Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Опубликовано

А если начать с уголовного производства в отношении кассира? Написать заявление, что кассир в сговоре с бухгалтер и проч. допустили должностное преступление (ст. 367 УК - халатность), нарушив условия выдачи гривны/валюты со счета 2233 , что подтверждается Постановой НБУ 337. И пару абзацев из Постановы, чтобы четко и не засорять мозг лишним сотрудникам милиции на первоначальном этапе. И просить порушити крим. провадження в отношении указанных лиц. У меня, например, есть отличная Заява со всеми подписями и печатями, где указана сумма в долларах, а рядом эквивалент в грн. Может, прикрывая себя, указанные лица дадут показания, что выдали таки гривну. Угол. производство прекратят, но показания кассира/бухгалтера можно будет использовать в гражданском судопроизводстве.

Как считаете, пойдет?

Мысль хорошая, но надо тщательней обосновать заявление, чтобы по нему все же открыли досудебное расследование. Банки прикрываются банковской тайной. До сих пор у них это получалось... И делать. Настойчиво и методично.
  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Опубликовано

1. Да, но как обойти эксперта? И это и есть решение третьей стороны, а не судьи.

2. Погашення было и в валюте, и в гривне) Кстати, именно квитанции погашения в гривне из дела пропали! Так что к касации нужно срочно добавить.

Ха, очень просто! Вспомните хотя бы мое дело по обману: ведь сейчас, после ухвалы ВССУ, вернувшей дело в первую инстанцию, суд первой инстанции назначил экспертному заключению иную роль в этом деле: оказывается, экспертиза об обмане на самом деле не говорит, а служит основанием для... подачи мною иска о возврате необоснованно полученных банком сумм! :)

У апеляции штаны преют, что с этим делом делать, - не знают, пригласили эксперта в студию, та не смогла придти, перенесли заседание...

:)
Опубликовано

Ха, очень просто! Вспомните хотя бы мое дело по обману: ведь сейчас, после ухвалы ВССУ, вернувшей дело в первую инстанцию, суд первой инстанции назначил экспертному заключению иную роль в этом деле: оказывается, экспертиза об обмане на самом деле не говорит, а служит основанием для... подачи мною иска о возврате необоснованно полученных банком сумм! :)

У апеляции штаны преют, что с этим делом делать, - не знают, пригласили эксперта в студию, та не смогла придти, перенесли заседание...

:)
Т.е. вы подаете иск, возвращаете себе необоснованно полученные банком суммы, а потом продолжаете платить дальше по кредиту с завышенной % ставкой снова те же завышенные платежи?)) Ведь суд не может вас обязать подписать новый договор. Бред какой...
Опубликовано

Ха, очень просто! Вспомните хотя бы мое дело по обману: ведь сейчас, после ухвалы ВССУ, вернувшей дело в первую инстанцию, суд первой инстанции назначил экспертному заключению иную роль в этом деле: оказывается, экспертиза об обмане на самом деле не говорит, а служит основанием для... подачи мною иска о возврате необоснованно полученных банком сумм! :)

У апеляции штаны преют, что с этим делом делать, - не знают, пригласили эксперта в студию, та не смогла придти, перенесли заседание...

:)

Саша, но меня как раз устраивает признание выдачи гривны))) Пускай банк пересчитывает)))

Опубликовано

Второе, канеш, жесть ;-), т.е. если я давала банку деньги в инвалюте, а он под полой делал валютообмен незадокументированній и погашал кредит в гривне,то я погашала в инвалюте?

Или наоборот, часто оставляла банковскому сотруднику гривну, а она уже вносила в кассу для погашения кредита.

Что значит ПОГАШАЛ? У меня в договоре написано, что я обязуюсь погасить кредит и проценты на счет 2233.

Т.е. все, что банком зачислялось "мимо" этого счета, на другие странные счета - это ПОГАШЕНИЕ, или просто благотворительность? ;-)))

"Банк горел - кредит гасился" - такое понимание процесса "погашения" от пожарного Ивана мне близко и понятно.

