Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[sofi]

очень смело, полностью уйти, правосудное решение - реституция.

Но за обман должны. и моральный ущерб, но хто ж даст, они ж памятники в мантиях))

[Бонар]

Не, не катит... Отмажутся валютным контролем и все: "керуючись принципом справедливості, розумності..."

Два вопроса!!!!

к вопросу 1: Нужна "жизненная" формулировка, фраза-антагонист к судейскому "брали-отдавайте".

(судьи же понимают, что заемщик хочет уйти от кредита, а тут еще и "Ц.У" сверху относительно банков...)

к вопросу 2: Если кредита не получал, то с какого перепугу платил? Вот это нужно поломать!

в мене одна причина відстоювати інтереси:

банк в звязку із фінансовою кризою, визнаною офіційно в нашій державі, та зменшенням мого доходу

не пішов на уступки і не запропонував свої варіанти навіть у відповідності з http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1533-17

З А К О Н У К Р А Ї Н И " Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи ".

якби банки працювали по-білому то в них, як пише НБ України, були б і резерви під валютні кредити і під валютні депозити в НАЦбанку.

Відповідно була б забезпечена стабільність самою банківської системи. І банки спокійно йшли на поступки таким позичальникам як я. а так мене , так як і решта "послали" або запропонували зазадалегідь невигідні умови реструктуризації...

Банк , не надавши умови погашення кредиту Позичальнику згідно цього закону - сам і продемострував свою агресивну політику - це і є додатковим доказом такої політики , згідно Закону України про "Захист пра споживачів"...

Ось так.

[alexburko]

А Вы настойчивы)))

1.Таким же образом, нарушая правила пусть и отдают))), преступая закон, так что ли? на это суд нацеливает?

Никак не влияет, по моему, кроме как применять ст 162 КАП.

Что значит брали?, мне их предоставил банк во временное пользование на 5 лет, согласны?

Я воспользовался тут же, не отходя от кассы, вернул их банку, взамен получил другие деньги, на другой бумаге, с другой подписью, а те что первые, кредит, как вы говорите, я вернул, я ими не пользуюсь, они сразу в банк вернулись , вот квитанция, ваша честь, отрымувач - банк, причем квитанция надлежащим образом оформленная, и операция абсолютно законная.

Проценты за эти пару минут между получением и возвратом посчитайте.

А были ли это деньги? Нарушение правил выдачи валюты, подтверждает, что доллары не деньги.

Как направление... Согласно определения, валютные операции - это операции, связанные с переходом права собственности на валютные ценности... Счет 2203 - это счет банка или клиента? Может ли клиент распоряжаться средствами на счете 2203?... Не может...

[vit]

Тут дело пока не в деньгах... Это все правильно и понятно, но данная тема имеет конкретное применение и конкретные последствия, распыляться в стороны нельзя, погодите...

ЕЩЕ РАЗ:

1. Как нарушение банком правил выдачи денег влияет на вопрос их возврата заемщиком? (из серии "брали - отдавайте")

2. Деньги заемщиком все-таки были получены, - он же гасил кредит, платил? И разве он не помнит, что получал в кассе? У банка есть реально подписанный заемщиком документ о получении денег, потом заемщик молчал и платил, следовательно - кредит получил... Как быть тем, кто доллар/гривну на руки все таки получал? Идти в отказ? Скользко... Тупо врать в суде - не дело...

Есть два вопроса, на которые надо найти бетонные доводы! Давайте по сути, это ОЧЕНЬ важно!

1. Да, взял. Но я ж не знал что это незаконно. Отдать - пожалуйста, нет вопросов, только не все сразу (с рассрочкой) и на условиях реституции.

2. Посмотрите свои заявы на перечисление налички касательно погашения кредита. У меня, например, назначение платежа = пополнение счета (ни слова о кредите)

Есть договор на текущий счет. Я пользуюсь своим текущим счетом, перечисляю на него деньги, например, чтобы просто не хранить их дома (воров боюсь).

[stairtov]

Как направление... Согласно определения, валютные операции - это операции, связанные с переходом права собственности на валютные ценности... Счет 2203 - это счет банка или клиента? Может ли клиент распоряжаться средствами на счете 2203?... Не может...

софи

что касаемо агресивности и обмана

все договорные отношения регулируются ЦКУ и ГКУ они носят универсальный характер и включают в себя наиболее часто используемые случаи

так вот куда не гляну идет разделение внешних ВЕД и внутренних взаимоотношений

их надо сразу разделять при подаче иска что поставит перед судом сразу невозможность их совмещение и перед выбором либо нарушение судом нарушение судом процесуально материяльного права и конституции

либо расмотрение дела в плоскости только участников резидентов и согласно конституции ст.99

и как следствие все станет более ясно

а имено банк умышлено спутал понятия деньги и иностранная валюта что ость обманом потребителя и все должно на этом строится

все остальное доказательства преследуемых банком целей а это неоплата налогов дополнительная не оговоренная прибыль от перепродажи \тоесть навязывание -втягивание потребителя в необоснованные не оговоренные операции \ ну и взять хоть как основу то что сами щета имеют строгое разграничение и свои механизмы их использования

все взаимо ращоты и проводки у нас в украине проводятся и проводились в гривне и есть только 2 щота которые могут банки использовать под передачу как кредит это ипотечный-недвижимость \кажись 28 \ и 2203 и оба относятся к потреб .. при участии только резидентов банк не может задействовать положения для не резидентов да и механизмы уже отличаются а это тоже обман

с нормативкой у меня туго

седня будет собрание думаю будет интересно запишу в скайп кину

[AntiBank]

Два вопроса!!!!

к вопросу 1: Нужна "жизненная" формулировка, фраза-антагонист к судейскому "брали-отдавайте".

(судьи же понимают, что заемщик хочет уйти от кредита, а тут еще и "Ц.У" сверху относительно банков...)

к вопросу 2: Если кредита не получал, то с какого перепугу платил? Вот это нужно поломать!

Мне кажется, что здесь доказать нарушение права заемщика практически невозможно.

Тот же суд скажет, а какая Вам разница с какого счета Вы получили деньги- 2203, 2206 или еще какого -нибудь? Наличными или безналичными? Вы или автосалон? Машину то Вы получили? Новую, такую как выбрали?

В чем нарушение Вашего права?

Ну да, банк нарушил процедуру выдачи, нарушил свои внутренние инструкции, нарушил законодательство, намутили - накрутили. Ну да, его надо привлечь к пусть даже к уголовной ответственности. Но каким боком нарушение Вашего права? В чем подлежит защита Вашего права?

Ну привлекут банк к ответственности, но от этого вопрос действительности или недействительности договора ни в коей мере не возникает...

Если милиционер, прокурор, судья посадил в тюрьму человека по какой-то статье, а потом были выявлены какие-то правонарушения не связанные с вердиктом, обвинением. Например, нарушили УПК в части уведомления повесткой или не допустили адвоката для защиты.

