Постановление БП-ВС об отказе Приватбанку во взыскании процентов и пени по кредитному договору в связи с указанием их в не подписанных и сомнительных условиях на сайте банка


Считаете ли Вы решение законным и справедливым?  

6 members have voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      5
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1
  2. 2. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      5
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      1


Recommended Posts

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа N 342/180/17

Провадження N 14-131цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Князєва В.С.,

судді-доповідача Ситнік О.М.,

суддів: Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк),

відповідач - ОСОБА_1,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року у складі судді Ничик Г.І. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів Васильковського В.М., Горейко М.Д., Проскурніцького П.І.

у цивільній справі за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та

УСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що 18 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач зазначав, що за умовами вказаного договору позичальник отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідачка підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, на вимоги про погашення заборгованості не реагувала, унаслідок чого станом на 02 лютого 2017 року утворилася заборгованість у розмірі 47 325,26 грн. з яких: 16 058,07 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн - проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн - пені, а також 500,00 грн - штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн - штрафу (процентна складова).

Посилаючись на викладене, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2011 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 37 188,94 грн. в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 058,07 грн. несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн та 16 059,00 грн - пеня за порушення умов договору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з неї на користь банку. У анкеті-заяві позичальника зобов'язання зі сплати штрафів відсутні. Умови та Правила не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору. Пеня нарахована банком у межах річного строку спеціальної позовної давності, а тому заява про її застосування до вказаних вимог не може бути задоволена. Оскільки нарахована банком пеня значно перевищує розмір основної суми боргу, тому на підставі частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сума пені підлягає зменшенню.

Суд керувався правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі N 6-2320цс16.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення вказаної суми кредитної заборгованості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову банку відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували її доводів про те, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", згідно з якими банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування клієнтів нею не підписувались. Цей документ також не містить дати його підписання представником позивача.

Зауважила, що судами попередніх інстанцій не встановлено підтверджень того, що ці Умови та Правила були додатком до підписаної нею анкети-заяви.

Крім того, вказувала, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки "Універсальна" не містить підпису позичальника, не датований як документ.

Вважала, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не можна вважати складовими частинами укладеного між нею та позивачем кредитного договору.

При цьому посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15).

Також зазначала, що невід'ємною частиною кредитного договору згідно з пунктами 2.1.1.2., 2.1.1.12.13 витягу з Умов та Правил є Пам'ятка клієнта, яка видається позичальнику, визначає, зокрема умови кредитування, вид кредитної картки. Така Пам'ятка у матеріалах справи відсутня, нею не підписувалась, що підтверджує відсутність між сторонами відносин кредитування.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 відкрито касаційне провадження у зазначеній справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон N 2147-VIII), яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 27 лютого 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на підпункт 7 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, відповідно до якого суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що є підстави для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі N 6-144цс14.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року справу прийнято для продовження розгляду.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, також вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому судовому рішенні Верховного Суду України з огляду на таке.

Суди установили, що 18 лютого 2011 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого в свою чергу є АТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договірз ОСОБА_1, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 20 000,00 грн. шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку таперсональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 02 лютого 2017 року становить 47 325,26 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 16 058,07 грн. заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 5 071,87 грн. нарахованих пені за несвоєчасне виконання умов договору - 23 465,55 грн. а також 500 грн - штраф (фіксована частина), та 2 229,77 грн - штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 18 лютого 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічна норма міститься й у ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII (частина шоста статті 81).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.

У постанові від 24 вересня 2014 року у справі N 6-144цс14 Верховний Суд України зазначив, що сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'яти років відповідно до п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (стандарт).

У постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження N 6-16цс15) посилання на відступлення від правової позиції, викладеної раніше у постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14), що було обов'язковим згідно з частиною першою статті 360-7 ЦПК України (у редакції, чинній на момент прийняття постанови) відсутнє.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що суди попередніх інстанцій безпідставно взяли уваги при визначенні розміру заборгованості Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, включивши у платіж за кредитом, згідно із ставками, розміром та порядком нарахуванням визначені цими документами 5 071,87 грн несплачених процентів за користування кредитними коштами і 16 059,00 грн пені за порушення умов договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії", заява N 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії", заява N 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі "Кантоні проти Франції", заява N 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі "Вєренцов проти України", заява N 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі "S. W. проти Сполученого Королівства", заява N 20166/92, § 36).

