Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

36 голосов

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      32
    • Нет
      4
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      33
    • Нет
      3
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

А Луспеник считает иначе.

А Луспеник ездит на работу на "Range Rover Sport"  в топ-версии за полтора миллиона и не парится... :)

А...Баба Яга - против! http://www.youtube.com/watch?v=NhuQ3xG3AC0

:)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • Ответы 6.4k
  • Created
  • Последний ответ

Top Posters In This Topic

Сьогодні було засідання по нашему позову про визнання ипотеки недійсною.... Наш позов задовольнили у повному обсязі. Будет решение на руках, сразу поделюсь!

Это пока первая инстанция, банк приват... Встречный иск банка к нам оставили без рассмотрения, банк не предоставил ни одного доказательства выдачи кредита

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сьогодні було засідання по нашему позову про визнання ипотеки недійсною.... Наш позов задовольнили у повному обсязі. Будет решение на руках, сразу поделюсь!

Это пока первая инстанция, банк приват... Встречный иск банка к нам оставили без рассмотрения, банк не предоставил ни одного доказательства выдачи кредита

А какие основания для иска?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

А какие основания для иска?

пошли по пути наименьшего сопротивления))) - сначала раздел имущества между супругами, потом на основании этого решения признание ипотеки недействительной, т.к. супруга не давала согласия на ипотеку. Плюс еще нет детального описания предмета ипотеки, - по тому, что написано в договоре, невозможно идентифицировать недвижимость

А по встречному иску банка - там классика, пять заседаний просили подтверждающие документы, банк не принес, потом вообще ходить перестал. Их иск оставили без рассмотрения.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Поздравляю. Молодцы!

А может приват порешал в апеляхе и забил на район? ;)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Поздравляю. Молодцы!

А может приват порешал в апеляхе и забил на район? ;)

та запросто... приват может. Ждем-с

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

пошли по пути наименьшего сопротивления))) - сначала раздел имущества между супругами, потом на основании этого решения признание ипотеки недействительной, т.к. супруга не давала согласия на ипотеку. Плюс еще нет детального описания предмета ипотеки, - по тому, что написано в договоре, невозможно идентифицировать недвижимость

А по встречному иску банка - там классика, пять заседаний просили подтверждающие документы, банк не принес, потом вообще ходить перестал. Их иск оставили без рассмотрения.

Нет описания ипотеки, - веское обоснование. А вот про супругов не понял... Если супруга не давала разрешения на передачц совместной собственности в ипотеку, так это отдельная тема (вообще бонус), зачем было имущество делить?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

. А вот про супругов не понял... Если супруга не давала разрешения на передачц совместной собственности в ипотеку, 

Они этот путь проходили уже и проиграли, поэтому в этот раз решили сначала разделить имущество, и затем продолжить начатую тему. Это все параллельно с нападками банка о взыскании.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Они этот путь проходили уже и проиграли, поэтому в этот раз решили сначала разделить имущество, и затем продолжить начатую тему. Это все параллельно с нападками банка о взыскании.

Что значит уже этот путь проходили, подавали иск о признании ДИ недействительным по причине отсутствия согласия одного из супругов, а банк выдал справку нотариуса о согласии второй половины, или почему проиграли.

И если при подписании ДИ было согласие одного из супругов на передачу в ипотеку имущества, а потом имущество разделить, то что можно на таких основаниях признавать ДИ недействительным или как?

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Что значит уже этот путь проходили, подавали иск о признании ДИ недействительным по причине отсутствия согласия одного из супругов, а банк выдал справку нотариуса о согласии второй половины, или почему проиграли.

И если при подписании ДИ было согласие одного из супругов на передачу в ипотеку имущества, а потом имущество разделить, то что можно на таких основаниях признавать ДИ недействительным или как?

Нет, так нельзя. Тут просто отдельный случай, своя специфика.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Обратите внимание на пункты 1, 9 и 21:

 

У розділі 2 «Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій», затвердженого Постановою Правління НБУ №181 від 06.05.1998р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 червня 1998р. за №373/2813 наведено вичерпний перелік банківських операцій, що підлягають ліцензуванню:

Розділ 2. Операції банків, що підлягають ліцензуванню Національним банком України

2.1. Операціями банків, що підлягають ліцензуванню, вважаються банківські операції, перелічені в статті 3 Закону України"Про банки і банківську діяльність".

2.2. Національний банк України видає банкам ліцензію на здійснення таких банківських операцій:

1. Касове обслуговування клієнтів.

2. Перевезення грошово-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.

3. Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.

4. Ведення рахунків клієнтів (резидентів) у грошовій одиниці України.

5. Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України.

6. Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів.

7. Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.

8. Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку.

9. Кредитування юридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг.

10. Факторинг.

11. Вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.

12. Залучення депозитів юридичних осіб.

13. Залучення депозитів фізичних осіб.

14. Емісія цінних паперів.

15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.

16. Неторговельні операції з валютними цінностями.

17. Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті.

18. Ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України.

19. Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.

21. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

22. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.

23. Валютні операції на міжнародних ринках.

24. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.

25. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

26. Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.

27. Видача поручительств, гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі.

28. Купівля, продаж цінних паперів та операції з ними.

29. Управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів.

30. Купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними.

 

Щодо вимог пп. «в» п. 4 ст. 5 Декрету КМУ, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують установлені законодавством межі, то на даний час законодавством не встановлено межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті .

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15090148

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-11

Суд не застосував Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року та порушив обов’язкові для всіх судів України правові позиції (360-7 ЦПК України)

Послуги, що надаються банками відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, будуть визначені в статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відповідно до законопроекту №0972 від 12.12.2012. Суди відповідно до Конституції України не мають приймати закони та вносити зміни до законів.

Актами цивільного законодавства та нормативно-правовим актами Національного банку України до цього часу не надано визначення поняття «Розміщення залучених коштів».

В ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є визначення лише «залучення фінансових активів» та «надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту».