Предположим, потом посадили этого милиционера за эти и другие нарушения... Так что, из-за этого того человека выпустят из тюрьмы?

Или вот сейчас завели дело на директора супермаркета, где куры были не свежие и люди отравились.

Предположим, присудят ему компенсацию для всех пострадавших.

Но ведь только для пострадавших, а не для всех его клиентов, которые когда -нибудь у него что-то покупали.

Присудят только тем, чье право было нарушено. Т.е. те, кто пострадали.

А в нашем случае!

В чем нарушение права? Разве мы пострадали именно от того, что нам выплатили деньги не с того счета?

Разве мы пострадали от того, что деньги были переведены безналом на счет автосалона? Конечно нет!

Вот если бы мы не получили эту самую машину, а нас заставляли платить...или если бы мы получили бракованную машину, а нас заставляли платить как за новую, тогда другое дело. Факт нарушения права налицо.

Ведь нарушение процедуры выдачи ни как не влияет на те же валютные риски, на отсутствие цены договора, на агрессивную предпринимательскую практику, на убытки, которые заемщик в дальнейшем понес.

А здесь все нужно привязывать именно к этому.

Так вот, как привязать нарушение банком закона в части процедуры выдачи, к убыткам заемщика? Очень сложно.

Тем более, что доказывать должны именно мы, а не банк.

[НБ Украины]

а что по сути, 1)предлагаю - сначала досудебное. Но надо быть настолько убедительным, чтобы они не могли отказаться от нашего предложения)))))

2)просить признать незаключенным -- не получится, думаю, разве что это возможно в запереченнях на иск банка про стягнення.

У меня все суды по исполнительным нотарей (кредит один, нотариусов много жадных развелось)

так судья меня спрашивает, " вы подавали иск против банка на недействительность, незаключенность?" ,я - "нет, а разве можно на незаключенность иск подавать?", а он сказал нельзя, но в процессе суд такое установить может. То что я поняла из его быстрой речи. Кстати, мне не говорит, что брали доллары - отдавайте, т.к. я сразу заявила что никаких долларов не брала, потому и не должна, он в тему не вникал, но теперь пытается зафиксировать от меня сумму в гривнах.

Да, наш гарант, беседуя в межгорье с журналистами, сказал, намеднись, что если суд принимает заведомо неправосудное решение, то сразу судью в уголовку. Вот.

Так что нужно доказывать, все козыри вытаскивать, озвучивать, чтобы на каком то уровне понятно стало что решение противоречит всем законам и морали и здравому смыслу.

Еще думаю, что деньги (банки) любят тишину. Если не хотят по хорошему рассмотреть наши требования, то нарушения платежной дисциплины в банках нужно предавать самой широкой огласке, чтобы вкладчики шарахались от банков, узнав какие махинации они производят с ихсобственностью, что в банках не соблюдаются никакие нормы законов и НПА при работе с клиентами, при этом еще нужно наверно забросить инфу в НБУ о тех вопиющих нарушениях НПА, которые мы можем предоставит по нашим платежным документам. Нацбанк должен нам ответить, это его парафия, соблюдение банками его инструкций. Может и нацбанк их покрывать и дальше будет, Но сколько это будет стоить банкам?

Предлагаю , уже давно, заняться составлением граммотного письма к управляющему для начала филиалом , с предложением, как от дона Карлеоне.))) Если не поможет, тогда дальше двигаться.

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.45

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...st=0#entry35207 сообщние #11 30.6.2011 17:07

Вы выявили нарушения. И дальше что. Какое Ваше право нарушено, не признано или оспорено? Каким образом Вы уведомили об этом банк? Каким способом Вы будете защищать нарушенное право? Заявите об этом.

Аналогично ссылке не молчите и собщите сначала банку об этом. Добавьте заявление об отказе в получении кредита, т.к. банк Вам его законно не выдал, а Вы его законно не получили в наличной иностранной валюте. Потребуйте вернуть незаконно полученную от Вас наличную иностранную валюту. Предлагайте свой расчет долга. Обычно их несколько. Начинайте с самого выгодного для Вас (даже если в его исполнение Вы сейчас не верите). Вы всегда должны знать, выше какой суммы долга не согласитесь с банком, но в рамках гражданского законодательства. Это и есть минимальный комплекс мероприятий для ведения переговоров с банком о реструктуризации Вашего долга или досудебного урегулированя спора. Поверьте, они с нетерпением ждут от Вас предложений: судьи уже в административном судопроизводстве внимательно изучают банковские документы, а НБУ может применить ст.20 закона Украины "О банках и банковской деятельности". Как в легендарной кинокомедии: "Шеф, что делать?"

Не молчите. После требования предоставить только копию заявления на выдачу налички и выписки по счету, один из украинских банков сразу предлагает оплатить только 60% кредита, а остальные 40% списать. Вы согласны на 60%? И почему в иностранной валюте?

Обычно порядок досудебного урегулирования спора не хотят использовать некоторые юристы, т.к. для этого необходимо знать и значительно больше, чем требуется при судебном урегулировании спора. Юрист, который не готов к досудебному урегулированию спора, не готов будет предложить свою редакцию мирового соглашения в суде, если появится такая возможность.

Коллеги, кто из Вас уважительно относится к представителю оппонента: называет его по имени и отчеству, приветствует перед заседанием и желает хорошего дня после окончания заседания? Но Вы же хотите, чтобы к Вам так относились?

Внимательно прочитайте все наши комментарии в данной теме. Незаключенность или невыполнение договора?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2923 Помогите участнику форума, который после посещения данной темы (сообщения 402, 405, 414) попросил о помощи.

Желаем удачи.

[sofi]

Как направление... Согласно определения, валютные операции - это операции, связанные с переходом права собственности на валютные ценности... Счет 2203 - это счет банка или клиента? Может ли клиент распоряжаться средствами на счете 2203?... Не может...

не только с переходом права собственности...

а вот какой ответ на Ваш вопрос №2 подсказал только что пан Голуб , по телику, по делу Луценка:

фізична особа може робити все що хоче, що не заборонено законом, а службова, посадова особа може діяти виключно в межах дозволеного, предписаного законом, уставом, ліцензією...

Ваш герой сплачував доляри на рахунки банку, писав заяви на видачу готівки з банківських рахунків, які йому не належать - він нічого забороненого не вчиняв, а лише виконував те що профессійний надавач фінансових послуг банк у особі (хто підписував ці документи) Х вказував як належне виконання здійснення платежів по зобовязанням, у нас же в україні можна платити доларами, як каже ВСУ, то він і платив доларами за ті гривні що фактично отримав від банку і так як зазначено в договорі.А саме працівники банку, як посадові особи повинні були дотримуватись тих меж що предписані законом, ліцензією та інструкціями.

