требования в части насчитанных процентов  и пени.

Про двойное взыскание ВССУ, что Вы имеете в виду?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...

Правова позиція

Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у справі № 73цс13  (04.09.2013)

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення ст. 33 Закону України “Про іпотеку”. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 

Правова позиція

Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у справі № 73цс13  (04.09.2013)

Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення ст. 33 Закону України “Про іпотеку”. 

 

По этому поводу можно не переживать. В данном случае оспаривалась возможность получения отдельного решения о взыскании ипотеки после решения о взыскании суммы. Волноваться еще рано :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

По этому поводу можно не переживать. В данном случае оспаривалась возможность получения отдельного решения о взыскании ипотеки после решения о взыскании суммы. Волноваться еще рано :)

Уже разобрались  :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 6 months later...

По этому поводу можно не переживать. В данном случае оспаривалась возможность получения отдельного решения о взыскании ипотеки после решения о взыскании суммы. Волноваться еще рано :)

 

Ребята расскажите в чем разобрались, пожалуйста.  Банк  подал на взыскание ипотеки, после  взыскания денег, пишет решение не выполнено.   Сума та же самая.  Ничего больше не насчитывалось.    Как отбивать?  Исполнительное производство по деньгам не закрыто.   

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Детями...

Разделом...

Сменой адреса...

И на худой конец профильным юристом :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ребята расскажите в чем разобрались, пожалуйста.  Банк  подал на взыскание ипотеки, после  взыскания денег, пишет решение не выполнено.   Сума та же самая.  Ничего больше не насчитывалось.    Как отбивать?  Исполнительное производство по деньгам не закрыто.   

Повторная защита одного и того же права.

Смотрите выше обеликса.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...