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=275#entry81499

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45090

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни:

1) у частині першій:

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю";

доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:

"13) операції з іпотечними активами з метою емісії іпотечних цінних паперів;

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

2) доповнити частинами другою і третьою такого змісту:

"2. Фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою цієї статті. Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

3. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг згідно із статтею 21 цього Закону, можуть приймати в межах своїх повноважень рішення:

1) про належність операцій, які здійснюються на ринках фінансових послуг, до певного виду фінансових послуг, визначених частиною першою цієї статті;

2) про визначення операції як фінансової послуги, відсутність такої фінансової послуги серед видів фінансових послуг, передбачених переліком, визначеним частиною першою цієї статті, та заборону надання зазначеної послуги".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. Фінансові установи, які на день набрання чинності цим Законом мали ліцензії (дозволи) на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, можуть здійснювати таку діяльність відповідно до зазначених ліцензій (дозволів).

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

10 жовтня 2013 року

№ 643-VII

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/643-vii

В приложении к какому документу впервые была указана ст.4 Закона Украины «О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг»: к письменному разрешению (Дозвіл) или к генеральной лицензии на осуществление валютных операций?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

 Будет решение на руках, сразу поделюсь!

 

Это пока первая инстанция, банк приват... 

 

Интересно было бы почтитать...

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да, именно так и есть.

Второй вариант "рубки", - цитата урезанной версии пленума: "що стосується пункту "г", то операції з кредитування не потребують наявності інд.ліцензії". И точка.

Про то, что "це стосується лише тих операцій банку, на котрі він отримав письмовий дозвіл", - ни слова.

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.

суддів: Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,

Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення боргу, за касаційною скаргою Чугунова Михайла Вікторовича, який діє від імені публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 5 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про стягнення боргу. Зазначав, що між ним та відповідачем були укладені договори банківського вкладу: № 139676 від 3 жовтня 2012 року; № 156828 від 14 грудня 2012 року; № 156833 від 14 грудня 2012 року. У зв'язку з тим, що на його вимогу кошти, внесені в банк, повернуті не повністю, просив задовольнити позов.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 5 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» на користь ОСОБА_3: за договором банківського вкладу № 139676 від 3 жовтня 2012 року 82330 грн 25 коп.; за договором банківського вкладу № 156828 від 14 грудня 2012 року 1259555 грн 30 коп.; за договором банківського вкладу № 156833 від 14 грудня 2012 року 6291,02 доларів США, що еквівалентно 50283 грн 52 коп. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 5 червня 2013 року змінено, у резолютивній частині рішення замість слів «1259555 грн 30 коп.» вказано «1228218 грн 13 коп.», замість слів «16 % річних - 32345 грн 20 коп.» вказано «0,5 % річних - 1008 грн», замість слів «6291,02 долари США, що еквівалентно 50283 грн 50 коп.» вказано «6202,59 долари США, що еквівалентно 49558 грн 70 коп.», замість слів «7% річних - 91,02 доларів США, що еквівалентно 727 грн 52 коп.» вказано «2,59 долари США, що еквівалентно 30 грн 28 коп.». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Чугунов М.В., який діє від імені ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що необліковування грошових коштів, залучених від позивача на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, є порушенням прав позивача із сторони банку. Кошти банк мав зарахувати на рахунки позивача, про що останньому видані квитанції, які містять всі необхідні реквізити передбачені Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні.

Однак повністю погодитись з такими висновками неможливо.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України при розгляді справи суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні спору зазначена норма процесуального права судами першої та апеляційної інстанції не дотримана.

Заперечуючи проти позову відповідач вказував на те, що поповнення банківських рахунків, шляхом внесення позивачем грошових коштів в касу банку, по бухгалтерському обліку банку не відображено, грошові кошти в касу останнього не надходили, на квитанціях підпис не належить касиру, на них зроблено відтиск печатки, яка банком не використовується, і для підтвердження цієї обставини просив призначити судову експертизу (а. с. 78-85).

Однак, суд першої інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання, пославшись на те, що з'ясування обставин, про які вказує відповідач, затягне розгляд справи у строки передбачені чинним законодавством. (а. с. 28).

Аналогічне клопотання було подано представником банку і до суду апеляційної інстанції.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи апеляційний суд виходив з того, що обставини щодо відповідності підписів, печаток на них та з'ясування способу їх виготовлення не є обставинами, що мають значення для розгляду даної справи, призначення судової експертизи є недоцільним.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суди першої та апеляційної інстанції, всупереч зазначеним нормам процесуального права, не виконали обов'язку щодо всебічного і повного з'ясування обставин справи та відмовили у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи. Не врахували, що у разі проведення експертизи висновок експерта міг вплинути на з'ясування обставин про те, чи підписано квитанції про внесення коштів, на які посилається позивач, відповідальною особою банку - касиром чи іншою особою, чи відповідають відбитки печаток на квитанціях відбиткам печаток банку. Дані обставини мають значення для правильного вирішення спору, оскільки входять до предмету доказування - внесення позивачем коштів на рахунок у банку.

З матеріалів справи також вбачається, що 7 травня 2013 року ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» подав в суд зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, оскільки суперечить інтересам держави і суспільства.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції вказував про те, що визнанню правочину як такого, що порушує публічний порядок, має передувати вирок суду про притягнення учасника такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення указаної особи до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції у порушення норм процесуального права виходив не з положень ЦПК України, якими регламентується порядок прийняття зустрічного позову до розгляду, а фактично зробив висновок щодо його доведеності та відмовив у прийнятті до розгляду з підстав не передбачених цим Кодексом.

Допущені судами порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну Чугунова Михайла Вікторовича, який діє від імені публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 5 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова В.І. Мартинюк М.І. Наумчук

http://antiraid.com....o...st&p=61229) финансистов недобросовестных банков, они выявили схемы уклонения от налогов в банках и легализаци доходов, полученных преступным путем, из-за масштабных нарушений валютного законодательства и кассовой дисциплины в банках Украины.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=261#entry72058

В Украине c 2005 года была распространена иная форма "финансовой пирамиды": банковские вклады в наличной иностранной валюте и платежи наличной иностранной валютой по псевдовалютным кредитам (они в этой пирамиде рассматриваются как вклады, но беспроцентные).

Почему в Украине проценты по вкладам в иностранной валюте превышали проценты по аналогичным вкаладам, но в стране-эмитенте данной валюты?

