Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

сергей1972 · March 28, 2013

1. Что значит "до конца"?

2. Кто конкретно пытался и что из этого вышло? Ошибки анализировались?

3. Что предпринималось в результате анализа ошибок?

Это юридически безупречная схема.

Суды ее рубят только "прокатом".

Друзья, очень нужна Ваша помощь.

Рассматривается дело по недействительности КД (положения КД не соответствуют Ген. лицензии банка и НПА, нарушен порядок выдачи и возврата, банк - Приват).

Банк пытается данный процесс увести в сторону, доказать исполнение договора. Доводы юриста:автомобилем пользуетесь, значит такую услугу как кредит потребили.

В своем возражении на иск, банк признал перечисление гривны на автосалон, (цитата):

...Истец (Заемщик) и Ответчик (Банк) взаимно договорились, что кредит выданный в безналичной форме, Заемщик поручает без дополнительного соглашения, перечислить кредитные средства в сумме 31760,44 долларов США на текущий счет автосалона ТОВ__ ... Согласно мемориального ордера были перечислены кредитные средства в сумме 158167,00 гривен ... оплата за авто... (???)

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=4960

Однако, после того как я указал на данный факт суду (исполнение договора в гривне, (поспешил?)), банк поспешно принес эту выписку:

Следует отметить (в процессе представитель Б подтвердил), что ни текущий, ни ссудный счет для выдачи кр. средств банком не открывались, о чем свидетельствует как отсутствие каких-либо ссылок на номера счетов в кредитном договоре, так и отсутствие самих договоров на открытие банковского счета.

По КД наличных $ в кассе я не получал, что собственно и не предусмотрено договором.

Более того, договором предусмотрен только счет для погашения (возврата) кредитных средств - счет 2909, который используется банком исключительно для учета своей задолженности перед другими клиентами банка, что подтверждается требованиями Постановления НБУ № 280 от 17.06.2004 года.

На данном этапе рассмотрения гр. дела я умышленно, временно забыл о Пленуме ВСУ №9 и "пошел на поводу" у Банка для получения необходимых доказательств, которые хочу использовать в других процессах (расторжение КД и признание договора комиссии не действительным http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=4160 ) а так же, любезно предоставлю правоохранительным органам как дополнение к заявлению о совершении преступления.

А теперь, по сути:

1. Предлагаю "разложить" по полочкам, от А до Я, выписку по счету 2909¹.

Да, она "левая", но судью она устраивает. Нужна помощь клуба, чтобы к следующему процессу повлиять на внутреннее убеждение судьи и довести, что данный документ фальшивый.

Есть пробелы в этом вопросе и пока месть не знаю как точно обосновать фальшивость документа (выписки)². Ключевое - выписка не по текущему?, а еще:

на мой взгляд:

- выписка не по текущему счету;

- нет подписи бухгалтера и печати банка;

- нет образования задолженности (нет выдачи);

- по выписке нет возврат платежей на счет 29096057999259 (предусмотрен КД);

- по выписке возврат происходит на счета которых нет в КД.

ЧТО ЕЩЕ??? ...

Больше всего удивил счет 2601³ / текущие счета банка управителя из доверительного управления/

/Назначение счета: учет сумм, предоставленных учредителями банка-управителю согласно договорам доверительного управления, и расчетов по операциям доверительного управления/

Еще: 2924; 3800;

А как Вам 3578? ... /Інші нараховані доходи⁴ / ??????? не понятно правда.

Какие действия предпринять? Надо ли подавать заявление о фальшивости доказательств (выписка)?

Предлагаю всем вместе разобраться с этой фальшивкой.

И еще: может у кого нибудь есть в наличии реальная выписка по текущему (2620)? Нужна для сравнения, можно в личку.

сергей1972 · March 28, 2013

Друзья, очень нужна Ваша помощь.

.

2. Удалось получить кое какие доказательства:

...

А у меня кассир открыв базу данных ответила, что по мне бьется несколько кредитных договоров, а вот счета указанного в предоставленном мной кредитном договоре в базе банка не существует вообще. В подтверждение чего сделала это фото:

http://radikal.ru/F/s017.radikal.ru/i438/1...946611.jpg.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=4140

...

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=59036

А по этим актам Приват уничтожил первичные кассовые документы (неужели зачищаются после моего заявления о совершении преступления?).

По моему иску (недействительности первая инстанция), юрист банка заявляет что первичные документы уничтожены в связи с окончанием срока хранения, значит выдача в долларах была, и судья это все принимает на ура.

В понедельник апелляция, где эти же акты будут представлены как доказательства.

Нужна ваша помощь знатоки, что с этим делать?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3880

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&st=3880

...

Какие еще нужны доказательства недействительности?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3860

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3960

...

4. Для заемщиков Привата:

- это из положения о кассовых операциях:

обратите внимание:

А это из устава:

Обсудим?

Всем спасибо.

ksana36 · March 28, 2013

Срок хранения Ваших документов должен совпадать с исковой давностью по Вашему договору. Их просто не было, никто их не уничтожал, понятное дело. Разве в предоставленном перечне они есть?

ksana36 · March 28, 2013

Подавайте по криминальному, в связи с этим просите в гражданском перерыв, будет время всё медленно чётко обдумать. Может, так?

Бонар · March 28, 2013

Друзья, очень нужна Ваша помощь.

...

Следует отметить (в процессе представитель Б подтвердил), что ни текущий, ни ссудный счет для выдачи кр. средств банком не открывались, о чем свидетельствует как отсутствие каких-либо ссылок на номера счетов в кредитном договоре, так и отсутствие самих договоров на открытие банковского счета.

По КД наличных $ в кассе я не получал, что собственно и не предусмотрено договором.

Более того, договором предусмотрен только счет для погашения (возврата) кредитных средств - счет 2909, который используется банком исключительно для учета своей задолженности перед другими клиентами банка, что подтверждается требованиями Постановления НБУ № 280 от 17.06.2004 года.

На данном этапе рассмотрения гр. дела я умышленно, временно забыл о Пленуме ВСУ №9 и "пошел на поводу" у Банка для получения необходимых доказательств, которые хочу использовать в других процессах (расторжение КД и признание договора комиссии не действительным http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=4160 ) а так же, любезно предоставлю правоохранительным органам как дополнение к заявлению о совершении преступления.

А теперь, по сути:

1. Предлагаю "разложить" по полочкам, от А до Я, выписку по счету 2909¹.

Да, она "левая", но судью она устраивает. Нужна помощь клуба, чтобы к следующему процессу повлиять на внутреннее убеждение судьи и довести, что данный документ фальшивый.

Есть пробелы в этом вопросе и пока месть не знаю как точно обосновать фальшивость документа (выписки)². Ключевое - выписка не по текущему?, а еще:

на мой взгляд:

- выписка не по текущему счету;

- нет подписи бухгалтера и печати банка;

- нет образования задолженности (нет выдачи);

- по выписке нет возврат платежей на счет 29096057999259 (предусмотрен КД);

- по выписке возврат происходит на счета которых нет в КД.

ЧТО ЕЩЕ??? ...

Больше всего удивил счет 2601³ / текущие счета банка управителя из доверительного управления/

/Назначение счета: учет сумм, предоставленных учредителями банка-управителю согласно договорам доверительного управления, и расчетов по операциям доверительного управления/

Еще: 2924; 3800;

А как Вам 3578? ... /Інші нараховані доходи⁴ / ??????? не понятно правда.

