Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Mila_Я]

Расскажете надеюсь потом как всё пройдёт... 

Но моё мнение, это Вы плохо делаете... Показываете банку прецедент который ему на руку... Оно ещё может аукнется... Надеюсь судья откажет Вам в ходатайстве...  )))

Я собственно и поборола ПБ, тем, что можно нафотошопить фсё шо хотеть.... а вот в суде розглядать состояние Прив24 или ликпей = засада, ибо неизвестно будет ли оно работать на момент розглядын.

[Bolt]

Я собственно и поборола ПБ, тем, что можно нафотошопить фсё шо хотеть.... а вот в суде розглядать состояние Прив24 или ликпей = засада, ибо неизвестно будет ли оно работать на момент розглядын.

 

И неизвестно что там будет написано... А уж если Приват начнёт таскать с собой ноутбук и что то там показывать и говорить, что это доказ, то всё это засада засад... Кто то пытается открыть ящик Пандоры... 

[lerik]

Что значит не существует... Вам предприятие не нужно... Вам нужна его документация... С ликвидацией предприятия документация не ликвидируется...

Предприятие перевели в другой город (в реестре висит), по несуществующему адресу, персонал весь уволен (уволился) - нет ничего и никого...

В Клиент-банке уже ничего нельзя посмотреть, его "отключили" - это ПАТ Дельтабанк...

[у.zaporozhskiy]

Расскажете надеюсь потом как всё пройдёт... 

Но моё мнение, это Вы плохо делаете... Показываете банку прецедент который ему на руку... Оно ещё может аукнется... Надеюсь судья откажет Вам в ходатайстве...  )))

 

Ходатайство удовлетворили.

Судья составил акт и зафиксировал наличие денег.

Не понимаю почему Вы боитесь этого случая.

Он лишь показывает, что на счете человека есть деньги.

Но не подтверждает, что именно он вносил деньги.

[у.zaporozhskiy]

Предприятие перевели в другой город (в реестре висит), по несуществующему адресу, персонал весь уволен (уволился) - нет ничего и никого...

В Клиент-банке уже ничего нельзя посмотреть, его "отключили" - это ПАТ Дельтабанк...

 

Что нужно?

Вы хотите вернуть деньги?

[у.zaporozhskiy]

У кого есть реальная практика признания кредитного договора мнимым в иностранной валюте в связи предоставлением кредита с позичкового счета банка на гривневый карточный счет?

Как можно перечислить валюту с позичкового рахунку на гривневый  карточный  счет?

[maggain]

Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок?

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6698#entry109644

Банковский (текущий, клиентский) счет – существенное условие в кредитном договоре?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6745#entry109612

А чим відрізняється картковий рахунок від поточного рахунку відповідно до ст.1066 ЦК України?

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 922/4160/13

 

 

Добрый день, решение очень хорошее и апелляцию прошло, но отменено  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41976815 , а потом взыскано http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42982816, вот так ломаются решения, жаль....

[Bolt]

Ходатайство удовлетворили.

Судья составил акт и зафиксировал наличие денег.

Не понимаю почему Вы боитесь этого случая.

Он лишь показывает, что на счете человека есть деньги.

Но не подтверждает, что именно он вносил деньги.

 

Да я не боюсь этого конкретного случая... Просто как бы этот случай приватам не понравился... Они тогда вообще перестанут, что либо носить в суд, а будут ходить с ноутбуком и тыкать туда судью, типа доказы... А уж чего там написать и, что там показать они найдут... Просто не забывайте с кем воюем... Ведь это мы с Вами кажется против скриншотов выступали, а тут получается зашли ещё дальше, когда это выгодно оказалось, дали волю, забыв о том с кем сталкиваемся и чем это может обернуться потом для нас же самих... (

[maggain]

Да я не боюсь этого конкретного случая... Просто как бы этот случай приватам не понравился... Они тогда вообще перестанут, что либо носить в суд, а будут ходить с ноутбуком и тыкать туда судью, типа доказы... А уж чего там написать и, что там показать они найдут... Просто не забывайте с кем воюем... Ведь это мы с Вами кажется против скриншотов выступали, а тут получается зашли ещё дальше, когда это выгодно оказалось, дали волю, забыв о том с кем сталкиваемся и чем это может обернуться потом для нас же самих... (

Последнее время Прихват Банк часто пользуется скриншоты и пытается втюхать их в суде.