Неужели кто-то еще сомневается в существовании данной формы «финансовой пирамиды»?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=262#entry72591

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry73101

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry72768

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry72744

А видача кредиту готівковою іноземною валютою до жовтня 2011 року без дозволу на здійснення валютних операций на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», шляхом підробки меморіальних ордерів (або оформлення недійсних заяв на видачу готівки) не порушує публічний порядок, оскільки суперечить інтересам держави і суспільства?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=276#entry82444

 

Все, що останні п’ять років відбувалось в судах при розгляді справ по стягненню заборгованості по кредитним договорам в іноземній валюті:

- до листопада 2011 року ігнорували положення Закону України «Про захист прав споживачів»;

- до червня 2012 року не застосовували положення ст.1066 ЦК України та Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні;

- до цього часу суді не вважали Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» спеціальним законом, який регулює кредитні правовідносини,

є намагання недобросовісних банків (шляхом отримання неправосудних рішень) зберегти «фінансову піраміду» - вклади в іноземній валюті.

 

Не треба робити “кредитні репресіі” на підставі лише статті 1054 ЦК України, як раніше робили репресії в Україні за статтею 54 Кримінального кодексу УРСР 1927 року в редакції від 20.07.1934 року.

Кого ми боїмося? Студента-еконіміста, який працює в банку в кредитному відділі та не виконує закони України? Мабуть якщо він стане на білий папір, так можно бути його і побачити? Студенти-економісти в банках вже посміхаються: “Судді приймають рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі будь-якого фанту з дітячої гри “Монополія”. Навіщо юристи вивчають закони?”.

 

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НБ Украины, Вы вот всё о банках и о банках. А в это время в стране выросло целое стадо зверушек, так называемых финкомпаний, с учредителями типо "Чип-и-Дейла", которые живут на улице Темистокли в солнечной Никосии.

Дык, зверушки уже "скупили" полстраны "псевдовалютных" кредитных портфелей, не имея ни генлицензии, ни индивидуальной на валютные операции.

Приносят в суды справки, где циферки в столбег в долларах США, или как они скромно пишут "у валюти договору" (это новый вид валюты на территории Украины, для которого не требуется лицензий ;-))))

И смело скороговоркой заверяют, что денег в валюте они не берут, исключительно в гривне, поэтому для их местечкового "форекса" (считаем в уме в валюте и множим на середньозваженый курс) никаких лицензий не требуется.

Прокомментируйте, пожалуйста, чего еще кроме ссылок на Декрет, постанову 297 им можно сделать?

Заранее спасибо.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вставлю 5 копеечек, хотя вопрос и не ко мне ;)

 

В вопросе о лицензиях "зверушек" ключевыми будут положения ст.525 ГК Украины:

 

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Далее должна следовать цитата из кредитного договора о том, что "все изменения к этому договору имеют юридическую силу в случае, если они составлены в виде Дополнительных соглашений к данному Договору и подписаны уполномоченными представителями сторон", или любая вариация на эту тему.

 

Валюта договора, - существенное условие кредитного договора, стороны валюту договора не меняли, и суд не вправе вносить изменения в двухсторонний консенсуальный правочин.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вставлю 5 копеечек, хотя вопрос и не ко мне ;)

 

В вопросе о лицензиях "зверушек" ключевыми будут положения ст.525 ГК Украины:

 

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Далее должна следовать цитата из кредитного договора о том, что "все изменения к этому договору имеют юридическую силу в случае, если они составлены в виде Дополнительных соглашений к данному Договору и подписаны уполномоченными представителями сторон", или любая вариация на эту тему.

 

Валюта договора, - существенное условие кредитного договора, стороны валюту договора не меняли, и суд не вправе вносить изменения в двухсторонний консенсуальный правочин.

так они и не меняют, они берут по курсу... в гривне. А в гривне по курсу никто не запрещает. гривна же ведь - универсальное средство. Это в 2008-2009 у НБУ истерика была и они придумали валютные аукциооны и в гривне по курсу банки отказывались принимать. 

Тут токмо предлагать в валюте и принуждать брать ;-)))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Вставлю 5 копеечек, хотя вопрос и не ко мне ;)

 

В вопросе о лицензиях "зверушек" ключевыми будут положения ст.525 ГК Украины:

 

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння

 відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Далее должна следовать цитата из кредитного договора о том, что "все изменения к этому договору имеют юридическую силу в случае, если они составлены в виде Дополнительных соглашений к данному Договору и подписаны уполномоченными представителями сторон", или любая вариация на эту тему.

 

Валюта договора, - существенное условие кредитного договора, стороны валюту договора не меняли, и суд не вправе вносить изменения в двухсторонний консенсуальный правочин.

Обязательна и ст. 527 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-IV

1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Каким образом эти компашки могут принять валюту? например ОТП Факторинг ссылается на договор комиссии между ним и ОТП Банком (т.е считает банк уповноваженою особою), скан Договора в этой теме -  http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6004&p=82577

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НБ Украины, Вы вот всё о банках и о банках. А в это время в стране выросло целое стадо зверушек, так называемых финкомпаний, с учредителями типо "Чип-и-Дейла", которые живут на улице Темистокли в солнечной Никосии.

Дык, зверушки уже "скупили" полстраны "псевдовалютных" кредитных портфелей, не имея ни генлицензии, ни индивидуальной на валютные операции.

Приносят в суды справки, где циферки в столбег в долларах США, или как они скромно пишут "у валюти договору" (это новый вид валюты на территории Украины, для которого не требуется лицензий ;-))))

И смело скороговоркой заверяют, что денег в валюте они не берут, исключительно в гривне, поэтому для их местечкового "форекса" (считаем в уме в валюте и множим на середньозваженый курс) никаких лицензий не требуется.

Прокомментируйте, пожалуйста, чего еще кроме ссылок на Декрет, постанову 297 им можно сделать?

Заранее спасибо.

1. Договір відступлення права вимоги є недійсним між банком та “комахами(вони ще не є “зверушками”).

Банк не є кредитором у зобов’язанні передавання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відповідно до ст.509, ст.510, п.1 ч.1 ст.512, ч.1 ст.517 ЦК України згідно кредитного договору про надання кредиту готівковою іноземною валютою з (банківського) поточного рахунку позичальника.

Боржник (банк) не може укладати договір відступлення права вимоги за крединим договором про надання кредиту готівковою іноземною валютою (банківського) поточного рахунку позичальника.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни:

1) у частині першій:

доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

10 жовтня 2013 року

№ 643-VII

Публікації документа

Голос України офіційне видання

від 08.11.2013

№ 210

Набрання чинності відбудеться 08.02.2014

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-vii

Відповідно до ст.510 ЦК України до цього часу банк вважається боржником у тому, що зобов’язаний надати позичальнику кредит готівковою іноземною валютою з банківського (поточного) рахунку позичальника відповідно до ст.1054, ст.1066 ЦК України, п.6 ч.1 ст.4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання рунку фінансових послуг”, Закону України “Про захист прав споживачів”.