А вот ЧТО, какой смысел вкладывают в слово погашение судьи остается загадкой.

все, что банком зачислялось "мимо" этого счета, на другие странные счета - это ПОГАШЕНИЕ???ИзображениеИзображение

Опубликовано

Серьезный аргумент. Но:

1. "Жоден доказ не має для суду наперед визначеного значення" :rolleyes: ;

2. "Погашення в іноземній валюті свідчить про отримання коштів саме в іноземній валюті"... :P

Ось тут думка майнула. А що якщо окрім питання законності видачі кредиту, поставити експерту ще й питання щодо законності того порядку погашення, яке прописане в договорі, тобто напряму на 2203 і 2909? Це ж реально - видача незрозуміла і погашення та таке ж.

Опубликовано

Ось тут думка майнула. А що якщо окрім питання законності видачі кредиту, поставити експерту ще й питання щодо законності того порядку погашення, яке прописане в договорі, тобто напряму на 2203 і 2909? Це ж реально - видача незрозуміла і погашення та таке ж.

Не підходить, це питання юридичного характеру, прерогатива суду.
Опубликовано

НЕЗАКОННОСТЬ ВЫДАЧИ НАЛИЧНОЙ ИНОСТРАННОЙ ВАЛЮТЫ СО ССУДНОГО СЧЕТА, МИНУЮ ТЕКУЩИЙ СЧЕТ КЛИЕНТА.

А теперь подводим итог общения с Вами цитатой из интересного издания в Украине. Это научно-практический комментарий ГК Украины по главам, а не постатейно.

"Певні обмеження універсальної правоздатності юридичної особи встановлюються також системою ліцензування окремих видів підприємництва (ч.3 ст.91 ГК). Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності тільки після отримання нею спеціального дозволу (ліцензії). Перелік видів такої діяльності встановлюється тільки законом (декретом). Відповідно до ст.227 ГК, вчинений юридичною особою правочин без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела іншу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вна зобо,язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином." (Цивільний кодекс України.Науково-практичний коментар. - В 2-х томах. Т.2. - Київ, Видавництво "Істина",2004, 73,179-180,212).

К данному требованию о признании кредитного договора недействительным (или его части о порядке выдаче наличной иностранной валюты со ссудного счета) применяется специальная исковая давность пять лет (часть третья ст.258 ГК Украины).

Желаем Вам успехов.

Не путайте субъектов хозяйствования и физических лиц.

Жизнь - игра. Не так ли? Разбирайтесь в правилах игры.

Уважаемый НБ Украины! Скажите, пожалуйста, с какого момента начинается отсчет исковой давности? КД заключен в сентябре 2008, последний платеж октябрь 2009 и с того момента судебные тяжбы.

Опубликовано

РІШЕННЯ

"02" грудня 2008 р.

Справа № 11/45-818(1/213-4265)

Господарський суд Тернопільської області

....

В силу норм ст.16 Закону України «Про банки та банківську діяльність», нормативні акти НБУ є обов’язковими для усіх суб’єктів

...

...

В порушення п.п. 49, 50, 51, 52 Положення про кредитування розмір відповідальності позичальника за несвоєчасне повернення кредиту, вказаний у договорі, не відповідає розміру, встановленому в п.49 Положення про кредитування (в договорі –0,3% від суми виданого кредиту за кожен день простроченого платежу, а в Положенні –0,5% і більше за кожен день прострочки); відсутня відповідальність банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту в розмірі 0,5 відсотка за кожен день прострочення (в порушення п.50 Положення про кредитування); розмір відповідальності позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту встановлено в розмірі 5% від суми встановленої процентної ставки всупереч розміру, встановленому у п.п.51, 52 Положення про кредитування (в розмірі, не менше 25% від розміру використаного не за призначенням кредиту)....

..

