Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[НБ Украины]

Подскажите Пожалуйста, как же правильно бороться с единственным состряпанным банком доказательством (мемориальным ордером) того, что кредит в валюте, получен путем перечисления на счет?

P/s, у банка больше нет доказательств получения кредита в валюте, не заяв, не квитанций.

Только заявлением о фальшивости доказательства получения Вами кредита (ч.2 ст.185 ГПК Украины).

Как в Вашем случае иностранная валюта была списана с текущего счета? По Вашему распоряжению или в порядке договорного списания? Соблюдался ли порядок договорного списания?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=46006 сообщение #2358 2.2.2012 10:16

　

Якою валютою Ви реально розрахувались за квартиру (автомобіль) з продавцем?

В якій валюті: іноземній чи національній?

Яка банківська послуга і в якій валюті Вами реально була спожита?

Який реальний кредитний ресурс був наданий банком та синхронно спожитий Вами?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&view=findpost&p=55001 сообщение #3321 20.5.2012 22:23

Вам обязаны были предоставить финансовую услугу (ст.901 ГК) в виде кредита (ст.1054 ГК) или выполнить работу (ст.837 ГК) по созданию (оформлению) мемориального валютного ордера?

Какую услугу Вы реально потребили?

Вы обязаны принимать от банка какие-либо выполненные работы?

[sofi]

это что , такая фишка новая - отримана полуга?, не очень понятно,

опять креатив приватовский+неподкупный суд

вот передо мной лежит акт надання послуг, протокол узгодження договырноъ ц1ни

виконавцем надан1 послуги зг1дно договору

як1сть в1дпов1даэ вимогам замовника

варт1сть складаэ ххх грн

всього за надання послуг замовник повинен сплатити хх грн

протокол

сторони досягли згоди про так1 розц1нки на послуги...., и никаких банковских операций, лицензий и привлеченных средств.

пыдписи, печатки

[economix_a]

Как в Вашем случае иностранная валюта была списана с текущего счета? По Вашему распоряжению или в порядке договорного списания? Соблюдался ли порядок договорного списания?

Если валюте и была, то ее валюту с моего счета украли, путем фальсификации и подделки заяв на продаж, вот теперь и тычут в качестве доказательств о получении мною кредита на счет, МЕМОРИАЛЬНЫЙ ОРДЕР, которым банк, перед тем как украсть со счета тугрики, их на мой счет якобы ЗАЧИСЛИЛ.

[НБ Украины]

это что , такая фишка новая - отримана полуга?, не очень понятно,

опять креатив приватовский+неподкупный суд

вот передо мной лежит акт надання послуг, протокол узгодження договырноъ ц1ни

виконавцем надан1 послуги зг1дно договору

як1сть в1дпов1даэ вимогам замовника

варт1сть складаэ ххх грн

всього за надання послуг замовник повинен сплатити хх грн

протокол

сторони досягли згоди про так1 розц1нки на послуги...., и никаких банковских операций, лицензий и привлеченных средств.

пыдписи, печатки

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України під ред. Дзери, Кузнецова, Луць, том 2, 2008

Стаття 901. Договір про надання послуг

1.За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановле­но договором.

2.Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про на­дання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

"У теорії цивільного права традиційно послуги ще поділяють на такі, в яких виконавцем вчинюються дії юридичного характеру (доручення, комісія), фактичного характеру (зберігання, перевезення) або змішані (довірче управління майном, транспортна експедиція) та послуги кредитно-грошового характеру (позика, кредитний договір, факторинг, банківський рахунок, договір банківського вкладу)"

http://apelyacia.org.ua/content/stattya-901-dogovir-pro-nadannya-poslug-0

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

у справі за конституційним зверненням громадянина Степаненка Андрія Миколайовича щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України „Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України

(справа про захист прав споживачів кредитних послуг)

м. К и ї в Справа № 1-26/2011

10 листопада 2011 року

№ 15-рп/2011

…

3.2. Регулювання договірних цивільних відносин здійснюється як самостійно їх сторонами, так і за участю держави відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).

Одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3

статті 3 Кодексу. Разом з тим зазначена свобода є обмеженою – межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша

статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

….

3.4. Згідно з частинами першою, третьою статті 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник – повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Захист інтересів споживачів фінансових послуг є метою державного регулювання ринків фінансових послуг також відповідно до пункту 2 статті 19 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року

№ 2664–III (далі – Закон про фінансові послуги).

…

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону, які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-11

[sofi]

так значит позыку уже отменили???

если послуга, то гл. 71 парагр.1 уже не действует? в даных правоотношениях

[dentalen]

По логике: если ты приносишь гривну, а кредит в валюте, то сначала покупаем валюту-подтверждение валюто-обменная квитанция-время 9.00, а затем заява на переказ готивки (купленной валюты в 9.00) на поточний рахунок в 9.01. Верно? Но почему то в банках, все наоборот-сначала валютой пополнили счет-при этом валюта должна с кассы идти на счет, и только потом мы меняем гривну на эту же валюту. Все операции как по выдаче кредита, так и при приеме платежей по нему-почему-то проводятся с точностью до наоборот. Но выходит то, что банк сначала сам пополнил счет, а потом я поменяла деньги.