Для надання зазначеного вище кредиту в додатку до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій повинно бути зазначено одночасно:

- операціїї з готівковою іноземною валютою, що здійснюються в касах і пунктах обміну іноземної валюти банків”

- ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

- валютні операції на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статею 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання рунку фінансових послуг”.

ПЛЕНУМ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

ПОСТАНОВА

30.03.2012 № 5

Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин

11. У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт "г" пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України "Про Національний банк України" в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=276#entry82444

Коли в додатку до генеральної ліцензії будь-якого банку з’явились всі зазначені вище операції?

Коли було заборонено надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України?

На протязі якого часу банк мав право надати кредит готівковою іноземною валютою з банківського (поточного) рахунку позичальника?

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, N 21, ст.197 )

8. У статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84):

частину першу доповнити абзацом третім такого змісту:

"Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється";

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Публікації документа

Голос України офіційне видання

від 15.10.2011

№ 193

2. А що відбувалось в банку при оформленни кредиту в іноземній валюті?

«Ще відомий дореволюційний процесуаліст Васьковський Є.В. називав такі випадки симуляцією. Вчений виділяв три види симуляції: 1) повна, коли сторони бажають замінити судовим рішенням юридичну угоду або спричинити шкоду третім особам – кредиторам відповідача, вступаючи при цьому в змову із суддями; 2) симуляція суду лише з однією із сторон (тобто ухвалення неправосудного рішення, що розцінюється як злочин); 3) симуляція сторін без участі суду.” (Луспеник Д.Д. Розгляд судом цивільних справ судом першої інстанції. - Х.: Харьків юридичний, 2006. - С.97).

Позивач (банк), як суб’єкт первинного фінансового моніторінгу, порушив Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму”, статті 200, 212 та 209 Кримінального кодексу України. Представник позивача ________ порушив статті 3 та 4 ЦПК України, звернувся до суду із позовом до _____________ з метою приховати суспільно небезпечне діяння посадових осіб ПАТ “___________ Банк”, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. "

 

Банк уклав кредитний договір в іноземній валюті, а реально виконав інший нікчемний кредитний договір шляхом перерахування безготівкової гривні на поточний рахунок автосалону, забудовника, продавця нерухомості або земельної ділянки, або видав кредит готівковою національною валютою та одночасно здійснив валютно-обмінну операцію. 

У даному випадку банк також не може укладати договір відступлення права вимоги, у зв’язку з тим, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін (ч.4 ст.216 ЦК України).

P.S.

 

Вы вот всё о банках и о банках. А в это время в стране выросло целое стадо зверушек, так называемых финкомпаний, с учредителями типо "Чип-и-Дейла", которые живут на улице Темистокли в солнечной Никосии …

Например, Вам необходимо выехать на поезде из Киева в Донецк. Вы приходите на железнодорожный вокзал к кассе и просите билет из Киева до Донецка.

Кассир говорит: «Да, вы поедете из Киева до Донецка. Но Вам необходимо оплатить три билета».

Вы с возмущением спрашиваете: «Какие еще три билета?».

Кассир отвечает: «Не расстраивайтесь, Все так оформляют билеты: первый – из Киева до Львова, второй – из Львова до Киева, третий – из Киева до Донецка. Но Вы реально не будете уезжать во Львов.»

Вы с снова спрашиваете уже с недоумением: «Зачем мне билет до Львова, если я туда не еду».

Кассир спокойно с улыбкой отвечает: «Не волнуйтесь. Первый и второй билеты обойдутся Вам в полцены».

Вы конечно же возмущаетесь и культурно объясняете кассиру в чем разницы между поездкой в Донецк и поездкой во Львов.

Кассир Вас конкретно понимает и оформляет только один билет до Донецка. В итоге Вы ничего не переплачиваете.

То же самое происходило и с выдачей псевдовалютных кредитов для физических и юридических лиц (ст.901 Гражданского кодекса Украины). Но только под видом «первого билета» и «второго билета» иностранная валюта (наличная или безналичная) совершали непонятный круговорот в банке (выдача-обмен-зачисление, выдача-продажа на межбанке-зачисление). При этом круговороте ни один кредитный доллар США (или иная валюта) не пострадал (не был потрачен банком). Но только никто не возмущался и не задавал вопросы менеджеру кредитного отдела, кассиру, когда подписывали много документов, а иностранную валюту реально в руки не получали, сами ею не распоряжались с текущего счета (платежное поручение не подавали).

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=9#entry72933

Каким образом можно продать долг, который возник по ничтожному гривневому кредитному договору?

Каким образом в ничтожном гривневом кредитном договоре был согласован порядок передачи персональных данных клиента банка?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=9#entry73039

Коллекторские компании не имеют право подавать иск о применении правовых последствий недействительности ничтожного кредитного договора.

Принимая национальную валюту, вы таким образом подтверждаете, что псевдовалютные заемщики купили автомобили, квартиры и земельные участки по ничтожным гривневым кредитным договорам (ст.1055 ГК Украины)?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=22#entry77745

"Активная" деятельность факторинговых и коллекторских компаний по взысканию задолженности по псевдовалютным кредитам – это последствия преступной деятельности в банках, приведшей к созданию "финансовой пирамиды".

Неучтенная сверхприбыльность деятельности в банках позволяет продавать псевдовалютные кредитные портфели по 10% и ниже.

Существует значительная разница между терминами: "банковская деятельность" и "деятельность в банке".

К сожалению, в Украине некоторые недобросовестные банки работают в качестве конвертационных центров, забывая об осуществлении законной банковской деятельности.