Договір застави

При розгляді даної справи, господарським судом встановлено, що умови договору не відповідають вимогам законодавства, що діяло в період його укладання, зокрема, п. 1.1 Договору не містить суті забезпеченої заставою вимоги та строку виконання зобов'язання, передбаченими ст. 12 Закону України ”Про заставу”, а саме не зазначено, які зобов’язання та їх строки даний договір забезпечує, оскільки посилання тільки на дати кредитних договорів не дає змоги їх встановлення.

Також в договорі не визначено, на які види товарів може бути замінено предмет застави відповідно до ст. 41 Закону, що є суттєвими і обов'язковими умовами для договорів даного виду.

...

Враховуючи зауваження касаційної інстанції, щодо застосування судом норм ст.153 ЦК УРСР, суд вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно до згаданої норми договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Однак, предметом спору у даній справ є визнання договорів недійсними, а неукладеними.

І шо ви на це скажите? Мене в суді(раніше) вже не разпитали : "Ви ж просите визнати договір недійсним , а неукладеним?"

http://reyestr.court.gov.ua/Review/3462817

Опубликовано

І шо ви на це скажите? Мене в суді(раніше) вже не разпитали : "Ви ж просите визнати договір недійсним , а неукладеним?"

http://reyestr.court.gov.ua/Review/3462817

Об этом много говорилось и писалось. Ответ здесь и судей надо тыкать носом вот сюда:

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними":

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 ) не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК ( 435-15 ) щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

Опубликовано

Об этом много говорилось и писалось. Ответ здесь и судей надо тыкать носом вот сюда:

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними":

8. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК ( 435-15 ) тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК ( 435-15 ) не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК ( 435-15 ) щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК ( 435-15 ).

згідний.

"про позичкові рахунки в валюті"

Цитата:

Брут: то які в мене результати сьогодні?

біг на коротку дистанцію..? - о, вже краще!

біг на довгу дистанцію..? - о, це вже добре!

стрибки в довжину? ..? - о, це вже краще!!

А стрибки в ширину? ... ПАУЗА в підлабузника......

Брут : А!!! Такого не існує!))

такі і ці рахунки...)

Опубликовано

Уважаемые форумчане, вопрос такой, в квитанциях на погашении кредита, счета 3739(причем разные) не прописанные ни в одном договоре, код плательщика мой, код отрымувача тоже мой, назначение погашение кредитной задолженности, как доказать в суде, что эта квитанция не действительная, и что кошты уходили на лево?

Опубликовано

Уважаемые форумчане, вопрос такой, в квитанциях на погашении кредита, счета 3739(причем разные) не прописанные ни в одном договоре, код плательщика мой, код отрымувача тоже мой, назначение погашение кредитной задолженности, как доказать в суде, что эта квитанция не действительная, и что кошты уходили на лево?

Просите эти деньги вернуть, т.к. счета не указаны в договоре, а также просите суд назначить налоговую проверку данной операции.
Опубликовано

Просите эти деньги вернуть, т.к. счета не указаны в договоре, а также просите суд назначить налоговую проверку данной операции.

А, что у кого получалось назназить налоговую проверку если можно дайте ссылку?

Опубликовано

А, что у кого получалось назназить налоговую проверку если можно дайте ссылку?

Было по хозяйственным спорам, но почему бы и тут не попробовать :)
Опубликовано

Сам по собі факт отримання ОСОБА_3 в банку 40300,00 доларів США, за заявкою на видачу готівки від 02.06.2006 року, не доводить факту виникнення між сторонами кредитних правовідносин.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23969672

Решение скорее всего не совсем законное, если лишь это послужило основанием для отказа банку.

Хотя ситуация вообще бредовая, получается единым основанием для подачи иска было заявление о выдаче наличных со счет физлица.

Возможно это были средства физлица,а не кредитные деньги.

В данном случае вообще не было кредитного договора в письменной форме.

Только из решения это слабо видно.

Опубликовано

Решение скорее всего не совсем законное, если лишь это послужило основанием для отказа банку.

Хотя ситуация вообще бредовая, получается единым основанием для подачи иска было заявление о выдаче наличных со счет физлица.