Из решения суда  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/40214502  следует:

"....Крім того, в якості доказу в обґрунтування позову представник Банку надав до суду скріншоти з банківських програмних  комплексів «Приват48+» та «Приват24», пославшись на роз'яснення терміну, (згідно Вікіпедії) - як зображення , отримане  комп'ютером і відображає в точності  те, що бачить користувач  на екрані монітору чи іншого візуального приладу, що виходячи з положень ст..ст. 57,64,65  ЦПК України є речовим доказом, а не документом.  

          Виходячи з вимог, які пред'являються до доказів, що вимагають використання технічних засобів при їх виготовленні та відтворенні, ці докази можуть бути покладені в основу судового рішення за умов, що: відоме джерело виготовлення цих матеріалів; відомий час виготовлення цих матеріалів; ці матеріали були виготовлені загальноприйнятим способом або способом, про який домовилися особи, які виготовили їх; ці матеріали до їх подання до суду зберігалися належним чином; ці матеріали можуть бути надані суду у доступному для відтворення і зберігання вигляді.

          Представником позивача за первісним позовом вказаних вимог  закону не дотримано, і окрім печатної роздруківки зображення з монітору  комп'ютера із  поміткою з оригіналом згідно,  інших  даних   не надано, в зв'язку з чим  суд  позбавлений можливості  відтворити та безпосередньо дослідити надані докази.

З огляду на те, що обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦК України),  суд  визнає  подані позивачем  скріншоти з банківських програмних  комплексів «Приват48+» та «Приват24», недопустимим доказом....."

[Бонар]

Добрий день. В нас такі справи. Генеральну ліц. залишили поза увагою.ЗУ Про фінанси не застосували. Єдиний плюс встановили факт не відкриття поточного/позичкоового рахунку.(Жодних доказів відкриття відповідач не надав) в перш.інстанції. От таке.

[economix_a]

Есть решение суда, которое вступило в законную силу, в решение сказано что договор ипотеки «припинено», нотариус отказывается снимать «заборону», мотивируя тем что в решение суда не указано снять «заборону» а только «припинити» действие договора, что подскажете, как правильно поступить?

[НБ Украины]

Да я не боюсь этого конкретного случая... Просто как бы этот случай приватам не понравился... Они тогда вообще перестанут, что либо носить в суд, а будут ходить с ноутбуком и тыкать туда судью, типа доказы... А уж чего там написать и, что там показать они найдут... Просто не забывайте с кем воюем... Ведь это мы с Вами кажется против скриншотов выступали, а тут получается зашли ещё дальше, когда это выгодно оказалось, дали волю, забыв о том с кем сталкиваемся и чем это может обернуться потом для нас же самих... (

 

Подайте заявление об обеспечении доказательств путем истребования у банка оригиналов всех заявлений на перевод налички на клиентский (текущий) счет через операционную кассу банка с Вашей подписью (единственные доказательства возврата кредита и оплаты кредита).

 

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry72744

 

Справа № 161/4271/15-ц

 

Провадження № 2/161/1959/15

 

       У Х В А Л А

 

23 квітня 2015 року      Луцький міськрайонний суд Волинської області

 

у складі:

 

головуючого судді Рудської С.М.

 

при секретарі Мартинюк О.Г.

 

за участю:

 

представника позивача ОСОБА_1

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів кредитної лінії та договору іпотеки

 

                                                      В С Т А Н О В И В:

 

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у відповідача оригіналів документів або належним чином завірені копії цих документів, перелік яких приведений у письмовому клопотанні про забезпечення доказів.

 

Вислухавши представника позивачки суд приходить до наступного.

 

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи; роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

 

Згідно із ст. 133 ЦПК України особи, які беруть учать у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

 

Відповідно до ст. 137 ЦПК України у випадках коли в отриманні доказів у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням повинний витребувати такі докази.

 

Оскільки докази зазначені в клопотанні представника позивача, не може бути наданий позивачу та його представнику за їхньою вимогою, тобто існують складнощі в їх отриманні, і докази на які посилається представник позивачки в своєму клопотанні можуть слугувати для доведення обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені нею вимоги, то суд вважає за необхідне клопотання представника заявника про витребування доказів задовольнити.

 

Керуючись ст.ст. 10, 11, 137, 168, 293 ЦПК України, -

 

                                                    У Х В А Л И В:

 

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 задовольнити.