Кто виноват в том, что Вы до сих пор видите перед собой целостный валютный кредитный договор?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5058&page=30#entry79476

- самолеты, вертолеты противника - законы и нормативные акты НБУ, которые применяет банк. А может они вообще не летательные аппараты, а только муляжи, чтобы Вас ввести в заблуждение;

- провести рекогносцировку - разложить все документы (свои и банка) и приобщить к каждому нормативно-правовые акты, которые регламентируют данный документ. Затем расположите их в хронологической последовательности: действительные - с правой (от слова "правильный") стороны, а недействительные - с левой (от слова "ЛЕВЫЙ") стороны.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=10#entry34176

Возьмите для начала проанализируйте простой случай с "валютным" автокредитованием, валютно-обменной операцией, зачислением наличной гривны и перечислением безналичной гривны на текущий счет автосалона. Ответьте на вопросы: "Какие договоры должны быть, какие у Вас есть, какие получились, каких не хватает, какие не исполнены, если наличная иностранная валюта была выдана со ссудного счета (2203)?"

Если не хватает какого-то договора, берите чистый лист формата А4 и пишите на нем название договора и стороны, который соответствует Гражданскому кодексу Украины. Разложите слева направо все договоры (подписанные и несуществующие) РЕАЛЬНО исполненные по хронологии событий. Затем в нижнем ряду раскладывайте все заявки и квитанции банка под каждым договором. Но прежде, не забудьте положить образцы банковских документов, заполненных в строгом соответствии с нормативно-правовыми актами НБУ. Надо же с чем то сравнивать ваши документы?

После этого увидите, что некоторые банковские документы остаются у Вас в руках. Почему, не знаете?. Будем как школе, если Вы ее еще помните. Или вспомним, как "косынку" на работе раскладывали (если честно, то все умеют это делать). Не забывайте в дальнейшем под каждый договор и банковский документ расписать главы (статьи,пункты) Гражданскоо кодекса Украины, законов, декрета и нормативно-правовых актов НБУ. Не поленитесь это сделать - в суде будет значительно легче. А особенно, если распечатаете нормативно-правовые акты в сокращенном варианте со всеми положениями (статья, пункт), которые касаются данного договора или банковского документа, и действовали в той редакции, которая действовала на дату договора и банковских документов. Да, они будут повторяться, но лишними не будут.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=13#entry34416

Сейчас, когда мы все вместе внимательно изучили разнообразные первичные бухгалтерские документы, наступило время провести рекогносцировку.

Указанные ниже предложения мы уже предоставили на соседней теме форума, но в данной теме все систематизируется и обобщается, благодаря всем участникам форума. Прежде, предлагаем самостоятельно проанализировать Ваши правоотношения с банком:

1. Договор валютного кредита, но банком надлежаще не исполнен. Банком не был выполнен пункт 4 главы 3 Инструкции о кассовых операциях в банках Украины (постановление НБУ от 18.08.03 №337). Вы должник или кредитор по данному договору? Если банк не выдал кредит, какие ваши права?

2. Реально исполненный договор кредита гривной, но письменно не оформлен, т.е. ничтожный. Каковы правовые последствия недействительности ничтожного договора?

3. Договор банковского счета, а особенно порядок договорного списания зачисленных Вами средств. Может все валютные платежи с текущего счета неправильно списали, и они до сих пор должны находится на счету. Как Вы можете ими распорядиться, какие у Вас права владельца счета, а у банка какие обязанности?

Таким образом, валютные кредитные правоотношения - не один сложный договор валютного кредита (как Вам говорят в банке), а они регулируется тремя простыми договорами.

По каждому договору выбирайте направления деятельности и правовые позиции. Ищите нарушение Ваших гражданских прав, заявляйте об этом банку, а затем подавайте иски (статьи 15, 16 ГК Украины). Вы еще не выучили наизусть статьи раздела первого Гражданского кодекса Украины? Выучите еще параграфы 1 и 2 главы 71, и главу 72? Это не сложно, но необходимо.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=76#entry39558

Сделайте копию первой страницы своего кредитного договора и проведите по нему "крест". Разрежьте или разорвите (в зависимости от настроения) на четыре части. В левой верхней части ключевое слово “м.________”, в правой верхней части – “_______ 20__ года”, в левой нижней части – “_(підпис працівника банку)_ ”, в правой нижней части – “_(підпис позичальника)_”.

Теперь Вы видите, что иск о взыскании банком задолженности (см. ниже раздел I) относится всего лишь к верхней левой части, а не ко всему кредитному договору, т.е. к четверти Ваших возможностей. Вернее, это треть от четверти Вашего кредитного договора (см. ниже разделы II и III). Напоминаем, что кредитный договор был подписан в г.______ на территории Украины.

К верхней правой части относится раздел V. Да, именно _______ 20__ года согласно ст.901 и ст.1054 Гражданского кодекса Украины вы реально потребили финансовую услугу в виде получения кредита национальной валютой. Факт подтверждаеться договором купли-продажи недвижимости (земельного участка, автомобиля). Данные факты по всей Украины одинаковые, что при получении кредита национальной валютой, что при «получении» кредита иностранной валютой. Так были ли в действительности валютные кредиты, или в момента подписания данных кредитных договоров граждане Украины получали статус иностранцев, а недвижимость, земельные участки и автомобили получали статус территории иностранного государства? Вы же все таки обязаны что-то отдать банку?

Нижняя правая часть описана в разделе IV. И Ваша фамилия указывает на то, что Вы еще не все свои права защитили “_(підпис позичальника)_”.

Нижняя левая часть (УК Украины), указывает на того представителя “_(підпис працівника банку)_ ” недобросовестного банка, который воспользовался Вашей финансовой безграмотностью. Будет ли открыто уголовное производство в отношении даного представителя? Как показывает деятельность правоохранительных органов – это дело времени. Неужели недобросовестные банки осуществляли незаконную эмисию безналичной иностранной валюты на территории Украины? И Ваши заявления о фальшивости доказательств (ч.2 ст.185 ГПК) в дальнейшем подтвердятся иными доказательствами.

Следовательно, Вы еще не обращались в суд за защитой всех своих нарушенных прав, и даже не пробовали «добиваться правосудия».

Кто виноват в том, что Вы до сих пор видите перед собой целостный валютный кредитный договор?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=267#entry77244

Судебная практика будет меняться. Заявления на перевод налички признают договором комиссии, применять будут Закон Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг" к кредитным правоотношениям (в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 данный закон вообще не указан).

Проблема в том, что за 20 лет деятельности банков не рассматривали правомерность совершения банковских операций.

Благодаря псевдовалютным кредитам проявились проблемы в судебной практике по кредитным правоотношениям. Обязательство по выдаче кредита никогда не рассматривались в судах, за малым исключением (иск о расторжении кредитного договора по инициативе заемщика - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 ).