По поводу позыкы- у большинства в выписках стоит-выплата позыкы, а договор-кредита. Что делать с этой формулировкой.

[economix_a]

Подскажите Пожалуйста, как же правильно бороться с единственным состряпанным банком доказательством (мемориальным ордером) того, что кредит в валюте, получен путем перечисления на счет?

P/s, у банка больше нет доказательств получения кредита в валюте, не заяв, не квитанций.

А если так, п.2 Стаття 1066. Глава 72 ЦКУ «Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.» именно потому мемориальный ордер и не может быть доказательством получением кредита заемщиком, поскольку банк имеет право и вполне мог распоряжаться этими средствами на счету заемщика, пока заемщик не распорядился средствами, а так как валюты на счету нет, и заемщик ничего не фальшивого не подписывал в качестве распоряжения, то банк их не зачислил, или использовал в своих целях, то есть не выдал!

Только не критикуйте очень, я не юрист

[sofi]

По логике: если ты приносишь гривну, а кредит в валюте, то сначала покупаем валюту-подтверждение валюто-обменная квитанция-время 9.00, а затем заява на переказ готивки (купленной валюты в 9.00) на поточний рахунок в 9.01. Верно? Но почему то в банках, все наоборот-сначала валютой пополнили счет-при этом валюта должна с кассы идти на счет, и только потом мы меняем гривну на эту же валюту. Все операции как по выдаче кредита, так и при приеме платежей по нему-почему-то проводятся с точностью до наоборот. Но выходит то, что банк сначала сам пополнил счет, а потом я поменяла деньги.

По поводу позыкы- у большинства в выписках стоит-выплата позыкы, а договор-кредита. Что делать с этой формулировкой.

да, так всегда (о времени на валютообмен и переказ - три мин.) когда прием на 2909, разница в 3 грн. по докам в кассе 0 валюты. а законный вопрос: вы куда смотрели? вам дали квитанцию об обмене гривен на валюту, но валюту не выдали, что надо делать? требовать выдачу валюты. на каждой кассе вывеска: считайте деньги не отходя от кассы. виноваты мы.

а если принимают по приходному ордеру, то в нем и время не указывают.

все это говорит лишь об одном - о финансовых махинациях в кассе банка, о присвоении банком (кассой) ваших гривен. но вы же при этом согласились что за это банк отметит вам в истории задолженности погашение кредита в долларах (франках). мы соучастники.

но это все теория. никто этим заниматься не будет. в стране почти 200 банков и десятки тысяч отделений. везде делали и продолжают делать эти финты. и не думаю что мы с вами самые умные и только мы заметили это. кассир что ли не видит что делает, видит и знает, т.е. весь банковский механизм настроен на такие "операции", это НОРМА. суды ее узаконивают и прикрывают беспредел.

мы с банком так договорились. у нас частноправовые отношения. но если во время такой операции открыть рот - то что должен будет сделать банк - аннулирует квитанцию про переказ валюты и у вас появится задолженность по истории погашения. вот и приплыли.

когда вы принесли в кассу доллары? куда касса их девает????

[sofi]

А если так, п.2 Стаття 1066. Глава 72 ЦКУ «Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.» именно потому мемориальный ордер и не может быть доказательством получением кредита заемщиком, поскольку банк имеет право и вполне мог распоряжаться этими средствами на счету заемщика, пока заемщик не распорядился средствами, а так как валюты на счету нет, и заемщик ничего не фальшивого не подписывал в качестве распоряжения, то банк их не зачислил, или использовал в своих целях, то есть не выдал!

Только не критикуйте очень, я не юрист

прочтите постанову нбу 82, может найдете там ответ

[alexburko]

да, так всегда (о времени на валютообмен и переказ - три мин.) когда прием на 2909, разница в 3 грн. по докам в кассе 0 валюты. а законный вопрос: вы куда смотрели? вам дали квитанцию об обмене гривен на валюту, но валюту не выдали, что надо делать? требовать выдачу валюты. на каждой кассе вывеска: считайте деньги не отходя от кассы. виноваты мы.

а если принимают по приходному ордеру, то в нем и время не указывают.

все это говорит лишь об одном - о финансовых махинациях в кассе банка, о присвоении банком (кассой) ваших гривен. но вы же при этом согласились что за это банк отметит вам в истории задолженности погашение кредита в долларах (франках). мы соучастники.

но это все теория. никто этим заниматься не будет. в стране почти 200 банков и десятки тысяч отделений. везде делали и продолжают делать эти финты. и не думаю что мы с вами самые умные и только мы заметили это. кассир что ли не видит что делает, видит и знает, т.е. весь банковский механизм настроен на такие "операции", это НОРМА. суды ее узаконивают и прикрывают беспредел.

