Решение Киевского апелляционного хозсуда оставленное в силе ВХСУ об отказе банку Креди Агриколь во взыскании по не заключенному договору

[Бонар]

походу розгляду: 1. банк визнає(так тихо промовив юрист) , що пункт, який дозволяє видачу кредиту в іноземній валюті готівкою  не було в додатку на момент видачі кредиту . 2. банк визнав в ході словесної перепалки , що договору рахунку не укладалось, а лише один єдиний в формі змішаного договору з позичковим рахунком. правда, це все на словах. наполегливо попросили пренести генеральну ліцнзію та видатковий валютний ордер. от таке на разі.

[Obelix]

Бонар, отлично.

[olha54]

Заемщик в банке попросил движение по его текущим счетам, где отражены выдача и частичное погашение кредита. Выдали, как водится, движение по 2233,  3739, т.к. текущего там и в помине не было. С этим все понятно.

 

А кроме этого зачем-то сделали еще одну "Выписку по особовому рахунку 9129..." (название документа, печать присутствует) , в которой показаны только две проводки с контрсчетом 990..

 Это увеличение и уменьшение обязательств банка по кредитному договору в день выдачи кредита в 2007 году. Сумма= полная сумма кредита, валюта долл, а в скобках эквивалент грн.

Если на 990 нельзя учитывать валюту, то это лишнее подтверждение, что выдали грн.

   А если в ВЫПИСКЕ указаны счета 3739,2238,2909,2233, но нигде не указан тек.счет 2620, который  открыт и указан в КД, но в квитанциях при погашении кредита указаны след.реквизиты: Дт-1002, Кт-3739, А ранее с 2006 по 2009год в квитанциях были указаны; ДТ-1002,кт-2620. Как смртреть на ЭТУ ситуацию и как понимать???? Пожалуйста.. ответте! Спасибо!

[НБ Украины]

походу розгляду: 1. банк визнає(так тихо промовив юрист) , що пункт, який дозволяє видачу кредиту в іноземній валюті готівкою  не було в додатку на момент видачі кредиту . 2. банк визнав в ході словесної перепалки , що договору рахунку не укладалось, а лише один єдиний в формі змішаного договору з позичковим рахунком. правда, це все на словах. наполегливо попросили пренести генеральну ліцнзію та видатковий валютний ордер. от таке на разі.

Справа № 296/1165/13-ц

2/296/266/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді Галасюка Р.А.,

при секретарі Могилевець В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 327 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Новий», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, -

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, де вимагає визнати недійсними кредитний та іпотечний договори, укладені між ним та АКБ «Новий» у 2007 році. На обґрунтування позову у ньому вказано, що 27 березня 2007 року між позивачем та АКБ «Новий» було укладено кредитний договір № СL38-07-В, відповідно до п.1.1. якого, банк зобов`язався надати позивачу кредитні кошти в розмірі та валюті, згідно Додатку №1 від 27.03.2007 р., 18000,00 дол. США, в подальшому згідно Додаткової угоди №2 від 09.08.2007 р. сума кредиту була збільшена до 29700 дол. США. Позивач прийняв суму по кредиту на споживчі цілі. Процентна ставка, за текстом договору, 16% річних. Проте, позивач вважає, що вказаний договір є недійсним з підстав, що у банку відсутня генеральна та індивідуальна ліцензії на видачу кредитних коштів у валюті - доларах США, посилаючись на те, що грошовою одиницею України є гривня.

Позивач у поданій суду заяві підтримав позов у повному обсязі із зазначених підстав, і просив справу розглядати у його відсутність та задовольнити з врахуванням всіх письмових доказів, які надані з боку позивача та які суд витребував у відповідача.

Представник відповідача, згідно листа від 07 квітня 2014 року за № 9873, просив справу слухати у його відсутність, позов не визнавався з тих підстав, що за діючим законодавством України, на думку представника банк міг надавати споживчий кредит у валюті.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законодавством України в галузі валютного регулювання, частинами 1 і 3 статті 215 та ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочину є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно п.8 керівних роз'яснень постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 09 листопада 2009 року, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2007 року між позивачем та АКБ «Новий» було укладено Кредитний договір № СL38-07-В (а.с.8). Відповідно до пункту 1.1. даного договору, Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти в розмірі та валюті, згідно Додатку № 1 від 27.03.2007 року (а.с.9), 18000,00 доларів США, в подальшому, згідно Додаткової угоди №2 від 09 серпня 2007 року (а.с.10), сума кредиту була збільшена до 29700 доларів США. Позичальник прийняв суму по кредиту на наступні цілі та з цільовим призначенням кредиту - споживчі цілі. Процентна ставка, за текстом Кредитного договору, визначена 16% річних. Цієї ж дати, на забезпечення вказаного кредитного договору, між сторонами у справі, також було укладено договір іпотеки (а.с.12-14), додаткову угоду № 1 (а.с.15) та додаткову угоду № 2 (а.с.16).

Відповідно до ст.99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Центрального банку - Національного банку України.

Ця конституційна норма викладена і в Законі України «Про Національний банк України», в ст.6 якого записано, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, - цінової стабільності.

Крім того, відповідно до пунктів 8 і 14 статті 7 Закону України «Про національний банк України», Нацбанк здійснює банківське регулювання та нагляд, відповідно до зазначених спеціальних законом повноважень, валютного регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Цивільним Кодексом України врегульовано відносини стосовно валюти зобов`язання та валюти виконання зобов`язання між особами - резидентами України, якими є сторони у справі.

Відповідно до ч.1 ст.524 ЦК України зобов`язання між особами - резидентами України має бути виражене виключно у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов`язання між особами резидентами України має бути виконане виключно у гривнях.

Цивільним кодексом України в цілому і статтями 524, 533 Кодексу не передбачено жодного випадку, який би дозволяв проводити розрахунки між особами резидентами України в іноземній валюті.

Положення статей 524,533 ЦК України вказують, що визначення грошового еквіваленту суми зобов`язань в іноземній валюті, ні в якому разі не є підставою для оформлення кредитних договорів між особами - резидентами України не в гривнях, а тим більше виключає будь-яку можливість розрахунків (виконання зобов`язання) не в гривнях.

Цивільний кодекс України є законом прямої дії, який виключає проведення будь-яких фінансових розрахунків між особами - резидентами України в іноземній валюті, а здійснення таких фінансових операцій за рамками цивільного законодавства є порушенням, за яке передбачається юридична та правова відповідальність.

Жодним законом України не надано права особам - резидентам України в господарських відносинах виражати зобов`язання в договорах в іноземній валюті і здійснювати розрахунки між собою в іноземній валюті, такою валютою має бути виключно національна валюта - гривня.

Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, із змінами та доповненнями, який має силу прямої дії, встановлює режим здійснення валютних операцій на території України і ним також врегульовано відносини стосовно валюти зобов`язання між особами - резидентами України на території України.

Так, згідно ч.1 ст.3 Декрету валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України між особами - резидентами України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог законодавства України.

Станом на сьогоднішній день жодним законом не передбачено проведення розрахунків в іноземній валюті на території України між особами - резидентами України, крім видачі Національним банком України індивідуальних та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій в іноземній валюті.

Відповідно до ч.4 ст.5 вказаного Декрету: індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Згідно з п. п. «в», «г», ч. 4 ст. 5 Декрету: - індивідуальні ліцензії потребують такі операції: в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Відповідно вищезазначеного припису, індивідуальні ліцензії мають разовий характер, тобто на кожну окрему кредитну операцію з кредитування майна. Декрет приписує отримання нової індивідуальної ліцензії як для кредитодавця, так і для позичальника.

Як кредитодавець, так і позичальник, такі ліцензії не отримували.