Что бы еще больше проявить проблему выдачи кредита, можно довести ситуацию до абсурда и попросить банк выдать кредит, как указано в определении ВССУ №6-1736св13 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/31007215 ):

Порядок і здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валютах, їх взаємовідносини з територіальними управліннями Національного банку іншими банками та клієнтами з цих питань регулюються вимогами Інструкції «Про касові операції в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, (далі - Інструкція).

Таким чином, виходячи з вимог законодавства та умов кредитного договору, банк для виконання судових рішень зобов'язаний отримати від ОСОБА_3 підписані ним кредитну заявку та заяву на видачу готівки, оформлену відповідно до вимог Інструкції.

Згідно зі ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=263#entry73101

Але, документ на переказ готівки (п.1.7 ч.1 ст.1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») не є документом на переказ  (п.1.6, 1.35  ч.1 ст.1 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» .

 

Почему Вам не играть по их правилам? Ведь они приносят выписки по текущему счету и на одновременно на украинском языке и на английскому языке («LOAN TO …”)?

Вы не получили кредит до сих пор в иностранной валюте, следовательно существует два варианта: или расторжение, или обязать выдать кредит.

Обратите внимание на ст.607 Гражданского кодекса Украины.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=275#entry81424

В России на сегодняшний день работают около 20 тысяч финансовых пирамид. По крайней мере, столько насчитали сотрудники Следственного комитета России. Речь идет только о так называемых кассах взаимопомощи и светских клубах, то есть о тех организациях, деятельность коих может заинтересовать соответствующие структуры.

Однако, на самом деле, вся мировая структура денег – это и есть большая финансовая пирамида, включающая в себя множество маленьких. Разница лишь в том, что одни «мыльные пузыри» законами только приветствуются, а другие работают вне правового поля.

Но сначала рассмотрим три схемы, по которым «те, кто ближе к вершине, получают деньги за счет тех, кто находится ниже». Первый вариант – скрытая пирамида, когда вкладчик не имеет представления о реальном состоянии дел. Вторая – по сути, то же самое, но участник мошенничества знает, что вкладывает средства в сомнительное предприятие. И, наконец, третий вариант – схема мошенничества носит надгосударственный глобальный характер.

Вся кредитно-финансовая деятельность за небольшими исключениями работает по принципу пирамиды. «Сегодняшние расходы, покрываются будущими доходами – вот вся суть, по которой общество развивалось последние 200 лет, - поясняет финансовый аналитик Степан Демура. – Это ничем не отличается от того, что делает Сергей Мавроди, но только его считают преступником, а банкиров «успешными предпринимателями».

Банки эти деньги взяли в иностранных банках, по 3%, и перекредитовали своих заемщиков под 15%. Это настоящая торговля воздухом. Никакой «кассе взаимопомощи» ни снились объемы узаконенного мошенничества.

http://noteru.com/post/view/1038

Представьте финансовую пирамиду в вершиной вверху, состояшую из маленьких пирамид:

- с вершинами вверху – вклады в иностранной валюте;

- с вершинами внизу – платежи по псевдокредитам в иностранной валюте (такие же вклады в иностранной валюте, но перевернутые).

Ответьте на вопрос: «Почему больщинство банков не принимали и не принимают платежи по валютным кредитам на банковские (текущие) счета клиентов, а принимали их на внутрибанковские счета (ссудные, транзитные, и иные), что является нарушением кассовой дисциплины?»

Вот Вам доказательство существования финансовой пирамиды.

С помощью коллекторских и факторинговых компаний, которые требуют оплатить гривной задолженность по псевдовалютному кредиту, недобросовестные банки пытаются обойти правила кассовой дисциплины и продолжать не учитывать иностранную валюту на банковских (текущих) счетах клиентов. То есть уже вместо внутрибанковских счетов появились иные счета (притворные договоры продажи кредитного портфеля, договоры комисии, договоры обслуживания счета и т.д.)

Таким образом, сегодня основная задача коллекторских и факторинговых компаний - не принимать долги, а обеспечить поступления денежных средств для поддержания финансовой пирамиды (звонки, угрозы, подделка документов, акты об уничтожении несуществующих документов и иное).

И где тут договор уступки права требования долга, когда долга нет, и доказательствами сумма долга не подтверждает (заявления на выдачу налички и заявления на перевод налички) расчет задолженности. Все основывается на том, чтобы от заемщика по псевдовалютному кредиту получить положительный ответ на вопрос: «Вы кредит наличной иностранной валютой получили в банке?».

А если ответить «Нет, кредит наличной иностранной валютой с банковского (текущего) счета не получал» и заставить принести все доказательства?

Принцип состязательности гражданского процесса в таком случае не будет нарушен. Вы имеете право проверить расчет задолженности на основании первичных бухгалтерских документов.

Почему в судах при рассмотрении спора по договорам купли-продажи (договорам поставки) проверяется каждая накладная и каждая платежка, а по кредитному договору  - нет?

 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Я про "своє"  : дочитався в постанові 279 : "

. Визначення окремих термінів, що вживаються                         у цьому Положенні      Кредитні  операції  (кредит)   -   вид   активних   операцій, пов'язаних з наданням клієнтам коштів у тимчасове користування або прийняттям зобов'язань про надання коштів у тимчасове користування за певних умов,  а також надання гарантій,  поручительств, авалів, розміщення   депозитів,   проведення    факторингових    операцій, фінансового лізингу,  видача кредитів у формі врахування векселів, у формі  операцій  репо,  будь-яке  продовження  строку  погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми,  а також на зобов'язання на сплату процентів та інших   зборів  з  такої  суми  (відстрочення  платежу).  Кредитні операції класифікуються залежно від рівня ризику та поділяються на "стандартні",  "під  контролем",  "субстандартні",  "сумнівні"  та "безнадійні".   (  Абзац  перший  глави  2  в  редакції  Постанови Національного банку N 10 ( z0122-05 ) від 17.01.2005 )...."

тобто в контексті поняття"розміщення" і є тільки -

розміщення   депозитів,
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НБ Украины

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни:

1) у частині першій:

доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

10 жовтня 2013 року

№ 643-VII

Публікації документа

Голос України офіційне видання

від 08.11.2013

№ 210

Набрання чинності відбудеться 08.02.2014

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-vii

 

 

Судебная практика будет меняться. Заявления на перевод налички признают договором комиссии, применять будут Закон Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг" к кредитным правоотношениям (в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 данный закон вообще не указан).

