Постановление ВХСУ относительно незаконности валютных кредитов

[ANTIRAID]

Постанова №9/70пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009р.

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:
Губенко Н.М.,

Суддів:
Барицької Т.Л.,
Мирошниченка С.В. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:

ВАТ "ВТБ Банк" в особі Донецької філії ВАТ "ВТБ Банк",
Національного Банку України

на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р.

у справі
№ 9/70 пд господарського суду Донецької області

за позовом
ТОВ "Готель Централь"

до
ВАТ "ВТБ Банк" в особі Донецької філії ВАТ "ВТБ Банк"

про
визнання недійсними кредитного, іпотечного договору та договору застави майнових права

за участю представників сторін:

позивача
Дорошенко Д.П.,

відповідача
НБУ
Герасім Т.В.,
Ващенко Е.В.,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Готель Централь” звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ “ВТБ Банк” в особі Донецької філії ВАТ “ВТБ Банк” про визнання недійсним кредитного договору №69В/2007, іпотечного договору №69Вз/2007, договору застави майнових прав №69Вз-1/2007.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2009 р. (судді: Марченко О.А., судді Іванченкова О.М., Нестеренко Ю.С.) позов задоволено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. (судді: Акулова Н.В., Геза Т.Д., Старовойтова Г.Я.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Водночас, до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернувся Національний банк України, який просив рішення та постанову у даній справі скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін та Національного банку України, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а касаційна скарга Національного банку України підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 16.06.2007 р. сторони уклали кредитний договір №69В/2007, за яким відповідач зобов'язався надати позивачу грошові кошти у вигляді відкличної невідновлювальної кредитної лінії у сумі 13000000 доларів США зі строком користування до 17.06.2013 р., а позивач взяв на себе обов'язок перерахувати банку процентів за користування кредитом у розмірі 11,3 % річних на рахунок №20681301003847.840.1 щомісячно до 25 числа по останній робочий день поточного місяця за винятком останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом з основною сумою кредиту.

Згідно договору №1 від 14.12.2007 р. про внесення змін до кредитного договору №69В/2007 від 16.06.2007 р. сторони визначили, що предметом цього договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії на таких умовах: п. 1.1.1 сума кредитної лінії 19400000 дол. США, в тому числі: а) ліміт кредитування 1-13000000 дол. США; б) ліміт кредитування 2-6400000 доларів США (або еквівалент в російських рублях та/або гривнях за курсом НБУ); п.1.1.2 валюта кредитної лінії: а) валюта ліміту кредитування 1 - долар США; б) валюта ліміту кредитування 2 - долар США, російський рубль, гривня; п.1.1.3 строк користування кредитом - до 17.06.2013р.; п.1.1.4 плата за користування кредитом, наданим в рамках ліміту кредитування 1, складає 11,3 % річних, плата за користування кредитом в рамках ліміту кредитування 2: за користування часткою кредиту в доларах США - 11,5 % річних, за користування часткою в російських рублях - 12,5 % річних, за користування часткою кредиту в гривнях - 16,5 відсотків річних.

Як з’ясували господарські суди, 17.09.2008 р. сторони уклали договір №4 про внесення змін та доповнень до кредитного договору №69В/2007 від 16.06.2007 р., текст договору викладено наступним чином: п. 1.1.1 сума кредитної лінії 19400000 дол. США, в т. ч., ліміт кредитування 1 - 13000000 доларів США, ліміт кредитування 2 - 6400000 доларів США (або еквівалент в російських рублях та/або гривнях за курсом НБУ на дату надання кредитних коштів позичальнику); п.1.1.2 валюта кредитної лінії: валюта ліміту кредитування 1 - долар США, валюта ліміту кредитування 2 - долар США, російський рубль, гривня; п.1.1.3 строк користування кредитом - до 17.06.2013 р.; п.1.1.4 плата за користування кредитом, наданим в рамках ліміту кредитування 1, складає 11,3 % річних, плата за користування кредитом в рамках ліміту кредитування 2: за користування кредитом та/або його часткою в доларах США - 11,5 % річних, за користування кредитом та/або його часткою в російських рублях -12,5 % річних, за користування кредитом та/або його часткою в гривнях - 16,5 % річних.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в іноземній валюті в сумі 18832871,28 доларів США та в національній валюті України у розмірі 2864000 гривень.