мы с банком так договорились. у нас частноправовые отношения. но если во время такой операции открыть рот - то что должен будет сделать банк - аннулирует квитанцию про переказ валюты и у вас появится задолженность по истории погашения. вот и приплыли.

когда вы принесли в кассу доллары? куда касса их девает????

Все так... В апелляции мне отказали, потому что "нарушение банком инструкций НБУ - "то таке", банк кредит выдал, а клиент его получил и четыре года возвращал...(??? кто выдал, кому выдал, что выдал, на основании чего такие умозаключения? Заемщик не погасил ни цента, погашал поручитель, по отдельноому договору поруки, банк подтвердил, - пофиг...) Не зарегистрировали обращение взыскания на залоговое имущество? Ну и что, зарегистрировали позже, после суда, а других взыскателей не было, и практика ВССГУД - нам по барабану".

Экспертиза - отказ, фальшивая заява - плевать, ничтожность реально выполненного договора - фигня ("он признан недействительным? (!!!!! тупизм, хотя на самом деле коллегия все прекрасно поняла, объяснено было, как детям, бабушки в зале судебного заседания все поняли).

Банк сказал, что должен, значит, - должен....

Злости не хватает...

...Радует только то, что решение откровенно неправосудное, заседание апелляции длилось полтора часа (юристы поймут, что это значит), 25 минут в совещательной комнате стоял крик и ор, аж в зале было слышно...

Это очень сильная схема, материальное право... Судья-докладчик откровенно не хотел принимать законного решения, аж сквозило.

Лупайте сю скалу!... (І.Франко)

[economix_a]

прочтите постанову нбу 82, может найдете там ответ

Ничего железного там не нашел.

[Yuriy 19]

...Радует только то, что решение откровенно неправосудное, заседание апелляции длилось полтора часа (юристы поймут, что это значит), 25 минут в совещательной комнате стоял крик и ор, аж в зале было слышно...

Это очень сильная схема, материальное право... Судья-докладчик откровенно не хотел принимать законного решения, аж сквозило.

И что тут радостного?.... Практически все решения судов о признании валютных кредитных договоров зазаконными,заведомо не правосудные....

Мы им можем,разве что,насыпать на хвост соли...

Все те валютные заемщики , кто обратиться в суд за защитой, рано или поздно убедяться на своей шкуре, что в Украине правосудия нет...

И все титанические усилия направленные на поиски все новых законных оснований своей правоты, есть "козий"(безполезный) труд..

[sofi]

есть одна радость - в тюрьму за долги пока не сажают

Саша! а кассацию подал?

[alexburko]

И что тут радостного?.... Практически все решения судов о признании валютных кредитных договоров зазаконными,заведомо не правосудные....

Мы им можем,разве что,насыпать на хвост соли...

Все те валютные заемщики , кто обратиться в суд за защитой, рано или поздно убедяться на своей шкуре, что в Украине правосудия нет...

И все титанические усилия направленные на поиски все новых законных оснований своей правоты, есть "козий"(безполезный) труд..

Радует от того, что правовая позиция правильная, нет двузначных толкований. А то что правосудия нет, - так это давно известно... Дал бы денег - был бы уже в реестре...

Кассацию не подавал, все равно отфутболят, даже к рассмотрению не примут, сколько таких прецендентов...

Мы пойдем другим путем (И.Сталин). Дырку от бублика они получат, а не Шарапова... (Г.Жеглов).

На цитаты потянуло....

[economix_a]

Если как банк заявляет, мемориальным ордером зачислил мне кредитные франки на счет (чем якобы и выполнил условия КД), и без всякого на то законного ОСНОВАНИЯ, нарушив договор банковского счета, пять лет назад, списал с моего счета 100 тысяч франков, на мои письма не принял мер к возращению этих средств, то как мне правильно поступить?

[sofi]

Если как банк заявляет, мемориальным ордером зачислил мне кредитные франки на счет (чем якобы и выполнил условия КД), и без всякого на то законного ОСНОВАНИЯ, нарушив договор банковского счета, пять лет назад, списал с моего счета 100 тысяч франков, на мои письма не принял мер к возращению этих средств, то как мне правильно поступить?

я думаю, подать на них в суд))

но если бы это было в реале, т.е. на ваш счет зашла бы от кого-то такая сумма, а потом исчезла или вдруг без вашего на то доручення была бы продана и взамен вы получили бы гривну , то вы бы уже давно подняли скандал и обратились в суд. а сегодня уж и сроки прошли. ну накосячил банк, чем ваше право нарушено, гривну вы получили. Докажите, что вам франки нужны были. - такова будет позиция суда, скорее всего

я понимаю, что банк нарушил и суд поймет, но чем вас это "оскорбило".

нужно доказать что франки на счет не поступали, имхо, соответственно не продавались по вашему поручению.