Проблема в том, что за 20 лет деятельности банков не рассматривали правомерность совершения банковских операций.

Благодаря псевдовалютным кредитам проявились проблемы в судебной практике по кредитным правоотношениям. Обязательство по выдаче кредита никогда не рассматривались в судах, за малым исключением (иск о расторжении кредитного договора по инициативе заемщика - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 ).

 

 

Так может отозвать иск по договору комиссии пока? Судьи открыто говорят, что не будут признавать заявления на перевод налички договором комиссии, и на этом основании будут футболить иски, "чтобы не менять практику", начатую пресловутой Горловской судьей. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

в мене така думка "прийшла": в нашому договорі не вказано всупереч 492 постанові шо рахунок не можна використовувати в підприємницьких цілях. то може "того" - його можна використовувати для підприємницьких цілях і фізособи гіпотетично "можуть" здійснювати перекази на ініші рахунки,...

 

як використати цей момент шо в договорі немає такої заборони?

 

переглянув "виписки" банку і бачу: скрізь після мого прізвища , імя, побатькові написано "ЄДРПОУ" і номер ідентифікаційний. Хто знає? це єдиний реєстр організацій підприємств україни, але це стосується кого? Підприємців фізосіб та юридичних осіб...але не звичайних фізосіб, я так думаю. А звідси- я як підпримиць не надав жодного документу завіреного печаткою підприємця, яка в мене є. отаке моє сьогоднішнє "просвітення.". ) 

 

17. Дані, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком тих, що стосуються виробничих і фінансово-економічних показників діяльності суб'єктів та ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків.

 

http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/norm/polog.htm

Изменено пользователем Бонар
Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

НБ Украины

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" щодо видів фінансових послуг

I. Внести до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1; 2011 р., № 23, ст. 160, № 52, ст. 591; 2012 р., № 12-13, ст. 82) такі зміни:

1) у частині першій:

доповнити пунктами 13 і 14 такого змісту:

14) банківські та інші фінансові послуги, що надаються відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Президент України

В.ЯНУКОВИЧ

м. Київ

10 жовтня 2013 року

№ 643-VII

Публікації документа

Голос України офіційне видання

від 08.11.2013

№ 210

Набрання чинності відбудеться 08.02.2014

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/643-vii

 

 

Судебная практика будет меняться. Заявления на перевод налички признают договором комиссии, применять будут Закон Украины "О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг" к кредитным правоотношениям (в постановлении пленума ВССУ №5 от 30.03.12 данный закон вообще не указан).

Проблема в том, что за 20 лет деятельности банков не рассматривали правомерность совершения банковских операций.

Благодаря псевдовалютным кредитам проявились проблемы в судебной практике по кредитным правоотношениям. Обязательство по выдаче кредита никогда не рассматривались в судах, за малым исключением (иск о расторжении кредитного договора по инициативе заемщика - http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=169#entry55544 ).

 

 

Так может отозвать иск по договору комиссии пока? Судьи открыто говорят, что не будут признавать заявления на перевод налички договором комиссии, и на этом основании будут футболить иски, "чтобы не менять практику", начатую пресловутой Горловской судьей. 

 

 

 

1. Так может отозвать иск по договору комиссии пока?

КОМІСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ (commission business) – посередницькі операції, не пов’язані з наданням кредитів чи залученням коштів, які банки виконують за дорученням клієнтів відповідно до укладених договорів комісії за певну плату – комісійну винагороду.

При виконанні К.о. формально банк (комісіонер) стає агентом клієнта (комітентом). До К.о. належать обслуговування рахунків, здійснення переказів, приймання платежів, конвертація іноземної валюти, купівля-продаж цінних паперів, операції з готівкою тощо.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=5967#entry78564

Порядок оформления документа (“документом певної форми, що має юридичне значення, та не породжує самостійних прав чи обов'язків, а є тільки технічною фіксацією виконання умов договору (правочину), тобто документування особами своїх дій про реалізацію набутих прав і прийнятих обов'язків”) не указан в письменной форме в кредитном договоре, что есть нарушением ст.1055 ГК Украины. Статьи 637 и 213 ГК Украины позволят осуществить толкование кредитного договора касательно отсутствия порядка оформления какого-либо документа в виде квитанции.

Договор банковского счета стороны не подписывали. Кредитный договор не есть сложный договор, и не содержит положений договора банковского (текущего) счета. Следовательно заявление на перевод наличных – это самостоятельный договор.

По какому договору банк осуществлял перевод денежных средств?

Если судьи отказывают в иске о признании недействительным договора комисии в виде заявления на перевод налички, то они все равно указывают порядок внесения наличной иностранной валюты на текущий счет в соответствии с Инструкцией о кассовых операциях в банках. Некоторые банки приносят в суд доказательства возврата кредита наличной иностранной валютой в виде мемориальных ордеров. И судьи в исках о взыскании задолженности принимают это как надлежащее, а не фальшивое доказательство.

Да, сложно увидеть договор комисии в заявлении на перевод налички для зачисления на банковский (текущий) счет инициатора перевода.

Виходячи зі змісту Заяви на переказ готівки № ____ від _______ року у сумі ______ доларів США вона за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якого є міна (ч.5 ст.715, ст.716 ЦК України) банком від свого імені за рахунок клієнта готівкової іноземної валюти у формі грошових знаків, яка є власністю клієнта (ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”), на послугу у вигляді запису на поточному рахунку клієнта, тобто на безготівкову іноземну валюту (ст.901, ст.1066 ЦК України, ст.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Перевод денежных средств (принятие наличных – перевод денежных средств – выдача наличных) более раскрывает предмет данного договора комисии.

Виходячи зі змісту Заяви на переказ готівки № ____ від _______ року у сумі ______ доларів США вона за своєю правовою природою є договором комісії, предметом якого є міна (ч.5 ст.715, ст.716 ЦК України) банком від свого імені за рахунок клієнта готівкової іноземної валюти у формі грошових знаків, яка є власністю клієнта (ч.1 ст.2, абз.1 п.2 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”), на послугу у вигляді запису на рахунку банку, тобто на безготівкову іноземну валюту (ст.901, ст.1066 ЦК України, ст.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»), переказ коштів (п.8 ч.1 ст.4 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг), міну послуги у вигляді запису на рахунку банку на готівкову іноземну валюту у формі грошових знаків та передачу ії у власність отримувача.