Какие действия предпринять? Надо ли подавать заявление о фальшивости доказательств (выписка)?

Предлагаю всем вместе разобраться с этой фальшивкой.

И еще: может у кого нибудь есть в наличии реальная выписка по текущему (2620)? Нужна для сравнения, можно в личку.

а виписка в договорі передбачена? ???

сама виписка незавірена банком в момент створення події ?? надрукована на домашньому принтері...

чи всі ревізити є? ?? якщо такого рахунку не відкривалось - може зробити офіційний запит?... десь на форумі була справа по кс алькор там зробили запит і зясувалось що операції по видачі коштів по відповідном документу не зареєстровані в касовій книзі... отже., ніякої операції не відбулось...

р2909 передбачений платіжною системою України? не передбачений.

ЗУ Про бухоблік - описує принципи обліку

ЗУ Про платіжні системи - описує дозволену платіжну систему

аналогія (може не дуже вдала) - мобільний рахунок, але ж поточний рахунок в банку це не те ж саме що мобільний телефонний рахунок. це гра слів.

десь на форму є рішенняя всу чи вссу: те що прописано в договорі те і має силу...смисл такий

Що таке виписка - на оригіналі є ваш хоча б підпис? ...

виписки є неналежно оформлені- на форумі є справа всу і там вказано, що мають бути додатково прізвище ініціали посада....дата завірення копії

сергей1972 · March 28, 2013

Подавайте по криминальному, в связи с этим просите в гражданском перерыв, будет время всё медленно чётко обдумать. Может, так?

Заявление о совершении преступления подано 25.06.2012. В милиции № количество раз выносили постановления об отказе в возбуждении уголовного дела, которые мне до настоящего времени удается отменять.

В налоговой хуже, отменили ... пока.

Надеюсь скоро появятся новые основания для подачи заявления о совершении преступления по 212 УК.

Спешить уже поздно, взыскали.

"Месть - это блюдо, которое следует подавать холодным"?

сергей1972 · March 28, 2013

а виписка в договорі передбачена? ???

сама виписка незавірена банком в момент створення події ¹?? надрукована на домашньому принтері...

чи всі ревізити є? ??² якщо такого рахунку не відкривалось - може зробити офіційний запит?... десь на форумі була справа по кс алькор там зробили запит і зясувалось що операції по видачі коштів по відповідном документу не зареєстровані в касовій книзі... отже., ніякої операції не відбулось...³

р2909 передбачений платіжною системою України? не передбачений.

ЗУ Про бухоблік - описує принципи обліку

ЗУ Про платіжні системи - описує дозволену платіжну систему

аналогія (може не дуже вдала) - мобільний рахунок, але ж поточний рахунок в банку це не те ж саме що мобільний телефонний рахунок. це гра слів.

десь на форму є рішенняя всу чи вссу: те що прописано в договорі те і має силу...смисл такий

Що таке виписка - на оригіналі є ваш хоча б підпис? ...

виписки є неналежно оформлені- на форумі є справа всу і там вказано, що мають бути додатково прізвище ініціали посада....дата завірення копії

Юрист банка видимо перед процессом сам подготовил выписку и сам заверил. Для солидности поставил штампик "згідно з оригіналом"¹

Да откуда реквизиті? текущий не открывался.Если верить выписке, то на счет указанный в КД для возврата платежей, не зачислен ни один платеж???² все платежи зачислены на счета (десятка два, подсчитаю "попиздже")

...десь на форумі була справа...не зареєстровані в касовій книзі... кто может поделится ссылкой на данное решение, либо ссылкой на эту тему³?

или на эту: ...десь на форму є рішенняя всу чи вссу: те що прописано в договорі те і має силу...смисл такий...

Идея с официальным запросом хорошая, только приват не отвечает, верней отвечает: согласно ст. 62 ЗУ... банковская тайна

Какие еще идеи по поводу выписки?

sofi · March 28, 2013

по выписке, то что заметила:

платежи внесенные в кассу на 29096057999259 в выписке указаны, указан и раброс сумм на 2203 и проценты 2207

а по 2909...10 ???

2924 - операции с карточками

о откуда там появился 2600 с нехилыми суммами? чей это счет?

а царское ли это дело разбирать этот банковский интим? 2909 - внутренний счет банка для определенных целей? для внутренних счетов есть аудит и внутренние органы, при чем тут заемщик и гражданский суд?

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком. ( з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.см ст.627)

+ ЗУ о потребителях + Решение КСУ по потребтелям.

я думаю, что утверждение в вашем иске о том что кредит должен выдаваться с текущего счета не верное. Это оборот инвалюты возможен через текущий счет,

собс-но суду по-фиг, откуда они там выдавали, главное что выдали и в каком количестве., разбираться с банковской подпольной и белой бухгалтерией суд не будет, не его это задача.

если спор идет о недействительности договора, то выписки - выполнение ни при чем.

Бонар · March 28, 2013

Юрист банка видимо перед процессом сам подготовил выписку и сам заверил. Для солидности поставил штампик "згідно з оригіналом"¹

Да откуда реквизиті? текущий не открывался.Если верить выписке, то на счет указанный в КД для возврата платежей, не зачислен ни один платеж???² все платежи зачислены на счета (десятка два, подсчитаю "попиздже")

...десь на форумі була справа...не зареєстровані в касовій книзі... кто может поделится ссылкой на данное решение, либо ссылкой на эту тему³?

или на эту: ...десь на форму є рішенняя всу чи вссу: те що прописано в договорі те і має силу...смисл такий...

Идея с официальным запросом хорошая, только приват не отвечает, верней отвечает: согласно ст. 62 ЗУ... банковская тайна

Какие еще идеи по поводу выписки?

"Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Пунктом п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно–розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Викладені вимоги Господарсько-процесуального кодексу України та Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 позивачем при зверненні до господарського суду міста Києва виконанні не були, а самим господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом зазначене не було враховано при прийнятті оскаржуваних судових актів, справу розглянуто на підставі оцінки незавірених ксерокопій матеріалів, які в розумінні ст. 34 ГПК України не є належними і допустимими доказами при прийняті судового рішення, чим порушено норми процесуального права."

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...%EE%E1%FB%EB%FB

усі рахунки мають десь облікуватись?

постанова 254 , по памяті.... - книга обліку відкритих рахунків...

стосовно виписок НБ Укр цитував ряд постанов в пошук задайте..

НБ Украины · March 28, 2013

2. Удалось получить кое какие доказательства:

...

А у меня кассир открыв базу данных ответила, что по мне бьется несколько кредитных договоров, а вот счета указанного в предоставленном мной кредитном договоре в базе банка не существует вообще. В подтверждение чего сделала это фото:

http://radikal.ru/F/s017.radikal.ru/i438/1...946611.jpg.html

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=4140

...

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?s=&...ost&p=59036

А по этим актам Приват уничтожил первичные кассовые документы (неужели зачищаются после моего заявления о совершении преступления?).

По моему иску (недействительности первая инстанция), юрист банка заявляет что первичные документы уничтожены в связи с окончанием срока хранения, значит выдача в долларах была, и судья это все принимает на ура.

В понедельник апелляция, где эти же акты будут представлены как доказательства.

