Изьятие ипотеки через перерегистрацию


Recommended Posts

В 18.05.2019 в 21:40, Васили11 сказал:
Державний герб України

 

 

Справа № 569/109/18

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

11 квітня 2019 року м.Рівне

Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Прокопчук Л.М.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію обтяження, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію обтяження.

Предметом спору у даній справі є, зокрема визнання неправомірним дії державного реєстратораприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо проведення державної реєстрації обтяження іпотекою квартири №111, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Костромська, 7, номер запису про іпотеку 16215159 від 05 вересня 2016 року; скасування рішення державного реєстратораприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за №31225752 від 05 вересня 2016 року про державну реєстрацію обтяження іпотекою квартири №111, що знаходиться за адресою: м.Рівне, вул.Костромська, 7, яка належить ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_4, відповідач державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_5 в судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного:

Відповідно до ч.1 ст.19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За правилами ст.1 КАС Україницей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст.4 КАС Україниадміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Статтею 19 КАС Українипередбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом спору в даній справі є оскарження позивачем правомірності дій приватного нотаріуса (як реєстратора) щодо наявності достатніх підстав, визначенихЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»для прийняття оскаржуваного рішення. Тобто, у цих вимогах спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, який у межах спірних правовідносин діяв як субєкт владних повноважень.

Пленум Вищого адміністративного суду України згідно із пунктом 8 постанови від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» надав наступні розяснення: відповідно до абзацу другого частини першої статті 2Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цьогоЗаконудержавний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цимЗаконом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цьогоЗаконудії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Позивачем не заявлялись вимоги приватно - правового характеру, а заявлені позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора - приватного нотаріуса як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, у даній справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії щодо державної реєстрації обтяження іпотекою квартири, вчинені відповідачем - державним реєстраторомприватним нотаріусом як суб'єктом владних повноважень, а тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 255, ст.256 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію обтяження, закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбаченоЦивільним процесуальним Кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

 

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_6  

Тогда как это решение понять? 

Его (решение)понять нельзя, потому что это решение не соответствует позиции ВП ВС, котрое (увы) говорит о притивоположном  - подавать апеляцию и сносить эту Ухвалу, обязать суд первой открыть производство и рассмотреть дело по сути. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 5.9k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

В 18.05.2019 в 21:48, Васили11 сказал:

 Да такое возможно только в Украине.  (Раньше была на форуме под ником Васили, просто давно не писала) 

Оспорьте в апелляционном суде.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 19.05.2019 в 08:59, хервам анеипотеку сказал:

Есть решение  суда (набрало зак. силу) "про визнання протиправним рішення реєстратора та його скасуванна". Это решение и собираюсь  подавать. Думаю, что заява про скасування права власності и к ней решение + все копии остальных документов.

Здравствуйте! На основании решений регистратора (вот он думал-думал и принял решение №_дата "О...") была внесена в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запись №__дата (там уже другой номер - регистрационный) о регистрации права собственности за .Х. на недвижимое имущество. Решением суда "протиправне рішення реєстратора скасовано" и теперь Вы вправе обратиться к тому-же или другому госрегистратору и просить внести изменения в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про "скасування" / удаление в нем записи, о последней регистрации права собственности. Почитайте внимательно ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и Порядок утвержденный КМУ   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п   - там описано что должен делать заявитель и что регистратор в подобных случаях.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

19 часов назад, west11 сказал:

Его (решение)понять нельзя, потому что это решение не соответствует позиции ВП ВС, котрое (увы) говорит о притивоположном  - подавать апеляцию и сносить эту Ухвалу, обязать суд первой открыть производство и рассмотреть дело по сути. 

 

19 часов назад, west11 сказал:

Ну что Вы хотите , судьи ни х...ра не читают позиции Большой палаты ВС, а помощникам это и тем более не нужно :P

 

12 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

Оспорьте в апелляционном суде.

Здравствуйте! Вопрос, на самом деле, поднят интересный потому, что сравниваются действия истца в разных спорах и обстоятельствах:

- в приведенной позиции БП-ВС рассматривается вопрос обжалования действия/решения регистратора связанного с "невизнанням права власності на нерухоме майно" заявителем, который считает, что право собственности на недвижимость принадлежит ему,

в свою очередь

-  в приведенной позиции Ровенского горсуда рассматривается вопрос обжалования действия/решения регистратора связанного с "реєстрацією права обтяження нерухомого майна, яке обмежує/порушує право власника вільно розпоряджатись належним йому майном" .