 

Витребувати у відповідача ОСОБА_3 ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ належним чином завірені копії наступних доказів:

 

кредитної справи на ім»я ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

договіру про відкриття банківського поточного рахунку в іноземній валюті на ім.»я ОСОБА_2 станом на 18.01.2008 року;

виписки з поточного рахунку (2620) позичальника ОСОБА_2 з відображенням операції з видачі кредиту в сумі 49500 доларів США та касових операцій зі сплати кредиту та відсотків за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

меморіального ордеру (зареєстрований у відповідному журналі реєстрації меморіальних ордерів) про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на банківський (поточний) рахунок ОСОБА_2 в сумі 49500 доларів США за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

звіту касиру (або витягу з нього) з відображенням операції з видачі кредиту в сумі 49500 доларів США та касових операцій зі сплати кредиту і відсотків за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

книги обліку готівкових та інших цінностей операційної каси банку (або витяг) з відображенням операції з видачі кредиту в сумі 49500 доларів США та касових операцій зі сплати кредиту та відсотків за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

щоденних оборотних відомостей (або витяги) з відображенням операції з видачі кредиту в сумі 49500 доларів США та касових операцій зі сплати кредиту та відсотків за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року, починаючи з 2008 року до цього часу;

оригінали квитанцій та належним чином засвідчені копії квитанцій щодо здійснення розрахунково-касових операцій зі сплати тіла кредиту та відсотків ОСОБА_2 за договором про відкриття кредитної лінії № 6М/2008/840-МКЛ/735 від 18.01.2008 року;

внутрішньобанківське положення про порядок проведення касових операцій банку в іноземній валюті в редакції дійсній на 2008 рік;

внутрішньобанківського положення про касові операції банку в іноземній валюті в редакціях дійсних з 2008 року по теперішній час.

Зобов»язати начальника ОСОБА_3 ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ надати докази, зазначені в даній ухвалі в строк до 12 травня 2015 року.

 

Попередити начальника ОСОБА_3 ПАТ КБ «Надра» Луцьке РУ про наслідки ненадання доказів, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Суддя Луцького міськрайонного

 

суду Волинської області                                                                        ОСОБА_4

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/43746921

 

Справа № 161/4271/15-ц

 

Провадження № 2/161/1959/15

 

    О К Р Е М А  У Х В А Л А

 

05 червня 2015 року                       Луцький міськрайонний суд Волинської області

 

у складі:

 

головуючого судді Рудської С.М.

 

при секретарі Мартинюк О.Г.

 

за участю:

 

представника позивача ОСОБА_1

 

представник відповідача ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про захист прав споживачів, визнання недійсними договорів кредитної лінії та договору іпотеки

 

В С Т А Н О В И В:

 

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_1 заявив клопотання про винесення по справі окремої ухвали у звязку з неповним виконанням представником відповідача ухвали суду від 23.04.2015 року про забезпечення доказів.

 

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що надати документи, вказані в ухвалі суду від 23.04.2015 року відповідач не має можливості.

 

    Вислухавши думку учасників процесу суд приходить до наступного.

 

    Відповідно до ст. 211 ЦПК України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

 

    23.04.2015 року судом за клопотанням представника позивача було винесено ухвалу про забезпечення доказів шляхом витребування у ПАТ КБ «Надра» документів, перелік яких був приведений в тексті вищевказаної ухвали суду.

 

    Проте вказана ухвала про забезпечення доказів в повному обсязі виконана не була, суду була надана лише кредитна справа та імя ОСОБА_3 Причини невиконання ухвали про забезпечення доказів в іншій частині відповідач відповідно до вимог ч. 5 ст. 137 ЦПК України суду не повідомив.

 

Вважаю, що в даному випадку в діях посадових осіб ПАТ КБ «Надра» вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України «Невиконання судового рішення».

 

Суд вважає за необхідне направити дану окрему ухвалу Прокурору м. Луцька для здійснення за даної окремою ухвалою всебічної перевірки та прийняття рішення щодо наявності в діях посадових осіб ПАТ КБ «Надра» ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України та порушення кримінального провадження.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 168, 211 ЦПК України, суд, -

 

У Х В А Л И В:

 

Довести про викладене до відома прокурора м. Луцька для вирішення питання про порушення щодо посадових осіб ПАТ КБ «Надра» кримінального провадження за ст. 382 КК України.

 

Про вжиті заходи повідомити Луцький міськрайонний суд Волинської області у місячний строк.

 

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Судья Луцького міськрайонного

 

суду Волинської області                                                            ОСОБА_4

 

                            

http://reyestr.court.gov.ua/Review/44599728

[ШВЕЙК]

В квітні 2013 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ вперше правильно застосував Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до кредитних правовідносин. Досі суд не відрізняє споживчий кредит від фінансового кредиту (ст.4 закону): «Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) …».

Навіть в п.1 постанови пленуму Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 не був зазначений даний закон.

П О С Т А Н О В А № 5

ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

від 30 березня 2012 року

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів,

що виникають із кредитних правовідносин

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює кредитні правовідносини, пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє дати судам такі роз’яснення:

1. Розгляд справ за позовами, що виникають при укладенні, забезпеченні, виконанні та припиненні кредитних договорів, а також при визнанні їх недійсними, повинен здійснюватись у точній відповідності із законом та в установлені для цього строки.