16.06.2007 р. сторони підписали договір застави №69Вз-1/2007, за яким заставодавець для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором передає у заставу заставодержателю належні йому майнові права; під зобов'язанням у договорі застави розуміється зобов'язання заставодавця перед заставодержателем, що випливають з кредитного договору №69В/2007 від 16.06.2007 р.

Відповідно до п.1.2 вказаного договору (з урахуванням змін, внесених договором №2 від 29.02.2008 р.) майнові права, що є предметом застави, ґрунтуються на договорі інвестування будівництва офісного центру №001-34/8 від 09.01.2008 р. та усіх додаткових угодах до нього, які є його невід'ємними частинами, укладеному між заставодавцем та ТОВ „РОСУКРОЙЛ", яке є боржником заставодавця за вказаним договором інвестування. Предметом застави за цим договором є майнові права за договором інвестування, що належать заставодавцю на момент укладання цього договору, а також ті, що виникнуть у заставодавця згідно із договором інвестування в майбутньому. Загальна вартість майнових прав, що передаються в заставу, встановлена за домовленістю сторін та складає 92112000 грн.

16.06.2007 р. сторони підписали договір іпотеки №69Вз/2007, згідно п.1.1 якого, предметом договору є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна, вказаного в п. 1.3 цього договору, для забезпечення виконання своїх зобов'язань в повному обсязі щодо повернення кредиту, здійснення оплати за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №69В/2007 від 16.06.2007року.

Як вбачається з п.1.3 іпотечного договору, предметом іпотеки є приміщення будівлі готельного комплексу з діловим центром (літера А-9) та прибудовою (літера А'-1) площею 5089,5 м2, підземна автостоянка (літера Г-1) площею 2200,3 м2, заг. площею 7289,8 м2, що знаходяться у м. Донецьк, вул. Артема, 87.

Таким чином, для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором №69В/2007 від 16.06.2007 р. сторони уклали договір застави №69Вз-1/2007 та договір іпотеки №69Вз/2007 від 16.06.2007 р.

Предметом позовних вимог є визнання недійсними кредитного договору №69В/2007 від 16.06.2007 р., іпотечного договору №69Вз/2007 від 16.06.2007р. та договору застави майнових прав №69Вз-1/2007 від 16.06.2007 р.

Задовольняючи позов, господарські суди попередніх інстанцій застосували положення п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", згідно яких індивідуальної ліцензії потребують в тому числі й операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Господарські суди прийшли до висновків, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Зважаючи на відсутність у сторін індивідуальних ліцензій, господарські суди задовольнили позов та визнали недійсними укладені сторонами договори.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на наступне.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (надалі - Декрет) передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції. Відповідно до п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:
- надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;
- використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Водночас, відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Господарські суди не звернули увагу на наявність у відповідача банківської ліцензії № 79 від 20.04.2007 р., виданої Національним банком України на здійснення операцій, визначених ч. 1 та п.5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Крім того, господарські суди не в повній мірі дослідили обставини щодо застосування положень Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Зокрема, п. 4 ст. 5 Декрету визначено, що індивідуальної ліцензії потребують в тому числі й операції щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі . Проте, господарські суди не з’ясували чи встановлено чинним законодавством зазначені вище обмеження, а відтак чи підлягала застосуванню до спірних правовідносин сторін вказана норма.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у порушення вимог ст. 43 ГПК України прийняті без всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи.

Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд. При новому розгляді справи суду необхідно більш ретельно з’ясувати вимоги позивача, заперечення відповідачів, всім доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з нормами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "ВТБ Банк" в особі Донецької філії ВАТ "ВТБ Банк" задовольнити частково, а касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2009 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009 р. у справі № 9/70пд скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий
Н. Губенко

Судді
Т. Барицька

С. Мирошниченко

[ANTIRAID]

ВХСУ так и не дал ответ на вопрос о законности валютных кредитов. Так, что руки опускать еще рано.

Единственное, что можно вынести из этого решения при подаче исков о признании валютных кредитов не действительными - это обязательное привлечение третьей стороной НБУ. Если Ваш иск уже рассматривается в суде, обязательно заявите ходатайство о привлечении НБУ.

Также обратите внимание - у банков имеются банковские лицензии, а не генеральная лицензия предусмотренная законодательством. Исходя из данного решения, желательно судам первой и второй инстанций дать соответствующее заключение по этому поводу. В решении Хозяйственного суда Кировоградской области этому обстоятельству дана соответствующая оценка. Решение здесь: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=674

Желаю всем удачи. Может наконец-то система пойдет на встречу заемщикам и спасет саму себя.

[Makler]

Единственное, что можно вынести из этого решения при подаче исков о признании валютных кредитов не действительными - это обязательное привлечение третьей стороной НБУ. Если Ваш иск уже рассматривается в суде, обязательно заявите ходатайство о привлечении НБУ.

Объясните пожалуйста, что это даст?

Я так понял, что на обязательное наличие индивидуальной лицензии ссылаться в иске смысла уже нет...

[ANTIRAID]

Объясните пожалуйста, что это даст?

Я так понял, что на обязательное наличие индивидуальной лицензии ссылаться в иске смысла уже нет...

Ссылаться нужно обязательно и обязательно привлекать НБУ третьей стороной. Все это нужно для того, чтобы в дальнейшем не было формального основания отменить решения судов.

[Генрих]

Если я уже подал иск и назначено слушанье по нему, как теперь быть? подавать изменения и дополнения к иску или как?

[VladimirD]

вот на предварилове и подадите "уточнення позовної заяви"

[VladimirD]

1. Не забывайте что в гражданском процессе к вам "на помощь" всегда придет ЗУ "О защите прав потребителей".

2. Ссылаться на пункт в) ч.4 ст.5 Декрета - (ИМХО) бред! Тут можно "съехать" только на пункт "г". Есть еще умники на "Захисте", ссылающиеся на ст.99 Конституции, что также считаю проигрышным основанием для Истца.

3. ВХСУ не ВСУ.

[qwerty]

2. Ссылаться на пункт в) ч.4 ст.5 Декрета - (ИМХО) бред! Тут можно "съехать" только на пункт "г".

Аргументировать сможете?

[VladimirD]

в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

И правильно Вышестоящие суды "отрезвляют" представителей Истцов, срубивших капусты с последних. Данная норма направлена на регулирование кредитных отношений резидентов Украины с нерезидентами за пределами територии Украины (гдето даже научно-практический комментарий читал), причем ДЕЙСТВИТЕЛЬНО лимит таких кредитных операций не ограничен ни одним законодательным актом Украины. Потому в случае, если резидент кредитуется в валюте у нерезидента (за пределами територии Украины) и законом лимит такого кредитования не ограничен - Индивидуальная лицензия не нужна. Да и не ограничат никогда такое кредитование, потому как другими словами это называется ИНВЕСТИЦИИ. Смысла нет усложнять количество и сроки притока валюты в экономику страны.

Печально одно - на почве "спешки и халтуры" создаются нежелательные прецеденты.

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

По данному пункту все четко и коротко. Понятно, что наличие Индивидуальной лицензии необходимо для всех расчетов на територии Украины. А ПО КРЕДИТУ ВЫ РАСЧИТЫВАЕТЕСЬ ЧЕМ ? СРЕДСТВОМ ПЛАТЕЖА КАКАЯ ВАЛЮТА ЯВЛЯЕТСЯ ? Валюта США (Доллары)*.

* в данном случае рассматриваем долларовый кредит.