Нужна ваша помощь знатоки, что с этим делать?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3880

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&st=3880

...

Какие еще нужны доказательства недействительности?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3860

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3860

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...770&st=3960

...

4. Для заемщиков Привата:

- это из положения о кассовых операциях:

обратите внимание:

А это из устава:

Обсудим?

Всем спасибо.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого:

Сімоненко В.М.,

суддів:

Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П.,

Карпенко С.О., Олійник А.С.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська фінансова компанія», відділ у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на майно, виселення за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання угоди недійсною за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від

25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості із кредитного договору.

Посилався на те, що 24 грудня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит на суму

24 000 доларів США на строк до 23 грудня 2027 року із сплатою відсотків в розмірі 9, 96 %. У забезпечення виконання зобов’язання між сторонами укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого відповідач надав в іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Боржник не виконує зобов’язання за кредитним договором, станом на

9 березня 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 38 324, 44 долара США, яка складається з основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісії та пені.

З огляду на наведене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу житлового будинку з наданням кредитору повноважень на укладення договору купівлі-продажу з отриманням для цього витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майна, а також просив виселити відповідача ОСОБА_6 з будинку.

ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання недійсним кредитного договору, мотивуючи вимогу тим, що кошти за кредитним договором він не отримав та вказаний кредитний договір з боку кредитора підписано не уповноваженою на це особою.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено у повному обсязі. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, незастосування закону, який підлягав застосуванню, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, судом встановлено, що 24 грудня 2007 року між ОСОБА_6 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір

№ DN80FІ0000021, згідно з яким ОСОБА_6 отримав кредит на суму 24000 долара США на строк до 23 грудня 2007 року із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 9, 96 %.

На забезпечення виконання зобов’язання між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передано належне ОСОБА_6 майно - житловий будинок АДРЕСА_1.

Станом на 9 березня 2010 року ОСОБА_6 допустив заборгованість за кредитним договором та у добровільному порядку її не погашає.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» послався на наведені вище обставини та просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок шляхом його продажу з укладанням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою – покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з наданням всіх повноважень ПАТ КБ «ПриватБанк», необхідних для укладання договору купівлі-продажу.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині звернення на предмет іпотеки, суди, керуючись ст. 1054 ЦК України, ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», виходили з того, що ОСОБА_6 порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, що є підставою для звернення стягнення на заставлене майно.

Висновки судів в цій частині зроблені з урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наданих доказів.

Однак рішення суду щодо звернення стягнення на заставлене майно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 39 зазначеного Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають

задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Однак, вирішуючи питання про звернення стягнення на заставлене майно, суди зазначених вимог закону не виконали, в порушення ст. 214 ЦПК України усіх необхідних обставин для ухвалення рішення з дотриманням вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не встановили, та ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи в частині початкової ціни предмета іпотеки, наявності вимог інших кредиторів тощо.

Зазначені порушення відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки та направлення справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Не може вважатись законним та обґрунтованим у сенсі ст. 213 ЦПК України і рішення судів щодо відмови в позові про визнання кредитного договору недійсним.

Звертаючись до суду з позовом, відповідач зазначав, що кошти за договором він не отримав і договір підписано не уповноваженою на це особою.

Судами в порушення ст. 212 ЦПК України належним чином зазначені доводи на підставі усіх наданих доказів не перевірено.

Відповідно до п.п. 7.1 кредитного договору 24 грудня 2007 року банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом зарахування на поточний рахунок у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 33090 доларів США, у тому числі 24000 доларів США на придбання нерухомості.

В якості доказів виконання договору в цій частині суд послався на заяву про видачу готівки від 25 грудня 2007 року (т.1 а.с.249) та заяву про переказ готівки від 22 січня 2008 року (т.1 а.с. 221).

Але, визнаючи зазначені кошти кредитними, суд не з’ясував, який статус має рахунок, з якого отримані кошти, яким чином його поповнено та за рахунок яких коштів, з огляду на виконання умов передбачених п. 7 договору.

З огляду на викладене судами ухвалені рішення з порушенням ст. 212, 214 ЦПК України та норм матеріального права що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а тому рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2010 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 квітня 2011 року скасувати.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Перша українська фінансова компанія», відділ у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на майно, виселення за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» про визнання угоди недійсною направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Сімоненко

Судді В.І. Амелін

Т.П. Дербенцева

С.О. Карпенко

А.С. Олійник

http://reyestr.court.gov.ua/Review/19512082

УХВАЛА

іменем україни

13 березня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2011 року прокурор м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Фонд), Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - регіональне управління Фонду) звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 27 листопада 2009 року регіональним управлінням Фонду було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 кредиту у розмірі 230 855 грн, а 2 грудня 2009 року між Фондом, його регіональним управлінням і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір про надання останньому кредитних коштів у розмірі 230 855 грн на будівництво квартири АДРЕСА_1, згідно з договором про інвестування житла від 24 листопада 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Комжитлобуд», які були перераховані на рахунок ОСОБА_3, відкритий у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» і в той же день перераховані на ім'я забудовника. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_3 не виконав, утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 371 416 грн 86 коп., яку прокурор просив стягнути на користь регіонального управління Фонду.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 червня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» заборгованість за кредитним договором у розмірі 371 416 грн 86 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено в частині розміру стягнення заборгованості. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» заборгованість за кредитним договором у розмірі 230 855 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У частині вирішення питання про розподіл судових витрат рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати указані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов прокурора і стягуючи на користь регіонального управління Фонду кредитну заборгованість з позичальника - ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав свої зобов'язання, допустив заборгованість по кредиту, яка підлягає стягненню.

Змінюючи рішення районного суду та зменшуючи розмір стягнутої з ОСОБА_3 на користь регіонального управління Фонду кредитної заборгованості до 230 855 грн, апеляційний суд виходив із того, що указаний договір про інвестування в будівництво, кредитний договір і додаткова угода до нього визнані рішенням суду, що набрало законної сили, недійсними, тому підлягає поверненню лише сума перерахованих ОСОБА_3 коштів за указаним кредитним договором і не можуть бути застосовані встановлені за умовами цих договорів наслідки невиконання зобов'язань по внесенню платежів та нарахована пеня.

Проте погодитись із такими висновками судів не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, відповідно до зазначених норм права, банк повинен надати позичальникові кредитні кошти, а позичальник повернути банку кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 27 листопада 2009 року регіональним управлінням Фонду було прийнято рішення про надання ОСОБА_3 кредиту у розмірі 230 855 грн, а 2 грудня 2009 року між Фондом, його регіональним управлінням і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір про надання позичальнику кредитних коштів у розмірі 230 855 грн на будівництво квартири АДРЕСА_1, які були перераховані на рахунок ОСОБА_3, відкритий у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно з договором про інвестування житла від 24 листопада 2009 року, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ «Комжитлобуд».

Також судом встановлено, що кредитні кошти ОСОБА_3 не отримувались, оскільки в день перерахування на його рахунок були перераховані забудовнику. Тобто реально ОСОБА_3 грошові кошти не отримав, оскільки такі дії були наслідком реалізації Державної програми сприяння молодіжному житловому будівництву.