При вирішенні таких спорів суди мають виходити з положень статей 41, 42, 99 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також враховувати, що кредитні відносини врегульовано, зокрема, главами 52, 53, 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), законами України: від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»; від 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу»; від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку»; від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»; від 18 листопада 2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; від 19 червня 2003 року № 979-IV «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»; від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет про валютне регулювання) та іншими нормативно-правовими актами, у тому числі виданими Національним банком України у межах своїх повноважень, визначених Законом України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України».

http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2012_rik.html

6-1099св13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Червинської М.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними пунктів кредитного договору та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 10 квітня 2008 року між нею та відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредит у розмірі 6 тис. доларів США на строк до 25 березня 2013 року зі сплатою 24 % річних. Крім того, за користування кредитом понад установлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється процентна ставка в розмірі 72 % річних.

Позивач вважала, що умова щодо встановлення підвищеної процентної ставки є несправедливою, тому, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати недійсними п. 2.4 кредитного договору та пункт «Підвищена процентна ставка (в разі прострочення платежу)» додатку 1 до кредитного договору з моменту його укладення.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 серпня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним п. 2.4. кредитного договору від 10 квітня 2008 року та пункт «Підвищена процентна ставка (у разі прострочення платежу)» додатку 1 до кредитного договору, які встановлюють підвищену процентну ставку за користування кредитом понад установлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу). Зобов'язано ПАТ «Універсал Банк» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором від 10 квітня 2008 року та зарахувати в погашення тіла кредиту грошові кошти, зараховані раніше в погашення нарахованих підвищених процентів. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 6 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

…

За положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (яким відповідно до ст. 4 цього Закону є договір про надання споживчого кредиту) повинен містити розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору

…

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007204

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25825243

Коли Ваш банк отримав право здійснювати валютні операціїї на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статтею 4 Закону України «Про фінансові послуги» - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту?

Коли Ви довідалися про про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК)?

…

Приклади вибіркової дії п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=70503 сообщение #5111 11.4.2013 10:15

Правова позиція

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71197 сообщение #22 27.4.2013 13:03

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій ( 748-97-п ) на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV ( 996-14 ) "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=71287 сообщение #382 29.4.2013 13:42

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=70912 сообщение #5122 20.4.2013 10:28

А есть ли ПОЗИТИВНАЯ ПРАКТИКА ВСУ по недествительности  ч.2 пункта 4.1.1. Кредитного договора ПАТ "ОТП Банк", где размер пени 1% за каждый день прострочки ?

[alexburko]

07 июня ВСУ получил мое заявление о пересмотре решений ВССУ, касающихся дискриминационных пунктов о пене в договорах потребительского кредитования. Никаких определений пока не получал.

 

Практика ВССУ, соответственно, есть, а практики ВСУ, соответственно, - нет...

[Bolt]

07 июня ВСУ получил мое заявление о пересмотре решений ВССУ, касающихся дискриминационных пунктов о пене в договорах потребительского кредитования. Никаких определений пока не получал.

 

Практика ВССУ, соответственно, есть, а практики ВСУ, соответственно, - нет...

 

Да ещё рано... Ждём с Вами вместе и волнуемся...

[yafet]

Питання: чи відображався/ється актив (виданий кредит в іноземній валюті) в офіційному бухобліку банку саме в іноземній валюті?

Відповідь - ні.  (Конструктивні заперечення вітаються).

Виданий кредит в іноземній валюті  в офіційному бухгалтерському обліку банку з моменту первісного визнання облікується у валюті звітності - гривні.

 

http://zakon4.rada.g...1-04/ed20041117     (РЕДАКЦІЯ зареєстрована в  МЮ 29.11.2004)  Потім були зміни- остання про перехід бухобліку в банківській системі  на МСБО з 01.12.2015.

ІНСТРУКЦІЯ

з бухгалтерського обліку операцій в іноземній
валюті та банківських металах у банках України 


1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає методологічні засади відображення
в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній
валюті та банківських металах, що здійснюють банки України.

1.2. Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про
банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про Національний банк
України" ( 679-14 ), "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ), інших законодавчих актів України
та нормативно-правових актів Національного банку України й
ґрунтується на основних вимогах міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку та національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку.