Таким образом, для целей аргументированного обжалования решения Ровенского горсуда следует искать другую подходящую Постанову БП-ВС. ИМХО

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

7 часов назад, Marina-NET сказал:

Здравствуйте! На основании решений регистратора (вот он думал-думал и принял решение №_дата "О...") была внесена в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" запись №__дата (там уже другой номер - регистрационный) о регистрации права собственности за .Х. на недвижимое имущество. Решением суда "протиправне рішення реєстратора скасовано" и теперь Вы вправе обратиться к тому-же или другому госрегистратору и просить внести изменения в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" про "скасування" / удаление в нем записи, о последней регистрации права собственности. Почитайте внимательно ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и Порядок утвержденный КМУ   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п   - там описано что должен делать заявитель и что регистратор в подобных случаях.

Спасибо за ответ. Был на консультации у регистратора (оказывается в ЦНАПах они иногда проводят консультации) и на следующий день все сделал как он сказал. Вечером уже был результат. Квартиру вернули.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 17.05.2019 в 22:30, Васили11 сказал:

господа юристы, подскажите, что делать дальше, просто  моё аналогичное дело тоже передали в верховную палату, хочу знать к чему готовиться?

Здравствуйте! Если у Вас есть положительное судебное решение "про скасування незаконного рішення реєстратора", которое набрало законную силу, попробуйте в ближайшие дни обратиться к госрегистратору с заявлением о внесении изменений в "Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и удалении в нем записи, о последней регистрации права собственности. ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" и Порядок утвержденный КМУ   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п   -  предусматривает внесение изменений в реестр на основании судебного решения, там описано что должен делать заявитель и что регистратор в подобных случаях. Если Вы удалите последнюю запись о праве собственности, внесенную по заявлению коллектора, то даже в случае "закрытия производства по делу БП-ВС" им придется весь процесс регистрации начинать заново (с чистого листа). Если Вам откажет ЦНАП, попробуйте поискать дружественно настроенного к ВАМ регистратора. Регистраторам, в принципе, не важно какого суда (и какой юрисдикции) решение, главное чтобы в нем было написано "скасувати" и оно набрало законную силу - тогда с ним можно работать. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Уважаемые форумчане, хочу представить Вашему вниманию интереснейшее решение Большой Палаты Верховного Суда (ниже текст), в котором, в стиле "Сага о Форсайтах", описаны события многолетней командной борьбы с банком. После нескольких прочтений текста Постановы "вбачається", что с начала не-заемщик, а заинтересованное лицо обратился в суд о признании кредитного договора "неукладеним", суд ему отказал с мотивировкой, что хотя договор действительно имеет признаки "неукладеного", но такой способ защиты его прав не предусмотрен ЦКУ и ЦПКУ, такое судебное решение вступило в законную силу ; затем банк долг продал коллектору который обратил взыскание на предмет ипотеки ;  затем один из ипотекодателей обратился в суд с иском признать договор ипотеки недействительным - на том основании, что другим решением суда было установлено, что кредитный договор очевидно "неукладений" ; и что Вы думаете - БП-ВС признала ипотечный договор недействительным, а регистрацию права собственности незаконной. Многоходовочка такая.

Вот текст решения:

Державний герб України

 

 

П О С Т А Н О В А

 

Іменем України

          

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 305/1180/15-ц

Провадження № 14-82цс18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участі секретаря Ільїних Ю. В.,

розглянула заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області (судді Бондаренко Ю. О., Куцин М. М.,          Павліченко С. В.) від 28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (судді Мазур Л. М., Завгородньої І. М., Червинської М. Є.) від 7 серпня 2017 року  в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц Олени Іванівни, відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_5, Пономаренко Володимир Юрійович, про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії та

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори   Пріц О. І., відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, треті особи: ОСОБА_5, Пономаренко В. Ю., про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня                2015 року позов задоволено частково. Визнано недійсним іпотечний договір             від 14 вересня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Промінвестбанк») та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і              ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-3032. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 10 грудня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В. Ю. за реєстровим № 2093. Зобов'язано державного нотаріуса Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І. виключити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження іпотекою нерухомого майна відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_7,             ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 14 вересня 2007 року, зареєстрованого за реєстровим № 1-2032. Внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, зареєстрованого за реєстровим № 1-3032 відповідно до іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Промінвестбанк» та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 14 вересня          2007 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від     7 серпня 2017 року  касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилено. Рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року залишено без змін.