Доказів протилежного, сторони у справі не надали.

Зазначені норми, без будь-яких винятків, забороняють використовувати між особами резидентами України іноземну валюту.

Крім цього, судом ретельно досліджено письмові докази, в розумінні ст.64 ЦПК України, які судом були витребувані за клопотанням сторони позивача (а.с.25,29) та які були надані відповідачем (а.с.35) за супровідним листом №30115 від 21.10.13 р..

Як вбачається з представлених документів, Кредитний договір та всі додатки до нього, були укладені від імені Київської філії Акціонерного комерційного банку «Новий», яка згідно Положення про Київську філію від 11.02.2003 року (а.с.48) , а саме п.1.2, не має статусу юридичної особи, крім цього, особливим в цій справі є той факт, що Статут банку (а.с.63-64), який погоджений НБУ 13.08.2010 р., свідчить про те, що Банк було створено у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, згідно установчого договору від 14.02.1992 року та зареєстровано НБУ 06.04.1992 року. В послідуючому, 01.12.1992 року банк було реорганізовано в КБ «Новий» у формі відкритого акціонерного товариства та в послідуючому 30.07.2009 року змінено назву та організаційно - правову форму банку з Акціонерно-Комерційного банку «Новий» на Публічне Акціонерне Товариство.

Вказані обставини приймаються судом до уваги, оскільки відповідач змінив не тільки назву банку а й правові і юридичні наслідки, що напряму впливають на правовідносини, які виникли по укладеному кредитному договору (а.с.8) та додатків до нього (а.с.9,10,11), так як позивач, зокрема в позовній заяві вказує на той факт, що ним не укладався правочин з Публічним акціонерним товариством, а договір укладався із Київською філією Акціонерно-комерційного банку «Новий», яка не є юридичною особою, а крім цього на думку позивача не мала ні індивідуальної, ні генеральної ліцензій.

Кредитний договір № 38-07-В від 27.03.2007 року, додаткова угода № 1 від 27.03.2007 року, додаткова угода № 2 від 09 серпня 2007 року, як і Іпотечний договір № 38-07-03 від 27 травня 2007 року, додаткова угоди до нього № 1 від 09 серпня 2008 року, № 2 від 16 квітня 2008 року, свідчить про те, що позивача не повідомляли про перетворення з АКБ на ПАТ «Новий», і будь-якого нового Кредитного договору з ПАТ «Новий», позивач не укладав, як і додатків до нього, чим, на думку позивача, проігноровано норму ч.1 ст.513 ЦК України. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, а це в послідуючому кореспондується зі ст.517 ЦК України, а саме - первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За ч.2 ст.517 ЦК України - боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Документами, які засвідчують права (вимоги), що передаються новому кредиторові, є договір та інші до нього документи, котрі підтверджують факт виникнення та існування зобов`язальних правовідносин між первісним кредитором та боржником, платіжні й інші фінансові документи. Тому зазначена норма являє собою ще одну законодавчу гарантію прав боржника - найменш захищеної та слабкої сторони у зобов`язанні. Крім того, письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні є обов`язковим, що відповідач проігнорував, оскільки докази укладання договору з ПАТ «Новий» та письмове повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні в справі не представлено, і відповідач не доводив суду відсутність необхідності у здійсненні цього, з посиланням на статут щодо положень про правонаступництво.

Судом досліджено і встановлено, що ні в Положенні про Київську філію (а.с.48,50): Операції філії п.3.1. не містять в переліку операцій, щодо надання кредитів в іноземній валюті, зокрема фізичним особам, також і в Статуті (а.с.66): Види діяльності - не має і не зазначено виду діяльності, який би дозволяв відповідачу видавати кредитні кошти у валюті, в тому числі фізичним особам, в тому числі в Статуті (а.с.91,94,110), (Нова редакція від 30.09.2008 року) та види діяльності описані в Статуті від 13.08.2010 року, які викладені ідентично за сутністю та змістовністю, не містять виду діяльності, яким передбачено відповідачу видавати кредитні кошти у валюті, в тому числі фізичним особам.

Судом досліджено і Дозвіл № 112-3 на АКБ «Новий», виданий НБУ 14.12.2001 року (а.с.113) та додаток до Дозволу № 112-3 від 16.01.2003 року, в яких зазначено перелік операцій, які має право здійснювати АКБ «Новий», з яких суд вбачає, що в даних письмових доказах, які представлені стороною відповідача відсутнє посилання в переліку операцій, щодо надання кредитних коштів у валюті, зокрема в Доларах США і фізичним особам, крім цього дані документи не є доказом того, що це індивідуальна та генеральна ліцензії, що не давало будь-якого законного права на видачу кредитних коштів у валюті (доларах США), згідно заяви на видачу готівки (а.с.115) позивачу від 27.03.2007 року та від 09.08.2007 року.

Аналізуючи встановлені обставини і викладене, суд дійшов наступного.

Вказаний кредитний договір № 38-07-В від 27.03.2007 року не відповідає вимогам Закону, так як відповідно до п.2 ст.13 вищевказаного Декрету, уповноважені банки, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами через ці установи, АКБ «Новий» перетворений у ПАТ, як агент валютного контролю, мав здійснювати нагляд за тим, щоб резиденти України, зокрема і його Київська філія не здійснювали розрахунки по споживчим кредитам в іноземній валюті для розрахунків резидентами України. Отже , укладання спірного Договору суперечить Декрету КМУ, Цивільному Кодексу України, тобто діючому законодавству України.

Суд також вважає, що отримання кредиту в іноземній валюті та проведення розрахунків між резидентами України - юридичні дії, які пов`язані між собою, оскільки за ч. 2 ст. 345 ГК України мета, за якою надається кредит, є суттєвою, тобто обов`язковою, умовою кредитного Договору.

Таким чином, відповідачу було заздалегідь відомо, що згідно спірного Договору, він надає позивачу іноземну валюту з метою здійснення ним розрахунків з іншими резидентами України. Але такі розрахунки були б порушенням ст.3 Декрету, згідно якого національна валюта України є одним законним способом платежу на території України, та підпункту «г» пункту 4 ст.5 того ж Декрету, згідно якого використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії НБУ не допускається.

У зв`язку з тим, що згадані вище норми забороняють надання кредиту в іноземній валюті резиденту України для розрахунків з іншими резидентами України, суд вважає, що вони ж забороняють і отримувати такі кредити. Тому суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі твердження сторони відповідача про те, що законодавством України не встановлено ні обмежень, ні заборони щодо отримання коштів в іноземній валюті позичальником (резидентом) на споживчі цілі (споживчий кредит).

При цьому, суд вважає доведеним твердження позивача про те, що у відповідача не має індивідуальної ліцензії та письмового дозволу НБУ на право здійснювати кредитні операції (надавати кредитні кошти позичальникам - фізичним особам - резидентам України) в іноземній валюті на валютному ринку України. Це підтверджується приведеними вище численними нормативними актами. Такі норми забороняють вчиняти такі операції, так як вони суперечать діючому законодавству, зокрема - Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, ст.192 ЦК України, п.13 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 де вказано, що відповідно до абзацу 3 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється, що також викладено і в рішенні Конституційного Суду України (висновки) від 10.11.2011 р. № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг). Тому право відповідача розміщувати валютні кошти на валютному ринку України не звільняє його від обов`язків агента валютного контролю, передбаченого п.2 ст.13 Декрету, навпаки, застосування цього права всупереч вказаним обов`язкам, може вважатись зловживанням правом, яке не допускається відповідно до ч.3 ст.13 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи у іншій площині цього питання юридичні статуси з однієї сторони Конституції України, Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, які забороняють виражати та виконувати зобов`язання в іноземній валюті, з другої сторони Декрету, що надає право через ліцензування (отримання індивідуальних ліцензій) НБУ здійснювати відносини стосовно зобов`язань та використання зобов`язань між особами - резидентами в іноземній валюті, - суд відповідно до конкуренції норм права має застосувати Конституцію України, ЦК України і ГК України. Декрет застосуванню не підлягає як такий, що суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

Зазначення в кредитних договорах валюти зобов`язання і валюти виконання зобов`язання в іноземній валюті суперечить нормі прямої дії ст.99 Конституції України, ч.1 ст.524, ч.1 ст.533 ЦК України, ч.2 ст.189, ч.2 ст.198 ГК України, ч.1 ст.6 Закону України «Про Національний банк України», що свідчить про незаконність укладення договору кредиту в іноземній валюті. При цьому також, як встановлено вище, сам спірний договір суперечить наведеному Декрету.