1.3. Терміни, що використовуються в цій Інструкції,
вживаються в таких значеннях:
балансова вартість іноземної валюти - вартість іноземної
валюти в грошовій одиниці України, за якою вона відображена в
балансі (гривневий еквівалент за офіційним (обліковим) курсом
(далі - офіційний курс) гривні до іноземних валют);
валюта звітності - грошова одиниця України;
дата операції - дата, з якої банк зобов'язується придбати або

продати актив;...

 

...   1.5. Бухгалтерський облік операції в іноземній валюті та
банківських металах банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме в
номінальній сумі іноземної валюти, одиницях ваги металу, щодо яких
установлюється офіційний курс гривні, - тройських унціях та
гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

1.6. Операції в іноземній валюті та банківських металах під
час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом
перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного
курсу гривні до іноземних валют на дату здійснення операції (дата
визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і

витрат). ....

 

....  1.9. Активи і зобов'язання в іноземній валюті та банківських

металах відображаються у фінансовій звітності в гривневому
еквіваленті за офіційним курсом на дату складання звітності або на
дату їх визнання. Залишки за технічними рахунками 3800 та 3801 не

включаються до фінансової звітності. 

[0720]

 

Питання: чи відображався/ється актив (виданий кредит в іноземній валюті) в офіційному бухобліку банку саме в іноземній валюті?

Відповідь - ні.  (Конструктивні заперечення вітаються).

Виданий кредит в іноземній валюті  в офіційному бухгалтерському обліку банку з моменту первісного визнання облікується у валюті звітності - гривні.

 

 

І що нам це дає? Відображення активу в валюті звітності зовсім не означає, що заборгованість контрагента є гривневою. Порядок погашення заборгованості позичальником перед банком — встановлено кредитним договором (i цивільним законодавством), а відтак жодним чином не регулюється інструкціями НБУ щодо порядком обліку активів та способом іх відображення у звітності. 

Ця Інструкція 555 (в наведеній частині) лише зобов'язує банк проводити щоденні валютні переоцінки та відображати їх в бухгалтерському обліку у гривневому еквіваленті. 

Окрім того, наведена вами Інструкція 555 не є актом цивільного законодавства в розумінні ст. 4 ЦК.

Саме тому, з огляду на ст. 14 цього Кодексу, такі інструкції взагалі не можуть бути застосовані або в інший спосіб взяті до уваги в цивільних правовідносинах. Це позиція ВССУ.

(Нормативні та розпорядчі акти НБУ не входять до переліку актів цивільного законодавства відпоідно до ст. 4 ЦК;

згідно ч. 1 ст. 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства).

 

[centurion]

І що нам це дає? Відображення активу в валюті звітності зовсім не означає, що заборгованість контрагента є гривневою. Порядок погашення заборгованості позичальником перед банком — встановлено кредитним договором (i цивільним законодавством), а відтак жодним чином не регулюється інструкціями НБУ щодо порядком обліку активів та способом іх відображення у звітності. 

Ця Інструкція 555 (в наведеній частині) лише зобов'язує банк проводити щоденні валютні переоцінки та відображати їх в бухгалтерському обліку у гривневому еквіваленті. 

Окрім того, наведена вами Інструкція 555 не є актом цивільного законодавства в розумінні ст. 4 ЦК.

Саме тому, з огляду на ст. 14 цього Кодексу, такі інструкції взагалі не можуть бути застосовані або в інший спосіб взяті до уваги в цивільних правовідносинах. Це позиція ВССУ.

(Нормативні та розпорядчі акти НБУ не входять до переліку актів цивільного законодавства відпоідно до ст. 4 ЦК;

згідно ч. 1 ст. 14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства).

 

Если входить в плоскость ЦКУ, то  с какого перепугу банки, минуя условие договора и реструктуризацию/доп. соглашение, в одностороннем порядке изменяют валюту обязательства, нарушая положения ст. 525 и ст.526 ЦКУ?

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

[0720]

Разумеется, отказываясь от своего договорного обязательства в одностороннем порядке, банки нарушают тем самым гражданское законодательство (не только ст.ст. 525, 526 ЦК, кстати).

Однако, учёт банком средств никак не отражён в договоре, банк не обязуется перед клиентом учитывать его средства каким бы то ни было образом, все обязательства по учету не являются гражданскими (частно-правовыми), это всего лишь административная обязанность банка перед НБУ и другими субъектами публичного права — то есть эти правоотношения относятся к административной, публично-правовой сфере. То есть нарушение банком правил учета не означает само по себе нарушения прав клента банка (нарушения прав клиента могут возникнуть вследствие нарушений права учёта, а могут и не возникнуть).  Ну тогда и права на защиту тоже не возникает, ненарушенное право защиты не требует.