Апеляційний судом також установлено, що у період розгляду справи, та ухвалення районним судом заочного рішення, рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, указаний договір про інвестування в будівництво, кредитний договір і додаткова угода до нього визнані недійсними.

Обгунтовуючи заперечення проти позову, ОСОБА_3 посилався на те, що кошти ним не отримувались і взагалі не використовувались. При цьому зазначав, що 7 грудня 2009 року кредитні кошти були перераховані банком на рахунок ТОВ «Комжитлбуд», а 23 січня 2010 року він між ним та регіональним управлінням був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким він відступив право вимоги до ТОВ «Комжитлобуд» за договором про інвестування в будівництво житла від 24 листопада 2009 року, і звертав увагу на те, що його зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з цим були припинені і фактичним власником квартири, на будівництво якої йому надавались кредитні кошти є регіональне управління Фонду. До заперечень додав копії платіжних доручень, які долучені до справи (а. с. 34, 62).

У порушення вимог ст. ст. 212-214, 316 ЦПК України суди належним чином не перевірили доводи і заперечення сторін, не встановили фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення спору, не визначились з характером спірних правовідносин. Зокрема, суди не перевірили доводів відповідача про те, що указані грошові кошти він не отримував; що відповідно до наданих письмових доказів, указані кошти були перераховані ТОВ «Комжитлобуд», а право вимоги про повернення цих коштів перейшло в установленому законом порядку до регіонального відділення Фонду.

Також суди не звернули уваги на те, що реально ОСОБА_3 не отримав ні грошових коштів, ні квартири за Державною програмою сприяння молодіжному житловому будівництву; не встановили хто саме отримав цю квартиру.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, а зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 8 червня 2012 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

В.А. Черненко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29973207

УХВАЛА

іменем україни

6 березня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гончара В.П., Гулька Б.І.,

Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2010 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за кредитним договором, укладеним 11 грудня 2007 року, ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 188 587 доларів США зі сплатою 14,25 % річних до 11 жовтня 2013 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між банком і ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручався перед кредитором за виконання зобов'язань, які випливають із зазначеного кредитного договору. Свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі ОСОБА_4 не виконав, утворилася заборгованість в розмірі 348 038 доларів 99 центів США, що еквівалентно 2 779 091 грн. 34 коп., яку позивач просив на підставі ст. 1050 ЦК України стягнути солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які на вимоги не реагували, тобто не схвалював умов договору.

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати кредитний договір недійсним з тих підстав, що заяву про видачу готівки він не підписував і коштів за кредитним договором не отримував, кредит не оплачував.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 березня 2012 року у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано кредитний договір від 11 грудня 2007 року, укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, недійсним.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 779 091 грн. 34 коп., з яких 1 459410 грн. 47 коп. боргу за кредитом, 313 203 грн. боргу за відсотками, 534 592 грн. пені по кредиту, 471 885 грн. 87 коп. пені за відсотками. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не виконав умов кредитного договору щодо надання коштів, а в замовленні про отримання коштів підпис належить не ОСОБА_4, а іншій особі, отже, кредит він не отримував.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, виходив із того, що, незважаючи на те, що заяву про видачу кредиту ОСОБА_4 не підписував, а підписувала інша особа, це свідчить лише про безвідповідальне відношення працівників банку до своїх службових обов'язків і не може звільняти позичальника від відповідальності, оскільки його подальші дії вказують на прийняття умов кредитного договору та отримання коштів.

Проте погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 11 грудня 2007 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір про надання ОСОБА_4 кредитних коштів у розмірі 188 587 доларів США зі сплатою 14,25 % річних до 11 жовтня 2013 року. З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручався перед кредитором за виконання зобов'язань, які випливають із зазначеного кредитного договору.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Отже, судове рішення теж не може ґрунтуватися на припущеннях.

У запереченнях проти задоволення первісного позову та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_4 посилався на те, що грошові кошти за указаним кредитним договором він не отримував, з посиланням на висновок експерта про те, що два підписи від його імені на заяві про отримання готівки виконані не ним. Крім того, посилався на те, що жодного разу він не сплачував кредит і ні на одній квитанції про сплату коштів за кредитом немає його підпису.

Проте у порушення вимог ст. ст. 212-214, 303, 316 ЦПК України апеляційний суд не встановив фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, дійсних прав і обов'язків сторін, які випливають з договору кредиту; дійшов передчасного висновку про задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Зокрема, не перевірив, належним чином доводів ОСОБА_4 про те, що він фактично не отримував кредитних коштів, що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи, згідно з яким два підписи від імені ОСОБА_4 в графах «підпис отримувача» заяви на видачу готівки на суму 185 800 доларів США виконані не ОСОБА_4, а іншою особою. Встановлення цих обставин має важливе юридичне значення, оскільки згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти.

Апеляційний суд зазначив про помилковість висновку районного суду про те, що кредитні кошти відповідно до заяви про видачу готівки отримані іншою особою, а не ОСОБА_4 тільки на підставі підписів у заяві іншої особи, і що зазначений висновок експерта не може спростовувати отримання кредитних коштів ОСОБА_4, при цьому, посилаючись на те, що помилкове підписання заяви про отримання готівкових коштів не ОСОБА_4 а іншою особою, колегія суддів розцінила як безвідповідальне ставлення до своїх службових обов'язків працівників банку, які не проконтролювали, хто ставить підпис у заяві, як спробу ОСОБА_4 таким чином уникнути відповідальності за взятим зобов'язанням.

Проте апеляційний суд порушив вимоги ч. 4 ст. 60 ЦПК України про те, що доказування, а, отже, і рішення суду, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також, вказавши що ОСОБА_4 частково оплачував кредит, апеляційний суд не перевірив його доводів про те, що жодного разу він кредит не сплачував, на квитанціях відсутній його підпис. Посилання апеляційного суду на те, що ОСОБА_4 за ці кредитні кошти купив земельну ділянку, взагалі основані лише на припущеннях.

Крім того, у порушення вимог ст. ст. 303, 316 ЦПК України апеляційний суд, скасовуючи рішення суду, взагалі не вирішив зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним.

За таких обставин рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.П. Гончар

Б.І. Гулько

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29973606

Вищий спеціалізований суд

з розгляду цивільних і кримінальних справ

№ 10-1390/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів із зобов’язань,

що виникають із договорів та інших правочинів

…

10. Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516 (далі – Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 вересня 2003 року за № 768/8089, яка була чинною на момент укладення договору банківського вкладу, 1 листопада 2008 року, приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки – від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб – на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб – на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку; за рахунками на сплату платежів – від фізичних осіб на користь юридичних осіб; за прибутковим касовим ордером – від працівників та клієнтів банку за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб – для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час – час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Згідно із пунктом 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому частина третя статті 1058, частина друга статті 1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.

Таким чином, згідно із наведеними нормами права відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов’язком банку, відповідно до якого банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Виходячи зі змісту статті 1059 ЦК України, пункту 1.4 Положення, пункту 8 глави 2 розділу III Інструкції письмова форма договору банківського вкладу (депозиту) вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, які, у свою чергу, є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Таким чином, відсутність реєстрації договору банківського вкладу і, як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків і, як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу (постанови від 25 квітня 2012 р. № 6-20 цс 12, від 6 червня 2012 р. № 6-17 цс 12).