с другой стороны, если франки не продавали вы то они до сих пор находятся на вашем счету.

Счет - это запись, а франки - реальные банкноты.

в общем нам уже так запудрили головы суды своими решениями с валютами, кредитами, эквивалентами, номинированиями , послугами , позыками, что в пору рехнуться. Документы в расчет не беруться, взаимоотношения построены на каких то нереальных "надав" да куда-то "погасил". за эти записи на их бумажках несем потери реальным имуществом, и не только, а и здоровьем, временем, некоторые- жизнью.

ото й усе

единственный способ уйти от рэкета - ничего не иметь.

[Yuriy 19]

в общем нам уже так запудрили головы суды своими решениями с валютами, кредитами, эквивалентами, номинированиями , послугами , позыками, что в пору рехнуться.

Мы сами себе этим запудрили головы, придумывая все новые и новые аргументы незаконности валютного кредитования .....

Железобетонные основания не законности валютных кредитных договоров это ст.524 ГКУ и 162 КУоАН и по этим статьям они ничего не придумали, а просто их игнорируют....

И надо добиваться их применения любыми способами ,вплоть до силовых акций...

[НБ Украины]

Радует от того, что правовая позиция правильная, нет двузначных толкований. А то что правосудия нет, - так это давно известно... Дал бы денег - был бы уже в реестре...

Кассацию не подавал, все равно отфутболят, даже к рассмотрению не примут, сколько таких прецендентов...

Мы пойдем другим путем (И.Сталин). Дырку от бублика они получат, а не Шарапова... (Г.Жеглов).

На цитаты потянуло....

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра", приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 2008 року між ним і відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ВАТ КБ "Надра") був укладений кредитний договір у розмірі 250 тис. доларів США на строк до 7 лютого 2023 року з процентною ставкою 14,4 % річних. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між ним і відповідачем 7 лютого 2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з яким він передав банку в іпотеку частину приміщення ресторану, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначав, що він як позичальник виконав умови кредитного договору та надав у забезпечення виконання кредитного зобов'язання належне йому майно. Проте банк зобов'язання за вказаним договором не виконав, грошові кошти в розмірі 250 тис. доларів США йому не надав, незважаючи на звернення до банку з вимогою про видачу кредитних коштів.

Позивач вважав, що вищенаведені обставини є істотним порушенням умов кредитного договору, тому просив суд розірвати кредитний договір та договір іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону на відчуження предмету іпотеки з Єдиного реєстру заборон нерухомого майна.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 жовтня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано кредитний договір та договір іпотеки, укладені 7 лютого 2008 року між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 Зобов'язано приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження частини приміщення ресторану площею 192,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить позивачу, виключивши її з Єдиного реєстру заборон нерухомого майна.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що згідно зі ст. ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, також у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору. Зазначив, що банком не доведено факт отримання позивачем кредитних коштів.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що позивач не надав належних доказів обґрунтованості позову, крім того, часткове погашення ним кредиту свідчить про визнання та виконання умов кредитного договору, факт отримання кредитних коштів.

Проте повністю погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Таким вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що 7 лютого 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ "Надра" було укладено кредитний договір у розмірі 250 тис. доларів США, які банк зобов'язався надати позивачу шляхом видачі готівки через касу банку, на строк до 7 лютого 2023 року з процентною ставкою 14,4 % річних. 7 лютого 2008 року між ними також було укладено договір іпотеки, згідно з яким позивач передав банку в іпотеку частину приміщення ресторану, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Дундича (Ворошилова), 5.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Також судом першої інстанції установлено, що дата народження ОСОБА_3, зазначена в заяві про видачу готівки, не відповідає його паспортним даним.

Крім того, згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи від 18 квітня 2011 року № 152 підпис у графі "Підпис отримувача" у заяві про видачу готівки ОСОБА_3 від 7 лютого 2008 року № 911 виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз'яснено й в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 5 березня 1977 року № 1 (з відповідними змінами) "Про підготовку цивільних справ до судового розгляду".

Зазначений висновок судової почеркознавчої експертизи є письмовим доказом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 57 ЦПК України, яку апеляційний суд неправильно застосував.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Проте апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, належним чином доводів позивача та заперечень ВАТ КБ "Надра" не перевірив, не дослідив оригінали квитанцій про внесення ОСОБА_3 грошових коштів у рахунок погашення кредиту, не звернув уваги на те, що надані представником банку виписки по рахунках не засвідчені належним чином та не містять даних про належність їх позивачу, чи наявні на них його підписи, й дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин рішення апеляційного не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 22 грудня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

В.А. Черненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23827974

　

Справа № 2-1461/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого -судді Іщук Л.П.,

при секретарі -Войтович С.А.,

з участю представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ВАТ КБ "Надра", третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про розірвання договорів та зобов'язання вчинити дії.