У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Закарпатської області від          28 січня 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року, ухвалених у цій справі. У заяві  ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстави передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме у зв'язку з неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції статей 205-210, 640 ЦК України, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_3 посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року (справа №6-30641св11), 15 лютого 2012 року (справа №6-30639св11), 30 січня (справа №759/8802/15-ц), 1 лютого (справа №707/247/16-ц), 1 лютого           (справа №725/4397/15-ц), 3 лютого (справа № 127/2-4295/09) та 8 лютого 2017 року (справа № 367/206/14-ц), постанови Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 1/198/-10 та від 12 листопада 2013 року у справі № 910/7500/13.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 23 листопада 2017 року відкрито провадження в зазначеній справі та витребувано матеріали справи з Рахівського районного суду Закарпатської області.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції цього Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.  

12 січня 2018 року зазначену справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від         19 лютого 2018 року справу призначено до розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII, якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 360-2 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 6 березня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстави неоднакового застосування норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції та заява згідно з правилами, що діяли на час її подання, повинна була розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

А тому, зазначені рішення в справі підлягають перегляду Великою Палатою Верховного Суду за правилами, що діяли до набрання чинності Закону           № 2147-VIII.

Відповідно до статті 353 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Згідно зі статтею 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень та скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 12 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»  (далі - ЗАТ «АКПІБ») та ОСОБА_5 було підписано кредитний договір № 1515, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит у сумі 38 тис. доларів США. За користування кредитом була встановлена процентна ставка в розмірі 10 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 11 вересня 2027 року

12 лютого 2009 року між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_5 було укладено договір  № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1515 від               12 вересня 2007 року.

У пункті 2.1. цього договору зазначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної мультивалютної кредитної лінії у сумі еквівалентній 535 тис. 648 грн на умовах, передбачених цим договором та договорами про внесення змін та доповнень до нього, але для кожного виду валют ліміт кредитування не може перевищувати 35 тис. 240 доларів США та 264 тис. 300 грн.

При цьому з 12 лютого 2009 року ліміт кредитної лінії складає 264 тис. 300 грн.

Згідно з пунктом 2.2 цього договору за користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 10 % річних за користування кредитом, наданим в доларах США та 10 % річних за кредитом, наданим у гривні.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1515,            14вересня 2007 року між банком та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О. І., та зареєстрований в реєстрі за реєстраційним № 1-3032, за умовами якого зазначені особи передали банку в іпотеку чотирикімнатну квартиру на першому поверсі п'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

17 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» (який є правонаступником  ЗАТ «АКПІБ») та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором № 1515 від 12 вересня 2007 року, укладеного між ЗАТ «АКПІБ» та ОСОБА_5

10 грудня 2013 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономаренко В. Ю. було вчинено виконавчий напис за   р. № 2093, у відповідності до якого було звернуто стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки за іпотечним договором № 1-3032.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12 за позовом          ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 між ОСОБА_5 та ЗАТ «АКПІБ» є неукладеним, а тому, оспорюваний договір іпотеки, який укладався в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним.

Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору № 1515 від 12 вересня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено, а формулювання, що оспорюваний кредитний договір не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту, було взято з контексту вказаного рішення, яким навпаки встановлено відсутність доказів, які б дали можливість зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить чинному законодавству.

Разом з тим у наданих заявником для порівняння судових рішеннях, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 12 листопада 2013 року  в справі № 910/7500/13 та ухвалах Вищого спеціалізованого суду                 України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2011 року (справа №6-30641св11), 15 лютого 2012 року (справа №6-30639св11) суди, на відміну від справи, яка переглядається, дійшли висновку про те, що основне зобов'язання - кредитний договір є неукладеним, і це встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, таке зобов'язання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.