Вимога про визнання недійним додатків до кредитного договору та іпотечного договору з додатками, є похідною від вимоги щодо кредитного договору, і тому також підлягає задоволенню.

Оскільки сторонами не ставилось вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, суд виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства не застосовує їх.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 487,20 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.99 Конституції України, ст.ст.6,7 Закону України «Про Національний банк України», ст.ст.16,203,215,216,230,524,533,559,593 ЦК України, ст.ст.10,11,60,64,208,209,212-215,224,226 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Новий», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсними в цілому Кредитний договір № 38-07-В від 27.03.2007 року, та додатки до нього № 1 від 27.03.2007 р., № 2 від 09.08.2007 р., № 3 від 09.08.2007 р., укладені між Акціонерним комерційним банком «Новий» та ОСОБА_1.

Визнати недійсними в цілому Іпотечний Договір № 38-07-3 від 27.03.2007 року, та додатки до нього № 1 від 09.08.2007 року, № 2 від 16.04.2008 року, укладені між Акціонерним комерційним банком «Новий» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Новий» на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р. А. Галасюк

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38448855

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=2770&page=281#entry93572

 

[Бонар]

Дякую, шановний НБ. Я вже стільки понаписував в доповненнях до Позовної заяви,

що суддя в шутку каже:"Ви ще навчете мене банківській справі")

 

Походу справи: 1. валютного ордеру немає. 2. касової книги де ця операція може бути прописана на даний момент не має. на словах каже вона є , але слухання спеціально переносили через неї , а сьогодні знову немає. якісь казки розказує. 3. принесли нові "виписки" і знову з назвою "особовий рахунок". я вже це описав і "забракував" через Заяву про фальшивість доказу", але він знову приніс тільки з поправкою, що начебто видані суми зараховані на особовий рахунок.. щей приніс без жодної печатки. просто надруковані. я зауважив на це і пообіцяв наступного разу принести завірену печаткою...

 

Трохи посперечались. Я питаю: а ви в якій валюті ведете касову книгу? а  він: а яка вам різниця?... я кажу, що згідно ро"яснення НБУ на кожну валюту має бути окрема книга... 

 

А копії документів таки як вірно посвідчувати? Як держава вимагає? Чи як в радянській постанові наголошується?

Копії не виготовляють на бланках установи . На копіях вперто не вказують дату, часом посаду, а також не ставлять відмітку про те що оригінал зберігається в архіві установи.

 

Толком юрист нічого не може пояснити , але твердить шо усе видано і все є, але те що вимагаємо не приносить.

Суддя каже, як вони те обліковують суд не хвилює, основне це те як порушено Ваші права?

 

От така ситуація.

Вдячний за увагу.

[у.zaporozhskiy]

Дякую, шановний НБ. Я вже стільки понаписував в доповненнях до Позовної заяви,

що суддя в шутку каже:"Ви ще навчете мене банківській справі")

 

Походу справи: 1. валютного ордеру немає. 2. касової книги де ця операція може бути прописана на даний момент не має. на словах каже вона є , але слухання спеціально переносили через неї , а сьогодні знову немає. якісь казки розказує. 3. принесли нові "виписки" і знову з назвою "особовий рахунок". я вже це описав і "забракував" через Заяву про фальшивість доказу", але він знову приніс тільки з поправкою, що начебто видані суми зараховані на особовий рахунок.. щей приніс без жодної печатки. просто надруковані. я зауважив на це і пообіцяв наступного разу принести завірену печаткою...

 

Трохи посперечались. Я питаю: а ви в якій валюті ведете касову книгу? а  він: а яка вам різниця?... я кажу, що згідно ро"яснення НБУ на кожну валюту має бути окрема книга... 

 

А копії документів таки як вірно посвідчувати? Як держава вимагає? Чи як в радянській постанові наголошується?

Копії не виготовляють на бланках установи . На копіях вперто не вказують дату, часом посаду, а також не ставлять відмітку про те що оригінал зберігається в архіві установи.

 

Толком юрист нічого не може пояснити , але твердить шо усе видано і все є, але те що вимагаємо не приносить.

Суддя каже, як вони те обліковують суд не хвилює, основне це те як порушено Ваші права?

 

От така ситуація.

Вдячний за увагу.

Как правильно заверять копии документов?

Правовые известия

  18.03.2013  5 комментариев

Порядок заверения копий документов разъяснен Укргосреестром.

В письме от 07.02.2013 г. № 43-06-15-13 Укргосреестр разъяснил, что согласно пункту 10 Порядка государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их отягощений, заявитель вместе с заявлением о госрегистрации подает органу госрегистрации прав, нотариусу необходимые для такой регистрации документы, определенные Порядком, их копии, документ, подтверждающий внесение платы за предоставление выписки из Государственного реестра прав, и документ об уплате госпошлины.

Таким образом, законодательством установлена необходимость представления копий документов, необходимых для госрегистрации прав, заверенных в установленном порядке.

Укргосреестр рассказал о механизмах заверения копий документов. Согласно ст. 75 Закона «О нотариате» нотариусы, должностные лица органов местного самоуправления, которые совершают нотариальные действия, удостоверяют верность копий документов, выданных предприятиями, учреждениями и организациями, при условии, что эти документы не противоречат закону, имеют юридическое значение и удостоверение верности их копий не запрещено законом.

Верность копии документа, выданного гражданином, удостоверяется в тех случаях, когда подлинность подписи гражданина на оригинале этого документа удостоверена нотариусом или должностным лицом органа местного самоуправления или предприятием, учреждением, организацией по месту работы, учебы, жительства или лечения гражданина.

Согласно пункту 77 Типовой инструкции по делопроизводству в центральных органах исполнительной власти, Совете министров АРК, местных органах исполнительной власти, надпись об удостоверении документа состоит из слов «Согласно с оригиналом», наименования должности, личной подписи лица, удостоверяющего копию, его инициалов (инициала имени) и фамилии, даты заверения копии и проставляется ниже реквизита документа «Подпись». Надпись об удостоверении копии скрепляется печатью с указанием на ней наименования соответствующего учреждения (без изображения герба) или печатью структурного подразделения (службы делопроизводства, службы кадров, бухгалтерии и т.д.) учреждения.

В случае подготовки документов для предоставления судебным органам, при решении вопросов приема граждан на работу, учебу, удостоверения их трудовых, жилищных и других прав во взаимоотношениях с учреждением, а также при формировании личных дел работников учреждение может изготавливать копии документов, выданных другими учреждениями (копии дипломов, свидетельств о получении образования и т.д.). Отметка «Копия» проставляется на лицевой стороне в правом верхнем углу первого листа документа.