[qwerty]

г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

По данному пункту все четко и коротко. Понятно, что наличие Индивидуальной лицензии необходимо для всех расчетов на територии Украины. А ПО КРЕДИТУ ВЫ РАСЧИТЫВАЕТЕСЬ ЧЕМ ? СРЕДСТВОМ ПЛАТЕЖА КАКАЯ ВАЛЮТА ЯВЛЯЕТСЯ ? Валюта США (Доллары).

Не все так четко. Он рубится решением ВХСУ- Водночас, відповідно до п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

[Генрих]

Если я уже подал иск и назначено слушанье по нему, как теперь быть? подавать изменения и дополнения к иску или как?

суд оставил иск без движения так как третьими лицами не заявлены поручители и НБУ

[qwerty]

суд оставил иск без движения так как третьими лицами не заявлены поручители и НБУ

Устраняйте недостаткии и до указаного срока подайте в суд исправленное исковое заявление.

[bud]

суд оставил иск без движения так как третьими лицами не заявлены поручители и НБУ

поручители могут действовать ч.з. доверенное лицо? кстати а нбу привлекать по вопросу сам суд... имхо...

[VladimirD]

qwerty, Постанова НБУ - не ЗАКОН! Дальше думаю понятно.

[qwerty]

Постанова НБУ - не ЗАКОН!

Это актуально для депозитов. С валютными кредитами пойдет в ход все (Декрет КМУ, Постановления НБУ, Правила, Инструкции). Рубить ЦПКУ подзаконные акты НБУ не пройдет по причине отсутствия Закона, который в полной мере регулирует спорные отношения в валютном кредитовании и выполнении обязательств по ним.

[vekt]

qwerty, Постанова НБУ - не ЗАКОН! Дальше думаю понятно.

ЦПКУ8. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи п. 4. У разі невідповідності правового акта закону ... суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

ГПКУ4:Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Почему ВХСУ не отклонил ту часть иска НБУ, где речь идет о п. 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій ???

"Рубить ЦПКУ подзаконные акты НБУ не пройдет по причине отсутствия Закона, который в полной мере регулирует спорные отношения в валютном кредитовании и выполнении обязательств по ним." А как насчет ЦКУ533п3? Ведь там именно о том самом Законе. Заключить договор? Нема питань! Заключай. Но исполнять придется только по ЦКУ533п3

[vekt]

Вообще то есть сомнение об уместности привлечения НБУ со своим подзаконниками. Ну нет подзаконников в ЦКУ533п.3 Или я не прав?

[qwerty]

Вообще то есть сомнение об уместности привлечения НБУ со своим подзаконниками. Ну нет подзаконников в ЦКУ533п.3 Или я не прав?

Не прав. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Порядок, умови и закон - это в т.ч. и подзаконные акты.

[qwerty]

А как насчет ЦКУ533п3? Ведь там именно о том самом Законе. Заключить договор? Нема питань! Заключай. Но исполнять придется только по ЦКУ533п3

О каком законе речь?

[vekt]

Ну декрет же.

[qwerty]

Прочитайте "Кое-что о кредитах в иностранной валюте и Нацбанке", здесь все разьяснено. Обратите внимание на противоречивость норм Декрета. Поэтому в ход идет все.

http://antiraid.com.ua/articles/p200910021.html

[vekt]

Спасибо

[qwerty]

И еще один штрих в валютном беспределе.

Обеспечение стабильности денежной единицы является основной функцией центрального банка — Национального банка Украины.

При этом все риски банк пытается возложить на заемщиков.

[Alexandr2009]

Скажите пожалуйста, а в качестве кого привлекать НБУ? На каких основаниях? В качестве эксперта по его же нормативным актам? Какой тут у него интерес? Т.е. как для суда обосновывать его присутствие? Разве, что если просить суд перевести кредит в гривну по текущему курсу, а НБУ как гаранта стабильности денежной единицы привлечь как ответчика и обязать гасить разницу между 8 и 5 гривнами за доллар.

[qwerty]

3-им лицом. Ответы на остальные вопросы уже написаны выше.