Поэтому как бы там банк не учитывал свои или ваши средства, это само по себе не может быть признано нарушением гражданского обязательства в понимании гражданского кодекса (ст.ст. 509, 11), даже если этот учёт не соответствует положениям закона или нормативно-правовых актов регулятора.  Ответственность за нарушение правил учета законом предусмотрена, но это административная ответственность, а не гражданская. И наступает она не за нарушение гражданского обязательства, а за нарушение административной обязанности.

И главное — каким образом вы хотите это использовать?  Вы можете попытаться использовать это нарушение для требования о расторжении договора (ст.ст. 651-654), но тогда требуется соблюдение ещё ряда дополнительных условий (основное из них - изменение обстоятельств вследствие нарушения банком своего обязательства должно быть существенным, а это оценочный критерий и потому остается на усмотрение суда). Но вы не можете на этом основании требовать признать договор ничтожным или не заключенным.

Поэтому давайте ещё раз спросим — а что это нам даёт? 

[yafet]

Разумеется, отказываясь от своего договорного обязательства в одностороннем порядке, банки нарушают тем самым гражданское законодательство (не только ст.ст. 525, 526 ЦК, а и другие положения закона, а также и нормативных актов НБУ).

Однако, учёт банком средств никак не отражён в договоре, банк не обязуется перед клиентом учитывать его средства каким бы то ни было образом, все обязательства по учету не являются гражданскими (частно-правовыми), это всего лишь административная обязанность банка перед НБУ и другими субъектами публичного права.

И главное — каким образом вы хотите это использовать?  Вы можете попытаться использовать это нарушение для требования о расторжении договора (ст.ст. 651-654), но тогда требуется соблюдение ещё ряда дополнительных условий (основное из них - изменение обстоятельств вследствие нарушения банком своего обязательства должно быть существенным, а это оценочный критерий и потому остается на усмотрение суда). Но вы не можете на этом основании требовать признать договор ничтожным или не заключенным.

Поэтому давайте ещё раз спросим — а что это нам даёт? 

   

 Може ми по -різному розуміємо, але суть захисту прав спохивача і дотримання ліцензійних умов якраз і є дотримання жорстких правил в т.ч. бухобліку учасниками фінансових ринків (десь так і пише в рішенні конституційного). 

 

Що дає?

1. Відповідь на питання: чи підтверджує взагалі що-небудь виписка про рух коштів на позичковому рахунку в іноземній валюті. Ні-не підтверджує, бо не є є частиною офіційного бухгалтерського обліку, а тільки частиною управлінського(внутрішньобанківського).

2. Відповідь на питання: яким є фактичний розмір заборгованості за кредитом в іноземній валюті на будь-яку дату за офіційним бухобліком учасника ринку фінансових послуг ( в т.ч. і на дату позову).

3. Відповідь на питання: яку частину позовних вимог банку становить "невиконане зобовязання" і яку частину становить решта складових(упущена вигода і т.п.).

 

І дає одне питання: а що перешкоджає хоча б одному банку із всіх хоча б в одній із всіх судових справ просто дати нормальні виписки зі свого бухобліку, якщо там в принципі нічого вибухонебезпечного нема?

 

Трохи неясно з нормативкою НБУ. По ст.55 про банки вона є обовязковою дя встановлення змісту правовідносин. 

[0720]

 Може ми по -різному розуміємо, але суть захисту прав спохивача і дотримання ліцензійних умов якраз і є дотримання жорстких правил в т.ч. бухобліку учасниками фінансових ринків (десь так і пише в рішенні конституційного). 

 

Що дає?

1. Відповідь на питання: чи підтверджує взагалі що-небудь виписка про рух коштів на позичковому рахунку в іноземній валюті. Ні-не підтверджує, бо не є є частиною офіційного бухгалтерського обліку, а тільки частиною управлінського(внутрішньобанківського).

2. Відповідь на питання: яким є фактичний розмір заборгованості за кредитом в іноземній валюті на будь-яку дату за офіційним бухобліком учасника ринку фінансових послуг ( в т.ч. і на дату позову).

3. Відповідь на питання: яку частину позовних вимог банку становить "невиконане зобовязання" і яку частину становить решта складових(упущена вигода і т.п.).

 

І дає одне питання: а що перешкоджає хоча б одному банку із всіх хоча б в одній із всіх судових справ просто дати нормальні виписки зі свого бухобліку, якщо там в принципі нічого вибухонебезпечного нема?

 

Трохи неясно з нормативкою НБУ. По ст.55 про банки вона є обовязковою дя встановлення змісту правовідносин. 

 

1. Виписка підтверджує рух коштів за рахунком, саме це і є призначенням виписки.