нормативка за вами..., я не знаю

та це позов не на недійсність, не на неукладенність, це , скоріш , на відшкодування збитків ІМХО

[у.zaporozhskiy]

Не, не катит... Отмажутся валютным контролем и все: "керуючись принципом справедливості, розумності..."

Два вопроса!!!!

к вопросу 1: Нужна "жизненная" формулировка, фраза-антагонист к судейскому "брали-отдавайте".

(судьи же понимают, что заемщик хочет уйти от кредита, а тут еще и "Ц.У" сверху относительно банков...)

к вопросу 2: Если кредита не получал, то с какого перепугу платил? Вот это нужно поломать!

А надлежащие доказательства есть что возвращал?

[polina]

Не, не катит... Отмажутся валютным контролем и все: "керуючись принципом справедливості, розумності..."

Два вопроса!!!!

к вопросу 1: Нужна "жизненная" формулировка, фраза-антагонист к судейскому "брали-отдавайте".

(судьи же понимают, что заемщик хочет уйти от кредита, а тут еще и "Ц.У" сверху относительно банков...)

к вопросу 2: Если кредита не получал, то с какого перепугу платил? Вот это нужно поломать!

Я думаю в иске написать - что хотела оплатить очередной платеж в долларах США через другой банк взяла реквизиты указанные в договоре дала в кассе и вдруг "мною заинтересовалась служба безопасности ( контроль отмывания денег)" и мне пояснили, что я пыталась совершить незаконную операцию ( в договоре в пункте возврата кредита указан МФО банка и транзитный счет 3739...). И вот тогда после общения с службой безопасности другого банка и проанализировав постанову №200 (что я могу только на свой поточный рахунок 2620.... класть валюту....) я поняла, что все это время совершала незаконные действия (ст.27 ЦКУ никчемность пункта). Если считать что этот пункт (возврат кредита является истотною умовою кредитного договора, то получается что при заключении договора мы с банком не пришли к единому знаменателю, а значит договор еще неукладений.........где-то так!!!!!!! Прошу вашего мнения, я не юрист борюсь сама с банком..... верю в сказки "Какое-бы ни было зло всегда побеждает ДОБРО"....))))))))))))

[polina]

А надлежащие доказательства есть что возвращал?

Кстати к подтверждению возврата - (в моем договоре прописан один транзитный счет на возврат кредита, а во всех квитанциях погашения почему-то указан совсем другой транзитный счет), только в назначении платежа указывается что погашение кредита и его номер.

[НБ Украины]

Кстати к подтверждению возврата - (в моем договоре прописан один транзитный счет на возврат кредита, а во всех квитанциях погашения почему-то указан совсем другой транзитный счет), только в назначении платежа указывается что погашение кредита и его номер.

А почему транзитный счет, а не текущий?

[Рита]

Кстати к подтверждению возврата - (в моем договоре прописан один транзитный счет на возврат кредита, а во всех квитанциях погашения почему-то указан совсем другой транзитный счет), только в назначении платежа указывается что погашение кредита и его номер.

и пример оплаты в 2010 г.:

у меня в квитанциях указана оплата в долларах

и счета: дебет 1002

кредит для тела кредита -2233 -125 долларов (с него выдавался доллар )

кредит для процентов -2238 -305 долларов (этот счет есть указан в договоре для оплаты процентов)

Загальна сума: 430 долларів США 00 центів

призначення платежу: погашення кредиту-125; відсотків-305

А теперь квитанция 2011 г после смены програм.обеспечения по версии банка:

Дебет: 1002

Кредит: 2620 (!) -413 долларов. Эквивалент в грн-3293,06

Призначення платежу: Внесення готівки на рахунки фіз.осіб (не картковий)

вот она:

к квитанции прилагается простая распечатка без печатей и подписей:

Сальдовая ведомость по кредитным контрактам клиента на ... (дата)

На все мои возражения, что это не оплата по кредиту, а Внесення готівки на рахунки фіз.осіб, банк мило посылает в сад и рассказывает о программе, что у них платеж по-другому не пробивается, и они ничего не знают и знать не хотят: вам оплату пробили?-да. Вопросы? какая разница как...

[НБ Украины]

и пример оплаты в 2010 г.:

у меня в квитанциях указана оплата в долларах

и счета: дебет 1002

кредит для тела кредита -2233 -125 долларов (с него выдавался доллар )

кредит для процентов -2238 -305 долларов (этот счет есть указан в договоре для оплаты процентов)

Загальна сума: 430 долларів США 00 центів

призначення платежу: погашення кредиту-125; відсотків-305

А теперь квитанция 2011 г после смены програм.обеспечения по версии банка:

Дебет: 1002

Кредит: 2620 (!) -413 долларов. Эквивалент в грн-3293,06

Призначення платежу: Внесення готівки на рахунки фіз.осіб (не картковий)

вот она:

к квитанции прилагается простая распечатка без печатей и подписей:

Сальдовая ведомость по кредитным контрактам клиента на ... (дата)

На все мои возражения, что это не оплата по кредиту, а Внесення готівки на рахунки фіз.осіб, банк мило посылает в сад и рассказывает о программе, что у них платеж по-другому не пробивается, и они ничего не знают и знать не хотят: вам оплату пробили?-да. Вопросы? какая разница как...

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.46

Попросите у своего банка справку о движении денежных средств по счету 2620....., 2233...... . А лучше по всем счетам, на которые зачислялись денежные средства. Не в программе дело, просто 413 долларов США от Вас не поступили в кассу банка, а ранее тем более не поступали. У Вас на руках есть подтверждающие документы. А это что означает? Прокуратура в дальнейшем правильно квалифицирует данные деяния. Вы хотите быть соучастником или потерпевшей?

Центральный офис порой не знает чем занимаются их филиалы и как нарушают внутренние инструкции и кассовую дисциплину, единую во всех банках Украины. А потом возбуждаются уголовные дела в отношении должностных лиц филиала. Помогите Вы руководству банков в этом. Вас услышат. Без Вашего письменного согласия они не могут исправить те грубые ошибки, котрые были нарушены банком. С весны этого года банки стали принимать наличную иностранную валюту на текущие счета. Но без договора банковского счета нельзя списывать деньги с текущего счета без согласия клиента банка в виде платежного поручения или письменно согласованного порядка договорного списания. Просто мемориальным ордером это не делается. Сделав одну ошибку, вторая идет автоматически, а затем третья и так далее. Без клиента банка все ошибки нельзя исправить. Даже решения суда не скроет ошибки, а судья в таком случае примет неправосудное решение, если со всем этим не разберется.

