Повторный иск о взыскании на предмет ипотеки

[logoped]

Суть дела:

Кредит валютный (дол. США). Заемщик и ипотекодатель в одном лице.

В начале 2009 года банк направляет должнику письмо - требование о досрочном возврате (30 дней) всей суммы кредита (+штрафные санкции).

Через пол года, банк обращается в суд с иском о взыскании всей суммы задолженности и обращении взыскания на предмет ипотеки. Дополнительно просит, одновременно выселить всех проживающих в квартире. Суд открывает производство по делу...

 

В начале 2010 года (дело ещё слушается в суде), банк обращает взыскание на предмет ипотеки путем исполнительной надписи нотариуса. В том же году ИНН направляют в ГИС где открывается исполнительное производство.

 

В начале 2011 г. банк уступает право требования по кредиту ТОВ "Рога и копыта" (ТОВ "Рик"). Определением суда заменяется истец на ТОВ "РиК".

После замены истца, новый истец (ТОВ "РиК") заявляет в суде отказ от исковых требований в части обращения взыскания на предмет ипотеки. Отказ принимается судом, производство по делу в части обращения взыскания на ипотеку закрывается, о чем постановляется определение (2011 г.) ,которое не обжалуется.

Решением суда (2011г.) в исковых требованиях отказано (причина - есть исполнительная надпись). Апеляция косит решение и взыскивает сумму долга (обращая в решении внимание на отказ истца от взыскания на ипотеку).

 

В это время, по исполнительной надписи торги не состоялись. Исп производство закрывается (2011 год), в дальнейшем никто повторно надпись нотаря не предъявляет к исполнению.

 

В начале 2012 г. открывается исполнит. производство по взыканию задолженности.

В начале 2014 г. действия госисполнителя по попытке продажи ипотеки обжалованы и признаны судом неправомерными (ухвала).

 

В конце 2014 г. ТОВ "Рога и Копыта" обращается в суд с иском об обращении взыскания на предмет ипотеки (разница в сумме иска), добавляя в расчет задолженности начисленные проценты. Производство по делу открыто...

 

Уважаемые специалисты, вопрос:

Применяется в этом случае требование ч. 3 ст. 206 ЦПК Украины "У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. "?

 

После решения суда было несколько платежей. Последний в январе 2012 г.

[alexburko]

А был отказ от взыскания ипотеки или оставление без рассмотрения в части?

[logoped]

А был отказ от взыскания ипотеки или оставление без рассмотрения в части?

После замены истца, новый истец (ТОВ "РиК") заявляет в суде отказ от исковых требований в части обращения взыскания на предмет ипотеки. Отказ принимается судом, производство по делу в части обращения взыскания на ипотеку закрывается, о чем постановляется определение (2011 г.) ,которое не обжалуется.

[ВАВАНчик]

Есть ПРЕДМЕТ и ОСНОВАНИЯ. НЕльзя обращаться в суд с тем же предметом (взыскание на ипотеку) по тем же основаниям. (например основание, что недвижимость находится в ипотеке). Т.е. если в обоих случаях основания одинаковые - то 206. Если не одинаковые - то йок  

П.С. в любом случае подавать ходотайство про закрытие

[ВАВАНчик]

Спор про ОДИНАКОВОСТЬ оснований - практически бесконечный. Видел как то решение хоз суда, где одни и теже деньги сначала отказали взыскивать (ибо на тот момент это был типа аванс), а через xxx года их же взыскали (ибо они перестали быть авансом)

[у.zaporozhskiy]

После замены истца, новый истец (ТОВ "РиК") заявляет в суде отказ от исковых требований в части обращения взыскания на предмет ипотеки. Отказ принимается судом, производство по делу в части обращения взыскания на ипотеку закрывается, о чем постановляется определение (2011 г.) ,которое не обжалуется.

Если они отказались, то должны закрывать производство.

Хотя платежи действительно могут квалифицироваться, как изменение ооснований.

Я бы подал ходатайство о закрытии, если бы мне отказали, попробовал обжаловать в апелляции.