Заверение документа руководителем предприятиям, учреждения, организации должно происходить в соответствии с требованиями Национального стандарта «Требования к оформлению документов» ДСТУ 4163-2003. Так, заверять документы следует с указанием названия должности, личной подписи лица, удостоверяющего копию, его инициалов и фамилии, с отметкой «Согласно с оригиналом», заверенной печатью, даты заверения копии.

Укргосреестр также указал, что законодательство не содержит требований в случае, когда физлицом осуществляется заверение копии документа, его касающегося, а потому, исходя из общих положений относительно удостоверения копий документов, на таких копиях проставляется личная подпись лица, удостоверяющего копию, его инициалы и фамилия, с отметкой «Согласно оригиналом», дата заверения копии.

Таким образом, Укргосреестр разъяснил, что для целей проведения госрегистрации прав к копиям документов, заверенным в установленном порядке, следует относить копии документов, заверенных как нотариусом или должностным лицом органа местного самоуправления, так и уполномоченным лицом органа госвласти, предприятия, учреждения, организации (для юрлиц ) или физлицом (для физлиц), подающими такой документ.

 

Сайт "ЮРЛИГА"

 

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2013/3/18/85845.htm

А так распечатайте ДСТУ и основные выдержки судье на стол.

[Obelix]

 

Суддя каже, як вони те обліковують суд не хвилює, основне це те як порушено Ваші права?

 

От така ситуація.

Вдячний за увагу.

Ну да. Бухгалтерские ошибки типа суд не волнуют.

А право Ваше порушено тем, что вам тупо денег не дали, вы деньги по родным собирали...потом еще банку платили по условию договора. Денег ждали...

Давайте им встречку с 3% в день за последний год по ЗУ оЗПП, пусть порадуются

[Bolt]

Ну да. Бухгалтерские ошибки типа суд не волнуют.

А право Ваше порушено тем, что вам тупо денег не дали, вы деньги по родным собирали...потом еще банку платили по условию договора. Денег ждали...

Давайте им встречку с 3% в день за последний год по ЗУ оЗПП, пусть порадуются

 

Есть какие то наработки... Поделитесь... Можно в личку...

[Бонар]

Щодо Заяв на видачу готівки.

 

НБ дуже багато описав чому Заявки можуть бути визнані неукладені.

 

Я це не раз перечитував і от ще раз "свіжим поглядом" подивився на свій договір. 

Додаток 1, який вперто не підписав і не завірив печаткою  банк, містив дуже багато інформації в тому числі, що стосується комісії за послуги, розрахунково касове обслуговування, курсу валютного обміну. Виходить не підписавши даний Додаток до договору банк тим самим відмовився від договору комісії і розрахунково касового обслуговування? Чи як? І відповідно похідний правочин в формі Заяви на видачу готівки як договір про надання/отримання фіннасової послуги також не укладений бо не містить ціни за послуги. Так  що Додаток це не просто так , як на мій погляд тепер.

[НБ Украины]

Щодо Заяв на видачу переказ готівки.

 

НБ дуже багато описав чому Заяви можуть бути визнані неукладені.

 

Я це не раз перечитував і от ще раз "свіжим поглядом" подивився на свій договір. 

Додаток 1, який вперто не підписав і не завірив печаткою  банк, містив дуже багато інформації в тому числі, що стосується комісії за послуги, розрахунково касове обслуговування, курсу валютного обміну. Виходить не підписавши даний Додаток до договору банк тим самим відмовився від договору комісії і розрахунково касового обслуговування? Чи як? І відповідно похідний правочин в формі Заяви на видачу переказ готівки як договір про надання/отримання фіннасової послуги також не укладений бо не містить ціни за послуги. Так  що Додаток це не просто так , як на мій погляд тепер.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6651&page=2#entry104917

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6707#entry109041

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6698#entry109299

[у.zaporozhskiy]

Щодо Заяв на видачу готівки.

 

НБ дуже багато описав чому Заявки можуть бути визнані неукладені.

 

Я це не раз перечитував і от ще раз "свіжим поглядом" подивився на свій договір. 

Додаток 1, який вперто не підписав і не завірив печаткою  банк, містив дуже багато інформації в тому числі, що стосується комісії за послуги, розрахунково касове обслуговування, курсу валютного обміну. Виходить не підписавши даний Додаток до договору банк тим самим відмовився від договору комісії і розрахунково касового обслуговування? Чи як? І відповідно похідний правочин в формі Заяви на видачу готівки як договір про надання/отримання фіннасової послуги також не укладений бо не містить ціни за послуги. Так  що Додаток це не просто так , як на мій погляд тепер.

 

Скоріш за все у банку додаток буде з Вашим підписом та з печаткою банку і підписом уповноваженої особи.

 

[Бонар]

Скоріш за все у банку додаток буде з Вашим підписом та з печаткою банку і підписом уповноваженої особи.

я дивився : в них немає  підпису їхньої вповноваженої особи (не вказано посаду, прізвище , ініціали ) та без печатки.

ну , і крім того прошу суд визнати цей додаток недійсним через вищевказані причини, а також суперечить умовам договору: непідписано належним, а також без посилання на оспорюваний договір- просто Договір № 01-021-01__ без дати  і навіть не вказано шо це додаток1 :  без номера № _

 

Там де посада вказано: "БАНК" . хіба це посада?

[Бонар]

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6651&page=2#entry104917

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6707#entry109041

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6698#entry109299

Я перепрошую, але щось не зовсім розумію.

Ви маєте на увазі або:

1. зосередитись на квитанціях які можуть бути на руках в позивача і оспорювати їх дісність в судовому засіданні вже або пізніше?

2. чи може вимаєте на увазі підстави визнання недійсності: не договорі комісії , а відсутність обовязкових умов згідно зу про "фінансові ринки .."? 

3. чи можливо Ви маєте на увазі , що перед Заявою на видачу готівки клієнт може написати в банк Заяву на переказ готівки з якогось банківського рахунку на свій поточний рахунок ? може бред, але я заплутався...

 

Вдячний за увагу.

[Бонар]

В 22 постанові НБУ є такий документ

 

 

ЗАЯВА
про перерахування коштів N _____
від "__"__________ 200_ р.

Я, _________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)
паспорт серії ______ N __________, виданий "___" _________ 200_ р.
(словом)
_________________________________________________________________,
(ким)
прошу перерахувати з мого рахунку ________________________________
(номер)
_________________________________________________________________
(сума цифрами та словами)
для депонування на рахунок за чековою книжкою (розрахунковим
чеком) ______________:
(номер)
для отримання чекової книжки (розрахункового чека);
для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою
(розрахунковим чеком) (потрібне підкреслити).
Підпис клієнта ____________
Заяву прийняв __________________________
(підпис)

=============================

Додаток 19

до Інструкції про
безготівкові розрахунки
в Україні в національній
валюті
____________________________
(назва банку-емітента)

ЗАЯВА
про перерахування коштів N ________
від "___"___________ 200_ р.
Я, _________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)
паспорт серії ______ N __________, виданий "___" _________ 200_ р.
(словами)
_________________________________________________________________,
(ким)
прошу перерахувати з рахунку за розрахунковою чековою книжкою
_________ невикористаний залишок коштів у сумі ___________________
(номер) (цифрами)
_________________________________________________________________
(словами)
_________________________________________________________________

на мій рахунок ______________.
(номер)
Підпис клієнта ______________
Заяву прийняв __________________________
(підпис)

то може є документ тільки про перерахування в касу? тобто документ який передує укладанню "Заяви на видачу готівки"? )

[Бонар]

От тут дещо є :

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=39985

02.10.2012

Запитання:

Чи правильно вчинив банк, коли вніс до реєстру фінансову операцію із зарахування іноземної валюти з розподільчого рахунку 2603 на поточний рахунок 2600 клієнта банку за ознакою 4020 (зарахування коштів на поточний рахунок юридичної особи у випадку, якщо операції на зазначеному рахунку не проводилися з дня його відкриття), зазначивши як клієнта та контрагента у фінансовій операції одну особу – клієнта банку?