Питання щодо того, чи є вона частиною бухобліку учасника ринку фінпослуг — не ставиться і не вирішується судом в контексті цивільного спору, оскільки не має відношення до цивільних прав та обов'язків сторін. 

Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК (ст. 509 ЦК). А саме — із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК). Цей перелiк є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає (позиція ВССУ). 

Ознаки актів цивільного законодавства вичерпно перелічено в статті 4 ЦК. 

Нормативно-правові (а також розпорядчі) акти НБУ не входять до складу актів цивільного законодавства, оскільки НБУ не є органом влади, а є органом державного управління (позиція ВССУ).

Отже, інструкції, порядки, положення, розпордяження, накази,  які видано НБУ або затверджено постановами правління НБУ — не є актами цивільного законодавства і не можуть встановлювати або породжувати приватно-правові зобов'язання. Обов'язки, встановлені такими актами — є адміністративними (публічно-правовими), а в окремих випадках — і взагалі внутрішніми (це розпорядчі акти, порушення яких тягне лише дисциплінарну відповідальність).

2. Фактичний розмір заборгованості за кредитом в іноземній валюті на будь-яку дату за офіційним бухобліком учасника ринку фінансових послуг ( в т.ч. і на дату позову)  встановлюється виходячи з умов укладеного договору та підтвердних документів на відповідну дату. Зокрема — і вищезгаданою випискою за рахунком. При цьому не має значення, в якій валюті (в яких валютах) зазначено цей розмір заборгованості у самій виписці, оскільки обов'язки сторін, умови и порядок погашення заборгованості (і зокрема — валюта зобов'язання) встановлюється не випискою, а договором і актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК).  Призначення виписки полягає лише в тому, щоб задокументувати рух коштів на відповідну дату (за відповідний період) відповідно до правил бухгалтерського обліку.

3. Див. п. 2. Виписка для цього і існує. Розмір заборгованості встановлюється зокрема випискою, але умови та порядок виконання зобов'язання нею не встановлюються.  Зокрема, валюту зобов'язання визначено сторонами в договорі відповідно до актів чинного законодавства (ст.ст. 192, 533 ЦК, Декрет 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). Якщо договір суперечить актам цивільного законодавства, це надає підстави заявити вимогу про його нікчемність або неукладеність, — але виписка та Інструкція 555 тут ні до чого, оскільки вони не є актами цивільного законодавства.

 

4. Нормативні (і тільки нормативні!) акти НБУ дійсно є обов'язковими в силу ст. 55 ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Проте ця обов'язковість не є цивільною обов'язковістю, тобто не породжує приватно-правових зобов'язань (ст. 509, 11 ЦК). Це адміністративна обов'язковість, за порушення цієї норми встановлено саме адміністративну, а не цивільну відповідальність. Водночас, порушення цивільного зобов'язання (договірного або позадоговірного) тягне саме приватно-правові наслідки (ст.ст. 611, 14 ЦК).

Окрiм того, вам ще потрібно окремо довести, що постанова правління НБУ № 555 є саме нормативно-правовим, а не розпорядчим актом. Тобто, показати що при виданні цього акта було дотримано всі нормотворчі процедури (публічне обговорення, належне оприлюднення), а сам акт має усі ознаки нормативного (в тому числі реєстрацію Мінюсту), — інакше це розпорядчий акт, який є обовязковим лише для вичерпного кола суб'єктів, підпорядкованих органу управління (в даному випадку — для уповноважених банків), а для інших суб'єктів права такий акт обов'язковим не є.   Водночас, повторюю, навіть якщо ви і доведете нормативний характер Інструкції 555 — все одно це не зробить її актом цивільного законодавства (зг. ст. 4 ЦК), а відтак нічого вам не дасть.

[centurion]

1. Виписка підтверджує рух коштів за рахунком, саме це і є призначенням виписки.

Питання щодо того, чи є вона частиною бухобліку учасника ринку фінпослуг — не ставиться і не вирішується судом в контексті цивільного спору, оскільки не має відношення до цивільних прав та обов'язків сторін. 

Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК (ст. 509 ЦК). А саме — із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК). Цей перелiк є вичерпним, і роширеному тлумаченню не підлягає (позиція ВССУ). 

Ознаки актів цивільного законодавства вичерпно перелічено в статті 4 ЦК. 

Нормативно-правові (а також розпорядчі) акти НБУ не входять до складу актів цивільного законодавства, оскільки НБУ не є органом влади, а є органом державного управління (позиція ВССУ).

Отже, інструкції, порядки, положення, які видано або затверджено постановами правління НБУ — не є актами цивільного законодавства і не можуть встановлювати або породжувати приватно-правові зобов'язання. Обов'язки, встановлені такими актами — є адміністративними (публічно-правовими).