Викладене свідчить про те, що існує неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Постанова Вищого господарського суду України від 20 листопада 2012 року (справа № 1/198/-10), на яку в своїй заяві також посилається ОСОБА_3 прийнята у справі про звернення стягнення на заставне майно; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня (справа №759/8802/15-ц), 1 лютого (справа №707/247/16-ц), 3 лютого (справа № 127/2-4295/09), 8 лютого 2017 року (справа № 367/206/14-ц) прийняті у справах за заявами про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, у справах наявні інші підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені інші фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 лютого 2017 року (справа №725/4397/15-ц), надана заявником для порівняння не є прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував судове рішення апеляційної інстанції та передав справу на новий апеляційний розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справ.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Велика Палата Верхового Суду виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.  Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Отже інформація, яка повинна бути надана до моменту укладання договору однією із сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена Законом.

Відповідно до частини першоїстатті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).

У відповідності до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Враховуючи те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12, яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним,  то таке зобов'язання не може забезпечуватись дійсним договором іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним  (частина 3 статті 215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки оспорюваний договір іпотеки укладений в забезпечення виконання кредитного договору, який є неукладеним, що суперечать вимогам цивільного законодавства щодо застави майна та частини 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року, яке набрало законної сили, встановлено, що кредитний договір від                 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 7 липня 2015 року, яке набуло чинності, відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з тим, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 є неукладеним, а тому у сторін не виникли взаємні права та обов'язки за договором.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки кредитний договір № 1515 від 12 вересня 2007 року є неукладеним, а тому, оспорюваний договір іпотеки, який укладався в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним.

Отже, у справі, яка переглядається Великою Палатою Верховного Суду, суди апеляційної та касаційної інстанцій неправильно застосували вищенаведені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а це відповідно до статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) є підставою для скасування зазначених рішень.

За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017  року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року.

Керуючись підпунктами 1 та 2 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII), пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3604 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Велика Палата Верхового Суду

 

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 серпня 2017 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 28 січня 2016 року скасувати, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

 

Головуючий суддя                                                                             В. С. Князєв Суддя-доповідач Н. П. Лященко    Судді:    С. В. Бакуліна    О. Б. Прокопенко      В. В. Британчук    Л. І. Рогач      Д. А. Гудима    І. В. Саприкіна      О. С. Золотніков    О. М. Ситнік      О. Р. Кібенко    В. Ю. Уркевич      Л. М. Лобойко      О. Г. Яновська          

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 23.05.2019 в 01:51, Marina-NET сказал:

рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12

Получал ли банк это решение?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 минуту назад, у.zaporozhskiy сказал:

Получал ли банк это решение?

Здравствуйте! Думаю, что получал, так как был ответчиком в деле №709/2714/12, хотя в ЄДРСР никакой информации об этом деле №709/2714/12 я не нашла. Но в деле о признании недействительным договора ипотеки суд и стороны его активно обсуждали и оценивали:

"Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2012 року в справі №709/2714/12 за позовом          ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», яке набуло чинності, встановлено, що кредитний договір від 12 вересня 2007 року № 1515 між ОСОБА_5 та ЗАТ «АКПІБ» є неукладеним, а тому, оспорюваний договір іпотеки, який укладався в забезпечення виконання зазначеного кредитного договору, є недійсним.

Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що рішенням Рахівського районного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 709/2714/12 за позовом ОСОБА_8 до ПАТ «АКПІБ», ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору № 1515 від 12 вересня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_8 було відмовлено, а формулювання, що оспорюваний кредитний договір не є укладеним, а тому не підлягає судовому захисту, було взято з контексту вказаного рішення, яким навпаки встановлено відсутність доказів, які б дали можливість зробити висновок про те, що зміст кредитного договору суперечить чинному законодавству.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 4 weeks later...