Есть уникальные недобросовестные банки, т.е. их филиалы. По одно и тому же клиенту и его одному договору они могут принимать под "валютный" кредит и наличную иностранную валюту и наличную национальную валюту, распределять их на два и более счета, для примера: 2203...01 и 2203...02, 2208...03 и 2208...04, 2207...05 и 2207...06, 2209...07 и 2209...08, и 2620...09 и 2620...10. И каждый раз выдавали недействительные квитанции. Тем более, заемщик не подписывал договор банковского счета. Ваш филиал банка не исключение.

Проверьте, пожалуйста, Вы все свои документы.

[polina]

А почему транзитный счет, а не текущий?

это знает только банк? В договоре четко написано: "МФО......., р/с 3739......"

[alexburko]

это знает только банк? В договоре четко написано: "МФО......., р/с 3739......"

Здесь имеется ввиду, что счет должен быть текущим.

[sofi]

Усе гениальное -просто!!!! это я заявляю с присущей мне скромностью непризнанного гения! :lol:

Народ че паримся, у нас есть с чем идти в суд, минуя бредовые постановы всу.

подавать иск на недействительность по 203 ЦКУ ч. 1. Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. та 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

1.стосовно предмету Кд

кредитними коштами, зазначеними в п.1 КД позичальник не міг провести розрахунки по ДКП, т.як розрахунки між резидентами проводяться в гривні. - отже не наступають реальні правові наслідки отримання позичальником доларів на виконання мети вказанїй в томуж пункті КД.

в КАЧЕСТВЕ КОЗЫРЯ, ну кроме каких -то там законов о едином законном платежном, о расчетах между рез -ми только в гривне - 6 законов + КУ, добавляем индивидуальные письма присланные почти всем участникам форума от НБУ, вероятно в качестве бонусаза наши труды, а может быть подсказки, ну неважно , главное, что там написано что для расчетов между резидентами нужна индлицензия. и ничего, что в письме нбу не говорит о том что банк тоже резидент, плевать, но в магазине -то - нельзя без индлицензии валютой башлять. Согласны все? Я думаю , что аргументы (письмо нацбанка) не будут возражаться.

Если в договоре указано, что кредит в ХХХ долларов, франков выдается для оплаты по ДКП, то он не напрвлен на реальное наступление такого события

инд. лицензии на такой платеж у нас нет. В банк соответственно мы ее не могли предоставить, а по сему и банк выдавая такой кредит, как агент валютного контроля, не имел права без этой лицензии на расчеты с продавцом -резидентом давать валюту, зная что платить ею никто не сможет.

2.Умови, що зазначені в КД (здійснення правочинів на виконання даного правочину), щодо отримання та повернення кредиту та сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами - суперечать закону та актам цивільного законодавства, тому не можуть бути виконані позичальником. ст19 КУ

алексбурко,

по тому что в дк нарушены права заемщика, че выдумывать,

вартість мети (авто, квартирка) зазначена в ДКП, та на сплату якої видавався кредит становить ХХХ грн (ст524 КУ, ДКМУ 1988). позичальник отримував кредитні кошти саме в такій сумі, а тепер внаслідок неправомірного визначення в кд в якості грошей - доларів попередня вартість, становить ХХХ* 0,67, що неприпустимо, т.як сделка уже состоялась, надо нормативку искать.

здесь тоже можно по реальному настанню правових наслідків:

позічальник купував авто за конкретною ціною, а тепер це авто стало з крилами від літака , виходячи з первісної ціни )))

[alexburko]

Софи, тактически верно. Но стратегически - опять недействительность...

А почему судьи аллергируют на недействительность? Потому, что Ц.У., плюс банк пролетает с залогом и судья, как бы, "соучастник". Вряд ли пройдет. Нам советовали выторговать реструктуризацию в рамках цивильного права...

Хотя я бы протащил схему "банк - в сад", в чистом виде...

Уж больно она мне нравится, насолили...

вартість мети (авто, квартирка) зазначена в ДКП, та на сплату якої видавався кредит становить ХХХ грн (ст524 КУ, ДКМУ 1988). позичальник отримував кредитні кошти саме в такій сумі, а тепер внаслідок неправомірного визначення в кд в якості грошей - доларів попередня вартість, становить ХХХ* 0,67, що неприпустимо, т.як сделка уже состоялась, надо нормативку искать.

Но у этих договоров (ДКП и КД) - разная правовая природа. По ДКП сделка состоялась и завершена, по КД - еще в действии... Или я чего то не знаю из нормативки?

Заемщик: 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судья: Так вони ж і настали. Ви ж купили автомобіль?! ...

[НБ Украины]

Софи, тактически верно. Но стратегически - опять недействительность...

А почему судьи аллергируют на недействительность? Потому, что Ц.У., плюс банк пролетает с залогом и судья, как бы, "соучастник". Вряд ли пройдет. Нам советовали выторговать реструктуризацию в рамках цивильного права...

Хотя я бы протащил схему "банк - в сад", в чистом виде...

Уж больно она мне нравится, насолили...

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА. ч.47

Недействительные сделки: оспариваемые и ничтожные. В чем разница?

Вы правы, зачем доказывать недействительность того, что уже ничтожное. Определитесь. Об этом мы писали ранее. У Вас есть следующие возможности: реструктуризировать долг или выиграть в суде. По истечении какого количеста месяцев после подписания кредитного договора Вы планируете "отправить в сад" банк? Гражданским законодательством все регулируется.

Альпинисты говорят: "Крюк поет". Это когда после каждого удара звук идет звонче предыдущего. Если крюк не поет, тогда его вытаскивайте и забивайте в другом месте, иначе оборветесь. Точно также и Вас должно быть, когда защищаете свое право. Слышим, что у Sofi на соседней вершине крюк не поет.

Желаем удачи.

[polina]

Здесь имеется ввиду, что счет должен быть текущим.

я знаю что должен быть 2620...., но в договоре 3739....... - я и говорю, что договор неукладеный т.к. неуказан непротиворечивающий закону пункт возврата кредита...

[sofi]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...st=0#entry35207

Вы выявили нарушения. И дальше что. Какое Ваше право нарушено, не признано или оспорено? Каким образом Вы уведомили об этом банк? Каким способом Вы будете защищать нарушенное право? Заявите об этом.

Аналогично ссылке не молчите и собщите сначала банку об этом. Добавьте заявление об отказе в получении кредита, т.к. банк Вам его законно не выдал, а Вы его законно не получили в наличной иностранной валюте. Потребуйте вернуть незаконно полученную от Вас наличную иностранную валюту. Предлагайте свой расчет долга. Обычно их несколько. Начинайте с самого выгодного для Вас (даже если в его исполнение Вы сейчас не верите). Вы всегда должны знать, выше какой суммы долга не согласитесь с банком, но в рамках гражданского законодательства. Это и есть минимальный комплекс мероприятий для ведения переговоров с банком о реструктуризации Вашего долга или досудебного урегулированя спора. Поверьте, они с нетерпением ждут от Вас предложений: судьи уже в административном судопроизводстве внимательно изучают банковские документы, а НБУ может применить ст.20 закона Украины "О банках и банковской деятельности". Как в легендарной кинокомедии: "Шеф, что делать?"