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження N 6-144цс14).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.

Вказані обставини правильно встановлені судами попередніх інстанцій під час вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ "ПриватБанк" штрафів за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, де суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й суд апеляційної інстанції, правильно відмовив у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 штрафів у розмірі 500 грн (фіксована частина) та 2 229,77 грн (процентна складова) у зв'язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов'язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 18 лютого 2011 року, вказавши, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Однак, суди попередніх інстанцій зробили суперечливий, та такий, що ґрунтується на припущеннях висновок про наявність правових підстав для стягнення на користь банку 5 071,87 грн процентів за користування кредитом і 16 059,00 грн пені за недотримання умов кредитного договору як таких, що передбачені договором. Суди погодилися, що їх розмір та підстави стягнення визначені сторонами в самому договорі, за відсутності обґрунтованих підтверджень прийняття відповідачкою цих умов, що є неприпустимим, фактично визнавши Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, складовою частиною спірного кредитного договору в частині права банку здійснювати такі нарахування.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред'явив.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон N 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону N 1023-ХІІспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", прийняті 09 квітня 1985 року N 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ "ПриватБанк" дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону N 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Отже, що рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених статтею 412 ЦПК України, необхідно скасувати в частині стягнення 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн за невиконання умов кредитного договору, відмовивши у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд обґрунтовано зазначили про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 16 058,07 грн.

Керуючись статтями 259, 268, 400, 406, 409, 412, 415, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2011 року у розмірі 5 071,87 грн - проценти за користування кредитними коштами та 16 059,00 грн - пеня за порушення умов кредитного договору, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В іншій частині рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Ситнік

Судді: Т.О. Анцупова О.Р. Кібенко

С.В. Бакуліна В.С. Князєв

В.В. Британчук Л.М. Лобойко

Ю.Л. Власов Н.П. Лященко

М.І. Гриців О.Б. Прокопенко

Д.А. Гудима Л.І. Рогач

В.І. Данішевська О.С. Ткачук

Ж.М. Єленіна В.Ю. Уркевич

О.С. Золотніков О.Г. Яновська

Link to comment
Share on other sites

Громадный респект докладчику и Большой палате по этому делу. Постепенно банки заставляют уважать права потребителей. Однако сегодняшние изменения законодательства все это нивелируют. Но это уже будет другая история. Это дело демонстрирует как Приватбанк сам себя обхитрил.

Большая палата отступила от заключения Верховного Суда Украины относительно применения норм права в подобных правоотношениях, изложенных в ранее принятом постановлении от 24 сентября 2014 (производства N 6-144цс14).

Суд считает, что Выдержка из Тарифов обслуживания кредитных карт "Универсальная" "Универсальная, 30 дней льготного периода" и Выдержка из Условий и правил предоставления банковских услуг в ПриватБанке ресурс: Архив Условий и правил предоставления банковских услуг размещены на сайте: https: //privatbank.ua/terms/, которые содержатся в материалах данного дела не признаются ответчиком и не содержат ее подписи, поэтому их нельзя расценивать как часть кредитного договора, заключенного между сторонами 18 февраля 2011 путем подписания заявления-анкеты. Таким образом отсутствуют основания считать, что стороны обусловили в письменном виде цену договора, установленной в форме уплаты процентов за пользование кредитными средствами, а также ответственность в виде неустойки (пени, штрафов) за нарушение сроков выполнения договорных обязательств.

С учетом основных принципов гражданского законодательства и необходимости особой защиты потребителя в кредитных правоотношениях, Большая Палата Верховного Суда отмечает, что рядовой потребитель банковских услуг с учетом обычного уровня образования и правовой осведомленности, не может эффективно осуществить свои права быть проинформирован об условиях кредитования по конкретному кредитному договору, который заключен в виде заявления о предоставлении кредита и Условий и правил предоставления банковских услуг, поскольку Условия и правила предоставления банковских услуг это значительный по объему документ, касающийся всех аспектов предоставления банковских услуг требует как значительного времени, так и соответствующей профессиональной подготовки для понимания этих правил тем больше соотносится с конкретным видом кредитного договора.

Поэтому отсутствуют основания считать, что при заключении договора с ответчиком АО КБ "ПриватБанк" соблюдал требования, предусмотренные частью второй статьи 11 Закона N 1023-XII об уведомлении потребителя об условиях кредитования и согласования с потребителем именно тех условий, о которых считал согласованными банк.