Возможно это были средства физлица,а не кредитные деньги.

В данном случае вообще не было кредитного договора в письменной форме.

Только из решения это слабо видно.

ось попереднє:

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5419

Опубликовано

о, а тут далі вже перепії з нотарусом:

Державний герб України

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Цивільна справа № 2 6047/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_3. звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна. Посилаючись на те, що 11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за її заявою від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3.Вказаною відмовою порушуються її права власника щодо розпорядження належним її майном. Оскільки 02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171, сторонами якого вказані Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк та ОСОБА_5 На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна їй на праві власності квартира АДРЕСА_1.При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири.Разом з тим, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.10.2010 р., встановлено, що вищевказаний договір кредиту є неукладений. Отже такий договір не породжує будь-яких правових наслідків для осіб, що вказані як йогосторони.Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 05.04.2011 р. у справі № 2-1087/11 встановлено, що у звязку з неукладеністю договору кредиту № 770/38-171 від 02.06.2006 р., вищевказаний договір іпотеки є припиненим.Вказані рішення судів від 08.11.2010 р. та 05.04.2011 р. набрали законної сили, відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1.Однак, нотаріус винесла постанову з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься.Разом з тим, право позивача на розпорядження власним майном підлягає захисту в судовому порядку, оскільки іншого способу такого захисту закон не передбачає.Оскільки договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а іпотека припиненою, отже відсутнє як основне зобов'язання, так і похідне (іпотека).Виходячи з наведеного, заборона не може існувати самостійно, тобто за відсутності договору іпотеки, який є припиненим.З моменту припинення іпотеки особа, яка є власником предмету іпотеки повинна отримати у встановленому законом порядку право на розпорядження власним майном.Однак, вбачається, що за наявності встановленого факту припинення іпотеки, відсутнє правове регулювання даних правовідносин щодо зняття заборони.У тому випадку, якщо є прогалина в правовому регулюванні відповідних відносин, відповідно до ст. 8 Цивільного кодексу України, застосовується аналогія закону чи аналогія права. При аналогії закону застосовується норма, що регулює подібні правовідносини.Виходячи з наведеного, позивач вважає, що на підставі принципу аналогії закону повинні бути врегульовані дані відносини. За таких обставин позивач просить суд зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(а сьогодні - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Відповідач у судовому засідання заперечив проти задоволення позову, оскільки в нього відсутні підстави для зняття заборони на відчуження спірної квартири.

Представник третьої особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що кредитний договір та договір іпотеки є дійсними і тому не може бути знято заборону на відчуження спірної квартири.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що02.06.2006 р. підписаний Договір кредиту № 770/38-171 між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк, який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5, надалі договір кредиту.

На забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за вказаним Договором кредиту між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»(Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем) укладено договір іпотеки від 02.06.2006 р., предметом якого є належна ОСОБА_3 на праві власності квартира АДРЕСА_1, надалі договір іпотеки.При посвідченні вказаного договору іпотеки була накладена заборона відчуження даної квартири, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.10.2010 р., у справі №2-4054/2010, встановлено, що договір кредиту є неукладеним.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.04.2011 р., у справі №2-1087/11, встановлено, що договір іпотеки є припиненим за відсутність основного зобовязання.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

11.07.2011 р. позивач звернувся із заявою до відповідача про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1

11.07.2011 р. приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за заявою позивача від 11.07.2011 р. про зняття заборони щодо відчуження квартири АДРЕСА_1, яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., з посиланням на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затв. Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 р., який передбачає виключний перелік підстав, згідно з якими нотаріус має право зняти заборону. Серед вказаних підстав такої як заява іпотекодавця у разі визнання рішенням суду договору іпотеки припиненим не міститься.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України „Про іпотеку", іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля, (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 4, ч.5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Згідно ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобовязання, забезпеченого заставою. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні зміни.