Відповідь:

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (далі – Закон) об’єктом фінансового моніторингу є дії з активами, пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання цих активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

 

У пункті 4 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова операція – це будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Учасниками фінансової операції є клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах (пункт 18 частини першої статті 1 Закону).

 

У пункті 5 частини першої статті 15 Закону встановлено, що обов’язковому фінансовому моніторингу підлягає фінансова операція із зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи-підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи-підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунка юридичної або фізичної особи-підприємця, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття за умови, що сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 гривень.

 

У даному випадку мова йде про фінансову операцію із зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта - юридичної особи 2600, яка здійснювалася шляхом перерахування цих коштів з розподільчого рахунку 2603, на який їх попередньо банк зарахував.

 

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, рахунок 2603 "Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання" призначений для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків. 

 

Поряд з цим звертаємо увагу, що в пункті 2.6 глави 2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 № 555, передбачено використання банком рахунку 2603 з метою здійснення валютного контролю та обов’язкового продажу іноземної валюти відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з валютного регулювання.

 

Відмітимо, що обов’язок банку перераховувати на поточний рахунок клієнта без його доручення кошти в іноземній валюті не пізніше, ніж на наступний банківський день після дня їх зарахування на розподільчий рахунок, установлено у пункті 3.1 глави 3 Правил функціонування Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України та перерахування (зарахування) коштів за окремими операціями з іноземною валютою і банківськими металами, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 № 281.

 

Порядок зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки банку та бенефіціарів (отримувачів) визначено главою 4 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання й арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі – Положення № 216).

 

Так, згідно з пунктом 4.5 Положення № 216 уповноважений банк бенефіціара в разі отримання повідомлення з усіма заповненими реквізитами зараховує кошти в іноземній валюті на розподільчий рахунок юридичної особи чи підприємця або на поточний рахунок фізичної особи, або на транзитний рахунок банку, якщо фізична особа не має рахунку в уповноваженому банку.

 

Зауважуємо, що в даному випадку рахунок 2603 слід розглядати як рахунок, який використовується банком для обліку коштів та здійснення внутрішньобанківських операцій, тобто операцій банку, що не пов’язані з виконанням доручень клієнтів. Отже, використання розподільчого рахунку 2603 не змінює суті фінансової операції, а саме зарахування коштів в іноземній валюті на поточний рахунок клієнта від контрагента, який є ініціатором цього переказу.

 

Таким чином, списання коштів з розподільчого рахунку 2603 банку слід розглядати не як самостійну фінансову операцію (а саме: дії щодо активів, здійснені за допомогою банку), а як внутрішньобанківську операцію, яка здійснюється банком самостійно без доручення клієнта чи контрагента та є лише складовою частиною переказу коштів в іноземній валюті на поточний рахунок 2600 отримувача - клієнта банку від контрагента.

 

Отже, на думку Національного банку України, під час унесення інформації про фінансову операцію, а саме: зарахування іноземної валюти на поточний рахунок 2600 клієнта через розподільчий рахунок 2603, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу за ознакою пункту 5 частини першої статті 15 Закону, у реєстрі фінансових операцій банку слід зазначати "контрагентом" фактичного відправника активів, який ініціював цей переказ, та є другою стороною цієї фінансової операції.

 

Згідно з підпунктом "и" пункту 6.13 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 № 189, клієнт банку зазначається в реєстрі фінансових операцій як клієнт та контрагент за цією фінансовою операцією лише у випадку, якщо він є фактичним відправником та одержувачем активів....

 

 

....

[Бонар]

Юрист банку в судовому засіданні трохи проговорився про порядок перерахування коштів в іноземній валюті:

"мені пояснили що операція оформляється меморіальним ордером , а потім заява на видачу готівки..."

 

я йому процитував , що меморіальний ордер , згідно постанови нбу №22 це внутрібанківський документ який використовується при безготівкових перерахуваннях... юрист напевно не зрозумів...у лівих виписках про меморіальний ордер ні слова не має. юрист переконаний ще шо кошти зараховані на рахунок...

 

я так думаю, що він або не читав те що я пишу або відверто лукавить.

[НБ Украины]

Я перепрошую, але щось не зовсім розумію.

Ви маєте на увазі або:

1. зосередитись на квитанціях які можуть бути на руках в позивача і оспорювати їх дісність в судовому засіданні вже або пізніше?

2. чи може вимаєте на увазі підстави визнання недійсності: не договорі комісії , а відсутність обовязкових умов згідно зу про "фінансові ринки .."? 

3. чи можливо Ви маєте на увазі , що перед Заявою на видачу готівки клієнт може написати в банк Заяву на переказ готівки з якогось банківського рахунку на свій поточний рахунок ? може бред, але я заплутався...

 

Вдячний за увагу.

 

Кредитні договори, які були укладені з 15 березня 2004 року по 1 січня 2013 року, не порушують публічний порядок?

Яким чином до 1 січня 2013 року здійснювалось оподаткування прибутку банків з надання фінансових кредитів, якщо з 15 березня 2004 року правила надання фінансових кредитів не були встановлені Національним банком України?

http://client-bank.privatbank.ua), тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією відносно банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший Інтернет SMS-ресурс, зазначений банком, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно розділу 1 Умов, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.

Розділом 3.18. Умов, передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

Згідно п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.8. Умов, проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком на протязі одного року с моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі. При порушенні клієнтом будь-якого із обов'язків, передбачених "Умовами і правилами надання банківських послуг", банк на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановити інший строк повернення кредиту. При належному використанні клієнтом обов'язків, передбачених "Умов і правил надання банківських послуг", проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той же строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11. Умов, встановлено період безперервного користування кредитним лімітом - не більше 35 днів (Періодом безперервного користування кредитним лімітом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку).

Відповідно до п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.2.2.3. та 3.18.2.2.5. Умов, клієнт зобов'язується проводити погашення кредитного ліміту не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитним лімітом, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом та повністю повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

Згідно п.п. 3.18.4.1.1., 3.18.4.1.2. та 3.18.4.1.3. Умов, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуління. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.4. Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.18.1.6., 3.18.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3., від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У разі якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Згідно п. 3.18.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п. 3.18.5.7. Умов, строки позовної давності на вимогу про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Згідно заявки відповідача, йому було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 15400,00 грн.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 15400.00 грн. (виписка по рахунку відповідача наявна в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прострочив виконання своїх зобов"язань за даним договором, у зв'язку із чим у нього перед позивачем виникла заборгованість.

За розрахунком позивача, загальна заборгованість відповідача за Договором банківського обслуговування від 11.03.2011р., станом на 29.07.2013р., складає 24805,07 грн., з яких: 15400,00 грн. - заборгованість за кредитом; 5930,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2000,47 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 1474,60 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними. та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи, вбачається, що 11.03.2011 року згідно заявки про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки (далі - заява), банком (ПАТ КБ «Приватбанк») відповідачу (ФОП ОСОБА_2) для здійснення підприємницької діяльності - оптової торгівлі, були відкриті поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті та картковий рахунок НОМЕР_2 також в національній валюті, а також видана корпоративна платіжна картка НОМЕР_3. Зі змісту заяви вбачається можливість банку за наявності вільних грошових ресурсів здійснювати обслуговування кредитного ліміту клієнта (відповідача у справі) за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк сповіщає клієнту на свій розсуд, або у письмовій формі, або через встановлені засоби банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користуванням кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами банку, розміщених в сеті Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського рахунку. При цьому в заяві зазначена дата відкриття рахунку та прийняття зразків підписів - 21.10.2008 року.