Не молчите. После требования предоставить только копию заявления на выдачу налички и выписки по счету, один из украинских банков сразу предлагает оплатить только 60% кредита, а остальные 40% списать. Вы согласны на 60%? И почему в иностранной валюте?

Обычно порядок досудебного урегулирования спора не хотят использовать некоторые юристы, т.к. для этого необходимо знать и значительно больше, чем требуется при судебном урегулировании спора. Юрист, который не готов к досудебному урегулированию спора, не готов будет предложить свою редакцию мирового соглашения в суде, если появится такая возможность.

Коллеги, кто из Вас уважительно относится к представителю оппонента: называет его по имени и отчеству, приветствует перед заседанием и желает хорошего дня после окончания заседания? Но Вы же хотите, чтобы к Вам так относились?

Внимательно прочитайте все наши комментарии в данной теме. Незаключенность или невыполнение договора?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2923 Помогите участнику форума, который после посещения данной темы (сообщения 402, 405, 414) попросил о помощи.

Желаем удачи.

зу про платіжні

1.24) переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми

коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі

йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією

і тією ж особою.

Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого

з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання

з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок

неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій

формі.

Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого

з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її

списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на

рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в

готівковій чи майновій формі; ( Пункт 1.24 статті 1 доповнено

абзацом третім згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від

06.10.2004 )

1.41) сума переказу - кошти, відповідна сума яких внаслідок

переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому

у готівковій формі;

Стаття 3. Кошти в Україні

3.1. Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків)

або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

3.2. Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що

мають зазначену на них номінальну вартість.

3.3. Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є

єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма

фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій

території України для проведення переказів.

Стаття 4. Форми та види розрахунків, що застосовуються при

проведенні переказу

4.1. Для проведення переказу можуть використовуватися кошти

як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Види безготівкових розрахунків визначаються законами та

прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного

банку України.

( Стаття 4 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від

06.10.2004 )

викладаю фрагмент із підручника по банківській справі, для лікбезу, вочевидь наші банкіри вчились десь в іншому місті, вибачайте, що багато букв, зате досить зрозумілим стає те що написано в законах та інструкціях

Законодавчі обмеження щодо розрахунків в іноземній валюті

Згідно із Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами до нього відповідно до Закону України № 1108-V від 31 травня 2007 року), виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну до січня 2008 р. потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України, а після січня 2008 р.— висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, до січня 2008 року потребує одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України, а після січня 2008 p. — висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Порушення резидентами 180-денного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки ( вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Пеня в розмірі 0,3% стягується державною податковою службою України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Зазначена норма є фінансово-правовою нормою, що спрямована на забезпечення позитивного платіжного балансу держави та покликана запобігти відтоку грошових коштів з України. Обмеження є характерним для багатьох економік, що розвиваються.

Зауважимо, що на стягнення пені поширюється строк давності — 1095 днів, встановлений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», адже, згідно з преамбулою зазначеного закону, його дія поширюється на нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, в тому числі за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Хоча така позиція є не безспірною, враховуючи ту обставину, що закон поширюється не на валютні відносини, а на відносини у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За певних умов на практиці може виникнути спір про співвідношення термінів порушення валютного законодавства і порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Необхідно окремо зупинити увагу на правовій колізії, що виникає внаслідок застосування зазначених правових норм на практиці. Так, статті 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на перший погляд, вступають у суперечність з нормами господарського та цивільного законодавства, що регулюють припинення господарських та цивільно-правових відносин. Так, згідно зі статтями 600-605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються прощенням боргу, переданням відступного, заліком зустрічних однорідних вимог тощо. Також законодавством передбачено припинення зобов'язання внаслідок розрахунку за договором векселем. Припинене зобов'язання не може бути виконане. Таким чином, після направлення стороною договору іншій стороні листа про залік зустрічних однорідних вимог, виконання зобов'язання (перерахування виручки на територію України) є неможливим. Водночас, фінансово-правове зобов'язання резидента України щодо повернення виручки на територію України діє. Більше того, за його невиконання нараховується пеня.

Отже, норма закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо зовнішньоекономічних розрахунків суперечить нормам Цивільного кодексу.

Однак, на нашу думку, не слід сприймати зазначену ситуацію як колізію. Адже йдеться про різні за своєю правовою природою норми (приватно-правові та публічно-правові). Тому публічно-правова норма жодним чином не може скасовувати право суб'єкта господарювання на вибір способу припинення зобов'язання. Тому, правочин з припинення договору заліком зустрічних однорідних вимог не може бути визнаний недійсним лише з тих підстав, що він суперечить Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Водночас, припинення договору заліком зустрічних однорідних вимог або розрахунок векселем не звільняє особу від виконання публічно-правового обов'язку із повернення виручки на територію України, який спрямований на забезпечення позитивного платіжного балансу держави.

Гадаємо, що ситуація зміниться із внесенням до закону нової норми, відповідно до якої строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Окремо зупинимось на встановлених законодавством підставах звільнення від відповідальності за порушення 180-денного строку. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України до розгляду позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, 180-денний термін зупиняється і пеня за його порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження в справі чи залишення позову без розгляду, 180-денний термін поновлюється і пеня за його порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей термін було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову, пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Зазначеною датою слід вважати дату винесення ухвали (або іншого процесуального документа) про прийняття позовної заяви до провадження.

Іншою підставою для звільнення від відповідальності за порушення 90-денного терміну до прийняття Закону України № 1108-V від 31 травня 2007 р, (який набирає чинності з 01 січня 2008 року) є одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Таку можливість законодавство передбачало для договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених вище встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ліцензія Національного банку надається на підставі звернення особи, до якого повинні додаватися висновки Мінекономіки та Державної податкової адміністрації України щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Після внесення травневих змін до Закону 180-денний строк може бути продовжений центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики в разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до вищезазначених та умови видачі висновків на перевищення строків, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Якщо перевищення 180-денного терміну обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг терміну зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Зауважимо, що перебіг 180-денного терміну щодо попередньої оплати за договором нерезиденту припиняється також внаслідок повернення суми попередньої оплати особі, яка її перерахувала.

Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

У разі порушення резидентами встановленого Нацбанком строку, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Підставою для переказування уповноваженими банками та іншими фінансовими установами (далі — банки) коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів — суб'єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов'язань щодо оплати робіт, послуг (у тому числі послуг з продажу товару в кредит, передавання майна в оренду, у лізинг, надання в користування прав інтелектуальної власності), прав інтелектуальної власності за договорами, які передбачають їх виконання, надання, передавання нерезидентами, уважаються такі документи:

— договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України, або інший документ, який, згідно з чинним законодавством України, має силу договору;

— документи, які свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності.