добрый день! у меня решение по нотариусу. Взяла исп лист, чтоб взыскать суд сбор (там 3000 за 2 инст)
Но Шевченковский вдвс Киева вернула, т.к. не указан инн и дата рождения.
этих ведомостей в деле нет.
Что можно сделать?
Может подать еще раз в отдел примусового виконання? 
В заяве могу дату рождения дописать. Но инн где найти?
 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 часа назад, IVANOVA сказал:

добрый день! у меня решение по нотариусу. Взяла исп лист, чтоб взыскать суд сбор (там 3000 за 2 инст)
Но Шевченковский вдвс Киева вернула, т.к. не указан инн и дата рождения.
этих ведомостей в деле нет.
Что можно сделать?
Может подать еще раз в отдел примусового виконання? 
В заяве могу дату рождения дописать. Но инн где найти?

Подать в суд скаргу на ДВС, так как они должны сами это всё определять... В Шевченковском на Саксаганского там такие клоуны и есть...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

10 минут назад, Bolt сказал:

Подать в суд скаргу на ДВС, так как они должны сами это всё определять... В Шевченковском на Саксаганского там такие клоуны и есть...

скаргу уже поздно. буду подавать лист заново. 
Вопрос еще такой.  Нотариус припинив деятельность, а у меня адрес только по которому он работал
Гугл вещает, что он уже в др городе живет

Кондратюк Віктор Станіславович

может кто-то с ним сталкивался?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

и вдруг кому-то пригодится

у правовій позиції Верховного Суду України (постанова від 21.05.2014 у справі № 6-45цс14) зазначено, що відсутність інформації у виконавчому документі щодо індивідуального ідентифікаційного коду боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, адже державний виконавець наділений повноваженнями щодо можливості запитувати інформацію безоплатно від будь-яких органів.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 минуту назад, IVANOVA сказал:

скаргу уже поздно. буду подавать лист заново. 

Подайте заново и когда откажут то в суд... У меня именно Шевченковский Киева на этом основании проиграл несколько раз...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

1 минуту назад, IVANOVA сказал:

и вдруг кому-то пригодится

у правовій позиції Верховного Суду України (постанова від 21.05.2014 у справі № 6-45цс14) зазначено, що відсутність інформації у виконавчому документі щодо індивідуального ідентифікаційного коду боржника не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, адже державний виконавець наділений повноваженнями щодо можливості запитувати інформацію безоплатно від будь-яких органів.

Абсолютно верно, и таких позиций  полно...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

4 часа назад, IVANOVA сказал:

скаргу уже поздно. буду подавать лист заново. 
Вопрос еще такой.  Нотариус припинив деятельность, а у меня адрес только по которому он работал
Гугл вещает, что он уже в др городе живет

Кондратюк Віктор Станіславович

может кто-то с ним сталкивался?

Так Кондратюк припинив свою деятельность еще в 2016 году, если не ошибаюсь... теперь надо залучати  Управління державної реєстрації __________кої міської ради, которое уполномочено ,в том числе, " Вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили "

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

13 минут назад, west11 сказал:

Так Кондратюк припинив свою деятельность еще в 2016 году, если не ошибаюсь... теперь надо залучати  Управління державної реєстрації __________кої міської ради, которое уполномочено ,в том числе, " Вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили "..
 

У меня в части скасування запису про держ реєстрацію уже решение исполнено давно. Я хочу еще суд сбор вернуть)

Очень интересная у Кондратюка биография. До 2013 года роботает под Дельта Банком,
в 2014 АТО, потом сразу в кандидаті в ВР,  потом начальник юстиции в кировоградской обл до 2016 года. 
И кстати, работает сейчас в Ирпине нотариусом, если кому нужен)))
И уже есть свежие суд дела про скасування его виконавчих написів от січня 2019 року

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

2 часа назад, IVANOVA сказал:

У меня в части скасування запису про держ реєстрацію уже решение исполнено давно. Я хочу еще суд сбор вернуть)

Очень интересная у Кондратюка биография. До 2013 года роботает под Дельта Банком,
в 2014 АТО, потом сразу в кандидаті в ВР,  потом начальник юстиции в кировоградской обл до 2016 года. 
И кстати, работает сейчас в Ирпине нотариусом, если кому нужен)))
И уже есть свежие суд дела про скасування его виконавчих написів от січня 2019 року

Я смотрю Ирпень становится центром беспредела... Там ДВС по ходу отмороженная тоже...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

21 час назад, Bolt сказал:

Подать в суд скаргу на ДВС, так как они должны сами это всё определять... В Шевченковском на Саксаганского там такие клоуны и есть...