Свій позов мотивує тим, що 07.02.2008 року між ним та відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"( далі -ВАТ КБ "Надра") був укладений кредитний договір за №6М/2008/840-МК/749, відповідно до якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кошти в якості кредиту в розмірі 250000 доларів США, а позивач зобов'язався повернути кредит до 07.02.2023 року та сплачувати 14,4% річних за користування ним. На забезпечення виконання договору 07.02.2008 року між позивачем і ВАТ КБ "Надра"був укладений, нотаріально засвідчений і зареєстрований у реєстрі приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме, частину приміщення ресторану, що знаходиться у АДРЕСА_1. Зазначає, що він, як позичальник, виконав вимоги договору та надав в забезпечення належне йому майно, однак, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, грошові кошти в розмірі 250000 доларів США йому не надав, незважаючи на звернення позивача до банку про видачу кредитних коштів. Вважає, що це є істотним порушенням умов кредитного договору і просить його та договір іпотеки, укладені 07.02.2008 року між ним та відповідачем розірвати та зобов'язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону на відчуження частини приміщення ресторану з Єдиного реєстру заборон нерухомого майна.

Ухвалою суду від 16.02.2001 року за клопотанням позивача до участі у справі як співвідповідача притягнуто приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, в ньому зазначених. Позивач суду пояснив, що договір іпотеки на забезпечення виконання кредитного договору був ним укладений із банком у місті Рівне Рівненської області приблизно після 17 години 07.02.2008 року, відразу після придбання ним у власність частини приміщення ресторану у АДРЕСА_1. Обидва договори посвідчені нотаріально приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Кредитні кошти у день укладення договору йому надані не були, оскільки робочий день закінчився, а була домовленість із представником банку ОСОБА_5, яка підписувала договір від імені банку, про те, що кредитні кошти отримає на наступний день у відділенні банку в місті Луцьку шляхом видачі готівки через касу банку. Після його звернення до банку кошти не були надані, потім необхідність у їх отриманні відпала і сторони домовились про припинення договору. Вважав позивач, що договір припинено, жодних дій по виконанню договору не вчиняв, а до суду про розірвання договорів звернувся лише після того, як отримав позов від банку про стягнення з нього коштів за даним кредитом, який потім був залишений ВАТ КБ "Надра"без розгляду.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась. Представник ВАТ КБ "Надра"в судовому засіданні позов не визнав. Суду пояснив, що на виконання кредитного договору банк надав ОСОБА_7 кошти в розмірі 250000 доларів США шляхом видачі готівки через касу банку, що стверджується заявою ОСОБА_3 на видачу готівки. Крім того, позивач здійснював часткове погашення кредиту, що свідчить про те, що кошти йому надавались.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши висновок експерта, письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено і визнається сторонами, що 07.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ "Надра"Луцького регіонального управління ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір за №6М/2008/840-МК/749 (а.с. 6-7), відповідно до якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит на споживчі потреби в розмірі 250000 доларів США шляхом видачі позичальнику готівки через касу банку, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит до 07.02.2023 року та сплачувати 14,4% річних за користування ним.

Пунктами 1.1.,2.1.,5.1.1. кредитного договору №6М/2008/840-МК/749 передбачено, що надання кредиту відбувається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов'язань за договором. Банк зобов'язаний надати кредит позичальнику у відповідності з умовами договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"в особі начальника відділення № 11 філії ВАТ КБ "Надра"Луцького регіонального управління ОСОБА_5 та ОСОБА_3 07.02.2008 року було укладено договір іпотеки (а.с. 8-9), згідно якого ОСОБА_3 передав в іпотеку належну йому на праві власності частину приміщення ресторану, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з пояснень позивача ОСОБА_3, показань свідка ОСОБА_5, із договору іпотеки, договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру правочинів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, договір іпотеки належної позивачу частини приміщення ресторану був укладений відразу після придбання ОСОБА_3 цього нерухомого майна у власність на підставі договору купівлі-продажу від 07.02.2008 року, який зареєстрований нотаріусом ОСОБА_4 у реєстрі за №485. Договір іпотеки укладався за межами банку та за межами його відділення №11 філії ВАТ КБ "Надра"Луцького регіонального управління, за місцем знаходження нерухомого майна - у місті Рівне, 07 лютого 2008 року, після 17 години. Договір нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №486.

Із пояснень позивача, показань свідка ОСОБА_5 судом встановлено, що після укладення договору іпотеки у місті Рівному позивач ОСОБА_3 не повертався із уповноваженим представником банку ОСОБА_5 за отриманням коштів до міста Луцька за місцезнаходженням відділення банку і 07.02.2008 року кредитних коштів не отримував.

Як стверджує в судовому засіданні представник ВАТ КБ "Надра", позивач отримав кредитні кошти в день укладення договору іпотеки, і підтверджує пояснення копією заяви ОСОБА_3 на видачу готівки від 07.02.2008 року із його підписом про отримання коштів, а також копією електронного варіанту видаткового касового ордера про видачу готівки ОСОБА_3 ( а.с.102 ), де зазначено дату і час операції: 07.02.2008 року о 17 год.54 хв.