Підставою для переказування банками коштів у національній та іноземній валюті на користь (на рахунок) нерезидентів як за дорученням резидентів — суб'єктів підприємницької діяльності, так і на виконання власних зобов'язань за векселями, виданими для оформлення заборгованості резидента перед нерезидентом щодо оплати послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, вважаються такі документи:

— договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України (або інший документ, який, згідно з чинним законодавством України, має силу договору), умовами якого передбачено проведення розрахунків за надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності з використанням векселів;

— вексель, виданий згідно з умовами такого договору;

— документи, які свідчать про фактично надані послуги, виконані роботи чи передані права інтелектуальної власності.

Крім цього, підставою для проведення операцій з оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та/або виконання зобов'язань за векселем, яким оформлена заборгованість резидента перед нерезидентом за такою оплатою, та/або зарахування заборгованості за такою оплатою в разі проведення заліку зустрічних однорідних вимог, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 50 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті є акт цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який засвідчує відповідність контрактних цін на роботи, послуги, права інтелектуальної власності, які є предметом договору, кон'юнктурі ринку.

У разі письмової відмови Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків у проведенні цінової експертизи, здійснення відповідних операцій дозволяється лише за наявності погодження Національного банку України.

При цьому такі вимоги не поширюються на:

— операції з оплати фінансових, туристичних, транспортних та комунікаційних послуг резидентами за наявності в них ліцензій (дозволів) уповноважених державних органів на провадження господарської діяльності в сфері тих послуг, які оплачуються;

— операції резидентів, які здійснюються за дорученням та за рахунок коштів нерезидентів, за умови, що нерезидент до проведення операції забезпечив резидента коштами, потрібними для виконання доручення;

— операції резидентів, визначених у встановленому порядку для виконання відповідних міждержавних чи міжурядових угод, що проводяться згідно з цими угодами;

— переказування банками на користь нерезидентів коштів на виконання власних зобов'язань банків — членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов'язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням цих платіжних систем;

— переказування банками на користь нерезидентів коштів на виконання банками власних зобов'язань за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів міжнародним системам зв'язку, у тому числі інформаційним агенціям REUTERS, S.W.I.F.T. за користування їх послугами;

— операції розпорядників бюджетних коштів, пов'язані з міжнародною діяльністю України та/або її органів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з передбаченими в Державному бюджеті України на відповідний рік бюджетними призначеннями;

— операції, на здійснення яких резидентом або нерезидентом отримана індивідуальна ліцензія Національного банку України;

— платежі резидентів-позичальників на користь нерезидентів відповідно до умов виданих Національним банком України реєстраційних свідоцтв за договорами, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за залученими від останніх кредитами, позиками в іноземній валюті;

— платежі резидентів-позичальників на користь Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Європейського банку реконструкції та розвитку, які здійснюються в межах реалізації кредитних угод з цими банками;

— платежі резидентів-позичальників на користь нерезидентів за залученими під гарантії Кабінету Міністрів України кредитами.

Порядок здійснення переказів фізичними особами регулюється Національним банком України.

Для здійснення переказу в іноземній валюті за кордон фізична особа (резидент і нерезидент) має подати працівникові банку (установи):

а) якщо переказ здійснюється з поточного рахунка:

— платіжне доручення в іноземній валюті;

— документ, що ідентифікує особу (паспорт або документ, що його замінює);

— документи, що підтверджують наявність у фізичних осіб — резидентів підстав для здійснення переказу за межі України (договори, рахунки-фактури, листи-розрахунки тощо);

— індивідуальну ліцензію Національного банку на переказування іноземної валюти за межі України у випадках, передбачених законодавством;

— індивідуальну ліцензію Національного банку на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України;

Якщо одержувач протягом шести місяців з дня надходження із-за кордону не одержав суми переказу, що має бути виплачена йому в готівковій формі, то іноземна валюта протягом трьох робочих днів після завершення зазначеного строку повертається банком одержувача банку відправника переказу.

Якщо одержувач протягом 30 днів не одержав іноземну валюту за переказом у межах України, що має бути виплачена йому в готівковій формі, то банк одержувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів після завершення зазначеного строку повернути суму переказу банку відправника переказу.

Переказування фізичними особами — резидентами і нерезидентами в межах України іноземної валюти з їх поточних рахунків в іноземній валюті здійснюється згідно з режимом цих рахунків, передбаченим Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492.

Без відкриття поточних рахунків фізичним особам (резидентам і нерезидентам) дозволяється переказувати в межах України іноземну валюту:

а) в сумі, що не перевищує 1000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті в один операційний день:

— фізичним особам — резидентам на користь інших фізичних осіб — резидентів та нерезидентів з метою надання допомоги без підтвердних документів про родинні стосунки фізичних осіб;

— фізичним особам — нерезидентам на користь інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів з метою надання допомоги на підставі документів, що підтверджують джерела походження іноземної валюти. Переказ у сумі, що не перевищує 200 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць, здійснюється без подання документів, що підтверджують джерела походження іноземної валюти.

б) на власні поточні рахунки фізичних осіб, що відкриті в інших банках (філіях банків), з метою їх поповнення. Фізичні особи — нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі документів, що підтверджують джерела походження іноземної валюти.

Підстави для переказування іноземної валюти за межі України фізичними особами без відкриття рахунку визначаються Національним банком України.

далі по переказу...

Стаття 5. Суб'єкти переказу коштів

5.1. Суб'єктами правових відносин, що виникають при

здійсненні переказу коштів, є члени та учасники платіжних систем.

5.2. Відносини між суб'єктами переказу регулюються на

підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог

законодавства України.

Стаття 6. Порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам

6.1. Банки мають право відкривати рахунки резидентам України

(юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам),

нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам

юридичних осіб в Україні та фізичним особам).

Стаття 7. Види рахунків, що можуть відкриватися банками

або іншими установами - членами платіжної системи

своїм клієнтам

7.1. Банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні

(депозитні), поточні та кореспондентські рахунки.

7.1.1. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що

відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання

коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений

строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов

договору.

7.1.2. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком

клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення

розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів

відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

7.1.3. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається

одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом

встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що

визначається Національним банком України, та на підставі

відповідного договору.

7.1.4. Особливості режимів функціонування вкладних

(депозитних), поточних та кореспондентських рахунків визначаються

нормативно-правовими актами Національного банку України та

договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.