У звязку з тим, що договір кредиту, який є основним зобов'язанням, визнаний судом неукладеним, а договір іпотеки припиненим з підстав відсутність основного зобов'язання, забезпеченого заставою, тому суд приходить до переконання, що відсутня підстава за якої виникла іпотека на підставі якої було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. (ч.1 ст.317 ЦК України).

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

П. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюсту від 03.03.2004 р., № 20/5, передбачає, що зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5.

Відповідно до пп. 2.1.2. п.2 Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 року № 31/5, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей є, зокрема, заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна (додаток 3), що подається судами (крім третейських судів).

Згідно з п. 3 Інструкції про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Мінюсту України від 18.08.2004 р., № 85/5, вилучення запису з Реєстру здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" (додаток 3 до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ). Про внесення запису до Реєстру Реєстратор видає заявнику примірник "Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна". Заява про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, судами (крім третейських судів), слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Згідно з п. 3.1, 3.2. вказаної Інструкції, у "Заяві про вилучення обтяження об'єкта нерухомого майна" зазначаються: "Вихідний номер та дата", "Реєстраційний номер запису в Єдиному реєстрі заборон"; "Контрольна сума запису"; "Відомості про документ-підставу";Перед вилученням запису Реєстратор повинен знайти необхідний запис у Реєстрі. Ідентифікація запису в Реєстрі здійснюється за його реєстраційним номером. Для запобігання помилкам та переконання, що зміни будуть унесені саме до належного запису, застосовується контрольна сума запису. Реєстраційний номер та контрольна сума запису присвоюються при внесенні запису до Реєстру та відображаються у "Витязі про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна".

Згідно з витягом, виданим при реєстрації іпотеки від 02.06.2006 р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зазначено реєстраційний номер заборони 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9.

Статтею 41 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За даних обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку мають місце порушення права власності позивача, який не має можливості здійснювати права власності, а тому суд вважає, що слід зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 317, 321, 391, 593ЦК України, ст. ст. 3, 17 Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_5 про зобовязання зняти заборону щодо відчуження нерухомого майназадовольнити.

Зобов'язати приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4зняти заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 яка була накладена на підставі договору іпотеки від 02.06.2006 р., укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який змінив організаційну форму на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», від імені якого діяла Тернопільська обласна філія АКБ «Укрсоцбанк»( Іпотекодержателем) та ОСОБА_3 (Іпотекодавцем), посвідченого 02.06.2006 р. приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1734 ( реєстраційний номер заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9), зареєструвавши зняття вказаної заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ( реєстраційний номер заборони в 3291892, контрольна сума В8Д2421АВ9) з вчиненням на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, напису про зняття заборони.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити приватному нотаріусу Тернопільського міського нотаріального округу ВасилевичОльзі Олексіївні, для виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяВийванко О. М.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/19462749

Опубликовано

Просите эти деньги вернуть, т.к. счета не указаны в договоре, а также просите суд назначить налоговую проверку данной операции.

Я и буду просить их вернуть, вопрос как втолковать суду, что это не было погашение кредита и что эти деньги банк незаконно присвоил, только на основании того, что счета не принадлежат мне?
Опубликовано

Я и буду просить их вернуть, вопрос как втолковать суду, что это не было погашение кредита и что эти деньги банк незаконно присвоил, только на основании того, что счета не принадлежат мне?

Укажите, что счета на которые были внесены средства не соответствуют счетам указанным в договоре.
Опубликовано

Я и буду просить их вернуть, вопрос как втолковать суду, что это не было погашение кредита и что эти деньги банк незаконно присвоил, только на основании того, что счета не принадлежат мне?