Суд вважає таке твердження недоведеним, виходячи із наступного.

Згідно кредитного договору №6М/2008/840-МК/749 кошти позичальнику можуть бути надані лише після відповідного забезпечення зобов'язання, тобто, лише після укладення договору іпотеки, а договір іпотеки належної ОСОБА_3 частини приміщення ресторану укладався ним відразу після придбання у власність цього майна, судячи із витягу з Державного реєстру правочинів, орієнтовно о 17 год. 30 хв. у місті Рівне, оскільки договір купівлі-продажу частини ресторану зареєстрований о 17 год.03 хв. 07.02.2008 року. Таким чином, суд вважає, що позивач не міг отримати кредитні кошти 07.02.2008 року у відділенні банку в місті Луцьку до 17 год.54 хв. як стверджує представник ВАТ КБ "Надра". Банком не доведено також, що 07 лютого 2008 року каса відділення банку у місті Луцьку працювала до 18 год. Не ствердила цього в судовому засіданні і свідок ОСОБА_8 - касир банку, яка пояснила, що графік роботи каси був плаваючий і встановлювався керівництвом.

Не надано банком на вимогу суду і внутрішнє Положення про організацію роботи щодо здійснення касових операцій та Книгу обліку ( журнал реєстрації ) касових операцій, які мають бути розроблені ним відповідно до Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою правління НБУ 14.08.2003 року, яка була чинною у 2008 році і яка встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах, регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку, іншими банками та клієнтами з цих питань ( далі -Інструкція).

Відповідно до Інструкції видача готівки іноземної валюти здійснюється фізичним особам за таким видатковим документом як заява на видачу готівки.

За видатковим касовим ордером видача готівки проводиться лише працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями, а також прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій з приймання та видачі готівки територіальним управлінням, банкам, їх філіям. Крім цього, прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій із завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт працівникам під час ведення аналітичного обліку.

Таким чином, документом, який може свідчити про видачу готівки іноземної валюти через касу банку є заява на видачу готівки, яка має бути оформлена відповідно до Інструкції. Крім того, Інструкцією передбачено, що під час приймання від клієнтів банку касових документів за операціями з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує

50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, банк перевіряє належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, клієнту та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в касовому документі, а також наявність підпису отримувача.

Як встановлено судом, у заяві на видачу готівки №911 ОСОБА_3, згідно якої, як стверджує відповідач - ВАТ КБ "Надра", надавались позивачу кошти, є невідповідності у зазначенні даних паспорта ОСОБА_3, дати його народження. Крім того, висновком експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області № 152 від 18.04.2011 року, який проводив дослідження на підставі ухвали суду про призначення судової почеркознавчої експертизи, встановлено, що підпис в графі "Підпис отримувача"в заяві про видачу готівки ОСОБА_3 № 911 від 07.02.2008 року, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3.

Вищезазначеними обставинами спростовуються твердження банку, що кредитні кошти були отримані позивачем ОСОБА_3, а отже, ВАТ КБ "Надра"не довів суду даний факт.

Такими ж недоведеними є посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_3 у 2008 році здійснював погашення кредиту, але виписки по рахунках, надані банком на підтвердження цього ( а.с.а.с.23-30 ) не засвідчені належним чином, не містять даних про те, що зазначені рахунки належать позивачу і не підтверджують факту сплати ним коштів. Дані докази є неналежними. Представник позивача в судовому засіданні заперечив факт погашення кредиту позивачем і факт існування у ОСОБА_3 відкритих рахунків у банку "Надра".

Крім цього, суд бере до уваги той факт, що ВАТ КБ "Надра"не звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 і відсутні рішення суду про стягнення з нього боргу за оспорюваним кредитним договором чи звернення стягнення на предмет іпотеки, хоч кредит не погашався.

Інших доказів про те, що банк надав позивачу кредитні кошти за укладеним договором, а позивач ОСОБА_3 їх отримав, ВАТ КБ "Надра"не надано.

Таким чином, на підставі наведеного суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 кредитні кошти за кредитним договором №6М/2008/840-МК/749 не отримав, а ВАТ КБ "Надра", всупереч умовам договору не виконав свої зобов'язання і не надав позичальнику ОСОБА_3 кошти, як це передбачено пунктом 5.1.1. договору.

Суд вважає, що відповідач ВАТ КБ "Надра"істотно порушив умови кредитного договору за №6М/2008/840-МК/749 про надання кредиту, укладеного між ним та ОСОБА_3 07.02.2008 року, оскільки внаслідок невиконання відповідачем - ВАТ КБ "Надра" договору позивач був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору -отримати кошти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 611, 614 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, а особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Частинами 2, 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд вважає, що позивач довів обставини, на які посилався, а відповідач не зміг їх заперечити належними доказами, тому вимогу позивача про розірвання кредитного договору слід задовольнити.