 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Это решение очень хорошее, но напрягает один момент, а именно вот этот:

1 час назад, ANTIRAID сказал:

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Это значит, что больше не существует исковой давности по карточным кредитам... Как Вы думаете...?

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

43 минуты назад, Bolt сказал:

Это решение очень хорошее, но напрягает один момент, а именно вот этот:

Это значит, что больше не существует исковой давности по карточным кредитам...

И более того, еще прикрутят инфляцию и 3% годовых, а для сумм взятых 5+ лет назад и это будет не мало.

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

8 минут назад, Pismoshnyi сказал:

И более того, еще прикрутят инфляцию и 3% годовых, а для сумм взятых 5+ лет назад и это будет не мало.

Теперь я уже не знаю чего ожидать, но предчувствие у меня нехорошее, этой постановой подготавливают почву для чего то более глобального...

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

14 hours ago, ANTIRAID said:

 

С учетом основных принципов гражданского законодательства и необходимости особой защиты потребителя в кредитных правоотношениях, Большая Палата Верховного Суда отмечает, что рядовой потребитель банковских услуг с учетом обычного уровня образования и правовой осведомленности, не может эффективно осуществить свои права быть проинформирован об условиях кредитования по конкретному кредитному договору, который заключен в виде заявления о предоставлении кредита и Условий и правил предоставления банковских услуг, поскольку Условия и правила предоставления банковских услуг это значительный по объему документ, касающийся всех аспектов предоставления банковских услуг требует как значительного времени, так и соответствующей профессиональной подготовки для понимания этих правил тем больше соотносится с конкретным видом кредитного договора.

 

Более-менее обобщили, но глубже  явно не хотят устанавливать отсутствие гражданско-правовых отношений. А это лежит на поверхности в их же мотивировочной части. Другими словами - нет подписи заёмщика, нет и  договора / отношений.

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

1 час назад, centurion сказал:

Более-менее обобщили, но глубже  явно не хотят устанавливать отсутствие гражданско-правовых отношений. А это лежит на поверхности в их же мотивировочной части. Другими словами - нет подписи заёмщика, нет и  договора / отношений.

Мне кажется, что склоняют к тому, что используется понятие и следствия договора оферты, где подпись не нужна, а вместо неё доказательством согласия есть действие клиента.

Link to comment
Share on other sites

7 минут назад, ais сказал:

Мне кажется, что склоняют к тому, что используется понятие и следствия договора оферты, где подпись не нужна, а вместо неё доказательством согласия есть действие клиента.

Какое именно действие...? Посещение отделения банка...))

  • Like 2
  • Haha 1
Link to comment
Share on other sites

19 minutes ago, ais said:

Мне кажется, что склоняют к тому, что используется понятие и следствия договора оферты, где подпись не нужна, а вместо неё доказательством согласия есть действие клиента.

По кредитам это не проходит, поскольку  есть специальные нормы: ст. 207 ЦКУ, ст. 6 "О финансовых услугах..."

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

18 минут назад, Bolt сказал:

Какое именно действие...? Посещение отделения банка...))

Например, получение карты и её использование.

Link to comment
Share on other sites

3 minutes ago, ais said:

Например, получение карты и её использование.

Кусок пластика о чём-то может говорить? Ну оказал банк безвозмездную финансовую помощь, так радоваться нужно.

А обязательства уже возникают из договора, а не из движения денег на карточных и прочих счетах.

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

19 hours ago, Bolt said:

Это решение очень хорошее, но напрягает один момент, а именно вот этот:

Это значит, что больше не существует исковой давности по карточным кредитам... Как Вы думаете...?

Не такой страшный черт, как его рисуют. Не затмит эта фраза главу 19 ГКУ, это уж слишком...

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...
42 минуты назад, Санчон сказал:

Так есть срок исковой давности или нет? 

Сейчас для меня это трудный вопрос... 

Link to comment
Share on other sites

43 минуты назад, Санчон сказал:

Так есть срок исковой давности или нет? 

Как я вижу, то это очень плохое решение для заёмщиков и оно только помешало в борьбе с Приватом и теперь из-за него стало только хуже, проще было без него бороться... 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

9 часов назад, Bolt сказал:

Как я вижу, то это очень плохое решение для заёмщиков и оно только помешало в борьбе с Приватом и теперь из-за него стало только хуже, проще было без него бороться... 