При цьому, слід зазначити, що відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 відповідачем також підтверджено договором № 809-СУ-КП про прийом платежів від 23.02.201_ року.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України)

У ч. 1 ст. 1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

На відміну від ознак публічного договору, ця норма виключає обов'язок банка встановлювати однакові умови для всіх клієнтів. Інші положення Цивільного кодексу України про банківський рахунок додатково вказують на можливість узгодження сторонами умов договору (ч. 1, 2, 4 ст. 1068, ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України).

Певні обмеження щодо укладення договору банківського рахунка будуть діяти незалежно від того, чи є договір банківського рахунка публічним. Відповідно до ч. 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. У абз. 2 ч. 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом чи банківськими правилами. Одночасно конкретні умови договору банківського рахунка мають бути погоджені сторонами (ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України).

З зазначеного вбачається, що договір банківського рахунка не відноситься до публічних договорів, оскільки не містить усіх необхідних ознак такого договору.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку щодо правової природи договору, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом приєднання, а саме, що він є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Ч 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

При цьому слід зазначити, що ст. 1069 ЦК України визначені умови кредитування рахунку, зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Дана стаття регулює кредитування рахунка клієнта банком, тобто здійснення банком платежів з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність або недостатність на ньому грошових ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачеві, відповідно до Постанови НБУ № 137, на підставі заяви було відкрито картковий рахунок та надано для здійснення розрахунків при оплаті товарів, що купуються, (робіт, послуг), а також одержання готівкові кошти з рахунку (в банкоматі, в касі банку) для здійснення господарської діяльності фізичної особи-підприємця корпоративну платіжну картку.

При цьому слід зазначити, що дебетово-кредитна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які враховуються на його картковому рахунку, а у випадку їхньої відсутності (недоліку) - за рахунок наданого банком кредиту (овердрафту).

Відповідно до п. 1.5 Постанови НБУ № 137, кредит "овердрафт" - це короткостроковий кредит, що надається банком клієнтові у випадку перевищення суми операції за платіжною карткою над залишком коштів на картковому рахунку. Банк може надати клієнту кредитування рахунка клієнта у випадках, передбачених у договорі. Умова про овердрафт включається не до усіх договорів банківського рахунка. Вона повинна супроводжуватися відкриттям рахунків, правовий режим яких допускає можливість овердрафта.

За відсутності коштів на рахунку надання кредиту у вигляді овердрафту здійснюється негайно шляхом оплати розрахункових документів за рахунок коштів банку в межах встановленого договором ліміту. Договором може бути узгоджений період кредитування, розмір відсоткової ставки за користування кредитом та допустима кількість овердрафтів протягом певного періоду часу.

Слід зазначити, що кредитна платіжна схема передбачає здійснення клієнтом банку операцій з використанням платіжної картки за рахунок коштів, які поміщаються зазначеним банком на картковий рахунок. Мова йде про кошти, надані банком клієнту в кредит (у межах кредитної лінії).

Відносини, пов'язані з кредитуванням, регулюються договором банківського рахунка. До питань, що не врегульовані договором застосовуються положення глави 71 цього Кодексу про позику та кредит.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1055 ЦК України договір кредиту укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивач в позовній заяві вважає, що підписавши Заяви 01.03.2011р. відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Отже, для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений у письмовій формі.

Посилання у Заяві на Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування, не є дотриманням письмової форми правочину, оскільки позивач і відповідач не обмінялися зазначеними документами в момент укладення договору і на цих документах відсутні власноручні підписи сторін.

Так, Банком не надано суду належних та допустимих доказів укладення між сторонами договору кредиту в письмовій формі. Позивачем не надано суду Договору банківського обслуговування у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками у відповідності до вимог діючого законодавства, не надано позивачем і доказів підписання відповідачем окремо Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банка, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування. Позивачем не надано суду листів, факсограм, телеграм, телефонограм, які свідчили б про ознайомлення, погодження відповідача з умовами надання банківських послуг та тарифів банку та підписання їх як Договору банківського обслуговування з позивачем. Не підтверджується також підписання договору між сторонами або прийняття банківських умов та тарифів в електронний спосіб у відповідності до умов ЗУ "Про електронний цифровий підпис".

Це унеможливлює встановлення автентичності текстів вказаних документів, які існували на момент укладення договору, із тими, котрі розміщені на відповідному сайті станом на сьогоднішній день.

Крім того, Заява про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів і відтиском печатки від 11.03.2011 року не містить відтиску мокрої печатки банку та підпису Голови правління ПАТ КБ "Приватбанк". В графі "М.П.", "Підпис" містяться поліграфічні зображення печатки та підпису, а не сама печатка і підпис, що є очевидним при зовнішньому огляді документа.

Це також не відповідає вимогам ст.181, 207 ГК України щодо особистого підписання договору повноважними представниками сторін та вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" згідно яких первинні документи повинні мати такий обов'язковий реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так нанесення підпису та печатки на бланк документу у поліграфічний спосіб виключає можливість ідентифікації особи, котра виготовила документ і нанесла підпис. Відтак це унеможливлює з'ясування питання про наявність чи відсутність дійсної згоди особи, від чийого імені нанесений підпис, на укладення договору, на визначення його умов у певний спосіб.

За таких обставин з урахуванням положень ст. 1055 ЦК України (Договір кредиту укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним) та ч.2 ст. 115 ЦК України (Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається) суд приходить до висновку про нікчемність укладеного між сторонами змішаного договору банківського рахунку в частині, що відноситься до кредитного договору.

Нікчемність договору означає відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі та необхідність відмови у позові у повному обсязі.

При цьому колегія суддів зауважує, що в разі доведення позивачем за допомогою належних та допустимих доказів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, касових видаткових ордерів тощо) факту передачі відповідачеві грошових коштів, такі кошти передані на виконання нікчемного договору, можуть бути повернуті як безпідставно одержані в порядку ст.1212 ЦК України.

Втім, в даному разі таких доказів позивачем не надано. Матеріали справи не містять первинних розрахункових документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів, касових видаткових ордерів тощо), котрі підтверджували б передачу позивачем відповідачеві відповідних грошових коштів.

Надані позивачем в обґрунтування позову щодо надання відповідачу кредиту (овердрафту) виписку з карткового рахунку, де у графі опис транзакції від 01.08.2012 року зазначений АТМ 7690 UKRSIB 00-32, GAGARINA, 173-V, видача готівки у сумі 8000,00 грн. та 6500,00 грн., не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 34 ГПК України з огляду на наступне.

По-перше, як свідчать матеріали справи, 01.08.2012 року відповідачем було втрачено гаманець, де знаходились картки, емітовані ПАТ КБ «Приватбанком», про що було повідомлено правоохоронні органи та подано відповідну заяву про скоєння злочину. По даному факту була відкрита кримінальна справа № 62121140. При цьому, факт крадіжки відповідачем було встановлено наступного дня 02.08.2012 року, про що ним було одразу повідомлено банк. Даний факт не спростований сторонами у судових засіданнях та підтверджений у поясненнях, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, сторонами у судових засіданнях підтверджено, що відповідачу було надано на підставі договору до банківського рахунку № НАЗД4F від 21.10.2008 року іншу корпоративну платіжну картку, з правилами користування якою був ознайомлений відповідач, про що сторонами було підписано додаток 6 до договору. Натомість, як зазначає, позивач, дану корпоративну картку було замінено іншою 11.03.2011 році, натомість доказів надання її відповідачу, зокрема, акту прийому-передачі або інших доказів, у нього не має.