Суд зазначає, що правочин -це правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. У випадках, прямо не передбачених у законодавстві, презумпція правомірності правочину може бути спростована судом.

При цьому, щоб правочин мав належну юридичну силу, він повинен задовольняти низці умов. Останні називаються умовами дійсності правочинів. До них належать умови: а) про форму; б) про сторони; в) про зміст правочину; г) про відповідність внутрішньої волі волевиявленню сторін. Ці умови різнобічні і залежать в більшості випадків від характеру правочину.

Поряд з цим існує і низка загальних вимог, яким повинен відповідати будь-який правочин. До них належать такі вимоги.

Зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству та моральним принципам суспільства. Фізичні та юридичні особи, повинні враховувати межі дозволеності правочинів та призначення їх у суспільстві, дотримуватись вимог цивільного законодавства.

Наявність правочину свідчить про те, що обидва учасники бажали укласти правочин і що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому. Це означає, що необхідна єдність внутрішньої волі і волевиявлення, тому у випадку, коли в правочині воля відсутня (мало місце насильство, особа перебувала під впливом погрози, обману і т. ін.)

При укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми (простої або нотаріальної), якщо порушення цієї форми тягне за собою відповідно до закону визнання правочину недійсним.

Правочин має бути реально спрямований на виникнення обумовлених ним правових наслідків, тобто необхідною умовою є єдність волі і волевиявлення. Волевиявлення, здійснене без мети вчинення правочину, а лише для виду або для прикриття собою іншого правочину впливає на дійсність правочину.

В свою чергу, ЦК України здійснює поділ недійсних правочинів на (а) нікчемні та (б) оспорюванні правочини. Критерієм такого поділу служить порядок визначення їх недійсності: апріорі або в судовому порядку.

Сьогодні закон прямо визнає нікчемними такі правочини або їх частини:правочини, що обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, тобто правоздатність фізичної особи (ч. 1 ст. 27 ЦК України); правочини, що спрямовані на відмову від права чи на обмеження права учасників повного товариства ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ таких товариств (ч. 3 ст. 121 ЦК України); правочини щодо відмови від права на вихід із повного товариства (ч. 2 ст. 126 ЦК України); правочини, вчинені з порушенням вимоги про їх нотаріальне посвідчення (ч. 1 ст. 219 ЦК України); правочини, що вчинені малолітніми за межами їх часткової дієздатності (ч. 2 ст. 221 ЦК України); правочини, вчинені без згоди органу опіки та піклування, якщо така згода відповідно до ст. 71 ЦК України є необхідною (ст. 224 ЦК України); правочини, що вчинені недієздатною особою (ч. 1 ст.226 ЦК України); правочини, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України); довіреності, в яких не зазначена дата їх видачі (ч. 3 ст. 247 ЦК України); умови публічних договорів, що не відповідають вимогам, які встановлені ч. 2 ст. 633 ЦК України; договір дарування майнового права та договір дарування із зобов'язанням передати дарунок у майбутньому, якщо при їх укладенні порушено вимогу закону про їх письмову форму (ч. 3 ст.719 ЦК України); доручення (у главі 17 Цивільного кодексу використовується термін "довіреність") на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдарованого (ч. 4 ст. 720 ЦК України); умова договору, відповідно до якої платник безстрокової ренти не може відмовитися від договору ренти (ч. 1 ст. 739 ЦК України); умови договорів найму про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати (ч. 2 ст. 780 ЦК України); умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що закріплене в типових умовах договору, які може встановлювати наймодавець (ч. 2 ст. 787 ЦК України); умови договорів побутового підряду, що позбавляють замовника права, зазначеного в ч. 2 ст. 867 ЦК України; умови договорів, що обмежують права споживача-фізичної особи порівняно з правами, встановленими ЦК України і законодавством про захист прав споживачів (ч.1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів"); кредитні договори і договори банківського вкладу, які вчинені з порушенням вимоги закону про обов'язковість їх письмової форми (ст. 1055, 1059 ЦК України); умови договорів про відмову вкладника від права розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку (ст. 1060 ЦК України); договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності у разі недодержання письмової форми договору (ч. 2 ст. 1107 ЦК України); умови ліцензійних договорів, які суперечать положенням Цивільного кодексу (ч. 9 ст. 1109 ЦК України) або які погіршують становище творця об'єкта права інтелектуальної власності порівняно з законом або типовим договором (ч. 2 ст. 1111 ЦК України), умови договорів про створення на замовлення і подальше використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують права творця такого об'єкта (ч. 4 ст. 1112 ЦК України), умови договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно із становищем, передбаченим Цивільним кодексом або законами, чи обмежують право творця на створення інших об'єктів (ч. 3 ст. 1113 ЦК України; ч. 5, 7 ст. 33 Закону України "Про авторське право та суміжні права"); умови договорів комерційної концесії, відповідно до яких правоволоділець має право визначати ціну товару (робіт, послуг), передбаченого договором, або встановлювати верхню чи нижню межу цієї ціни (ч. 2 ст. 1122 ЦК України).

Далі. Оспорюваний правочин -це правочин, який на момент вчинення породжує притаманні дійсному правочину правові наслідки, але ці наслідки носять нестійкий характер, отже на вимогу заінтересованих осіб такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом.

До оспорюваних правочинів ЦК України відносить правочини вчинені: неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 222 ЦК України); фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за межами її цивільної дієздатності (ст. 223 ЦК України); дієздатною фізичною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України); юридичною особою, без відповідного дозволу (ліцензії) (ст. 227 ЦК України); під впливом помилки (ст. 229 ЦК України); під впливом обману (230 ЦК України); під впливом насильства (ст. 231 ЦК України); у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК України); під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК України); правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя (ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

Оспорюваний правочин тягне цивільно-правові наслідки, але він може бути за позовом одного із учасників правочину чи іншої заінтересованої особи (особи, права якої порушені таким правочином) визнаний недійсним на підставах, що передбачені законом. Позов про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлено в межах строку позовної давності. Якщо в межах цього строку позов не пред'явлено, і підстав для поновлення строку позовної давності немає, правочин не може бути визнано недійсним. Оспорюваний правочин за таких умов набуває всіх ознак дійсного. Він має виконуватись, якщо він ще не виконаний. А передане та одержане за таким правочином не може бути повернено, хоч би і не закінчився строк позовної давності для пред'явлення вимоги про повернення отриманого за оспорюваним правочином.

Крім того, нікчемні та оспорюванні правочини розрізняються: (а) ступенем важливості дефектів у складі правочину; (б) характером прав та інтересів, які порушено у зв'язку з укладенням правочину; (в) судовим порядком встановлення недійсності правочину й незалежністю встановлення недійсності правочину від судового рішення; (г) строками позовної давності, які встановлені для звернення до суду з приводу визнання правочину недійсним. В свою чергу, Закон містить вичерпний перелік нікчемних правочинів.

Потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

При розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27440101

Выписка по счетам подтверждает ничтожность договоров банковского вклада.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=35246 сообщение #457 1.7.2011 10:11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=38051 сообщение #1153 30.8.2011 14:11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=41962 сообщение #1960 22.11.2011 10:24

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=43997 сообщение #2157 28.12.2011 18:43

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45720 сообщение #2335 29.1.2012 16:07

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=45728 сообщение #2337 29.1.2012 21:19

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46056 сообщение #2372 3.4.2012 10:47

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=46231 сообщение #2407 6.2.2012 12:11

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47050 сообщение #2501 17.2.2012 10:41

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47168 сообщение #2515 18.2.2012 22:32

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47419 сообщение #2549 21.2.2012 20:55

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47611 сообщение #2572 24.2.2012 0:21

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47618 сообщение #2577 24.2.2012 8:25

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47660 сообщение #2585 24.2.2012 13:57

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47789 сообщение #2597 25.2.2012 19:23

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=47846 сообщение #2599 26.2.2012 12:16

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=48678 сообщение #2642 4.3.2012 23:52

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=49804 сообщение #2734 22.3.2012 10:38

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=55001 сообщение #3321 20.5.2012 22:23

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=55015 сообщение #3324 21.5.2012 8:54

Пирамида - выплата процентов по валютным вкладам, которые не были учтены в кассе, за счет неучтенных платежей по псевдовалютным кредитам. Не являются ли данные платежи аналогичными вкладами, если реально валютный кредит не выдавался?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=58715 сообщение #3675 6.8.2012 11:20

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=60158 сообщение #3793 4.9.2012 17:59

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=62888 сообщение #4212 19.11.2012 17:22

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=63579 сообщение #4290 8.12.2012 21:24

Так, например, в ожидании кризиса такие банки, как немецкий IKB, сберегали миллиарды евро на внебалансовых счетах, что было обнаружено позднее.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=65207 сообщение #4492 13.1.2013 21:37

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=65217 сообщение #4496 14.1.2013 12:05

Если договор комисии в виде заявления на перевод налички незаключенный, Вы заемщик или вкладчик?

Учитывалась ли наличная иностранная валюта, полученная от Вас за все годы, в бухгалтерском и налоговом учете банка (см. начало сообщения)?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=66027 сообщение #4706 27.1.2013 15:33

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=69161 сообщение #4955 22.3.2013 11:36

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...ost&p=69274 сообщение #4962 23.3.2013 23:30

stairtov · March 29, 2013

прошу обратить внимание

\\Далі. Оспорюваний правочин -це правочин, який на момент вчинення породжує притаманні дійсному правочину правові наслідки, але ці наслідки носять нестійкий характер, отже на вимогу заінтересованих осіб такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставах, встановлених законом.\\

Вася111 · March 29, 2013

1. Что значит "до конца"?

2. Кто конкретно пытался и что из этого вышло? Ошибки анализировались?

3. Что предпринималось в результате анализа ошибок?

Это юридически безупречная схема.

Суды ее рубят только "прокатом".

Остальные схемы суды "рубят" готовыми технологиями (инд.лицензии, потребители и т.д.), на эту же схему технологии нет, так как императивы везде. Чего еще искать?

Учитывая политическую составляющую, решение вопросов с банком давно уже перенесено на поле блокирования исполнения решений судов. Но это не значит, что выиграть суд у банка невозможно. Невозможно только прямолинейной схемой.

Ищется рецепт, как обойти признание выполнением. Эти выводы не мое личное мнение, это обкатано на практике в судах (мной в том числе).

на уровне конкретного человека эта схема не работает пока что, и думаю, что по логике того что было в нашей судебной системе работать ей не дадут

3. Что предпринималось в результате анализа ошибок - а что может предпринят конкретный заемщик учитывая, что еще раз эту же схему на себе не обкатаешь?

tata1971 · March 29, 2013

"Если договор комисии в виде заявления на перевод налички незаключенный, Вы заемщик или вкладчик?

Учитывалась ли наличная иностранная валюта, полученная от Вас за все годы, в бухгалтерском и налоговом учете банка (см. начало сообщения)?" - К кому этот вопрос можно задать, кто компетентен это проверить?

alexburko · March 29, 2013

на уровне конкретного человека эта схема не работает пока что, и думаю, что по логике того что было в нашей судебной системе работать ей не дадут

3. Что предпринималось в результате анализа ошибок - а что может предпринят конкретный заемщик учитывая, что еще раз эту же схему на себе не обкатаешь?

Анализ тенденций, судебных решений, а также инсайдерская информация из судов говорят о том, что критерии рассмотрения кредитных споров, с учетом политической составляющей по состоянию на сегодняшний день, сложились следующим образом:

1. Выиграть дело против банка, подав один прямолинейный иск, - практически невозможно. Судьи не хотят ничего брать на себя, если суд первой инстанции видит откровенные "косяки" со стороны банка, которые самостоятельно обойти не может, он просто рубит заемщика, перекладывая все риски и груз ответственности за решение на апелляционный суд. Апелляция при таких условиях оценивает степень крамольности решения суда первой инстанции и футболит заемщика дальше, в кассацию. А там сейчас бардак полный, преимущественно футболят жалобы заемщиков, тем самим заканчивая весь цирк и возможность правосудия в Украине для заемщика в принципе.

2. Вместе с тем, суды принимают сторону заемщика при его заявлениях о неполучении кредита в следующих случаях:

а) если почерковедческая экспертиза кредитного (залогового) договора подтверждает отсутствие принадлежности подписи заемщику. Отбиться по другим (интеллектуальным) основаниям не получается, намудрят, перекрутят и выкрутят. То же самое касается первичных документов: опровергнуть доводы относительно несоответствия самой сути кассовых документов, подтверждающих выдачу кредитных средств, у суда не получается. В таком случае доводы заемщика в этой части тупо игнорируются и идет ссылка на... ту же подпись заемщика. Иными словами, судьям чихать на суть документа, хоть фантик от конфеты, главное, - там есть подпись заемщика, он ее не оспаривает (иначе следует почерковедческая экспертиза, а там засада), суды воспринимают эту подпись, как долговую расписку. При отстутвии надлежащих доказательств выдачи банком кредитных средств, суды обосновывают свои решения о взыскании... принятием выполнением. То есть, если кредит гасил, значит получал. И точка, в гражданских судах это работает, как аксиома;

б) если факт невыдачи средств подтвержден приговором в рамках уголовного дела, открытого против сотрудников банка. То есть, куда уже тут деваться, - все обосновано бетонно в письменном виде, в процессуальных документах, вступивших в силу. Причем, что важно, эти документы родились в результате рассмотрения других дел, то есть используются факты, имеющие преюдициальное значение в кредитном споре. Отсюда третье, актуально важное, -

в) можно выиграть дело, если существуют факты, установленные в судебных решениях, которые вступили в силу, и эти факты прямо подтверждают позицию заемщика. Судам должно быть четко и прямо (не как юристам, а как обычным обывателям (!)) видно, что заемщик денег не получал. Именно денег вообще, какие именно это деньги, суд не интересует: "раз брали - отдавайте". "Банковская индульгенция" предусматривает закрытие глаз Системы на все процессуальные нарушения судов, связанные с "восстановлением справедливости" относительно банков.

Касательно преюдициальных решений, то здесь вопрос. Выше обсуждались подобные схемы, в частности, установления факта незаключенности договоров комиссий, коими являются операции, в частности, по внесению средств в кассу банка при погашении кредита. Есть все шансы признать их незаключенными и впоследствии потребовать от банка их возврата, как необоснованно полученных или как вклады (согласно решения ВСУ). Материальная сторона вопроса налицо, - все уплаченное банку (тело, проценты и прочее) вернется заемщику. Но. "Бухгалтерский баланс" взаимоотношений с банком в 99,9% случаев, на стороне банка, - выданная банком сумма больше, чем сумма средств, уплаченная в виде погашения, что все равно дает банку основания для взыскания задолженности (или для обращения взыскания на залоговое имущество).