Вот! Я тоже так думаю! Вообще просто давно пора приводить законодательство к реалиям времени. Давно напрашивается прямая норма, что обращение с иском в суд полностью прекращает действие договора. А не посылания постоянно на позиции ВС, которые меняются из дня в день. И прямая норма, каким должен быть кредитный договор. Правда наши «писаки» такое могут написать в Раде, что станет еще хуже...

  • Like 3
Link to comment
Share on other sites

12 часов назад, Pismoshnyi сказал:

Вот! Я тоже так думаю! Вообще просто давно пора приводить законодательство к реалиям времени. Давно напрашивается прямая норма, что обращение с иском в суд полностью прекращает действие договора. А не посылания постоянно на позиции ВС, которые меняются из дня в день. И прямая норма, каким должен быть кредитный договор. Правда наши «писаки» такое могут написать в Раде, что станет еще хуже...

Иногда даже не знаешь, как лучше, чтобы они трогали что-то или лучше вообще чтобы оставили в покое законы... У нас почему то получается, что любое улучшение приводит к ухудшению... У нас сейчас по абсолютно одинаковым искам выносятся совершенно разные решения в зависимости от времени их вынесения, какая-то лотерея, кому как повезёт... Результат рассмотрения дела зависит от временного периода в который оно было рассмотрено, это полнейший абсурд...

  • Like 6
Link to comment
Share on other sites

  • 2 weeks later...
On 9/1/2019 at 3:23 PM, Bolt said:

Иногда даже не знаешь, как лучше, чтобы они трогали что-то или лучше вообще чтобы оставили в покое законы... У нас почему то получается, что любое улучшение приводит к ухудшению... У нас сейчас по абсолютно одинаковым искам выносятся совершенно разные решения в зависимости от времени их вынесения, какая-то лотерея, кому как повезёт... Результат рассмотрения дела зависит от временного периода в который оно было рассмотрено, это полнейший абсурд...

Воистину, кому как повезет... на судью, которой и закон, и судебная практика по барабану...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84065550

Категорія справи № 159/1985/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано судом: 06.09.2019. Зареєстровано: 08.09.2019. Оприлюднено: 09.09.2019.
 
Номер судового провадження: 2/159/795/19

Державний герб України

Справа № 159/1985/19

Провадження № 2/159/795/19

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 вересня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайсуд Волинської обл.

в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,

розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження (письмового) в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Вказана вище позовна заява надійшла до суду 12.04.19 р.. Позов обгрунтований позивачем тим, відповідач звернувся до нього як банка з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №:б/н від 27.02.15 р., згідно з якою отримав кредит у розмірі 1 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, що викладені на банківському сайті, складають між сторонами договір про надання банківських послуг (далі - договір). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту він керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду на прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Зазначає,що власник картрахунка зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню овердрафту, згідно з п. 2.1.1.5.7 договору. Зазначає, що відносини між сторонами, що регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питаннях банківського обслуговування з клієнтом у обумовлений сторонами спосіб. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на його офіційному сайті, він діяв на підставі ліцензії Нацбанку України № 22 від 29.07.09 р., а нині - діє на підставі ліцензії Нацбанку України № 22 від 05.10.11 р., керується законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг, що є публічною офертою, містять умови та правила надання послуг його клієнтам. Таким чином клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Покликаючись на ч. 1 ст. 634 ЦК України, зазначає, що формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, що викладені на його банківському сайті, згідно з якими обслуговується відповідач. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю поінформований про умови кредитування, що були надані йому для ознайомлення у письмовій формі. Покликаючись на ч. 2 ст. 639, ст. 207, ч. 2 ст. 638 ЦК України, зазначає, що доказом приєднання відповідача до угоди, дії договору є факт користування відповідачем картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України. Зазначає, що п. 1.1.3.2.4 договору для нього передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки: у нього як кредитора: інформувати відповідача як позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору; у відповідача як позичальника: отримувати виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 договору). Зазначає, що на підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє останнього від виконання його зобов`язань за договором. Згідно з п. п. 1.1.6.1,1.1.6.2 договору зміни в Умови та правила надання банківських послуг вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли у односторонньому порядку внесення змін є неможливим, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку, СМС - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінам Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів банку клієнт має право надати йому заяву про розірвання договору, виконавши умови п. 2.1.1.5.4 договору. Він свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачеві можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та у межах встановленого кредитного ліміту. Покликаючись на ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зазначає, що відповідач не надавав своєчасно йому грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, порушивши умови договору. Покликаючись на ст. ст. 509, 526, 1 054 ЦК України, зазначає, що відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав. Покликаючись на ст. ст. 629, 610, 617 ЦК України, зазначає, що на підставі п. 2.1.1.5.5 договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору, а у разі невиконання зобов`язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 договору, на вимогу банку - виконати зобов`язання з повернення кредиту (у т. ч. - простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. П. 2.1.1.12.1 договору стверджується, що сторонами погоджено зобов`язання клієнта з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто, загальна заборгованість клієнта є борговими зобов`язаннями. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань - згідно п. п. 2.1.1.12.9 договору; списувати з будь - якого рахунку відкритого у банку (у т. ч. - з карткового) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у т. ч. - мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. На підставі п. 2.1.1.12.2 договору, сплату процентів за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання доручення банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих процентів (договірне списання). Якщо на дату нарахування процентів клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування процентів. Покликаючись на ст. 1 054 ЦК України, зазначає, що згідно з п. 2.1.1.12.2 договору, у разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, у якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 кал. днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти у подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Згідно п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, більше ніж на 30 днів, позичальник збов`язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн + 5% від суми позову. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Покликаючись на ч. ч. 1, 2 ст. 549, ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1 050 ЦК України, п. 2.1.1.7.6, п. п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. договору, зазначає, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач за станом на 26.03.19 р. має заборгованість в сумі 15 016 грн, 64 коп., з яких:

- 767 грн, 73 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 10307 грн, 64 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

- 2750 грн нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн - штраф (фіксована частина),

- 691 грн, 27 коп. - штраф (процентна складова). Покликаючись на ч. 1 ст. 598, 599 ЦК України, п. 1.1.7.11. договору, зазначає, що договір діє на протязі 12 міс. з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не поінформує другу сторону про розірвання договору, він автоматично лонгується на той же строк. Пунктом 1.1.7.43. договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під його дію, а також - при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед банком по договору, в т. ч. по овердрафту, а також - заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням його законних прав та інтересів. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь вказану вище суму боргу та судові витрати у справі.

За ухвалою судді від 17.04.19 р. позовну заяву було залишено без руху.

20.05.19 р. до суду надійшла виправлена позовна заява.

Провадження у справі відкрито 11.06.19 р..

Справа передана на розгляд головуючому - судді Логвинюк І.М. 04.09.19 р..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання в якому просить справу розглядати у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

У судовезасідання відповідачне з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, отримана нимпід розпис01.07.19р.. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

За станом на 05.09.19 р. письмового відзиву на позовну заяву відповідачем до суду не подано.

На думку суду, з огляду на наведене вище та позицію представника позивача, який у своїй заяві від 09.04.19 р. зазначив про згоду на заочний розгляд справи. справу можливо розглянути по суті у вдсутності представника позивача та відповідача. відповаідно до полодень ст. ст. 280 - 288 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підставні та підлягають до повного задоволення.

Як зазначено у ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено у ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час.

Із змісту ст. ст. 1054, 1 055 ЦК України, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 549, 551 ЦК України, неустойка (пеня), що являє собою грошову суму, що встановлена договором, підлягає передачі боржником кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, може бути зменшений судом, якщо значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, що мають істотне значення.

Суд вважає слушними доводи позивача у тій їх частині, що відповідач зобов`язаний контролювати свій видатковий ліміт та не допускати несанкціонованого овердрафту та погашати всі заборгованості по платіжній картці.

На підтвердження існування вищевказаної суми заборгованості, позивачем подано до суду розрахунки загальної заборгованості, що відповідає погодженим сторонами умовам договору та зауважень у суду не викликає.

Суд приймає до уваги, що на момент укладення договору, його сторін влаштовували умови договору та вони скористалися своїм правом свободи договорів.

На час розгляду справи зобов`язання за договором відповідачем не виконані, а тому є підстави для задоволення позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що такі, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 209, 280 - 288, 223, 263 265, п. 9 ст. 1 розд. ХIII «Прикінцеві положення» ЦПК України, ст. ст. 11, 15, 16, 610, 549, 551, 526, 525, 530, 1054, 1 055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і. н. НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 10.01.14 р. Ковельським РВ У ДМС України у Волинській області, на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "Д", код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість, що виникла за станом на 26.03.19 р., в сумі 15 016 (п"ятнадцять тисяч шістнадцять) грн, 64 коп., з яких:

767 (сімсот шістдесят сім) грн, 73 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту;

10307 (десять тисяч триста сім) грн, 64 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання;

2750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) грн нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн;

а також - штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 (п`ятсот) грн - штраф (фіксована частина).