 

Помимо этого я бы подал заявление о применении исковой давности.

[ВАВАНчик]

А обеспечение - это не есть ОСНОВАНИЕ ДЛЯ ИСКА? Или я туплю?

[sofi]

А обеспечение - это не есть ОСНОВАНИЕ ДЛЯ ИСКА? Или я туплю?

вы не "тупинте", а просто не точны в определениях.

основанием для иска есть нарушенные, непризнанные или оспариваемые права, свободы и интересы., 

на то оно и "обеспечение", чтобы обеспечивать защиту этих прав и интересов.

 

кагбы вправе обратится за обеспечением, поскольку по-другому (в связи с отсутствием возможности взыскать сумму по решению суда -как основание) защитить свои интересы не могут. имхо

[logoped]

Елементи позову

 

Предмет позову — це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Наприклад, в позові про стягнення аліментів предметом буде стягнення певних платежів з відповідача, який добровільно не виконує свої обов'язки щодо позивача (ст.ст. 180, 198 CK), а в позові про розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконання або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором предметом буде вимога позивача (відчужувача) розірвати зазначений договір (ст. 756 ЦК

)Предмет позову характеризується певним змістом, а в багатьох випадках — і окремим об'єктом. Тому необхідно відрізняти предмет позову в його безпосередньому розумінні від матеріального об'єкта або матеріального предмета позову. Так, предметом позову про виселення будуть спірні правовідносини — право на дострокове розірвання договору житлового найму, а об'єктом — жиле приміщення (ст.ст. 71, 72, 107 Житлового кодексу Української PCP (ЖК).

Позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити предмет позову (ч. 2 ст. 31 ЦПК). Зміна предмета позову може означати заміну однієї матеріально-правової вимоги позивача до відповідача або доповнення позивачем первісних вимог новими. Таке право позивача забезпечує швидкість і оперативність розгляду справи. Однак зміна предмета позову можлива лише протягом розгляду справи по суті і в межах спірних правовідносин. У випадку, коли нова вимога позивача виходить за межі спірних правовідносин, позивач зобов'язаний пред'явити новий позов.

 

Підстава позову — це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).

Підстави позову не можна змішувати з нормами права, на які посилається позивач. Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду України, який зазначав, що під підставами позову, які згідно зі ст. 31 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на ці правовідносини.

При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

Не належать до юридичних фактів матеріально-правового характеру обставини, що є доказами у справі (ст. 57 ЦПК). З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставою позову. До того ж, від цих фактів необхідно відрізняти цивільні процесуальні факти, які підтверджують наявність обставин, необхідних для реалізації права на пред'явлення позову (ст. З ЦПК), заходів із забезпечення позову (ст. 151 ЦПК), зупинення провадження у справі (ст.ст. 201, 202 ЦПК) тощо.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру. Однак позивач для обґрунтування своїх вимог завжди повинен наводити повний комплекс фактів. Відсутність одного з них може зробити вимогу необґрунтованою.

Наприклад, підставою для відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, є наявність наступних фактів: 1) факту, що позивач є власником автомобіля, який пошкоджено; 2) факту, що відповідач є власником автомобіля, який пошкодив автомобіль позивача; 3) факту, що зазначені особи управляли цими автомобілями під час ДТП; 4) факту порушення відповідачем Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. 1306, що призвело до зіткнення з автомобілем позивача; 5) факту пошкодження автомобіля позивача в результаті цього ДТП. Отже, тільки за наявності цього комплексу (складу) фактів позов може вважатися обґрунтованим.

Слід наголосити, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Однак одночасна зміна підстав і предмета позову не допускається. Недотримання цієї вимоги призводить до судових помилок. Тому Верховний Суд України неодноразово наголошував, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою відповідно до норм ЦПК, і одночасно — як відмову від раніше заявлених вимог.