2. Судьи открыто говорят, что не будут признавать заявления на перевод налички договором комиссии, …

Следовательно, подаете уже простой иск о признании недействительным договора на оказание финансовых услуг на перевод денежных средств в виде заявления на перевод наличных. Аналогичный иск как по договору комисии, но только другие основания для лучшего понимания финансовой услуги по переводу денежных средств. 

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Визначення фінансової послуги наведено у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік видів фінансових послуг міститься у ст. 4 Закону, до яких, зокрема, належать надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Таким чином, слід дійти висновку, що Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послуг, і не поширюється на всіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договору позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст.1046 - 1048 ЦК України. (Правова позиція Верховного Суду України у постановах від 30 травня 2012 р. № 6-48цс12, від 18 липня 2012 року № 6-79цс12 доведена до судів в п.8 інформаційного листа №10-1390/0/4-12 від 27.09.12 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ)

До приведення законодавства у відповідність з цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом (ч.5 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у

фінансовому секторі України.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

5) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів;

Розділ II

УМОВИ НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Стаття 4. Фінансові послуги

1. Фінансовими вважаються такі послуги:

8) переказ коштів; { Пункт 8 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010 }

Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг

1. Фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору.

Договір, якщо інше не передбачено законом, повинен містити:

1) назву документа;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі,

строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

Уповноважений орган встановлює додаткові вимоги до договорів про надання фінансових послуг фізичним особам, якщо це не врегульовано законом.

4. Підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.

Стаття 18. Запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом 

Фінансовим установам під час здійснення (надання) фінансових послуг забороняється вступати в договірні відносини з анонімними особами, відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2664-14

3. … и на этом основании будут футболить иски, "чтобы не менять практику", начатую пресловутой Горловской судьей.

Можно поиграть и по их правилам, но только уже они будут оправдываться.

Дополнительно подайте иск о возврате необоснованно полученных денежных средств. И банк сам с удовольствием выберет договор, по которому он принимал наличную иностранную валюту: договор комисии или договор на оказание финансовых услуг.

Кредитный договор и договор банковского счета уже исключены банком как варианты.

Банку в дальнейшем выгодней будет признать, что заявление на перевод наличных это договор комисии в частности, а не договор на оказание финансовых услуг в общем.

Если заявление на перевод наличных не договор, то значит ст.18 Закона Украины “О финансовых услугах и государственном регулировании рынка финансовых услуг”.

 

 

 

 

"Тот, кто одной рукой жертвует церкви, а другой крадет у государства, у бедных - неправеден. А Иисус сказал: "Лучше было бы ему, если бы мельничный жернов повесили ему на шею и бросили его в море", - отметил Франциск.

Описывая вовлеченных в коррупцию людей, Папа уподобил их библейским фарисеям: они подобны "окрашенным гробам", которые снаружи кажутся красивыми, а внутри "полны костей мертвых и всякой нечистоты".

Напомним, что летом 2013г. Франциск объявил войну коррупции в Институте религиозной деятельности, главном финансовом учреждении Святого престола, выполняющем функции центрального Банка Ватикана. В конце июня он создал особую комиссию, которая должна проанализировать деятельность Банка Ватикана и представить понтифику доклад о его правовом и финансовом состоянии.

Комиссия в ходе своей деятельности имеет право знакомиться с любыми данными о деятельности Банка Ватикана, а все должностные лица Римской курии и связанных с ней учреждений обязаны оказывать членам комиссии полное содействие.

В начале июля свои посты покинули глава Банка Ватикана Паоло Киприани и его заместитель Массимо Тулли. Информация об отставках в главном кредитном учреждении папского государства появилась спустя три дня после ареста епископа Салерно Нунцио Скарано, который подозревается в отмывании денег и попытке хищения 20 млн евро.

Напомним, что предыдущий глава Банка Ватикана Этторе Готти Тодески ушел в отставку, после того как правоохранительные органы Италии заподозрили его в отмывании денег. В качестве официальной причины была названа неспособность Э.Тодески справляться с должностными обязанностями.

Читать полностью: http://top.rbc.ru/economics/12/11/2013/888096.shtml?utm_source=vk&utm_medium=group&utm_campaign=vk_rbc

Папа Римский Франциск

11 листопада

Месса Папы 11 ноября: неправедно быть благотворителем Церкви и красть у государства

===============================

Тот, кто не раскаивается и притворяется христианином, несет зло Церкви, – заявил Папа Франциск на Мессе утром 11 ноября в часовне Дома Св. Марфы.

https://www.facebook.com/papafranciscusru

Или в Украине есть «святые банки» или «неприкасаемые банки», перед которыми судьям необходимо преклоняться?

 

Грамотные судьи (профессионалы) считают иначе.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=4119#entry51134

 

А видача кредиту готівковою іноземною валютою до жовтня 2011 року без дозволу на здійснення валютних операций на валютному ринку України, які належать до фінансових послуг згідно зі статею 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», шляхом підробки меморіальних ордерів (або оформлення недійсних заяв на видачу готівки) не порушує публічний порядок, оскільки суперечить інтересам держави і суспільства?

Не треба робити “кредитні репресіі” на підставі лише статті 1054 ЦК України, як раніше робили репресії в Україні за статтею 54 Кримінального кодексу УРСР 1927 року в редакції від 20.07.1934 року.

Кого ми боїмося? Студента-еконіміста, який працює в банку в кредитному відділі та не виконує закони України? Мабуть якщо він стане на білий папір, так можно бути його і побачити? Студенти-економісти в банках вже посміхаються: “Судді приймають рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі будь-якого фанту з дітячої гри “Монополія”. Навіщо юристи вивчають закони?”.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=276#entry82540

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Сьогодні було засідання по нашему позову про визнання ипотеки недійсною.... Наш позов задовольнили у повному обсязі. Будет решение на руках, сразу поделюсь!

Это пока первая инстанция, банк приват... Встречный иск банка к нам оставили без рассмотрения, банк не предоставил ни одного доказательства выдачи кредита

Seata, взяли копию решения? 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Кто посоветует: комментарий к Гражданско-процессуальному кодексу Украины (какого автора почитать)?

 

Заранее благодарен!!!

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...