7.1.5. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як

шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу

коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

7.2. Установа - член платіжної системи може відкривати

рахунки членам та учасникам платіжної системи відповідно до правил

цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

( Стаття 7 в редакції Закону N 906-IV ( 906-15 ) від 05.06.2003 )

Стаття 8. Строки проведення переказу

8.1. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що

міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом

операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до

обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк

зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому

розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші,

ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки

виконання доручень клієнтів.

8.2. Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке

міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного

часу в день надходження цього документа до банку.

Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах

інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

8.3. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2

цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність,

передбачену цим Законом.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк,

встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може

перевищувати двох операційних днів.

9.2.1. Правила платіжної системи (крім внутрішньобанківських

платіжних систем) мають встановлювати організаційну структуру

платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу із

системи, принцип виконання документів на переказ, відповідно до

визначеного пунктом 9.5 цієї статті, відкликання документів на

переказ, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі,

систему страхування, систему захисту інформації, порядок

проведення реконсиляції та інші положення, визначені платіжною

організацією.

незрозуміло, що , для внутрішньобанківських платіжних систем порядок проведення реконсиляції не встановлюється? і ще - платіж від банку позичальнику здійснюється по внутрішньобанківській системі?, при цьому, маю зазначити, що внутрішньобанківські операції - це операції не повязані з виконаням доручення клієнтів.

9.2.2. Правила відповідної платіжної системи, а також

договори, що укладаються між учасниками цієї платіжної системи

(крім внутрішньобанківських платіжних систем), повинні передбачати

порядок врегулювання неплатоспроможності та інших випадків

нездатності виконання членами платіжної системи своїх зобов'язань.

9.2.3. Банк визначає умови та порядок функціонування власної

внутрішньобанківської платіжної системи з урахуванням вимог закону

та нормативно-правових актів Національного банку України.

отже виходить, якщо банк по своїй системі і міг зарахувати, переказати з 2203 на 2620,2625 валюту ?????, то касса, яка працює з клієнтом і він не є учасником внутрішньобанківської системи, не може видати належним чином готівку в інвалюті з будь якого внутрішньобанківського рахунку, бо вступає в конфлікт внутрішня банківська система з внутрішньодержавною, де всі платежі в гривні.

Стаття 10. Внутрішньодержавні платіжні системи

10.1. В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні

банківські та небанківські платіжні системи.

10.2. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем

відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових

платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

ага, не може і по внутрішньобанківській переказувати доляри, чи не цікаво, а як же ж вони доляри кредитні тоді мають переказати на поточний рахунок клієнта?

Виходить відповідь одна - по міжнародній системі. В кого перерахування по свіфту або іншій міжнародній, де в док-ті про це сказано?

10.2.1. Система міжбанківських розрахунків призначена для

переказу коштів у межах України між банками на виконання

зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

10.2.2. Внутрішньобанківська платіжна система створюється

банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для

проведення переказу коштів між його підрозділами.

тобто, якщо я вношу платіж по кредиту в касу відділення 4, для зарахування в відділенні 3, то такий переказ здійснюється по внутрішньобанківській, що є частиною внутрішньодержавної та має пройти в гривнях.

Чого ж я їм сплачую доляри, купуючі їх тут же в касі, а вони в мене приймають їх або по приходному ордеру, як від працівника банку, яким я не являюсь, або на рахунок 2625 , який мені не належить, а невідомо якого Петренка -сидоренка?

10.2.3. Система масових платежів призначена для переказу

коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними

особами із застосуванням платіжних інструментів, крім визначеного

пунктами 10.2.1 та 10.2.2 цієї статті.

ось ще цікаво

12.3. Для реєстрації договорів, зазначених у пунктах 12.1,

12.2 цієї статті, Національний банк України має право вимагати

документи щодо порядку проведення банками і небанківськими

фінансовими установами переказів коштів у межах цих міжнародних

платіжних систем на території України.

отже, якщо на тер. україни гривня є єдиним платіжним засобом, як зазначено в законі, то розрахунки навіть по міжнародним системам на території між резиентами мають вестись в гривнях, нбу має за цим слідкувати.

Стаття 16. Документи на переказ

16.1. До документів на переказ відносяться розрахункові

документи, документи на переказ готівки, міжбанківські

розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що

використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Стаття 17. Порядок оформлення документів при проведенні

переказу

17.1. Форми розрахункових документів, документів на переказ

готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових

документів встановлюються Національним банком України. ... Реквізити електронних та паперових

документів на переказ, особливості їх оформлення, обробки та

захисту встановлюються Національним банком України.

в інструкції 337

Стаття 21. Ініціювання переказу

21.1. Ініціювання переказу проводиться шляхом:

1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його

рахунок, розрахункового документа;

2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ

готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі;

3) подання ініціатором до відповідної установи - члена

платіжної системи документа на переказ, що використовується у

відповідній платіжній системі для ініціювання переказу;

4) використання держателем спеціального платіжного засобу для

оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у

готівковій формі;

5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному

списанні;

6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином

оформленого доручення на договірне списання.

Стаття 22. Ініціювання переказу за допомогою розрахункових

документів

22.1. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами

розрахункових документів:

1) платіжне доручення;

2) платіжна вимога-доручення;

3) розрахунковий чек;

4) платіжна вимога;

5) меморіальний ордер. ( Пункт 22.1 статті 22 доповнено

підпунктом 5 згідно із Законом N 2056-IV ( 2056-15 ) від

06.10.2004 )

Національний банк України має право встановлювати інші види

розрахункових документів.

22.12. Ініціювання клієнтом банку переказу в інтересах третіх

осіб може здійснюватися у випадках, передбачених законодавством.

я перечисляю валюту для погашения процентов на чей- 2625

Стаття 24. Ініціювання переказу за допомогою документа на

переказ готівки

24.1. Подання ініціатором до банку або іншої установи - члена

платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми

коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу.

24.2. Реквізити документів на переказ готівки та особливості

їх оформлення встановлюються Національним банком України.

24.3. При використанні документа на переказ готівки

ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до

виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи

документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій

формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання

засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої

установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою

квитанцією.

Стаття 26. Ініціювання переказу при договірному списанні

26.1. Платник при укладенні договорів із банком має право

передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь

банку платника та/або третіх осіб. ( Пункт 26.1 статті 26 в

редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )

26.2. Умови договору на договірне списання повинні

передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання

такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких

банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування

отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має

здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником

та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право

отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають

бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо

платник та отримувач домовились про надання цих документів до

банку платника) тощо). ( Пункт 26.2 статті 26 в редакції Закону

N 2056-IV ( 2056-15 ) від 06.10.2004 )

26.4. У разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий

платника банк, право банку на проведення договірного списання

передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування

або в іншому договорі про надання банківських послуг.