Оскільки договір іпотеки укладався на забезпечення виконання кредитного договору №6М/2008/840-МК/749 і нотаріально засвідчувався приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із внесенням нею записів про обтяження предмету іпотеки, то у зв'язку із розірванням кредитного договору слід розірвати і договір іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса вилучити обтяження з Реєстру іпотек та зняти заборону на відчуження частини приміщення ресторану по АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 59, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 530, 611, 614, 651 ЦК України, Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою правління НБУ 14.08.2003 року, договору №6М/2008/840-МК/749, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розірвати кредитний договір № 6М/2008/840-МК/749, укладений 07.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"в особі відділення №11 філії Луцького регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" та фізичною особою ОСОБА_3.

Розірвати договір іпотеки, укладений 07.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра"в особі відділення №11 філії Луцького регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" та фізичною особою ОСОБА_3.

Зобов'язати приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вилучити обтяження з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження об'єкту: частини приміщення ресторану, загальною площею 192,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний НОМЕР_1 та належить ОСОБА_3 із Єдиного реєстру заборон нерухомого майна.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.П.Іщук

　

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23799428

Справа № 2-1461/11

провадження № 22-ц/0390/2008/11 Головуючий у 1 інстанції:Іщук Л.П.

Категорія: 27 Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2011 рокумісто Луцьк

...　

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21217663

　

[jpp]

Радует от того, что правовая позиция правильная, нет двузначных толкований. А то что правосудия нет, - так это давно известно... Дал бы денег - был бы уже в реестре...

Кассацию не подавал, все равно отфутболят, даже к рассмотрению не примут, сколько таких прецендентов...

Мы пойдем другим путем (И.Сталин). Дырку от бублика они получат, а не Шарапова... (Г.Жеглов).

На цитаты потянуло....

Алекс, цитаты - это, конечно, супер, НО! очень интересен другой путь...... Расскажите? Может вместе двинем?

[economix_a]

я думаю, подать на них в суд))

но если бы это было в реале, т.е. на ваш счет зашла бы от кого-то такая сумма, а потом исчезла или вдруг без вашего на то доручення была бы продана и взамен вы получили бы гривну , то вы бы уже давно подняли скандал и обратились в суд. а сегодня уж и сроки прошли. ну накосячил банк, чем ваше право нарушено,

Это реально, из этой сумы, 77 тысяч, на меня просто повесили в банке, а получил их подделав заявы и квитанции кто-то в банке, а 23 тысячи, опять же подделав подписи на заявах мне в кассе банка не с моего поточного счета выдали гривнами, со словами вот ваши франки, и о 77 тысячах я узнал только год назад, когда непомерные аппетиты банка мне стали ужасно подозрительными, и я начал требовать копии первичных документом, которых у меня не было.

[sofi]

Это реально, из этой сумы, 77 тысяч, на меня просто повесили в банке, а получил их подделав заявы и квитанции кто-то в банке, а 23 тысячи, опять же подделав подписи на заявах мне в кассе банка не с моего поточного счета выдали гривнами, со словами вот ваши франки, и о 77 тысячах я узнал только год назад, когда непомерные аппетиты банка мне стали ужасно подозрительными, и я начал требовать копии первичных документом, которых у меня не было.

ничего себе!

банк со справкой о доходах позичальника прется в прокуратуру, хотя справка эта никакого вреда банку не нанесла и вполне его устраивала, когда он ее принимал.

а вы чего сидите? в банке подделать подписи могут только сотрудники, пусть прокуратура разбирается или обэп

у вас же есть копии этих заяв на выдачу готивки? вам нанесен сумасшедший ущерб, заява про злочин.

а если через гражд.процесс - то как писал НБ Украины. по окремо ухвале суда прокуратуре "легче" проверять, обязана.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

засудженого ОСОБА_1,

та його захисника ОСОБА_2,

розглянула в судовому засіданні 28 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850,0 грн в дохід держави з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях не залежно від форми власності на строк 1 рік.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного основного та додаткового покарання у звязку із закінчення строків давності.

Вирішено долю речових доказів.

Цивільний позов цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 179774,35 грн залишено без розгляду.

В апеляційному порядку вирок місцевого суду не переглядався.

ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він за наведених у вироку обставин, будучи одночасно власником та директором Приватного підприємства «ВДВ-Бізнес», тобто службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими повноваженнями (обовязками) з метою отримання кредиту, склав завідомо неправдивий документ довідку про власні доходи № 141 від 06.09.2006 року про те, що йому за період з березня по серпень 2006 року нарахована заробітна плата на суму 19645,44 грн.