По-друге, у наданої позивачем виписки з карткового рахунку, не вбачається, що залишок коштів, які враховуються на картковому рахунку клієнта, відсутні, а тому банк надає йому кредит (овердрафт) на умовах договору.

Відмовляючи в позові суд також враховує, що навіть у разі невизнання відповідного правочину нікчемним в даному разі все одно відсутні підстави для задоволення позовних вимог, адже цей правочин в цьому разі слід було б визнати неукладеним.

Так сторони, всупереч зазначеним вище вимогам Закону, котрі регулюють порядок укладення договору та істотні умови кредитного договору, не погодили між собою усіх істотних умов договору кредиту, а саме умов надання кредиту, розміру грошової суми, яка надається кредитодавцем, умови, на яких позичальник зобов'язується повернути отриману суму кредиту.

Надані банком Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банка не відображують зміст домовленостей між банком та конкретним клієнтом, а розмір грошової суми який передається банком клієнту взагалі відсутній.

Встановлення кредитного ліміту по рахунку ФОП ОСОБА_2 не є погодженням між позивачем та відповідачем розміру грошової суми, яка передається за договором кредиту (сумою кредиту).

Кредитний ліміт є граничною сумою у межах якої банк може здійснювати кредитування, а не визначенням конкретної суми, яка передається за договором, і носить інформаційний характер для певного клієнта.

Водночас, щодо визначення істотних умов кредитного договору відповідно до глави 71 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами договору, як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Структурно-системний аналіз положень Господарського кодексу України свідчить, що законодавець прямо зазначає перелік істотних умов того чи іншого господарського договору, наприклад, ч. 3 ст. 272, ч. 1 ст. 284, ч. 2, 3 ст. 297, ч. 5 ст. 318 Господарського кодексу України. Аналогічний підхід застосовується і в положеннях Цивільного кодексу України, зокрема, перелік істотних умов договорів прямо визначається, наприклад, у ст. ст. 695, 982, 1035 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, можна вважати, що істотними умовами договору як господарського договору відповідно до закону є умови про предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

У другому реченні ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відсутність у спірному Договорі названих вище істотних умов, визначених цивільним законодавством означає, що цей договір є неукладеним.

Наслідки не укладення договору визначені чинним законодавством України. Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З аналізу заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтисків печатки, вбачається, що вона не містить істотних умов, які необхідні для укладання кредитного договору.

Втім, в будь-якому разі факт не укладення кредитного договору означає, що цей договір не створює жодних правових наслідків. В тому числі цей факт унеможливлює стягнення заборгованості за договором, на чому наполягає позивач.

За таких обставин правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за договором б/н від 01.03.2011р. відсутні.

Колегія суддів враховує, що аналогічної правової позиції дотримується ВСУ у Постанові від 11.03.2008р. у справі № 3-695к8.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких підстав, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24805,07 грн. заборгованості за Договором б/н від 11.03.2011р. необґрунтованою, непідтвердженою наявними матеріалами справи та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в разі відмови в задоволенні позову, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 115, 207, 627, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054, 1055, 1067, 1068, 1069, 1212 Цивільного кодексу України , ст.ст. 180, 181, 318, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 27, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова О.В. Бринцев М.І. Шатерніков

справа № 922/4160/13

http://reyestr.court.gov.ua/Review/38949424

справа № 3-695к08

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2008 року м. Київ

…

Разом з цим, законним та обґрунтованим слід визнати висновок судів нижчих інстанцій про те, що договір оренди №05-2007 від 1 січня 2007 року є неукладеним, оскільки судами на підставі наявних у справі доказів достовірно встановлено, що у спірному договорі відсутні такі істотні умови, як склад і вартість об’єкту оренди з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, а орендна плата визначена без врахування її індексації. За таких обставин суди правильно припинили провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним спірного договору оренди, а відтак прийняті у даній справі судові рішення в цій частині слід залишити в силі.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/1644833

 

[alexburko]

Хорошее решение...

А вот меня областная апелляция "прокатала" по схожим основаниям после слов представителя банка в дебатах: "Ваша честь, вы подумайте, какие последствия для банка будет иметь ваше решение..."

[НБ Украины]

Хорошее решение...

А вот меня областная апелляция "прокатала" по схожим основаниям после слов представителя банка в дебатах: "Ваша честь, вы подумайте, какие последствия для банка будет иметь ваше решение..."

 

Явно данный вопрос задавал не сотрудник банка, а представитель «банка»-конвертационного центра.

Ваша реплика представителю «банка»-конвертационного центра: «"Ваша честь, вы подумайте, какие последствия для банковской системы Украины будет иметь ваше решение, если в данном банке находится конвертационный центр, и судьи обнаружили факты деятельность такого конвертационного центра по материалам данного дела.

Председатель НБУ Кубив сказал: «Оборот конвертцентров — 142 млрд грн, при том что вся денежная масса составляет около 300 млрд грн. То есть половина суммы была конвертирована, что впоследствии повлияло на курс доллара и обесценивание гривны. Если мы не выведем теневую экономику «на свет», поднять общий экономический уровень будет достаточно сложно».

Суд обязан принять отдельное определение по данному делу и уведомить НБУ, Генеральную прокуратуру Украины и СБУ о лишении данного банка банковской и генеральной лицензии.

Судьи, которые принимают решение и не обращают внимание на деятельность «банков»-конвертационных центров, таким образом голосуют за «федерализацию» недобросовестных банков от банковской системы Украины, т.е. содействует легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма."

СБУ просит НБУ лишить лицензии известный банк

09.12.2009 14:28

Один из известных украинских банков должен быть лишен лицензии за действие при нем незаконного конвертационного центра, деятельность которого прекращена сотрудниками Службы безопасности Украины (СБУ). Об этом руководитель пресс-службы СБУ Марина Остапенко...

"Такое впечатление, что банк имел свой офис в этом конверторном центре, либо наоборот", - отметила она.

Отвечая на вопрос журналистов, М.Остапенко уточнила, что этот банк работает на территории всей Украины. "Тут возникает логичный вопрос, почему при банковских учреждениях создаются такие конвертационные центры. Кто должен контролировать работу банков? Служба безопасности Украины или все таки Национальный банк… И почему у таких банков не отбирают лицензии. И это является определенным свидетельством коррупции. Посмотрим, будет ли работать этот банк в дальнейшем и что будет с его лицензией", - подытожила М.Остапенко.

http://news.liga.net/news/economics/463581-sbu-prosit-nbu-lishit-litsenzii-izvestnyy-bank.htm

http://video.meta.ua/2078226.video

З виступу Голови Національного банку Степана Кубіва під час прес-конференції 28 лютого 2014 року

…

Стосовно підтримки ліквідності банків, то ми надаємо її у необхідних обсягах. Це робиться через традиційні монетарні інструменти, через механізми, які були розроблені Національним банком буквально позавчора. Це прозорість, лояльність, зрозумілість і захист банків, які не можуть зараз спрогнозувати розриви дострокових депозитів.

Головна вимога – це контроль за виконанням наданих ресурсів, щоб вони не проходили через конвертаційні центри. І тут я хочу теж попередити банки, які співпрацюють зі спекулянтами, конвертаційними центрами. Це буде припинено негайно і є відповідна домовленість з Генпрокуратурою.

Надана Національним банком ліквідність повинна використовуватися для виконання зобов’язань перед клієнтами і вкладниками. Вкладник і клієнт – це головне для нас. До банків, що використовують отримані ресурси для некоректних операцій на валютному ринку, будуть терміново вживатися адекватні заходи.

Стосовно касових оборотів банків. Вони забезпечені валютою і гривнею. Банки ліквідні. Вони виконують свої зобов’язання. Ми сьогодні перевіряємо банки, які порушили нормативно-правові акти Національного банку. До 8 банків порушників валютного законодавства застосовано заходи впливу.