чи є кредитний договір договором про надання банківських послуг, на мою думку -ні

Розділ V

ВИКОНАННЯ МІЖБАНКІВСЬКОГО

(ВНУТРІШНЬОБАНКІВСЬКОГО) ПЕРЕКАЗУ

Стаття 27. Порядок виконання міжбанківського

(внутрішньобанківського) переказу

Внутрішньобанківський переказ здійснюється в порядку,

визначеному правилами відповідної внутрішньобанківської платіжної

системи.

27.3. Банки виконують міжбанківський (внутрішньобанківський)

переказ на підставі міжбанківських розрахункових документів.

ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРЕКАЗУ

Стаття 30. Загальний порядок завершення переказу

30.1. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування

суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в

готівковій формі.

отже момент отримання кредиту не може бути в мрмент списання з позичкового рахунку

30.2. Банк отримувача в разі надходження суми переказу

протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок

отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день

або в день (дата валютування), зазначений платником у

розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

( Пункт 30.2 статті 30 в редакції Закону N 2056-IV ( 2056-15 ) від

06.10.2004 )

31.3. За недотримання строків, встановлених цією статтею,

банк отримувача несе відповідальність, передбачену статтею 32

цього Закону.

вот, все расписано, + инструкция по кассе 337 по наличке

потом иссследую ответственность.

[centurion]

ЗУ о потребителях - споживач- некомпетентный (презумпция некомпетентности)

sofi,укажите,пожалуйста,эту статью.Признаюсь,сам не нашёл.А эта статья и будет ответом на 2-й вопрос alex(а),как Вы правильно подметили.И чтобы не писал Луспеник в своих типа Узагальненнях(обычное сочинение) о непричастности ЗУ"О ЗПП" при выполнении договорных отношений,всё-таки действительны Узагальнення Пленума ВСУ согласно норм верховенства права и это нужно настойчиво утверждать в исках и непосредственно в судах!!!

[sofi]

уважаемый НБ Украины, ну не томите, у меня исследованы квитанции, приходные ордера на прием платежей в валюте от меня банку, я оплачивала в 2 -х отделениях, поэтому они чуть разные, ни один док не выполнен в соответствии с инструкцией, но нарушения разные. что мне просить или требовать и у кого : в филиале или в головной банк писать или Хозяину?

или в начале еще раз правильно попросить предоставить мой экземпляр Заявы на продажу валюты (ее не существует в природе, разве что подделают) и выписки по открытым мне счетам?

У банка нет ни единого доказа на то что я получала валюту, так как он мне ее не давал даже по договору, а я поручила банку продать списанную с ссудного счета валюту на межбанке (так в КД) записано, я этот момент давно просекла, только поддержки нигде

не встречала по этому поводу, Вы первый, кто об этом заговорил. инструкция 337 здесь не проходит, здесь постанова 281 регламентирует.

а вот возврат по инструкции.

но не пойму: как назвать платеж банку оформленный по приходному ордеру и на каких основаниях его требовать вернуть назад, просто потому что документ по такому док-у у меня банк вообще не имел права что -либо принимать (прошу вернуть безпидставно отримани кошти), кроме того на счет 2909, при этом в назначении платежа - погашение задолженности по КД№ххххх. Или указывать что нарушена лицензия, тогда - зачем возвращать, в казну должны пойти? или сразу начинать с того что я у них вообще никаких кредитов не получала, поэтому верните назад безпидставно сплачени (или поиылково?)?

по заяве на переказ (у меня квитанции) - тоже самое -2909, в некоторых случаях они указывают в назначении погашение на мой карточный в валюте, но все равно в реквизитах К-т 2909

мне более менее понятно с теми квитанциями, где указан кредит счета 2625..70, который мне точно не принадлежит ну и понятно не может принадлежать банку, а является карточным счетом физлица(третя особа). из другого банка мне подсказали, что такая операция возможна лишь при наличии нотариально заверенной доверенности, но нормативку я еще не смотрела, но в здесь я попрошу вернуть помылково перераховани кошты, опять же в случае ошибки банк должен был сам ее устранить (он и скажет что устранил, покажет зачисление на мой счет (так в назначении платежа указано)

но зачем тогда было эти доллары (%) заганять сначала на чужого лица счет?

Короче нарушений столько, что кроме выдачи, которую я могу аргументированно опровергнуть и показать нарушение правил торговли на мвру, я не знаю куда срузу крюк вбивать.

еще у меня 5-го суд, и судья очень хочет чтобы я признала сумму в гривне как кредит, хотя это и не касается исковых (моих) требований, я сужусь по исполнительной.

Может мне до 5-го пока не рыпаться или наоборот?

в общем отсутствует стратегия и тактика, SOS

[Йивгеней]

1. Как нарушение банком правил выдачи денег влияет на вопрос их возврата заемщиком? (из серии "брали - отдавайте")

Вот для острастки. Попробуй в суде, даже если у тебя есть расписка от человека, которому ты занял 10000 баксов (НЕ ЗАВЕРЕННАЯ НОТАРИУСОМ, и НЕ написанная от руки, а всего лишь с подписью Заемщика) доказать, что ты эти деньги ему ДАЛ? КАК ДОКАЗАТЬ? Свидетели? Расписка? Да человек тебе просто скажет "Я не писал ничего, и не брал ничего", а тут на меня вешают "гембель". Сделать экспертизу? По одной подписи это сложно.

Суждение от обратног:

ЕСЛИ ВЫ ДОКАЖЕТЕ, ЧТО Я ЭТИ ДЕНЬГИ БРАЛ - Я БУДУ ИХ ОТДАВАТЬ. ЕСЛИ НЕТ - ПНХ.

2. Деньги заемщиком все-таки были получены, - он же гасил кредит, платил? И разве он не помнит, что получал в кассе? У банка есть реально подписанный заемщиком документ о получении денег, потом заемщик молчал и платил, следовательно - кредит получил... Как быть тем, кто доллар/гривну на руки все таки получал? Идти в отказ? Скользко... Тупо врать в суде - не дело...[/b]

У меня проще. НИ одной подписи нет на квитанциях об оплате, платил либо поручитель, либо банковскому работнику сгружали денег, чтобы не стоять в кассе, и там его подпись.

Но, это патетика.

[sofi]

sofi,укажите,пожалуйста,эту статью.Признаюсь,сам не нашёл.А эта статья и будет ответом на 2-й вопрос alex(а),как Вы правильно подметили.И чтобы не писал Луспеник в своих типа Узагальненнях(обычное сочинение) о непричастности ЗУ"О ЗПП" при выполнении договорных отношений,всё-таки действительны Узагальнення Пленума ВСУ согласно норм верховенства права и это нужно настойчиво утверждать в исках и непосредственно в судах!!!

ст. 15п. 9. Під час розгляду вимог споживача про відшкодування

збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про

продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з

припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості

та характеристики продукції, яку він придбаває.