- 691 (шістсот дев`яносто одна) грн, 27 коп. - штраф (процентна складова), а також - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн судових витрат, а всього 16 937 (шістнадцять тисяч днв"ятсот тридцять сім) грн, 64 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

ішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

 

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене позивачем та його представником до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 "Д", код ЄДРПОУ 14360570;

Представник позивача Савіхіна Анастасія Миколаївна, паспорт серії НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і. н. НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , проживає за адресою. АДРЕСА_2 .

ГоловуючийІ. М. Логвинюк

 

 

 

 

 

Link to comment
Share on other sites

А вот еще одно, ему под стать...

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84157740

Категорія справи № 159/3642/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 11.09.2019. Зареєстровано: 12.09.2019. Оприлюднено: 13.09.2019.
 
Номер судового провадження: 2/159/1082/19

Державний герб України

Справа № 159/3642/19

Провадження № 2/159/1082/19

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Панасюка С.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 , 26.05.2011 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 600 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач, порушивши умови договору, допустила утворення заборгованості по платежах за кредит. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 31.05.2019 складає 119992,96 грн. та судові витрати у справі.

Відповідачем відзив на позов не подано.

Позов слід задовольнити повністю.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитного договору відповідачем.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Заборгованість за кредитом станом на 31.05.2019 складає 119992,96 грн.

Відповідач не подав заперечень та доказів, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279, 280-289 ЦПК України, на підставі ст.1054, ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 17.11.2012 Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 26.05.2011 станом на 31.05.2019 в сумі 119992 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 17.11.2012 Ковельським РВ УДМС України у Волинській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий:С. Л. Панасюк

Link to comment
Share on other sites

31 минуту назад, Лев сказал:

А вот еще одно, ему под стать...

Здравствуйте! Что-то не так с этим Ковельским горрайонным судом :wacko: - он массово выносит заведомо неправосудные решения. 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

13 hours ago, Marina-NET said:

Здравствуйте! Что-то не так с этим Ковельским горрайонным судом :wacko: - он массово выносит заведомо неправосудные решения. 

По другим судам по разным областям та же картина. Судьи разделились на 2 лагеря - одни приняли постановление БП ВС, а другие приняли его в штыки. И все нормально в нашем царстве - апелляшки как ворота без вратаря, а ВС брезгует малозначкой...

Link to comment
Share on other sites

8 минут назад, Лев сказал:

По другим судам по разным областям та же картина. Судьи разделились на 2 лагеря - одни приняли постановление БП ВС, а другие приняли его в штыки. И все нормально в нашем царстве - апелляшки как ворота без вратаря, а ВС брезгует малозначкой...

А вот те, которые приняли, те разделились ещё на два лагеря... 

Link to comment
Share on other sites

С Приватом и до этого было непросто бороться, но реально... А сейчас в связи с этой постановой стало всё намного сложнее и нереально почти...

Link to comment
Share on other sites

7 hours ago, Bolt said:

С Приватом и до этого было непросто бороться, но реально... А сейчас в связи с этой постановой стало всё намного сложнее и нереально почти...

Что характерно, практически все решения по привату в этом году - заочные. И должники узнают о наличии судебного решения только в исполнительной службе. Неужто приват купил Укрпочту полностью, с потрохами?..

Link to comment
Share on other sites

В 21.07.2019 в 20:56, ANTIRAID сказал:

Архив Условий и правил предоставления банковских услуг размещены на сайте: https: //privatbank.ua/terms/, которые содержатся в материалах данного дела не признаются ответчиком и не содержат ее подписи, поэтому их нельзя расценивать как часть кредитного договора, заключенного между сторонами 18 февраля 2011 путем подписания заявления-анкеты.

Я ни как не могу понять почему ни кто не обращает внимание на тот факт что страницы "https: //privatbank.ua/terms/"  на которую банк везде ссылается, до 2012 года не существовало в принципе! О каком договоре может идти речь?

Так же ни кто не обращает внимание на то что сам же банк в сегодняшней редакции сайта в своем же архиве указывает первый свой "публичный договор" за 2012 год!

 

  • Like 2
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...