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=5886593&cat_id=55838

НБУ лишит лицензий несколько банков — конвертационных центров

21.03.2014 21:23

http://newsukraine.com.ua/news/451660-nbu-lishit-licenzij-neskolko-bankov-konvertacionnyh-centrov/

Кубив: "Ожидаю большого сопротивления, вплоть до угроз"

Финансист дал «Репортеру» первое интервью в роли главы НБУ

…

— Нацбанк выявил создание 12 банками конвертационных центров с оборотом около 142 млрд грн за 2013 год. Как сейчас проходит проверка этих банков?

— Их не 12, уже больше. Это выявила проверка по другим банкам. С каждым главой правления каждого такого банка я общался по телефону. Когда мы направили в эти банки проверку, мы незаметно сняли три показателя, чтобы выяснить, чем на сегодняшний день занимается банк. Формула-ревизор: показатель отношения наличной валюты к кассе, показатель суммы снятия налички, структура пассивов и еще один, о котором не хочу говорить. Даже сегодня, когда мы рассматривали состояние ликвидности в отдельных банках, два из них не прошли по этим показателям.

— Насколько корректно называть банк «конвертационным» на основании несоответствия этой формуле?

— В отношении одного банка из первоначального списка после того, как мы провели дополнительную проверку, обнаружилась ошибка. Я извинился перед председателем правления банка.

На столике перед нами лежит обычный, чуть помятый листок формата А4 с перечнем банков — конвертационных центров, которые сейчас проверяет НБУ. Кубив просит не называть их в интервью, поскольку по ним еще нет решения правоохранительных органов, а также чтобы не спровоцировать дестабилизацию на финансово-банковском рынке и резкий отток вкладчиков из этих финучреждений. Один банк из списка, четвертый по счету, вычеркнут. Тот самый, перед руководителем которого Кубиву пришлось извиняться.

Оборот конвертцентров — 142 млрд грн, при том что вся денежная масса составляет около 300 млрд грн. То есть половина суммы была конвертирована, что впоследствии повлияло на курс доллара и обесценивание гривны. Если мы не выведем теневую экономику «на свет», поднять общий экономический уровень будет достаточно сложно.

…

— Что будет с банками — конвертационными центрами, когда НБУ закончит проверки и утвердится в своих подозрениях?

— Мы уже вышли на финишную прямую. В ближайшем будущем, когда проанализируем последнюю порцию документов, вы увидите постановление Нацбанка о принятии категорических решений.

— Речь идет о приостановке лицензий этих учреждений?

— Да. Осознаю, что это непопулярное решение, и ожидаю большого сопротивления, вплоть до угроз.

http://reporter.vesti.ua/45757-dom-s-zolotom-i-rezervom

Ниже приведена история одного из недобросовестных банков в Украине?

…

Банк "Форум" разбирается с прокуратурой

4 октября 2010, 17:24

…

"В июле FATF направила в Украину официальное предупреждение о том, что нашу страну могут вернуть в так называемый "черный список" FATF. В качестве одной из причин была названа деятельность банка "Форум", который "отмывает" деньги нескольких организованных преступных группировок. По указанным фактам возбуждено уголовное дело", - сообщил собеседник From-ua в прокуратуре города Киева.

…

На сьогоднішній день стосунки Національного банку з будь-яким банком існують, крім отримання звітністі?

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6745#entry109612

Что происходит с банками

Финансово-кредитные учреждения ожидают проверок и стресс-тестов

…

«Нужно определиться, что такое «конвертация» – отмывание средств или их обналичивание? В первом случае в банк заводят в виде пассивов или капитала средства для отмывания, и выдают их как кредит, в реальности не ожидая его возврата. Во втором – банк постоянно через кассу выдает значительно больше средств, чем получает, а заводят в банк средства в безналичной форме», – объясняет аналитик Международного центра перспективных исследований Александр Жолудь.

http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=6575&page=2#entry102339

Діагностичне обстеження банків України здійснюється згідно з графіком

http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=7830389&cat_id=55838

В 15 крупнейших банках начались стресс-тесты

http://economics.lb.ua/finances/2014/05/30/268304_15_krupneyshih_bankah_nachalis.html

 

[Бонар]

Доброго дня. Було засідання. Попросив витребувати у відповідача меморіальний ордер який би свідчив про зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок згідно умов оспорюваного договору..

Юрист процитував НПА і каже що оскільки це внутрібанківський документ то і складається він у разі потреби. Вирішили що його не треба складати. Коротше немає шо витребувавти в них бо ордеру нема: ні меморіального ні видаткового валютного. "нема потреби в них".. от така "бухгалтерія".

хоча напередодні розказуав зворотнє: операція оформляється меморіальни ордером, а потім заява на видачу готівки. от таке маємо.

[Бонар]

Доброго дня,

Дочитався в умовах "Попередньої інформації про умови кредитування..." таку річ:

 

"Обмін іноземної валюти здійснюється за встановленим курсом банку на день проведення операції при видачі кредиту в іноземній валюті".

 

Отже, умовні варіанти:

 

1. зняли національну валюту + валютно-обмінна операція+ Заява на видачу готівки= на руки іноземна валюта.

2. зняли іноземну валюту+ валютно-обмінна операція+ заява на видачу готівки=наруки національна валюта.

 

Які  ще можуть бути висновки з цього речення?

 

Виходить, що ключиком також може бути квитанція про ваютно-обмінну операцію.......

[alexburko]

Дивіться предмет позики, що саме надав банк у строкове платне користування: гривню чи долар. Що там після видачі предмету позики, які обміни, - уже неважливо.

[abakhmatskiy]

Юристы банка явно в танке. После апеляции нужно было подавать иск о взыскании этой суммы как имущества полученного без достаточных правовых оснований.

[mississ]

Да, псевдоаналитический учет ведется, но только в кредитных отделах, и в отдельных программах. После жалобы физического лица-заемщика Национальный банк Украины дает запрос в банк о нарушениях кассовой дисциплины по выдаче кредита наличной иностранной валютой. Недобросовестные банки дают ответ, что такого кредита нет. Заемщика прячут в реальной отчетности под другим именем, адресом, или номером и датой кредитного договора. Является ли данный учет аналитическим?

 

 

Как правильно такой запрос сформулировать? 

[Корней Иванович]

Доброго дня. Було засідання. Попросив витребувати у відповідача меморіальний ордер який би свідчив про зарахування кредитних коштів на позичковий рахунок згідно умов оспорюваного договору..

Юрист процитував НПА і каже що оскільки це внутрібанківський документ то і складається він у разі потреби. Вирішили що його не треба складати. Коротше немає шо витребувавти в них бо ордеру нема: ні меморіального ні видаткового валютного. "нема потреби в них".. от така "бухгалтерія".

хоча напередодні розказуав зворотнє: операція оформляється меморіальни ордером, а потім заява на видачу готівки. от таке маємо.

Пробачте,  що означає "у разі потреби....?" - вони там вже зовсім в сосну втулились... є чіткі вимоги зокрема: Згідно п.п.1.1.1, 1.1.2, Положення «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України», затверджено постановою Правління НБУ № 566 від 30.12.1998р., бухгалтерський облік банку включає облік операцій за відповідними рахунками. Бухгалтерський облік та фінансова звітність у банках України, ґрунтується зокрема на принципу повного висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. 

Крім того, у відповідності до Постанови НБУ №280 від 17.06.2004 року «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» встановлені вимоги до документів дня та їх обовязковості.  

Коротше кажучи, такі документи повинні бути в буть-якому випадку і відносяться вони до первинних бухгалтерських док-тів.