Зміст позову — це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме — звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов'язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Слід зазначити, що в теорії цивільного процесуального права немає єдиної думки щодо елементів (складових частин) позову. Одні автори (А. Добровольський, С. Іванова, М. Масленнікова, К. Юдельсон. М. Треушніков, В. Щеглов, С. Бичкова та інші) вважають, що до його складових належать лише предмет та підстава. На їх погляд, третій елемент позову — зміст повністю охоплюється іншими його складовими частинами — предметом та підставою. Крім того, вони додають, що законодавець не виділяє зміст як окремий елемент позову. Так, в ч. 2 ст. 31 ЦПК позивачу надається право змінити підставу або предмет позову, але нічого не говориться про його зміст.

Проте інші процесуалісти (М. Гурвич, В. Комаров, Н. Чечіна, М. Штефан, 10. Червоний та інші) наголошують, що виділення змісту позову як його елементу є необхідним, оскільки в позові повинні відобразитися 2 вимоги позивача (вимога до суду про захист порушеного чи оспорюваного права та вимога позивача до відповідача). Тому під змістом позову необхідно розуміти вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду.

Виділення змісту позову як вимоги позивача, спрямованої до суду, про здійснення певних дій має важливе практичне значення. Зміст позову допомагає визначити підвідомчість цієї справи суду, а також встановити межі дослідження справи в судовому засіданні і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для швидкого і правильного відновлення порушеного права.

Важливо, що всі елементи позову перебувають між собою в тісному зв'язку. Так, певні юридичні факти, які підтверджують суб'єктивне матеріальне право і є підставою позову, визначають юридичну природу матеріально-правових вимог, що становлять предмет позову. Водночас матеріально-правова вимога визначає процесуальну форму захисту, тобто змісту позову.

Позивач, як це передбачено ч. 2 ст. 31 ЦПК, має право протягом усього часу розгляду справи не лише змінити підставу або предмет позову, але й збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Цивільне процесуальне законодавство не пов'язує зміну ціни позову зі зміною підстав позову. Але ці елементи взаємообумовлені, а тому зміну ціни позову потрібно супроводжувати зміною підстав позову. Одночасно слід пам'ятати, що згідно з ч. З ст. 80 ЦПК у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення до суду із відповідною заявою. У випадку зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК.

 

Коментар до ст. 80 ЦПК :

Ціна позову - вказується позивачем відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України і є обов'язковим реквізитом позовної заяви, що подається до суду.

Розмір державного мита залежить від виду цивільної справи і характеру здійснюваної процесуальної дії. За подання заяв у справах позовного прова-дження він встановлюється окремо для майнових і немайнових вимог. Якщо в заяві міститься декілька вимог, одні з яких носять майновий, а інші немай- новий характер, державне мито стягується сукупно за вимоги майнового характеру і за вимоги немайнового характеру.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» розмір державного мита в позовах майнового характеру визначається виходячи з ціни позову.

Ціна позову є інститутом позовного провадження, що характеризує вартісне грошове вираження предмета спору між позивачем (третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в порядку ст. 34 ЦПК України) і відповідачем .

У ціну позову не повинні включатися судові витрати: на оплату правової допомоги, витрати на проїзд позивача або його представника до місця розгляду справи і тому подібні витрати, які позивач поніс або передбачає понести в зв'язку з розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. 1 статті, що коментується ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна.

Питання про визначення вартості майна, яке стягується, у ряді випадків є спірним, оскільки єдиних правил визначення такої вартості законодавством не встановлено. Вартість майна, що стягується, визначається в такому разі на підставі даних, які відомі позивачеві. Ціна позову визначається в позовах про стягнення аліментів — сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; у позовах про строкові платежі і видачі — сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі — сукупністю платежів або видач за три роки; у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач — сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; у позовах про припинення платежів або видач — сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла — сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, — дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, — не нижче його балансової вартості; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

Виходячи з ч. 2 вказаної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при ви рішенні справи. В цьому випадку суддя постановляє відповідну ухвалу.

Частина 3 статті, що коментується, передбачає, що у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до ч. 1 ст. 83 цього Кодексу.