Згодом у вересні 2006 року ОСОБА_1 подав вказану довідку до філіалу ПАТ «ПУМБ», що знаходиться по вул. 40 років Радянської

України, 57 у м. Запоріжжі, на підставі якої ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 203764, 97 грн. Заборгованість за вказаним договором кредиту складає 117031,61грн.

У касаційній скарзі представник цивільного позивача ПАТ «ПУМБ», пославшись на істотне порушення кримінально-процесуально закону та неправильне застосування кримінального закону, просить вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінити та задовольнити вимоги позовної заяви цивільного позивача в особі ПАТ «ПУМБ». За змістом касаційної скарги звертає увагу суду на те, що всупереч ч. 11 ст. 370 КПК України змінене обвинувачення не було затверджено прокурором та не було предявлено учасникам процесу для ознайомлення, а також вказує, що судом безпідставно залишено цивільний позов без розгляду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав вимоги, викладені у касаційній скарзі та вважав, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, установлених судом, є правильним, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, досліджених, належно оцінених судом та детально викладених у вироку.

Твердження скаржника про наявність підстав для скасування судового рішення місцевого суду у звязку з тим, що всупереч вимогам кримінально-процесуального закону змінене обвинувачення не було затверджено прокурором та не було предявлено учасникам процесу для ознайомлення, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Як убачається з обвинувального висновку, органом досудового слідства ОСОБА_1 було обвинувачено, у вчиненні службового підроблення, а саме внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

В результаті розгляду справи в судовому засіданні, суд першої інстанції не погодився з указаним обвинуваченням, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про необхідність перекваліфікації дій

ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 366 на ч. 1 ст. 366 КК України, оскільки на досудовому слідстві та в суді не здобуто доказів того, що діяннями ОСОБА_1 спричинено тяжкі наслідки ПАТ «ПУМБ», з урахуванням досліджених матеріалів виконавчого надпису № 213 від 23.03.2009 року приватного нотаріуса ОСОБА_6, відповідно до якого у виконання договору запоруки від 07.09.2006 року обернено стягнення на користь

ПАТ «ПУМБ» на належний ОСОБА_1 кредитний автомобіль; 09.04.2006 року відкрито виконавче провадження про стягнення з

ОСОБА_1 154607,04 грн.

Доводи касаційної скарги представника цивільного позивача про те, що місцевим судом не правильно залишено цивільний позов без розгляду, то колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються законі.

Судом встановлено, проти чого не заперечує й представник цивільного позивача, що у відділі державної виконавчої служби Ленінського району

м. Запоріжжя знаходиться на виконанні надпис про стягнення з

ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості по кредиту, тобто спір між тими ж сторонами з того ж предмету вже вирішено.

За таких обставин, суд правомірно залишив цивільний позов без розгляду, а своє рішення належним чином мотивував.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які би могли вплинути на правильність висновків суду інстанції, колегія суддів у справі не виявила.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного позивача Публічного Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» ОСОБА_5 без задоволення.

Судді:

О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко

[Seata]

Это реально, из этой сумы, 77 тысяч, на меня просто повесили в банке, а получил их подделав заявы и квитанции кто-то в банке, а 23 тысячи, опять же подделав подписи на заявах мне в кассе банка не с моего поточного счета выдали гривнами, со словами вот ваши франки, и о 77 тысячах я узнал только год назад, когда непомерные аппетиты банка мне стали ужасно подозрительными, и я начал требовать копии первичных документом, которых у меня не было.

ого.

Это реально так? или образно?)))

а чего вы до сих пор сидите? что там думать - заяву и пусть разбираются. Человек с улицы не мог зайти и случайно получить ваши деньги. Это только приближенные к кассе банка люди

[Legion - 512 DI]

Радует от того, что правовая позиция правильная, нет двузначных толкований. А то что правосудия нет, - так это давно известно... Дал бы денег - был бы уже в реестре...

Кассацию не подавал, все равно отфутболят, даже к рассмотрению не примут, сколько таких прецендентов...

Мы пойдем другим путем (И.Сталин) (В.И. ЛЕНИН). Дырку от бублика они получат, а не Шарапова... (Г.Жеглов).

На цитаты потянуло....

[economix_a]

а вы чего сидите?

Так я и не сижу, написал кучу писем заяв банку, думал одумаются, встречался с их службой безопасности, они мне заявили, что документы косые кривые, но банк это банк, а его сотрудники это сами по себе, и банк не интересует, что там они с моими франками сделала, а мемориальный ордер доказ того, что банк свои обязательства выполнил, и валюта на моем счету была.

Сейчас банк все мои средства снял списал со счетов, и нанять юриста просто нет средств, вот почему и пытаюсь сражаться сам, а у вас Уважаемых мною форумчан, спрашиваю, что делать, как правильно поступать, я не хочу, ждать годами, пока прокуратура или милиция может найдет виноватого, и он возместит ущерб, я заключал договора с банком, вот и хочу, что банк ответил за все.

[alexburko]

Точно, но Сталин его цитировал и у Сталина это смачно...