Да! по опыту Шевченковская ДВС - это не только самая отбитая в Киеве, а и в стране.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 21.06.2019 в 20:54, Bolt сказал:

Я смотрю Ирпень становится центром беспредела... Там ДВС по ходу отмороженная тоже...

 

В 22.06.2019 в 10:03, Pismoshnyi сказал:

Да! по опыту Шевченковская ДВС - это не только самая отбитая в Киеве, а и в стране.

 

В 21.06.2019 в 18:02, IVANOVA сказал:

У меня в части скасування запису про держ реєстрацію уже решение исполнено давно. Я хочу еще суд сбор вернуть)

Очень интересная у Кондратюка биография. До 2013 года роботает под Дельта Банком,
в 2014 АТО, потом сразу в кандидаті в ВР,  потом начальник юстиции в кировоградской обл до 2016 года. 
И кстати, работает сейчас в Ирпине нотариусом, если кому нужен)))
И уже есть свежие суд дела про скасування его виконавчих написів от січня 2019 року

 

В 21.06.2019 в 17:43, west11 сказал:

Так Кондратюк припинив свою деятельность еще в 2016 году, если не ошибаюсь... теперь надо залучати  Управління державної реєстрації __________кої міської ради, которое уполномочено ,в том числе, " Вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили "

 

В 22.05.2019 в 21:42, хервам анеипотеку сказал:

Спасибо за ответ. Был на консультации у регистратора (оказывается в ЦНАПах они иногда проводят консультации) и на следующий день все сделал как он сказал. Вечером уже был результат. Квартиру вернули.

Кто пробовал на практике обеспечивать иск о признании противоправным и отмене решения госрегистратора о регистрации права собственности на предмет ипотеки в пользу ипотекодержателя на основании ипотечной оговорки путем вселения должника или ипотекодателя в квартиру?

Ситуация, что должник приехал с командировки, его квартиру опечатали и поставили под охрану.

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

11 часов назад, у.zaporozhskiy сказал:

 

 

 

 

Кто пробовал на практике обеспечивать иск о признании противоправным и отмене решения госрегистратора о регистрации права собственности на предмет ипотеки в пользу ипотекодержателя на основании ипотечной оговорки путем вселения должника или ипотекодателя в квартиру?

Ситуация, что должник приехал с командировки, его квартиру опечатали и поставили под охрану.

 

Сейчас судьи не очень то и аресты накладывают по таким искам. Может стоит попробывать получить обеспечение путем запрета (пользование, проникновение и тд), и в случае получения такого определения суда также заменить замки и ждать "гостей".

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 24.06.2019 в 08:21, хервам анеипотеку сказал:

Сейчас судьи не очень то и аресты накладывают по таким искам. Может стоит попробывать получить обеспечение путем запрета (пользование, проникновение и тд), и в случае получения такого определения суда также заменить замки и ждать "гостей".

 

 

Все бы хорошо, если бы не стояла охрана.

Вроде как проблемы с наложением ареста и запрета пользования нет, есть два очень хороших определения Киевского апелляционного суда.

Правда они, как два светлых пятнышка в конце темного тунеля.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 23.06.2019 в 20:59, у.zaporozhskiy сказал:

Кто пробовал на практике обеспечивать иск о признании противоправным и отмене решения госрегистратора о регистрации права собственности на предмет ипотеки в пользу ипотекодержателя на основании ипотечной оговорки путем вселения должника или ипотекодателя в квартиру?

Отмена решения регистратора - это спор о праве собственности, спор о имущественных правах, а вселение/выселение - это спор возникающий из жилищных отношений. Проще говоря это два разных спора, разные категории дел. 

Закон не предусматривает обеспечение иска указанным выше способом.

Нельзя обеспечить исковые требования путем применения способов которые применимы к одной категории дел, применяя такие же требования к спору возникшему из правоотношений не рассматриваемых в споре.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 weeks later...

Всем привет, у меня тоже проблема с коллекторами, они переоформили квартиру на себя. У меня вопрос, кто был в такой ситуации, вернули ли вы назад свою собственность? И есть положительные решения судов по такому делу?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...