 

--------------------------------------- 

 

 

П О С Т А Н О В А № 5
Пленуму Верховного Суду України

від 12 червня 2009 року

Про застосування норм цивільного процесуального законодавства,
що регулюють провадження у справі до судового розгляду

 

9. Уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

 

Зокрема, у позивача суд повинен з’ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З’ясовується правильність об’єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов’язаними між собою, для вирішення питання про їх об’єднання або роз’єднання (стаття 126 ЦПК). У відповідача суд з’ясовує суть заперечення проти позову та характер такого заперечення (процесуальний чи матеріально-правовий).

 

З урахуванням вимог і заперечень сторін, обставин, на які посилаються інші особи, які беруть участь у справі, а також норм права, які підлягають застосуванню, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню (предмет доказування; стаття 179 ЦПК).

 

Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

 

---------------------------------------------- 

[wowasik2007]

Если они отказались, то должны закрывать производство.

Хотя платежи действительно могут квалифицироваться, как изменение ооснований.

Я бы подал ходатайство о закрытии, если бы мне отказали, попробовал обжаловать в апелляции.

 

Помимо этого я бы подал заявление о применении исковой давности.

Щодо давності - остання проплата в 2012 р., позов в 2014 р., три роки не пройшло 

[sofi]

в конце 2014 г. ТОВ "Рога и Копыта" обращается в суд с иском об обращении взыскания на предмет ипотеки  (разница в сумме иска), добавляя в расчет задолженности начисленные проценты  .  Производство по делу открыто ...

 

тобто, різниця в сумі, на думку позивача і є новою підставою для подання позову !? (чим він обґрунтовує свої вимоги)

проте, зазначена обставина неявляється юридичним фактом матеріально -правового характеру, тобто таким, який має певні правові наслідки:  виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.

----------------

Не належать до юридичних фактів матеріально-правового характеру обставини, що є доказами у справі (ст. 57 ЦПК). З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність чи відсутність юридичних фактів, які є підставою позову.До того ж, від цих фактів необхідно відрізняти цивільні процесуальні факти, які підтверджують наявність обставин, необхідних для реалізації права на пред'явлення позову (ст. З ЦПК), заходів із забезпечення позову (ст. 151 ЦПК), зупинення провадження у справі ( ст.ст. 201, 202 ЦПК) тощо.

[sofi]

В конце 2014 г. ТОВ "Рога и Копыта" обращается в суд с иском об обращении взыскания на предмет ипотеки (разница в сумме иска), добавляя в расчет задолженности начисленные проценты . Производство по делу открыто .

 

А ТОВ "Рога и Копыта" является кредитным учереждением? на каком основании начислены проценты? или % начисляет банк?, 

[у.zaporozhskiy]

Щодо давності - остання проплата в 2012 р., позов в 2014 р., три роки не пройшло 

По обращению взыскания на предмет ипотеки, исковая давность считается с момента просрочки.

Есть постановление ВГСУ, где говорится, что платежи по основному обязательству не прерывают исчисление исковой давности по договору ипотеки.

Особенно актуально, если ипотекодатель и заемщик не одно лицо.

[logoped]

Начислять проценты ни банк ни рога и копыта не имеют права после решения суда о досрочном взыскании задолженности в полном обьеме - мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

Оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

 

Поэтому рога и копыта идут гулять со своими начисленными процентами и пеней.

 

А в остальном, предмет и основания аналогичные тем, от которых отказался истец.

[у.zaporozhskiy]

Начислять проценты ни банк ни рога и копыта не имеют права после решения суда о досрочном взыскании задолженности в полном обьеме - мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

Оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

 

 

 

 

 

Поэтому рога и копыта идут гулять со своими начисленными процентами и пеней.

 

А в остальном, предмет и основания аналогичные тем, от которых отказался истец.

К сожалению, пока такое решение ВССУ только одно.

Оно есть на форуме и на него можно сослаться.

[sofi]

Начислять проценты ни банк ни рога и копыта не имеют права после решения суда о досрочном взыскании задолженности в полном обьеме - мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

Оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

 

 

 

 

 

Поэтому рога и копыта идут гулять со своими начисленными процентами и пеней.