По лично моему глубокому убеждению, незаключенность договора комисси не лишает судью возможности задавки заемщика следующим путем: "... договора комиссии незаключенные, это да, но там в каждой квитанции в графе "Призначення платежу" указано: погашення кредиту за кредитним договором №000. Следовательно, суд считает, что действия заемщика, имевшие место столь продолжительное время (несколько лет) и направленные на погашение кредита, свидетельствуют о том, что средства им получены. Основанием же для решения суда о незаключенности договора комиссии стало формальное несоответствие сути и формы кассовых документов, подтверждающих такое погашение, нормативно-правовым актам НБУ...". Где то так...

То есть вопрос остается открытым. Надо найти пилюлю, отличную от материальной почерковедческой экспертизы, которую можно использовать, как преюдициальный факт в кредитном споре. Тогда все получится, - судья не берет на себя ответственности за "обижание банка", есть факты, которые обойти нельзя и установил эти факты кто-то другой. А тот, свою очередь, не рассматривал кредитного спора и "вольности" заемщику тем самым ну никак не давал.

Найдется пилюля, сможете решить свой вопрос с банком, процессуальных возможностей для этого предостаточно, на поверхности, - пересмотр Ваших негативных решений по нововыявленным обстоятельствам...

alexburko · March 29, 2013

"Если договор комисии в виде заявления на перевод налички незаключенный, Вы заемщик или вкладчик?

Учитывалась ли наличная иностранная валюта, полученная от Вас за все годы, в бухгалтерском и налоговом учете банка (см. начало сообщения)?" - К кому этот вопрос можно задать, кто компетентен это проверить?

Вам, и проверить можете Вы.

Вы вносили деньги в банк, направляя их на погашение кредитной задолженности. Учитывая нпа, эти деньги на погашение Вашего кредита не попали (текущего счета нет, деньги принимались на транзитник 2909, или напрямую на 2233 или 2208, это нарушение ППНБУ№337). Следовательно, деньги Вы внесли, это подтверждается квитанциями. В таких случаях, эти платежи считаются внесенными по договору вклада: фактически внесены, на погашение не попали, а договора вклада (письменного) у Вас нет.

Безхозные деньги теперь, что ли? Где они? ВСУ указывает в своем постановлении в таких случаях считать все внесенные деньги как вклад, с процентной ставкой, действующей у банка в момент внесения, для вкладов по требованию.

mississ · March 29, 2013

Вищий спеціалізований суд

з розгляду цивільних і кримінальних справ

№ 10-1390/0/4-12 Головам апеляційних судів областей,

від 27.09.2012 міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду Автономної

Республіки Крим

Про практику застосування

судами законодавства при

вирішенні спорів із зобов'язань,

що виникають із договорів та інших правочинів

…

Ув. НБ Украины! А как быть с этим письмом

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

27.09.2012 № 10-1393/0/4-12

Головам апеляційних судів областей,

міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим

И особенно

7. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (стаття 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

Судом установлено, що банк і позичальник уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається частиною першою статті 1055 ЦК України. Пунктом 1.2 цього договору було передбачено, що кредит надається банком позичальнику готівкою з відкритого для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку. Також судом встановлено, що банк перерахував на його позичковий рахунок обумовлену кредитним договором грошову суму, яку та в той же день зняла з рахунку.

Отже, посилання позичальника на те, що грошей з відкритого на її ім'я позичкового рахунку вона не знімала, не може бути підставою для визнання кредитного договору та укладених у подальшому додаткових до нього договорів недійсними, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо зняття грошей з рахунку стосуються його виконання, а не укладення, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні (постанова від 11 липня 2012 р. № 6-63цс12).

Это письмо судья подшил к делу и подчеркнул маркером то, что в этом посте выделено жирным шрифтом. Иск банка удовлетворен полностью, а апелляция согласилась, с такой мотивировкой:

...доводи апелянта про те, що вона не отримувала кредитних коштів в розмірі визначеному в договорі спростовуються заявою, де є підпис Іванової, який та визнає на видачу готівки №1, де сума 40 000 євро була перерахована на рах. № 2203 Дебет і була знята особисто відповідачкою (кредит 1001).

Також у відповідності до відкритого рахунку 2203 (п.3.1 договору) Івановою проводилось погашення одержаного кредиту в період 2008-2009 років, чим підтверджується наявність між сторонами договірних зобов'язань по кредиту.

Після припинення погашення з 2010 року утворилась заборгованість, де згідно з довідки банку від 23.01.2012 р. борг по КД становив ....

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у відповідності до ч.1 ст. 1055 ЦКУ, був укладений КД в письмовій формі, згідно п.3.1. якого передбачено, що кредит надається позичальнику готівкою, із відкриттям для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку, на який перераховується протягом трьох днів і відповідно банк перерахував 40 000 євро 12.12.2007 року, яку в той же день зняла із цього рахунку Іванова згідно заяви №1.

Отже посилання апелянта на те, що грошей з відкритого на її позичкового рахунку вона не знімала є безпідставним, оскільки на виконання умов укладеного договору вона в період 2008-2009 років проводила платежі щодо погашення боргу, зверталась до банку з заявою на видачу коштів в сумі 40 000 євро.

alexburko · March 29, 2013

Вот именно так оно и происходит. Я подавал указанные НБ Украины решения ВССУ относительно режимов счетов, в моем случае формулировки как у Missis, не было. Но общий результат от этого не изменился.

mississ · March 29, 2013

Вот именно так оно и происходит. Я подавал указанные НБ Украины решения ВССУ относительно режимов счетов, в моем случае формулировки как у Missis, не было. Но общий результат от этого не изменился.

А если экспертиза (по ухвале суда) установит, что с 2203 не выдавалось евро, а возможна была выдача гривны: "Видача кредитних коштів фізичним особам може проводитись за заявою на видачу готівки тільки в національній валюті – гривні, про що зазначено в п.2 глави 3 розділу ІІІ Інструкції №337"?

alexburko · March 29, 2013

А если экспертиза (по ухвале суда) установит, что с 2203 не выдавалось евро, а возможна была выдача гривны: "Видача кредитних коштів фізичним особам може проводитись за заявою на видачу готівки тільки в національній валюті – гривні, про що зазначено в п.2 глави 3 розділу ІІІ Інструкції №337"?

Серьезный аргумент. Но:

1. "Жоден доказ не має для суду наперед визначеного значення" :rolleyes: ;

2. "Погашення в іноземній валюті свідчить про отримання коштів саме в іноземній валюті"...

Siringa · March 29, 2013

Серьезный аргумент. Но:

1. "Жоден доказ не має для суду наперед визначеного значення" ;

2. "Погашення в іноземній валюті свідчить про отримання коштів саме в іноземній валюті"...

Второе, канеш, жесть ;-), т.е. если я давала банку деньги в инвалюте, а он под полой делал валютообмен незадокументированній и погашал кредит в гривне,то я погашала в инвалюте?