2. Фактичний розмір заборгованості за кредитом в іноземній валюті на будь-яку дату за офіційним бухобліком учасника ринку фінансових послуг ( в т.ч. і на дату позову)  встановлюється виходячи з умов укладеного договору та підтвердних документів на відповідну дату. Зокрема — і вищезгаданою випискою за рахунком. При цьому не має значення, в якій валюті (в яких валютах) зазначено цей розмір заборгованості у самій виписці, оскільки обов'язки сторін, умови и порядок погашення заборгованості встановлюється не випискою, а договором і актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК).  Призначення виписки полягає лише в тому, щоб задокументувати рух коштів на відповідну дату (за відповідний період) відповідно до правил бухгалтерського обліку.

3. Див. п. 2. Виписка для цього і існує. Розмір заборгованості встановлюється зокрема випискою, але умови та порядок виконання зобов'язання нею не встановлюються.  Зокрема, валюту зобов'язання встановлено в договорi відповідно до актів чинного законодавства (ст.ст. 132, 533 ЦК, Декрет 15-93). Якщо договір суперечить актам цивільного законодавства, це надає підстави заявити вимогу про його нікчемність або неукладеність, — але виписка та Інструкція 555 тут ні до чого, оскільки вони не є актами цивільного законодавства.

4. Нормативні (і тільки нормативні!) акти НБУ дійсно є обов'язковими в силу ст. 55 ЗУ "Про банки і банківську діяльність". Проте ця обов'язковість не є цивільною обов'язковістю, тобто не породжує приватно-правових зобов'язань (ст. 509, 11 ЦК). Це адміністративна обов'язковість, за порушення цієї норми встановлено саме адміністративну, а не цивільну відповідальність. Водночас, порушення цивільного зобов'язання (договірного або позадоговірного) тягне саме приватно-правові наслідки (ст.ст 611, 14 ЦК).

Окрiм того, вам ще потрібно окремо довести, що постанова правління НБУ № 555 є саме нормативно-правовим, а не розпорядчим актом. Тобто, показати що при виданні цього акта було дотримано всі нормотворчі процедури (публічне обговорення, належне оприлюднення), а сам акт має усі ознаки нормативного (в тому числі реєстрацію Мінюсту), — інакше це розпорядчий акт, який є обовязковим лише для вичерпного кола суб'єктів, підпорядкованих  органу управління (в даному випадку — уповноважених банків), а для інших суб'єктів права такий акт обов'язковим не є.

Выписка должна быть подписана уполномоченным на то ответственным лицом, но никак не представителем банка, подавшим иск. 

К тому же, выписка не является первичным бухгалтерским документом в понимании ст.ст 57-61 ЦПКУ. Это так - сочинение на вольную тему.

[Bolt]

Выписка должна быть подписана уполномоченным на то ответственным лицом, но никак не представителем банка, подавшим иск. 

К тому же, выписка не является первичным бухгалтерским документом в понимании ст.ст 57-61 ЦПКУ. Это так - сочинение на вольную тему.

 

Вот именно... А по большей части она вообще обычно никем не подписана, а написано "копия верна" и стоит подпись не пойми кого, без каких либо данных о ФИО и должностях...

[0720]

Ну, это уже процессуальный вопрос. Пусть суд решает, достоверна эта выписка или нет. Если сочтет недостоверной, то может запросить другие подтверждающие задолженность документы,

Мы же пока о другом: номинация выписки в гривне (или дополнительно к валюте также и в гривне) никоим образом не превращает валютную задолженность в гривневую. И вообще, выписка не является правоустанавливающим документом, правоустанавливающим документом в данном случае является договор.

Проще говоря, выписка имеет значение только при установлении размера задолженности, но не при установлении правовой природы этой задолженности, порядка её погашения, валюты обязательства и других существенных условий гражданского обязательства. Всё, что суд хочет знать от выписки — это сумма, учитываемая на счету на определённую дату. Примет суд выписку как доказательство или не примет — это уже отдельный вопрос, и решается он в конкретных обстоятельствах применительно к конкретному документу. 

 

И кстати, как это вы пришли к заключению, что выписка не является доказательством в понимании ст.ст. 57-61 ЦПК? Поясните ход ваших мыслей, пожалуйста.

[0720]

Вот именно... А по большей части она вообще обычно никем не подписана, а написано "копия верна" и стоит подпись не пойми кого, без каких либо данных о ФИО и должностях...

 

ну так это даёт вам право поднять вопрос о достоверности и надлежащести этой выписки, и не более того