 

А в остальном, предмет и основания аналогичные тем, от которых отказался истец.

этого может показаться суду недостаточно, тем более что срок действия КД еще не закончился.  если передача прав требования шла по договору цессии добавьте основания исходя из этих правоотношений.

[у.zaporozhskiy]

..у нас не прецедентное право, решения ВССУ это не постановление ВСУ и не норма закона. 

Безусловно.

Вы не согласны с применение норм материального права в нем?

Я всегда использую окончательные решения ВССУ и тем более постановления ВСУ в процессуальных документах.

[centurion]

Начислять проценты ни банк ни рога и копыта не имеют права после решения суда о досрочном взыскании задолженности в полном обьеме - мало місце дострокове стягнення всієї кредитної заборгованості, а, відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

 

Оскільки ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

 

 

 

 

 

Поэтому рога и копыта идут гулять со своими начисленными процентами и пеней.

 

А в остальном, предмет и основания аналогичные тем, от которых отказался истец.

Банки подают иски, не указывая, что хотят взыскать всю задолженность. А дальше могут до бесконечности. 

[sofi]

Банки подают иски, не указывая, что хотят взыскать всю задолженность. А дальше могут до бесконечности. 

та ні. З 2008 -по 2013 (в подальшому вже сплив строк ПД за тим полем чудес) банки масово подавали позови про дострокове повернення всієї суми, весь цей форум про такі справи.

[centurion]

та ні. З 2008 -по 2013 (в подальшому вже сплив строк ПД за тим полем чудес) банки масово подавали позови про дострокове повернення всієї суми, весь цей форум про такі справи.

Приведите мне пример, когда в решении было указано о взыскании всей суммы.  Если в процессе судебного разбирательства на этом не сделать акцент, то в дальнейшем будет считаться, что имела место текущая задолженность.

[sofi]

Приведите мне пример, когда в решении было указано о взыскании всей суммы.  Если в процессе судебного разбирательства на этом не сделать акцент, то в дальнейшем будет считаться, что имела место текущая задолженность.

 

99% решений вложенных на этом форуме

[у.zaporozhskiy]

Ярик, ты меня не слышишь. ВССУ не последняя инстанция, не ВСУ и не Пленум и опираться на решение ВССУ в споре практически тоже самое, что опираться на решение первой инстанции Зажопинского околорайонного суда или Апелляционного суда Кылдым-Мылдинской области Зажопинского рай-на. Это всё полезно для практики и общего понимания, полезно для быстрого акцента на проблему в изложенни и прочее, но никоим образом не может влиять на особисту думку головуючого, у нас не прецедентное право.

 

..с применением норм согласен и описано в принципе на твёрдую 4 с минусом, можно было бы и на лучшую отметку потрудится. Бум думать, что на пятёрку таки выродят в последующих решениях....или редакциях Пленумов и ВСУ  

Почему же не слышу?

нам же ничто не запрещает показывать применение норм материального права такое, как нам нужно и подкреплять это Определениями/решениями ВССУ с аналогичным применением?

Такая постановка вопроса точно не должна нам сделать хуже.

[у.zaporozhskiy]

Приведите мне пример, когда в решении было указано о взыскании всей суммы.  Если в процессе судебного разбирательства на этом не сделать акцент, то в дальнейшем будет считаться, что имела место текущая задолженность.

 

Как правило, тело кредита взыскивается все, поэтому можно говорить о взыскании всей задолженности на определенный момент.

[centurion]

99% решений вложенных на этом форуме

Покажите мне штук 5 решений, где в решении суда было бы указано, что "Банком "Рога и копита" був поданий позов до суду про стягнення заборгованності  в повному об`ємі за кредитним договором"?  

 

Я эту тему поднимал здесь http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5159&page=1

Потом ещё поднимались темы подобного рода.

 

Сегодня также появилась подобная тема http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7360#entry131663

[logoped]

Ухвалою суду провадження по справі закрито Ждем апелячку? %)