Или наоборот, часто оставляла банковскому сотруднику гривну, а она уже вносила в кассу для погашения кредита.

Что значит ПОГАШАЛ? У меня в договоре написано, что я обязуюсь погасить кредит и проценты на счет 2233.

Т.е. все, что банком зачислялось "мимо" этого счета, на другие странные счета - это ПОГАШЕНИЕ, или просто благотворительность? ;-)))

"Банк горел - кредит гасился" - такое понимание процесса "погашения" от пожарного Ивана мне близко и понятно.

А вот ЧТО, какой смысел вкладывают в слово погашение судьи остается загадкой.

alexburko · March 29, 2013

Второе, канеш, жесть ;-), т.е. если я давала банку деньги в инвалюте, а он под полой делал валютообмен незадокументированній и погашал кредит в гривне,то я погашала в инвалюте?

Или наоборот, часто оставляла банковскому сотруднику гривну, а она уже вносила в кассу для погашения кредита.

Что значит ПОГАШАЛ? У меня в договоре написано, что я обязуюсь погасить кредит и проценты на счет 2233.

Т.е. все, что банком зачислялось "мимо" этого счета, на другие странные счета - это ПОГАШЕНИЕ, или просто благотворительность? ;-)))

"Банк горел - кредит гасился" - такое понимание процесса "погашения" от пожарного Ивана мне близко и понятно.

А вот ЧТО, какой смысел вкладывают в слово погашение судьи остается загадкой.

Siringa, сейчас зайдем на второй круг...

Это выдержки из решений, некоторые формулировки могут отличаться, но не это суть важно: проблематика описана и резюмирована выше, в сообщении 4992.

Давайте думать.

tata1971 · March 29, 2013

Ув. НБ Украины! А как быть с этим письмом

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ЛИСТ

27.09.2012 № 10-1393/0/4-12

Головам апеляційних судів областей,

міст Києва та Севастополя,

Апеляційного суду

Автономної Республіки Крим

И особенно

7. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання його стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу саме в момент вчинення правочину.

Згідно з частиною першою статті 638 та частиною першою статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі частини другої статті 640 ЦК України у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання майна або вчинення певної дії.

Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (стаття 1046 ЦК України). Однак кредитний договір, спір щодо якого вирішено у справі, є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.

Судом установлено, що банк і позичальник уклали кредитний договір у письмовій формі, як вимагається частиною першою статті 1055 ЦК України. Пунктом 1.2 цього договору було передбачено, що кредит надається банком позичальнику готівкою з відкритого для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку. Також судом встановлено, що банк перерахував на його позичковий рахунок обумовлену кредитним договором грошову суму, яку та в той же день зняла з рахунку.

Отже, посилання позичальника на те, що грошей з відкритого на її ім'я позичкового рахунку вона не знімала, не може бути підставою для визнання кредитного договору та укладених у подальшому додаткових до нього договорів недійсними, оскільки кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору, а дії щодо зняття грошей з рахунку стосуються його виконання, а не укладення, тоді як правове значення для вирішення питання про визнання кредитного договору недійсним має додержання його сторонами вимог закону саме при його укладенні, а не виконанні (постанова від 11 липня 2012 р. № 6-63цс12).

Это письмо судья подшил к делу и подчеркнул маркером то, что в этом посте выделено жирным шрифтом. Иск банка удовлетворен полностью, а апелляция согласилась, с такой мотивировкой:

...доводи апелянта про те, що вона не отримувала кредитних коштів в розмірі визначеному в договорі спростовуються заявою, де є підпис Іванової, який та визнає на видачу готівки №1, де сума 40 000 євро була перерахована на рах. № 2203 Дебет і була знята особисто відповідачкою (кредит 1001).

Також у відповідності до відкритого рахунку 2203 (п.3.1 договору) Івановою проводилось погашення одержаного кредиту в період 2008-2009 років, чим підтверджується наявність між сторонами договірних зобов'язань по кредиту.

Після припинення погашення з 2010 року утворилась заборгованість, де згідно з довідки банку від 23.01.2012 р. борг по КД становив ....

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у відповідності до ч.1 ст. 1055 ЦКУ, був укладений КД в письмовій формі, згідно п.3.1. якого передбачено, що кредит надається позичальнику готівкою, із відкриттям для цієї мети на його ім'я позичкового рахунку, на який перераховується протягом трьох днів і відповідно банк перерахував 40 000 євро 12.12.2007 року, яку в той же день зняла із цього рахунку Іванова згідно заяви №1.

Отже посилання апелянта на те, що грошей з відкритого на її позичкового рахунку вона не знімала є безпідставним, оскільки на виконання умов укладеного договору вона в період 2008-2009 років проводила платежі щодо погашення боргу, зверталась до банку з заявою на видачу коштів в сумі 40 000 євро.

Т.е. судьи считают, что они вместе с банками могут изменять НПА НБУ и ЗУ. Как с ссудного счета могут выдаваться и зачисляться инвалюта? Кому подвластно это опровегнуть?

SvetlanaI · March 29, 2013

Siringa, сейчас зайдем на второй круг...

Это выдержки из решений, некоторые формулировки могут отличаться, но не это суть важно: проблематика описана и резюмирована выше, в сообщении 4992.

Давайте думать.

А если начать с уголовного производства в отношении кассира? Написать заявление, что кассир в сговоре с бухгалтер и проч. допустили должностное преступление (ст. 367 УК - халатность), нарушив условия выдачи гривны/валюты со счета 2233 , что подтверждается Постановой НБУ 337. И пару абзацев из Постановы, чтобы четко и не засорять мозг лишним сотрудникам милиции на первоначальном этапе. И просить порушити крим. провадження в отношении указанных лиц. У меня, например, есть отличная Заява со всеми подписями и печатями, где указана сумма в долларах, а рядом эквивалент в грн. Может, прикрывая себя, указанные лица дадут показания, что выдали таки гривну. Угол. производство прекратят, но показания кассира/бухгалтера можно будет использовать в гражданском судопроизводстве.

Как считаете, пойдет?

mississ · March 29, 2013

Серьезный аргумент. Но:

1. "Жоден доказ не має для суду наперед визначеного значення" ;

2. "Погашення в іноземній валюті свідчить про отримання коштів саме в іноземній валюті"...

1. Да, но как обойти решение специалиста? И это и есть решение третьей стороны, а не судьи.

2. Погашення было и в валюте, и в гривне) Кстати, именно квитанции погашения в гривне из дела пропали! Так что к касации нужно срочно добавить.

mississ · March 29, 2013

Т.е. судьи считают, что они вместе с банками могут изменять НПА НБУ и ЗУ. Как с ссудного счета могут выдаваться и зачисляться инвалюта? Кому подвластно это опровегнуть?

А если использовать решение суда о выдаче с 2203, а потом доказать, что возможно выдать кредитные средства исключительно в гривне?

Войти

Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

Считаете ли Вы решение справедливым и законным? 36 голосов

1. Считаете ли Вы решение справедливым?

2. Считаете ли Вы решение законным?

Recommended Posts

Top Posters In This Topic

Popular Days

Top Posters In This Topic

Popular Days

Popular Posts

НБ Украины

Seata

НБ Украины

Posted Images

Join the conversation

Пользователи

Похожий контент

Темы

Считаете ли Вы решение справедливым и законным?
36 голосов