Судьи поймут))) Да только как будут далее развиваться события - неизвстно. У меня вылезл квитанция с левым счетом и чужими реквизитами в графе Призначення платежу, судьи головами покивали...В результате не только эта, но и другие квитанции с непонятными счетами тупо пропали из материалов лела))) А замеченено это было только после апеляции. Думаю, нужно просто подавать иск по договору комиссии, тогда судье не будет куда вильнуть)

Опубликовано

Судьи поймут))) Да только как будут далее развиваться события - неизвстно. У меня вылезл квитанция с левым счетом и чужими реквизитами в графе Призначення платежу, судьи головами покивали...В результате не только эта, но и другие квитанции с непонятными счетами тупо пропали из материалов лела))) А замеченено это было только после апеляции. Думаю, нужно просто подавать иск по договору комиссии, тогда судье не будет куда вильнуть)

Можно просить вернуть необоснованно полученные банком средства. Или вернуть... банковский вклад: все обстоятельства дела указывают на то, что деньги на самом деле приняты банком, но на соответствующие для кредита счета не зачислены. ВСУ в таких случаях расценивает ситуацию, как договор вклада со ставкой, действующией у банка в момент принятия средств для вкладов по требованию...
Опубликовано

З постанови слідчого ДПС про закриття провадження:

...встановлено, що філія ... не є самостійним (окремим) платником податку на прибуток, вказані податки нараховуються та сплачуються консолідовано ПАТ ПІБ (м.Київ).

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства протягом 2007-2013 р.р. операції з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, управління коштами, доручення,надання, управління і відступлення прав вимог за фінансовими кредитами не є об'єктом оподаткування на додану вартість.

Згідно поданої заяви, Іванова в діях працівників філії ПІБ, повязаних з отриманням і поверненням кредитних коштів, вбачає ознаки злочинів, передбачених ст.190, 200, 209 і 358 ККУ. Відповідно, кошти, які на її думку, незаконно отримав банк, є отриманими злочинним шляхом.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, зокрема щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, об'єктами оподаткування є законні господарські операції щодо поставки товарів, робіт, послуг та не передбачено оподаткування коштів, отриманих злочинним шляхом.

Усе це говорилось мені усно в кабінеті начальника, а тепер ще й написали. Мушу відреагувати і щось написати. Які є ідеї?

Опубликовано

З постанови слідчого ДПС про закриття провадження:

...встановлено, що філія ... не є самостійним (окремим) платником податку на прибуток, вказані податки нараховуються та сплачуються консолідовано ПАТ ПІБ (м.Київ).

Крім того, відповідно до вимог податкового законодавства протягом 2007-2013 р.р. операції з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, управління коштами, доручення,надання, управління і відступлення прав вимог за фінансовими кредитами не є об'єктом оподаткування на додану вартість.

Згідно поданої заяви, Іванова в діях працівників філії ПІБ, повязаних з отриманням і поверненням кредитних коштів, вбачає ознаки злочинів, передбачених ст.190, 200, 209 і 358 ККУ. Відповідно, кошти, які на її думку, незаконно отримав банк, є отриманими злочинним шляхом.

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, зокрема щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, об'єктами оподаткування є законні господарські операції щодо поставки товарів, робіт, послуг та не передбачено оподаткування коштів, отриманих злочинним шляхом.

Усе це говорилось мені усно в кабінеті начальника, а тепер ще й написали. Мушу відреагувати і щось написати. Які є ідеї?

Ну шота в этом есть: садить за уход от налогообложения надобно Башкиркина,а не Пупкина с отделения на Троещине.

А если вбачають ознакы других статей,то пусть сразу и регистрируют "новые" статьи в реестре и передают Ваше заявление дальше.

Шоб кошти, полученные злочынным путем налогооблоить, надобно сперва эти кошты найти и посадить тех. кто их злочинным путем отрымав. И вернуть хозяину.

Опубликовано

Можно просить вернуть необоснованно полученные банком средства. Или вернуть... банковский вклад: все обстоятельства дела указывают на то, что деньги на самом деле приняты банком, но на соответствующие для кредита счета не зачислены. ВСУ в таких случаях расценивает ситуацию, как договор вклада со ставкой, действующией у банка в момент принятия средств для вкладов по требованию...

Но банк будет утверждать, что он зачислил эти деньги в качестве погашения, и даже думаю, притащит в суд некую бумажку, где будет видно, что деньги поступили именно на погашения кредита, и начхать им каким путем.

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...